ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ТА БУЛІНГУ 

Булінг: причини, наслідки, шляхи запобігання.

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку

одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками

нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного,

повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване

нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та

педагогів і отримало спеціальну назву – булінґ.

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» –

задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення,

агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або

ж створити негативне середовище для людини.

Булінг - це соціальне явище, яке переважно організовано дитячим

колективом. Хоча булінг може бути в різного роду колективах, від

дитсадкових до цілком дорослих.

Булінг - проявляється через різні форми фізичних або психічних утисків,

пережитих дітьми або дорослими, з боку інших дітей або дорослих.

Дії менш радикальні - обзивання, непристойні жарти, плітки - називають

моббінгом.

Моббінг – форма психічного насильства у вигляді ганьби в колективі.

Також існує новітнє досягнення в цій галузі, це кібербулінг – ущемлення

людини у соціальних мережах, непристойні коментарі, фотографії

ганебного характеру.

Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять

домінувати, бути «головними». Принижуючи інших, вони підвищують

власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні

комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або

копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім’ях.

Жертвами булінґу може стати будь-яка дитина, яка має:

·        Фізичні вади – носить окуляри, погано чує, має порушення рухового апарату

фізично слабка.

·        Особливості поведінки – замкнута чи імпульсивна, невпевнена, тривожна.

·        Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, має надмірну

худорлявість чи повноту.

·        Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не має жодного близького

друга, краще спілкується з дорослими ніж з однолітками.

·        Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей

негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що

сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість,

провокуючи агресію.

·        Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).

·        Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія

(порушення письма), дислексія (порушення читання).

·        Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.

·        Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.

Форми булінгу:

- Вербальний булінг:

• Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.

• Образливі жести або дії.

• Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити

жертву щось зробити чи не зробити.

• Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.

- Соціальний булінг :

• Вимагання грошей, їжі, речей,

• Умисне пошкодження особистого майна жертви, чи інші дії з майном.

- Фізичний булінг:

• удари, щипки, штовхання,

• підніжки, викручування рук,

• навіть тілесні ушкодження.

- Кібербулінг:

 Приниження за допомогою 

• мобільних телефонів, Інтернету - повідомлення, електронні листи, образливі репліки, коментарі в чатах і т.д.

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання – систематичне

приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, ізоляції,

уникання, виключення.

Наслідки

Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

·        неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс

неповноцінності, беззахисність;

·        почуття приниження та сором, страх, розпач і злість.

·        негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування,

самотність, часті прогули в школі;

·        неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні

фобії, неврози;

·        девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри,

формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

ВАЖЛИВО ДЛЯ БАТЬКІВ!

- Підтримуйте з дитиною довірливі стосунки.

- Не залишайте будь-яку ситуацію без своєї уваги (допоможіть своїй

дитині).

- Створіть безпечне та комфортне середовище для дитини.

- Зверніться спочатку до класного керівника.

- Зверніться до директора школи , якщо немає змін після розмови з

класним керівником.

- Якщо вчителі та адміністрація не вирішила проблему, не варто

зволікати.

- Напишіть і зареєструйте офіційну заяву до поліції.

Важливо для вчителів!

-Вивчення прав людини і виховання в дусі миру повинно бути

включено у виховний план класу.

- Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки в класі, а

потім загальношкільні правила. Правила мають бути зрозумілими,

точними і короткими.

- Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний

характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок

учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

- Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна

залишати без уваги.

- Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі

слова є неприпустимими.

- Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та

більш суворою при повторних випадках агресії.

- При аналізі ситуації необхідно розібратися в тому, що трапилося,

вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого і обов'язково

поговорити з кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так

вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося.

- До розмови варто залучити шкільного психолога та соціального

педагога.

- Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за

знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії.

- Свідки події повинні захистити жертву насильства і за необхідності

покликати на допомогу дорослих.

- необхідно проводити заняття на класних годинах з навчання навичкам

ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

- необхідно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства,

щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати

учням підтримку і конфіденційність.

- Налагоджувати партнерські взаємовідносини з батьками.

Нормативно- правова документація

18 грудня 2018 року Верховною Радою України був прийнятий закон про протидію булінгу №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який набув чинності 19.01.2019 року, внаслідок чого були внесені зміни до Закону України «Про освіту».

У законі "Про освіту" передбачили типові ознаки булінгу, розширили права та

обов'язки учасників освітнього процесу.

Так, засновник закладу освіти здійснює контроль за виконанням плану заходів,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування);

повинен надати психолого-педагогічні послуги булерам або ж тим, хто став свідком чи жертвою булінгу.

Стаття 1 Закону України “Про освіту”: Булінг (цькування) - діяння (дії або

бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному,

фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Стаття 25. Керівник закладу забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: 

розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування); скликає засідання комісії з

розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами

проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

• статут закладу освіти;

• ліцензії на провадження освітньої діяльності;

• структура та органи управління закладу освіти –  Відповідно до ст. 24 Закону України «Про освіту» управління закладом освіти здійснюють: засновник (засновники), керівник закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти, колегіальний орган громадського самоврядування, інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником ;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• мова (мови) освітнього процесу;

• наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

• результати моніторингу якості освіти;

• річний звіт про діяльність закладу освіти;

• правила прийому до закладу освіти;

• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

• перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

• правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

{Частину другу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.

5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

Лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»

Лист Міністерства освіти і науки України від 07.08.2018 №1/9-486 “Про деякі

питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки й

благополуччя дитини у 2018-2019 навчальному році»

Лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 №1/9-790 “Щодо організації роботи з питань запобігання і протидії насильству та булінгу”

Алгоритм дій у випадку булінгу.

1.     Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись:

·        на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; 

·        до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; 

·        Національної поліції України; 

·        Центру надання безоплатної правової допомоги.

 «Гаряча лінія» з питань протидії булінгу 116000 

Національна дитяча «гаряча лінія» – 0-8000-500 -225 або 116-111

2. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

3. Після отримання звернення дитини відповідна особа інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

4. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

5. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів 

Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку. 

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

Адміністративна відповідальність за цькування.

- Штраф за булінг - 850-1700 грн або громадські роботи на строк 20-40 годин.

- Групове або повторне порушення протягом року -1700-3400 грн або

громадські роботи на строк 40-60 годин. 

Якщо порушники - підлітки у віці від 14 до 16 років, передбачені такі ж санкції, але їх будуть накладати на батьків або опікунів.

- Штраф для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить у Нацполіцію про факти булінгу - 850-1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.