УРОК 4
Тема: Експериментальна робота № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядів».
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання експериментальної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час експериментальної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією експериментальної роботи № 1.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що використовують фізики для кількісного опису деяких властивостей фізичних тіл чи явищ?
2. Що таке фізична величина?
3. Назвіть відомі вам фізичні величини, їх позначення та одиниці вимірювання.
4. Наведіть приклади використання кратних і частинних одиниць фізичних величин.
5. Що означає виміряти фізичну величину? Наведіть приклади вимірювальних приладів.
6. Що таке ціна поділки шкали приладу? Як її визначають?
7. Що таке межі вимірювання приладу? Як їх визначають?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання експериментальної роботи № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядків».
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 3, доробити експериментальну роботу.
УРОК 3
Тема: Фізичні величини та їх вимірювання
Мета: ознайомити учнів із фізичними величинами та деякими їх властивостями. Розглянути два види вимірювання фізичних величин. Пояснити алгоритм визначення ціни поділки вимірювального приладу.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні можуть наводити приклади фізичних величин та записувати їх за допомогою символів; називати одиниці вимірювання деяких фізичних величин; орієнтуються в деяких фізичних приладах та можуть розрахувати ціну поділки шкали вимірювального приладу;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час роботи з деякими фізичними приладами.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: у визначенні властивостей та ознак фізичних явищ, які описуються певними фізичними величинами; у розрахунках при визначенні ціни поділки деяких вимірювальних приладах.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які методи пізнання навколишнього світу вам відомі?
2. Що таке спостереження?
3. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень.
4. Що таке експеримент? Чим експеримент відрізняється від спостереження?
5. Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
6. Що таке фізична модель? Для чого створюють фізичні моделі?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Фізичні величини
Пізнаючи світ, ми хочемо не тільки дізнатися, як і чому щось відбувається, але й хочемо описати явища та тіла кількісно, тобто за допомогою цифр. Наприклад, щоб пояснити як швидко рухається автомобіль, ми використовуємо фізичну величину - швидкість; щоб пояснити, яка погода на вулиці, використовуємо фізичну величину - температуру; щоб пояснити на скільки великий слон, використовуємо фізичну величину - масу; щоб пояснити на скільки далеко від Житомира Київ, використовуємо фізичну величну - шлях.
Фізична величина – це кількісно виражена характеристика тіла або фізичного явища.
Кожна фізична величина має певне умовне позначення символом, виражається числовим значенням, має одиницю вимірювання.
🤔 Якими фізичними величинами можна охарактеризувати стіл, який стоїть у кімнаті? (Довжина, ширина, висота, площа, маса, температура тощо)
Наприклад:
· Довжина стола становить 1,5 м. Записують це так: . У цьому виразі: – умовне позначення довжини, 1,5 м – числове значення довжини стола, м (метр) – одиниця вимірювання довжини.
· Температура стола становить 21 ℃. Записують це так: . У цьому виразі: – умовне позначення температури, 21 – числове значення температури кімнати, (градус за Цельсієм) – одиниця вимірювання температури.
🤔 Чи у всіх країнах однакові одиниці вимірювання?
Шкала Цельсія найбільш використовувана, проте, наприклад, у США використовують шкалу Фаренгейта. І таких прикладів можна навести із одиницею довжини (кілометр, фут, дюйм тощо) та іншими. Саме тому, виникла потреба створити універсальну систему, в якій для фізичних величин введена одна і тільки одна одиниця вимірювання.
Зараз у більшості країн світу діє запроваджена в 1960 р. Міжнародна система одиниць, яку називають Система Інтернаціональна (СІ). Є всього сім основних одиниць фізичних величин – метр, секунда, кілограм, кельвін, ампер, кандела, моль, а всі інші можна утворити з них.
2. Кратні та частинні одиниці
🤔 Чи зручно подати розмір комахи або відстань між Землею і Місяцем в метрах?
Не дуже зручно. Розмір комахи зручно подати в міліметрах, а відстань між Землею і Місяцем - в кілометрах. Тому використовуються частинні одиниці (одиниці, які менші від основних одиниць у 10, 100, 1000 і більше разів) та кратні одиниці (одиниці, які більші за основні одиниці в 10, 100, 1000 і більше разів), які утворюються за допомогою відповідних префіксів, наприклад, 1 міліметр – це одна тисячна метра, 1 кілометр – це тисяча метрів
3. Вимірювання. Вимірювальні прилади
🤔 Як одержують значення фізичних величин?
Значення фізичних величин одержують шляхом вимірювань.
Виміряти фізичну величину – означає порівняти її з однорідною величиною, взятою за одиницю.
Види вимірювань:
Прямі – шукане значення фізичної величини отримують відразу, за показом вимірювального приладу.
Непрямі – шукане значення фізичної величини визначають за певною формулою, підставивши в цю формулу значення інших фізичних величин, отриманих у ході прямих вимірювань..
Вимірювальні прилади – це прилади, за допомогою яких вимірюють фізичні величини.
Приклади вимірювальних приладів: лінійка, рулетка, секундомір, годинник, ваги, термометр, спідометр, динамометр, манометр.
Зазвичай вимірювальні прилади мають шкалу.
Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел.
Штрихи – це риски, нанесені на шкалі.
Поділки – це відстані між двома найближчими штрихами.
За шкалою можна встановити дві найважливіші характеристики вимірювального приладу: ціну поділки шкали приладу та межі вимірювання.
Ціна поділки приладу – це значення найменшої поділки шкали цього приладу.
Щоб визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу, необхідно різницю двох будь-яких найближчих значень величини, наведених на шкалі, поділити на кількість поділок між ними.
Визначимо ціну поділки шкали термометра. Для цього:
1) оберемо два найближчих значення температури, які наведені на шкалі, наприклад, і , і знайдемо їхню різницю
2) визначимо кількість поділок між штрихами, біля яких вказані ці значення, – 5 поділок;
3) отриману різницю поділимо на кількість поділок
Отже, ціна поділки шкали термометра становить 2 С
Межі вимірювання приладу – це найбільше і найменше значення фізичної величини, які можна виміряти певним приладом.
Так, верхня межа вимірювань медичного термометра дорівнює 60 ℃, нижня становить –40 ℃.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У яких одиницях зручніше виражати наведені величини: товщина прозорої плівки, висота слона, довжина потяга, відстань від Києва до Івана-Франківська?
Товщину прозорої плівки – в мм, висоту слона – дм або м, довжину потяга – в м, відстань від містами – в км.
2. Яким приладом потрібно користуватися під час виконання таких вимірів: розмір кімнати, діаметр гвинта, розмір купюри?
Розмір кімнати – рулетка; діаметр гвинта – штангенциркуль; розмір купюри – лінійка.
3. Чи можна за допомогою цих приладів виміряти –45, 190 км/год, 270 кг?
Нижня межа термометра складає –30, тому виміряти температуру –45 неможливо. Верхня межа спідометра складає 200 км/год, тому швидкість 190 км/год виміряти можна. За допомогою терезів можна виміряти масу до 16 кг, що набагато менше потрібних 270 кг, тому – не можна.
4. Зніміть покази вимірювальних приладів.
5. Визначте об’єм камінця.
6. Подайте в метрах такі значення фізичних величин: 375 мм; 150 см; 9,95 км; 3 км 45 м.
7. Скільки хвилин у 10 годинах? Скільки секунд триває урок? Скільки секунд у тижні?
8. Подайте в кілограмах такі значення фізичних величин: 53 г; 125 г; 3 кг 2 г.
9. Запишіть, використавши кратні або частинні одиниці: діаметр хоботка комара – 0,0001 м; радіус орбіти супутника Землі становить 42 000 000 м; відстань від Сонця до Юпітера – 778 000 000 000 м.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що використовують фізики для кількісного опису деяких властивостей фізичних тіл чи явищ?
2. Що таке фізична величина?
3. Назвіть відомі вам фізичні величини, їх позначення та одиниці вимірювання.
4. Наведіть приклади використання кратних і частинних одиниць фізичних величин.
5. Що означає виміряти фізичну величину? Наведіть приклади вимірювальних приладів.
6. Що таке ціна поділки шкали приладу? Як її визначають?
7. Що таке межі вимірювання приладу? Як їх визначають?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 3, Вправа № 3 (1-5)
УРОК 2
Тема: Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи. Правила безпеки під час здійснення експериментів та досліджень, зокрема у фізичному кабінеті
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
бесіда за матеріалом § 1 подумай чи ти зможеш дати відповідь.
1. Дайте визначення поняттю фізика. Що вона вивчає?
2. Дайте визначення фізичного тіла. Наведіть приклади.
3. Що таке речовина? Наведіть приклади.
4. Що таке фізичні явища?
5. Які є види фізичних явищ? Наведіть приклади.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Відео урок
https://www.youtube.com/watch?v=sDSZ5a_XXzU
1. Методи наукового пізнання
Ви вже знаєте, що таке фізичні тіла та фізичні явища. Почнемо їх досліджувати.
Фізичне дослідження – це цілеспрямоване отримання нових знань про фізичні тіла або явища.
🤔 З чого зазвичай починається фізичне дослідження?
Зазвичай фізичне дослідження починається зі спостереження.
Спостереження – це пасивне отримання нових знань через споглядання.
Наприклад, ви самостійно і вже давно встановили, якщо кинути м’яч, то він падає донизу; полум'я багаття піднімається вгору; гаряча кава швидко охолоджується, якщо покласти в неї лід.
Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник на основі отриманих даних робить висновки.
🤔 Які висновки ми можемо зробити на основі зазначених результатів спостережень?
Якщо кинути м’яч, то він падає донизу: будь-які тіла завжди прагнуть наблизитись до землі.
Полум’я багаття піднімається вгору: продукти згоряння завжди піднімаються вгору.
Гаряча кава швидко охолоджується, якщо покласти в неї лід: під час теплообміну між тілами, більш гаряче тіло завжди охолоджується.
🤔 Що швидше впаде – важка куля чи пір’їнка?
Спостерігаючи за падінням різних тіл, стародавні вчені сформулювали хибний висновок про те, що важкі предмети завжди падають швидше. Так думав Аристотель – давньогрецький науковець.
І тільки через декілька століть Ґалілео Ґалілей, італійський мислитель, висунув припущення, що усі тіла падали б однаково, якщо не було б опору повітря.
🤔 Як можна було перевірити дане припущення?
Науковці проводять експерименти (досліди). Всесвітньо відомий вчений Галілей використовував Пізанську вежу для своїх дослідів. З останнього поверху він кидав різні предмети. Експерименти довели, що час падіння тіл не залежить від їх маси.
Експеримент (дослід) – це дослідження фізичного явища в умовах, які перебувають під контролем науковця, що супроводжуються вимірюваннями.
2. Основні етапи фізичних досліджень
🤔 Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
Основні етапи фізичних досліджень:
Спостереження. Наприклад, дослідник спостерігає за станом води в річках й озерах взимку та аналізує побачене під час спостереження.
Гіпотеза. Гіпотеза – певне припущення, пов’язане з досліджуваним явищем. Наприклад, дослідник висуває гіпотезу: після охолодження до температури, нижчої від нуля, вода завжди (не тільки в річках та озерах і не тільки взимку) перетворюється на лід.
🤔 Що потрібно зробити, щоб підтвердити або спростувати дану гіпотезу?
Потрібно провести експеримент, за допомогою якого перевірити гіпотезу.
🤔 Який експеримент ви можете здійснити, щоб перевірити гіпотезу про умови перетворення води на лід?
Експеримент. Помістивши воду в аналогічні умови, але контрольовані, маємо можливість перевірити гіпотезу щодо перетворення води на лід. Наприклад, воду можна помістити, у морозильну камеру холодильника, всередині якої температура нижча за 0 ℃. Справді, через деякий час вода в камері перетвориться на лід.
Нове знання. Завдяки гіпотезі та її експериментальній перевірці дослідник отримує нове знання. Ми теж отримали нове знання: за температури, нижчої, ніж 0 °С, вода завжди перетворюється на лід (цей висновок справджується для води за нормального атмосферного тиску – передбачається, що експеримент проведено саме за цієї умови).
У подальшому вивченню фізичних властивостей води, проведенню розрахунків фізичних величин, які характеризують властивості води, не потрібно кожного разу проводити експеримент. Достатньо скористатися методом моделювання. При моделюванні нам достатньо уявляти явище або об’єкт дослідження.
3. Фізична модель
Спостерігаємо за рухом скейтборду. Ми можемо побачити в цьому русі і механічне (відбувається зміна положення в просторі), і електромагнітне (деформація колес), і теплове (нагрівання колес), і світлове (світловідбивна стрічка на скейті світиться вночі) явище.
Явище руху скейтборду супроводжується механічними, тепловими, електромагнітними, світловими явищами.
🤔 Чи слід ураховувати всі ці явища, визначаючи, наприклад, час руху скейтборду?
На час руху скейтборда усі перелічені вище явища не впливають. Можемо припустити, що ймовірніше на результат нашого дослідження будуть впливати маса, форма та розміри скейта.
Перед тим, як проводити теоретичне дослідження певного явища фізики спочатку визначають невелику кількість основних властивостей досліджуваного тіла, які суттєво впливають на хід явища. Далі створюють фізичну модель.
Фізична модель – це спрощене зображення явища, тіла, або їх систем, що має тільки ті властивості реального об’єкта, які досліджуються.
Якщо потрібно дізнатися про явище більше, ускладнюють модель, додаючи певні властивості.
Завдяки фізичним моделям, спостереженням та експериментам досліджується Всесвіт і формується сучасне уявлення про його будову і розвиток.
🤔 Чи можливе вивчення Всесвіту без «дотику»?
Астрономи не можуть проводити прямі експерименти на зорях, планетах, міжзоряному просторі. Фізика допомагає вирішити це питання, використовуючи теоретичні моделі, дистанційний аналіз об‘єктів за допомогою випромінювання. Закон всесвітнього тяжіння допоміг розрахувати орбіти планет. Випромінювання дало змогу зробити знімки Стовпів Творіння. Теорія відносності Ейнштейна зробила прорив у вивченні зоряних скупчень. Отже всі методи пізнання від теоретичних до експериментальних слугують формуванню сучасного уявлення про будову та розвиток Всесвіту.
4. Правила безпеки при роботі в кабінеті фізики
🤔 Чи потрібно дотримуватися певних правил під час проведення дослідів?
Щоб запобігти травмування учнів, псування приладів тощо потрібно дотримуватися правил техніки безпеки в кабінеті фізики.
Правила безпеки при роботі в кабінеті фізики
1. З'ясуйте порядок та правила безпечного проведення досліду. Звільніть робоче місце від зайвих предметів.
2. Розпочинайте виконувати завдання лише з дозволу вчителя та виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням.
3. Після закінчення роботи приберіть робоче місце.
4. У разі травмування, загоряння чи інших непередбачених ситуацій негайно повідомте вчителя.
5. Українські фізики
самостійно ознайомтесь з «Набором карток з інформацією про деяких українських вчених», які доступні за посиланням: www.fizikanova.com.ua/vcheni
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Захар кидає в річку камінець так, щоб він відскочив декілька разів від поверхні води. Максим зацікавлено дивиться на це і рахує. Хто з дітей у цьому випадку здійснює експеримент, а хто – спостереження? Обґрунтуйте свою відповідь.
Захар здійснює експеримент, а Максим – спостереження.
2. Олесь і Надійка після уроків прийшли у лабораторію фізичного експерименту. Олесь підібрав різні мильні розчини і намагається з’ясувати, який із них краще підходить для утворення найбільших мильних бульбашок. Надійка дивиться на бульбашки як вони сяють на сонці. Хто з дітей здійснює експеримент, а хто – спостереження? Обґрунтуйте свою відповідь.
Олесь здійснює експеримент, а Надійка – спостереження.
3. Завдяки розрахункам, здійсненим на основі законів фізики, інженери можуть стежити на екрані комп’ютера, як відбувається зіткнення сконструйованого ними автомобіля зі стіною. Поясніть, чому цей метод кращий, ніж проведення краш-тестів на реальному автомобілі.
Комп’ютерне моделювання наближене до реальної ситуації, яка може трапитись з автомобілем, тому замінює реальний експеримент, в результаті якого автомобіль буде пошкоджено.
4. Світлана щодня малює приблизний вигляд Місяця. Який метод пізнання вона використовує і що досліджує?
Дівчинка вивчає фази місяця методом спостереження.
5. Маючи різні м’ячі, ви досліджуєте, у якого з них буде найкраща дальність польоту. Які властивості м’ячів вам потрібно врахувати, а якими можна знехтувати, створюючи відповідну модель для розв’язання даної задачі. (учні самостійно наводять властивості м’яча, які не враховуватимуть створюючи відповідну фізичну модель)
Наприклад, форму та масу м’яча потрібно враховувати, а колір – ні.
7. Визначте, у яких твердженнях ідеться про гіпотезу, експеримент або спостереження.
1) Ваги показали, що стілець із дерева важчий, ніж із пластику. (експеримент)
2) Лаплас вважав комети обривками міжзоряних туманностей. (гіпотеза)
3) Олег помітив, що влітку рано-вранці над озером виникає туман. (спостереження)
4) Хімік Гарольд Урей припустив, що Місяць прилетів з іншої частини галактики. (гіпотеза)
5) Роберт Ендрюс Міллікен визначив значення елементарного заряду з точністю до 1%. (експеримент)
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які методи пізнання навколишнього світу вам відомі?
2. Що таке спостереження?
3. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень.
4. Що таке експеримент? Чим експеримент відрізняється від спостереження?
5. Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
6. Що таке фізична модель? Для чого створюють фізичні моделі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 2, Вправа № 2 (1-4)
УРОК 1
Тема: Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища
І. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
Переглянь відео
https://www.youtube.com/watch?v=0179OPGt1-Y
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Фізика – наука про природу
🤔 Що спільного між науковцем і дитиною?
«Як виникає веселка? Як потрапити на Марс? Чому з труби йде дим? Чому небо синє?» – ці питання ставить не тільки маленька дитина, а й досвідчений науковець. Пошук відповідей на питання «Як це відбувається?» і «Чому це відбувається саме так, а не інакше?» сприяє розвитку людини як особистості, так і людства вцілому. Чим більше ми знаємо про навколишній світ, тим складнішим він виявляється. Тому протягом століть розвивалися різні галузі природничих знань таких як, фізика, хімія, астрономія, біологія, екологія, географія тощо. Вчені, що спеціалізуються в цих галузях, вивчають різні сторони нашої реальності.
🤔 Які питання ставитимуть науковці спостерігаючи за димом, що йде з заводської труби?
Фізик запитає: Чому дим піднімається? Яка енергетична здатність палива? Чи можна отримати енергію іншим способом, крім спалювання вугілля?
Хімік запитає: У результаті яких хімічних реакцій утворюється дим?
Біолог запитає: Як вдихання диму впливає на життєві функції організму?
Еколог запитає: Як можна захистити навколишнє середовище від забруднення димом?
Усі науковці природознавчих дисциплін можуть вивчати одні і ті самі природні чи рукотворні явища, але з різних боків. Фізики цікавляться явищами, які відбуваються в навколишньому світі, досліджують чинники, що впливають на їхній перебіг, намагаються визначити закони, яким підпорядковані ці явища. Інші природничі науки, такі як біологія та хімія, користуються досягненнями фізиків.
Фізика – це природнича наука, яка вивчає найзагальніші закономірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її руху.
2. Основні фізичні поняття та визначення
🤔 Чи має фізика власні поняття та визначення?
Одним із фундаментальних понять є фізичне тіло.
Фізичні тіла – це предмети й об’єкти, які нас оточують.
🤔 Назвіть фізичні тіла, що нас оточують.
Наприклад, це рослини, тварини, гори, планети, транспорт, меблі, предмети вжитку (ручка, пенал, олівець). Вони мають будову, форму та об’єм.
🤔 З чого складаються фізичні тіла?
Речовина – це те, з чого складаються фізичні тіла.
Наприклад, футбольний м’яч виготовляється зі шкіри або синтетичних матеріалів, гуми, та наповнюється повітрям; літак складається з різних металів (алюміній, сталь, титан), композитних матеріалів (карбонові волокна або скловолокно), пластику, скла; меблі можуть бути виготовлені з дерева (дуб, сосна, ясен, горіх), металу (сталь, алюміній, залізо), тканини (бавовна, льон, велюр, шкіра, синтетичні матеріали), скло, пластик.
🤔 Наведіть свої приклади фізичних тіл і речовин, з яких вони складаються.
Наприклад, цинк – речовина, а цинкове відро – фізичне тіло; вода – речовина, а крапля води – фізичне тіло; алюміній – речовина, а алюмінієвий дріт – фізичне тіло.
З тілами можуть відбуватися зміни або процеси. Серед усіх явищ, які можуть відбуватися з тілами, потрібно розрізняти саме фізичні явища. Наприклад, на відміну від хімічних, при фізичних не відбувається перетворення речовин.
Фізичні явища – явища, які можна описати за допомогою фізичних законів.
Фізичні явища:
· механічні (політ ракети, рух потяга, біг коня, обертання Землі навколо Сонця);
· звукові (дзвін, пташиний спів, тупіт коня, гуркіт грому, розмова);
· теплові (замерзання води, танення снігу, нагрівання їжі);
· електромагнітні (розряд блискавки, електризація волосся, притягання магнітів);
· світлові (світіння електричної лампочки, сонячні та місячні затемнення, веселка).
🤔 Які фізичні явища можна продемонструвати за допомогою мобільного телефону?
За допомогою мобільного телефону можна спостерігати наступні явища: механічні (рух телефону, вібрація); світлові (зображення на екрані, спалах камери, зміна яскравості); теплові (нагрівання телефону під час зарядки або використання, охолодження телефону після вимкнення, вимірювання температури процесора за допомогою датчика); електромагнітні (передавання і приймання радіосигналів); звукові (відтворення музики, розмова по телефону, запис голосових повідомлень).
3. Чим ми завдячуємо фізиці
🤔 Якими предметами, пристроями, речами ми користуємося щоденно завдяки відкриттям в області фізики?
Нас оточують корисні речі – стільникові телефони, мікрохвильові печі, комп’ютери, рідкокристалічні телевізори. У побуті нам допомагають електричні пральні машини, праски, посудомийки, холодильники, кондиціонери. Ми мандруємо автомобілями, літаками, на повітряних кулях, річкових та морських суднах. Людина підкорила вогонь, енергію вітру та Сонця, атомне ядро, зазирнула у неосяжні простори космосу. Навчилася будувати мікроскопи й телескопи, прискорювачі елементарних частинок й атомні реактори. І все це завдяки фізиці – науці, яка своїми законами охоплює увесь навколишній світ і є підґрунтям усіх інших природничих наук. Закони фізики використовують в усіх науках.
🤔 Що ми будемо вивчати на уроках фізики в 7 класі?
На уроках фізики у 7 класі ви ознайомитеся з будовою речовин, різними механічними процесами. Навчитесь проводити фізичні дослідження та вимірювати масу тіл, сили, що діють на них, об’єми тіл.
Отже, ваше перше знайомство з фізикою відбулося. Ми разом вирушили у довгу мандрівку найдивовижнішою наукою. Хотілося б, щоб ви з перших кроків зрозуміли: мандрівка буде нелегкою, проте дуже цікавою. У когось вона триватиме 5 шкільних років, а у когось і все життя. Хай щастить вам на цьому шляху!
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Виберіть з переліку назви фізичних тіл, речовин та фізичних явищ: вода, мотоцикл, маркер, гальмування, залізо, ліхтарик, телефон, обертання, охолодження, повітря, конденсація, олово.
Фізичне тіло
Речовина
Фізичне явище
мотоцикл
вода
гальмування
маркер
залізо
обертання
ліхтарик
повітря
охолодження
телефон
олово
конденсація
2. Назвіть речовини, з яких складаються такі тіла: шкільна парта, планшет.
Шкільна парта складається з дерева, металу, фарби, клею, лаку.
Планшет складається з пластику, скла, металів.
3. Визначте, до якого виду явищ можна віднести явища із переліку?
Тенісний м’яч під час змагань пролітає 15 метрів за пів секунди (механічне).
Головний герой побачив своє відображення в дзеркалі (світлове).
В стаканчику утворилися кристали льоду (теплове).
Лунає Гімн України (звукове).
Стрілка компаса вказує на північ (електромагнітне).
Дрони летять групою (механічне).
Розпалювати багаття можна у спеціально відведених місцях (теплове).
В темряві, погладжуючи кота, можна побачити як шерсть спалахує маленькими іскорками (електромагнітне).
Світиться екран ноутбука (світлове).
Лунає знайома пісня (звукове).
4. Які з перелічених явищ є механічними й водночас тепловими: метеорит влітає в атмосферу Землі, на острів стікає розпечена лава, рятувальники загасили займання сухої трави, Укрзалізниця розпочала електрифікацію колії.
Метеорит влітає в атмосферу Землі (влітає – це механічний рух, відбувається тертя з частинками атмосфери, внаслідок чого метеорит нагрівається – теплове), на острів стікає розпечена лава (стікає – механічне, розпечена – теплове).
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Дайте визначення поняттю фізика. Що вона вивчає?
2. Дайте визначення фізичного тіла. Наведіть приклади.
3. Що таке речовина? Наведіть приклади.
4. Що таке фізичні явища?
5. Які є види фізичних явищ? Наведіть приклади.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 1, Вправа № 1 (1-6)
ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ
1. У поданому нижче тексті назвіть уривки, які стосуються фізичних явищ.
· У помірному кліматичному поясі восени листя на деревах змінюють кольори на різні відтінки жовтого, коричневого і червоного.
Відповідь: зміна кольору листя – біологічне явище.
· Завдяки своїй формі листя падає повільніше, ніж товста гілка з тієї самої висоти.
Відповідь: листя падає – фізичне явище.
· Коли ми збираємо листя металевими граблями з дерев’яною ручкою, зубці граблів згинаються, але їх тверда дерев’яна ручка не змінює форму.
Відповідь: зміна форми або об’єму тіла – фізичне явище.
· Восени ми рідко спостерігаємо блискавки, але часто бачимо туман, що ускладнює керуванням автомобілем.
Відповідь: блискавка, туман – фізичне явище.
· Туман несприятливий тим, що сильно розсіює світло від автомобільних фар.
Відповідь: розсіювання світла – фізичне явище.
2025-2026 навчальний рік
УРОК 64
Тема: Умови плавання тіл
Мета: Сформувати знання учнів про дію сили Архімеда, яка діє на тіла, занурені в рідину чи газ, та встановити умови плавання тіл.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні встановлюють співвідношення між густиною тіла та рідини (або газу), між силою тяжіння та силою Архімеда, необхідне для забезпечення умов плавання тіл.
ü ставлення – учні навчаються пояснювати, чому тіла можуть плавати чи спливати в рідині.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: розуміння, чому тіла можуть плавати чи спливати в рідині, може викликати питання та потребу в додаткових поясненнях.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Умови плавання тіл
🤔 Чому одні тіла тонуть, а інші плавають?
Ви, мабуть, неодноразово помічали, що камінь, кинутий у воду, відразу тоне, а дерев'яні іграшки, човни та повітряні кульки тримаються на поверхні. Риби, дельфіни й інші істоти теж вміють плавати. Молоко опускається на дно склянки коли його доливають в чай. Чому ж так відбувається?
Візьмемо посудину з водою та кілька куль або брусків, виготовлених із різних матеріалів. Зануримо ці тіла у воду на певну глибину, а потім відпустимо їх без початкової швидкості, щоб поспостерігати за їх поведінкою.
Ви вже знаєте, що на занурене в рідину тіло діють дві сили: сила тяжіння зі сторони Землі, напрямлена вертикально вниз, і архімедова сила зі сторони рідини, напрямлена вертикально вгору.
Варіант 1. Занурення
Тіло занурюється, тому що сила тяжіння більша за архімедову силу.
Тіло тоне в рідині або газі, якщо , .
Варіант 2. Плавання всередині рідини
Тіло плаває всередині рідини, тому що сила тяжіння дорівнює архімедовій силі.
Тіло плаває в товщі рідини або газу, якщо , .
Варіант 3. Спливання
Тіло спливає, тому що сила тяжіння менша від архімедової сили.
Тіло спливає в рідині або газі, якщо , .
Варіант 4. Плавання на поверхні рідини
Тіло плаває на поверхні рідини, тому що сила тяжіння дорівнює архімедовій силі.
Об’єм усього тіла більший за об’єм зануреної частини , тому густина тіла менша за густину рідини:
Тіло плаває на поверхні рідини, якщо , .
2. Плавання тіл у живій природі
Мешканці морів і річок містять у своєму тілі багато води, тому їхня густина дуже близька до густини води. Для того щоб регулювати своє положення у воді, ці тварини використовують різноманітні механізми.
Риби: Змінюючи об'єм плавального міхура, який містить повітря, риба може занурюватися, спливати або залишатися на певній глибині.
Молюск наутилус: Цей морський мешканець плаває завдяки здатності змінювати об'єм внутрішніх порожнин у своєму організмі.
Водяний павук: Повітряна оболонка, яка утворюється навколо черевця павука, дозволяє йому підніматися з глибини на поверхню.
Не лише мешканці води, але й птахи, які часто проводять час на воді, використовують свої власні механізми для підтримання плавучості.
Лебеді, гуси та качки плавають на поверхні води завдяки особливостям будови свого оперення. Їхні пір'я і пух утворюють товстий шар, який змащений жировими виділеннями спеціальних залоз. Це запобігає змочуванню пір'я і пуху, тому в шарі залишається багато повітря. Завдяки цьому середня густина птаха значно менша від густини води, що дозволяє їм легко триматися на поверхні води.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У каструлі, наповненій водою, на дні лежить картопля. Що слід добавити до води, щоб картопля спливла на поверхню?
Слід збільшити густину води (відповідно до умови плавання тіл, ), додавши кухонну сіль.
2. Три кулі, що зображені на малюнку, мають однакові об’єми. Яка з них має найбільшу густину? На яку з них діє найбільша виштовхувальна сила?
Найбільшу густину має кулька, яка має найбільшу занурену частину відповідно до умови для тіл, які плавають на поверхні рідини, тобто третя кулька. Аналогічні міркування стосуються і сили Архімеда відповідно до формули, яка виражає виштовхувальну силу, тобто на третю кульку діє найбільша виштовхувальна сила.
3. Чому не можна гасити палаючий гас, заливаючи його водою?
Гас має низьку густину порівняно з водою. При змішуванні гасу з водою гас завжди виявиться нагорі, оскільки його густина менше густини води. Він просто спливе.
4. Хлопчик упустив іграшку у формі кулі у басейн. Куля має масу 150 г та об’єм 300 см3. Що станеться з кулею: потоне чи буде плавати?
5. Плоска крижина, що пливе річкою, має товщину 30 см. Яка висота надводної частини крижини?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке умови плавання тіл?
2. Які речовини можуть плавати у воді, а які – ні?
3. За якої умови тіло спливає (тоне, плаває в товщі) у рідині?
4. Користуючись таблицею густин речовин, визначте метали, що плавають у ртуті, що в ній тонуть?
5. Які практичні застосування мають умови плавання тіл?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 35, Вправа № 35 (2, 3, 5)
УРОК 63
Тема: Лабораторна робота № 9 «Гідростатичне зважування тіла»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 9.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання лабораторної роботи № 9 «Гідростатичне зважування тіла»
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
Тема. Гідростатичне зважування тіла.
Мета: визначити густину речовини, з якої складається тверде тіло, методом гідростатичного зважування.
Обладнання: динамометр, тіла невідомої густини, посудина з водою.
Теоретичні відомості
Метод гідростатичного зважування дозволяє визначити густину тіла, використовуючи закон Архімеда. Сила архімеда , що діє на тіло у воді, визначається як різниця між вагою тіла в повітрі і його вагою тіла у воді :
Експеримент
Дотримуйтесь правил безпеки під час роботи. Чітко слідуйте інструкції.
Одержані дані вимірювань та обчислень записуйте в таблиці.
5. Використовуючи таблицю густин, визначте, з якої речовини, або ймовірно з яких речовин виготовлене кожне тіло.
Контрольні запитання
1. Як зміниться вимірювана вага тіла та розрахована густина, якщо використовувати іншу рідину?
2. Чи є гідростатичне зважування точним методом визначення густини?
3. Чому одні тіла тонуть, а інші плавають?
4. У каструлі, наповненій водою, на дні лежить картопля. Що слід добавити до води, щоб картопля спливла на поверхню?
5. Чому не можна гасити палаючий гас, заливаючи його водою?
6. Що таке умови плавання тіл?
7. Які речовини можуть плавати у воді, а які – ні?
8. За якої умови тіло спливає (тоне, плаває в товщі) у рідині?
9. Користуючись таблицею густин речовин, визначте метали, що плавають у ртуті, що в ній тонуть?
10. Які практичні застосування мають умови плавання тіл?
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 34, в разі повітряної тривоги виконати лаб.роб відправити на н.з.
Посилання на відео дослід https://ua.izzi.digital/DOS/762823/1258793.html
УРОК 62
Тема: Розв’язування задач
Мета: практично продемонструвати застосування знань про виштовхувальну силу для розв’язання конкретних задач.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні набувають практичних навичок роботи з формулами сили Архімеда, обчислення величин та виконання розрахунків, навчаються аналізувати задачі, розбирати їх на складові частини та визначати ключові фактори.
ü ставлення – учні розуміють, що виштовхувальна сила є ключовим поняттям у фізиці. Вони бачать, як цей принцип застосовується у реальному житті, наприклад, при плаванні, піднятті підводних човнів тощо.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: Учні можуть відчувати труднощі у візуалізації цієї сили та її впливу на тіла. Деякі учні можуть не бачити практичного застосування цієї теми у повсякденному житті. Важливо показати їм приклади, такі як плавання, підняття предметів у воді тощо.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що є причиною виникнення виштовхувальної сили?
2. Куди напрямлена сила, яка діє з боку рідини або газу на тіло, що в них занурене?
3. Як ще називають виштовхувальну силу?
4. Чи втрачає вагу тіло, занурене в рідину або газ?
5. У яких випадках на тіло, занурене в рідину, не діє виштовхувальна сила?
6. Яка формула обчислення виштовхувальної сили?
7. Чому важливо розуміти силу Архімеда?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Плавець, що обличчям догори (горілиць) лежить на поверхні води, робить глибокі вдих і видих. Чи змінюється положення тіла плавця відносно поверхні води, якщо так, то як саме?
При глибокому диханні змінюється об’єм грудної клітини, а отже і значення виштовхувальної сили відповідно до формули. Тому при вдиху плавець спливе, а при видиху зануриться глибше у воду.
2. Мармурова плита важить стільки, скільки важить залізна гиря. Яке з цих тіл легше втримати в воді?
Легше буде втримати у воді тіло, на яке діє більша виштовхувальна сила. А вона, в свою чергу, визначається об’ємом тіла. Об’єм буде більшим у тіла меншої густини, тобто у мармурової плити. Отже, утримати легше мармурову плиту.
3. Визначте густину рідини, якщо в цій рідині на тіло об’ємом 30 дм3 діє архімедова сила 240 Н. Якій речовині вона може відповідати?
4. Брусок, розміри якого становлять , плаває на поверхні води так, що надводна частина складає третину всього об’єму. Визначте силу Архімеда, що діє на брусок.
5. Однокласники проводили експерименти, вивчаючи силу Архімеда. Один і той самий циліндр, підвішений до динамометра, Оленка і Михайло по черзі опускали в посудини з водою та олією. Що буде показувати динамометр, якщо відомо, що маса тіла складає 250 г, а об’єм 50 см3?
6. Чи проявляється закон Архімеда в умовах невагомості?
Сила Архімеда дорівнює вазі рідини в об’ємі зануреної частини тіла. Вага рідини (або газу), яку тіло витісняє, стає нульовою, і відповідно, сила Архімеда також дорівнює нулю. У невагомості, наприклад, на борту космічного корабля або під час падіння кулі, тиск рідини відсутній, і він однаковий у всіх точках.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 34, Вправа № 34 (4, 5, 10)
УРОК 61
Тема: Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда.
Мета: Розкрити сутність та важливість виштовхувальної сили в фізиці.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дізнаються, що таке виштовхувальна сила, як вона виникає та як впливає на рух тіл та зрозуміють, як виштовхувальна сила використовується в різних областях, наприклад, в транспорті, інженерії та аерокосмічних технологіях.
ü ставлення – вивчення теми допомагає створити науковий світогляд та розвиває аналітичне мислення.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: виконання дослідів, пов’язаних із виштовхувальною силою, може бути викликом. Учні повинні правильно виміряти об’єм рідини, вагу тіла та інші параметри.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Виштовхувальна сила
🤔 Чому важкий камінь легше тримати у воді, ніж у повітрі? Чому м'яч, занурений у воду, виринає на поверхню? Чому повітряна куля піднімається вгору?
У всіх цих випадках діє виштовхувальна сила.
Прикріпимо кубик до гачка динамометра. Динамометр показує значення 6 Н. Опустимо кубик у воду. Тепер динамометр показує силу 4 Н. Отже, вода діє на камінець із силою 2 Н, направленою вертикально угору.
2. Архімедова сила
Виштовхувальну силу, що діє на тіло в рідині або газі, називають архімедовою силою, на честь давньогрецького вченого Архімеда (бл. 287-212 рр. до н.е.), який вперше дослідив цю силу.
Розглянемо кубик, занурений у рідину. На нього з усіх боків діють сили гідростатичного тиску рідини.
Сили гідростатичного тиску і , що діють на бічні грані кубика рівні за величиною, але протилежні за напрямком, тому вони врівноважують одна одну й не впливають на положення кубика. Під дією цих сил тіло тільки стискається.
Сили гідростатичного тиску і , що діють на верхню та нижню грані кубика, не зрівноважуються. Нижня грань перебуває на більшій глибині, ніж верхня , тому сила тиску більша за силу тиску . Рівнодійна цих сил дорівнює різниці значень сил і напрямлена в бік дії більшої сили, тобто вертикально вгору.
По вертикалі вгору на кубик, занурений у рідину, діє сила, зумовлена різницею тисків на його нижню і верхню грані, – виштовхувальна сила (архімедова сила):
Ми розглянули випадок із кубиком, який був повністю занурений у рідину. Проте отриманий результат справджується для тіла будь-якої форми і у випадках, коли тіло занурене в рідину частково, – для розрахунків лише потрібно брати об’єм зануреної в рідину частини тіла. Крім того, результат справджується й для газів.
Закон Архімеда: На тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини або газу в об'ємі зануреної частини тіла.
Архімедова сила прикладена до центра зануреної частини тіла і напрямлена вертикально вгору. Однак, коли тіло лажить на дні та щільно до нього прилягає, рідина не може потрапити під тіло і створити виштовхувальну силу (силу Архімеда). У цьому випадку, щоб відірвати тіло від дна, потрібно подолати не тільки силу тяжіння, але й додатковий тиск рідини на верхню поверхню тіла. Наприклад, якщо підводний човен опуститься на глинисте дно і витіснить з-під себе воду, він не зможе самостійно піднятися, оскільки тиск води буде заважати цьому.
3. Легенда про Архімеда та золоту корону
Цар Сиракуз, Гієрон II, підозрював, що ювелір, який виготовив його золоту корону, міг підмішати в золото дешевші метали, щоб обманути царя. Архімеду було доручено перевірити, чи корона зроблена з чистого золота, але без пошкодження самої корони.
Спочатку Архімед визначив, що шматок чистого золота у 19,3 разів важчий такого ж об'єму води. Виходить, що густина золота у 19,3 разів більша густини води. Архімеду треба було знайти густину речовини корони. Якщо ця густина виявилася б більша густини води не у 19,3 разів, а в менше число разів, отже, корона була виготовлена не з чистого золота.
Багато днів Архімед міркував над цією задачею. Одного разу, перебуваючи у ванні, він занурився у воду і помітив, як вода переливається через край. Це раптово привело його до вирішення задачі: об'єм зануреного предмета дорівнює об'єму витісненої води.
Розуміючи значення цього відкриття, Архімед вибіг на вулиці, кричачи «Еврика!» («Знайшов!»).
Архімед зважив корону спочатку в повітрі, потім у воді. За різницею у вазі він розрахував виштовхувальну силу, рівну вазі води в об'ємі корони. Визначив потім об'єм корони, він зміг обчислити її густину, а, знаючи густину, дати відповідь на питання царя: чи немає домішок дешевих металів у золотій короні? Густина речовини корони виявилася менше густини чистого золота. Тим самим майстер був викритий в обмані.
Це завдання з короною привело Архімеда до дослідження плавання тіл і написання його відомої праці «Про плаваючі тіла», яка стала основою для вивчення виштовхувальної сили.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому по кам’янистому дні річки не так боляче ходити босими ногами, як по кам’янистому березі?
На кам’янисте дно людина чинить менший тиск через дію сили Архімеда у воді.
2. Чи однаковий натяг рибальської жилки, коли риба у воді і в повітрі?
Меншим буде натяг у воді через виштовхувальну силу.
3. В однакових посудинах з однаковою кількістю води плавають два однакових тіла. В якому рівень води вищий?
Рівень води однаковий за законом Архімеда: густина рідин однакова, об’єми занурених частин тіл також, що видно з малюнка.
4. Об’єм зануреної частини крижини складає 450 м3. Визначте виштовхувальну силу, що діє на крижину. Для розрахунків взяти густину морської води.
5. Джастін Бекерман, підліток з Нью-Джерсі, побудував і обладнав свій власний підводний човен. Який об’єм зануреного підводного човна, якщо відомо, що у прісній воді на нього діє виштовхувальна сила 1107 Н?
6. У посудині з рідиною на дні лежать два однакових тіла. Під перше підтікає вода, під друге – ні. Яке з тіл сильніше діє на дно посудини?
На перше тіло діє сила Архімеда, бо за умовою задачі, вода під нього підтікає. На друге тіло, яке щільно прилягає до дна, сила Архімеда не діє. Так як сила Архімеда спрямована вгору, то дія з боку першого тіла на дно посудини буде менше на значення виштовхувальної сили за силу, яка діє з боку другого тіла на дно посудини. Отже, сильніше діє на дно посудини тіло 2.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що є причиною виникнення виштовхувальної сили?
2. Куди напрямлена сила, яка діє з боку рідини або газу на тіло, що в них занурене?
3. Як ще називають виштовхувальну силу?
4. Чи втрачає вагу тіло, занурене в рідину або газ?
5. У яких випадках на тіло, занурене в рідину, не діє виштовхувальна сила?
6. Яка формула обчислення виштовхувальної сили?
7. Чому важливо розуміти силу Архімеда?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 34, Вправа № 34 (1, 2, 3)
Відео урок
УРОК 60
Тема: Комплексна підсумкова робота № 6 з теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів»
Мета: провести комплексну підсумкову роботу з теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів».
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до комплексної підсумкової роботи, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: комплексна підсумкова робота.
Можливі труднощі: можливі труднощі у вмінні застосовувати теоретичні знання до реальних ситуацій та завдань; учні можуть відчувати складнощі з виконанням математичних розрахунків, пов'язаних із фізичними параметрами, особливо якщо це потребує глибокого розуміння формул і їхнього практичного застосування.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. КОМПЛЕКСНА ПІДСУМКОВА РОБОТА № 6
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 28-33
УРОК 59
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Захист навчальних проєктів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів». Розвивати навички публічного виступу через захист проєктів, вчити ефективно представляти свої результати дослідницьких робіт, відповідати на запитання та сприяти взаємному обміну думками.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей, навчаються здійснювати самооцінку, самоаналіз.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань з теми.
Можливі труднощі: у розподілі часу на виконання різнорівневих завдань; в оцінюванні отриманих результатів на реальність значень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Який з наведених факторів не впливає на тиск твердого тіла на поверхню?
а) площа поверхні;
б) маса тіла;
в) висота тіла;
г) сила, з якою тіло діє на поверхню.
2. Який з наведених факторів впливає на тиск рідини на дно посудини?
а) глибина рідини; б) температура рідини; в) колір рідини; г) форма посудини.
3. Виберіть найбільше значення тиску: 740 мм рт. ст.; 1 атм; 150 кПа.
4. По болотистому ґрунту пройшов всюдихід, тиск якого на ґрунт дорівнював 30000 Па. Визначте, чи пройде по цій дорозі трактор масою 7 т, якщо площа однієї гусениці дорівнює 0,7 м2.
5. У ліве коліно сполучених посудин налито воду, а в праве – гас. Висота стовпа води25 см. Визначте висоту стовпа гасу.
6. Площа великого поршня гідравлічного домкрата 750 см2. Яку площу повинен мати малий поршень, щоб, діючи на нього силою 80 Н, можна було підняти вантаж масою 1 т?
7. Рідинний манометр містить гліцерин густиною 1260 кг/м³. Праве коліно манометра з’єднано з резервуаром, а ліве відкрите в атмосферу. Різниця рівнів гліцерину в колінах складає 9 см. Який тиск у резервуарі, якщо атмосферний тиск дорівнює 100 кПа?
8. У сполучений посудинах містяться три рідини: нафта, вода і ртуть. Нафта знаходиться в лівому коліні, вода в правому, а ртуть – на дні, утворюючи спільний рівень. Відомо, що густина нафти 800 кг/м³, води – 1000 кг/м³, ртуті – 13600 кг/м³. Висоті стовпчика води в правому коліні дорівнює 40 см. Знайдіть висоту стовпчика нафти в лівому коліні.
III. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 28-33. Виконати завдання для самоперевірки до теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів»
УРОК 58
Тема: Розв’язування задач
Мета: закріпити знання про принципи дії сполучених посудин та гідравлічного преса, поглибити розуміння законів гідростатики через розв’язування практичних задач.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні розв’язують типові задачі на сполучені посудини та гідравлічний прес, розвивають вміння працювати з формулами та математичними розрахунками. Розвивають навички застосування теоретичних знань у практичних ситуаціях.
ü ставлення – покращується співпраця та взаємодопомога під час колективного розв’язування задач.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: невміння коректно підставляти значення у формули та проводити необхідні обчислення.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які посудини в основі гідравлічних та пневматичних пристроїв?
2. Чим заповнюють гідравлічні пристрої?
3. Чим заповнюють пневматичні пристрої?
4. Як працює гідравлічна машина?
5. За рахунок чого дає виграш гідравлічна машина?
6. Як математично описати роботу гідравлічної машини?
7. Який фізичний закон покладено у дію гідравлічних і пневматичних пристроїв?
8. Як працює шлюз?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Що з перерахованого не є сполученими посудинами: лійка, склянка, горнятко, чайник, кухлик, фонтан.
Склянка, горнятко, кухлик.
2. Розділіть пристрої на дві категорії: пневматичні і гідравлічні. Яке їх призначення? (аерозольна фарба у балончику, пневматичний відбійний молоток, гідравлічний підйомник, гідравлічний прес)
Пневматичні пристрої:
Аерозольні фарби у балончиках: Балончики з фарбою використовуються для фарбування. Принцип роботи полягає у використанні стисненого повітря, яке виштовхує фарбу через насадку, утворюючи рівномірний шар фарби на поверхні.
Пневматичні відбійні молотки: Застосовуються для руйнування бетонних конструкцій. Вони використовують стиснене повітря для створення потужних ударних імпульсів, які розбивають тверді матеріали.
Гідравлічні пристрої:
Гідравлічні підйомники: Застосовуються для підняття важких вантажів у будівництві та промисловості. Тиск рідини в гідравлічному циліндрі піднімає платформу з вантажем.
Гідравлічні преси: Використовується для виготовлення деталей машин і механізмів, віджимання олії, пресування фанери та картону. Гідравлічна система створює тиск, що діє на прес, забезпечуючи потрібну силу для обробки матеріалів.
3. Що відбудеться з рідинами, коли відкрити кран?
Рівень води опуститься, а олії підніметься за законом розподілу рідин із різною густиною у сполучених посудинах.
4. Відомо, що у ці пари сполучених посудин, крім води, налили мед і олію. У якої пари № 1 або № 2 знаходиться олія?
Олія має густину 900 кг/м3, а мед – 1420 кг/м3.У відкритих сполучених посудинах стовпчик нерухомої рідини з меншою густиною буде вищим, ніж стовпчик нерухомої рідини з більшою густиною. Тому олія міститься в першій посудині, а мед – в другій.
5. В U – подібну трубку налили рідину. Тиск у посудині 1 становить 15 кПа, у посудині 2 – 7 кПа. Яка рідина міститься в U – подібній трубці?
6. На будівельному майданчику використовується гідравлічний підйомник для підйому важких вантажів. Площа меншого поршня цього підйомника становить 10 см2, а площа більшого поршня – 200 см2. Робітник натискає на менший поршень силою 50 Н. Визначте масу бетонного блоку, який можна підняти за допомогою більшого поршня.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 33, Вправа № 33 (3)
УРОК 57
Тема: Гідравлічні та пневматичні пристрої
Мета: Ознайомити з принципом роботи гідравлічних та пневматичних пристроїв, розглянути основні типи гідравлічних та пневматичних систем.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні формують навички аналізу фізичних процесів, що відбуваються у гідравлічних та пневматичних пристроях.
ü ставлення – учні виховують інтерес до технічних наук та розуміють важливість цих пристроїв у сучасному світі.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: важкість у великій кількості нових технічних термінів і понять, які потрібно запам’ятати і правильно використовувати.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що таке сполучені посудини?
2. Яке основне правило визначає рівень рідин в сполучених посудинах?
3. Що станеться з рівнем рідини в сполучених посудинах, якщо в одну з них додати рідину іншої густини?
4. Що таке манометр і для чого його використовують?
5. Які є основні типи манометрів і як вони працюють?
6. Які переваги і недоліки мають різні типи манометрів?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Пневматичні та гідравлічні пристрої
🤔 Чи замислювалися ви, як працюють машини та пристрої навколо нас? Наприклад, як оператор екскаватора риє ковшем яму для фундаменту, як пілот опускає шасі літака під час посадки або як художник графіті малює свої шедеври аерозольним балончиком?
Сполучені посудини заповнені рідинами або газами стали основою для створення гідравлічних та пневматичних пристроїв.
Пневматичні пристрої використовують для роботи стиснене повітря. Наприклад:
· Аерозольні фарби у балончиках: Балончики з фарбою використовуються для фарбування. Принцип роботи полягає у використанні стисненого повітря, яке виштовхує фарбу через насадку, утворюючи рівномірний шар фарби на поверхні.
· Пневматичні відбійні молотки: Застосовуються для руйнування бетонних конструкцій. Вони використовують стиснене повітря для створення потужних ударних імпульсів, які розбивають тверді матеріали.
· Пневматичні гвинтівки: Використовуються в спорті для стрільби. Стиснене повітря забезпечує викид кулі з великою швидкістю і точністю, що робить їх ідеальними для спортивних змагань.
· Пневматичні дрилі: Використовуються будівельниками для буріння отворів. Вони використовують стиснене повітря для обертання свердла з високою швидкістю, що дозволяє легко бурити отвори в різних матеріалах.
Гідравлічні пристрої використовують для роботи рідини під тиском. Наприклад:
· Гідравлічні системи в екскаваторах, самоскидах, бульдозерах: Використовуються для руху ковша та інших частин. Стиснута рідина передає зусилля до гідравлічних циліндрів, які переміщують частини машини.
· Гідравлічні системи в літаках: Допомагають пілотам легко керувати шасі та частинами крил. Гідравлічна рідина під тиском передає зусилля від пілотських команд до відповідних механізмів.
· Гідравлічні гальма в транспорті: Гідравлічні гальмівні системи забезпечують ефективне гальмування. Тиск гідравлічної рідини передається через систему трубок до гальмівних механізмів, забезпечуючи гальмування.
· Гідравлічні домкрати: Дозволяє водіям зусиллям своїх рук підняти багатотонний автомобіль. Гідравлічна рідина під тиском переміщує поршень, що піднімає автомобіль.
· Гідравлічні підйомники: Застосовуються для підняття важких вантажів у будівництві та промисловості. Тиск рідини в гідравлічному циліндрі піднімає платформу з вантажем.
· Гідравлічні преси: Використовується для виготовлення деталей машин і механізмів, віджимання олії, пресування фанери та картону. Гідравлічна система створює тиск, що діє на прес, забезпечуючи потрібну силу для обробки матеріалів.
2. Принцип роботи гідравлічних машин
🤔 Який принцип роботи гідравлічних машин?
Дію гідравлічних машин можна пояснити на основі закону Паскаля. Будь-яка гідравлічна машина складається з двох резервуарів (циліндрів) різного діаметру, що забезпечені поршнями і сполучаються один з одним. Простір під поршнями заповнюється рідиною. Бачимо, що на більшому правому поршні автомобіль має значно більшу вагу, ніж хлопчик, що знаходиться на лівому малому поршні. Тому сила тиску , на рідину, що створює правий поршень, значно більша за силу тиску , що створює лівий поршень.
Сила, що діє з боку рідини на великий поршень, є більшою за силу, що діє на малий поршень, у стільки разів, у скільки площа великого поршня більша за площу малого:
Гідравлічна машина дозволяє одержати значний виграш у силі: чим більше різнитимуться між собою площі поршнів, тим більший виграш у силі будемо мати.
3. Судноплавний шлюз
Шлюз використовує воду для підйому або спуску суден між різними рівнями води в річках або каналах.
Судноплавний шлюз – гідротехнічна споруда для забезпечення переходу судна на плаву з однієї водойму в іншу з різними рівнями води.
При підході судна перші ворота відкривають і судно заходить до шлюзу. Коли судно зайшло у шлюз, перші ворота закривають, та відкривають кран для потрапляння води. Вода з частини ріки, де високий рівень води, поступає у шлюз, поки рівні не вирівняються, тоді другі ворота відкривають і судно продовжує плавання.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Уявіть гідравлічну машину з двома циліндрами однакового розміру. Якщо ви прикладаєте силу до одного з поршнів, який виграш в силі можна отримати на іншому поршні? Поясніть висновок.
Виграшу в силі не буде. Оскільки площі поршнів однакові, то сила, прикладена до одного поршня, передається без змін до іншого поршня. Тобто сила на виході буде такою ж, як і на вході, без будь-якого виграшу.
2. У гідравлічній машині прикладена сила до меншого поршня, при цьому всередині утворився тиск 5 атмосфер. Як зміниться сила на виході, якщо тиск збільшити до 15 атмосфер при умові, що розміри циліндра залишаються незмінними.
Принцип дії гідравлічної машини спирається на закон Паскаля, який стверджує, що тиск передається в усіх напрямках однаково. В свою чергу, для гідравлічної машини справджується співвідношення між прикладеними силами і площами циліндрів, які за умовою задачі не змінюються. Отже, збільшення тиску всередині гідравлічної машини втричі з 5 до 15 атмосфер приведе до збільшення сили тиску на виході, бо тиск прямо пропорційний силі тиску.
3. Який виграш у силі дає гідравлічний підйомник, якщо площі поршнів рівні 70 см2 і 0,7 м2.
4. Більший поршень гідравлічного преса стискає іграшковий автомобіль із силою 3 МН. З якою силою тиснуть на менший поршень преса? Площі більшого і меншого поршнів становлять 60 дм2 і 20 см2.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Чим заповнюють пневматичні пристрої?
2. Чим заповнюють гідравлічні пристрої?
3. Як працює гідравлічна машина?
4. За рахунок чого дає виграш гідравлічна машина?
5. Як математично описати роботу гідравлічної машини?
6. Який фізичний закон покладено у дію гідравлічних і пневматичних пристроїв?
7. Як працює шлюз?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 33, Вправа № 33 (1, 2)
УРОК 56
Тема: Сполучені посудини. Манометри
Мета: Ознайомити з принципом роботи сполучених посудин, пояснити закони, що регулюють поведінку рідин в них. Навчити учнів проводити вимірювання тиску за допомогою манометра.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні формують уміння пояснювати розподіл рідин в сполучених посудинах, вчаться аналізувати отримані дані та робити висновки на основі проведених вимірювань.
ü ставлення – учні формують прагнення дізнаватися більше про фізичні явища та процеси.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: важкість у застосуванні абстрактних понять та математичних формул для розв’язання конкретних задач.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. З чого складається атмосфера?
2. Який зв'язок між атмосферою та атмосферним тиском?
3. Як було знайдено числове значення атмосферного тиску?
4. В яких одиницях вимірюють атмосферний тиск?
5. Як змінюється атмосферний тиск з висотою?
6. Чому барометри заповнюють ртуттю, а не водою?
7. Які переваги має барометр-анероїд?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Сполучені посудини
Атмосферний тиск впливає на різні процеси на Землі, на рідини у відкритих резервуарах або при зануренні предметів у воду. Розглянемо, як тиск діє на рідини в системі сполучених посудин.
Сполучені посудини – це посудини, з'єднані між собою так, що між ними може перетікати рідина.
🤔 Ми з вами знаємо, як поводить себе рідина в одній посудині. А що буде, якщо рідину помістити у дві або більше сполучених посудин?
Найпростіші сполучені посудини – це дві з’єднані між собою трубки. Якщо налити воду в одну з них, вона перетікатиме в другу. Після зупинки руху води рівень води в обох трубках (обох колінах сполучених посудин) установиться на одному рівні. Якщо нахилити або підняти одну з трубок, вода перетікатиме з вищої трубки, доки рівні води в обох трубках не зрівняються.
Вільні поверхні рідини встановлюються на одному рівні не лише у двох, але й у будь-якій кількості сполучених посудин, незалежно від їх форми та розташування в просторі.
У відкритих сполучених посудинах вільні поверхні однорідної нерухомої рідини встановлюються на одному рівні.
🤔 Як можна пояснити дану властивість?
Дану властивість можна пояснити так: рідина в спокої не переміщується з однієї посудини в іншу, отже, тиски її в обох посудинах на будь-якому одному горизонтальному рівні однакові (наприклад на рівні AB):
Оскільки рідина в обох посудинах одна й та сама, тобто має однакову густину, то має бути однаковою й висота стовпчика рідини
🤔 Що відбуватиметься в сполучених посудинах якщо рідини в колінах будуть різними?
В праве і ліве коліна сполучених посудин наливаєм рідини з різними густинами, наприклад гас і воду, результат буде інакшим (рівень гасу – вищий, води – нижчий).
На рівні AB тиск рідин у посудинах однаковий:
У відкритих сполучених посудинах стовпчик нерухомої рідини меншої густини вищий, ніж стовпчик нерухомої рідини більшої густини.
2. Використання сполучених посудин
🤔 Яке практичне застосування сполучених посудин у побуті і техніці?
Принцип сполучених посудин широко використовується при створенні різних технічних пристроїв.
В основі водопостачання житлових будинків лежить принцип сполучених посудин. Насосна станція закачує воду у водонапірну вежу, яка вище від найвищого будинку. З резервуара, який знаходиться у водонапірній вежі, підземними трубами вода потрапляє у водопроводи будинків, де прагне піднятися на таку ж висоту, на якій знаходиться резервуар водонапірної вежі.
Щоб не потрапляли неприємні запахи із каналізації до будинку використовують сифон.
У природі прикладом сполучених посудин є джерела і артезіанські колодязі (свердловини), в яких свердловина знаходиться нижче від рівня ґрунтових вод, і вода сама б'є зі свердловини. Такі місця, де вода сама б'є зі свердловини, порівняно рідкісні. Зазвичай артезіанський колодязь влаштовують, пробуривши дуже глибоку свердловину, обладнану насосом.
Принцип дії сполучених посудин лежить в основі роботи фонтанів і висота струменя у фонтані залежить від взаємного розташування цих посудин.
3. Манометри
Манометр – це прилад для вимірювання тиску рідин і газів.
Розглянемо принцип роботи рідинного манометра.
Відкритий рідинний манометр складається з лінійки, до якої приєднана U-подібна трубка. Трубка заповнена підфарбованою рідиною так, що рівень рідини розташований на позначці 0.
Розглянемо перший випадок. Коли обидві ці посудини відкриті зверху, рівень рідини в них однаковий і тиски в точках A і B однакові .
Розглянемо другий випадок. Коли трубка приєднана до балона, підфарбована рідина розташовується так, що тиски в обох трубках на одній горизонталі однакові. Запишемо цю умову для точок A і B . Тиск у точці A складається із гідростатичного тиску стовпчика рідини h та атмосферного. Тиск у точці B дорівнює тиску газу у балоні. , тобто . (відбулось накачування повітря в балон)
Розглянемо третій випадок. Тиск у точці A дорівнює атмосферному. Тиск у точці B складається із гідростатичного тиску стовпчика рідини h та тиску газу у балоні. , або , тобто . (відбулося відкачування повітря з балону)
На практиці широко застосовують металеві деформаційні манометри.
Основний елемент металевого деформаційного манометра – гнучка дугоподібна трубка 1, один кінець якої) є запаяним. Другий кінець трубки сполучають з резервуаром, де потрібно виміряти тиск. Принцип дії цих манометрів такий. Якщо тиск газу всередині трубки більший за атмосферний, то гнучка трубка розпрямляється і її рух передається через механізм 2 до стрілки 3, що рухається вздовж шкали 4 приладу. Після зменшення тиску газу до атмосферного трубка повертається в початкове (недеформоване) положення, а стрілка зупиняється на позначці 0. Шкала металевого манометра проградуйована в атмосферах або паскалях. Металевий деформаційний манометр показує, на скільки вимірюваний тиск більший або менший, ніж атмосферний.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. До системи з двох сполучених посудин додали третю посудину, з’єднану з першими двома. Як зміниться рівень рідини в кожній з трьох посудин? Чому?
Коли до системи з двох сполучених посудин додають третю посудину, з’єднану з першими двома, рівень рідини в кожній з трьох посудин залишається однаковим. У сполучених посудинах рівень рідини вирівнюється, оскільки рідина створює однаковий тиск на стінки посудини.
2. Як зміниться рівень рідини у сполучених посудинах, якщо атмосферний тиск збільшується чи зменшується?
Рівень рідини у сполучених посудинах залишиться на одному рівні, незалежно від змін атмосферного тиску. Тому що рівень рідини в сполучених посудинах врівноважується шляхом рівняння тисків у кожній частині системи.
3. На скільки підніметься рівень води в лівій посудині, якщо відкрити обидва крани К? Площі перерізу всіх посудин однакові. .
Коли відкриють крани, об’єм рідини у середньому коліні, відповідно до властивості сполучених посудин, розподілиться на одному рівні в усіх трьох посудинах. При однаковій площі поперечного перерізу в них, за умовою задачі, стовпчик рідини, висотою 12 см в середній посудині, лінійно розподілиться в усіх посудинах, тобто висота у кожній буде складати 4 см.
4. Як зміниться рівень рідини в сполучених посудинах, якщо одну з них нахилити?
Рівень рідини залишиться на одному рівні, так як розподіл тиску залишається рівномірним у всіх частинах системи.
5. На якому рівні будуть поверхні однорідної рідини в посудинах, якщо наливати її в отвір лівої посудини?
На рівні 3, бо у відкритих сполучених посудинах вільні поверхні однорідної нерухомої рідини встановлюються на одному горизонтальному рівні. Так як висоти трубок різні, то при наповненні рідиною, вона не зможе піднятися вище за рівень 3, інакше буде виливатися.
6. На яких рівнях тиск рідини в сполучених посудинах однаковий?
Відповідь: тиск однаковий на рівні 2-4 як тиск в однорідній рідині на одному горизонтальному рівні.
7. У лівому коліні заповнених водою сполучених посудин над водою знаходиться шар гасу висотою 10 см. В якому з колін рівень рідини вище? На скільки?
8. У рідинному манометрі міститься ртуть. Ліве коліно манометра відкрите в атмосферу. Який тиск у балоні, якщо атмосферний тиск дорівнює 100 кПа?
9. У рідинному манометрі міститься вода. Ліве коліно манометра відкрите в атмосферу. Який тиск у балоні, якщо атмосферний тиск дорівнює 100 кПа?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке сполучені посудини?
2. Яке основне правило визначає рівень рідин в сполучених посудинах?
3. Що станеться з рівнем рідини в сполучених посудинах, якщо в одну з них додати рідину іншої густини?
4. Що таке манометр і для чого його використовують?
5. Які є основні типи манометрів і як вони працюють?
6. Які переваги і недоліки мають різні типи манометрів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 32, Вправа № 32 (1, 2, 3)
Виконати тест
Завдання необхідно виконати до 11 квітня 12:00 год
Код доступу 8467568
використайте цей код, відкривши посилання
Або перейдіть за посиланням:
УРОК 55
Тема: Атмосферний тиск і його вимірювання. Барометри
Мета: пояснити існування атмосферного тиску на основі молекулярно-кінетичних уявлень, навчити визначати атмосферний тиск за допомогою барометра, розкрити залежність від висоти.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні формують уміння пояснювати вплив атмосферного тиску на фізичні явища.
ü ставлення – учні формують відповідальність за збереження навколишнього середовища.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: деякі учні можуть мати труднощі з розумінням того, що таке атмосферний тиск, адже це абстрактне поняття, яке не можна побачити чи відчути безпосередньо.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що таке гідростатичний тиск?
2. Як обчислюють гідростатичний тиск?
3. Які фізичні величини впливають на величину гідростатичного тиску?
4. Як глибина впливає на гідростатичний тиск?
5. Чому на однаковій глибині у воді та олії гідростатичний тиск буде різним?
6. Які приклади використання гідростатичного тиску у побуті та промисловості?
7. Як гідростатичний тиск впливає на конструкцію підводних апаратів?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Атмосфера
Прогноз погоди ґрунтується не тільки на температурних даних, а й на значеннях атмосферного тиску, зміна якого призводить до виникнення вітру, хмар, опадів. Це поняття походить від поняття «атмосфера». Ви вже вивчали Землю та знаєте про «атмосферу».
🤔 Що таке атмосфера?
Атмосфера – газова оболонка Землі.
🤔 З чого складається атмосфера Землі?
Атмосфера Землі складається з суміші газів: 78% азоту, 21% кисню, а також аргон, вуглекислий газ, гелій, неон, двоокис сірки, аміак, озон і водяна пара.
🤔 Чому атмосфера утримується біля Землі?
Частинки атмосфери (атоми, молекули, йони) мають масу і притягуються до Землі завдяки гравітаційній взаємодії. Але чому вони не падають на Землю?
Частинки газів у атмосфері перебувають у постійному хаотичному русі. Вони зіштовхуються, відскакують одна від одної і змінюють напрямок свого руху, але і не відлітають у космос.
Для того, щоб частинка покинула Землю, вона повинна мати швидкість 11,2 км/с. Середня швидкість частинок атмосфери значно менша, тому вони лишаються біля поверхні Землі.
2. Атмосферний тиск
За підрахунками, атмосфера Землі має масу близько 5·1018 кг. Під дією сили тяжіння верхні шари атмосфери тиснуть на нижні шари, тому повітряний шар навколо поверхні Землі стиснутий найбільше. Згідно із законом Паскаля, це створює тиск на поверхню Землі й на всі тіла поблизу неї. Це і є атмосферний тиск.
Атмосферний тиск – це тиск, який створює атмосфера на всі тіла, що в ній перебувають, а також на земну поверхню.
🤔 Чому люди не відчувають дії атмосферного тиску?
Кровоносні судини та інші порожнини організму, що заповнені рідинами або газами, чинять на стінки судин і порожнин такий самий тиск. Тому тканини організму не деформуються, а атмосферний тиск не відчувається. Якщо ж зовнішній атмосферний тиск змінюється, то людина відчуває певний дискомфорт.
🤔 Чому рідина піднімається у шприці при піднятті поршня?
Якщо піднімати поршень, то атмосферний тиск, діючи на вільну поверхню рідини в посудині, нагнітатиме рідину вгору, в порожнечу під поршнем.
🤔 Чому якщо наповнити склянку водою, закрити папером і перевернути догори дном, папір тримається і вода не виливається?
Атмосферний тиск на папір більший, ніж тиск води на нього, тому папір утримується атмосферним тиском, що діє в усіх напрямках відповідно до закону Паскаля.
3. Вимірювання атмосферного тиску
🤔 Як виміряти атмосферний тиск?
Розрахувати атмосферний тиск за формулою неможливо, оскільки атмосфера не має чіткої межі, а густина повітря змінюється на різних висотах.
Дослід Еванджеліста Торрічеллі (1608-1647)
Торрічеллі використав скляну трубку завдовжки близько метра, запаяну з одного кінця. Він наповнив її ртуттю, щільно закрив отвір і перевернув трубку та опустив її в чашу з ртуттю. Відкрив отвір, частина ртуті вилилася, а у трубці залишився стовп ртуті заввишки приблизно 760 мм, а над ртуттю утворилася порожнеча.
Торрічеллі встановив:
- Висота стовпа ртуті, що залишається в трубці, не залежить від її довжини та діаметра.
- Висота стовпа трохи змінюється залежно від погоди.
- Однорідна рідина в трубці та чаші не рухається, це означає, що тиск на поверхню ртуті з боку атмосфери і гідростатичний тиск стовпа ртуті в трубці однакові. Тобто тиск стовпа ртуті висотою 760 мм дорівнює атмосферному.
Нормальний атмосферний тиск – це тиск, який створює стовп ртуті висотою 760 мм.
Одиницею атмосферного тиску є один міліметр ртутного стовпа (1 мм рт. ст.).
Переведемо нормальний атмосферний тиск у паскалі:
У фізиці і техніці використовують позасистемну одиницю атмосферного тиску – фізичну атмосферу (1 атм)
4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Існують три основні типи барометрів:
Ртутний барометр. Вимірює тиск за висотою ртутного стовпчика в трубці. При зміні атмосферного тиску ртуть у чашці піднімається або опускається.
Барометр-анероїд. Вимірює тиск за деформацією пружної металевої коробки, яка не містить повітря. Деформація коробки передається через систему важелів на стрілку, що переміщується по шкалі.
Барограф. Прилад для безперервного запису змін атмосферного тиску. Складається з приймальної частини, передавального механізму з пером та барабана зі стрічкою, що обертається за допомогою годинникового механізму.
На практиці найчастіше використовують барометри-анероїди завдяки їх зручності, компактності та безпечності.
5. Залежність атмосферного тиску від погоди та висоти
Зміна тиску з погодою:
- Атмосферний тиск змінюється з погодою.
- Перед негодою тиск падає, перед сонячною погодою – зростає.
Зміна тиску з висотою:
- Покази барометра залежать від висоти над рівнем моря.
- Чим вище, тим менший атмосферний тиск і навпаки.
- Зміна висоти на кожні 11 метрів змінює тиск на 1 мм рт. ст. (133,3 Па).
Альтиметр:
- Завдяки залежності тиску від висоти, барометр можна калібрувати для вимірювання висоти.
- Альтиметр – прилад для визначення висоти за атмосферним тиском.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому витягувати ноги з болотистого ґрунту важко?
При зануренні ноги у болотистий ґрунт з-під ноги видавлюється повітря, а тому при витягуванні ноги потрібно перемагати не тільки опір в’язкого ґрунту, але і силу атмосферного тиску.
2. Чому шланг насоса, що відсмоктує повітря, роблять товстостіннім?
Щоб шланг не сплющувався під дією атмосферного тиску.
3. Одним з найважливіших процесів у житті людини є дихання. Як механізм дихання пов'язаний із атмосферним тиском?
М’язовими зусиллями ми збільшуємо об’єм грудної клітини, при цьому тиск повітря всередині легень зменшується, і атмосферний тиск спрямовує порцію повітря. При видиханні відбувається зворотне явище.
4. Виразіть у кілопаскалях тиск 560 мм рт. ст., 830 мм рт. ст.
5. Виразіть у міліметрах ртутного стовпчика тиск 35 кПа, 90 кПа. Відповідь округліть до десятих.
6. У квартирі Іванки барометр показує атмосферний тиск 732 мм рт. ст. У квартирі Дениса той же барометр показує тиск 734 мм рт. ст. Вище чи нижче поверхом розміщується квартира Дениса порівняно з квартирою Іванки? На скільки метрів приблизно одна квартира розміщена вище другої?
7. Катерина подорожує Парижем і стоїть біля підніжжя величної Ейфелевої вежі. Вона збирається піднятися на самий верх, щоб насолодитися неймовірним краєвидом на місто. На рівні підніжжя вежі тиск становить 745 мм рт. ст. Який тиск буде на вершині вежі, якщо її висота становить 324 метри? Зменшився чи збільшився тиск з висотою?
8. При вході в метро барометр показує 101,3 кПа. Якими будуть показання барометра на найглибшій станції київського метро, яка розташована на глибині приблизно 110 м?
9. Визначте, яку силу потрібно прикласти до рибки-прилипалки, щоб на березі її відірвати від човна, якщо площа присоски 2 см2, а тиск складає 770 мм рт. ст.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. З чого складається атмосфера?
2. Який зв'язок між атмосферою та атмосферним тиском?
3. Як було знайдено числове значення атмосферного тиску?
4. В яких одиницях вимірюють атмосферний тиск?
5. Як змінюється атмосферний тиск з висотою?
6. Чому барометри заповнюють ртуттю, а не водою?
7. Які переваги має барометр-анероїд?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 31, Вправа № 31 (2, 4, 6)
УРОК 54
Тема: Гідростатичний тиск
Мета: пояснити поняття гідростатичний тиск та формулу для його визначення.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні формують уміння розв’язувати задачі, пов’язані з гідростатичним тиском, розвивають практичні навички застосовувати теоретичні знання на практиці.
ü ставлення – учні вчаться критично оцінювати інформацію, проводити експерименти та перевіряти гіпотези.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: учням може бути важко запам’ятати та правильно застосовувати формули для обчислення гідростатичного тиску.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Чим зумовлений тиск в рідинах і газах?
2. Який закон описує поведінку тиску в рідинах газах?
3. Яка одиниця вимірювання тиску рідин та газів в СІ?
4. Якими способами можна надути повітряну кульку?
5. Який дослід підтверджує, що рідина тисне не тільки на дно, а й стінки посудини.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Гідростатичний тиск
🤔 Чи замислювалися ви коли-небудь, чому аквалангістам на глибині потрібне спеціальне обладнання? Або чому глибоководні субмарини повинні бути такими міцними?
Відповідь криється у гідростатичному тиску.
Гідростатичний тиск – це тиск нерухомої рідини.
Через притягання до Землі та свою плинність, рідина створює тиск на дно і стінки посудини, в якій вона міститься. Рідина також створює тиск на будь-яке занурене в неї тіло. Цей тиск зростає з глибиною, саме тому на дні океанів він такий високий. Давайте детальніше розглянемо, як і чому це відбувається.
Визначимо гідростатичний тиск на дно циліндричної посудини з площею дна , заповненої рідиною густиною , а висота стовпа рідини в посудині дорівнює .
Щоб визначити тиск рідини на дно, поділимо силу , що діє на дно, на площу дна:
Сила , яка створює тиск, дорівнює вазі рідини
Масу рідини розрахуємо за її густиною та об’ємом , який вона займає
Об'єм рідини в посудині можна визначити через висоту стовпа рідини та площу дна посудини
2. Дослідження гідростатичного тиску
🤔 Яких висновків можна дійти щодо вагового тиску рідини на дно посудини?
З формули випливає, що тиск рідини на дно посудини залежить від висоти стовпа рідини в посудині та густини рідини. Перевіримо це на дослідах.
Візьмемо скляну трубку, один отвір якої затягнемо гумовою плівкою. Наливатимемо в трубку воду. Чим вищий рівень рідини, тим більше прогинається гумова плівка, що демонструє збільшення тиску з висотою стовпа рідини.
Якщо в одну трубку налити воду, а в іншу – розчин солі до такого ж рівня, то тиск на дно трубки з розчином буде більшим, бо густина соляного розчину більша за густину води.
У формулу не входить маса рідини. Тому тиск рідини на дно посудини не залежить від маси рідини, її форми та об'єму. Це явище називається «гідростатичний парадокс». Для його перевірки використовують посудини з однаковою площею дна, але різною формою та об’ємом. Якщо налити в ці посудини воду до однакового рівня, то тиск на дно буде однаковим, і плівки прогнуться однаково, незважаючи на різний об’єм і вагу води.
Із закону Паскаля та формули гідростатичного тиску також випливає, що тиск усередині нерухомої однорідної рідини на одному рівні є однаковим.
З історії науки: У 1648 році Блез Паскаль (1623-1662) вперше продемонстрував залежність гідростатичного тиску від висоти стовпа рідини. Він провів публічний дослід, де обіцяв порушити герметичність найміцнішої бочки за допомогою лише одного кухля води.
Для експерименту використали бочку з герметичною кришкою, в якій було зроблено отвір з різьбою. Бочку наповнили водою, а у вставлений отвір вкрутили трубу заввишки кілька метрів. Діаметр труби був таким, що міг вмістити один кухоль води. На другому поверсі будівлі поруч із місцем експерименту у трубу влили воду з кухля. На здивування присутніх, бочка тріснула по швах, і з неї бризнула вода!
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Уявіть, що ви занурюєтеся в басейн. Як змінюється тиск води на ваше тіло, коли ви занурюєтеся глибше? Поясніть, чому це відбувається.
Тиск води на тіло збільшується з глибиною, оскільки гідростатичний тиск залежить від висоти стовпа води над людиною.
2. Чи вплине ваше занурення у воду басейну на тиск води на дно та силу тиску на дно?
Вплине, так як при зануренні у воду басейну рівень води у басейні зросте, а тиск залежить від висоти стовпчика рідини, значення тиску, в свою чергу, вплине на значення сили тиску.
3. Чому підводні човни мають міцні корпуси? Як гідростатичний тиск впливає на конструкцію підводних човнів?
Підводні човни мають міцні корпуси, щоб витримувати високий гідростатичний тиск на великих глибинах. Гідростатичний тиск збільшується з глибиною, тому корпуси підводних човнів повинні бути достатньо міцними, щоб протистояти цьому тиску і запобігти деформації або руйнуванню.
4. У трьох посудинах рідини. Порівняйте тиск рідин на дно цих посудин, якщо в першій посудині міститься вода, в другій – олія, в третій – гас.
Тиск визначається висотою стовпчика рідини і густиною, так як висоти однакові, то більший тиск буде відповідати рідині із більшою густиною, тобто воді.
5. Порівняйте тиск молока в посудинах 1 і 2.
У першій посудині тиск більший, тому що більша висота стовпа молока.
6. Якщо відкрити кран між двома посудинами, наповненими водою і гасом рівної висоти, то чи буде переливатися рідина з однієї посудину в іншу і в якому напрямку?
Тиск, створюваний водою за рівної висоти із гасом буде створювати більший тиск, тому після відкриття крану, вода потече вправо.
7. В Житомирі є найглибший прісноводний кар’єр України. Ехолот показав 101 метр глибини. Під час змагань пірнальники досягли найбільшої глибини 45 метрів. Визначте, під яким тиском перебували спортсмени на цій глибині.
8. Бджоляр налив мед у діжку. Він знає, що тиск, який чинить мед на дно діжки, становить 7,1 кПа. Допоможіть йому визначити товщину шару меду в діжці.
9. Дно циліндричної вази має форму круга з радіусом 5 см (внутрішній і зовнішній радіуси вважаємо рівними, бо товщина стінок незначна). Маса порожньої вази становить 1,5 кг. Який загальний тиск створює ваза з водою, якщо висота стовпчика води у вазі складає 12 см?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке гідростатичний тиск?
2. Як обчислюють гідростатичний тиск?
3. Які фізичні величини впливають на величину гідростатичного тиску?
4. Як глибина впливає на гідростатичний тиск?
5. Чому на однаковій глибині у воді та олії гідростатичний тиск буде різним?
6. Які приклади використання гідростатичного тиску у побуті та промисловості?
7. Як гідростатичний тиск впливає на конструкцію підводних апаратів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 30, Вправа № 30 (1, 2, 4)
УРОК 53
Тема: Тиск рідин і газів. Закон Паскаля
Мета: пояснити тиск в рідинах і газах, ознайомити учнів з законом Паскаля та його застосуванням.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні розвивають уміння спостерігати фізичні явища, розуміють, що тиск в рідині або газі передається без зміни в кожну точку об’єму цих середовищ.
ü ставлення – учні виховують пізнавальний інтерес до фізики, бажання дізнатися більше про природу явищ.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: поняття тиску, закону Паскаля можуть бути абстрактними для учнів. Важливо дати їм конкретні приклади та візуалізацію цих понять.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Тиск газу
Нам вже відомо, що зовнішній тиск на тверді тіла передається лише в одному напрямку. Це пов’язано з тим, що частинки у твердому тілі зв’язані між собою. Частинки рідин та газів можуть рухатися і змінювати своє положення. То чи створюють рідини і гази тиск, і, якщо так, то як він передається? З’ясуємо, чим зумовлений тиск газів.
🤔 Чому повітряна кулька зберігає свою форму тривалий час?
Причина: взаємодія та рух частинок повітря, які заповнюють кулю. У процесі руху частинки заповнюють увесь наданий об’єм так, що густина в усіх областях однакова. Тиск однієї частинки малий, а сумарний створює значну силу тиску на поверхню.
Тиск газу на поверхню створюється численними ударами частинок газу.
🤔 Як можна збільшити тиск газів?
Для збільшення тиску газу на певну поверхню необхідно:
- збільшити кількість ударів частинок;
- збільшити силу ударів частинок;
- одночасно збільшити і кількість, і силу ударів частинок.
Яким чином можна цього досягти? Розглянемо:
Фізичні величини, від яких залежить тиск газу:
1. Маса газу (при сталому об’ємі).
Можна додати газ всередину посудини. При цьому маса газу збільшиться, отже і загальна маса частинок збільшується, і, як наслідок, збільшиться тиск. При випусканні газу, його маса зменшується, тому тиск також зменшується. Об’єм посудини при цьому не змінюється.
2. Об’єм газу (при сталій масі).
Збільшуючи об’єм газу при незмінній масі, кількість ударів об стінку посудини стає менше, тому тиск зменшується. І, навпаки, зменшуючи об’єм газу при незмінній масі, кількість ударів об стінку посудини зростає, отже, і тиск також зростає.
3. Температура газу.
Чим більша температура газу, тим більшою буде швидкість руху його частинок. Удари частинок об стінки посудини стануть частішими, сумарна сила їхніх ударів зросте, і внаслідок цього тиск газу в посудині збільшиться.
Отже, зміна густини і температури призводить до зміни тиску газу. А саме: збільшення густини – до зростання тиску, зменшення густини – до зменшення тиску газу. Зростання температури – до збільшення тиску, спадання температури – до зменшення тиску.
2. Тиск рідин
Рідини зберігають об’єм і легко змінюють свою форму, набуваючи форми тієї посудини, в якій знаходяться. Тобто, рідини є плинними.
🤔 Як рідини створюють тиск?
Рідини, як і тверді тіла, тиснуть на дно посудини. Унаслідок земного тяжіння кожен верхній шар рідини своєю вагою тисне на шари, що містяться нижче. На відміну від твердих тіл, рідини плинні. Тому вони створюють тиск як на дно, так і на бічні стінки посудини, у якій містяться.
Рідина створює тиск як на дно, так і на бічні стінки посудини, в якій міститься.
Плинність рідин також означає, що на будь-яке занурене в рідину тіло рідина тисне з усіх боків.
3. Закон Паскаля
🤔 Рідина так само як і газ може передавати тиск. Які особливості такої передачі?
На рисунку зображено порожнисту кулю з отворами. До кулі приєднано трубку з поршнем. Якщо заповнити кулю водою і натискати на поршень, вода буде виходити з усіх отворів. У цьому досліді поршень тисне на поверхню води в трубці. Частинки води під поршнем ущільнюються і передають тиск іншим шарам, що лежать глибше. Таким чином, тиск поршня передається в кожну точку рідини, що заповнює кулю, і вода виштовхується з усіх отворів у вигляді струменів.
Якщо замість води заповнити кулю димом, то при натисканні на поршень дим виходитиме з усіх отворів. Це підтверджує, що гази передають тиск, який чиниться на них, в усіх напрямах однаково.
Закон Паскаля: Тиск, створюваний на нерухому рідину або газ, передається рідиною або газом однаково в усіх напрямках.
4. Застосування закону Паскаля
Властивість рідин і газів передавати тиск у всіх напрямках ми спостерігаємо в повсякденному житті, і ця властивість широко використовується в техніці. Завдяки цій властивості ми можемо чути, адже повітря передає звук. Також працює наша серцево-судинна система: хоча кровоносні судини мають багато вигинів, тиск, створюваний серцем, передається в усі частини тіла.
На законі Паскаля ґрунтується робота багатьох гідравлічних машин, таких як:
- Гідравлічний прес: Найпростіша гідравлічна машина, яка використовується для створення великих сил тиску.
- Гідравлічний підйомник: Дозволяє підняти важкий автомобіль, приклавши невелику силу.
- Гідравлічний домкрат: Дозволяє водіям підняти багатотонний автомобіль зусиллям своїх рук.
- Гідравлічне гальмо: Дозволяє зупинити автомобіль, приклавши незначну силу тиску ноги.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому балони з газом зберігають під навісом, а не на відкритій площадці, що освітлюється сонцем?
Тиск газу із збільшенням температури буде зростати за рахунок більших швидкостей руху і частіших ударів об стінки балона, що може привести до вибуху балону.
2. Декілька балонів різного об’єму наповнені при однаковій температурі однаковими масами того самого газу. В якому з них тиск газу більший. Чому?
Чим більший об’єм посудини, тим менший тиск, бо менше ударів молекул припадає на одиницю площі за одиницю часу.
3. Група учнів приїхала на екскурсію до Клавдіївської фабрики ялинкових прикрас, де вони відвідали склодувний цех і побачили як майстер під час виготовлення виробів зі скла крізь трубку вдуває повітря. При цьому розплавлене скло набирає форму кулі, з якої формують красиві новорічні прикраси. Яку властивість газу тут використовують? Сформулюйте її.
Повітря, згідно з законом Паскаля, передає тиск в усіх напрямах однаково, тому скло набуває форми кулі (властивість газу: передавати тиск в усіх напрямах однаково).
4. Їжу для космонавтів фасують у тюбики з еластичними стінками. Чому їжа легко видавлюється з тюбика і в умовах невагомості?
Їжа у тюбиках пастоподібна, а тому вона передає тиск як рідина, в усіх напрямах за законом Паскаля.
5. В якому циліндрі гідравлічної машини більший тиск?
Тиск однаковий в обох циліндрах за законом Паскаля.
6. Злегка надуту зав’язану повітряну кульку помістили в посудину повітряного насоса. Чому, коли з посудини відкачують повітря, об’єм кульки збільшується?
І всередині, і ззовні кульки міститься повітря (газ), яке складається з частинок (атомів, молекул, йонів). Ці частинки постійно рухаються в усіх напрямках і «бомбардують» гумову плівку, створюючи на неї тиск. Повітря всередині і ззовні кульки створює тиск на внутрішню і зовнішню поверхні гумової плівки відповідно. Якщо ці тиски однакові, гумова плівка не розтягується.
При відкачуванні повітря з посудини кількість частинок у посудині зменшується, тоді як всередині зав’язаної кульки кількість частинок залишається незмінною. Це призводить до того, що тиск всередині кульки стає більшим, ніж зовнішній тиск. Внаслідок цього під впливом численних ударів частинок кулька збільшує свій об’єм. За секунду кількість таких ударів може сягати числа з 23 нулями, що створює значну сумарну силу удару частинок об стінки кульки.
7. У лабораторному циліндрі під поршнем площею 100 см2 міститься вода. Вантаж якої маси потрібно зняти з поршня, щоб тиск води на дно циліндра зменшився на 5 кПа?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Чим зумовлений тиск в рідинах і газах?
2. Який закон описує поведінку тиску в рідинах газах?
3. Яка одиниця вимірювання тиску рідин та газів в СІ?
4. Якими способами можна надути повітряну кульку?
5. Який дослід підтверджує, що рідина тисне не тільки на дно, а й стінки посудини.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 29, Вправа № 29 (1, 3, 7)
УРОК 52
Тема: Лабораторна робота № 8 «Вимірювання тиску тіла на опору»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 8.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Яка фізична величина характеризує результат дії сила до площі поверхні?
2. Як зміниться тиск від площі поверхні, до якої прикладена сила?
3. Назвіть формулу для розрахунку тиску.
4. Як називається одиниця вимірювання тиску?
5. Як можна збільшити (зменшити) тиск?
6. Яке співвідношення між тиском в 1 Па, від тиску і 1 млн паскаль?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання лабораторної роботи № 8 «Вимірювання тиску тіла на опору».
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8
Тема. Вимірювання тиску тіла на опору.
Мета: визначити тиск твердого тіла на горизонтальну поверхню, дослідити залежність тиску від площі опори та сили, яка діє на поверхню (ваги тіла).
Обладнання: дерев'яний брусок; динамометр; лінійка; набір тягарців.
Експеримент
Дотримуйтесь правил безпеки під час роботи. Чітко слідуйте інструкції.
Одержані дані вимірювань та обчислень записуйте в таблиці.
1. Виміряйте силу , з якою брусок тисне на поверхню столу (це вага бруска ).
2. Виміряйте розміри бруска (довжину , ширину , висоту ) та подайте в метрах.
3. Визначте площу кожної грані бруска
4. Обчисліть тиск, який створює брусок на поверхню стола кожною з трьох граней:
Висновок
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину і за допомогою яких приладів ви вимірювали; 2) запишіть результати експериментів, які отримали; 3) як змінюється тиск в залежності від площі опори; 4) як змінюється тиск в залежності від ваги тіла; 5) які фактори впливали на точність проведення експерименту.
Контрольні запитання
1. У лабораторному бруску шість граней. Чому усі обчислення проводились лише для трьох граней?
2. Як, використовуючи обладнання в лабораторній роботі продемонструвати явище невагомості?
3. Вантажівка масою 5 т під’їхала до супермаркету. Площа кожної частини шини, що дотикається з дорогою, становить 0,2 м2. Який тиск створює машина на дорогу. Як зміниться тиск після розвантаження? Або коли шини будуть мати більшу площу контакту з дорогою?
Творче завдання
Визначте тиск, який ви створюєте на підлогу під час ходьби та коли стоїте на місці.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 28
В разі повітряної тривоги виконати лаб.роб самостійно відправити на н.з.
відео дослід https://ua.izzi.digital/DOS/762823/1258788.html
УРОК 51
Тема: Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
Мета: дати поняття тиску як фізичної величини, розкрити фізичний зміст, вивчити залежність тиску від сили та площі опори.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчаться пояснювати фізичний зміст тиску, розв’язувати задачі на тиск.
ü ставлення – учні вчаться критично оцінювати інформацію та робити власні висновки щодо тиску твердих тіл.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: виконання дослідів для вивчення тиску може вимагати уваги до деталей та точності.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Наслідки дії сили
Ви вже знаєте, що взаємодія тіл характеризується силою. Наслідками дії сили є зміна швидкості руху тіл або деформація тіл.
🤔 Як ви думаєте, що впливає на деформацію тіла?
Деформація тіла залежить від:
- величини сили (чим більша сила діє на тіло, тим більшою буде деформація);
- площі поверхні, по якій розподіляється сила (у більшості випадків, чим більша площа поверхні, на яку діє сила, тим менша деформація).
На лижах або без лиж людина діє на сніг з тією самою силою, що дорівнює її вазі. Проте дія цієї сили в обох випадках не однакова, бо різна площа поверхні, на яку тисне людина на лижах і без них.
2. Тиск
Результат дії сили залежить не тільки від його величини, а і від того, на яку площу опори ця сила діє: велику чи малу. Фізична величина, яка визначається співвідношенням сили і площі називають тиском.
Тиск – це фізична величина, яка характеризує результат дії сили і дорівнює відношенню сили, яка діє перпендикулярно до поверхні, до площі цієї поверхні.
Одиниця густини в СІ – паскаль (названа на честь французького вченого Блеза Паскаля (1623-1662))
1 Па – це тиск, який створює сила в 1 Н, що діє перпендикулярно до поверхні площею 1 м2:
На практиці ще використовують кратні одиниці тиску:
гектопаскаль: 1 гПа = 100 Па
кілопаскаль: 1 кПа = 1000 Па
мегапаскаль: 1 МПа = 1 000 000 Па
3. Збільшення і зменшення тиску
🤔 Як можна збільшити або зменшити тиск?
З визначення тиску випливає, що змінити тиск можна двома способами:
1. Змінити силу, яка діє на поверхню певної площі. Зі збільшенням сили тиск збільшиться, а зі зменшенням сили тиск зменшиться.
2. Змінити площу поверхні, на яку діє певна сила тиску. Якщо діє одна й та сама сила, то зі збільшенням площі тиск зменшуватиметься. І навпаки, зі зменшенням площі тиск збільшується.
Для збільшення тиску площу поверхні зменшують (саме тому нагострюють інструменти – ножиці, шила, ножі).
Для зменшення тиску площу поверхні збільшують (будинки та інші споруди для зменшення їх тиску на поверхню Землі зводять на широких фундаментах; щоб зменшити дію важких сільськогосподарських машин на ґрунт, використовують спеціальні широкі шини, спарені колеса, гусениці, а залізничні рейки монтують на шпалах).
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Якщо важкий бутель з водою нести за ручку, то відчувається сильний біль (ріже пальці), а якщо під ручку підкласти складену в декілька разів тканину, то біль зменшиться. Чому?
Відчуття болю спричинюється тиском на тіло людини. Величина тиску залежить від площі опори. Коли під ручку зробити підкладку, то площа опори збільшується, тиск зменшується.
2. Чому рятівник не йде по льоду, а повзе, рятуючи людину, що потрапила під лід?
Лежачи на льоду, зменшується ризик провалі через кригу. Розподіляючи свою вагу на більшу площу, рятівник знижує тиск на лід і таким чином зменшує ймовірність його ламання.
4. Що станеться з тиском, якщо силу тиску збільшити у 2 рази і в стільки ж разів зменшити площу опору?
5. Площа дна кавника становить 0,8 дм2. Який тиск створює кавник на поверхню столу, якщо сила тиску на стіл складає 12 Н?
6. Під час параду до Дня Незалежності 24 серпня 2021 року вперше брав участь новий танк «Оплот – 2М». Танк чинить тиск приблизно 102 кПа, а загальна площа гусениць становить 5 м2. З якою силою танк діяв на автостраду?
7. Знайдіть тиск, який чинить слон на ґрунт. Маса слона 4 т, площа підошви однієї ноги 800 см2.
8. Ковзани можуть створювати на лід тиск 875 кПа. На опору якої площі необхідно поставити новорічну ялинку масою 35 кг, щоб створити такий самий тиск, як ковзани на лід? Відповідь подайте в см2.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Яка фізична величина характеризує результат дії сила до площі поверхні?
2. Як зміниться тиск від площі поверхні, до якої прикладена сила?
3. Назвіть формулу для розрахунку тиску.
4. Як називається одиниця вимірювання тиску?
5. Як можна збільшити (зменшити) тиск?
6. Яке співвідношення між тиском в 1 Па, від тиску і 1 млн паскаль?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 28, Вправа № 28 (1, 3, 4)
УРОК 50
Тема: Комплексна підсумкова робота № 5 з теми «Сили в природі»
Мета: провести комплексну підсумкову роботу з теми «Сили в природі».
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до комплексної підсумкової роботи, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: комплексна підсумкова робота.
Можливі труднощі: можливі труднощі у вмінні застосовувати теоретичні знання до реальних ситуацій та завдань; учні можуть відчувати складнощі з виконанням математичних розрахунків, пов'язаних із фізичними параметрами, особливо якщо це потребує глибокого розуміння формул і їхнього практичного застосування.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. КОМПЛЕКСНА ПІДСУМКОВА РОБОТА № 5
7кл…..Комплексна підсумкова робота № 5 з теми «Сили в природі» 1 варіант
Група результатів 1. Проводить дослідження природи (12 балів)
1. Яка фізична величина є мірою взаємодії тіл? (4 бали)
а) деформація; б) інертність; в) маса; г) сила.
2. Коли тіло перебуває в стані невагомості? (4 бали)
а) коли перебуває на висоті над поверхнею Землі;
б) коли маса дорівнює нулю;
в) коли тіло рухається під дією лише сили тяжіння;
г) коли рухається з постійною швидкістю.
3. Лабораторна пружина має жорсткість 200 Н/м. Під час експерименту дослідник розтягнув її за допомогою тягарця, підвішеного до неї, на 0,04 м. Яку силу пружності створює пружина? (4 бали)
Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію (12 балів)
1. Видовження визначається за формулою: (4 бали)
а) ; б) в) ; г).
2. На кулю діють дві сили, показані на рисунку: і . Чому дорівнює їх рівнодійна сила? (4 бали)
а) 8 Н; б) 16 Н; в) 24 Н; г) 48 Н.
3. Третього червня 2019 року увійшла в обіг монета номіналом 5 гривень, її маса складає 5,2 г. Яка вага монети? (4 бали)
Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи (12 балів)
1. Під дією сили 80 Н пружина амортизатора стиснулася на 2 мм. На скільки вона стиснеться під дією сили 1,6 кН? Відповідь подайте в міліметрах. (6 балів)
2. Навантажені санчата загальною масою 17 кг рівномірно переміщують по снігу. Коефіцієнт тертя ковзання між санчатами і снігом складає 0,18. Яку силу прикладають до санчат? Чому при цьому дорівнює сила тертя ковзання? (6 балів)
7кл Комплексна підсумкова робота № 5 з теми «Сили в природі» 2 варіант
Група результатів 1. Проводить дослідження природи (12 балів)
1. Яка сила виникає під час деформації? (4 бали)
а) тяжіння; б) пружності; в) тертя; г) непружності.
2. Для яких деформацій сформулював закон Роберт Гук? (4 бали)
а) тільки для пружних;
б) тільки для розтягу або стиснення;
в) тільки для пружних розтягу і стиснення;
г) для будь-яких деформацій.
3. Яку вагу внаслідок притягання до Землі має яблуко, що висить на гілці дерева, масою 0,15 кг? (4 балів)
Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію (12 балів)
1. Сила тяжіння визначається за формулою: (4 бали)
а) ; б); в) ; г) .
2. На кулю діють дві сили, показані на рисунку: і . Чому дорівнює їх рівнодійна сила? (4 бали)
а) 80 Н; б) 120 Н; в) 240 Н; г) 160 Н.
3. На потужний трактор, який використовують як тягач діє сила тяжіння 45 кН. Визначте масу трактора. Відповідь подайте в тоннах. (4 бали)
Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи (12 балів)
1. Коли до пружини підвісили тягарець масою 155 г, довжина пружини збільшилася від 4 см до 9 см. Визначте жорсткість пружини. (6 балів)
2. Виконуючи лабораторну роботу учень рівномірно тягне вздовж поверхні столу брусок, прикладаючи силу 1,6 Н, спрямовану горизонтально. Яка маса бруска, якщо коефіцієнт тертя ковзання між бруском і столом складає 0,4? (6 балів)
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 22-27, в разі повітряної тривоги виконати конт. роботу відправити на н.з. не пізніше 14.03
УРОК 49
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Захист навчальних проєктів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Сили в природі». Розвивати навички публічного виступу через захист проєктів, вчити ефективно представляти свої результати дослідницьких робіт, відповідати на запитання та сприяти взаємному обміну думками.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей, навчаються здійснювати самооцінку, самоаналіз.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань з теми.
Можливі труднощі: у розподілі часу на виконання різнорівневих завдань; в оцінюванні отриманих результатів на реальність значень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Який пункт зайвий серед видів деформації?
а) розтяг, стиск; б) кручення; в) жорсткість; г) згин.
2. Яка відповідь правильна?
а) сила тяжіння прямо пропорційна масі тіла;
б) сила тяжіння обернено пропорційна масі тіла;
в) сила тяжіння дорівнює масі тіла;
г) сила тяжіння не залежить від маси тіла.
3. Як можна зменшити силу тертя між двома поверхнями?
а) збільшити масу тіла; б) збільшити площу контакту;
в) змащувати поверхні; г) збільшити вагу тіла.
4. На планшет, що лежить на столі, діють сили 15 Н і 45 Н вздовж однієї прямої. Зобразіть ці сили графічно для випадків, коли їх рівнодійна дорівнює 60 Н і 30 Н.
5. Розрахуйте вагу сімдесяти кілограмової штанги для пауерліфтингу на Землі?
6. Вертикально підвішена пружина під дією тягарця масою 250 г розтягнулася на 5 см. Визначте жорсткість пружини.
7. Старий комод масою 45 кг рівномірно тягнули по підлозі, використовуючи ремінь. На скільки видовжився ремінь, якщо його жорсткість складає 18 кН/м, а коефіцієнт тертя між комодом і підлогою складає 0,2. Яка початкова довжина ременя, якщо під час руху довжина складала 75,5 см.
8. В ході лабораторного експерименту учні визначили, що сила тяжіння, що діє на циліндр складає 2,1 Н. Використовуючи дані малюнка, дізнайтеся, з якої речовини циліндр виготовлений.
III. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
Орієнтовні теми
1. Інертність як причина порушення правил дорожнього руху. Гальмівний шлях автомобіля.
2. Шкода і користь сили тертя.
3. Повітряна оболонка Землі. Атмосферний тиск і його застосування. Вплив атмосферного тиску на самопочуття людини.
4. Гідравлічні машини і механізми: гальма автомобіля, насоси, амортизатори тощо.
5. Фонтани природні та штучні.
6. Досягнення українських конструкторів у повітроплаванні та літакобудуванні.
Додаткові теми
1. Інертність у техніці та побуті.
2. Еволюція важільних терезів.
3. Ґ. Ґалілей, І. Ньютон. Відкриття законів механіки.
4. Що таке тверде мастило?
5. Чи заважатиме невагомість у повсякденному житті?
6. Без сили тертя немає життя.
7. Способи збільшення та зменшення тертя в живій природі.
8. Як зменшити опір повітря.
9. Життя і досягнення Блеза Паскаля.
10. Демонстрація сили тиску атмосферного повітря: дивовижний дослід бургомістра Маґдебурґа Отто фон Ґеріке.
11. Гідравлічні машини.
12. Гальма автомобіля як гідравлічна машина.
13. Глибини, підкорені аквалангістами. Заходи безпеки під час підкорення морських глибин.
14. Апарати для вивчення морських і океанських глибин.
15. Легенди й міфи про життя Архімеда.
16. Склад атмосфери й атмосферний тиск на планетах Сонячної системи.
17. Історія польотів на повітряних кулях.
18. Від повітряної кулі до сучасних літаків.
19. Від стародавніх вітрильників до сучасних океанських лайнерів.
20. Видатний конструктор українського походження І.І. Сікорський.
21. Інтернет-дирижаблі.
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2. Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7. Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 22-27. Виконати завдання для самоперевірки до теми «Сили в природі»
Підготувати проекти, презентації, конспект , малюнки відправити на н.з. не пізніше 14.03
Орієнтовні теми
1. Інертність як причина порушення правил дорожнього руху. Гальмівний шлях автомобіля.
2. Шкода і користь сили тертя.
3. Повітряна оболонка Землі. Атмосферний тиск і його застосування. Вплив атмосферного тиску на самопочуття людини.
4. Гідравлічні машини і механізми: гальма автомобіля, насоси, амортизатори тощо.
5. Фонтани природні та штучні.
6. Досягнення українських конструкторів у повітроплаванні та літакобудуванні.
Додаткові теми
1. Інертність у техніці та побуті.
2. Еволюція важільних терезів.
3. Ґ. Ґалілей, І. Ньютон. Відкриття законів механіки.
4. Що таке тверде мастило?
УРОК 48
Тема: Лабораторна робота № 7 «Визначення коефіцієнта тертя ковзання»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 7.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7
Тема. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.
Мета: визначити коефіцієнт тертя ковзання дерева по дереву.
Обладнання: дерев'яний брусок; дерев'яна дошка (трибометр); набір тягарців однакової маси; динамометр.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, згадайте відповіді на такі запитання:
1) Від яких чинників залежить сила тертя ковзання і куди вона напрямлена?
2) За якою формулою обчислюють силу тертя ковзання?
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали динамометра.
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
Выдео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=NHHrI5HStdA
1. Визначте динамометром вагу бруска та одного тягарця . Обчисліть за формулами значення, які під час експерименту будуть дорівнювати силі нормальної реакції опори і запишіть їх у таблицю:
2. Прикріпивши брусок до гачка динамометра, покладіть його широким боком на горизонтально розташовану дошку. На брусок поставте тягарець. Рівномірно переміщуйте брусок уздовж дошки. За показом динамометра виміряйте силу тертя ковзання і запишіть відповідне значення у таблицю.
3. Повторіть експеримент ще двічі, поклавши на брусок одночасно два, а потім одночасно три тягарці, вимірявши значення сили тертя і запишіть їх у таблицю.
4. Обчисліть коефіцієнт тертя ковзання за формулою для проведених трьох дослідів та результати занесіть до таблиці.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви вимірювали; 2) чи залежить коефіцієнт тертя ковзання від ваги тіла; 3) чи збігаються одержані результати із табличним значенням коефіцієнта тертя ковзання дерева по дереву; 4) які чинники вплинули на точність експерименту.
Контрольні запитання
1. Чому у всіх дослідах необхідно пересувати брусок рівномірно? Чому при початку руху завжди відбувається ривок?
2. Чи може коефіцієнт тертя бути більший за одиницю?
3. Брусок масою 200 г лежить на столі. Коефіцієнт тертя між столом і бруском складає 0,3. Яка сила тертя діє на брусок, якщо до нього прикладали сили: 0,4 Н; 0,8 Н; 1,2 Н.
Творче завдання
Виміряйте силу тертя ковзання, яка діє на брусок, повернувши його на менший бік. Послідовно навантажуючи брусок, повторіть досліди і заповніть таблицю, аналогічну попередній. Зробіть висновок про залежність сили тертя ковзання від площі опори рухомого тіла та запишіть його
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 26, 27 , в разі повітряної тривоги, виконати лабораторну роботу №7 відправити на н.з. не пізніше 07.03.2025р
відео дослід https://ua.izzi.digital/DOS/762823/1258785.html
УРОК 47
Тема: Розв’язування задач
Мета: формувати вміння учнів розв’язувати задачі на розрахунок сили тертя.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться застосовувати знання про закони тертя до розв’язання задач різної складності, використовуючи різні методи.
ü ставлення – уміння розв’язувати задачі виховують в учнів відповідальність, прагнення до знань, впевненість у своїх силах.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: деяким учням складно уявити собі фізичну ситуацію, яка описана в задачі, вони можуть відчувати труднощі з розумінням того, що дано в задачі, що потрібно знайти, які дані їм відомі, які ні.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що таке сила тертя?
2. Які види сили тертя ви знаєте?
3. Від чого залежить значення сили тертя ковзання?
4. Як можна розрахувати силу тертя ковзання?
5. Чи можна повністю усунути силу тертя?
6. Наведіть приклади, де сила тертя є корисною?
7. Наведіть приклади, де сила тертя є шкідливою?
8. Як можна зменшити ситу тертя в механізмах, машинах?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Щоб зрушити з місця пакунок, отриманий на Новій Пошті, масою 6 кг, який лежить на підлозі, потрібно прикласти горизонтальну силу 15 Н. Який коефіцієнт ковзання між пакунком і підлогою? Користуючись таблицею коефіцієнтів тертя ковзання, з’ясуйте, якій парі матеріалів відповідає отримане значення.
2. Запряжка собак із силою 500 Н рівномірно тягне горизонтальною дорогою санки невідомої маси. Знайти масу саней, якщо відомо, що коефіцієнт тертя дорівнює 0,1.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 27 (задача 2), Вправа № 27 (3, 5)
УРОК 46
Тема: Тертя. Сила тертя
Мета: ознайомити з поняттям тертя, сила тертя та її видами, пояснити природу виникнення тертя, продемонструвати практичне застосування знань про тертя в різних галузях.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчаться описувати різні види тертя та пояснювати їх природу, розраховувати силу тертя за допомогою формул.
ü ставлення – учні навчаються цінувати роль тертя в природі, розвивають навички аналітичного мислення і вирішення проблем.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: можуть плутати різні види тертя, складно зрозуміти, коли який вид тертя діє.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Сила тертя
🤔 Автомобіль, вимкнувши двигун, через певний час зупиняється. Шайба, рухаючись по льоду згодом зупиниться. Санчата, які з’їхали з льодяної гірки і далі продовжують рух по горизонтальній ділянці, через певний час зупиняється. Що є причиною зменшення швидкості руху тіл?
Причиною зміни швидкості руху тіл є взаємодія між тілами, або дія одного тіла на інше. Отже, у випадках, які розглядали, відбувається взаємодія між колесами автомобіля та дорогою, між шайбою та льодом, між санчатами та снігом. Величина, яка характеризує цю взаємодію за значенням та напрямком є силою. Отже, тіла зупинилися, тому що на них діяла сила, яка перешкоджала їх руху – сила тертя.
Сила тертя – це сила, яка виникає при русі одного тіла по поверхні іншого і перешкоджає їх відносному переміщенню.
2. Причини виникнення сили тертя
🤔 Які причини виникнення сили тертя?
Причини виникнення сухого тертя:
- Нерівність дотичних поверхонь. Навіть гладенькі на вигляд поверхні тіл мають нерівності, горбики і подряпини. Коли одне тіло ковзає або намагається ковзати по поверхні іншого, нерівності чіпляються одна за одну й деформуються. Виникають сили пружності, напрямлені в бік, протилежний деформації.
- Взаємне притягання частинок (атомів, молекул, йонів) дотичних поверхонь. Якщо поверхні тіл дуже добре відполіровано, то їх частинки (атоми, молекули, йони) розміщуються так близько одна до одної, що помітно починає проявлятися притягання між ними.
3. Сила тертя спокою
Розрізняють декілька видів тертя: тертя спокою – виникає в разі спроби зрушити одне тіло відносно іншого; тертя ковзання – виникає, коли одне тіло ковзає по поверхні іншого; тертя кочення – виникає, коли одне тіло котиться по поверхні іншого.
Сила тертя спокою – це сила, яка виникає між двома дотичними тілами в разі спроби зрушити одне тіло відносно іншого і напрямлена в бік, протилежний тому, в який би рухалось тіло, якби тертя не було.
Сила тертя спокою прикладена вздовж поверхні, якою тіло дотикається до іншого тіла, і за значенням дорівнює зовнішній силі , що намагається зрушити тіло
У разі збільшення зовнішньої сили , що намагається зрушити тіло, збільшується й сила тертя спокою . Коли зовнішня сила набуде певного значення і тіло ось-ось почне рух, сила тертя спокою стане максимальною. Коли сила тертя спокою сягає максимального значення тіло зрушує з місця (починає ковзання).
🤔 Чи «корисна» сила тертя спокою?
Найчастіше дія сили тертя спокою є дуже «корисною»: завдяки їй ручки й олівці залишають слід на папері, речі не вислизають із рук, не розв’язуються вузли; ця сила утримує піщини в купі піску, коріння рослин у ґрунті.
Завдяки силі тертя спокою пересуваються люди, тварини. Ступні людини, лапи тварин у момент дотику з поверхнею дороги намагаються по суті здійснити рух назад. У результаті виникає сила тертя спокою, напрямлена вперед, – рушійна сила.
4. Сила тертя ковзання
Сила тертя ковзання – це сила, яка виникає в разі ковзання одного тіла по поверхні іншого і напрямлена протилежно напрямку руху тіла.
Сила тертя ковзання діє вздовж поверхні дотику тіл і трохи менша за максимальну силу тертя спокою. Саме тому тіла починають рухатися з місця ривком і зрушити їх важче, ніж потім рухати. Це особливо помітно, коли тіла є масивними.
🤔 Від чого залежить сила тертя ковзання?
Будемо рівномірно тягти динамометром брусок по горизонтальній поверхні. На брусок у напрямку його руху діє сила пружності з боку пружини динамометра, а в протилежному напрямку – сила тертя ковзання. Брусок рухається рівномірно, тому сила пружності зрівноважує силу тертя ковзання. Отже, динамометр показує значення сили тертя ковзання. У ході ковзання того самого тіла по різних поверхнях виникає різна сила тертя ковзання: дерев'яний брусок ковзає по дерев'яній дошці; склу; наждаковому паперу.
Сила тертя ковзання залежить від матеріалів, з яких виготовлені дотичні тіла, та якістю обробки їхніх поверхонь.
Якщо провести ті самі досліди, перевернувши брусок на меншу грань, покази динамометра будуть тими самими. Сила тертя ковзання не залежить від площі дотичних поверхонь.
Покладемо на брусок додатковий тягар, збільшивши в такий спосіб силу нормальної реакції опори. Дослід покаже, що сила тертя ковзання зросте.
Що більша сила притискає тіло до поверхні, то більша сила тертя ковзання виникає при цьому.
Закон Амонтона – Кулона: Сила тертя ковзання не залежить від площі дотику тіл і прямо пропорційна силі нормальної реакції опор.
Коефіцієнт тертя ковзання µ залежить від матеріалів, з яких виготовлені дотичні тіла, якості обробки їхніх поверхонь і наявності між ними сторонніх речовин.
Коефіцієнт тертя ковзання є величиною без одиниць.
🤔 Як зменшити силу тертя ковзання?
Силу тертя ковзання можна зменшити, якщо змастити поверхні. Мастило, переважно рідке, потрапивши між дотичними поверхнями, віддалить їх одну від одної. Тобто ковзатимуть не поверхні тіл, а шари мастила, – тертя ковзання (так зване сухе тертя) заміниться на в’язке (рідке) тертя, за якого сила тертя є істотно меншою.
5. Сила тертя кочення
Сила тертя кочення – це сила, яка виникає під час кочення одного тіла по поверхні іншого.
Сила тертя кочення зазвичай набагато менша, ніж сила тертя ковзання.
Якщо під дерев'яний брусок підкласти круглі олівці, то пересувати брусок по столу стане значно легше.
Заміна ковзання холодильника на кочення приводить до зменшення сили тертя.
Для зменшення сили тертя людство здавна використовує колесо, а в різноманітних машинах і механізмах – підшипники.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Навіщо футбольні воротарі користуються під час гри спеціальними рукавичками?
Рукавички виготовлені із спеціального матеріалу, який збільшує тертя між руками і м’ячем. (Сучасні рукавиці обробляють латексною піною, що робить їх більш липкими, також додають шар латексу всередині рукавиці воротаря, створюючи поверхню латексу між руками і рукавицями. Це допомагає запобігти ковзанню рукавиць на руках воротарів під час гри)
2. Як напрямлена сила тертя, що діє на коробку, при русі стрічки транспортера?
Сила тертя спокою напрямлена у напрямку руху транспортерної стрічки.
3. Поверхні всіх суглобів покриті синовіальною рідиною, яку виробляє організм. Яке це має значення для роботи суглобів?
Суглобова рідина по структурі нагадує мастило, за допомогою якої кістки суглобів рухаються безшумно і легко, захищаючи суглобову кісткову тканину від передчасного зношування.
4. Поясніть, чому спортивні майданчики для бігу та стрибків роблять з матеріалів з високим коефіцієнтом тертя? Як це впливає на спортсменів?
Для покриття використовують гуму або синтетичні матеріали, які забезпечують спортсменам кращу зчіпку з поверхнею, тобто збільшують дію сили тертя. Завдяки цьому тренування стають більш безпечними та ефективними. Спортсмени можуть швидше бігти і виконувати стрибки з більшою точністю.
5. Чому олівцем писати на папері легко, а на гладкій скляній поверхні неможливо?
Під час письма грифель олівця стикається з поверхнею паперу і сила тертя між ними дозволяє залишити слід. Папір має шорстку поверхню і створюється достатньо тертя, щоб залишити слід. На гладкій скляній поверхні тертя значно менше, тому грифель не може залишити слід, оскільки немає достатнього зчеплення. Там, де мало тертя – графіт просто ковзає по поверхні.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке сила тертя?
2. Які види сили тертя ви знаєте?
3. Від чого залежить значення сили тертя ковзання?
4. Як можна розрахувати силу тертя ковзання?
5. Чи можна повністю усунути силу тертя?
6. Наведіть приклади, де сила тертя є корисною?
7. Наведіть приклади, де сила тертя є шкідливою?
8. Як можна зменшити ситу тертя в механізмах, машинах?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 26, Вправа № 26 (1, 3, 4) переглянути відео
УРОК 45
Тема: Розв’язування задач
Мета: поглибити знання учнів про фізичні явища, пов’язані з силою тяжіння, силою пружності, вагою. Розглянути різні способи розв’язування задач, проаналізувати найбільш раціональні підходи.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні розв’язують типові задачі на силу тяжіння, пружності, вагу із застосуванням базових формул. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Учні вчяться розвивати навички аналізу задач на взаємодію тіл у різних фізичних умовах.
ü ставлення – уміння розв’язувати задачі розвивають розумові здібності, виховують інтерес до фізики та її застосування в реальному житті через приклади розв’язування прикладних задач.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: необхідність індивідуального підходу для слабших учнів може сповільнювати темп уроку.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Яка сила спричинює розтяг підвісу чи прогинання опори?
2. Чим вага відрізняється від маси?
3. Чим вага відрізняється від сили тяжіння?
4. Як розрахувати вагу тіла? Як виміряти вагу тіла?
5. Що таке невагомість?
6. Де можна відчути стан невагомості?
7. Як експериментально довести відсутність ваги за допомогою динамометра і тягарця?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Apple iPhone масою 189 г висить на шнурку. З якою силою пружності шнурок діє на Apple iPhone?
2. На підвісному кріслі-коконі на пружині відпочивала Ганнуся масою 42 кг. На скільки видовжилася пружина, якщо її жорсткість становить 12000 Н/м? Відповідь подати в сантиметрах.
3. Скласти текст задачі за поданою скороченою умовою, розв’язати її та оцінити реальність отриманого результату: .
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 27 (задача 1), Вправа № 27 (4)
УРОК 44
Тема: Вага тіла. Невагомість
Мета: увести поняття ваги тіла, ознайомити учнів з природою цієї сили; надати уявлення про невагомість; показати, чим поняття «вага» відрізняється від поняття «маси» тіла.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні практикують розрахунки ваги; формують експериментальні навички, зважуючи різні предмети за допомогою динамометра.
ü ставлення – учні усвідомлюють важливість наукових знань у повсякденному житті.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: труднощі в плутанині понять «маса» та «ваги», оскільки в повсякденному житті їх використовують як синоніми.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. В чому проявляється гравітація тіл?
2. Чи притягуєте ви Землю?
3. Від чого залежить сила тяжіння?
4. Як можна продемонструвати дію сили тяжіння?
5. Яка особливість при падінні тіл на Землю?
6. Гравітація однакова на всіх планетах?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Вага тіла
🤔 Чому прогинається опора та розтягується підвіс?
Взаємодія характеризується силою. Маса це не сила, а міра інертності. Відома нам сила тяжіння прикладена до тіла, а сила пружності протилежна до деформації, тому ці фізичні величини не дають відповіді на запитання. Усі тіла через притягання до Землі стискають чи прогинають опору або розтягують підвіс. Сила, яка характеризує таку дію тіл, називається вагою тіла.
Вага тіла – це сила, з якою внаслідок притягання до Землі тіло тисне на горизонтальну опору або розтягує вертикальний підвіс.
Одиниця ваги в СІ – ньютон:
Якщо тіло перебуває в стані спокою або прямолінійного рівномірного руху, то його вага збігається за напрямком із силою тяжіння і дорівнює їй за значенням:
🤔 Яка різниця між вагою тіла та силою тяжіння?
Потрібно розрізняти силу тяжіння і вагу тіла. Сила тяжіння діє на тіло, вага тіла діє на опору або підвіс.
🤔 Яка різниця між вагою тіла та масою?
Вага – величина векторна, вимірюється в ньютонах. Маса – величина скалярна, вимірюється в кілограмах.
🤔 Чи змінюється вага тіла та маса на різних планетах?
Планети Сонячної системи мають відмінні від Землі маси, а отже, й різні сили тяжіння. Тому одне й те саме тіло матиме різну вагу на небесних тілах, зокрема на Меркурії, маса ж тіла не змінюється.
2. Стан невагомості
🤔 Чи може вага тіла приймати значення 0?
Невагомість – це такий стан тіла, за якого тіло не діє на опору чи підвіс.
Коли тіло рухається під дією лише сили тяжіння, то воно перебуває в стані невагомості (його вага дорівнює нулю ).
Стан невагомості є зовсім не рідкісним для людини. У такому стані знаходиться стрибун із моменту відриву від землі і до моменту приземлення; плавець, який стрибає з вишки; людина, яка стрибає з мосту. У таких випадках, поки ви падаєте вниз, опір повітря є нехтовно малим і можна вважати, що на вас діє тільки сила тяжіння.
Найвідомішим прикладом невагомості є невагомість в умовах космічного корабля. Причина в тому, що космічні кораблі «постійно падають» на Землю через її притягання і водночас залишаються на орбіті завдяки своїй величезній швидкості.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Деформацію тіла чи опори спричиняє вага тіла?
Опори.
2. Якщо тіло рівномірно і прямолінійно рухається відносно Землі, то що більше: сила тяжіння чи вага тіла?
Так як рух рівномірний і прямолінійний, то сила тяжіння чисельно дорівнює вазі тіла.
3. Перший астронавт незалежної України Леонід Каденюк (1951 – 2018) мав масу 85 кг. Яку вагу має астронавт перед польотом та при перебуванні на навколоземній орбіті?
4. Яка монета масивніша: номіналом в десять гривень, введена у червні 2020 року, вагою 0,064 Н, чи монета номіналом одна гривня «Володимир Великий», введена у 2004 році, вагою 68 мН?
5. Сучасні технології дозволяють виготовляти каністри для палива із спеціальних антистатичних пластиків, які, зазвичай, повторюють металеві конструкції, але мають набагато меншу масу. Одна з таких каністр має місткість 30 л. Якою буде вага бензину, якщо ним заповнити каністру до самого верху?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Яка сила спричинює розтяг підвісу чи прогинання опори?
2. Чим вага відрізняється від маси?
3. Чим вага відрізняється від сили тяжіння?
4. Як розрахувати вагу тіла? Як виміряти вагу тіла?
5. Що таке невагомість?
6. Де можна відчути стан невагомості?
7. Як експериментально довести відсутність ваги за допомогою динамометра і тягарця?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 25, Вправа № 25 (2, 5, 7)
УРОК 43
Тема: Сила тяжіння
Мета: ознайомити з поняттям сили тяжіння, її основними властивостями та закономірностями.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться пояснювати фізичні основи явища сили тяжіння та його значення в природі та техніці; вчяться розраховувати силу тяжіння.
ü ставлення – учні підвищують інтерес до вивчення фізики через демонстрацію реальних прикладів дії сили тяжіння.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: труднощі в перенесенні теоретичних знань на практичні завдання та реальні ситуації.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Гравітаційна взаємодія
🤔 Що тримає нас на Землі? Чому ми завжди приземлюємося, коли стрибаємо? Чому яблука завжди падають з дерев униз, а не вгору? Чому водоспад несеться до землі?
Причина всіх цих явищ полягає в тому, що Земля притягує до себе всі тіла.
🤔 Як ви думаєте, властивість притягувати притаманна тільки нашій планеті?
Усі тіла також притягують до себе Землю.
Притягання Місяця спричиняє на Землі припливи та відпливи.
Сонце притягує планети, включаючи Землю і тому вони рухаються навколо нього по певних орбітах.
У 1687 р. Ісаак Ньютон (1642-1727) сформулював закон, згідно з яким між усіма тілами Всесвіту існує взаємне притягання. Таке взаємне притягання об’єктів називають гравітаційною взаємодією або всесвітнім тяжінням.
Астронавт, що підстрибнув на Місяці теж приземлюється, але не так як на Землі. Причина тому – набагато менша маса.
Ще Ньютон виявив, що інтенсивність гравітаційної взаємодії тим більша, чим більші маси тіл і менша відстань між ними.
2. Сила тяжіння
У фізиці силу гравітаційного притягання Землі, яка діє на тіла поблизу її поверхні, називають силою тяжіння.
Сила тяжіння – це сила, з якою Земля притягує до себе тіла, що перебувають на її поверхні або поблизу неї.
Сила тяжіння прикладена до центра тіла, яке притягується Землею, і напрямлена вертикально вниз, до центра Землі.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Який найпоширеніший напрямок руху лави під час виверження вулкану?
Лава стікає вниз по схилу під дією сили тяжіння.
2. Чи однакова сила тяжіння діє на олівець та планшет?
Очевидно, що олівець має меншу масу за планшет. Так як сила тяжіння визначається масою тіла і прискоренням вільного падіння, то сила тяжіння, що діє на планшет більша за силу тяжіння, що діє на олівець.
3. Намалюйте схематично три тіла: м’яч на траві, повітряна кулька в небі, валіза, що рухається похилою транспортною стрічкою. Позначте на малюнку силу тяжіння, що діє на тіла.
4. Розрахуйте силу тяжіння, що діє на ящик яблук, якщо його загальна маса з яблуками складає 15 кг?
5. Яка маса крісла-шезлонга, якщо відомо значення сили тяжіння на нього – 85 Н?
6. Спекотного літнього дня у Лондоні було зроблено гігантського крижаного пса на прізвисько Альфі, для того щоб привернути увагу до важливості безпеки домашніх тварин у літню спеку. Для виготовлення крижаного пса використали брилу розміром 220×150×150 см. Яка сила тяжіння діє на цю брилу?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. В чому проявляється гравітація тіл?
2. Чи притягуєте ви Землю?
3. Від чого залежить сила тяжіння?
4. Як можна продемонструвати дію сили тяжіння?
5. Яка особливість при падінні тіл на Землю?
6. Гравітація однакова на всіх планетах?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 25, Вправа № 25 (1, 3, 6)
УРОК 42
Тема: Лабораторна робота № 6 «Дослідження пружних властивостей тіл»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 6.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Яка фізична величина характеризує деформацію розтягу і стиску?
2. Як її позначають і визначають?
3. У чому полягає закон Гука?
4. Для яких деформацій справедливий закон Гука?
5. Від чого не залежить жорсткість?
6. Які параметри визначають жорсткість?
7. Що є основною складовою динамометра?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання лабораторної роботи № 6 «Дослідження пружних властивостей тіл».
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 24, в разі повітряної тривоги виконати лаб.роб , відправити на н.з.
Відео дослід :
УРОК 41
Тема: Закон Гука. Динамометр
Мета: ознайомити із законом Гука, його експериментальним та теоретичним підтвердженням.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться встановлювати пропорційний зв'язок між силою пружності і видовженням тіла; використовувати формули закону Гука для розв’язання фізичних задач.
ü ставлення – вчяться усно та письмово пояснювати фізичні поняття, факти, явища. закони.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: для розв’язання задач за законом Гука потрібно використовувати математичні формули. Учням може бути складно визначити коефіцієнт жорсткості, обчислити деформацію тіла та інші параметри.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які зміни відбуваються при деформації тіла?
2. Якими бувають деформації, якщо за основу взяти принцип відновлення?
3. Яка ще класифікація деформацій вам відома?
4. Чи пов’язані між собою ці дві класифікації видів деформацій?
5. Яка сила виникає під час деформацій? Які її особливості? Як її позначають?
6. Що це за сили, які позначають символами і ?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Закон Гука
Наукове дослідження процесів розтягування та стискання тіл розпочав у XVII ст. Роберт Гук (1635-1703). Результатом роботи вченого став закон, який згодом отримав назву закон Гука.
Закон Гука:
У разі пружних деформацій розтягнення або стиснення сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла і завжди намагається повернути тіло в недеформований стан.
Видовження – це фізична величина, яка характеризує деформації розтягнення та стиснення і дорівнює зміні довжини тіла в результаті деформації.
– довжина деформованого тіла; – довжина недеформованого тіла.
Жорсткість – фізична величина, що характеризує пружні властивості тіла (стрижня, шнура, пружини).
Жорсткість тіла можна визначити, скориставшись законом Гука
Одиниця жорсткості в СІ – ньютон на метр:
Жорсткість залежить від форми та розмірів тіла, від матеріалу, із якого тіло виготовлене.
Оскільки сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла, то графіком залежності є пряма. Чим більшою є жорсткість тіла, тим вище розташований графік.
2. Динамометр
На практиці часто доводиться вимірювати силу, з якою одне тіло діє на інше.
Динамометр – прилад для вимірювання сили.
Принцип роботи динамометра ґрунтується на порівнянні будь-якої сили із силою пружності пружини .
Основною деталлю динамометра є пружина. До вільного кінця пружини прикріплено стрілку, яка рухається вздовж шкали з поділками, проти яких зазначено величину сили. Динамометр має обмежувач, який не дозволяє пружині видовжуватися за межі прямої пропорційності.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Під час заняття фітнесом Галинка виконала вправу зі стрічковим еспандером, довжиною 92 см. Виконуючи вправу, еспандер розтягнувся до 1,1 м. Чому дорівнює видовження стрічкового еспандера?
2. Один із тренажерів у спортивній залі складається з пружин різної жорсткості. Перша пружина має жорсткість 600 Н/м. Яка сила пружності виникне в пружині, якщо займаючись на ній, юніор розтягнув її на 65 см?
3. Під час проведення експериментального дослідження на визначення жорсткості пружини, Уляна з Микитою записали, що під дією сили 2,5 Н пружина видовжилася на 5 см. Яку жорсткість має досліджувана пружина?
4. На рисунку наведено графік залежності довжини гумового шнура від значення сили, що його розтягує. Які сили пружності виникають в гумовому шнурі, якщо він видовжений на 4 см, 12 см?
5. Під дією сили 300 Н пружина амортизатора стиснулася на 2 мм. На скільки міліметрів стиснеться пружина, якщо на амортизатор подіє сила 1,2 кН?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Яка фізична величина характеризує деформацію розтягу і стиску?
2. Як її позначають і визначають?
3. У чому полягає закон Гука?
4. Для яких деформацій справедливий закон Гука?
5. Від чого не залежить жорсткість?
6. Які параметри визначають жорсткість?
7. Що є основною складовою динамометра?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 24, Вправа № 24 (2, 3 б, 4 а)
УРОК 40
Тема: Деформація тіла. Сила пружності
Мета: ввести поняття деформації, сили пружності. Показати зв'язок між деформацією та силою пружності, розглянути причини їх виникнення та види.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться аналізувати вплив сили пружності на об’єкти, формують навички виконання розрахунків, пов’язаних із силою пружності, проводять спостереження та експерименти на цю силу.
ü ставлення – вивчення цієї теми розвиває допитливість, підвищує відповідальність учнів за свої навчальні досягнення.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: деяким учням може бути важко зрозуміти як сила пружності застосовуються в різних областях, таких як інженерія, архітектура, спорт.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Як пов’язані між собою поняття «сила» і «взаємодія»?
2. Чим характеризується сила?
3. Як впливає точка прикладання на результат дії сили?
4. Як впливає значення сили на її результат?
5. Коли говорять про рівнодійну силу?
6. Чи можуть дві сили рівні за значеннями бути зрівноваженими?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Деформація. Види деформації
🤔 Що відбудеться якщо:
- стрибати на батуті?
- пом’яти в руці шматочок глини?
- сісти на великий гумовий м’яч для фітнесу?
Деформація – зміна форми та (або) розмірів тіла.
За тим, як саме частини тіла зміщуються одна відносно одної, розрізняють деформації розтягнення, стиснення, вигину, кручення, зсуву.
Види деформації
Розтяг спортивної стрічки під час вправи
Стиснення гумового м’яча під час вправи
Вигин канату під час ходьби по ньому
Кручення рушника під час його викручування
Зсув шарів паперу під час різання
2. Пружні та пластичні деформації
Види деформації за здатністю тіла до відновлення форми та розмірів:
Пружні деформації – це деформації, які повністю зникають після припинення дії на тіло зовнішніх сил. (ресори автомобілів під час руху, батут під час стрибків на ньому, струни музичних інструментів під час гри на них, гумовий м’яч під час виконання вправ на ньому)
Пластичні деформації – це деформації, які зберігаються після припинення дії на тіло зовнішніх сил. (тісто під час приготування випічки, глина у процесі виготовлення керамічних виробів, жувальна гумка, зігнута алюмінієва чи мідна дротина, зім’ята жерстяна банка теж не відновлює свою попередню форму)
3. Сила пружності
🤔 Якщо ви натягуєте тятиву лука, натискаєте на м'яч або стрибаєте на батуті, ви відчуваєте їхній опір: з боку цих тіл на людину починає діяти сила, яка чинить опір дії вашої руки. Яка це сила?
Під час деформації завжди виникає сила, що прагне відновити той стан тіла, в якому воно перебувало до деформації. Цю силу називають силою пружності.
Сила пружності – це сила, яка виникає під час деформації тіла і напрямлена протилежно напрямку зміщення частин цього тіла в ході деформації.
Зазвичай силу пружності позначають символом .
Якщо тіло тисне на опору, то опора деформується (вигинається). Деформація опори викликає появу сили пружності, яка діє на тіло перпендикулярно до поверхні опори. Цю силу називають силою нормальної реакції опори і позначають символом .
Якщо тіло розтягує підвіс (нитку, джгут, шнур), то виникає сила пружності, напрямлена вздовж підвісу. Цю силу називають силою натягу підвісу та інколи позначають символом .
4. Природа сили пружності
🤔 Чому виникає сила пружності?
Всі тіла складаються з частинок (атомів, молекул, йонів). У твердих тілах частинки коливаються біля положень рівноваги і взаємодіють міжмолекулярними силами притягання та відштовхування. У положеннях рівноваги ці сили зрівноважені.
У разі деформації тіла у взаємному розташуванні його частинок виникають певні зміни. Якщо відстань між частинками зростає, то міжмолекулярні сили притягання стають сильнішими за сили відштовхування. Якщо ж частинки зближуються, то сильнішими стають міжмолекулярні сили відштовхування. Іншими словами: у разі деформації частинки «прагнуть» відновити положення рівноваги.
Сили, що виникають у разі зміни положення однієї частинки, дуже малі. Однак коли ми деформуємо тіло, то змінюється взаємне розташування величезної кількості частинок. У результаті додавання сил дає помітну рівнодійну, яка протидіє деформації тіла. Це і є сила пружності. Отже, сила пружності – прояв дії міжмолекулярних сил.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Яка сила заважає ледачому учню провалитися крізь Землю після контрольної роботи з фізики?
Задача гумористична. Проте, справді на учня діє сила пружності з боку опори, на якій він знаходиться, яка протидіє деформації, тобто спрямована проти напрямку «крізь Землю». Цю силу можна назвати і силою реакції опори.
2. Виберіть процеси, під час яких відбуваються пружні деформації: лазіння по канату, виконання вправ з еспандером, ліплення з пластиліну, обробка матеріалів тиском, кручення пружини наручного механічного годинника.
Лазіння по канату, виконання вправ з еспандером, кручення пружини наручного механічного годинника.
3. М’яч вдаряється об стіну. Покажіть на малюнку силу пружності, що діє на м’яч.
4. Покажіть на малюнках куди спрямована сила пружності, що діє на тягарець, підвішений до пружини.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які зміни відбуваються при деформації тіла?
2. Якими бувають деформації, якщо за основу взяти принцип відновлення?
3. Яка ще класифікація деформацій вам відома?
4. Чи пов’язані між собою ці дві класифікації видів деформацій?
5. Яка сила виникає під час деформацій? Які її особливості? Як її позначають?
6. Що це за сили, які позначають символами і ?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 23, Вправа № 23 (1, 2, 4)
УРОК 39
Тема: Сила – міра взаємодії. Графічне зображення сил. Додавання сил
Мета: ввести поняття сили через взаємодію тіл, розглянути різні випадки прояву сили на прикладах. Дати повну характеристику поняттю сили як векторної величини а також рівнодійної сили.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться аналізувати ситуації та робити висновки про силові взаємодії, вчяться вирішувати якісні завдання та графічні, розрахункові задачі, пов’язані із силами.
ü ставлення – вивчення фізики сил допомагає учням розвивати критичне мислення, адже вони повинні аналізувати різні теорії та підходи.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: виконання операцій з векторами, таких як додавання та віднімання, може бути заплутаним для деяких учнів, особливо якщо вони мають обмежений досвід з математикою.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Сила – міра взаємодії
Ми знаємо, що причиною зміни швидкості руху тіла є його взаємодія з іншими тілами. Наприклад:
- Працюючи веслами, людина у човні взаємодіє з водою, відкидаючи її назад. При цьому швидкість човна змінюється і човен рухається вперед.
- Гвинти гелікоптера відкидають повітря вниз, внаслідок чого гелікоптер з вантажем піднімається вгору.
- Внаслідок взаємодії з м’ячем руки змінюється напрям руху м’яча.
В будь-якому випадку результат залежить від того, наскільки «сильною» буде взаємодія:
Швидкість човна залежить від того, наскільки інтенсивно людина працює веслами; швидкість гелікоптера залежить від того, наскільки інтенсивно гвинти відкидають повітря вниз; швидкість м’яча залежить від того, наскільки сильно по ньому вдарили.
У фізиці часто не зазначають, яке тіло і як діє на інше тіло, а кажуть, що на тіло діє сила або до тіла прикладено силу.
Сила – це фізична величина, яка є мірою дії одного тіла на інше (мірою взаємодії тіл).
Силу зазвичай позначають символом . Одиниця сили в СІ – ньютон (названа на честь Ісаака Ньютона (1642-1727)):
1 Н дорівнює силі, яка, діючи на тіло масою 1 кг протягом 1 с, змінює швидкість його руху на 1 м/с.
2. Характеристики сили
Сила – векторна величина.
Графічно силу зображають у вигляді відрізка прямої зі стрілкою на кінці. Початок відрізка суміщають з точкою прикладання сили. Довжина відрізка повинна відповідати значенню сили: чим довший відрізок, тим більше значення сили. Стрілка показує напрям сили.
Змінюючи точки прикладання сили до тіла, або напрямок дії, або значення – будемо отримувати різні результати зміни швидкості тіла.
3. Рівнодійна сил
🤔 Зазвичай тіла рухаються під дією не однієї сили, а відразу під дією кількох сил. Чи можна замінити усі сили, що діють на тіло однією, рівною по дії усім цим силам?
Рівнодійна сил – це сила, яка здійснює на тіло таку саму дію, як декілька сил, що діють одночасно.
🤔 Як визначити цю силу?
Розглянемо найпростіші варіанти, коли на тіло діють дві сили вздовж однієї прямої.
Коли дві сили і , що діють на тіло, напрямлені в один бік, то напрямок рівнодійної збігається з напрямком дії сил, а для знаходження значення рівнодійної слід додати сили.
Коли дві сили і , що діють на тіло, напрямлені протилежно, то напрямок рівнодійної збігається з напрямком більшої сили, а для знаходження значення рівнодійної слід від значення більшої сили відняти значення меншої.
🤔 Як ви вважаєте, якою буде рівнодійна, якщо до шафи прикласти сили, однакові за значенням, наприклад 100 Н, напрямлені як показано на малюнку? Чи зміниться в цьому випадку швидкість руху шафи?
Якщо дві сили рівні за значенням, протилежні за напрямком і прикладені до одного тіла, то рівнодійна цих сил дорівнює нулю, оскільки сили зрівноважують одна одну і причини для зміни швидкості руху тіла не існує.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Користуючись компасом та масштабом (дві клітинки – 1 Н), накресліть сили які прикладені до футбольного м’яча: а) на північ 3 Н; б) на південь 4,5 Н; в) на схід 6 Н; г) на захід 1,5 Н.
2. Двері кімнати намагаються відкрити, прикладаючи дві сили, спрямовані вздовж однієї прямої. Чому дорівнює рівнодійна сил, якщо , ? Скільки відповідей має задача? Зробіть рисунки.
3. Автомобіль рухається горизонтальною ділянкою дороги, збільшуючи швидкість. Куди напрямлена рівнодійна сил, прикладених до автомобіля?
Якщо значення швидкості руху тіла збільшується, то напрямок рівнодійної сил збігається із напрямком руху тіла.
4. За рисунком визначте як змінюється швидкість руху катера.
Так як напрямок рівнодійної сили, що діє на катер, протилежний напрямку руху катера, то значення швидкості руху з часом зменшується.
5. Переведіть значення сил в СІ: 5 кН, 12 МН, 1700 мН.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Як пов’язані між собою поняття «сила» і «взаємодія»?
2. Чим характеризується сила?
3. Як впливає точка прикладання на результат дії сили?
4. Як впливає значення сили на її результат?
5. Коли говорять про рівнодійну силу?
6. Чи можуть дві сили рівні за значеннями бути зрівноваженими?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 22, Вправа № 22 (1, 3, 4 (б, в))
ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ
1. Зобразіть на кресленні в обраному масштабі силу удару по м’ячу, що дорівнює 25 Н, 35 Н, 40 Н.
2. Біля підніжжя Монблану дорогу перекрили декілька каменів. Двоє водіїв перетягували камінь, прикладаючи сили у 750 Н і 0,5 кН. Зобразіть ці сили на кресленні та знайдіть їх рівнодійну.
3. На рисунку зображено тіло та сили, що діють на нього: . Перенесіть рисунок до зошита, знайдіть рівнодійну та зобразіть її.
4. На тіло діють три вертикальні сили , та , при чому , . Чому дорівнює сила , якщо рівнодійна всіх трьох сил дорівнює 10 Н? Скільки розв’язків має ця задача? Зробіть у зошиті схематичні рисунки, що відповідають кожному з розв’язків.
УРОК 38
Тема: Комплексна підсумкова робота № 4 з теми «Явище інерції. Інертність та маса тіла. Густина речовини. Імпульс тіла. Реактивний рух»
Мета: провести комплексну підсумкову роботу з теми «Явище інерції. Інертність та маса тіла. Густина речовини. Імпульс тіла. Реактивний рух».
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до комплексної підсумкової роботи, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: комплексна підсумкова робота.
Можливі труднощі: можливі труднощі у вмінні застосовувати теоретичні знання до реальних ситуацій та завдань; учні можуть відчувати складнощі з виконанням математичних розрахунків, пов'язаних із фізичними параметрами, особливо якщо це потребує глибокого розуміння формул і їхнього практичного застосування.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. КОМПЛЕКСНА ПІДСУМКОВА РОБОТА № 4
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 15-21, в разі повітряної тривоги виконати роботу самостійно, написати в зошиті , фото надіслати на н.з. не пізніше 31.01
УРОК 37
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Захист навчальних проєктів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Явище інерції. Інертність та маса тіла. Густина речовини. Імпульс тіла. Реактивний рух». Розвивати навички публічного виступу через захист проєктів, вчити ефективно представляти свої результати дослідницьких робіт, відповідати на запитання та сприяти взаємному обміну думками.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей, навчаються здійснювати самооцінку, самоаналіз.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань з теми.
Можливі труднощі: у розподілі часу на виконання різнорівневих завдань; в оцінюванні отриманих результатів на реальність значень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Який принцип лежить в основі реактивного руху?
2. Які приклади реактивного руху можете навести?
3. Який закон описує зміну швидкості тіла при реактивному русі?
4. Що впливає на швидкість руху ракети?
5. Яка причина створення багатоступінчастих ракет?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У скільки разів густина оргскла більше за густину корку ?
а) густина корку в п’ять разів більша за густину оргскла;
б) густина оргскла в п’ять разів більша за густину корку;
в) густина корку в двісті разів більша за густину оргскла;
г) густина корку в двісті разів менша за густину оргскла.
2. Чим характеризується імпульс тіла?
а) тільки значенням; б) тільки напрямком;
в) значенням та напрямком; г) тільки модулем.
3. Яку систему тіл можна вважати незамкненою?
а) локомотив і вагон, що рухаються назустріч для зчеплення;
б) дівчинка і батько на льоду під час відштовхування один від одного, при умові, що дівчинка на ковзанах, а батько у звичайному взутті;
в) дві більярдні кулі під час гри;
г) оболонка і паливо космічної ракети.
4. Яка з формул записана правильно?
а) ; б) ; в) ; г) .
5. Знайдіть об’єм води в акваріумі з рідкісними кольоровими рибками, якщо його наповнили морською водою густиною 1030 кг/м3, маса води складає 16,48 кг.
6. Катер пливе на захід зі швидкістю 54 км/год. Куди спрямований імпульс катера і чому він дорівнює, якщо маса катера дорівнює 750 кг?
7. Для проведення фізичного дослідження з льодом Дмитро заморозив у морозильній камері воду у тонкостінному лотку розміром 5×10×12 см. Вважаючи, що такі самі розміри має лід, знайдіть масу льоду, якщо густина дорівнює 900 кг/м3.
8. Два візки масами 10 кг і 20 кг рухаються назустріч один одному по прямій. Швидкість першого візка 5 м/с, другого – 3 м/с. Візки зіштовхнулися і роз’їхалися в протилежні сторони. Знайдіть швидкість другого візка, якщо перший візок після зіткнення рухався в протилежну сторону зі швидкістю 2 м/с.
III. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
1. Проект. Видатні вчені – фізики.
Характеристики проекту: теоретичний, позапредметний, індивідуальний, короткостроковий, інформаційний.
Можливі об’єкти дослідження: Архімед, І.Ньютон, Д.К.Максвелл, Е.Резерфорд, А.Ейнштейн.
Ключові питання (проблема):
· Науки в яких працював вчений.
· Відкриття, закони.
· Застосування відкриттів, законів.
· Їх імена навколо нас (на банкнотах, назви вулиць, загальні назви).
· Основні етапи життя вченого.
· Джерела інформації.
Ресурси: https://uk.wikipedia
2. Проект. Фізика в побуті, техніці, виробництві.
Характеристики проекту: теоретико-практичний, позапредметний, парний, середньої тривалості, дослідницький.
Можливі об’єкти дослідження: побутові (холодильник, газова колонка, м’ясорубка, мікрохвильова піч, пральна машина, крани, лічильник води, іграшки; інструменти; транспорт).
Ключові питання (проблема):
· Предмети та фізичні явища, які використані.
· Коли, де та ким були створені, вдосконалені.
· Власні ідеї для удосконалення, використання не за прямим призначенням.
· Джерела інформації.
Ресурси:
http://liebherr-import.com/istorija-sozdanija-holodilnika.html?language=ua
3. Проект. Спостереження фізичних явищ довкілля.
Характеристики проекту: теоретико-практичний, монопредметний, парний, середньої тривалості, ознайомлювально-орієнтований.
Можливі об’єкти дослідження: оптичні, механічні, електричні теплові явища.
Ключові питання (проблема):
· Чому зацікавило явище?
· Умови спостереження явища.
· Гіпотеза причини явища.
· Механізми лабораторного експерименту.
· Джерела інформації.
Ресурси: явища навколо нас, довідкові матеріали.
4. Проект. Дифузія в побуті.
Характеристики проекту: практичний, монопредметний, парний, короткостроковий, дослідницький.
Можливі об’єкти дослідження: крапля фарби на сухій та вологій тканині; крапля фарби у холодній та гарячій воді; поширення запаху парфумів у теплій та холодній кімнаті; фарба на склі та аркуші паперу.
Ключові питання (проблема):
· Вибір тіл дослідження.
· Дослідження у вигляді таблиць, графіків, рисунків, фото.
· Висновки спостереження.
· Джерела інформації.
Ресурси: фарба, одеколон, вода, тканина.
5. Інерція – причина порушення правил дорожнього руху.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 15-21. Виконати завдання для самоперевірки до тем «Явище інерції. Інертність та маса тіла. Густина речовини»; «Імпульс тіла. Реактивний рух»
Виконати інформаційний один проект з теми, надіслати на н.з. на пізніше 31.01
Теми:
1.Видатні вчені – фізики.
2.Фізика в побуті, техніці, виробництві.
3.Спостереження фізичних явищ довкілля
4.Дифузія в побуті
5.Інерція – причина порушення правил дорожнього руху
УРОК 36
Тема: Реактивний рух
Мета: ознайомити учнів із основними принципами і законами реактивного руху, розкрити його застосування у сучасних технологіях.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться аналізувати закон реактивного руху, роблять висновки щодо застосування, досліджують переваги і недоліки цього руху; закріплюють застосування закону збереження імпульсу на задачах.
ü ставлення – учні навчаються висловлювати свої думки, аргументувати погляди про деякі технологічні процеси та інженерні рішення.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: для деяких учнів може бути важко зрозуміти теоретичні концепції реактивного руху без можливості їх випробувати на практиці або без відповідного демонстрування.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Яку систему можна вважати замкненою?
2. Чи потрібно враховувати напрям імпульсів тіл при їх додаванні?
3. В чому полягає закон збереження імпульсу?
4. Які приклади реальних ситуацій, де застосовують закон збереження імпульсу тіла?
5. Які властивості тіл впливають на збереження імпульсу?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Реактивний рух
«Реактивний рух» наводить на думку про ракети, космічні кораблі, реактивні літаки. Виявляється, не лише ці транспортні засоби ґрунтуються на реактивному русі.
Якщо гумову кульку наповнити повітрям і, не зав’язуючи, відпустити, то кулька набуває руху в напрямку, протилежному до напрямку витікання повітря.
Подібне можна спостерігати і тоді, коли з нерухомого човна на воді викинути весло чи інший предмет.
Рух гумової кульки і рух човна відбувається тому, що від них відділилися тіла певної маси. Наведені приклади руху називають реактивним рухом.
Реактивний рух – це рух, що виникає внаслідок відділення з деякою швидкістю від тіла якоїсь його частини.
2. Приклади реактивного руху
Багато прикладів реактивного руху можна спостерігати в природі.
Так кальмари та каракатиці заповнюють водою порожнисті частини тіла, а потім за допомогою спеціальних м’язів виштовхують її назовні з великою швидкістю. Внаслідок цього тіло кальмара або каракатиці пливе в протилежний бік. При цьому їм вдається досить швидко переміщуватися.
Серед рослин відомий так званий «скажений огірок». Коли плід достигає, його насіння через отвір викидається з плода назовні, а оболонка відлітає в протилежний бік.
Приклади реактивного руху в техніці: віддача від пострілу; при використанні брандспойта; рух катера з водометним рушієм; реактивні ранці; реактивний літак; ракета. Розглянемо детально принцип руху ракети.
Інженери вивчили приклади реактивного руху в природі і створили штучні пристрої, які можуть рухатися, здійснюючи реактивний рух. Вони отримали назву ракет.
Ракети рухаються завдяки реактивній тязі, яка виникає при відкиданні частини власної маси у вигляді газового струменя. Продукти згоряння у вигляді гарячого газу утворюються в ході згоряння палива. Газ із величезною швидкістю викидається із сопла ракети, передаючи потужний імпульс оболонці ракети, напрямлений у бік, протилежний швидкості руху газу.
Якщо маса палива в чотири рази більша за масу оболонки, а швидкість струменя газу становить 2 км/с, то швидкість ракети буде 8 км/с, що достатньо для виходу на орбіту Землі. Проте, в реальності паливо згоряє поступово та повітря чинить опір, тому для досягнення необхідної швидкості маса палива повинна бути у 200 разів більшою за масу оболонки.
Одноступеневі ракети не можуть покинути Землю, тому сучасні ракети-носії є багатоступеневими. Багатоступеневі ракети, які відкидають спорожнілі ступені під час польоту, дозволяють зменшити масу та збільшити швидкість ракети. Перший ступінь зазвичай відкидається недалеко від поверхні Землі після старту. Завдяки багатоступеневим ракетам було здійснено перші польоти людства в космос, включаючи запуск першого штучного супутника, перший політ людини в космос та посадку на Місяць.
В Україні виготовляють ракети «Зеніт», за допомогою яких виводять на навколоземну орбіту штучні супутники. Дослідження космосу продовжуються, що свідчить про невпинний розвиток космічної науки та технологій.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. «Залізна людина» з фантастичних фільмів про «Месників» вміє літати. Як це можна пояснити?
«Залізна людина» з фільмів про «Месників» (наприклад, франшизи «Месники» від Marvel Studios) має здатність літати завдяки його броньованому костюму. У цьому костюмі вбудовані реактивні двигуни, які працюють за рахунок реакції на викид струму або інші джерела енергії. Ці реактивні двигуни забезпечують «Залізній людині» здатність летіти, керувати напрямком і швидкістю руху в повітрі. Таким чином, це можна пояснити технологією його броньованого костюма.
2. Розвантажуючи катер, чоловіки перекидали один одному мішки на берег. Раптом, черговий мішок впав у воду. Чому це могло статися?
Забули закріпити човен на причалі, а відкидаючи мішки з човна, створили реактивний рух, за рахунок чого човен набув імпульсу і відплив.
3. Чи може людина використовувати для плавання принцип руху восьминога?
Ні, людина не має таких фізіологічних особливостей як восьминіг. Восьминіг втягує воду в спеціальний м’язовий мішок у власному тілі, а потім виштовхує її назовні. Це дозволяє йому переміщатися в напрямку, протилежному киданню струменя.
4. В якому напрямку Денису потрібно відкинути від себе м’яч, щоб наблизитися до мами?
М’яч потрібно відкинути в протилежну сторону від мами. За законом збереження імпульсу тіла імпульс м’яча буде дорівнювати імпульсу хлопчика, за рахунок якого він наблизиться до мами. Систему «хлопчик-м’яч» можна вважати замкненою, бо він знаходиться на скейті і взаємодією із землею можна знехтувати.
5. Який із запропонованих видів транспорту (метро, електричний автобус, пароплав, водометний катер, каное) використовує принцип дії реактивного двигуна?
Серед наведених видів транспорту, водометний катер використовує принцип дії реактивного двигуна. Реактивний двигун створює рух за рахунок швидкого витікання води, яка виштовхується з великою швидкістю, створюючи реактивну тягу, що приводить катер у рух.
6. Під час запуску моделі ракети масою 420 г з неї вийшло майже миттєво 70 г стиснутого повітря зі швидкістю 3 м/с. Визначте швидкість, з якою рухатиметься ракета.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Який принцип лежить в основі реактивного руху?
2. Які приклади реактивного руху можете навести?
3. Який закон описує зміну швидкості тіла при реактивному русі?
4. Що впливає на швидкість руху ракети?
5. Яка причина створення багатоступінчастих ракет?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 21, Вправа № 21 (4, 5)
УРОК 35
Тема: Закон збереження імпульсу
Мета: ознайомити учнів із законом збереження імпульсу тіла, розвивати розуміння процесів взаємодії тіл та показати як застосовувати ці знання у практичних завданнях.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться застосовувати математичні формули для розв’язання завдань, пов’язаних з імпульсом та його збереженням, можуть проводити експерименти для підтвердження закону збереження імпульсу.
ü ставлення – учні вчяться оцінювати результати експериментів, завдань, щоб розуміти природу явищ, пов’язаних із законом збереження імпульсу тіла.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: тривалі обчислення або складні докази можуть вимагати великої концентрації, що може бути важким для деяких учнів.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що таке імпульс тіла?
2. Як ви розумієте, що імпульс це векторна величина?
3. Як змінюється імпульс тіла при дії сили на нього?
4. Як впливає час дії сили на зміну імпульсу тіла?
5. Які тіла мають імпульс, наведіть приклади.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Замкнена система тіл
Декілька тіл, що взаємодіють одне з одним, утворюють систему тіл.
Замкнена система тіл – це система тіл, які взаємодіють тільки між собою і не взаємодіють з тілами, які не входять в цю систему.
Замкненої системи тіл у повному сенсі цього слова не існує, це ідеалізація. Всі тіла у світі взаємодіють. Але в ряді випадків реальні системи можна розглядати як замкнені, виключаючи з розглядання ті взаємодії, які в даному випадку є несуттєвими. Розглянемо приклади в яких випадках систему можна вважати замкненою:
- Діти на скейтбордах наближаються один до одного, тримаючись за одну мотузку (нехтуємо дією землі).
- Човен відпливає від стрибка дівчинки з човна на берег (нехтуємо дією води).
- Дві кульки співударяються при наближенні одна до одної (нехтуємо дією поверхні).
2. Закон збереження імпульсу
Відомо, що перша кулька масою рухається назустріч іншій зі швидкістю . Друга кулька масою – зі швидкістю . Після зіткнення кульки рухаються в протилежних напрямках зі швидкостями та .
Отже, в замкнутій системі тіл векторна сума імпульсів тіл до взаємодії і після однакові. Це справджується для інших прикладів взаємодії тіл між собою.
Закон збереження імпульсу: У замкненій системі тіл векторна сума імпульсів тіл до взаємодії дорівнює векторній сумі імпульсів тіл після взаємодії.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. На причалі у нерухомому човні знаходиться хлопчик масою 35 кг. Він вистрибує з човна зі швидкістю 1 м/с. Яка маса човна, якщо його швидкість відпливання від причалу дорівнює 0,5 м/с?
2. Сторожовий пес масою 21 кг біжить зі швидкістю 7 м/с, наздоганяючи платформу масою 70 кг, яка рухається зі швидкістю 0,5 м/с. З якою швидкістю буде рухатися платформа разом із собакою після того, як пес заскочив на неї?
3. На малюнку зображено взаємодію двох більярдних кульок. За даними малюнка знайдіть швидкість руху другої кульки.
4. Аквалангіст занурюється глибоко з балоном кисню, але раптово виявляється, що постачання кисню перервалося. Що він повинен зробити, щоб швидко піднятися на поверхню?
За законом збереження імпульсу аквалангіст повинен відштовхнутися від балону, скидаючи його. Цією дією він набуде імпульсу і зможе швидко піднятися на поверхню.
5. В центі озера знаходиться човен з орнітологом, який вивчає міграцію лелек. Для того, щоб зробити кращий кадр, орнітолог перейшов з одного кінця човна до іншого. Яка довжина човна, якщо при русі перемістився відносно поверхні води на 0,8 метра. Човен має масу 210 кг, а орнітолог – 70 кг. Опором води знехтувати.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Яку систему можна вважати замкненою?
2. Чи потрібно враховувати напрям імпульсів тіл при їх додаванні?
3. В чому полягає закон збереження імпульсу?
4. Які приклади реальних ситуацій, де застосовують закон збереження імпульсу тіла?
5. Які властивості тіл впливають на збереження імпульсу?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 19, 20, Вправа № 20 (4, 5) переглянути відео урок
УРОК 34
Тема: Імпульс тіла
Мета: сформувати у учнів поняття про імпульс тіла.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться аналізувати і порівнювати імпульси тіл, розуміти вплив маси та швидкості на імпульс тіла та його взаємодію з іншими тілами.
ü ставлення – учні вчяться цінувати важливість точності та глибини розуміння фізичних законів, значення спостережливості та аналітичних навичок при поясненні явищ.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: імпульс як фізична може бути складним для уявлення, оскільки він не має прямого аналога в повсякденному житті.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Імпульс тіла
У тирі можна безпечно передати кулю, просто підкинувши її в повітрі. Однак, коли кулю вистрелюють з пістолета і вона летить у напрямку мішені, спроба її зловити є неможливою та вкрай небезпечною.
Іграшковий автомобіль, який котиться – легко зупинити носком ноги. Якщо ж наближається вантажівка – слід тікати з її шляху.
В першому випадку на результат руху вагомо впливає швидкість кулі, в другому – маса вантажівки. Фізична величина, яка є мірою кількості руху, що враховує масу і швидкість є імпульс тіла. Слово «імпульс» у перекладі з латинської означає «удар» або «поштовх».
В першому випадку кажуть: імпульс кулі, що летить до мішені більше, ніж тої, що підкинули в повітрі; імпульс вантажівки більше за іграшковий автомобіль.
Імпульс тіла – це векторна фізична величина, яка дорівнює добутку маси тіла на швидкість його руху.
Напрямок імпульсу тіла збігається із напрямком швидкості руху тіла.
2. Зміна імпульсу тіла
Будь-яке тіло яке рухається має імпульс. Наприклад футбольний м’яч під час гри. Коли м’яч не рухається, його імпульс дорівнює нулю.
🤔 Чи змінюється імпульс м’яча під час гри у футбол?
Після удару ногою м’яч набуває імпульсу, адже змінюється його швидкість. Під час руху м'яча його імпульс змінюється або за значенням, або за напрямком, або за значенням і за напрямком одночасно залежно від сили удару та напрямку удару гравцем.
Чим сильніший удар, тим більше зміна імпульсу (бо більша зміна швидкості). Однак час дії цієї сили також важливий: чим довше м’яч перебуває під впливом удару, тим більше змінюється імпульс (наприклад, коли гравець веде м’яч через все поле і більше триває дія на м’яч).
Чим сильнішою і тривалішою є взаємодія, тим більше змінюється імпульс тіла.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Автомобіль масою 1500 кг рухається зі швидкістю 20 м/с на захід. Визначте імпульс автомобіля та напрямок його імпульсу. Як зміниться напрямок імпульсу, якщо автомобіль розвернеться і почне рухатися з тією ж швидкістю на схід?
2. Олексій допомагав своєму батькові мити автомобіль за допомогою поливального шлангу. Коли він взяв шланг у руки та відкрив воду на повну потужність, то відчув, що йому важко утримати шланг. Чому так сталося?
Імпульс зумовлений масою води і швидкістю руху води, тому значення імпульсу струменю води буде значним, а тому і віддача також значною.
3. Дослідники вивчають кальмарів в океані, швидкість яких може сягати 10 м/с. Знаючи, що імпульс кальмара під час швидкісного плавання може сягати 85,7 кг·м/с, яка маса кальмара?
4. На столі в шкільній лабораторії стоїть візок, на якому учні розмістили іграшкового робота масою 250 г. Учні рухають візок зі швидкістю 1 м/с відносно Землі. Чому дорівнює імпульс робота відносно візка?
Імпульс об’єкта визначається як добуток його маси на швидкість. Оскільки робот рухається разом з візком і не має власної швидкості відносно візка, його швидкість відносно візка дорівнює нулю. Таким чином, імпульс робота відносно візка також буде нульовим, незалежно від його маси або швидкості візка відносно Землі.
Отже, імпульс робота відносно візка дорівнює:
5. Максим та Ірина на уроці фізики отримали завдання розрахувати швидкість автомобіля, який бере участь у гонках Формули 1. Маса автомобіля становить 0,79 т, а його імпульс дорівнює 75050 кг·м/с. Розрахуйте швидкість автомобіля.
6. З якою швидкістю мав би рухатися м’яч для настільного тенісу, маса якого складає 3 г, щоб у нього був такий самий імпульс, як у м’яча для великого тенісу масою 60 г, що відбивається тенісисткою зі швидкістю 144 км/год? Чи реальне значення швидкості м’яча для настільного тенісу у вас вийшло?
7. Рейсер на мотоциклі Ducati Desmosedici знаходиться на останньому колі траси в Валенсії, Іспанія, і йому потрібно обігнати суперника, щоб виграти вирішальну гонку чемпіонату MotoGP. Щоб випередити конкурента він на прямій ділянці треку вирішує збільшити швидкість з 252 км/год до 324 км/год. Визначте, як змінився імпульс мотоцикліста під час цього маневру, якщо його маса разом з мотоциклом 230 кг.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке імпульс тіла?
2. Як ви розумієте, що імпульс це векторна величина?
3. Як змінюється імпульс тіла при дії сили на нього?
4. Як впливає час дії сили на зміну імпульсу тіла?
5. Які тіла мають імпульс, наведіть приклади.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 19, Вправа № 19 (1, 3).
Урок 33 Лабораторна робота № 5 Визначення густин твердого тіла та рідини
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7
Тема. Визначення густин твердого тіла та рідини.
Мета: визначити густини пропонованих твердих тіл і рідини.
Обладнання: терези з важками; лінійка; досліджувані тверді тіла; мірна посудина з водою; посудина з досліджуваною рідиною; паперові серветки.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте:
1) формулу, за якою обчислюють густину;
2) прилади, за допомогою яких можна визначити об’єм твердого тіла;
3) як правильно знімати покази мірної посудини;
4) правила роботи з важільними терезами.
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали лінійки та ціну поділки шкали мірної посудини.
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=6q6yfVqzD-o
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
1. Визначте густину твердого тіла правильної геометричної форми. Для цього:
1) Виміряйте масу бруска за допомогою терезів.
2) Виміряйте довжину, ширину та висоту досліджуваного бруска за допомогою лінійки. Обчисліть його об’єм (див. формула в таблиці).
3) Визначте густину речовини, з якої виготовлений брусок (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у твердому стані, визначте назву речовини, з якої виготовлений досліджуваний брусок. Таблиця дивись у підручнику.
2. Визначте густину твердого тіла неправильної геометричної форми. Для цього:
1) Виміряйте масу досліджуваного тіла за допомогою терезів.
2) Виміряйте об’єм досліджуваного тіла за допомогою мірної посудини, зафіксувавши в таблиці об’єм води в посудині до і після занурення тіла у воду та розрахувавши різницю цих значень (див. таблицю).
3) Визначте густину речовини, з якої виготовлене тіло (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у твердому стані, визначте назву речовини, з якої виготовлене досліджуване тіло.
3. Визначте густину рідини. Для цього:
1) Скориставшись порожньою мірною посудиною і терезами, визначте масу невідомої рідини. Зверніть увагу на те, що масу рідини можна визначити як різницю мас посудини з рідиною та порожньої посудини.
2) Виміряйте об’єм рідини у мірній посудині за її шкалою відповідно до ціни поділки.
3) Визначте густину досліджуваної рідини (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у рідкому стані, визначте назву досліджуваної рідини.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину і за допомогою яких приладів ви вимірювали; 2) які результати отримали; 3) які чинники могли вплинути на точність результатів.
Контрольні запитання
1. Прокоментуйте фізичний зміст густини речовини, з якої виготовлений брусок (див. перший дослід), отриманий в ході експерименту. Чому експериментально визначені значення густин речовин, з яких виготовлені досліджувані тіла не співпадають з табличними?
2. Густину яких тіл (твердих, рідких, газоподібних) визначати найважче? Чому?
3. Уважно розгляньте пляшку з-під олії. Знайдіть за вказаними на пляшці даними значення об’єму та маси олії (нетто – це маса товару без упакування). Розрахуйте густину олії.
Творче завдання
Визначте об’єм власного тіла, знаючи, що густина тіла людини приблизно дорівнює густині води.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 17, ст. 118-120 законспектувати задачі 1-3, в разі повітряної тривоги виконати лаб.роб №5 самостійно, Оформити роботу відправити на н.з.
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=6q6yfVqzD-o
УРОК 32
Тема: Розв’язування задач
Мета: закріпити алгоритм розв’язування задач на густину. Розглянути різні способи розв’язування задач, проаналізувати найбільш раціональні підходи.
Компоненти ключових компетентностей:
уміння – учні розв’язують типові задачі на густину із застосуванням базових формул. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Учні вчяться моделювати різні фізичні ситуації, пов’язані з густинами твердих тіл, рідин та газів.
ставлення – уміння розв’язувати задачі розвивають розумові здібності, стимулюють інтерес до фізики і математики.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: для деяких учнів може бути важко розуміти концепцію густини, розрізняти одиниці вимірювання та працювати зі змішаними одиницями.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Для магазину було замовлено прозору вітрину зі скла. Вітрина має такі характеристики: маса вітрини – 50 кг, об’єм вітрини – 0,02 . Знайдіть густину скла, яке використовується для виготовлення прозорої вітрини?
2. У лісі, де бортники тримають свої бджолині сім’ї в дуплах дерев, мед має дивовижну цілющу силу. Якщо вважати, що кожен медоносний вулик містить у собі меду 0,002 м3, а густина складає 1,42 г/см3, яку масу меду можна зібрати з одного вулика?
3. На дитячому святі відбувається захід з гелієвими кульками. Організатори привезли балон гелію, маса використаного газу для кульок дорівнює 900 г. Який об’єм займають усі кульки, якщо густина гелію в них складає 0,18 кг/м3.
4. Дві фігурки Гаррі Поттера і Герміони Грейнджер, виготовлені з різних речовин, мають однаковий об’єм. У якої фігури і у скільки разів більше густина, якщо фігурка Гаррі має масу в 3 рази більше.
5. Детектив Шерлок Холмс отримав лист від свого друга доктора Ватсона:
«Дорогий Шерлок, я знаходжуся у містечку Сільверблейд, де стався дивний випадок. Місцевий ювелір містер Грей був знайдений мертвим. Я знайшов у майстерні один предмет, який, на мою думку, може бути ключем до розв'язання цієї загадки. Це фігурка з срібла, яка має масу 175 г і об'єм 17500 мм3. Я знаю, що ти добре знаєшся на фізиці, тому я прошу тебе дати мені відповідь: чи може це тіло бути справжнім сріблом? Якщо ні, то що це означає? Твій вірний друг, доктор Ватсон.»
Шерлок Холмс відразу ж зрозумів, що доктор Ватсон знайшов важливу зачіпку, яка свідчила про те, що ювелір був не тільки жертвою, але й злочинцем. Він вирушив до Сільверблейду, щоб довести свою гіпотезу. Спробуйте і ви довести гіпотезу детектива.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 18, Вправа № 18 (1, 2)
ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ
1. Піноскло – легкий пористий теплоізоляційний матеріал на основі спіненого скла, – має густину 0,5 г/см3, а звичайне скло має густину 2500 кг/м3. У скільки разів густина піноскла менше за густину скла? Поясніть, у чому причина такої великої різниці густин?
2. Мешканець Запоріжжя створює цікаві металеві статуетки історичних та фантастичних героїв. Три з них мають об’єм 300 см3 кожна, а маси складають відповідно 2,67 кг, 2,1 кг та 2,34 кг. Яка з них має густину меншу за цинк?
УРОК 31
Тема: Лабораторна робота № 4 «Вимірювання маси тіл»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 4.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Як ви розумієте поняття інертності тіла? Де проявляється інертність?
2. Як пов’язані маса та інертність?
3. Охарактеризуйте масу і її одиниці вимірювання. Що таке еталон? Еталон існує тільки для маси?
4. Опишіть тіло, яке є міжнародним еталоном кілограма.
5. Назвіть способи вимірювання маси тіла. На якій властивості тіла ґрунтується кожен з них?
6. Який спосіб вимірювання маси тіла є зручнішим?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Переглянь відео дослід https://www.youtube.com/watch?v=uNTCts4caQU
ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 4
Тема. Вимірювання мас тіл способом зважування.
Мета: навчитися працювати з важільними терезами та визначати за їхньою допомогою маси тіл.
Обладнання: важільні терези; набір важків; тіла для зважування.
Хід роботи
Правила зважування
1. Терези ставлять перед собою, праворуч від них розташовують футляр із важками. (Учні, в яких провідна рука ліва, футляр розташовують ліворуч. Відповідно слід чинити й далі.)
2. До початку зважування необхідно зрівноважити терези.
Нагадуємо! Для зрівноваження терезів на легшу шальку слід покласти смужки паперу.
3. Зважуване тіло акуратно кладуть на ліву шальку терезів.
4. Важки виймають із футляра спеціальним пінцетом і кладуть на праву шальку терезів.
5. Починають зважування з важка, маса якого близька до маси зважуваного тіла.
Якщо виявиться, що маса цього важка є більшою, ніж маса тіла, важок ставлять на його місце у футлярі, а на праву шальку терезів кладуть важок меншої маси. Якщо маса важка недостатня для зрівноважування терезів, додають важки меншої маси доти, доки буде досягнуто рівноваги.
6. Зрівноваживши терези, визначають загальну масу важків на шальці і за допомогою пінцета кладуть їх у футляр.
7. Закінчивши зважування, перевіряють, чи всі важки покладено у футляр і чи кожен із них є на призначеному для нього місці.
Нагадуємо! На шальки терезів не можна класти вологі, брудні, гарячі тіла, наливати рідини; порошки слід насипати на аркуш, зрівноваживши перед цим терези разом з аркушем.
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиці.
1. Чітко дотримуючись правил зважування, виміряйте масу запропонованих тіл.
2. Результати всіх зважувань занесіть до таблиці. Дивись підручник (У таблиці наведено приклад вимірювання маси болта).
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину і за допомогою якого приладу ви вимірювали; 2) які чинники вплинули на точність вимірювань; 3) масу якого тіла виміряно з найбільшою точністю.
Контрольні запитання
1. Під час зважування на лабораторній роботі Олесь зрівноважив свій годинник, при цьому на шальці терезів опинилися такі важки: два по 10 г, один по 1 г, два по 500 мг і один по 10 мг. Якою виявилась маса годинника?
2. Відомо, що у мішечку знаходиться 16 напівдорогоцінних камінців. Використовуючи дані малюнка, знайдіть масу одного камінчика.
3. Подайте в кг такі маси: 4 кг 35 г; 875 г 543 мг; 30 г 80 мг.
Творче завдання
1. Виміряйте масу монетки. Що слід зробити, щоб отримати найточніший результат? Опишіть алгоритм своїх дій.
2. Виміряйте масу води, яку містить невелика пляшечка (від парфумів, ліків тощо). Опишіть алгоритм своїх дій.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Повторити § 16, відео дослід
https://www.youtube.com/watch?v=uNTCts4caQU
В разі повітряної тривоги виконати лабор.роб №4, роботу надіслати на н.з. не пізніше 11.01.2025р.
УРОК 30
Тема: Густина. Одиниці густини
Мета: ввести поняття густини речовини. Показати взаємозв’язок між масою та об’ємом речовини.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться аналізувати і порівнювати густини різних речовин та робити висновки про їх фізичні властивості на основі отриманих даних. Вчяться вирішувати практичні завдання та задачі, пов’язані з визначенням густин різних речовин.
ü ставлення – учні навчаються збирати дослідницькі дані та аналізувати їх.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: учні можуть плутати одиниці густини та відчувати труднощі з їх перетворенням та порівнянням.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Густина речовини
Всі тіла, що нас оточують складаються з різних речовин.
На спеціальне замовлення для дитячого свята було виготовлено дві залізні фігурки супергероя різного об’єму. Маса цих фігурок теж є різною. Відомо, що маленький супергерой має масу 936 г при об’ємі 120 см3, а великий має масу 2,34 кг при об’ємі, що складає 300 см3.
Відношення маси тіла до об’єму – характеристика речовини, з якої це тіло виготовлене. Цю величину називають густиною речовини. У нашому прикладі густина заліза складає . Кожна речовина має свою густину.
Густина речовини – це фізична величина, яка характеризує речовину і дорівнює відношенню маси суцільного тіла, виготовленого з цієї речовини, до об'єму цього тіла.
Одиниця густини в СІ – кілограм на метр кубічний
Застосовують також одиницю густини грам на сантиметр кубічний
Одиниці густини кілограм на метр кубічний і грам на сантиметр кубічний пов’язані співвідношенням
2. Густини різних речовин
Густини речовин можуть суттєво відрізнятися одна від одної. Саме тому суцільні тіла, однакові за розміром, але виготовлені з різних речовин, будуть мати різну масу.
🤔 Що означає: густина льоду становить ?
Це означає, що маса суцільного льодяного тіла об’ємом 1 см3 дорівнює 0,9 г.
🤔 Що означає: густина міді становить ?
Це означає, що маса суцільного мідного тіла об’ємом 1 см3 дорівнює 8,9 г.
🤔 Що означає: густина платини становить ?
Це означає, що маса суцільного платинового тіла об’ємом 1 см3 дорівнює 21,5 г.
🤔 За таблицями густин деяких речовин визначте речовини з найменшою та найбільшою густиною.
Найбільшу густину має осмій . Найменшу густину має водень .
ТАБЛИЦІ ГУСТИН ДЕЯКИХ РЕЧОВИН дивись підручник
3. Чинники від яких залежить густина речовини
🤔 Чому густина води у склянках різна? Чому густина води у рідкому стані відрізняється від густини води у газоподібному?
Густина суттєво залежить від температури і агрегатного стану речовини.
Якщо речовина змінює свою температуру або агрегатний стан, її маса залишається незмінною, оскільки кількість частинок (молекул, атомів) і маса кожної з них не змінюються. А от об'єм речовини змінюється, оскільки змінюється середня відстань між частинками.
Зі збільшенням температури або при переході речовини з рідкого стану в газоподібний, зростають відстані між частинками. Як наслідок, збільшується об’єм речовини і зменшується густина .
І навпаки, зі зниженням температури або при переході речовини з газоподібного стану в рідкий, зменшуються відстані між частинками. Як наслідок, зменшується об’єм речовини і збільшується густина .
4. Розрахунок маси та об’єму тіла за його густиною
Знаючи густину речовини, з якої виготовлене тіло, та його об’єм, можна визначити масу тіла, не зважуючи його. Це ще один із методів визначення маси тіла.
У наведених вище прикладах розглядались однорідні тіла, тобто тіла, що складаються з однієї речовини й не мають порожнин. У таких випадках густина тіла дорівнює густині речовини, з якої його виготовлено.
Якщо в тілі є порожнини або воно складається з різних речовин (наприклад, автомобіль, баскетбольний м’яч, людина), то говорять про середню густину тіла. При цьому користуються тими самими формулами.
Наприклад, середня густина тіла людини – ; середня густина крові – ; середня густина автомобіля – ; середня густина баскетбольного м’яча – .
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому дві кульки однакової маси мають різний об’єм?
Тому що густина дуба сухого менша за густину алюмінію, з яких виготовлені кульки.
2. Чому дві однакові склянки наповнені водою та медом рівного об’єму мають різні маси?
Тому що густина меду більша за густину води.
3. На одній шальці терезів стоїть брусок із свинцю, на інший – з олова. На якій чаші знаходиться свинцевий брусок?
З рисунку видно, що лівий брусок має менший об’єм, ніж правий, а зрівноважені терези показують, що їх маси однакові. Із таблиці густин деяких речовин у твердому стані, бачмо, що густина свинцю дорівнює 11,3 г/см3, а густина олова – 7,3 г/см3. Густина того бруска буде більшою, об’єм якого менший за рівних мас тіл. Отже, свинцевий брусок має менший об’єм, тому знаходиться зліва (так як ).
4. На шальках терезів перебувають однакові за об'ємом бруски із заліза та чавуну. На якій шальці знаходиться залізний брусок?
З рисунку видно, що лівий брусок має більшу масу, ніж правий, так як терези не зрівноважені. Крім того, бруски мають однаковий об'єм. Із таблиці густин деяких речовин у твердому стані знаходимо, що густина заліза дорівнює 7,8 г/см3, а густина чавуну 7 г/см3. Так як об'єми тіл однакові, а маси різні, то тіло, що має більшу масу, зроблено з речовини, що має більшу густину за рівних об’ємів. Отже, залізний брусок має більшу масу, а тому знаходиться зліва (так як ).
5. Кисень (як і будь-який з газів) в залежності від умов може перебувати в газоподібному, рідкому або твердому стані. В якому з станів густина кисню найбільша; найменша? Чому?
Відомо, що густина залежить від агрегатного стану речовин, і, якщо речовина змінює свій агрегатний стан, то змінюється її об’єм, бо змінюється середня відстань між частинками, а, отже, і густина. Відстань між молекулами кисню буде найменшою в твердому стані та найбільшою в газоподібному стані, це означає, що кількість молекул в одиничному об’ємі речовини буде найбільшою в твердому стані та найменшою – в газоподібному. Отже, густина кисню найбільша в твердому стані та найменша в газоподібному стані, так як в твердому стані молекули знаходяться на менших відстанях, ніж в рідкому і газоподібному.
6. Густина срібла 10,5 г/см3, а заліза 7800 кг/м3? В кого з них більша густина?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке густина речовини і як її визначити?
2. Які вимірювання необхідно здійснити, щоб визначити густину речовини?
3. Які одиниці густини ви знаєте?
4. Як подати густину в грамах на сантиметр кубічний (г/см3), якщо відоме її значення в кілограмах на метр кубічний (кг/м3)?
5. Які фактори впливають на густину речовин?
6. Як обчислити масу тіла за його середньою густиною та об’ємом?
7. Як визначити об’єм тіла, знаючи його середню густину та масу?
8. Які речовини мають найбільшу та найменшу густину?
9. Як ви думаєте, які природні явища пов’язані з густиною речовин?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 17, Вправа № 17 (1, 2, 4)
Урок 29 Розв’язування задач
Мета уроку: Закріпити знання за темою «Густина. Одиниці густини», продовжити формувати навички та вміння розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи отримані знання.Розвивати уміння аналізувати умови задач, раціонально підбирати методи розв’язання, вчити перевіряти правильність розв’язання задач та оцінювати одержаний результат і його реальність. Виховувати культуру наукового мовлення та оформлення розрахункових задач.
Тип уроку: урок застосування знань та формування умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Користуючись таблицею густин деяких речовин, визначте, яка речовина має найбільшу густину, а яка – найменшу:
а) найбільшу – золото, найменшу – повітря;
б) найбільшу – осмій, найменшу – водень;
в) найбільшу – іридій, найменшу – кисень;
г) найбільшу – ртуть, найменшу – водень.
2. Срібло у твердому стані має густину 10500 кг/м3, а в рідкому – 9320 кг/м3. Яка причина зміни густини срібла при переході з одного агрегатного стану в інший?
Відомо, що густина залежить від агрегатного стану речовин, і, якщо речовина змінює свій агрегатний стан, то змінюється її об’єм, бо змінюється середня відстань між частинками, а, отже, і густина. Відстань між молекулами срібла буде найменшою в твердому стані та найбільшою в рідкому стані, це означає, що кількість молекул в одиничному об’ємі речовини буде найбільшою в твердому стані та найменшою – в рідкому. Отже, густина срібла найбільша в твердому стані та найменша в рідкому стані, так як в твердому стані молекули знаходяться на менших відстанях, ніж в рідкому.
4. Мешканець Запоріжжя створює цікаві металеві статуетки історичних та фантастичних героїв. Три з них мають об’єм 300 см3 кожна, а маси складають відповідно 2,67 кг, 2,1 кг та 2,34 кг. Яка з них має густину меншу за цинк?
5. Піноскло – легкий пористий теплоізоляційний матеріал на основі спіненого скла, – має густину 0,5 г/см3, а звичайне скло має густину 2500 кг/м3. У скільки разів густина піноскла менше за густину скла? Поясніть, у чому причина такої великої різниці густин?
6. Еванджеліста Торрічеллі в своїх дослідах по вивченню атмосферного тиску використовував ртуть. У скільки б разів відрізнялися об’єми речовин однакової маси, якщо б замість ртуті використовував Торрічеллі воду?
7. Яка маса посудини, якщо її маса разом з 1 л меду дорівнює 1,72 кг?
8. На скільки зменшиться об’єм води в заповненій доверху посудині, якщо в неї опустити порцелянову фігурку русалочки масою 161 г?
9. Маса мідної кулі об’ємом 135 см3 складає 890 г. З’ясуйте, куля є суцільною, чи має порожнини? Якщо куля має порожнину, то визначте об’єм порожнини.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 17, Вправа № 17 (3, 5).
УРОК 28
Тема: Інертність тіла. Маса
Мета: ввести поняття інертність, маса. Дати характеристику цих понять та розглянути способи вимірювання маси тіла.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчаться розуміти поняття інертності, маси, отримують знання про вимірювання маси за допомогою терезів або електронних ваг; удосконалюють навички роботи з різними одиницями вимірювання маси.
ü ставлення – учні навчаються аналізувати та оцінювати різні ситуації, пов’язані з масою та інертністю, та робити висновки на основі наукових принципів.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: учні можуть плутати поняття маси та ваги, що може призвести до неправильного розуміння фізичних принципів.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Як ви розумієте що таке взаємодія тіл. Наведіть приклади.
2. Наведіть приклади тіл в стані спокою, в стані рівномірного прямолінійного руху?
3. Сформулюйте висновок за яких умов тіло перебуває у стані спокою? рухається рівномірно прямолінійно?
4. Як рухається тіло, якщо на нього не діють інші тіла?
5. Як можна визначити поняття інерції.
6. В якому випадку тіло змінює напрямок або значення швидкості?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Інертність
Уявімо ситуацію, коли на виході з магазину у жінки під час руху по пандусу зривається візок з продуктами і скочується на дорогу. Чоловік, який опинився поруч, намагається його зупинити. Як ви думаєте, який візок складніше зупинити: наповнений продуктами чи порожній? Важче зупинити візок з продуктами. У фізиці таку властивість тіл «чинити опір» зміні швидкості називають інертністю. Дану властивість мають усі тіла. Фізики кажуть, що інертність візка з продуктами більша за інертність порожнього візка.
Інертність – властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла внаслідок взаємодії потрібен час.
Чим цей час більший, тим інертніше тіло. Швидкість руху одних тіл змінити легко, інших – набагато складніше.
🤔 Чому в досліді з монеткою вона то потрапляє в середину склянки, то ні?
Коли листок з монетою покладений на склянку, а потім аркуш вибиваємо швидко, інертність монети не встигає проявитись, і монета залишиться на місці і впаде всередину склянки. Коли аркуш тягнемо повільно, інертність монети проявиться у продовженні руху разом з аркушем.
2. Маса тіла
Інертність тіл характеризується фізичною величиною – масою. Чим більшою є маса тіла, тим більше часу потрібно для зміни швидкості його руху внаслідок тієї самої дії.
Маса тіла – це фізична величина, яка є мірою інертності тіла.
Масу тіла позначають символом . Одиниця маси в СІ – кілограм
Крім кілограма використовують також кратні та частинні одиниці маси, наприклад:
До травня 2019 р. існував міжнародний еталон кілограма, створений у 1880 р.. Він являє собою циліндр, виготовлений зі сплаву платини й іридію. Маса циліндра – рівно 1 кілограм. Цей еталон зберігається у Франції, у Міжнародному бюро мір і ваг, розташованому в м. Севр (передмістя Парижа). Зараз одиницю маси визначають через одну із фундаментальних фізичних констант (сталу Планка).
Найпоширеніший спосіб вимірювання маси тіл, яким користуються в побуті, – це зважування.
Зважування базується на гравітаційних властивостях тіл: чим більшою є маса тіла, тим сильніше воно притягується до Землі, тому сильніше тисне на шальки терезів.
Для визначення маси тіла використовують терези та ваги.
3. Зв’язок між масами і швидкостями тіл, яких набувають тіла внаслідок взаємодії
🤔 Чи можна масу атома, молекули ДНК, Землі, Сонця виміряти методом зважування?
Зважити ж планети, зорі, атоми і багато інших фізичних тіл узагалі неможливо.
🤔 Як ми дізналися їхню масу?
Масу тіла можна також виміряти, ґрунтуючись на інертності тіл.
Поставимо на гладеньку горизонтальну поверхню два візки зі стиснутими пружинами. Розпрямляючись, пружини нададуть візкам певної швидкості.
Якщо візки набудуть однакових швидкостей і, відповідно, проїдуть до зупинки однакову відстань, це означитиме, що вони однакові за масою.
Однакові за масою візки через дію пружин набудуть однакових за значенням швидкостей.
Якщо один із візків, набуде меншої швидкості і, відповідно, проїде меншу відстань, то він має більшу масу.
Різні за масою візки через дію пружин набудуть різних за значенням швидкостей.
Численні досліди переконливо свідчать:
У разі будь-якої взаємодії двох тіл відношення мас тіл дорівнює оберненому відношенню змін швидкостей їхніх рухів
Одержана рівність дозволяє визначити відношення мас тіл, які взаємодіють, за виміряними швидкостями рухів, яких набувають тіла внаслідок цієї взаємодії. Якщо маса одного з тіл відома, то можна визначити масу другого тіла
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому, для того, щоб посадити молоток на ручку, вдаряють кінцем ручки молотка об нерухомий предмет?
Щоб посадити молоток на ручку слід різко вдарити ручкою об твердий предмет. Цим ручка зупиняється, а молоток, який в міру жорстко закріплений на ручці внаслідок інертності не зупиняється миттєво, а продовжує рух в напрямку удару. Внаслідок цього молоток насаджується на ручку.
2. Покладіть на стіл книжку, а на книжку покладіть кульку. Вибийте книжку ударом долоні. Чому книжка відлітає, а кулька падає на стіл?
При різкому вибиванні швидкість книжки збільшується занадто швидко, а час їх взаємодії з кулькою дуже малий, тому книжка не встигає внаслідок інертності кульки надати їй достатню швидкість, щоб вона почала рухатися разом із нею.
3. Лисиця, заєць і білка почали бігти з однаковими швидкостями в лісі. Під час бігу вони раптово помітили перешкоду – звалений дуб посеред тропи, і різко зупинилися. Визначте, хто зупиниться на найбільшій відстані?
Найінертніша – лисиця, тому їй найважче змінити швидкість, отже, вона пролетить найбільшу відстань; найменшу інертність має білка, тому вона пролетить найменшу відстань.
4. Чому, коли нитку, прив’язану до тіла знизу, тягнемо повільно, рветься верхня нитка, а якщо різко смикаємо, то рветься нижня нитка?
Коли за нижню нитку смикають різко, то час дії на циліндр виявляється настільки малим, що він не встигає значно збільшити свою швидкість (не встигає набрати швидкість) і зробити помітне переміщення вниз. Тому верхня нитка не обривається. Нижня ж нитка має малу інертність і при ривку отримає значну швидкість, тому її переміщення виявляється достатнім для розриву. Коли ж за нижню нитку тягти повільно, вона діє на циліндр тривалий час, і за цей час циліндр встигає набути таку швидкість, що його переміщення є достатнім для розриву і без того розтягнутої верхньої нитки.
5. Чому при пострілі з гармати снаряд набуває більшої швидкості, ніж сама гармата?
Тому що у гармати більша маса, значить вона більш інертна і зміна її швидкості буде у свою чергу значно менша, ніж у снаряда. Отже, при пострілі з гармати швидкості снаряда і гармати будуть відрізнятися значно, при чому снаряд отримає більшу швидкість, ніж гармата.
6. У скільки разів швидкість снаряду більша за швидкість відкочування гармати при віддачі?
У стільки ж разів, у скільки маса гармати більша за масу снаряду на основі співвідношення між масами тіл і швидкостями, яких вони набувають після взаємодії.
7. Зіштовхнули дві нерухомі кульки, і вони відкотилися в різні боки з однаковими швидкостями. Що можна сказати про маси цих кульок?
Маси кульок однакові, адже при взаємодії тіл відношення мас обернено пропорційне до швидкостей, отриманих внаслідок взаємодії, а за умовою задачі швидкості однакові.
8. Подайте в кг такі маси тіл: 7,67 т; 0,02 т; 30570 г; 321 г.
9. Хлопчик масою 40 кг стрибнув із нерухомого човна на берег. Швидкість хлопчика 3 м/с. Якою є маса човна, якщо він набрав швидкість, що дорівнює 2 м/с.
10. З гармати масою 3 т вистрілили в горизонтальному напрямку ядром масою 20 кг. При цьому ядро набуло швидкості 300 м/с. Якої швидкості набула гармата при віддачі?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Як ви розумієте поняття інертності тіла? Де проявляється інертність?
2. Як пов’язані маса та інертність?
3. Охарактеризуйте масу і її одиниці вимірювання. Що таке еталон? Еталон існує тільки для маси?
4. Опишіть тіло, яке є міжнародним еталоном кілограма.
5. Назвіть способи вимірювання маси тіла. На якій властивості тіла ґрунтується кожен з них?
6. Який спосіб вимірювання маси тіла є зручнішим?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 16, Вправа № 16 (1, 2, 4, 6)
УРОК 27
Тема: Явище інерції
Мета: розкрити поняття інерції через взаємодію об’єктів та спостереження.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні здатні аналізувати ситуації, пов’язані з рухом тіл та визначають чинники, які впливають на інерцію, розуміють, чому тіло може залишатися у спокої або русі.
ü ставлення – учні вчяться критично оцінювати інформацію та робити власні висновки щодо властивостей інерції.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: ідеї інерції можуть суперечити інтуїтивним, що може призвести до плутанини.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Рухи та причини
🤔 Які найпростіші види механічного руху нам вже відомі?
Стан спокою, коли швидкість дорівнює нулю (ваза на столі); стан рівномірного прямолінійного руху, коли тіло рухається з постійною швидкістю в одному напрямку (рух трамваю на прямолінійній траєкторії); стан нерівномірного руху, коли швидкість може змінюватися за напрямком або значенням (рух сигнальної ракети).
🤔 Яка причина цих рухів?
На тіла діють інші тіла (на вазу – стіл, Земля; на трамвай – тяговий механізм, колія, Земля, повітря; на сигнальну ракету – пусковий механізм, повітря, Земля).
🤔 Чи можна стверджувати, що причина механічного руху в дії одних тіл на інші?
Відповідь неочевидна.
2. Умови за яких тіло перебуває в стані спокою
Кіт, який лежить на дивані та люстра, підвішена на стелі, перебувають у стані спокою.
🤔 За яких умов кіт та люстра перебуватимуть в стані спокою відносно Землі?
Всі тіла, які перебувають поблизу поверхні Землі, взаємодіють із нею. Якщо прибрати диван, відчепити підвіс люстри, кіт і люстра відразу ж почнуть рухатися під дією притягання Землі. А перебувають вони в стані спокою тому, що дія Землі скомпенсована (зрівноважена) дією інших тіл: кіт перебуває в стані спокою, оскільки дія Землі скомпенсована дією дивану; люстра перебуває в стані спокою, оскільки дія Землі скомпенсована дією підвісу.
Тіло перебуває у стані спокою, якщо дії на нього інших тіл скомпенсовані.
3. Умови за яких тіло рухається рівномірно прямолінійно
Два великі вчені, давньогрецький учений Аристотель (384 до н. е.- 322 до н. е.) та італієць Ґалілео Ґалілей (1564-1642), на питання: «Що необхідно для того, щоб швидкість тіла була незмінною?» – дали абсолютно різні відповіді. Аристотель: «Тіло потрібно штовхати». Ґалілей: «Тілу не потрібно заважати».
🤔 Хто із вчених виявився правим?
З точки зору здорового глузду Аристотель дійшов розумного висновку. Для того, щоб тіло рухалось потрібно його штовхати. Але наприкінці XVI ст. видатний італійський учений Ґалілео Ґалілей, провівши досліди зі скочуванням кульок похилим жолобом та здійснивши уявний експеримент, спростував твердження Аристотеля.
Дослід Ґалілея (замість кульки використаємо візок). По тканині візок котиться зовсім недовго, по дереву – прокотиться набагато довше, а по гладкому склу – котитиметься дуже довго, але, зрештою, він зупиниться.
🤔 Яка причина зупинки візка в кожному із дослідів?
На підставі своїх дослідів Ґалілео з’ясував, що причиною зменшення швидкості візка є зовнішня дія – взаємодія із поверхнею. Під час руху по дереву взаємодія між візком і поверхнею менше, ніж по тканині, а під час руху по склу – ще менше.
🤔 Як буде рухатися візок горизонтальною гладенькою поверхнею, коли руху нічого не заважатиме? (тобто відсутня взаємодія, або дія з боку поверхні буде скомпенсована)
В ідеальному випадку, за відсутності дії на візок, він рухатиметься з незмінною швидкістю як завгодно довго. Отже, рух з незмінною швидкістю причини не потребує, а саме дії з боку інших тіл не потребує.
Умова руху тіла з незмінною швидкістю відома в механіці як закон інерції.
Закон інерції: Тіло рухається рівномірно прямолінійно або перебуває в стані спокою лише тоді, коли на нього не діють інші тіла або дії інших тіл скомпенсовані.
4. Інерція
Фізичне явище зберігання тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху називають інерцією (від лат. inertia – нерухомість, бездіяльність).
Інерція – це явище зберігання швидкості руху тіла за відсутності або скомпенсованості дії на нього інших тіл.
У фізиці рух тіла за ідеальних умов (коли на тіло зовсім не діють інші тіла) називають рухом за інерцією.
🤔 Чи можна вважати рухом за інерцією рух космічного корабля вдалині від зір? рух шайби по льоду після удару ключкою? рух кулі на доріжці під час гри в боулінг?
Відповідно до означення інерції тіла дані рухи можна вважати рухами за інерцією. Насправді у реальності неможливо створити умови, за яких дія інших тіл відсутня. Тому в повсякденні рухом за інерцією вважають випадки, коли дія на тіло інших тіл є доволі слабкою і до помітної зміни швидкості свого руху тіло проходить значний шлях.
5. Результат дії одного тіла на інше
🤔 Як рухається тіло, якщо дія на нього інших тіл не є скомпенсованою?
🤔 Як рухатимуться кеглі, в які влучає куля під час гри в боулінг, якщо її удар нічим не компенсується?
Кеглі полетять у різні боки з різними швидкостями (тіла змінюють швидкість свого руху за напрямком і значенням).
🤔 Як буде рухатися новорічна іграшка, що висить на нитці, якщо нитку перерізати і дія Землі не буде зрівноважена дією нитки?
Новорічна іграшка при перерізанні нитки почне падати з дедалі більшою швидкістю (тіло змінює значення швидкості свого руху).
🤔 Що буде, якщо, рухаючись на автомобілі, водій припинить натискати на газ і ця дія не зрівноважує опір руху автомобіля з боку повітря та інших тіл?
Автомобіль стане рухатися повільніше і врешті-решт зупиниться (тіло змінює значення швидкості свого руху).
Якщо дії на тіло інших тіл не скомпенсовані, то тіло змінює швидкість свого руху за значенням чи напрямком або одночасно за значенням і напрямком.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. З якими тілами взаємодіє мобільний телефон, що лежить на столі?
Мобільний телефон, що лежить на столі взаємодіє із Землею та із столом. Мобільний телефон знаходиться в стані спокою, оскільки ці взаємодії зрівноважені.
2. Якщо на автомобілі їхати по рівній дорозі з постійною швидкістю, то чи потрібно натискати на газ? Чому?
Потрібно натискати на газ, бо якщо не натискати на газ, то взаємодія шин з дорогою буде нескомпенсована, тому автомобіль почне гальмувати і зупиниться. Натискаючи на газ, створюється тяга, яка компенсує взаємодію з дорогою і рух буде рівномірним і прямолінійним.
3. Яблуко знаходилось в стані спокою на столі вагона при рівномірному русі потяга, а потім покотилося вперед у напрямку руху потяга. Що відбулося з потягом: він щойно відійшов від станції і набирає швидкість, чи наближається до станції перед зупинкою?
Яблуко знаходилося в стані спокою на столі вагона при рівномірному русі потяга, а потім за інерцією покотилося вперед. Це означає, що швидкість потяга зменшилася, адже яблуко продовжило свій рух за інерцією. Отже, потяг почав гальмувати, а тому він наближається до станції перед зупинкою.
4. Що буде з вершником, що скаче на коні, якщо кінь раптово зупиниться?
Вершник за інерцією буде продовжувати рухатися вперед, і може перелетіти через голову коня.
5. З літака скидають вантаж. Чи впаде він на землю під місцем кидання? Якщо ні, то куди зміститься відносно цього місця та чому?
Вантаж впаде трохи далі від місця кидання по руху літака. Це пов’язане з тим, що вантаж має швидкість під час скидання з літака таку саму, як і літак, а тому за інерцією продовжить рухатися вперед.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Як ви розумієте що таке взаємодія тіл. Наведіть приклади.
2. Наведіть приклади тіл в стані спокою, в стані рівномірного прямолінійного руху?
3. Сформулюйте висновок за яких умов тіло перебуває у стані спокою? рухається рівномірно прямолінійно?
4. Як рухається тіло, якщо на нього не діють інші тіла?
5. Як можна визначити поняття інерції.
6. В якому випадку тіло змінює напрямок або значення швидкості?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 15, Вправа № 15 (1, 3, 7)
УРОК 26
Тема: Комплексна підсумкова робота з теми «Механічний рух. Рівномірний рух по колу. Коливальний рух».
Мета: провести комплексну підсумкову роботу з теми «Механічний рух. Рівномірний рух по колу. Коливальний рух».
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до комплексної підсумкової роботи, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: комплексна підсумкова робота.
Можливі труднощі: можливі труднощі у вмінні застосовувати теоретичні знання до реальних ситуацій та завдань; здатність виконувати математичні розрахунки, пов’язані з параметрами обертального та коливального руху, може бути проблемою для деяких учнів.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. КОМПЛЕКСНА ПІДСУМКОВА РОБОТА № 3
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 12-14, в разі повітряної тривоги виконати роботу надіслати на н.з. не пізніше 07.12
УРОК 25
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Захист навчальних проєктів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Фізичні величини, що характеризують механічний рух. Прямолінійний рівномірний рух». Розвивати навички публічного виступу через захист проєктів, вчити ефективно представляти свої результати дослідницьких робіт, відповідати на запитання та сприяти взаємному обміну думками.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей, навчаються здійснювати самооцінку, самоаналіз.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань з теми.
Можливі труднощі: у розподілі часу на виконання різнорівневих завдань; в оцінюванні отриманих результатів на реальність значень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Скільки амплітуд проходить коливальне тіло за один повний період?
а) одна амплітуда;
б) чотири амплітуди;
в) дві амплітуди;
г) повтори амплітуди.
2. Яке твердження є правильним?
а) чим більший період обертання тіла, тим більше його частота;
б) чим більший період обертання тіла, тим менше його частота;
в) чим менший період обертання тіла, тим менше його частота;
г) частота обертання тіла чисельно дорівнює періоду обертання.
3. Диск мотоцикла за 1,5 хвилини здійснює 1800 обертів. Чому дорівнює частота обертання диску?
4. Маячок на кораблі коливається із частотою 0,2 Гц. Знайдіть період цих коливань та визначте, скільки повних коливань зробить маячок протягом 35 секунд?
5. Знайдіть швидкість кінця секундної стрілки баштового годинника, якщо довжина стрілки баштового годинника – 1,5 м.
6. Під час лабораторної роботи учні вивчали властивості математичного маятника. Перший учень зафіксував, що протягом 15 с маятник здійснив 45 коливань. Другий – протягом 10 с маятник здійснив 30 коливань. Порівняйте періоди коливань за результатами двох експериментів.
7. Диск обертається навколо своєї осі з періодом 0,5 с. Здійснивши 50 обертів, він відривається від осі і летить по прямій зі швидкістю 40 м/с шлях довжиною 200 м. Скільки часу рухався диск?
8. У кают-компанії судна, яке здійснює морську подорож у 250 км, розташований годинник. Скільки коливань здійснить маятник годинника за час подорожі, якщо період його коливань дорівнює 0,5 с, а середня швидкість руху судна – 10 м/с?
III. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2. Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7. Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації
Типи проектів
· Дослідницький.
· Інформаційно-пошуковий.
· Творчий.
· Рольовий.
Проект - це «п'ять П»
ü Проблема.
ü Проєктування (планування).
ü Пошук інформації.
ü Продукт.
ü Презентація (представлення результату).
Орієнтовні теми
Механічний рух.
1. Визначення середньої швидкості нерівномірного руху.
2. Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки тощо.
3. Обертальний рух в природі – основа відліку часу.
4. Коливальні процеси в техніці та живій природі.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 12-14. Виконати завдання для самоперевірки до теми «Рівномірний рух по колу. Коливальний рух»
Зробити навчальний проект, оформити у вигляді презентації, конспекту, доповіді відправити на н.з. не пізніше 07.12.24р
УРОК 24
Тема: Розв’язування задач
Мета: закріпити алгоритм розв’язування задач на коливальний рух. Розглянути різні способи розв’язування задач, проаналізувати найбільш раціональні підходи.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні розв’язують типові задачі на коливання та обертання із застосуванням базових формул. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Учні вчяться моделювати різні фізичні ситуації, пов’язані з коливаннями та обертаннями.
ü ставлення – уміння розв’язувати задачі розвивають розумові здібності, стимулюють інтерес до фізики і математики.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: для деяких учнів може бути важко візуалізувати та розуміти фізичні закономірності, що лежать в основі коливальних та обертальних рухів.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Серце – одна з найбільш досконалих коливальних систем. У різних тварин воно скорочується по-різному. У кита, наприклад, 6 скорочень за 1 хвилину, а у синички – 1200 скорочень за той же час. У скільки разів частота скорочень серця синички більша за частоту скорочень серця кита?
2. Частота коливань крил бджоли під час руху становить 250 Гц. Який шлях подолає бджола, здійснивши 20000 коливань при швидкості руху 9 км/год?
3. Скільки коливань здійснить маятник годинника, встановленого в кают-компанії судна, за час подорожі Одеси до Залізного Порту? Період коливань маятника дорівнює 2 с. Відстань від Одеси до Залізного Порту становить 216 км, судно рухається зі швидкістю 54 км/год.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 14, Вправа № 14 (1, 6, 7)
ДОДАТКОВа ЗАДАЧа
1. Частота коливань крилець комара 600 Гц, а період коливань джмеля – 5 мс. Яка комаха і на скільки більше здійснить помахів крильцями за 1 хв польоту?
УРОК 23
Тема: Лабораторна робота № 3 «Дослідження коливань нитяного маятника»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 3.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які рухи називаються коливальними?
2. Як називається фізична модель, за допомогою якої вивчають коливальні рухи?
3. Наведіть приклади маятників.
4. Дайте означення амплітуди, періоду, частоти коливань. У яких одиницях вимірюють ці фізичні величини?
5. Яка залежність пов’язує між собою частоту і період коливань?
6. Які види коливань вам відомі? Дайте їм характеристику.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання лабораторної роботи № 3 «Дослідження коливань нитяного маятника».
Підручник інструкція с.99
відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=TQ50HTgYlf0
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 14, в разі повітряної тривоги виконати лабораторну роботу № 3 «Дослідження коливань нитяного маятника» самостійно, фото роботи надіслати на н.з. до 29.11 Підручник інструкція с.99 відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=TQ50HTgYlf0
УРОК 22
Тема: Коливальний рух. Амплітуда, період і частота коливань
Мета: ввести поняття про коливальний рух, навести приклади коливальних рухів у природі та житті людини; розглянути фізичні величини, за допомогою яких можна охарактеризувати коливальний рух.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні вчяться розуміти математичні моделі коливань, розрізняють пружинний маятник від фізичного, називають фізичні величини, які характеризують коливання та їх види; можуть розв’язувати найпростіші задачі на знаходження періоду, частоти, амплітуди коливань.
ü ставлення – учні встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між різними аспектами коливань та їх властивостями, вчяться оцінювати результати вимірювань та можливих джерел помилок.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: учням може бути важко розуміти, як тема коливань пов’язана з реальними явищами, які вони спостерігають у повсякденному житті.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Як рухаються планети Сонячної системи? Можете назвати усі планети Сонячної системи?
2. Яка назва природного супутника Землі? Як він рухається?
3. Пригадайте, що покладено в основу року, місяця, доби? Яка тривалість доби, тижня, місяця, року?
4. Назвіть математичний запис формули, яка визначає швидкість рівномірного руху по колу.
5. Що потрібно знати, щоб розрахувати швидкість обертання будь-якої планети?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Коливальний рух
Коливальний рух або просто коливання – одна з поширених форм руху тіл в навколишньому світі й техніці.
Коливаються: гойдалка; гілки й листя дерев на вітру; під дією вітру коливаються висотні будинки; автомобіль на ресорах під час руху; струни музичних інструментів; маятник заведеного годинника.
🤔 Що вирізняє коливальний рух серед інших відомих вам рухів?
Коливальний рух – це рух, що точно або приблизно повторюється через однакові інтервали часу. Коливальний рух є періодичним.
2. Маятники
Найпростіше досліджувати коливальні рухи за допомогою маятників.
Маятник – це тверде тіло, яке здійснює коливання внаслідок дії пружини або внаслідок притягання до Землі.
Пружинний маятник – це тіло, яке коливається завдяки дії пружини. Коливання пружинного маятника залежать від властивостей пружини і маси тіла.
Фізичний маятник – це тіло, яке завдяки притяганню до Землі здійснює коливання навколо нерухомої горизонтальної осі. Коливання таких маятників залежать від їх маси, геометричних розмірів, форми.
Математичний маятник – це тіло, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати, яке коливається на довгій, тонкій, невагомій і нерозтяжній нитці (підвісі) завдяки притяганню до Землі.
3. Характеристики коливального руху
🤔 Які фізичні величини характеризують коливальний рух?
Амплітуда коливань – це максимальна відстань, на яку відхиляється тіло від положення рівноваги.
Амплітуду коливань позначають символом . Одиниця амплітуди коливань в СІ – метр
За одне повне коливання тіло проходить шлях , який приблизно дорівнює чотирьом амплітудам
Період коливань – це час одного повного коливання.
Одиниця періоду коливань в СІ – секунда
Частота коливань – це кількість коливань за одиницю часу.
Позначають частоту коливань символом («ню»)
Одиниця частоти коливань в СІ – герц (Гц)
Названа на честь Генріха Рудольфа Герца (1857-1894) – німецький фізик, один із засновників теорії електричних коливань.
Якщо тіло за одну секунду робить одне коливання, то частота його коливань дорівнює одному герцу
🤔 Чи можемо ми, знаючи період коливань, знайти частоту коливань і навпаки?
Так, виявляється ці величини пов’язані між собою.
Зважаючи на те, що , а , доходимо висновку, що період коливань та частота коливань є взаємно оберненими величинами
Маятники мають дуже важливу властивість: якщо амплітуда коливань маятника набагато менша від його довжини, то частота і період коливань маятника не залежать від амплітуди. Цю властивість малих коливань відкрив Ґалілео Ґалілей, і саме вона покладена в основу роботи механічних годинників.
4. Затухаючі та незатухаючі коливання
🤔 Як примусити гойдалку коливатися?
Її потрібно вивести зі стану рівноваги і відпустити. І вона сама по собі без сторонніх впливів коливається. Такі коливання гойдалки називають вільними (коливання відбуватимуться самі по собі без сторонніх впливів).
🤔 Що буде з амплітудою коливань гойдалки з часом?
Через певний час амплітуда коливань гойдалки помітно зменшиться, а ще через якийсь час коливання припиняться зовсім. Про такі коливання кажуть, шо вони затухаючі (коливання, амплітуда яких із часом зменшується).
Вільні коливання завжди є затухаючими. Затухають із плином часу вільні коливання била дзвона, струни гітари, гілки дерева.
🤔 Як підтримати коливання гойдалки постійними із сталою амплітудою?
Потрібно підштовхувати гойдалку і робити це періодично. Такі коливання називають вимушеними (коливання, які відбуваються під дією зовнішніх впливів).
Вимушені коливання зазвичай є незатухаючими (коливання, амплітуда яких не змінюється з часом).
Незатухаючі коливання здійснює, наприклад, голка швацької машинки, доки працює її механізм, це рух поршня в двигуні автомобіля, рух пилочки під час випилювання ручним або електричним лобзиком, вібрації мобільних телефонів, коли увімкнено відповідний режим.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Які коливання із запропонованих прикладів будуть вільними?
Вільні коливання – це коливання, які відбуватимуться самі по собі без сторонніх впливів.
2. Марія, гойдається на гойдалці в парку. За 1,2 хвилини гойдалка зробила 18 повних коливань. З яким періодом та частотою гойдається Марія?
3. Ганні подобається шити одяг для своїх ляльок на швацькій машині. Голка швацької машини коливається з періодом 0,25 с. Яка частота коливань голки? Скільки разів голка проколе тканину за 2 хвилини?
4. Петро грає на гітарі і створюєте чудову мелодію. Він натискаєте на одну зі струн так, що вона коливається з частотою 1 кГц і амплітудою 2 мм. Який шлях (у м) пройде точка на цій струні за 5 секунд?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які рухи називаються коливальними?
2. Як називається фізична модель, за допомогою якої вивчають коливальні рухи?
3. Наведіть приклади маятників.
4. Дайте означення амплітуди, періоду, частоти коливань. У яких одиницях вимірюють ці фізичні величини?
5. Яка залежність пов’язує між собою частоту і період коливань?
6. Які види коливань вам відомі? Дайте їм характеристику.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 14, Вправа № 14 (2, 3, 4)
УРОК 21
Тема: Швидкість рівномірного руху по колу. Рух Землі і Місяця
Мета: розглянути особливості природних явищ: рух Землі та Місяця; ввести поняття швидкості рівномірного руху по колу.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні описують рух Землі і Місяця, можуть пояснити, з якими природними явищами пов’язані такі одиниці часу як рік, місяць, тиждень, доба. Учні можуть коментувати залежність між швидкістю рівномірного руху по колу та періодом обертання.
ü ставлення – учні спрямовані на розуміння космічних процесів та впливу взаємодії різних космічних тіл на наше повсякденне життя.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: рухи в Космосі можуть бути важкими для уявлення через їхню віддаленість та абстрактність.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Швидкість рівномірного руху по колу
Ми вже знаємо, що швидкість руху має напрямок і значення. Якщо тіло рухається рівномірно прямолінійно, то значення і напрямок швидкості руху залишаються незмінними. Якщо тіло рухається рівномірно криволінійною траєкторією, значення швидкості руху залишається незмінним, а напрямок увесь час змінюється (під час рівномірного руху по колу значення швидкості руху залишається незмінним, а напрямок швидкості весь час змінюється).
🤔 Як буде напрямлена швидкість руху тіла при рівномірному русі по колу, адже її напрямок весь час змінюється?
Для відповіді на це запитання пригадаймо, куди летить сніг з під коліс автомобіля на засніженій дорозі або куди летять іскри при гострінні інструмента на точилі. Із цих прикладів можна зробити висновок, що під час руху матеріальної точки по колу її швидкість напрямлена по дотичній до кола.
🤔 Яким буде значення швидкості руху тіла при рівномірному русі по колу?
Якщо тіло рівномірно рухається по колу, то за час, що дорівнює періоду , тіло робить один повний оберт, тобто долає шлях, який дорівнює довжині кола ( ; – радіус кола). Знаючи шлях і час, за який цей шлях пройдено, отримуємо формулу для розрахунку швидкості рівномірного руху тіла по колу
Рівномірний рух по колу характеризується не тільки періодом обертання тіла, але і його обертовою частотою .
Саме цю швидкість мають на увазі, коли, наприклад, говорять про швидкість польоту штучних супутників Землі, визначають швидкість руху людини, яка кружляє на каруселі, характеризують рух автомобіля на повороті, описують рух частинки у великому адронному колайдері при умові, що вони рухаються рівномірно по колу.
2. Рух Землі і Місяця
Сонячна система – це група небесних тіл, що обертаються навколо Сонця. Вона складається з восьми планет, їхніх супутників, а також астероїдів, комет, метеорів і космічного пилу. Планети Сонячної системи називаються Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун.
Земля – єдина планета, де відоме життя. Земля обертається навколо Сонця еліптичною траєкторією, яку називають орбітою. Можна сказати, що траєкторія Землі є практично коловою, і рух по ній є рівномірним. Місяць обертається навколо Землі також еліптичною траєкторією (майже збігається з колом). Рух цих космічних тіл навколо Сонця є прикладом періодичного рівномірного руху по колу, який, як ви вже знаєте, характеризується періодом обертання. Крім того, і Земля, і Місяць додатково обертаються навколо власних осей з деякими певними періодами обертання.
Одиниці часу, які визначили давні люди за допомогою спостережень за небесними тілами:
· Доба – це період обертання Землі навколо власної осі.
· Рік – це період обертання Землі навколо Сонця.
· Місячний місяць – це період обертання Місяця навколо Землі.
Рік має приблизно 365 діб і 6 годин, але для зручності домовилися, що тривалість трьох «звичайних» років складає 365 діб. На кінець четвертого року накопичується 6∙4=24 зайві години, тому четвертий рік налічує 365+1=366 діб і має назву «високосний».
Одиницю часу «місяць» винайшли в стародавньому Вавилоні. Спостерігаючи за нічним небом, жерці помітили, що молодий Місяць з’являється на небосхилі приблизно кожні 28 діб. Так виникла одиниця часу місяць (більш точна тривалість місячного місяця – 27 діб і 3 години). За цей час Місяць, обертаючись навколо Землі, проходить повний цикл зміни фаз: новий Місяць, перша чверть, повня, остання чверть. Жерці поділили місячний цикл на чотири фази та створили одиницю часу – тиждень, який складався з семи днів. У повсякденному житті використовується календарний місяць, не пов'язаний з фазами Місяця і триваючий від 28 до 31 доби.
🤔 Чи можна побачити зворотний бік Місяця?
Ми не бачимо зворотний бік Місяця через те, що він обертається навколо своєї осі за той самий час, що і обертається навколо Землі, тобто період обертання Місяця навколо Землі та період обертання навколо власної осі збігаються. Таким чином, від нашого боку Землі ми завжди бачимо лише одну його сторону.
🤔 Що таке супермісяць та коли ми можемо його спостерігати?
Супермісяць – це явище, коли Місяць виглядає більшим, ніж зазвичай. Дане явище відбувається при збігу повного місяця або молодика з перигеєм – моментом найбільшого зближення Місяця і Землі. Це відбувається внаслідок еліптичної орбіти, по якій Місяць обертається навколо нашої планети.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Коли перегони на мотоциклах проходять кільцевою трасою, водії намагаються пройти повороти по внутрішньому краю полотна дороги. Для чого вони це роблять?
Шлях за рахунок меншого радіусу, отже, і час руху буде меншим.
2. Якщо Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, то скільки часу займає оберт на 90 градусів?
Один повний оберт Землі навколо своєї осі дорівнює 360 градусів, що відповідає по часу 24 годинам. 90 градусів від 360 градусів складає четверту частину, тому за 6 годин займе поворот на 90 градусів.
3. Місяць обертається навколо Землі так, що весь час «дивиться» однією стороною на Землю. Скільки обертів зробить Місяць навколо власної осі за час одного оберту навколо Землі?
Відомо, що періоди обертань Землі і Місяця навколо власної осі однакові. Тому, під час одного оберту Землі навколо власної осі, Місяць також зробить один повний оберт.
4. Для чого поверх коліс велосипеда надівають щитки?
При обертанні колеса у кожній точці колової траєкторії швидкість руху напрямлена вздовж дотичної до кола. В мокру погоду вода з частинками бруду буде відриватися в різних точках колеса і забруднювати все на своєму шляху. Саме для захисту велосипедиста від бруду і застосовують щитки.
5. Обчисліть швидкість руху Землі навколо Сонця, вважаючи, що орбіта Землі – це коло радіусом 150 млн км.
6. Водій автомобіля їде на закритій трасі, яка має форму кола. Радіус траси дорівнює 500 м. Водій розганяє свій автомобіль до 90 км/год і тримає цю швидкість на всьому колі. За який час він проїде одне коло?
7. Василю подобається косити траву на своєму газоні за допомогою мотокоси. Швидкість руху диска мотокоси в точці дотику з травою яку скошують, дорівнює 120 м/с. З якою частотою обертається диск мотокоси, якщо його радіус дорівнює 127,5 мм?
8. Вікторії подобається новий годинник, який стоїть у її кімнаті. Вона помітила, що хвилинна стрілка годинника у три рази довша від секундної. Дівчина захотіла дізнатися, у скільки разів швидкість руху кінця секундної стрілки більша, ніж хвилинної. Допоможіть Вікторії розв’язати цю задачу.
9. Як і у скільки разів потрібно змінити швидкість штучного супутника Землі, який збільшив радіус своєї колової орбіти в 4 рази, а період його обертання при цьому збільшився у 8 разів?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Як рухаються планети Сонячної системи? Можете назвати усі планети Сонячної системи?
2. Яка назва природного супутника Землі? Як він рухається?
3. Пригадайте, що покладено в основу року, місяця, доби? Яка тривалість доби, тижня, місяця, року?
4. Назвіть математичний запис формули, яка визначає швидкість рівномірного руху по колу.
5. Що потрібно знати, щоб розрахувати швидкість обертання будь-якої планети?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 13, Вправа № 13 (1, 2, 5, 6)
УРОК 20
Тема: Лабораторна робота № 2 «Визначення періоду обертання тіла»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 2.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які види руху за траєкторією ви знаєте?
2. Який рух називають рівномірним рухом по колу?
3. Який рух називають періодичним? Якими величинами його характеризують?
4. Що таке період обертання? Як визначити період обертання? Яка одиниця періоду обертання в СІ?
5. Що таке обертова частота? Як визначити обертову частоту? Яка одиниця обертової частоти в СІ?
6. Як пов’язані між собою період обертання та обертова частота?
7. Наведіть приклади руху по колу в природі, побуті, виробництві.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання лабораторної роботи № 2 «Визначення періоду обертання тіла».
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=8whbDrTfwnA
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 12, в разі повітряної тривоги виконати лаб.роб самостійно , відправити на н.з.
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=8whbDrTfwnA
УРОК 19
Тема: Рівномірний рух матеріальної точки по колу (рівномірне обертання)
Мета: розглянути особливості рівномірного руху матеріальної точки по колу та ввести фізичні величини, які його характеризують.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дають означення рівномірного руху по колу, пояснюють його періодичність, розрізняють період і частоту.
ü ставлення – сприймати пояснення вчителя, використовують арсенал мовних засобів (терміни, поняття тощо) для опису фізичних явищ.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: при розгляді складних обертальних рухах конструкцій із декількох шестерень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Рівномірний рух матеріальної точки по колу
🤔 Ми знаємо, що за формою траєкторії рух тіл поділяють на прямолінійний і криволінійний. Якою траєкторією частіше рухаються тіла?
Якщо уважно придивитися до більшості механічних рухів, які відбуваються у природі чи техніці, то можна помітити, що багато з них здійснюються за криволінійними траєкторіями.
🤔 Наведіть приклади криволінійного руху, що зустрічається у природі й у техніці.
Криволінійними траєкторіями рухаються автомобілі на поворотах, велосипедисти, які їдуть лісовими стежками, спортсмени на гірськолижних трасах, тіла, кинуті горизонтально або під кутом до горизонту, літаки під час виконання фігур вищого пілотажу, кабінки оглядового колеса.
Навколо нас відбувається безліч криволінійних рухів і у більшості випадків вони мають складну форму траєкторії. Розглянемо найпростіший з криволінійних рухів – рівномірний рух матеріальної точки по колу (у подальшому розглядаючи рівномірний рух по колу будь-якого фізичного тіла, вважатимемо це тіло матеріальною точкою).
Рівномірний рух матеріальної точки по колу – це такий криволінійний рух, у ході якого точка, рухаючись коловою траєкторією, за будь-які рівні інтервали часу проходить однаковий шлях.
Рівномірно по колу рухаються, наприклад, кабінки оглядового колеса, стрілки годинників, барабан пральної машини. Близьким до рівномірного руху по колу є рух планет навколо Сонця, Місяця навколо Землі, рух будь-якої точки на тілі, що рівномірно обертається.
🤔 Наведіть свої приклади руху по колу. У яких випадках цей рух можна вважати рівномірним?
Майже по коловій траєкторії рухаються: частинки пилу, піднятого смерчем; зорі навколо центра Галактики; планети навколо зір; автомобіль під час проїзду перехрестя з круговим рухом; спортивний молот під час розкручування перед кидком. Рух тіл (матеріальних точок) у даних випадках можна вважати рівномірним, якщо вони за будь-які рівні інтервали часу проходять однаковий шлях.
2. Період обертання
Рівномірний рух по колу – це періодичний рух, тобто рух, який повторюється через будь-які рівні інтервали часу.
🤔 Як характеризувати періодичні рухи?
Періодичні рухи характеризуються такими фізичним величинами, як період і частота. У разі рівномірного руху по колу говорять про період обертання та обертову частоту.
Період обертання – це час одного повного оберту.
Період обертання позначають символом . Одиниця періоду обертання в СІ – секунда:
🤔 Якими є періоди обертання точок секундної, хвилинної та годинної стрілок годинника?
Кінчик секундної стрілки годинника здійснює один оберт за 60 с, тому період його обертання, як і кожної точки секундної стрілки, дорівнює 60 с .
Кінчик хвилинної стрілки годинника здійснює один оберт за , тому період його обертання, як і кожної точки хвилинної стрілки, дорівнює 3600 с .
Кінчик годинної стрілки годинника здійснює один оберт за , тому період його обертання, як і кожної точки годинної стрілки, дорівнює 43200 с .
🤔 Велосипедист, катаючись на велосипеді, за час 60 с зробив 120 повних обертів педалей. Як визначити час одного повного оберту педалей (період обертання)?
Щоб визначити час одного повного оберту педалей ( – період обертання), слід час обертання поділити на кількість обертів за цей час
3. Обертова частота
🤔 Велосипедист, катаючись на велосипеді, за час 60 с зробив 120 повних обертів педалей. Як знайти, скільки обертів зроблено педалями за 1 с?
Щоб визначити скільки обертів зроблено педалями за 1 с, потрібно кількість обертів, зроблених тілом , поділити на час, протягом якого вони були здійснені
Обертова частота – це кількість обертів за одиницю часу.
Одиниця обертової частоти в СІ – оберт за секунду:
🤔 Чи можемо ми, знаючи період обертання, знайти обертову частоту і навпаки?
Так, виявляється ці величини пов’язані між собою.
Зважаючи на те, що , а , доходимо висновку, що період обертання та обертова частота є взаємно оберненими величинами
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Назар готує попкорн у мікрохвильовій печі, щоб подивитися улюблений фільм. Він помічає, що скляний диск, на якому стоїть пакунок з попкорном, обертається навколо своєї осі. Засікає час і бачить, що за 2 хвилини диск зробив 10 повних обертів. Який період обертання диску?
2. Надійка дивиться на інструкцію до пральної машини і бачить, що для делікатних тканин, таких як шовк, вовна, або хутро, краще обирати максимум 600 обертів за 1 хвилину. Якою є обертова частота барабану пральної машини при такому режимі?
3. Мирослава їде на велосипеді ввечері із світловідбивачами, прикріпленими до спиць колеса. Під час руху світловідбивачі обертаються разом з колесом і відбивають світло фар автомобілів. Дівчина виміряла період обертання колеса, який склав 0,2 с. Якою є частота обертання світловідбивача?
4. Вікторія готує смачний шоколадний коктейль для своїх друзів. Вона використовує потужний блендер, який має чотири гострі ножі, що обертаються дуже швидко. Вікторія міркує, якщо частота обертання ножів блендера становить 24000 об/хв, то як довго триває один повний оберт ножа. Обчисліть цей час.
5. У бабусі Данила висить старовинний годинник, який має три стрілки: секундну, хвилинну та годинну. Хлопчик знає, що секундна стрілка рухається набагато швидше, ніж годинна і хоче дізнатися, скільки обертів виконає секундна стрілка за час, що потрібний годинній стрілці на один повний оберт? Данило вирішив цю задачу. Спробуйте і ви.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які види руху за траєкторією ви знаєте?
2. Який рух називають рівномірним рухом по колу?
3. Який рух називають періодичним? Якими величинами його характеризують?
4. Що таке період обертання? Як визначити період обертання? Яка одиниця періоду обертання в СІ?
5. Що таке обертова частота? Як визначити обертову частоту? Яка одиниця обертової частоти в СІ?
6. Як пов’язані між собою період обертання та обертова частота?
7. Наведіть приклади руху по колу в природі, побуті, виробництві.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 12, Вправа № 12 (1, 2, 4)
УРОК 18
Тема: Комплексна підсумкова робота № 2 з теми «Фізичні величини, що характеризують механічний рух. Прямолінійний рівномірний рух».
Мета: провести комплексну підсумкову роботу з теми «Фізичні величини, що характеризують механічний рух. Прямолінійний рівномірний рух».
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до комплексної підсумкової роботи, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: комплексна підсумкова робота.
Можливі труднощі: можливі труднощі у вмінні застосовувати теоретичні знання до реальних ситуацій та завдань; здатність виконувати математичні розрахунки, пов’язані з параметрами механічного руху, може бути проблемою для деяких учнів.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. КОМПЛЕКСНА ПІДСУМКОВА РОБОТА № 2
Виконуємо в класі. В контрольних зошитах.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 6-11, в разі повітряної тривоги , виконати ПІДСУМКОВУ РОБОТУ № 2, самостійно відправити на н.з. не пізніше 08.11.24р
УРОК 17
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Захист навчальних проєктів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Фізичні величини, що характеризують механічний рух. Прямолінійний рівномірний рух». Розвивати навички публічного виступу через захист проєктів, вчити ефективно представляти свої результати дослідницьких робіт, відповідати на запитання та сприяти взаємному обміну думками.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність;
ü ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей, навчаються здійснювати самооцінку, самоаналіз.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань з теми.
Можливі труднощі: у розподілі часу на виконання різнорівневих завдань; в оцінюванні отриманих результатів на реальність значень.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Час рівномірного руху – це фізична величина, яка дорівнює:
а) відношенню шляху, який подолало тіло до швидкості руху;
б) відношенню швидкості руху до шляху, який подолало тіло;
в) добутку пройденого шляху руху на швидкість руху;
г) сумі пройденого шляху руху і швидкості руху.
2. Космонавт, перебуваючи в космічному кораблі, успішно прямує до Марсу. Він перебуває в стані спокою відносно:
а) зірок; б) Землі; в) приладів, з якими працює; г) Сонця.
3. В якому випадку тіло можна вважати матеріальною точкою:
а) рюкзак розглядають під час покупки;
б) рюкзак був доставлений Новою Поштою з Києва у Білу Церкву;
в) одягаючи рюкзак на плече;
г) один учень подав рюкзак іншому через парту.
4. Яка швидкість більша: 18 км/год чи 18 м/с?
Швидкість 18 м/с більша ніж 18 км/год.
5. Штучний супутник Землі протягом 35 с рухався зі швидкістю 7500 м/с. Яку відстань подолав супутник за цей час?
6. За графіком залежності швидкості від часу, знайдіть пройдений автомобілем шлях.
7. За графіком залежності шляху від часу визначте швидкість руху потягу. Відповідь подайте в м/с і км/год.
8. Скільки кроків зробить студент, поспішаючи на лекцію, якщо відомо, що довжина кроку становить 85 см, а рухається він зі швидкістю 2 м/с. Відомо, що до університету він дійшов за 8,5 хв.
9. Пів години хлопчик їхав на велосипеді зі швидкістю 24 км/год, а потім ішов пішки 6 км зі швидкістю 4 км/год. Визначте середню швидкість руху хлопчика.
III. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2. Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7. Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації
Типи проектів
· Дослідницький.
· Інформаційно-пошуковий.
· Творчий.
· Рольовий.
Проект - це «п'ять П»
ü Проблема.
ü Проєктування (планування).
ü Пошук інформації.
ü Продукт.
ü Презентація (представлення результату).
Орієнтовні теми
Фізика як природнича наука. Пізнання природи.
1. Видатні вчені-фізики.
2. Фізика в побуті, техніці, виробництві.
3. Спостереження фізичних явищ довкілля.
4. Дифузія в побуті та природі.
Механічний рух.
1. Визначення середньої швидкості нерівномірного руху.
2. Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки тощо.
3. Обертальний рух в природі – основа відліку часу.
4. Коливальні процеси в техніці та живій природі.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 6-11. Виконати завдання для самоперевірки до теми «Фізичні величини, що характеризують механічний рух. Прямолінійний рівномірний рух»
Зробити навчальний проект, оформити у вигляді презентації, конспекту, доповіді відправити на н.з. не пізніше 08.11.24р
УРОК 16
Тема: Розв’язування задач
Мета: закріпити алгоритм розв’язування задач на нерівномірний рух. Розглянути різні способи розв’язування задач, проаналізувати найбільш раціональні підходи. Формувати вміння аналізувати графіки руху тіл і визначати за ними параметри.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні розв’язують типові задачі на рух із застосуванням базових формул. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Читають графіки рухів і визначають за ними параметри.
ü ставлення – усвідомлюють, що задачі є невід’ємною частиною процесу навчання фізики, оскільки розвивають логічне мислення, збагачують фізичні поняття.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: учням із початковим та середнім рівнем підготовки важко сприймати задачі на рух, зосереджуватися, аналізувати та запам’ятовувати формули на алгоритми.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. За графіком шляху тіла визначте середню швидкість руху мотоцикліста.
2. Спортсмен біжить стадіоном. Перше коло він пробіг зі швидкістю 11 км/год, а друге – зі швидкістю 9 км/год. Обчисліть середню швидкість бігуна протягом усього часу руху.
3. Моторний човен, рухаючись між двома населеними пунктами першу половину часу їхав зі швидкістю 120 км/год, а другу – зі швидкістю 100 км/год. Обчисліть середню швидкість моторного човна на всьому шляху.
4. На рисунку наведено графік руху потяга в метро між двома станціями. Визначте максимальну і середню швидкість потяга та відстань між станціями.
5. Під час екскурсії на гору Лева група піднімалася зі швидкістю 2,6 км/год, а спускалася з іншого боку гори зі швидкістю 4,4 км/год. Якою була середня швидкість групи на всьому шляху, якщо на підйом було витрачено 3/4 всього часу?
6. Космічна станція відправила поштовий контейнер на другу станцію. Першу чверть шляху контейнер рухався зі швидкістю 350 м/с, а решту шляху – зі швидкістю 200 м/с. Обчисліть середню швидкість руху поштового контейнеру.
7. При перевезенні вантажу до пункту призначення поїзд проїхав першу половину часу зі швидкістю 85 км/год. З якою швидкістю поїзд їхав другу половину часу, якщо його середня швидкість на всьому шляху становила 75 км/год?
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 11, Вправа № 11 (4, 5, 6)
ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ
1. Щоб потрапити з Житомира у національний дендрологічний парк «Софіївка», група туристів проїхала 3/5 шляху автобусом по дорозі, а решту шляху – на квадроциклах. Обчисліть середню швидкість групи, якщо швидкість автобуса дорівнювала 90 км/год, швидкість квадроциклів – 20 км/год.
2. На рисунку наведено графік руху мопеда. Визначте середню швидкість руху мопеда.
3. Відомо, що чверть шляху скейтбордист рухався зі швидкістю 36 км/год, а 300 м, які залишилися, він подолав за 1 хв 10 с. Визначте, скільки часу рухався скейтбордист та обчисліть середню швидкість його руху.
4. Пропливаючи під мостом через річку рибалка згубив бриля. Бриль першу третину часу плив рівнинною частиною річки зі швидкістю 0,5 м/с, а решту часу гірською частинною річки зі швидкістю 18 км/год. Чому дорівнює середня швидкість руху бриля?
УРОК 15
Тема: Лабораторна робота № 1 «Визначення середньої швидкості руху тіла»
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання лабораторної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час лабораторної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією лабораторної роботи № 1.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Який рух називають нерівномірним? Наведіть приклади.
2. Яка швидкість характеризує нерівномірний рух?
3. Як обчислити середню швидкість руху тіла?
4. Чи враховується час зупинок при обчисленні середньої швидкості?
5. Що ми розуміємо під словами: «середня швидкість автомобіля дорівнює 70 км/год»?
6. Які характеристики порівнюють у різних видах руху?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
https://www.youtube.com/watch?v=TNV_wutfs2w
відео експеримент
Виконання лабораторної роботи № 1 «Визначення середньої швидкості руху тіла».
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 11, у разі повітряної тривоги виконати лаб.роб №1, надіслати на н.з. не пізніше 25.10 https://www.youtube.com/watch?v=TNV_wutfs2w
відео експеримент
УРОК 14
Тема: Нерівномірний рух. Середня швидкість
Мета: дати характеристику нерівномірного руху, ввести поняття середньої швидкості.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дають означення нерівномірного руху, наводять приклади нерівномірного руху. Розв’язують задачі на середню швидкість за шляхом і часом. Вчяться читати графіки шляху та швидкості для нерівномірного руху.
ü ставлення – усвідомлюють точність і чіткість при відповідях і розв’язуванні завдань, вчяться «бачити» фізику навколо себе.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: при розгляді комплексних, багатоетапних задач.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Нерівномірний рух
Уявімо ситуацію, коли людина дуже поспішає і має вчасно добігти до вокзалу, де на неї чекають друзі для довгоочікуваної подорожі. Чи зможе вона бігти рівномірно, якщо її шлях проходить через площу, перехрестя? В реальних умовах рухатися весь час рівномірно, без зупинок або зміни швидкості, неможливо через фізичні обмеження. З попередніх уроків ви вже знаєте, який рух називають рівномірним. Неважко здогадатися, що існує також нерівномірний рух.
Нерівномірний рух – це рух, під час якого тіло за рівні інтервали часу долає різний шлях.
Якщо тіло рухається нерівномірно, то за однакові інтервали часу воно проходить неоднаковий шлях. Із цього можемо зробити висновок, що швидкість руху тіла упродовж кожного інтервалу часу змінюється.
Під час нерівномірного руху значення швидкості руху тіла з часом змінюється.
🤔 Наведіть свої приклади нерівномірного руху з повсякденного життя.
Нерівномірним є рух транспортних засобів, рух людей та тварин, рух тіл, що падають.
2. Середня швидкість руху тіла
🤔 Якщо швидкість тіла в кожній точці є різною, як же її визначити? Як характеризувати такий рух?
Одна з можливих характеристик нерівномірного руху – середня швидкість руху тіла.
🤔 Що необхідно знати, щоб визначити середню швидкість руху тіла?
Говорячи про швидкість нерівномірного руху, мають на увазі середню швидкість на певній ділянці шляху або за певний проміжок часу. Щоб її обчислити, ділять весь пройдений тілом шлях на весь час руху.
Середня швидкість руху тіла – це фізична величина, що дорівнює відношенню всього шляху , який подолало тіло, до інтервалу часу , за який цей шлях подолано.
3. Види механічного руху
Тепер можемо класифікувати види механічного руху:
· за формою траєкторії – прямолінійний, криволінійний;
· за характером руху тіла – рівномірний, нерівномірний.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. За 30 с велосипедист проїхав 200 м, за наступні 60 с – ще 700 м. Знайдіть середню швидкість руху велосипедиста на всьому шляху.
Не слід плутати середню швидкість із поняттям «середнє арифметичне». На прикладі покажемо, що це різні величини.
2. Мотоцикліст перші 30 хв свого шляху рухався зі швидкістю 40 км/год, а наступні 2 год зі швидкістю 50 км/год. Визначте середню швидкість руху мотоцикліста на всьому шляху.
3. Вантажівка проїхала автострадою 50 км та ґрунтовою дорогою 40 км зі швидкостями 100 км/год і 40 км/год відповідно. Визначити середню швидкість руху вантажівки на всьому шляху.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Який рух називають нерівномірним? Наведіть приклади.
2. Яка швидкість характеризує нерівномірний рух?
3. Як обчислити середню швидкість руху тіла?
4. Чи враховується час зупинок при обчисленні середньої швидкості?
5. Що ми розуміємо під словами: «середня швидкість автомобіля дорівнює 70 км/год»?
6. Які характеристики порівнюють у різних видах руху?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 11, Вправа № 11 (2, 3)
УРОК 13
Тема: Розв’язування задач
Мета: відпрацювати алгоритм розв’язування задач на рівномірний прямолінійний рух. Розв’язати задачі різного типу та різнорівневі. Продемонструвати найбільш раціональні способи розв’язування задач на рух.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні впевнено користуються формулами на визначення швидкості, часу, шляху. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Демонструють сформовані навички роботи з алгоритмом розв’язування задач на механічний рух. Результати задач оцінюють на предмет реальності отриманих результатів.
ü ставлення – поступово формують цілісне уявлення про найпростіший вид руху, отримують задоволення від інтелектуальної діяльності.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: при розв’язуванні багатоетапних задач.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Як візуально можна подати дані про механічний рух?
2. Які графіки для рівномірно прямолінійного руху ми сьогодні розглядали?
3. За якою мінімальною кількістю точок можна побудувати графік шляху від часу?
4. Яку інформацію можна «прочитати» із графіку шляху?
5. Яка особливість графіків швидкості від часу для рівномірного прямолінійного руху?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чотири спортсмени, які розвивають швидкості: 5,5 м/c, 19,8 км/год, 210 м/хв, 475,3 км/добу, вирішили взяти участь у гонці на час (змагання, у якому перемагає той, хто далі відбіжить (від’їде) за 1 годину). Хто переможе в цьому змаганні? Хто прийде останнім? Який шлях подолає переможець? На скільки метрів він обжене аутсайдера
2. Складіть розповідь за графіком руху шляху від часу. Сформулюйте задачі до графіку руху про інформацію, яку можна отримати з графіка, використовуючи співвідношення між шляхом, часом та швидкістю та розв’яжіть їх.
3. Рухаючись разом з міста до селища два однокласники Сергій і Микола досліджували залежність пройденого шляху від часу, швидкості від часу на різних ділянках своєї подорожі. Обидва побудували графіки залежності шляху від часу та швидкості від часу. Відомо, що на першій ділянці руху хлопці протягом 10 хв пройшли 500 м, на другій - зробили зупинку на 10 хв, на третій – бігли із швидкістю у двічі більшою за швидкість на першій ділянці протягом 10 хвилин, і, нарешті, пройшли ще 500 м, витративши на всю дорогу 50 хв. Хто з хлопців виконав графіки із помилками, і які саме ці помилки?
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 10, Вправа № 10 (4, 5)
УРОК 12
Тема: Графіки рівномірного руху
Мета: розглянути графіки рівномірного руху, їх алгоритм побудови.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні описують та аналізують механічний рух графічно та аналітично (читають та будують графіки руху).
ü ставлення – усвідомлюють важливість знань про механічний рух для власної діяльності та інтелектуального розвитку.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: при розгляді завдань більш складних графіків, які складаються з декількох ділянок руху з різними швидкостями та зупинками.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Графік залежності шляху від часу для рівномірного руху тіла
🤔 Максимальна швидкість бігу слона 10 м/с, лева 20 м/с, гепарда 30 м/с. Яка із тварин рухається швидше? Чи можна візуалізувати дані цієї задачі?
Візуалізувати дані цієї задачі можна за допомогою діаграм або графіків. Згадаємо, що графік функції – геометрична фігура, яка складається з усіх тих і тільки тих точок координатної площини, абсциси (Х) яких дорівнюють значенню аргументу, а ординати (Y) – відповідним значенням функції. Віссю абсцис (OX) у нас буде вісь часу, а віссю ординат (OY) може бути швидкість, шлях, переміщення, координата. Розглянемо побудову деяких графіків, а саме: шляху від часу та швидкості від часу.
🤔 Слон рухається рівномірно прямолінійно зі швидкістю 10 м/с.
Побудуємо графік залежності шляху, що долає слон, від часу спостереження – графік шляху.
1. Заповнимо таблицю відповідних значень часу руху слона та шляху , який він долає за цей час.
2. Проведемо дві взаємно перпендикулярних осі. На горизонтальній осі – осі абсцис – відкладемо час руху слона в секундах (одна клітинка – 1 секунда). На вертикальній осі – осі ординат – відкладемо шлях у метрах (одна клітинка – 10 м).
3. Побудуємо точки з координатами: (0; 0), (1; 10), (2; 20), (3; 30), (4; 40), (5; 50).
4. З’єднаємо побудовані точки лінією. Отриманий відрізок прямої – графік шляху слона.
Шлях, який долає слон, можна визначити за формулою: . Оскільки в будь-який момент часу , можна записати: , де час задано в секундах. Рівність – рівняння залежності шляху, який долає слон, від часу спостереження.
У разі рівномірного руху графік шляху – це завжди відрізок прямої, нахиленої під певним кутом до осі часу. Для побудови графіка шляху достатньо знайти шлях для двох значень часу і через отримані дві точки провести відрізок прямої. Наприклад, будуючи графік шляху слона, можна взяти час початку спостереження і час закінчення спостереження .
🤔 Про що можна дізнатися за графіком шляху?
За графіками шляху можна:
1) дізнатися про характер руху тіла;
2) визначити шлях, який долає тіло за певний інтервал часу;
3) визначити швидкість руху тіла;
4) порівняти швидкості руху тіл.
Чим більше швидкість руху тіла, тим більший кут між графіком шляху та віссю часу.
2. Графік швидкості рівномірного руху тіла
Повернемося до слона, який рухається рівномірно зі швидкістю .
Побудуємо графік залежності швидкості його руху від часу спостереження – графік швидкості руху.
Для побудови графіка виконаємо таки дії.
1. Заповнимо таблицю відповідних моментів часу руху слона та швидкості руху , яку він мав у ці моменти часу.
2. Проведемо дві взаємно перпендикулярних осі. На осі абсцис відкладемо час руху в секундах , на осі ординат – швидкість руху в метрах за секунду .
3. Побудуємо точки з координатами (0; 10), (1; 10), (2; 10), (3; 10), (4; 10), (5; 10).
4. З’єднаємо точки лінією. Отриманий відрізок прямої – графік швидкості руху слона.
У разі рівномірного руху графік швидкості руху тіла – відрізок прямої, паралельної осі часу.
🤔 Про що можна дізнатися за графіком швидкості руху тіла?
За графіками швидкості руху можна:
1) дізнатися, як рухалось тіло;
2) знайти шлях, який долало тіло за певний інтервал часу;
3) визначити швидкість руху тіла;
4) порівняти швидкості руху тіл.
🤔 На рисунку зображені графіки швидкості руху слона, лева та гепарда. Охарактеризуйте їх рухи.
Розглянемо графіки швидкості руху кожної тварини і дізнаємося про їх рух якнайбільше.
1. Протягом інтервалу часу від 0 до 5 с тварини рухалися рівномірно, оскільки графіки швидкості руху – відрізки прямих, які паралельні осі часу.
2. Швидкість гепарда найбільша. Його графік займає найвище положення відносно осі часу. Його швидкість втричі більша за слона і в півтора рази більше за лева. Швидкість слона найменша. Його графік розташований найближче до осі часу. Швидкість лева менше, ніж у гепарда, але більше, ніж у слона.
Чим більша швидкість руху тіла, тим вище від осі часу розташований графік швидкості руху.
3. Можна визначити шлях який подолала кожна тварина. Розглянемо фігури, які утворюються під графіком залежності та заштрихуємо їх. Ці фігури – прямокутники, бо утворюються горизонтальними ділянками графіків, осями координат часу та швидкості і вертикальними лініями, проведеними до осі часу. Як відомо, площа прямокутника дорівнює добутку довжин двох його сторін (ширини на висоту). Зверніть увагу на те, що висота прямокутника дорівнює швидкості руху, а ширина – часу руху тіла. Отже, пройдений шлях кожної тварини графічно визначається як площа заштрихованого прямокутника під графіком швидкості.
Для будь-якого руху числове значення шляху, який подолало тіло, дорівнює числовому значенню площі фігури під графіком швидкості руху цього тіла.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. На рисунку зображено графік залежності шляху, який пройшов поїзд, від часу. З якою швидкістю їхав поїзд?
2. На рисунку зображено графік залежності швидкості руху, з якою йшов турист, від часу. Який шлях подолав турист за 45 хв?
3. На рисунку зображено графік залежності шляху, який проїхав електросамокат, від часу. Побудуйте графік залежності швидкості від часу.
4. На рисунку зображено графік залежності швидкості, з якою їхав трамвай, від часу. Побудуйте графік залежності шляху, який проїхав трамвай, від часу.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Як візуально можна подати дані про механічний рух?
2. Які графіки для рівномірно прямолінійного руху ми сьогодні розглядали?
3. За якою мінімальною кількістю точок можна побудувати графік шляху від часу?
4. Яку інформацію можна «прочитати» із графіку шляху?
5. Яка особливість графіків швидкості від часу для рівномірного прямолінійного руху?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 10, Вправа № 10 (1, 2, 3)
УРОК 11
Тема: Розв’язування задач
Мета: показати алгоритм розв’язування задач на рівномірний прямолінійний рух. Розв’язати задачі різного типу та різнорівневі.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні орієнтуються в формулах для визначення швидкості, часу, шляху. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання. Поступово засвоюють алгоритм розв’язування задач на механічний рух.
ü ставлення – усвідомлюють розуміння фізичних формул, вчяться аналізувати умову задач та оцінюють одержаний результат та його реальність.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: розв’язування задач.
Можливі труднощі: при виборі одиниць вимірювання, з якими найраціональніше працювати в даній задачі, у математичних розрахунках, які передбачають роботу з дробами.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Який рух називають рівномірним? Назвіть види.
2. Який рух називають рівномірним прямолінійним? Наведіть приклади.
3. Назвіть фізичні величини, які характеризують рівномірний рух.
4. Які вам відомі одиниці швидкості? Шляху? Часу? Назвіть, які серед них є основними?
5. Яке співвідношення між величинами: шлях, час, швидкість?
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Для кожного з чотирьох видів транспорту, що рухаються рівномірно прямолінійно, виміряно дві величини, що описують рух. Значення цих величин записали в таблицю. Знайдіть усно значення третьої величини, що описує рух.
2. Поїзд рухаючись рівномірно, пройшов міст за 0,5 хв. Яка швидкість поїзда, якщо довжина моста дорівнює 360 м?
3. Турист ішов 15 хв зі швидкістю 5 . Який шлях він подолав за цей час? Рух туриста вважаємо рівномірно прямолінійним.
4. Велосипедист рухається прямолінійним шосе зі швидкістю 25 . Скільки часу він витратить, щоб проїхати 1250 м?
5. Один автомобіль, рухаючись рівномірно зі швидкістю 18 проїхав тунель за 30 с, а інший автомобіль, рухаючись рівномірно, проїхав той самий тунель за 24 с. Яка швидкість другого автомобіля?
6. У кого зі спортсменів більша швидкість: у футболіста, який за матч у середньому пробігає 9990 м, чи у велосипедиста, який має швидкість 8 м/с?
7. Людина запізнюється на поїзд. До станції можна дістатися, рухаючись або 2 км по втрамбованій дорозі зі швидкістю 5 , або 1,6 км по некошеному лузі зі швидкістю 4 . Який шлях обрати?
8. Матвій з відстані 100 м побачив свого батька, який їхав на велосипеді зі швидкістю 6 м/с, і побіг назустріч зі швидкістю 2 м/с. З якою швидкістю наближаються один до одного батько і син? Через який час вони зустрінуться?
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 9, Вправа № 9 (1, 2, 5)
УРОК 10
Тема: Рівномірний рух. Швидкість руху
Мета: дати характеристику рівномірного прямолінійного руху, ввести фізичні величини, які характеризують рух: швидкість, час, шлях, переміщення.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дають означення рівномірного прямолінійного руху, орієнтуються в формулах для визначення швидкості, часу, шляху. Вміють працювати з різними одиницями вимірювання.
ü ставлення – усвідомлюють розуміння фізичних понять та найуживаніших термінів, використовують їх в усних чи письмових текстах.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: при розгляді завдань на відносність траєкторії, шляху тощо.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що називають траєкторією руху? Які форми траєкторії бувають?
2. Яку фізичну величину називають шляхом?
3. Яку фізичну величину називають переміщенням?
4. Які одиниці шляху та переміщення?
5. У якому випадку модуль переміщення дорівнює подоланому шляху?
6. Чи залежать траєкторія руху тіла, шлях і переміщення від вибору системи відліку? Наведіть приклади.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Рівномірний рух
Рухи нас оточують. Люди в парку гуляють різними темпами: одні поспішають, інші рухаються повільно. У той же час, на дорогах міста автомобілі рухаються різними швидкостями, іноді стоячи в заторах, іноді рухаючись вільно. Такий різноманітний рух характерний для життя у великому місті, де кожен вибирає свою швидкість і ритм залежно від ситуації.
Ви вже знаєте, що за формою траєкторії руху розрізняють прямолінійні та криволінійні рухи. Іншим критерієм поділу рухів може бути їх ритмічність чи неритмічність. Фізики кажуть про такі рухи – рівномірні, нерівномірні.
🤔 Який рух називають рівномірним?
Рівномірний рух – це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні інтервали часу тіло долає однаковий шлях.
2. Рівномірний прямолінійний рух
🤔 Який рух є рівномірним прямолінійним?
Якщо автомобіль рівномірно рухається прямолінійною ділянкою дороги, то за рівні інтервали часу він здійснює однакові переміщення, тобто долає однаковий шлях і не змінює напрямку свого руху. Такий рух називають рівномірним прямолінійним.
Рівномірний прямолінійний рух – це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні інтервали часу тіло здійснює однакові переміщення.
🤔 Наведіть приклади рівномірного прямолінійного руху у вашому житті.
Рівномірний прямолінійний рух у реальному зустрічається досить рідко. Прикладами такого руху можуть бути рух автомобіля на прямолінійній ділянці дороги (без розгону та гальмування), рух потяга на прямолінійній ділянці дороги (рівномірність цього руху можна встановити, прислухавшись до стуків при ударі коліс об стики рейок), політ парашутиста через деякий час після розкриття парашута, падіння металевої кульки в олії
3. Швидкість рівномірного руху
🤔 Що потрібно зробити, щоб визначити швидкість рівномірного руху автомобіля, який проїхав 800 м за 40 с?
Щоб визначити швидкість потрібно шлях, який подолав автомобіль , поділити на час руху автомобіля .
Швидкість рівномірного руху – це фізична величина, що дорівнює відношенню шляху , який подолало тіло, до інтервалу часу , протягом якого цей шлях був подоланий.
Для рівномірного прямолінійного руху пройдений шлях чисельно дорівнює модулю переміщенню, тому в цій формулі можна замінити на .
Одиниця швидкості руху в СІ – метр за секунду
Приладом для вимірювання швидкості руху слугує спідометр.
Швидкість руху – векторна величина: вона має не лише значення, а й напрямок.
Напрямок і значення швидкості руху залежать від того, відносно якого тіла розглядають рух.
4. Шлях і час руху тіла
Звернемося до формули, за якою визначають швидкість руху тіла
🤔 Як визначити шлях, подоланий тілом, якщо відомі швидкість і час руху тіла?
Якщо відомі швидкість і час руху тіла, то можна знайти шлях, який подолало тіло. Для цього слід швидкість руху помножити на час
🤔 Як визначити час руху тіла, якщо відомі шлях і швидкість його руху?
Якщо відомі шлях і швидкість руху тіла, можна знайти час руху тіла. Для цього необхідно шлях поділити на швидкість руху
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Перетворіть одиниці вимірювань в . Автомобіль рухається зі швидкістю 72 кілометри за годину .
2. Перетворіть одиниці вимірювань в . Літак летить зі швидкістю 225 метрів за секунду
3. Поїзд їде зі швидкістю , а корабель пливе зі швидкістю 36 . Хто з них рухається з більшою швидкістю?
4. Дрон летить зі швидкістю , а швидкість німецької вівчарки . Хто з них рухається з меншою швидкістю?
5. По дорозі назустріч один одному їдуть велосипедист і автомобіль зі швидкістю 15 і 65 км/год відповідно. З якою швидкістю вони зближуються?
6. По дорозі в одному напрямку їдуть мопед і вантажівка зі швидкістю 30 і 80 км/год відповідно. Вантажівка наздоганяє мопед. З якою швидкістю вони зближуються?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Який рух називають рівномірним? Назвіть види.
2. Який рух називають рівномірним прямолінійним? Наведіть приклади.
3. Назвіть фізичні величини, які характеризують рівномірний рух.
4. Які вам відомі одиниці швидкості? Шляху? Часу? Назвіть, які серед них є основними?
5. Яке співвідношення між величинами: шлях, час, швидкість?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 8, Вправа № 8 (3, 4, 5)
УРОК 9
Тема: Траєкторія руху. Шлях. Переміщення
Мета: ввести фізичні величини, які характеризують механічний рух: траєкторія, шлях, переміщення та показати їх особливості на прикладах.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дають означення траєкторії, шляху, переміщення, наводять приклади. Знають умовні позначення шляху та переміщення, одиниці вимірювання вивчених величин. При розгляді завдань на шлях і переміщення, розрізняють їх і вміють пояснювати свій розв’язок.
ü ставлення – усвідомлюють важливість мовлення та математичних знань для опису фізичних явищ та розв’язанню фізичних проблем.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: при розгляді завдань на відносність траєкторії, шляху тощо.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Дайте означення механічного руху. Наведіть приклади.
2. Які складові системи відліку?
3. Що таке тіло відліку?
4. Які системи координат вам відомі?
5. У яких випадках тіло, що рухається, можна розглядати як матеріальну точку?
6. Як ви розумієте вираз «механічний рух є відносним»?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Траєкторія руху
🤔 Як у фізиці називають сліди, які залишають за собою фізичні тіла при русі? (наприклад, слід лижника, що біжить по свіжому снігу, слід метеора, що пролетів по небу, слід кінчика олівця, що рухається по чистому аркуші паперу)
Такий слід, точніше, лінію, вздовж якої рухається тіло, називають траєкторією руху.
Траєкторія руху – це уявна лінія, яку описує в просторі точка, що рухається.
За формою траєкторії рухи тіл поділяють на:
Прямолінійний – це рух тіла, траєкторією якого є пряма лінія (біг спринтера на прямій ділянці, рух потяга на станції метро).
Криволінійний – це рух тіла, траєкторією якого є крива лінія (біг спринтера на повороті, рух кабінки оглядового колеса і рух гойдалки).
Траєкторія відносна, її форма залежить від вибору системи відліку, відносно якої розглядається рух.
2. Шлях. Переміщення
🤔 Що потрібно зробити, щоб знайти шлях, який проїхав велосипедист?
Щоб знайти шлях, який проїхав велосипедист необхідно виміряти довжину траєкторії.
Шлях – це фізична величина, яка дорівнює довжині траєкторії.
Шлях позначають символом (ель). Одиниця шляху в СІ – метр
Використовують також частинні та кратні одиниці шляху, наприклад міліметр (мм), сантиметр (см), кілометр (км)
🤔 Чи можемо ми визначити кінцеве положення велосипедиста (його координати) знаючи початкове положення і пройдений ним шлях?
Знаючи початкове положення велосипедиста й шлях, пройдений ним, ми не зможемо визначити положення велосипедиста в кінці поїздки, недостатньо інформації про напрямок руху велосипедиста: велосипедист може рухатись у будь-якому напрямі й по будь-якій траєкторії. Напрямок руху визначається переміщенням.
Переміщення – це напрямлений відрізок прямої, який з'єднує початкове та кінцеве положення тіла.
Переміщення позначають символом (ес). Стрілка показує, що переміщення має не тільки значення (модуль), але й напрямок.
Модуль переміщення, тобто відстань, на яку перемістилося тіло в даному напрямку, також позначають символом , але без стрілки.
Одиниця переміщення в СІ така сама, як і одиниця шляху, – метр
Спробуємо порівняти шлях і модуль переміщення тіла.
🤔 Чи можуть вони співпадати і в якому випадку це можливе?
Шлях і модуль переміщення можуть співпадати лише в тому випадку, коли тіло рухається вздовж прямої в незмінному напрямку.
🤔 Якщо вони не співпадають, то що буде завжди більше – шлях чи переміщення?
У загальному випадку переміщення не збігається з траєкторією руху тіла, тому шлях, подоланий тілом, зазвичай більший за модуль переміщення.
🤔 Чи можливий варіант, коли пройдений шлях не дорівнює нулю, а переміщення дорівнює нулю?
Якщо тіло повертається у вихідне положення, то початкове й кінцеве положення тіла збігаються й модуль переміщення дорівнює нулю.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Наведіть приклади прямолінійних та криволінійних рухів.
Прямолінійні рухи: вільне падіння каменю, рух літака по злітній смузі.
Криволінійні рухи: рух змії, політ каменю кинутого під кутом до горизонту, рух планет навколо Сонця.
2. Накресліть траєкторію руху відносно Землі: а) кабіни ліфта; б) кінця стрілки годинника на вежі; в) точки на дверцях вашої квартири.
3. Дівчинка, йдучи з дому до школи, долає 250 м, а з дому до бібліотеки в тому самому напрямку – 670 м. Який шлях долає дівчинка до бібліотеки, якщо йде до неї зі школи?
4. Гравець баскетболу може пробігти за матч близько 5 км. Що означає це число – шлях чи модуль переміщення? Яким може виявитися мінімальний модуль переміщення баскетболіста за матч?
10 км це шлях. Мінімальний модуль переміщення дорівнює 0, якщо баскетболіст закінчить матч у тій самій точці поля, у якій його розпочав.
5. З яким тілом потрібно пов'язати систему відліку, щоб ваші шлях і переміщення в будь-який момент часу дорівнювали нулю?
Щоб шлях і переміщення в будь-який момент часу дорівнювали нулю, потрібно пов'язати СВ з тим тілом яке саме й рухається, тобто із самим собою.
6. Що ми оплачуємо в таксі, в літаку – шлях чи переміщення?
При поїздці в таксі ми оплачуємо шлях, а на літаку - переміщення. У таксі лічильник вимірює пройдений автомобілем шлях, і оплата пропорційна показанням лічильника. Траєкторія руху автомобіля далека від прямолінійної, і пройдений ним шлях більший за переміщення. Літак летить практично по прямій, і можна вважати, що шлях дорівнює переміщенню – в даному разі ми оплачуємо переміщення.
7. М’яч упав з висоти 3 м, відскочив від підлоги та був пійманий на висоті 1 м. Визначте шлях і переміщення м’яча.
8. Учні 5 класу розробляли маршрут для квест-гри. Сергій накреслив на карті, яким шляхом потрібно дістатися з пункту А в пункт Б, наполягаючи, що цей шлях є найкоротшим. Користуючись масштабом, розрахуйте шлях, розроблений Сергієм. Чи справді він є найкоротшим?
Траєкторія руху складається з трьох ділянок. Користуючись масштабом, знайдемо довжини ділянок і їх суму, а, отже, розроблений шлях Сергієм. . Цей шлях не є найкоротшим. Найкоротший шлях – АБ по прямій, він буде дорівнювати переміщенню.
9. Користуючись застосунком «Google карти» прокладіть маршрут від свого будинку до найближчого стадіону. Накресліть в зошиті обрану траєкторію руху. Врахувавши масштаб карти, розрахуйте шлях та переміщення до стадіону. Чи це єдиний маршрут, яким можна дібратися стадіону? Чому ви обрали саме цей?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що називають траєкторією руху?
2. Які форми траєкторії бувають?
3. Яку фізичну величину називають шляхом?
4. Яку фізичну величину називають переміщенням?
5. Які одиниці шляху та переміщення?
6. У якому випадку модуль переміщення дорівнює подоланому шляху?
7. Чи залежать траєкторія руху тіла, шлях і переміщення від вибору системи відліку? Наведіть приклади.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 7, Вправа № 7 (1, 2, 5) с 51
УРОК 8
Тема: Механічний рух. Відносність руху та спокою. Система відліку. Матеріальна точка
Мета: розглянути поняття механічний рух, ввести систему відліку та її складові. Пояснити на прикладах, в яких випадках тіло можна вважати матеріальною точкою, в яких – ні. Проаналізувати відносність руху.
Компоненти ключових компетентностей: уміння – учні дають означення механічного руху, вміють наводити приклади; називають об’єкти, які утворюють систему відліку; пояснюють на прикладах відносність руху. ставлення – формують спостережливість і допитливість до фізичних явищ, вчяться розуміти гармонійну взаємодію людини і природи.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: у поясненні відносності руху.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
https://www.youtube.com/watch?v=Te69Z-ej8jw&t=10s
відео урок
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Механічний рух
🤔 Назвіть приклади тіл, які рухаються.
Приклади тіл, що рухаються: рух води в річках та океанах, літаків, автомобілів, планет навколо Сонця, хмар у небі, різних частин машин і верстатів, людей, тварин.
🤔 Що характерно для усіх тіл, які здійснюють рух?
Для усіх тіл, які здійснюють рух, характерно: зміна положення тіл в просторі відносно інших тіл; зміна положення тіл відбувається з плином часу.
Механічний рух – це зміна із часом положення тіла або частин тіла в просторі відносно інших тіл.
Якщо не відбувається зміни положення тіла у просторі, то тіло знаходиться в стані спокою.
2. Відносність руху та спокою. Тіло відліку. Система відліку
🤔 Відносно чого рухомі тіла змінюють своє положення?
Якщо механічний рух – це зміна положення тіла в просторі із часом відносно інших тіл, то можемо сказати, що людина змінює своє положення відносно дерев чи будинків, гепард – відносно каміння, човен – відносно берега, автомобіль – відносно дороги, поїзд – відносно платформи, космічний супутник – відносно Землі.
Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядають положення рухомого тіла.
🤔 Яке тіло, на вашу думку, доцільно обрати за тіло відліку, досліджуючи ваш рух на перерві; на уроці фізкультури; під час подорожі?
На перерві: якщо ви хочете дослідити рух відносно школи, то ви можете обрати за тіло відліку будь-яку нерухому частину школи, наприклад, стіну, двері, вікно тощо.
На уроці фізкультури: якщо ви хочете дослідити рух відносно спортивного майданчика, то ви можете обрати за тіло відліку будь-яку нерухому частину майданчика, наприклад, кошик, стіна, вікно, ворота тощо.
Під час подорожі: якщо ви хочете дослідити рух відносно Землі, то ви можете обрати за тіло відліку будь-яку нерухому частину Землі, наприклад, гору, будівлю, дерево тощо.
🤔 Уявімо пасажира, який їде у вагоні поїзда. Що можна сказати про механічний стан пасажира?
Відносно крісла та вагона пасажир не змінює свого положення з часом, тобто перебуває у стані спокою, а відносно дерев за вікном пасажир рухається.
Вибір тіла відліку є довільним. За тіло відліку можна взяти будь-яке тіло з міркувань зручності. Те, що тіло відліку обирається довільно, означає, що стан руху і стан спокою є відносними.
Коли тіло рухається, то його положення в просторі змінюється. Для визначення положення тіла в просторі використовують систему координат, яку пов’язують із тілом відліку. Залежно від того, чи рухається тіло вздовж прямої (наприклад, розгін спортсмена під час стрибка у довжину); рухається на площині (наприклад, рух робота-пилососа під час прибирання кімнати); чи рухається в просторі (наприклад, рух повітряної кулі над містом), обирають одно-, дво-, або трьохвимірну систему координат.
Щоб визначити положення спортсмена в певний момент часу під час стрибків в довжину на прямолінійній ділянці, вам потрібна одновимірна система координат з віссю вздовж руху спортсмена та початком відліку, наприклад, в точці відриву. Тіло відліку – стадіон. Положення спортсмена буде задано однією координатою.
Щоб визначити положення робота-пилососа, що прибирає в кімнаті в певний момент часу, вам потрібна двовимірна система координат. Одна вісь буде спрямована вздовж довжини кімнати, друга – ширини кімнати. Точка перетину осей, куток кімнати, – початок відліку. Тіло відліку – поверх квартири. Положення робота-пилососа буде задано двома координатами.
Щоб визначити положення повітряної кулі в певний момент часу в повітрі, вам потрібна трьохвимірна система координат (три взаємно перпендикулярні прямі). Тіло відліку – майданчик запуску повітряних куль. Положення повітряної кулі буде задано трьома координатами.
Зміна положення тіла відбувається не миттєво, а протягом певного часу, тому для опису механічного руху потрібен прилад для відліку часу – годинник.
Система відліку – це тіло відліку, пов’язана з ним система координат і годинник для відліку часу.
3. Матеріальна точка
🤔 Чи завжди у задачах на рух потрібно враховувати розміри тіл?
Матеріальна точка – це фізична модель тіла, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати.
🤔 У яких випадках тіло (літак, спортсмен) можна вважати матеріальною точкою, а в яких не можна?
Наприклад, для обчислення часу перельоту літака між двома містами літак можна вважати матеріальною точкою, бо його розміри надзвичайно малі у порівнянні з відстанню між містами. Якщо є потреба описати рух літака під час виконання ним фігур вищого пілотажу, то виникає необхідність враховувати розміри літака. Різні точки літака рухатимуться по-різному: літак погойдуватиме крилами, підніматиме чи опускатиме ніс. За цих умов літак не можна вважати матеріальною точкою.
Наприклад, розглядаючи рух спортсмена, який пробігає марафонську дистанцію, спортсмена можна вважати матеріальною точкою. Якщо ж цей спортсмен виконує вправи вранішньої фіззарядки, то вважати його матеріальною точкою не можна.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Учень під час уроку сидить за партою. Назвіть приклади тіл, відносно яких учень перебуває в спокої, а відносно яких – рухається.
Перебуває в стані спокою відносно підлоги, парти, стільця, дошки; рухається відносно вчителя, який ходить по кабінету, автомобіля, який їде по дорозі.
2. З високого берега видно на великій відстані круїзний лайнер. Як можна переконатися, що він рухається, а не стоїть на якорі?
Якщо положення круїзного лайнера змінюється відносно інших нерухомих тіл, то він рухається, якщо його положення не змінюється – значить стоїть на якорі.
3. Потяг починає помалу набирати хід. Як має поводитися пасажир у потязі, щоб лишитися нерухомим відносно перону?
Пасажиру потрібно рухатися проти руху потяга зі швидкістю потяга.
4. Визначте, чи можна вважати катер матеріальною точкою, коли: а) наближається до пристані; б) розраховується час його переходу між двома портами.
Матеріальна точка – це фізична модель тіла, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати. а) Не можна вважати матеріальною точкою; б) Можна вважати матеріальною точкою.
5. На зйомках художнього фільму каскадер, під час руху на автомобілі, мав перестрибнути в інше рухоме авто. Трюк був вдалим. Завдяки чому він став можливим?
Трюк можливий за умови, що машини рухаються однаково, тобто каскадер знаходиться у стані спокою відносно іншого автомобіля.
7. Яку систему координат одну-, дво-, трьохвимірну потрібно застосувати для визначення положення учня, якщо він: йде прямим шкільним коридором; прогулюється вулицями після школи; спускається сходами з другого поверху школи у їдальню?
Учень йде прямим шкільним коридором. Одновимірна система координат. Можна використовувати одну вісь, наприклад, вздовж коридору, і вимірювати положення учня вздовж цієї осі.
Учень прогулюється вулицями після школи. Двовимірна система координат. Можна використовувати дві осі, наприклад, горизонтальну (вздовж вулиці) та вертикальну (вздовж тротуару). Таким чином, положення учня буде описуватися двома координатами.
Учень спускається сходами з другого поверху школи у їдальню. Тривимірна система координат. У цьому випадку можна використовувати три осі: горизонтальну (вздовж довжини будинку), вертикальну (вздовж висоти будинку) і глибинну (вздовж ширини будинку). Тривимірна система координат дозволить вам точно визначити положення учня в просторі трьома координатами.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Дайте означення механічного руху. Наведіть приклади.
2. Які складові системи відліку?
3. Що таке тіло відліку?
4. Які системи координат вам відомі?
5. У яких випадках тіло, що рухається, можна розглядати як матеріальну точку?
6. Як ви розумієте вираз «механічний рух є відносним»?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 6, Вправа № 6 (1-4)
УРОК 7
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Контроль успішності № 1 з теми «Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука».
Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука». Провести контроль успішності з даної теми.
Компоненти ключових компетентностей: уміння – учні навчаються вибудовувати власну траєкторію підготовки до контролю успішності, планують, організують, здійснюють власну навчально-пізнавальну діяльність; ставлення – учні усвідомлюють ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: контроль успішності.
Можливі труднощі: у розподілі часу між підготовкою до контролю успішності та власне проведенням самого контролю, на яке потрібно виділити 25-30 хвилин.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які основні положення молекулярно-кінетичної теорії?
2. Назвіть явища, які підтверджують молекулярно-кінетичну теорію?
3. Дайте означення дифузії? Наведіть приклади дифузії.
4. Як можна прискорити процес дифузії?
5. Порівняйте швидкість дифузії в різних агрегатних станах.
6. Який рух називають броунівським і яке походження цієї назви?
7. Про що свідчать дифузія і броунівський рух?
8. Чому тіла самовільно не розпадаються на окремі атоми чи молекули?
9. Наведіть приклади дослідів, на яких можна спостерігати прояв сил притягання і сил відштовхування, що діють між частинками речовини.
II. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Прикладом фізичного тіла може бути:
а) гелій; б) маса гелію; в) повітряна кулька; г) політ на повітряній кулі.
2. Прикладом фізичної величини може бути:
а) кілограм; б) маса; в) мед; г) банка меду.
3. Який префікс слід додати до основної одиниці фізичної величини, щоб отримати одиницю, яка більша від основної в 1000 разів?
а) санти- (с); б) деци- (дц); в) кіло- (к); г) Мега- (М).
4. Яке з наведених понять можна вважати фізичним явищем?
а) швидкість руху; б) гальмування; в) автомобіль; г) спідометр.
5. Унаслідок явища дифузії:
а) забруднюється повітря шкідливими газами;
б) зменшується довжина рейки під час її охолодження;
в) замерзає вода у морозильній камері;
г) висихає білизна на вітру.
6. Визначте ціну поділки шкали термометра та його показання.
7. Виразіть:
0,09 т в кг
30 хв в год
3,7 км в м
150 мм2 в см2
4 м3 в дм3
8. Як можна виміряти товщину паперу, на якому надрукований підручник з фізики?
Можна скористатися методом рядів. Метод рядів для вимірювання розмірів тіл застосовують у тих випадках, коли ціна поділки шкали приладу не дозволяє провести вимірювання з достатньою точністю.
Найпростіший спосіб полягає в тому, що необхідно скласти докупи кілька десятків листів і виміряти їх товщину. Після цього розділити отриману величину на кількість листів. Виходить середня товщина листа. Точність вимірювання підвищується, якщо кількість листів буде максимальною.
III. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ № 1
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 1-5. Виконати завдання для самоперевірки до розділу 1 «Методи пізнання природи. Фізика як природнича наука»
УРОК 6
Тема: Рух і взаємодія частинок речовини
Мета: розглянути основні положення молекулярно-кінетичної теорії та підтвердженнями кожного положення.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні формулюють основні положення МКТ і називають явища, які їх підтверджують. Під час відповідей використовують ключові терміни: хаотичний рух, дифузія, Броунівський рух, взаємодія молекул;
ü ставлення – учні навчаються працювати з різною інформацією та обмінюватися нею в групах.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: у розумінні одночасної дії сил притягання та відштовхування між частинками речовини.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що таке матерія? Які існують види матерії?
2. Яка різниця між мікро-, макро- та мегасвітами? Назвіть приклади об’єктів цих світів.
3. Як називають частинки, з яких складаються речовини?
4. Що ви знаєте про атоми, молекули, йони?
5. Як можна довести, що між частинками речовини існують проміжки?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Основні положення МКТ
Молекулярно-кінетична теорія (МКТ) – теорія, яка розглядає речовину як сукупність частинок, що рухаються і взаємодіють між собою.
Основні положення молекулярно-кінетичної теорії (МКТ):
1. Усі речовини складаються з частинок – молекул, атомів, йонів; між частинками є проміжки.
2. Частинки речовини перебувають у безперервному безладному (хаотичному) русі; такий рух називають тепловим.
3. Частинки взаємодіють одна з одною (притягуються та відштовхуються).
2. Дифузія
🤔 Чи є підтвердження основних положень МКТ?
Дифузія – процес самовільного проникнення молекул однієї речовини в проміжки між молекулами іншої речовин.
🤔 Яка причина дифузії?
Причиною дифузії є безперервний хаотичний рух частинок речовини (молекул, атомів, йонів). Завдяки такому рухові речовини перемішуються без жодного зовнішнього втручання.
🤔 Чи залежить швидкість дифузії від температури речовини?
Безперервний хаотичний рух частинок речовини називають тепловим рухом, оскільки збільшення (зменшення) температури речовини спричиняє збільшення (зменшення) середньої швидкості руху її частинок.
🤔 В яких агрегатних станах можлива дифузія?
Дифузія можлива в усіх агрегатних станах речовини, але механізм і швидкість дифузії в цих станах істотно різні. Дифузія найшвидша в газах, повільніша в рідинах, найповільніша в твердих тілах.
🤔 Наведіть приклади явища дифузії в кожному агрегатному стані.
В газах: поширення запаху квітів, диму, парфумів у повітрі; процес дихання (розподіл кисню і вуглекислого газу між альвеолами легень і кров’ю); забруднення атмосфери вихлопними газами.
В рідинах: заварювання чаю, розчинення барвників, цукру, солі у воді; транспортування мінералів та біомолекул у рослинах і тваринах; дифузія води через клітинну мембрану (осмос).
В твердих тілах: Було проведено такий дослід. Дві добре відполіровані плитки – свинцева і золота – притискали одна до одної і поміщали в піч з високою температурою, але нижчою, ніж температура плавлення свинцю. Приблизно через рік розглядали під мікроскопом шар на межі стикання плиток. У ньому було виявлено як наявність золота, так і наявність свинцю.
3. Броунівський рух
🤔 Чи є ще докази, що частинки речовини перебувають у безперервному безладному (хаотичному) русі?
Підтвердженням існування та безперервного руху частинок речовини є і так званий броунівський рух.
Броунівський рух – хаотичний рух видимих у мікроскоп малих частинок, завислих у рідині або газі, який відбувається під дією ударів молекул рідини або газу.
Цей рух був вперше спостережений англійським ботаніком Робертом Броуном (1773–1858) в 1827 р. Розглядаючи в мікроскоп завислі у воді пилкові зерна, Броун помітив, що вони безперервно рухаються, постійно змінюючи швидкість.
🤔 Яка причина броунівського руху?
Причина броунівського руху – хаотичний рух молекул середовища. Рухаючись, мікрочастинки середовища безперервно бомбардують завислу в ньому макрочастинку. При цьому сумарна сила ударів з одного боку може випадково виявитися більшою, ніж з іншого боку. Якщо макрочастинка досить мала (1 мкм), то внаслідок ударів вона починає рух; потім інші поштовхи спричиняють зміну її швидкості.
4. Взаємодія молекул
🤔 Ми з’ясували, що молекули перебувають у безперервному хаотичному русі. Чому ж вони не розлітаються навсібіч?
Причина криється в притяганні між молекулами. Саме завдяки міжмолекулярному притяганню тверді тіла зберігають свою форму, рідина збирається в краплини, клей прилипає до паперу, розтягнута тятива лука набуває вихідної форми.
🤔 Якщо між молекулами є притягання, то чому розбита чашка не стає цілою після того, як її уламки притиснуть один до одного?
Пояснити це можна тим, що міжмолекулярне притягання стає помітним тільки на дуже малих відстанях – таких, які можна порівняти з розмірами самих частинок. Коли ми притискаємо один до одного уламки чашки, то через нерівність поверхні на зазначені відстані зближується незначна кількість молекул. А відстань між більшою їх частиною залишається такою, що молекули майже не взаємодіють.
🤔 Чому важко стиснути, закриту пластикову пляшку, доверху заповнену водою або монетку?
Молекули не тільки притягаються одна до одної, але й відштовхуються. Зазвичай у рідинах і твердих тілах притягання врівноважується відштовхуванням. Але якщо стискати рідину або тверде тіло, то відстань між молекулами зменшиться й міжмолекулярне відштовхування стане сильнішим, ніж притягання.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Як називається фізичне явище, завдяки якому можна солити овочі на зиму? Як відбувається перехід солі з води в овочі при засолюванні?
Явище дифузії. Молекули солі проникають через проміжки між молекулами овочів.
2. Біля кондитерської фабрики зазвичай пахне ваніллю або шоколадом. Поясніть це явище, використовуючи поняття про молекули.
Відбувається явище дифузії газів. Молекули ванілі та шоколаду безладно переміщуються, зіштовхуються з молекулами повітря та розлітаються на великі відстані.
3. Чи відрізняються молекули води в гарячому чаї від молекул води в холодному лимонаді?
Молекули не відрізняються. У гарячому чаї швидкість молекул більша, ніж в холодному лимонаді.
4. Відомо, що перед нагріванням води чайник заповнюють не повністю. Як це можна пояснити?
При нагріванні відстань між молекулами збільшується, об'єм води збільшується та вода починає виливатися з чайника.
5. Якщо винести надуту повітряну кульку з тепла на холод, що станеться з її об'ємом? Чому?
Об’єм кульки зменшиться. Частинки повітря всередині будуть рухатися повільніше.
6. Чому розбиті вази не «склеюються» назад, як би сильно ми не притискали один до одного уламки?
Тому що ми не можемо наблизити уламки на таку відстань, щоб почали діяти сили притягання між молекулами. Також нерівності, що залишилися на місці розколу, будуть заважати нам ідеально притулити відламані частини вази.
7. Чому розірваний пластилін можна з'єднати назад в один шматок?
Тому що ми можемо настільки зблизити молекули пластиліну, щоб почали діяти сили притягання між ними.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які основні положення молекулярно-кінетичної теорії?
2. Назвіть явища, які підтверджують молекулярно-кінетичну теорію?
3. Дайте означення дифузії? Наведіть приклади дифузії.
4. Як можна прискорити процес дифузії?
5. Порівняйте швидкість дифузії в різних агрегатних станах.
6. Який рух називають броунівським і яке походження цієї назви?
7. Про що свідчать дифузія і броунівський рух?
8. Чому тіла самовільно не розпадаються на окремі атоми чи молекули?
9. Наведіть приклади дослідів, на яких можна спостерігати прояв сил притягання і сил відштовхування, що діють між частинками речовини.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 5, Вправа № 5 (1-4)
УРОК 5
Тема: Поняття про різні види матерії. Будова речовини
Мета: ознайомити учнів із поняттям матерії та її видами. Пояснити різницю між об’єктами мікро-, макро- та мегасвітами. Розглянути будову атома.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні можуть назвати види матерії, приклади фізичних тіл з мікро-, макро- та мегасвіту. Описують планетарну модель атома та можуть довести, що між частинками існують проміжки;
ü ставлення – учні усвідомлюють значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: у розумінні темної матерії та енергії; у розрахунках задач на визначення розмірів малих тіл.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Матерія. Види матерії
🤔 Чи можна одним словом назвати усе, що існує у Всесвіті?
Матерія – це все те, що існує у Всесвіті.
Види матерії:
Речовина – вид матерії, яка має масу і складається із дрібних частинок (електронів, протонів, нейтронів). Наприклад, повітря, гелій, вода, нафта, дуб, скло.
Фізичне поле – вид матерії, посередник взаємодії між частинками речовини або віддаленими одне від одного тілами. Завдяки, наприклад, гравітаційному полю, предмети падають додолу; мобільний телефон використовує електромагнітне поле (електромагнітні хвилі) для передавання та отримання даних.
Темна матерія – вид матерії, який не вступає у взаємодію з електромагнітним випромінюванням. Невідомо, з чого складається темна матерія, але можливо, що це дуже маленькі частинки, якими не можна керувати. Темна енергія – це енергія, яка заповнює Всесвіт та впливає на його розширення.
2. Мікро-, макро- та мегасвіт
Фізики поділили Всесвіт за розмірами на умовні частини, кожна з яких має свою специфіку, кожну вивчають відповідні фахівці.
Мікросвіт – світ частинок, з яких складається речовина (молекули, атоми, елементарні частинки).
Макросвіт – світ, у якому ми живемо (будинок, підручник, апельсин, вікно, жук, бактерія).
Мегасвіт – світ космічних об’єктів (Сонце, зорі, галактики).
3. Атоми
Ми щоденно користуємося десятками, іноді сотнями фізичних тіл виготовлених з різних речовин, які відрізняються своїми властивостями. Причина відмінностей криється у внутрішній будові речовин. Отже, поринемо у мікросвіт.
Атом – найменша частинка речовини, яка складається з ядра, навколо якого обертаються електрони.
Атоми є найменшими частинками речовини, але разом з тим, мають складну будову. Вони складаються з найменших частинок матерії: протонів, нейтронів і електронів.
Протони і нейтрони утворюють ядро атома, навколо якого з великою швидкістю обертаються електрони. Майже вся маса атома зосереджена у ядрі.
🤔 Які приблизно розміри атомів?
Атоми виявилися дуже маленькими частинками, розміром близько 0,0000000001 м (однієї десятимільярдної частини метра). У XX ст. були створені електронні мікроскопи, які дали можливість одержати зображення атомів, збільшені у десятки мільйонів разів.
Розмір атома настільки малий, що якщо збільшити яблуко до розміру Землі, то його атоми збільшяться приблизно до розміру оригінального яблука.
🤔 Скільки видів атомів існує у природі?
В природі існують різні атоми, інакше всі речовини були б однаковими. Учені відкрили 118 видів атомів.
🤔 Де можна знайти інформацію про кожен вид атомів?
Створено періодичну систему хімічних елементів – класифікацію хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Атоми одного виду утворюють хімічні елементи. Кожен хімічний елемент має назву і умовне позначення (атом Гідрогену Н, атом Карбону С, атом Урану U). Атоми різних хімічних елементів відрізняються кількістю протонів у ядрі. Атом – найменша частинка, яка є носієм властивостей хімічного елемента.
4. Йони
Атоми можуть втрачати один або кілька своїх електронів і включати до своїх оболонок електрони інших атомів. Такі атоми називають йонами.
Йон – частинка речовини, що утворилася з атома (атомної групи) внаслідок втрати власних, чи приєднання додаткових електронів.
Якщо атом втратив один або кілька електронів, то атом перетворюється на позитивний йон. Якщо ж до атома приєднались один або кілька електронів, то атом перетворюється на негативний йон.
5. Молекули
🤔 На Землі є 118 хімічних елементів. Чи означає це, що існує тільки близько 118 речовин?
Насправді існують десятки мільйонів різних речовин, і вчені-хіміки створюють та відкривають нові.
🤔 Як пояснити наявність такої великої кількості різноманітних речовин?
Пояснюється це тим, що атоми можуть об’єднуватись у молекули.
Молекула – частинка речовини, яка складається з однакових (проста речовина) чи різних (складна речовина) атомів, що об’єднані хімічними зв’язками.
Прості речовини – речовини, молекули яких складаються з атомів одного хімічного елемента .
Складні речовини – речовини, молекули яких складаються з атомів двох і більше хімічних елементів .
6. Проміжки між частинками речовини
🤔 Як ви думаєте, якими будуть об’єми сумішей, якщо змішати 250 мл води та 250 мл води? 250 мл води та 250 мл спирту?
Якщо змішати воду із водою то об’єм суміші буде 500 мл. Якщо змішати воду із спиртом то об’єм суміші буде близько 480 мл.
🤔 Яка причина того, що об’єм суміші води та спирту менший за 500 мл?
Між молекулами існують проміжки і в ході змішування рідин молекули води потрапляють у проміжки між молекулами спирту і навпаки.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Вкажіть склад молекули води.
Молекула води складається з двох атомів Гідрогену та одного атому Оксигену.
3. Радіус атома водню складає 0,000 000 000 05 м. Подайте це значення, використовуючи частинні префікси – мілі, мікро, нано.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що таке матерія? Які існують види матерії?
2. Яка різниця між мікро-, макро- та мегасвітами? Назвіть приклади об’єктів цих світів.
3. Як називають частинки, з яких складаються речовини?
4. Що ви знаєте про атоми, молекули, йони?
5. Як можна довести, що між частинками речовини існують проміжки?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 4, Вправа № 4 (1-3)
УРОК 4
Тема: Експериментальна робота № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядів».
Мета: вивчити та усвідомити фізичні процеси, закони і закономірності дослідним шляхом, навчитися обирати найбільш оптимальні прийоми виконання вимірів досліджень, які забезпечують найбільш точний результат. Навчити учнів визначати фактичні результати і порівнювати їх з теоретичними даними, описаними в підручнику відповідно до обраної тематики. Виявляти причини отриманої невідповідності і викладати їх у звіті лабораторної роботи. Навчити грамотно оформлювати висновки до експериментальної роботи згідно з вимог.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні дотримуються порядку виконання експериментальної роботи, навчаються працювати з приладами, визначають ціну поділки шкал приладів і похибки вимірювань, оформлюють звіт про виконану роботу згідно з вимог;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час експериментальної роботи. Дослідження розвивають в учнів інтерес до вивчення природи, вони одержують задоволення і прагнуть до подальшого вивчення предмету. Учні проявляють дбайливе відношення до приладів, матеріалів, привчаються доводити роботу до певного результату, самовиховуються та самодисциплінуються.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація, картки із інструкцією експериментальної роботи № 1.
Тип уроку: експериментальне дослідження.
Можливі труднощі: у розподілі часу на практичні дії і на письмове оформлення роботи; у порушенні правил роботи з лабораторним обладнанням; у проведенні масивних розрахунків, математичних перетворень та округлень. Можливі труднощі у формулюванні висновків до виконаної роботи, у співставленні теоретичних передбачень і триманих експериментальних даних.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Що використовують фізики для кількісного опису деяких властивостей фізичних тіл чи явищ?
2. Що таке фізична величина?
3. Назвіть відомі вам фізичні величини, їх позначення та одиниці вимірювання.
4. Наведіть приклади використання кратних і частинних одиниць фізичних величин.
5. Що означає виміряти фізичну величину? Наведіть приклади вимірювальних приладів.
6. Що таке ціна поділки шкали приладу? Як її визначають?
7. Що таке межі вимірювання приладу? Як їх визначають?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання експериментальної роботи № 1 «Вимірювання розмірів малих тіл методом рядків».
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 3, доробити експериментальну роботу.
УРОК 3
Тема: Фізичні величини та їх вимірювання
Мета: ознайомити учнів із фізичними величинами та деякими їх властивостями. Розглянути два види вимірювання фізичних величин. Пояснити алгоритм визначення ціни поділки вимірювального приладу.
Компоненти ключових компетентностей:
ü уміння – учні можуть наводити приклади фізичних величин та записувати їх за допомогою символів; називати одиниці вимірювання деяких фізичних величин; орієнтуються в деяких фізичних приладах та можуть розрахувати ціну поділки шкали вимірювального приладу;
ü ставлення – учні усвідомлюють дотримання правил безпеки під час роботи з деякими фізичними приладами.
Навчальні ресурси: підручник з фізики, фізичні прилади, таблиці СІ та префіксів, навчальна презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Можливі труднощі: у визначенні властивостей та ознак фізичних явищ, які описуються певними фізичними величинами; у розрахунках при визначенні ціни поділки деяких вимірювальних приладах.
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
1. Які методи пізнання навколишнього світу вам відомі?
2. Що таке спостереження?
3. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень.
4. Що таке експеримент? Чим експеримент відрізняється від спостереження?
5. Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
6. Що таке фізична модель? Для чого створюють фізичні моделі?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Фізичні величини
Пізнаючи світ, ми хочемо не тільки дізнатися, як і чому щось відбувається, але й хочемо описати явища та тіла кількісно, тобто за допомогою цифр. Наприклад, щоб пояснити як швидко рухається автомобіль, ми використовуємо фізичну величину - швидкість; щоб пояснити, яка погода на вулиці, використовуємо фізичну величину - температуру; щоб пояснити на скільки великий слон, використовуємо фізичну величину - масу; щоб пояснити на скільки далеко від Житомира Київ, використовуємо фізичну величну - шлях.
Фізична величина – це кількісно виражена характеристика тіла або фізичного явища.
Кожна фізична величина має певне умовне позначення символом, виражається числовим значенням, має одиницю вимірювання.
🤔 Якими фізичними величинами можна охарактеризувати стіл, який стоїть у кімнаті? (Довжина, ширина, висота, площа, маса, температура тощо)
Наприклад:
· Довжина стола становить 1,5 м. Записують це так: . У цьому виразі: – умовне позначення довжини, 1,5 м – числове значення довжини стола, м (метр) – одиниця вимірювання довжини.
· Температура стола становить 21 ℃. Записують це так: . У цьому виразі: – умовне позначення температури, 21 – числове значення температури кімнати, (градус за Цельсієм) – одиниця вимірювання температури.
🤔 Чи у всіх країнах однакові одиниці вимірювання?
Шкала Цельсія найбільш використовувана, проте, наприклад, у США використовують шкалу Фаренгейта. І таких прикладів можна навести із одиницею довжини (кілометр, фут, дюйм тощо) та іншими. Саме тому, виникла потреба створити універсальну систему, в якій для фізичних величин введена одна і тільки одна одиниця вимірювання.
Зараз у більшості країн світу діє запроваджена в 1960 р. Міжнародна система одиниць, яку називають Система Інтернаціональна (СІ). Є всього сім основних одиниць фізичних величин – метр, секунда, кілограм, кельвін, ампер, кандела, моль, а всі інші можна утворити з них.
2. Кратні та частинні одиниці
🤔 Чи зручно подати розмір комахи або відстань між Землею і Місяцем в метрах?
Не дуже зручно. Розмір комахи зручно подати в міліметрах, а відстань між Землею і Місяцем - в кілометрах. Тому використовуються частинні одиниці (одиниці, які менші від основних одиниць у 10, 100, 1000 і більше разів) та кратні одиниці (одиниці, які більші за основні одиниці в 10, 100, 1000 і більше разів), які утворюються за допомогою відповідних префіксів, наприклад, 1 міліметр – це одна тисячна метра, 1 кілометр – це тисяча метрів
3. Вимірювання. Вимірювальні прилади
🤔 Як одержують значення фізичних величин?
Значення фізичних величин одержують шляхом вимірювань.
Виміряти фізичну величину – означає порівняти її з однорідною величиною, взятою за одиницю.
Види вимірювань:
Прямі – шукане значення фізичної величини отримують відразу, за показом вимірювального приладу.
Непрямі – шукане значення фізичної величини визначають за певною формулою, підставивши в цю формулу значення інших фізичних величин, отриманих у ході прямих вимірювань..
Вимірювальні прилади – це прилади, за допомогою яких вимірюють фізичні величини.
Приклади вимірювальних приладів: лінійка, рулетка, секундомір, годинник, ваги, термометр, спідометр, динамометр, манометр.
Зазвичай вимірювальні прилади мають шкалу.
Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел.
Штрихи – це риски, нанесені на шкалі.
Поділки – це відстані між двома найближчими штрихами.
За шкалою можна встановити дві найважливіші характеристики вимірювального приладу: ціну поділки шкали приладу та межі вимірювання.
Ціна поділки приладу – це значення найменшої поділки шкали цього приладу.
Щоб визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу, необхідно різницю двох будь-яких найближчих значень величини, наведених на шкалі, поділити на кількість поділок між ними.
Визначимо ціну поділки шкали термометра. Для цього:
1) оберемо два найближчих значення температури, які наведені на шкалі, наприклад, і , і знайдемо їхню різницю
2) визначимо кількість поділок між штрихами, біля яких вказані ці значення, – 5 поділок;
3) отриману різницю поділимо на кількість поділок
Отже, ціна поділки шкали термометра становить 2 С
Межі вимірювання приладу – це найбільше і найменше значення фізичної величини, які можна виміряти певним приладом.
Так, верхня межа вимірювань медичного термометра дорівнює 60 ℃, нижня становить –40 ℃.
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У яких одиницях зручніше виражати наведені величини: товщина прозорої плівки, висота слона, довжина потяга, відстань від Києва до Івана-Франківська?
Товщину прозорої плівки – в мм, висоту слона – дм або м, довжину потяга – в м, відстань від містами – в км.
2. Яким приладом потрібно користуватися під час виконання таких вимірів: розмір кімнати, діаметр гвинта, розмір купюри?
Розмір кімнати – рулетка; діаметр гвинта – штангенциркуль; розмір купюри – лінійка.
3. Чи можна за допомогою цих приладів виміряти –45, 190 км/год, 270 кг?
Нижня межа термометра складає –30, тому виміряти температуру –45 неможливо. Верхня межа спідометра складає 200 км/год, тому швидкість 190 км/год виміряти можна. За допомогою терезів можна виміряти масу до 16 кг, що набагато менше потрібних 270 кг, тому – не можна.
4. Зніміть покази вимірювальних приладів.
5. Визначте об’єм камінця.
6. Подайте в метрах такі значення фізичних величин: 375 мм; 150 см; 9,95 км; 3 км 45 м.
7. Скільки хвилин у 10 годинах? Скільки секунд триває урок? Скільки секунд у тижні?
8. Подайте в кілограмах такі значення фізичних величин: 53 г; 125 г; 3 кг 2 г.
9. Запишіть, використавши кратні або частинні одиниці: діаметр хоботка комара – 0,0001 м; радіус орбіти супутника Землі становить 42 000 000 м; відстань від Сонця до Юпітера – 778 000 000 000 м.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Що використовують фізики для кількісного опису деяких властивостей фізичних тіл чи явищ?
2. Що таке фізична величина?
3. Назвіть відомі вам фізичні величини, їх позначення та одиниці вимірювання.
4. Наведіть приклади використання кратних і частинних одиниць фізичних величин.
5. Що означає виміряти фізичну величину? Наведіть приклади вимірювальних приладів.
6. Що таке ціна поділки шкали приладу? Як її визначають?
7. Що таке межі вимірювання приладу? Як їх визначають?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 3, Вправа № 3 (1-5)
УРОК 2
Тема: Експериментальні та теоретичні методи досліджень законів природи. Правила безпеки під час здійснення експериментів та досліджень, зокрема у фізичному кабінеті
ХІД УРОКУ
I. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
бесіда за матеріалом § 1 подумай чи ти зможеш дати відповідь.
1. Дайте визначення поняттю фізика. Що вона вивчає?
2. Дайте визначення фізичного тіла. Наведіть приклади.
3. Що таке речовина? Наведіть приклади.
4. Що таке фізичні явища?
5. Які є види фізичних явищ? Наведіть приклади.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Відео урок
https://www.youtube.com/watch?v=sDSZ5a_XXzU
1. Методи наукового пізнання
Ви вже знаєте, що таке фізичні тіла та фізичні явища. Почнемо їх досліджувати.
Фізичне дослідження – це цілеспрямоване отримання нових знань про фізичні тіла або явища.
🤔 З чого зазвичай починається фізичне дослідження?
Зазвичай фізичне дослідження починається зі спостереження.
Спостереження – це пасивне отримання нових знань через споглядання.
Наприклад, ви самостійно і вже давно встановили, якщо кинути м’яч, то він падає донизу; полум'я багаття піднімається вгору; гаряча кава швидко охолоджується, якщо покласти в неї лід.
Якщо результати спостережень повторюються, то дослідник на основі отриманих даних робить висновки.
🤔 Які висновки ми можемо зробити на основі зазначених результатів спостережень?
Якщо кинути м’яч, то він падає донизу: будь-які тіла завжди прагнуть наблизитись до землі.
Полум’я багаття піднімається вгору: продукти згоряння завжди піднімаються вгору.
Гаряча кава швидко охолоджується, якщо покласти в неї лід: під час теплообміну між тілами, більш гаряче тіло завжди охолоджується.
🤔 Що швидше впаде – важка куля чи пір’їнка?
Спостерігаючи за падінням різних тіл, стародавні вчені сформулювали хибний висновок про те, що важкі предмети завжди падають швидше. Так думав Аристотель – давньогрецький науковець.
І тільки через декілька століть Ґалілео Ґалілей, італійський мислитель, висунув припущення, що усі тіла падали б однаково, якщо не було б опору повітря.
🤔 Як можна було перевірити дане припущення?
Науковці проводять експерименти (досліди). Всесвітньо відомий вчений Галілей використовував Пізанську вежу для своїх дослідів. З останнього поверху він кидав різні предмети. Експерименти довели, що час падіння тіл не залежить від їх маси.
Експеримент (дослід) – це дослідження фізичного явища в умовах, які перебувають під контролем науковця, що супроводжуються вимірюваннями.
2. Основні етапи фізичних досліджень
🤔 Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
Основні етапи фізичних досліджень:
Спостереження. Наприклад, дослідник спостерігає за станом води в річках й озерах взимку та аналізує побачене під час спостереження.
Гіпотеза. Гіпотеза – певне припущення, пов’язане з досліджуваним явищем. Наприклад, дослідник висуває гіпотезу: після охолодження до температури, нижчої від нуля, вода завжди (не тільки в річках та озерах і не тільки взимку) перетворюється на лід.
🤔 Що потрібно зробити, щоб підтвердити або спростувати дану гіпотезу?
Потрібно провести експеримент, за допомогою якого перевірити гіпотезу.
🤔 Який експеримент ви можете здійснити, щоб перевірити гіпотезу про умови перетворення води на лід?
Експеримент. Помістивши воду в аналогічні умови, але контрольовані, маємо можливість перевірити гіпотезу щодо перетворення води на лід. Наприклад, воду можна помістити, у морозильну камеру холодильника, всередині якої температура нижча за 0 ℃. Справді, через деякий час вода в камері перетвориться на лід.
Нове знання. Завдяки гіпотезі та її експериментальній перевірці дослідник отримує нове знання. Ми теж отримали нове знання: за температури, нижчої, ніж 0 °С, вода завжди перетворюється на лід (цей висновок справджується для води за нормального атмосферного тиску – передбачається, що експеримент проведено саме за цієї умови).
У подальшому вивченню фізичних властивостей води, проведенню розрахунків фізичних величин, які характеризують властивості води, не потрібно кожного разу проводити експеримент. Достатньо скористатися методом моделювання. При моделюванні нам достатньо уявляти явище або об’єкт дослідження.
3. Фізична модель
Спостерігаємо за рухом скейтборду. Ми можемо побачити в цьому русі і механічне (відбувається зміна положення в просторі), і електромагнітне (деформація колес), і теплове (нагрівання колес), і світлове (світловідбивна стрічка на скейті світиться вночі) явище.
Явище руху скейтборду супроводжується механічними, тепловими, електромагнітними, світловими явищами.
🤔 Чи слід ураховувати всі ці явища, визначаючи, наприклад, час руху скейтборду?
На час руху скейтборда усі перелічені вище явища не впливають. Можемо припустити, що ймовірніше на результат нашого дослідження будуть впливати маса, форма та розміри скейта.
Перед тим, як проводити теоретичне дослідження певного явища фізики спочатку визначають невелику кількість основних властивостей досліджуваного тіла, які суттєво впливають на хід явища. Далі створюють фізичну модель.
Фізична модель – це спрощене зображення явища, тіла, або їх систем, що має тільки ті властивості реального об’єкта, які досліджуються.
Якщо потрібно дізнатися про явище більше, ускладнюють модель, додаючи певні властивості.
Завдяки фізичним моделям, спостереженням та експериментам досліджується Всесвіт і формується сучасне уявлення про його будову і розвиток.
🤔 Чи можливе вивчення Всесвіту без «дотику»?
Астрономи не можуть проводити прямі експерименти на зорях, планетах, міжзоряному просторі. Фізика допомагає вирішити це питання, використовуючи теоретичні моделі, дистанційний аналіз об‘єктів за допомогою випромінювання. Закон всесвітнього тяжіння допоміг розрахувати орбіти планет. Випромінювання дало змогу зробити знімки Стовпів Творіння. Теорія відносності Ейнштейна зробила прорив у вивченні зоряних скупчень. Отже всі методи пізнання від теоретичних до експериментальних слугують формуванню сучасного уявлення про будову та розвиток Всесвіту.
4. Правила безпеки при роботі в кабінеті фізики
🤔 Чи потрібно дотримуватися певних правил під час проведення дослідів?
Щоб запобігти травмування учнів, псування приладів тощо потрібно дотримуватися правил техніки безпеки в кабінеті фізики.
Правила безпеки при роботі в кабінеті фізики
1. З'ясуйте порядок та правила безпечного проведення досліду. Звільніть робоче місце від зайвих предметів.
2. Розпочинайте виконувати завдання лише з дозволу вчителя та виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням.
3. Після закінчення роботи приберіть робоче місце.
4. У разі травмування, загоряння чи інших непередбачених ситуацій негайно повідомте вчителя.
5. Українські фізики
самостійно ознайомтесь з «Набором карток з інформацією про деяких українських вчених», які доступні за посиланням: www.fizikanova.com.ua/vcheni
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Захар кидає в річку камінець так, щоб він відскочив декілька разів від поверхні води. Максим зацікавлено дивиться на це і рахує. Хто з дітей у цьому випадку здійснює експеримент, а хто – спостереження? Обґрунтуйте свою відповідь.
Захар здійснює експеримент, а Максим – спостереження.
2. Олесь і Надійка після уроків прийшли у лабораторію фізичного експерименту. Олесь підібрав різні мильні розчини і намагається з’ясувати, який із них краще підходить для утворення найбільших мильних бульбашок. Надійка дивиться на бульбашки як вони сяють на сонці. Хто з дітей здійснює експеримент, а хто – спостереження? Обґрунтуйте свою відповідь.
Олесь здійснює експеримент, а Надійка – спостереження.
3. Завдяки розрахункам, здійсненим на основі законів фізики, інженери можуть стежити на екрані комп’ютера, як відбувається зіткнення сконструйованого ними автомобіля зі стіною. Поясніть, чому цей метод кращий, ніж проведення краш-тестів на реальному автомобілі.
Комп’ютерне моделювання наближене до реальної ситуації, яка може трапитись з автомобілем, тому замінює реальний експеримент, в результаті якого автомобіль буде пошкоджено.
4. Світлана щодня малює приблизний вигляд Місяця. Який метод пізнання вона використовує і що досліджує?
Дівчинка вивчає фази місяця методом спостереження.
5. Маючи різні м’ячі, ви досліджуєте, у якого з них буде найкраща дальність польоту. Які властивості м’ячів вам потрібно врахувати, а якими можна знехтувати, створюючи відповідну модель для розв’язання даної задачі. (учні самостійно наводять властивості м’яча, які не враховуватимуть створюючи відповідну фізичну модель)
Наприклад, форму та масу м’яча потрібно враховувати, а колір – ні.
7. Визначте, у яких твердженнях ідеться про гіпотезу, експеримент або спостереження.
1) Ваги показали, що стілець із дерева важчий, ніж із пластику. (експеримент)
2) Лаплас вважав комети обривками міжзоряних туманностей. (гіпотеза)
3) Олег помітив, що влітку рано-вранці над озером виникає туман. (спостереження)
4) Хімік Гарольд Урей припустив, що Місяць прилетів з іншої частини галактики. (гіпотеза)
5) Роберт Ендрюс Міллікен визначив значення елементарного заряду з точністю до 1%. (експеримент)
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Які методи пізнання навколишнього світу вам відомі?
2. Що таке спостереження?
3. Наведіть приклади фізичних явищ, знання про які ви здобули в результаті власних спостережень.
4. Що таке експеримент? Чим експеримент відрізняється від спостереження?
5. Яких етапів дотримуються вчені у ході фізичних досліджень?
6. Що таке фізична модель? Для чого створюють фізичні моделі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 2, Вправа № 2 (1-4)
УРОК 1
Тема: Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища
І. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
Переглянь відео
https://www.youtube.com/watch?v=0179OPGt1-Y
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Фізика – наука про природу
🤔 Що спільного між науковцем і дитиною?
«Як виникає веселка? Як потрапити на Марс? Чому з труби йде дим? Чому небо синє?» – ці питання ставить не тільки маленька дитина, а й досвідчений науковець. Пошук відповідей на питання «Як це відбувається?» і «Чому це відбувається саме так, а не інакше?» сприяє розвитку людини як особистості, так і людства вцілому. Чим більше ми знаємо про навколишній світ, тим складнішим він виявляється. Тому протягом століть розвивалися різні галузі природничих знань таких як, фізика, хімія, астрономія, біологія, екологія, географія тощо. Вчені, що спеціалізуються в цих галузях, вивчають різні сторони нашої реальності.
🤔 Які питання ставитимуть науковці спостерігаючи за димом, що йде з заводської труби?
Фізик запитає: Чому дим піднімається? Яка енергетична здатність палива? Чи можна отримати енергію іншим способом, крім спалювання вугілля?
Хімік запитає: У результаті яких хімічних реакцій утворюється дим?
Біолог запитає: Як вдихання диму впливає на життєві функції організму?
Еколог запитає: Як можна захистити навколишнє середовище від забруднення димом?
Усі науковці природознавчих дисциплін можуть вивчати одні і ті самі природні чи рукотворні явища, але з різних боків. Фізики цікавляться явищами, які відбуваються в навколишньому світі, досліджують чинники, що впливають на їхній перебіг, намагаються визначити закони, яким підпорядковані ці явища. Інші природничі науки, такі як біологія та хімія, користуються досягненнями фізиків.
Фізика – це природнича наука, яка вивчає найзагальніші закономірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її руху.
2. Основні фізичні поняття та визначення
🤔 Чи має фізика власні поняття та визначення?
Одним із фундаментальних понять є фізичне тіло.
Фізичні тіла – це предмети й об’єкти, які нас оточують.
🤔 Назвіть фізичні тіла, що нас оточують.
Наприклад, це рослини, тварини, гори, планети, транспорт, меблі, предмети вжитку (ручка, пенал, олівець). Вони мають будову, форму та об’єм.
🤔 З чого складаються фізичні тіла?
Речовина – це те, з чого складаються фізичні тіла.
Наприклад, футбольний м’яч виготовляється зі шкіри або синтетичних матеріалів, гуми, та наповнюється повітрям; літак складається з різних металів (алюміній, сталь, титан), композитних матеріалів (карбонові волокна або скловолокно), пластику, скла; меблі можуть бути виготовлені з дерева (дуб, сосна, ясен, горіх), металу (сталь, алюміній, залізо), тканини (бавовна, льон, велюр, шкіра, синтетичні матеріали), скло, пластик.
🤔 Наведіть свої приклади фізичних тіл і речовин, з яких вони складаються.
Наприклад, цинк – речовина, а цинкове відро – фізичне тіло; вода – речовина, а крапля води – фізичне тіло; алюміній – речовина, а алюмінієвий дріт – фізичне тіло.
З тілами можуть відбуватися зміни або процеси. Серед усіх явищ, які можуть відбуватися з тілами, потрібно розрізняти саме фізичні явища. Наприклад, на відміну від хімічних, при фізичних не відбувається перетворення речовин.
Фізичні явища – явища, які можна описати за допомогою фізичних законів.
Фізичні явища:
· механічні (політ ракети, рух потяга, біг коня, обертання Землі навколо Сонця);
· звукові (дзвін, пташиний спів, тупіт коня, гуркіт грому, розмова);
· теплові (замерзання води, танення снігу, нагрівання їжі);
· електромагнітні (розряд блискавки, електризація волосся, притягання магнітів);
· світлові (світіння електричної лампочки, сонячні та місячні затемнення, веселка).
🤔 Які фізичні явища можна продемонструвати за допомогою мобільного телефону?
За допомогою мобільного телефону можна спостерігати наступні явища: механічні (рух телефону, вібрація); світлові (зображення на екрані, спалах камери, зміна яскравості); теплові (нагрівання телефону під час зарядки або використання, охолодження телефону після вимкнення, вимірювання температури процесора за допомогою датчика); електромагнітні (передавання і приймання радіосигналів); звукові (відтворення музики, розмова по телефону, запис голосових повідомлень).
3. Чим ми завдячуємо фізиці
🤔 Якими предметами, пристроями, речами ми користуємося щоденно завдяки відкриттям в області фізики?
Нас оточують корисні речі – стільникові телефони, мікрохвильові печі, комп’ютери, рідкокристалічні телевізори. У побуті нам допомагають електричні пральні машини, праски, посудомийки, холодильники, кондиціонери. Ми мандруємо автомобілями, літаками, на повітряних кулях, річкових та морських суднах. Людина підкорила вогонь, енергію вітру та Сонця, атомне ядро, зазирнула у неосяжні простори космосу. Навчилася будувати мікроскопи й телескопи, прискорювачі елементарних частинок й атомні реактори. І все це завдяки фізиці – науці, яка своїми законами охоплює увесь навколишній світ і є підґрунтям усіх інших природничих наук. Закони фізики використовують в усіх науках.
🤔 Що ми будемо вивчати на уроках фізики в 7 класі?
На уроках фізики у 7 класі ви ознайомитеся з будовою речовин, різними механічними процесами. Навчитесь проводити фізичні дослідження та вимірювати масу тіл, сили, що діють на них, об’єми тіл.
Отже, ваше перше знайомство з фізикою відбулося. Ми разом вирушили у довгу мандрівку найдивовижнішою наукою. Хотілося б, щоб ви з перших кроків зрозуміли: мандрівка буде нелегкою, проте дуже цікавою. У когось вона триватиме 5 шкільних років, а у когось і все життя. Хай щастить вам на цьому шляху!
III. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Виберіть з переліку назви фізичних тіл, речовин та фізичних явищ: вода, мотоцикл, маркер, гальмування, залізо, ліхтарик, телефон, обертання, охолодження, повітря, конденсація, олово.
Фізичне тіло
Речовина
Фізичне явище
мотоцикл
вода
гальмування
маркер
залізо
обертання
ліхтарик
повітря
охолодження
телефон
олово
конденсація
2. Назвіть речовини, з яких складаються такі тіла: шкільна парта, планшет.
Шкільна парта складається з дерева, металу, фарби, клею, лаку.
Планшет складається з пластику, скла, металів.
3. Визначте, до якого виду явищ можна віднести явища із переліку?
Тенісний м’яч під час змагань пролітає 15 метрів за пів секунди (механічне).
Головний герой побачив своє відображення в дзеркалі (світлове).
В стаканчику утворилися кристали льоду (теплове).
Лунає Гімн України (звукове).
Стрілка компаса вказує на північ (електромагнітне).
Дрони летять групою (механічне).
Розпалювати багаття можна у спеціально відведених місцях (теплове).
В темряві, погладжуючи кота, можна побачити як шерсть спалахує маленькими іскорками (електромагнітне).
Світиться екран ноутбука (світлове).
Лунає знайома пісня (звукове).
4. Які з перелічених явищ є механічними й водночас тепловими: метеорит влітає в атмосферу Землі, на острів стікає розпечена лава, рятувальники загасили займання сухої трави, Укрзалізниця розпочала електрифікацію колії.
Метеорит влітає в атмосферу Землі (влітає – це механічний рух, відбувається тертя з частинками атмосфери, внаслідок чого метеорит нагрівається – теплове), на острів стікає розпечена лава (стікає – механічне, розпечена – теплове).
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПІДСУМКИ
Обговорення вивченого матеріалу
1. Дайте визначення поняттю фізика. Що вона вивчає?
2. Дайте визначення фізичного тіла. Наведіть приклади.
3. Що таке речовина? Наведіть приклади.
4. Що таке фізичні явища?
5. Які є види фізичних явищ? Наведіть приклади.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 1, Вправа № 1 (1-6)
ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ
1. У поданому нижче тексті назвіть уривки, які стосуються фізичних явищ.
· У помірному кліматичному поясі восени листя на деревах змінюють кольори на різні відтінки жовтого, коричневого і червоного.
Відповідь: зміна кольору листя – біологічне явище.
· Завдяки своїй формі листя падає повільніше, ніж товста гілка з тієї самої висоти.
Відповідь: листя падає – фізичне явище.
· Коли ми збираємо листя металевими граблями з дерев’яною ручкою, зубці граблів згинаються, але їх тверда дерев’яна ручка не змінює форму.
Відповідь: зміна форми або об’єму тіла – фізичне явище.
· Восени ми рідко спостерігаємо блискавки, але часто бачимо туман, що ускладнює керуванням автомобілем.
Відповідь: блискавка, туман – фізичне явище.
· Туман несприятливий тим, що сильно розсіює світло від автомобільних фар.
Відповідь: розсіювання світла – фізичне явище.
2024-2025 навчальний рік
Урок 60 Прості механізми. Важіль. Момент сили. Умови рівноваги важеля
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Продивіться відео
https://www.youtube.com/watch?v=RDoHKQ6w9QU
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Прості механізми
На будівництві, на виробництві, на відпочинку – скрізь ми потребуємо допомоги. Нас оточують пристрої, які працюють за рахунок електроенергії, за рахунок згоряння палива, але так було не завжди. Раніше всю роботу можна було виконати тільки руками, або за допомогою тварин. Наші сили обмежені і це проблема. Ми не можемо за один раз перенести тонну цегли. Не можемо руками вкрутити шуруп у дерево. Саме тому, з часом, людина винайшла прості механізми, які допомагають полегшити виконання роботи.
Прості механізми – це пристрої, призначені для перетворення сили, у яких робота здійснюється за допомогою механічної енергії.
Прості механізми переважно застосовують для того, щоб мати виграш у силі, тобто збільшити силу, яка діє на тіло, у кілька разів, або змінити напрямок прикладеної сили. До простих механізмів належать: важіль, блок, коловорот, похила площина, клин і гвинт. У побуті використовується величезна кількість більш складних пристроїв (викрутка, консервний ніж, пінцет, ножиці тощо), але вся їх різноманітність насправді є прототипами самих простих механізмів. Будь-які складні механізми, як, наприклад, крани, бульдозери, потяг, літак, пральна машина завжди складається з простих механізмів.
2. Важіль
Сьогодні на уроці ми познайомимось із таким простим механізмом як важіль.
Важіль – це тверде тіло, яке може обертатися навколо нерухомої точки опори.
Із застосуванням важелів ми зустрічаємось повсякчасно. Обценьки, плоскогубці та багато інших інструментів теж працюють за принципом важелів. Важелі – складова частина багатьох складних механізмів і машин: гойдалки на дитячих майданчиках, кермо і педалі велосипеда й автомобіля, стріла підіймального крана, штурвал літака – усе це важелі або їх різновиди.
Говорячи про важіль, застосовують такі поняття, як точка прикладання сили, вісь обертання, лінія дії сили та плече сили.
Характеристики важеля:
Точки прикладання сили – це точки, у яких на важіль діють інші тіла, наприклад, людина, вантаж.
Вісь обертання – пряма, що проходить через точку опори важеля , навколо якої він може вільно обертатися.
Лінія дії сили – це лінія, уздовж якої напрямлена сила, прикладена до важеля.
Плече сили ( і ) – найкоротша відстань від осі обертання (точки опори ) до лінії дії сили. Щоб визначити плече сили, необхідно з точки опори провести перпендикуляр до лінії дії сили.
3. Умова рівноваги важеля
🤔 За якої умови важіль перебуватиме в рівновазі?
Визначимо, за якої умови важіль перебуває в рівновазі.
Підвісимо, наприклад, зліва від осі обертання на відстані тягарець вагою . Справа від осі обертання підвісимо тягарці загальною вагою і пересуватимемо гачок, доки важіль не буде зрівноважено. Це відбудеться, коли тягарці загальною вагою займуть положення на відстані від осі обертання.
Правило важеля встановив давньогрецький учений Архімед. За легендою, саме йому належать слова: «Дайте мені точку опори – і я переверну Землю». Звичайно, Архімед не зміг би здійснити свій намір, якби йому і дали точку опори та важіль потрібної довжини. Піднімаючи Землю всього на 1 см, довге плече важеля описало б дугу величезної довжини. Для переміщення довгого кінця важеля при цьому шляху, наприклад зі швидкістю 1 м/с, потрібно було б мільйони років.
Важіль дає виграш у силі в стільки разів, у скільки плече однієї сили довше, ніж плече другої сили (у скільки разів виграється в силі, у стільки разів програється у відстані).
4. Момент сили
З того часу як Архімед установив правило важеля, ним користувалися у первісному вигляді майже 1900 років. І лише в 1687 році французький вчений П'єр Варіньон надав йому більш загальної форми та для характеристики обертальної дії ввів фізичну величину момент сили. Ця величина потрібна, аби встановити умови, за яких тіло перебуватиме в рівновазі, коли на нього діє декілька сил (більше двох).
Момент сили – фізична величина, яка дорівнює добутку сили, що діє на тіло, на плече цієї сили.
Одиниця моменту сили в СІ – ньютон-метр:
Сила 1 H створює момент сили 1 H·м, якщо плече сили дорівнює 1 м.
5. Правило моментів
Умова рівноваги важеля під дією двох обертальних сил: важіль перебуває в рівновазі, якщо момент сили, яка обертає важіль проти ходу годинникової стрілки, дорівнює моменту сили, яка обертає важіль за ходом годинникової стрілки.
🤔 Що робити, якщо на плечі важеля діє декілька сил?
Підвісимо, наприклад, зліва від осі обертання на відстані тягарці загальною вагою . Під дією сили важіль почне обертатися проти годинникової стрілки. Щоб компенсувати обертальну дію сили , до другого кінця важеля підвісимо тягарець вагою на відстані від осі обертання. Сила обертає важіль за годинниковою стрілкою. Побачимо, що рівноваги важеля (його горизонтального положення) ще не досягнуто. Щоб домогтися рівноваги важеля, необхідно підвісити ще один тягарець вагою і пересуватимемо гачок, доки важіль не буде зрівноважено. Це відбудеться, коли тягарець вагою займе положення на відстані від осі обертання. Сила обертає планку за годинниковою стрілкою.
Розглянутий приклад дозволяє сформулювати загальну умову рівноваги тіла, що має закріплену вісь обертання.
Умова рівноваги важеля (правило моментів):
Важіль перебуває в рівновазі, якщо сума моментів сил, які обертають важіль проти ходу годинникової стрілки, дорівнює сумі моментів сил, які обертають важіль за ходом годинникової стрілки.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому серединою ножиць легше різати міцний картон, ніж їх кінцями?
Це дає можливість зменшити силу, що прикладається до ручок ножиць.
2. В якому місці дверей розташовують ручку, щоб двері було легше відкривати?
Ручку розташовують ближче до краю дверей, щоб збільшити плече сили і цим полегшити відчинення дверей.
5. Пі час роботи із лабораторним важелем, одне плече важеля дорівнювало 25 см, при цьому на нього діяла сила 1 Н, а на друге – 4 Н. На якій відстані від точки обертання важеля знаходиться точка прикладання другої сили, щоб він знаходився у рівновазі?
6. На малюнку зображений важіль. Вага вантажу 2 дорівнює 80 Н. Якою є маса вантажу 1?
7. Двоє учнів, готуючись до уроку фізики з теми «Важіль» самотужки досліджували умови рівноваги. На кінці важеля поставили стаканчики з кульками масами 300 г і 100 г. На якій відстані від середини важеля вони розмістили опору, щоб важіль був у рівновазі. Довжина важеля 48 см.
8. Мати з батьком вирішили погойдати сина на гойдалці. На якій відстані від центру О гойдалки треба посадити сина масою 25 кг, щоб вона була у рівновазі, при умові, що батько і мати сидять на краях гойдалки з рівними плечима? Маси батька і матері відповідно 75 і 65 кг. Довжина всієї гойдалки 5 м.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Що таке важіль? Наведіть приклади застосування важеля.
2. Дайте означення плеча сили.
3. Якою рівністю записують правило важеля?
4. Чи завжди важіль застосовують для отримання виграшу в силі? Наведіть приклади.
5. Дайте означення моменту сили. Якою є одиниця моменту сили в СІ?
6. Сформулюйте правило моментів.
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 39, с. 230 Вправа № 39 (1, 5) +доповідь, важіль в організмі людини, тварини чи комахи.
Урок 59 Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Продивіться відео
https://www.youtube.com/watch?v=E883-jJHXAM
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
2. Визначте, як зміниться кінетична енергія тіла, якщо його швидкість руху зменшиться в 4 рази?
Кінетична енергія залежить від квадрату швидкості, відповідно до математичного запису цієї залежності . Отже, якщо швидкість руху зменшиться в 4 рази, то значення кінетичної енергії зменшиться в 42 раз, тобто у 16 раз.
3. Визначте, як зміниться потенціальна енергія тіла, якщо його висота над поверхнею збільшиться у 3 рази?
Потенціальна енергія тіла прямо пропорційна до висоти тіла відносно нульового рівня . Отже, якщо висота над поверхнею збільшиться у 3 рази, то значення потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею збільшиться також у 3 рази.
4. Під час гри регбі Марічка підкинула вгору м’яч масою 0,3 кг зі швидкістю 10 м/с. Яка кінетична і потенціальна енергія м’яча на висоті 3 м?
5. Яблуко, маса якого 200 г, вільно падає з висоти 6 м. На якій висоті кінетична енергія дорівнює потенціальній?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 40 , с. 237 Вправа № 40 №1
Урок 58 Закон збереження і перетворення механічної енергії
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Перетворення одного виду енергії в інший
Ви напевно знаєте, хто такі скейтбордисти, а можливо вони є і серед вас. В багатьох містах існують скейт-парки з відповідним покриттям і серією деяких перешкод, на яких скейтбордисти виконують свої трюки.
🤔 Чи відбувається зміна потенціальної та кінетичної енергій під час виконання трюків скейтбордистом?
Розглянемо рух скейтбордиста докладніше. Вважатимемо, що покриття якісне, гладеньке, тому під час руху на скейті, тертям можна знехтувати. За нульовий рівень оберемо найнижче положення скейтбордиста (рівень землі).
У нашому спостереженні в положенні 1 скейтбордист розпочинає свій рух і перебуває на найбільшій висоті, отже, в положенні 1 скейтбордист має найбільшу потенціальну енергію . В цьому ж положенні 1 скейтбордист ще не рухається, тому його швидкість дорівнює нулю, тому і кінетична енергія дорівнює нулю .
Розглянемо положення 2 скейтбордиста. Під час руху з певної висоти швидкість скейтбордиста поступово збільшується, відповідно зростає його кінетична енергія . Потенціальна ж енергія скейтбордиста зменшується, адже зменшується висота , на якій перебуває скейтбордист.
У положенні 3 скейтбордист перебуває у найнижчому положенні, тому його потенціальна енергія дорівнює нулю , а швидкість набуває максимального значення, як і значення кінетичної енергії .
За рахунок запасу кінетичної енергії скейтбордист продовжує рух, піднімаючись усе вище, внаслідок чого зростає його потенціальна енергія. Натомість швидкість руху скейтбордиста зменшується, відповідно зменшується його кінетична енергія.
Нарешті скейтбордист на мить зупиниться в положенні 4 – на висоті . Кінетична енергія скейтбордиста перетвориться на нуль, а потенціальна енергія сягне найбільшого значення.
2. Закон збереження і перетворення механічної енергії
Таким чином, під час руху скейтбордиста по траєкторії його енергія весь час перетворюється з одного виду на інший на якісному рівні, тобто потенціальна в кінетичну і навпаки.
🤔 А що можна сказати про кількісне значення повної механічної енергії в усіх положеннях спортсмена?
Розрахунки значень повної механічної енергії в положеннях скейтбордиста 1, 2, 3, 4 мають однакові значення . На основі цього прикладу можемо сформулювати закон збереження і перетворення механічної енергії.
Закон збереження і перетворення механічної енергії:
В замкнутій системі тіл* механічна енергія нікуди не зникає і нізвідки не виникає, вона лише перетворюється з одного виду на інший і є величиною сталою.
3. Повна механічна енергія в незамкненій системі тіл
🤔 Чи буде справджуватися закон збереження і перетворення механічної енергії на прикладі руху скейтбордиста, якщо тертям знехтувати не можна?
Закон збереження і перетворення механічної енергії справджується лише у випадках, коли немає втрат механічної енергії, зокрема за умови відсутності тертя. Якщо в системі існує тертя, то механічна енергія (або її частина) перетворюється на внутрішню. Поверхня, по якій рухається спортсмен, може бути не ідеально гладенькою, тому під час руху скейтбордист буде втрачати енергію через тертя. Тертя, в свою чергу, буде впливати на зміну внутрішньої енергії тіл, що взаємодіють між собою. І, як наслідок, скейтбордист не зможе піднятися на таку саму висоту, з якої почав рух.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Які перетворення енергії відбуваються під час стрільби з лука?
Потенціальна енергія деформованого лука перетворюється у кінетичну енергію руху стріли.
2. Навіщо спортсмен перед стрибком у висоту з жердини розбігається?
Щоб набути якнайбільшої кінетичної енергії, яка при стрибку у висоту перетворюється у потенціальну.
3. Під час максимального відхилення нитяного маятника, він має потенціальну енергію рівну 550 Дж. Маятник відпускають і він починає рухатися. Якою буде потенціальна енергія маятника під час наближення до положення рівноваги, якщо кінетична енергія складає 235 Дж?
4. З якої висоти відносно Землі впав з пальми кокос масою 1500 г, якщо його кінетична енергія в момент удару об Землю складала 450 Дж?
5. З якою швидкістю хлопчик підкинув м’яч масою 0,5 кг вгору, якщо при максимальному піднятті м’яч набув потенціальної енергії 100 Дж?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Наведіть приклади перетворення потенціальної енергії тіла на кінетичну і навпаки.
2. Сформулюйте закон збереження механічної енергії. За яких умов виконується закон збереження механічної енергії?
3. Наведіть приклади, коли повна механічна енергія не зберігається. Чи порушується при цьому закон збереження та перетворення енергії?
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 42, 43, 44 с. 247 вправа №43 №1-2
ВИКОНАТИ ТЕСТ :
Завдання необхідно виконати до 27 квітня 10:00 год
Код доступу 9322203 використайте цей код, відкривши посилання
Або перейдіть за посиланням:
Урок 57 Механічна енергія. Потенціальна і кінетична енергії тіла
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Механічна енергія
Для того, щоб сани з’їхали з гори, їх потрібно туди затягнути. З гори вони будуть з’їжджати самостійно, збільшуючи швидкість. Це означає, що для того, щоб розігнати сани, потрібно їх підняти на висоту. Ніби висота переходить у швидкість. Для того щоб вивчати та описувати такі перетворення, ввели фізичну величину, яку назвали енергією. В рекламі ми можемо побачити, як у людини витрачається енергія і йому пропонують шоколадний батончик, або напій. Поняття «енергія» добре знайоме любителям комп’ютерних ігор. Виконуючи певну дію, персонаж втрачає енергію.
З курсу природознавства ви знаєте такі типи енергії: «електрична енергія», «атомна енергія», «механічна енергія». У механіці ми маємо справу з механічною енергією.
Механічна енергія – це фізична величина, яка характеризує здатність тіла (системи тіл) виконувати роботу.
Механічну енергію позначають символом (або ). Одиниця механічної енергії в СІ – джоуль (Дж).
Розглянемо приклади:
1. Піднятий над землею камінь має механічну енергію, тобто може виконати механічну роботу, наприклад, може розколоти горіх.
2. Натягнута тятива лука має механічну енергію, якщо тятиву відпустити, то вона розпрямиться і надасть швидкості стрілі, тобто виконає механічну роботу.
3. Куля для боулінгу, яка рухається доріжкою, має механічну енергію, оскільки може виконати механічну роботу – збити кеглі.
Чим більшу енергію тіло має, тим більшу роботу воно може виконати. Під час виконання механічної роботи енергія тіла змінюється. Отже, механічна робота є мірою зміни енергії тіла.
Механічна енергія буває двох видів: потенціальна та кінетична.
2. Потенціальна енергія
Потенціальна енергія – це енергія, зумовлена взаємодією тіл або частин тіла.
Потенціальна енергія піднятого тіла
Тіло, підняте над поверхнею Землі, має потенціальну енергію, зумовлену притяганням тіла до Землі.
Потенціальна енергія піднятого на деяку висоту тіла дорівнює роботі, яку виконає сила тяжіння за час падіння тіла з цієї висоти
Потенціальна енергія пружно деформованого тіла
У пружно деформованому тілі частини тіла взаємодіють силами пружності. Якщо тіло «звільнити», то сили пружності повернуть його до недеформованого стану, виконавши механічну роботу. Отже, пружно деформоване тіло теж має потенціальну енергію.
Властивість деформованої пружини «запасати» потенціальну енергію, а потім за її рахунок виконувати механічну роботу використовують у багатьох механізмах: механічних годинниках, дверних замках, клапанах автомобільних двигунів, амортизаторах автомобілів тощо.
3. Кінетична енергія
Кінетична енергія – це енергія, яку має тіло внаслідок свого руху (від грец. «кінема» – рух). Куля для боулінгу, що котиться, автомобіль, що рухається – усі ці тіла мають кінетичну енергію.
Кінетична енергія – це енергія, яка зумовлена рухом тіла.
Дослідами встановлено, що кінетична енергія залежить від маси і швидкості рухомого тіла. Чим з більшою швидкістю рухається тіло і чим більшу масу воно має, тим більшу роботу може виконати, а, отже, тим більша його кінетична енергія.
Кінетична енергія тіла для різних спостерігачів може бути різною, оскільки відносно них може бути різною швидкість руху цього тіла.
4. Повна механічна енергія
🤔 Чи може тіло одночасно мати потенціальну та кінетичну енергію?
Доволі часто тіло має і потенціальну, і кінетичну енергії. Наприклад, літак, що летить над землею на деякій висоті, має і потенціальну енергію (бо взаємодіє із землею), і кінетичну енергію (бо рухається).
Повна механічна енергія тіла – це сума кінетичної і потенціальної енергій тіла.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чи можна вважати кінетичні енергії двох тіл однаковими, якщо швидкості їх руху однакові?
Не можна, бо кінетична енергія визначається не тільки швидкістю, а ще й масою.
2. Для чого, будуючи гідроелектростанцію, зводять греблю?
Щоб надати воді потенціальної енергії, а падаючи з висоти потенціальна енергія буде перетворюватися на кінетичну. Чим більше буде потенціальна енергія, тим більше буде кінетична.
3. Визначте кінетичну енергію кулі масою 8 г, що вилетіла з пістолета зі швидкістю 320 м/с.
4. Парашутист масою 70 кг відокремився від літака на висоті 3 км. Яку потенціальну енергію мав парашутист в момент стрибка?
5. Енергія пружно деформованого тіла пружини годинника складає 490 мДж, видовження пружини дорівнює 3,5 см. Знайти жорсткість пружини.
6. Журавель масою 10 кг летить на висоті 15 м. Визначте повну механічну енергію журавля, якщо його кінетична енергія дорівнює 120 Дж.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Що таке механічна енергія? Назвіть одиницю енергії в СІ.
2. Наведіть приклади на підтвердження того, що під час виконання роботи енергія тіла змінюється.
3. Дайте означення потенціальної енергії.
4. За якою формулою визначають потенціальну енергію піднятого на висоту h тіла?
5. Чи залежить значення потенціальної енергії піднятого на висоту тіла від вибору початкового рівня відліку висоти?
6. Дайте означення кінетичної енергії тіла.
7. За якою формулою можна обчислити кінетичну енергію тіла?
8. Чому кінетична енергія того самого тіла може бути різною?
9. Дайте означення повної механічної енергії тіла.
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 42, 43, 44 с. 243 вправа №42 №1-3, виконати тест
Урок 56 Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У скільки разів 1 МДж більший за 1 кДж?
2. Чи однакову роботу виконують і однакову потужність розвивають чоловіки однакової маси, які по сходах вибігають на одну і ту саму висоту: один за 2 хв, другий – за 1,5 хв?
Роботу хлопчики виконують однакову, а потужність у них різна, бо різний час виконання. Чим менший час виконання роботи, тим більше потужність. Тому потужність другого хлопчика більша.
3. Перше тіло, масою 3 кг, падає з висоти 2 м. З якої висоти повинно впасти друге тіло, масою 6 кг, щоб робота сили тяжіння в обох випадках була однаковою?
4. Визначте, у якому випадку сила тяжіння виконує додатну роботу:
а) автомобіль гальмує на горизонтальній дорозі;
б) скелелаз піднімається стінкою ущелини;
в) м’яч падає з гори;
г) хокейна шайба ковзає льодовим майданчиком.
5. Яку робу потрібно виконати, щоб підняти сумку вагою 45 Н на висоту 50 см?
6. Під дією сили 400 Н тіло перемістилося у напрямку дії сили на 10 м за 20 с. Якою буде потужність цієї сили?
7. При скручуванні корабельного троса довжиною 500 м, електричний двигун розвивав потужність 2 кВт. За скільки часу буде скручений трос при силі тяги 5 кН.
8. Екскаватор за 10 с піднімає ківш із ґрунтом на висоту 2,5 м. Маса ковша 50 кг. Об’єм ґрунту у ковша – 0,5 м3. Густина ґрунту – 1500 кг/м3. Яку потужність розвиває екскаватор?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 37-38, с.226 Вправа № 38 ( № 1,2)
Урок 55 Механічна робота. Одиниці роботи. Потужність
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Механічна робота
🤔 Що ви розумієте під словом «робота»?
Слово «робота» ми часто використовуємо у побутовій мові, маючи на увазі виконання певних дій – фізичних або розумових. Наприклад, робота у школі, робота будівельника, робота тесляра, робота телевізора, робота двигуна, робота піднімального крана.
🤔 Що мають на увазі фізики, коли говорять про роботу?
У фізиці поняття роботи набуває наукового змісту – це фізична величина, яку можна якісно і кількісно оцінити, крім того, розглядається перш за все механічна робота. Термін механічна робота (або робота сили) використовується лише тоді, коли тіло змінює своє положення в просторі під дією сили. Наприклад, людина, піднімаючи вантаж, виконує механічну роботу, трактор виконує механічну роботу, коли везе причеп. Робота виконується і тоді, коли сила, діючи на тіло (наприклад, сила тертя), зменшує швидкість його руху. А от у випадку, коли ми намагаємося зрушити з місця шафу, прикладаємо силу, але руху немає, то при цьому механічна робота нами не виконується.
🤔 Від чого залежить значення виконаної механічної роботи?
Чим більша сила діє на тіло, тим більшою є виконана цією силою механічна робота. Чим більший шлях пройде тіло під дією сили, тим більшу механічну роботу виконає ця сила.
Значення механічної роботи залежить від значення сили, що діє на тіло та шляху, який подолало тіло, рухаючись у напрямку цієї сили.
Механічна робота – це фізична величина, яка характеризує зміну положення тіла під дією сили і дорівнює добутку сили на шлях, подоланий тілом у напрямку цієї сили.
Одиниця роботи в СІ – джоуль (Дж); названа так на честь англійського вченого Джеймса Джоуля (1818-1889).
1 Дж дорівнює механічній роботі, яку виконує сила 1 Н, переміщуючи тіло на 1 м у напрямку дії цієї сили:
🤔 Яких значень може набувати механічна робота?
Як ви знаєте, сила має напрямок – це векторна величина. А от робота сили напрямку немає, тобто робота є величиною скалярною. Робота може бути додатною, від’ємною або дорівнювати нулю – залежно від того, куди напрямлена сила відносно напрямку руху тіла.
2. Потужність
🤔 Хто із чоловіків швидше підніме на третій поверх коробку?
За допомогою ліфта цю роботу можна виконати за кілька секунд. Людина, згинаючись від такої ноші, зійде сходинками за кілька хвилин. Чоловіки здійснять одну і ту саму роботу, але за різний час.
Отже, різним виконавцям для здійснення тієї самої роботи потрібен різний час. Для характеристики швидкості виконання роботи використовують фізичну величину потужність.
Потужність – це фізична величина, яка характеризує швидкість виконання роботи і дорівнює відношенню виконаної роботи до часу, за який цю роботу виконано.
Одиниця потужності в СІ – ват:
Ця одиниця дістала свою назву на честь британського інженера та винахідника-механіка Дж. Ватта (1736-1819).
1 Вт дорівнює потужності, за якої протягом 1 с виконується робота 1 Дж:
Як одиницю потужності Джеймс Ватт запровадив кінську силу. Цю одиницю й зараз використовують у техніці:
Наведемо значення потужностей двигунів деяких технічних засобів:
• Мотоцикли – 11-230 кВт (15-312 к.с.);
• Легкові автомобілі – 37-1000 кВт (50-1360 к.с.);
• Вантажні автомобілі – 35-2940 кВт (48-4000 к.с.);
• Трактори – 45-410 кВт (61-557 к.с.);
• Гелікоптери – 425-8380 кВт (578-11400 к.с.);
• Літак АН-225 «Мрія» (1 двигун) – 9190 кВт (12500 к.с.);
🤔 Як визначити потужність транспортного засобу?
Потужність транспортного засобу, наприклад, автомобіля, зручно виражати не через роботу й час, а через силу й швидкість. Припустимо, що треба визначити потужність транспортного засобу, який рухається з незмінною швидкістю , а його двигун створює силу тяги .
Отриманий результат має велике значення в різних виробничих процесах. Наприклад, можна розрахувати, якою має бути потужність автомобільного двигуна, щоб на певних ділянках дороги (з різною силою опору), він мав необхідну швидкість. Формула показує, що при одній і тій самій потужності, але при меншій швидкості, сила має бути більшою. Тому при проходженні важких ділянок шляху коробку передач автомобіля перемикають на меншу швидкість.
Ця формула також використовується при розрахунках миттєвої потужності транспортного засобу, навіть якщо швидкість змінюється.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чи виконує механічну роботу людина, коли натискає на стіл, що не зрушує з місця?
Робота не виконується, бо стіл не рухається під дією прикладеної сили.
2. Хлопчик та дівчинка почергово возять на санях один одного по горизонтальній площадці. Хто з них виконує більшу роботу, якщо маса хлопчика 40 кг, а дівчинки 50 кг?
Більшу роботу виконує хлопчик, бо він прикладає більше зусилля.
3. При переміщенні бруска на відстань 50 см динамометр показував силу 4 Н. Яка величина виконаної при цьому роботи?
4. Яку роботу потрібно виконати, щоб пакунок з продуктами масою 7 кг підняти на стіл висотою 1,5 м?
5. Потужність двигуна газонокосарки 600 Вт. Яку роботу вона виконає за 15 хв?
6. Автомобіль рухається дорогою зі швидкістю 144 км/год. Визначте силу тяги двигуна, якщо він розвиває потужність 80 кВт.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення механічної роботи.
2. Назвіть одиницю роботи в СІ і дайте її означення.
3. У яких випадках механічна робота є додатною? від’ємною? дорівнює нулю?
4. Дайте означення потужності.
5. Назвіть одиницю потужності в СІ і дайте її означення. Яку позасистемну одиницю потужності ви знаєте?
6. Як визначити потужність, яку розвиває тіло, якщо відомі сила, що діє на тіло, і швидкість руху тіла?
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 37-38, с. 223 Вправа № 37 ( №1,2)
Урок 54 Захист навчальних проєктів з теми «Взаємодія тіл. Сила.»
Мета уроку:
Навчальна. Визначити рівень оволодіння знаннями за темою, обраною для навчального проєкту в межах теми «Тиск. Закон Архімеда. Плавання тіл».
Розвивальна. Розвивати уміння правильно розподіляти час; самостійність у навчанні; вміння самостійно застосовувати правила, закони.
Виховна. Виховання дисципліни, чесності, відповідальності.
Тип уроку: урок контролю та корекції навчальних досягнень.
Обладнання: презентації проєктів, моделі, установки.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
II. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні теми
1. Інертність як причина порушення правил дорожнього руху. Гальмівний шлях автомобіля.
2. Шкода і користь сили тертя.
3. Повітряна оболонка Землі. Атмосферний тиск і його застосування. Вплив атмосферного тиску на самопочуття людини.
4. Гідравлічні машини і механізми: гальма автомобіля, насоси, амортизатори тощо.
5. Фонтани природні та штучні.
6. Досягнення українських конструкторів у повітроплаванні та літакобудуванні.
Додаткові теми
1. Інертність у техніці та побуті.
2. Еволюція важільних терезів.
3. Ґ. Ґалілей, І. Ньютон. Відкриття законів механіки.
4. Що таке тверде мастило?
5. Чи заважатиме невагомість у повсякденному житті?
6. Без сили тертя немає життя.
7. Способи збільшення та зменшення тертя в живій природі.
8. Як зменшити опір повітря.
9. Життя і досягнення Блеза Паскаля.
10. Демонстрація сили тиску атмосферного повітря: дивовижний дослід бургомістра Маґдебурґа Отто фон Ґеріке.
11. Гідравлічні машини.
12. Гальма автомобіля як гідравлічна машина.
13. Глибини, підкорені аквалангістами. Заходи безпеки під час підкорення морських глибин.
14. Апарати для вивчення морських і океанських глибин.
15. Легенди й міфи про життя Архімеда.
16. Склад атмосфери й атмосферний тиск на планетах Сонячної системи.
17. Історія польотів на повітряних кулях.
18. Від повітряної кулі до сучасних літаків.
19. Від стародавніх вітрильників до сучасних океанських лайнерів.
20. Видатний конструктор українського походження І.І. Сікорський.
21. Інтернет-дирижаблі.
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2. Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7. Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації.
ІV. Домашнє завдання
Оформити творчу роботу у вигляді презентації, доповіді, конспекту, малюнків тощо відправити на н.з. не пізніше 13.04
Орієнтовні теми
1. Інертність як причина порушення правил дорожнього руху. Гальмівний шлях автомобіля.
2. Шкода і користь сили тертя.
3. Повітряна оболонка Землі. Атмосферний тиск і його застосування. Вплив атмосферного тиску на самопочуття людини.
4. Гідравлічні машини і механізми: гальма автомобіля, насоси, амортизатори тощо.
5. Фонтани природні та штучні.
6. Досягнення українських конструкторів у повітроплаванні та літакобудуванні.
Додаткові теми
1. Інертність у техніці та побуті.
2. Еволюція важільних терезів.
3. Ґ. Ґалілей, І. Ньютон. Відкриття законів механіки.
4. Що таке тверде мастило?
5. Чи заважатиме невагомість у повсякденному житті?
6. Без сили тертя немає життя.
Урок 53 Контрольна робота № 4 з теми «Тиск. Закон Архімеда. Плавання тіл»
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1. Виберіть умову занурення тіла в рідину. (1 бал)
а) сила тяжіння менше сили Архімеда;
б) густина однорідного тіла менше за густину рідини;
в) сила тяжіння більша сили Архімеда;
г) густина однорідного тіла рівна густині рідини.
2. Одиниця вимірювання в СІ густини: (1 бал)
а) г/м3; б) кг/м3; в) м3/кг; г) г/см3.
3. Тиск твердого тіла на поверхню визначається за формулою: (1 бал)
4. Подайте в паскалях тиск 20 мм рт. ст. (1 бал)
5. (ЗАДАЧА) Визначте тиск меду на дно діжки, заповненої до країв, якщо висота діжки дорівнює 0,055 м. Густина меду 1420 кг/м3. (1 бали)
6. (ЗАДАЧА) На алюмінієвий брусок, повністю занурений у воду, діє сила Архімеда 27 Н. Обчисліть об’єм зануреного тіла. Відповідь подати у см3.(2 бал)
7. (ЗАДАЧА) За допомогою гідравлічного пресу, площі циліндрів якого відрізняються в 100 раз, потрібно підняти вантаж вагою 250 кН. Яку силу потрібно прикласти до меншого поршня? (2 бали)
8. (ЗАДАЧА) Яку силу потрібно прикласти, щоб утримати під водою залізний сейф масою 156 кг? Густина заліза дорівнює 7800 кг/м3. (3 бали)
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал., виконати к.р. відправити на н.з. не пізніше 13.04
Урок 52 Узагальнення та систематизація знань з теми «Тиск. Закон Архімеда. Плавання тіл»
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Узагальнити та систематизувати знання учнів на основі аналізу відповідних таблиць і схем, поданих у рубриці «Підбиваємо підсумки розділу 3 “Взаємодія тіл. Сила”» підручника.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чим менша густина тіла (при ) у порівнянні з густиною рідини, тим:
а) тіло глибше занурюється в воду;
б) менша виштовхувальна сила;
в) більша частина тіла розміщена над водою;
г) менша сила тяжіння тіла;
д) легше втопити тіло.
варіант (а) не підходить, бо, якщо густина тіла менша за густину тіла, то тіло не буде глибше занурюватися, а навпаки – більше спливати;
варіант (б) також не правильний, бо виштовхувальна сила залежить від густини рідини та об’єму зануреної частини, при сталій масі - зменшення густини призведе до збільшення об’єму, а, отже, до збільшення виштовхувальної сили;
варіант (д) не правильний, бо, чим менше густина тіла, тим буде важче втопити тіло, бо буде зростати виштовхувальна сила;
варіант (в) правильний, бо збільшується виштовхувальна сила при сталій силі тяжіння приведе до збільшення частини тіла, що буде розміщена над водою.
2. Виберіть найбільше значення тиску: 740 мм рт. ст.; 1 атм; 150 кПа.
Найбільше значення тиску 150 кПа
3. По болотистому ґрунту пройшов всюдихід, тиск якого на ґрунт дорівнював 30000 Па. Визначте, чи пройде по цій дорозі трактор масою 7 т, якщо площа однієї гусениці дорівнює 0,7 м2.
4. У ліве коліно сполучених посудин налито воду, а в праве – гас. Висота стовпа води 25 см. Визначте висоту стовпа гасу.
5. Площа великого поршня гідравлічного домкрата 750 см2. Яку площу повинен мати малий поршень, щоб, діючи на нього силою 80 Н, можна було підняти вантаж масою 1 т.
6. Скляна пластинка масою 150 г занурена у воду на одну третину свого об’єму. Визначте архімедову силу, що діє на пластинку.
7. Оболонку аеростата об’ємом 400 м3 заповнено воднем. Маса оболонки дорівнює 50 кг. Визначте підіймальну силу аеростата.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 36 с. 217 тести №7-9
Урок 51 Судноплавство та повітроплавання
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Судноплавство
🤔 Чому сталевий брусок тоне у воді, а сталеві судна плавають?
Густина сталі набагато більша від густини води, тому сталевий брусок тоне у воді відповідно умов плавання.
По воді плавають величезні, багатотонні судна. Розберемо, за якої причини? Для плавання на поверхні води, за умовою плавання тіл, потрібно, щоб сила тяжіння була зрівноважена виштовхувальною силою. Будь-яке судно (човен, корабель) занурюється у воду частково. Тобто, у нього є надводна та підводна частини. Занурена частина судна витісняє води достатньо, щоб архімедова сила зрівноважила силу тяжіння, яка діє на судно. Іншими словами, середня густина судна за рахунок повітря всередині нього набагато менша від густини води. Тому судно плаває на поверхні води, лише трохи занурюючись.
Середня густина суден набагато менша за густину води, тому судна плавають на її поверхні, занурюючись на відносно невелику частину свого об’єму.
Характеристики суден:
Осадка – це глибина, на яку занурюється судно у воду.
Осадка судна змінюється залежно від навантаження судна та від того, в річковій чи морській воді воно перебуває. Зрозуміло, що судно не можна перевантажувати.
Ватерлінія – це лінія на корпусі судна, що позначає його максимально допустиму осадку, за якої судно може безпечно плавати.
Коли судно повністю навантажене, то воно занурене у воду врівень із ватерлінією.
Повна водотоннажність судна – це вага води, яку витісняє судно, занурене до ватерлінії, тобто архімедова сила, що діє на повністю навантажене судно.
Оскільки навантажене судно плаває на поверхні води, то архімедова сила, яка діє на нього, за значенням дорівнює силі тяжіння, що діє на судно з вантажем:
Танкери для нафти мають повну водотоннажність до 5 млн кН, тобто їхня маса з вантажем сягає 500 000 т.
Якщо з повної водотоннажності виключити вагу самого судна, то отримаємо максимальну вагу вантажу, який може взяти на борт це судно, тобто визначимо вантажність судна.
Вантажність судна – максимальна вага вантажу, який судно може взяти на борт, – це різниця між повною водотоннажністю судна та його вагою.
Україна – морська держава. В країні є морський і річковий флот, а також порти, що мають велике економічне значення: Одеський, Чорноморський, Південний, Миколаївський, Бердянський, Маріупольський.
2. Підводний човен
🤔 Як здійснюється рух підводних човнів?
Підводний човен може змінювати свою густину. Усередині човна є баластні цистерни; якщо туди набрати воду, то густина човна стає більшою за густину води, і він починає занурюватись. Для того щоб човен почав спливати, потрібно «продути баласт», тобто витіснити за допомогою стисненого повітря з цистерн воду за межі човна. Тоді густина човна знову стає меншою від густини води. Під водою човен, рухаючись, маневрує за допомогою керма глибини і керма поворотів, які діють подібно до крил літака.
3. Повітроплавання
🤔 Чому нейлонова тканина падає в повітрі, а повітряні кулі, виготовлені із цієї тканини, здіймаються вгору і піднімають гондоли з пасажирами?
Так як сила Архімеда діє на тіла, не тільки занурені у воду, а й у газ, то, використовуючи її дію, можна сконструювати, за аналогією з водними суднами, літальні апарати, наприклад повітряні кулі (аеростати). Для повітроплавання потрібно, щоб виштовхувальна сила була більше сили тяжіння. Повітряні шари виготовляють з міцної оболонки. Якщо взяти нейлон, а густина нейлону набагато більша від густини повітря, то нейлонова тканина буде падати в повітрі. Якщо нейлонову оболонку у формі кулі наповнити газом, густина якого менше густини повітря (гелієм, воднем), то повітряна куля здійметься в небо.
Середня густина повітряної кулі менша від густини повітря, тому виштовхувальна сила більша за силу тяжіння і куля піднімається.
Повітряна куля може піднімати у небо різні вантажі: людей, пристрої, продукти тощо.
Піднімальна сила повітряної кулі – це різниця між виштовхувальною (архімедовою) силою і силою тяжіння.
Сила тяжіння, що діє на кулю складається із сили тяжіння, що діє на газ, яким заповнена оболонка та саму оболонку.
Шарльєр – це повітряна куля, наповнена легким газом (гелієм, воднем або іншими газами).
Названий за іменем французького вченого та винахідника Жака Александра Сезара Шарля. Перший політ зробив 27 серпня 1783 року на Марсовому полі в Парижі.
Монгольф'єр – це повітряна куля, наповнена гарячим повітрям.
Монгольф'єр отримав свою назву від прізвища винахідників – братів Монгольф'є – Жозеф-Мішеля і Жак-Етьєнна. Перший політ був здійснений у місті Анноне 5 червня 1783 року.
Оскільки густина повітря з висотою зменшується, повітряні кулі не можуть піднятися на яку завгодно висоту.
Повітряні кулі піднімаються тільки до тієї висоти, де густина повітря дорівнює середній густині кулі з вантажем.
Зараз повітряні кулі використовують для метеорологічних та інших досліджень, змагань, перевезень пасажирів, туристичних і пізнавальних подорожей.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Дирижаблі наповнюють легким газом. Чи не краще було з них викачати повітря?
Викачувати повітря з оболонки дирижабля не можна, бо величезна сила атмосферного тиску легко роздавить оболонку дирижабля.
2. У повітря запущено кулю, об’ємом 40 м3, наповнену гелієм. Визначте підіймальну силу кульки.
3. Чотири однакові повітряні кульки наповнені різними газами: воднем, азотом, вуглекислим газом і гелієм. Яка з них має найбільшу підіймальну силу?
Так як підіймальна сила – це різниця між виштовхувальною силою і силою тяжіння, то відповідь буде визначатися тільки значенням сили тяжіння, бо виштовхувальна сила однакова на усі кульки. Значення сили тяжіння залежить від маси, а маса визначається густиною. Чим менше значення густини – тим менше значення сили тяжіння, тим більше підіймальна сила. Порівняємо густини водню, азоту, природного газу та гелію – найменше значення у водню. Отже, найбільшу підіймальну силу має кулька, наповнена воднем.
4. Водотоннажність судна, яке перевозить 4000 т вантажу при зануренні до ватерлінії, складає 60 МН. Яка маса самого судна?
5. Суховантажна баржа-майданчик зайшла в порт і була розвантажена на загальну масу 250 т. Як змінилася осадка баржі при цьому? Вважати площу перерізу баржі на рівні ватерлінії рівною 500 м2.
6. У Мюнхені досить популярними є екскурсії на плотах. Якщо пліт складається з 40 колод, а об’єм кожної з яких дорівнює 0,25 м3, то яку максимальну масу вантажу можна перевезти на плоту? Густину дерева прийняти рівною 400 кг/м3.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Чому металеве судно плаває на поверхні води?
2. Що таке осадка судна?
3. Як максимально допустиму осадку позначають на корпусі судна?
4. Дайте означення повної водотоннажності судна, вантажності судна.
5. Як знайти піднімальну силу повітряної кулі?
6. Чим обмежена максимальна висота підняття повітряної кулі?
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 36, с. 215 Вправа № 36 (1, 2), с.217 тести №1-6
Урок 50 Лабораторна робота № 10. З’ясування умов плавання тіла
Мета уроку:
Навчальна. Дослідним шляхом визначити умови плавання тіл.
Розвивальна. Сприяти: розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення; виробленню звички до планування своїх дій; формуванню вміння самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи; формуванню вміння організовувати своє робоче місце.
Виховна. Виховувати в учнів охайність під час проведення експерименту, дбайливе ставлення до лабораторного обладнання; виховувати учнів працювати в парах та групах.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник, набір приладів для виконання роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Відео дослід https://www.youtube.com/watch?v=s26e78soH64
https://www.youtube.com/watch?v=uMiWTVLBmYo
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 10
Тема. З'ясування умови плавання тіл.
Мета: дослідним шляхом визначити, за якої умови: тіло плаває на поверхні рідини; тіло плаває всередині рідини; тіло тоне в рідині.
Обладнання: пробірка (або невелика склянка з-під ліків) з корком; нитка (або дротинка) завдовжки 20-25 см; посудина із сухим піском; вимірювальний циліндр, до половини наповнений водою; терези з важками; паперові серветки.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, переконайтеся, що ви знаєте відповіді на такі запитання.
1) Назвіть сили, що діють на тіло, занурене в рідину.
2) За якою формулою можна визначити силу тяжіння?
3) За якою формулою можна визначити архімедову силу?
4) За якою формулою визначають середню густину тіла через масу та об’єм тіла?
2. Визначте ціну поділки шкали вимірювального циліндра.
3. Закріпіть пробірку на нитці так, щоб, тримаючи за нитку, можна було занурити пробірку у вимірювальний циліндр, а потім витягти її.
4. Згадайте правила роботи з терезами та підготуйте терези до роботи.
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
Дослід 1. З’ясування умови, за якої тіло тоне в рідині
1) Виміряйте об’єм води у вимірювальному циліндрі.
2) Наповніть пробірку піском. Закрийте корок.
3) Опустіть пробірку у вимірювальний циліндр. У результаті ваших дій пробірка має опинитися на дні.
4) Виміряйте об’єм води і пробірки; визначте об’єм пробірки:
5) Витягніть пробірку, протріть її серветкою.
6) Покладіть пробірку на терези та виміряйте її масу з точністю до 0,5 г.
Дослід 2. З’ясування умови, за якої тіло плаває всередині рідини
1) Відсипаючи пісок із пробірки, досягніть того, щоб пробірка вільно плавала всередині рідини.
2) Витягніть пробірку, протріть її серветкою.
3) Покладіть пробірку на терези та виміряйте її масу з точністю до 0,5 г.
Дослід 3. З’ясування умови, за яких тіло плаває на поверхні рідини
1) Відсипте з пробірки ще деяку кількість піску. Переконайтеся, що після повного занурення пробірки з піском у рідину вона спливає на поверхню рідини.
2) Витягніть пробірку, протріть її серветкою.
3) Покладіть пробірку на терези та виміряйте її масу з точністю до 0,5 г.
Опрацювання результатів експерименту
1. Для кожного досліду обчисліть середню густину пробірки з піском . Занесіть до таблиці результати обчислень, закінчіть її заповнення.
2. Для кожного досліду виконайте схематичне креслення, на якому зазначте сили що діють на пробірку (їх напрямок, точка прикладання, числове значення).
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте, за якої умови: 1) тіло тоне в рідині; 2) тіло плаває всередині рідини; 3) тіло плаває на поверхні рідини.
Контрольні запитання
1. Під поверхню води занурили однакові кульки з льоду, сталі і корка. Як вони почнуть рухатись, якщо їх відпустити?
2. У посудині з водою плавають тіла, які мають однакові об’єми, але різну масу. Визначте, на яке тіло діє найменша архімедова сила?
3. Тіло масою 500 г під час повного занурення у воду витісняє 625 см3 води. Плаває це тіло у воді чи тоне? Як воно буде себе поводити у бензині?
Творче завдання (на вибір)
1. Запропонуйте два способи визначення середньої густини яйця. Запишіть план проведення кожного досліду.
2. Опустіть пробірку з піском спочатку в мензурку з водою за умови, що вона плаває всередині води, а потім у мензурку з розчином солі. Опишіть, чим відрізняються результати цих дослідів та як їх пояснити.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 28, виконати роботу оформити відправити на н.з. не пізніше 22.03
Урок 49 Умови плавання тіл
Навчальна. Дати учням знання про умови плавання тіл; установити співвідношення між густиною тіла й рідини (або газу), необхідне для забезпечення умови плавання тіл; формувати вміння розв’язувати задачі.
Розвивальна. Розвивати вміння формулювати гіпотези на основі спостережень; вчити ставити взаємопов’язані проблемні запитання до теми, показати учням практичну значущість набутих знань.
Виховна. Виховувати уважність, зібраність, спостережливість, підтримувати на високому рівні загальну працездатність учнів до навчання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відео урок https://www.youtube.com/watch?v=WKXrqN2JH1k
1. Умови плавання тіл
🤔 Ви неодноразово спостерігали, що кинутий у воду камінь відразу тоне, а човни, дерев’яні іграшки й повітряні кульки плавають, плавають риби, дельфіни, інші істоти. Чому одні тіла тонуть, а інші плавають?
Візьмемо невелику посудину з водою та декілька куль або брусків, виготовлених із різних матеріалів. Будемо по черзі опускати тіла у воду на певну глибину, а потім відпускати їх без початкової швидкості та спостерігатимемо за їх поведінкою.
Ви вже знаєте, що на занурене в рідину тіло діють дві сили: сила тяжіння напрямлена вертикально вниз, і архімедова сила напрямлена вертикально вгору.
Варіант 1. Занурення
Тіло занурюється, тому що сила тяжіння більша за архімедову силу.
Варіант 2. Плавання всередині рідини
Тіло плаває всередині рідини, тому що сила тяжіння дорівнює архімедовій силі.
Варіант 3. Спливання
Тіло спливає, тому що сила тяжіння менша від архімедової сили.
Варіант 4. Плавання на поверхні рідини
Тіло плаває на поверхні рідини, тому що сила тяжіння дорівнює архімедовій силі.
2. Плавання тіл у живій природі
Тіла мешканців морів і річок містять у своєму складі багато води тому їхня густина близька до густини води. Щоб керувати середньою густиною свого тіла, водні мешканці використовують різні «прийоми».
Змінюючи об'єм плавального міхура, риба може занурюватися, спливати або плавати всередині рідини.
Молюск наутилус плаває завдяки здатності змінювати об'єм внутрішніх порожнин у своєму організмі.
Повітряна оболонка на черевці дозволяє водяному павукові підніматися з глибини на поверхню.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
2. Хлопчик упустив іграшку у формі кулі у річку. Куля має масу 150 г та об’єм 300 см3. Що станеться з кулею: потоне чи буде плавати?
3. Плоска крижина, що пливе річкою, має товщину 30 см. Яка висота надводної частини крижини?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. За якої умови тіло тонутиме в рідині або газі? Наведіть приклади.
2. Яку умову потрібно виконати, щоб тіло плавало в товщі рідини або газу? Наведіть приклади таких тіл.
3. Сформулюйте умову спливання тіла в рідині або газі. Наведіть приклади.
4. За якої умови тіло плаватиме на поверхні рідини?
5. Для чого і як мешканці морів і річок змінюють власну густину?
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 28, Вправа № 28 (2, 3, 5)
Урок 46 Сполучені посудини. Манометри
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Сполучені посудини
Сполучені посудини – це посудини, з'єднані між собою так, що між ними може перетікати рідина.
🤔 Ми з вами знаємо, як поводить себе рідина в одній посудині. А що буде з рідиною, якщо її помістити у дві сполучені посудини? У декілька сполучених посудин?
Найпростіші сполучені посудини – це дві з’єднані між собою трубки. Якщо в одну з трубок наливати воду, то вода перетікатиме в другу трубку. Після того як рух води припиниться, вода в обох трубках (обох колінах сполучених посудин) установиться на одному рівні. Якщо нахиляти або піднімати одне з колін, то вода перетікатиме з коліна, розташованого вище, доти, доки рівні води в обох колінах знову не зрівняються.
Вільні поверхні рідини встановлюються на одному рівні не лише у двох, але у й будь-якій кількості сполучених посудин, незалежно від того, яку форму вони мають і як розташовані в просторі.
У відкритих сполучених посудинах вільні поверхні однорідної нерухомої рідини встановлюються на одному рівні.
🤔 Як можна пояснити дану властивість?
Дану властивість можна пояснити так: рідина в спокої не переміщується з однієї посудини в іншу, отже, тиски її в обох посудинах на будь-якому одному горизонтальному рівні однакові (наприклад на рівні AB):
Оскільки рідина в обох посудинах одна й та сама, тобто має однакову густину, то має бути однаковою й висота стовпчика рідини:
🤔 Що відбуватиметься в сполучених посудинах якщо рідини в колінах будуть різними?
В праве і ліве коліна сполучених посудин наливаєм рідини з різними густинами, наприклад гас і воду, результат буде інакшим (рівень гасу – вищий, води – нижчий).
На рівні AB тиск рідин у посудинах однаковий:
У відкритих сполучених посудинах стовпчик нерухомої рідини з меншою густиною буде вищим, ніж стовпчик нерухомої рідини з більшою густиною. Для двох відкритих сполучених посудин співвідношення висот стовпчиків рідин і густин цих рідин має вигляд:
2. Використання сполучених посудин
🤔 Яке практичне застосування сполучених посудин у побуті і техніці?
Принцип сполучених посудин широко використовується при створенні різних технічних пристроїв.
В основі водопостачання житлових будинків лежить принцип сполучених посудин. Насосна станція закачує воду у водонапірну вежу, яка вище від найвищого будинку. З резервуара, який знаходиться у водонапірній вежі, підземними трубами вода потрапляє у водопроводи будинків, де прагне піднятися на таку ж висоту, на якій знаходиться резервуар водонапірної вежі.
Щоб не потрапляли неприємні запахи із каналізації до будинку використовують сифон.
Судноплавний шлюз – гідротехнічна споруда на судноплавних і водних шляхах для забезпечення переходу суден з одного водного басейну на другий з різними рівнями води в них. При підході судна перші ворота відкривають і судно заходить до шлюзу. Коли судно зайшло у шлюз, перші ворота закривають, та відкривають кран для потрапляння води. Вода з частини ріки, де високий рівень води, поступає у шлюз, поки рівні не вирівняються, тоді другі ворота відкривають і судно продовжує плавання.
У природі прикладом сполучених посудин є джерела і артезіанські колодязі (свердловини), в яких свердловина знаходиться нижче від рівня ґрунтових вод, і вода сама б'є зі свердловини. Такі місця, де вода сама б'є зі свердловини, порівняно рідкісні. Зазвичай артезіанський колодязь влаштовують, пробуривши дуже глибоку свердловину, обладнану насосом.
Принцип дії сполучених посудин лежить в основі роботи фонтанів і висота струменя у фонтані залежить від взаємного розташування цих посудин.
Кровоносна система людини – також приклад сполучених посудин.
3. Манометри
Манометр – це прилад для вимірювання тиску рідин і газів.
Використання рідинного манометра для вимірювання тиску рідин
Використання рідинного манометра для вимірювання тиску газів
Розглянемо принцип роботи рідинного манометра.
Відкритий рідинний манометр складається з лінійки, до якої приєднана U-подібна трубка. Трубка заповнена підфарбованою рідиною так, що рівень рідини розташований на позначці 0.
Розглянемо перший випадок. Коли обидві ці посудини відкриті зверху, рівень рідини в них однаковий і тиски в точках A і B однакові .
Розглянемо другий випадок. Коли трубка приєднана до балона, підфарбована рідина розташовується так, що тиски в обох трубках на одній горизонталі однакові. Запишемо цю умову для точок A і B . Тиск у точці A складається із гідростатичного тиску стовпчика рідини h та атмосферного. Тиск у точці B дорівнює тиску газу у балоні. , тобто . (відбулось накачування повітря в балон)
Розглянемо третій випадок. Тиск у точці A дорівнює атмосферному. Тиск у точці B складається із гідростатичного тиску стовпчика рідини h та тиску газу у балоні. , або , тобто . (відбулося відкачування повітря з балону)
На практиці широко застосовують металеві деформаційні манометри.
Основний елемент металевого деформаційного манометра – гнучка дугоподібна трубка 1, один кінець якої (А) є запаяним. Другий кінець трубки (В) сполучають з резервуаром, де потрібно виміряти тиск. Принцип дії цих манометрів такий. Якщо тиск газу всередині трубки більший за атмосферний, то гнучка трубка розпрямляється і її рух передається через механізм 2 до стрілки 3, що рухається вздовж шкали 4 приладу. Після зменшення тиску газу до атмосферного трубка повертається в початкове (недеформоване) положення, а стрілка зупиняється на позначці 0. Шкала металевого манометра проградуйована в атмосферах або паскалях. Металевий деформаційний манометр показує, на скільки вимірюваний тиск більший або менший, ніж атмосферний.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Ви знаєте, що потрібно зробити з чайником, щоб з нього полилася вода? Його потрібно нахилити, але чому?
Чайник і носик – посудини, сполучені між собою отвором у нижній частині, тому рідина заповнює їх і перебуває на одному рівні, а верхній отвір носика розташований вище від рівня рідини в повному чайнику. Якщо чайник нахилити в бік носика, то його отвір опуститься нижче від рівня рідини, і вона витікатиме із чайника в чашку.
2. На якому рівні будуть поверхні однорідної рідини в посудинах, якщо наливати її в отвір лівої посудини?
На рівні 3, бо у відкритих сполучених посудинах вільні поверхні однорідної нерухомої рідини встановлюються на одному горизонтальному рівні. Так як висоти трубок різні, то при наповненні рідиною, вона не зможе піднятися вище за рівень 3, інакше буде виливатися.
3. На яких рівнях тиск рідини в сполучених посудинах однаковий?
Відповідь: тиск однаковий на рівні 2-4 як тиск в однорідній рідині на одному горизонтальному рівні.
4. У лівому коліні заповнених водою сполучених посудин над водою знаходиться шар гасу висотою 10 см. В якому з колін рівень рідини вище? На скільки?
5. У рідинному манометрі міститься ртуть. Ліве коліно манометра відкрите в атмосферу. Який тиск у балоні, якщо атмосферний тиск дорівнює 100 кПа?
6. У рідинному манометрі міститься вода. Ліве коліно манометра відкрите в атмосферу. Який тиск у балоні, якщо атмосферний тиск дорівнює 100 кПа?
7. На скільки підніметься рівень води в лівій посудині, якщо відкрити обидва крани К? Площі перерізу всіх посудин однакові. .
Коли відкриють крани, об’єм рідини у середньому коліні, відповідно до властивості сполучених посудин, розподілиться на одному рівні в усіх трьох посудинах. При однаковій площі поперечного перерізу в них, за умовою задачі, стовпчик рідини, висотою 12 см в середній посудині, лінійно розподілиться в усіх посудинах, тобто висота у кожній буде складати 4 см.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Наведіть приклади сполучених посудин.
2. Сформулюйте основну властивість сполучених посудин.
3. Як поводяться рідини різної густини, налиті в сполучені посудини?
4. Що таке манометр?
5. Як працює відкритий рідинний манометр?
6. Опишіть будову та принцип дії металевого деформаційного манометра.
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 31, с. 193 Вправа № 31 (1, 2) + доповідь манометри
Урок 45 Атмосферний тиск і його вимірювання. Барометри
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Атмосфера
На уроках природознавства ви вивчали нашу Землю. І знайомі із поняттям «атмосфера».
🤔 Що таке атмосфера?
Атмосфера – зовнішня газова оболонка планети.
🤔 Із чого складається атмосфера Землі?
Атмосфера Землі складається із суміші газів: 78% – азот, 21% – кисень, а також присутні аргон, вуглекислий газ, гелій, неон, двоокис сірки, аміак, озон і водяна пара.
🤔 Чому утримується атмосфера біля Землі?
- З однієї сторони частинки (атоми, молекули, йони) атмосфери мають масу, тому вони притягуються до Землі завдяки гравітаційній взаємодії, але частинки водночас і не падають на Землю. Чому?
- З іншої сторони, величезна кількість частинок газів, що складають атмосферу, перебувають у неперервному хаотичному русі – весь час вони зіштовхуються, відскакують одна від одної, змінюють значення та напрямок швидкості свого руху, але і не відлітають у Космос. Для того, щоб молекула зовсім покинула Землю, вона повинна мати швидкість 11,2 км/год, а середня швидкість молекул атмосфери Землі значно менше. Отже, частинки лишаються біля поверхні Землі.
2. Атмосферний тиск
За підрахунками, атмосфера Землі має масу близько 5·1018 кг. Під дією сили тяжіння верхні шари атмосфери тиснуть на її нижні шари, тому повітряний шар навколо поверхні Землі стиснутий найбільше і, згідно із законом Паскаля, створює тиск на поверхню Землі й на всі тіла поблизу неї. Це і є атмосферний тиск.
Атмосферний тиск – це тиск, який створює атмосфера на всі тіла, що в ній перебувають, а також на земну поверхню.
🤔 Чому люди не відчувають дії атмосферного тиску?
Кровоносні судини та інші порожнини організму, що заповнені рідинами або газами, чинять на стінки судин і порожнин такий самий тиск. Тому тканини організму не деформуються, а атмосферний тиск не відчувається. Якщо ж зовнішній атмосферний тиск змінюється, то людина відчуває певний дискомфорт.
🤔 Чому рідина у шприці піднімається, коли піднімається поршень шприца?
Якщо піднімати поршень, то атмосферний тиск, діючи на вільну поверхню рідини в посудині, нагнітатиме рідину вгору, в порожнечу під поршнем.
🤔 Чому якщо повністю наповнити склянку водою, закрити аркушем паперу і перевернути догори дном, аркуш паперу тримається та вода не виливається?
Атмосферний тиск на папір більший, ніж тиск води на нього, тому аркуш паперу втримується атмосферним тиском, що діє в усіх напрямках відповідно до закону Паскаля.
3. Вимірювання атмосферного тиску
🤔 Як виміряти атмосферний тиск?
Розрахувати атмосферний тиск за формулою не можна, так як атмосфера не має чіткої межі, а густина повітря на різній висоті різна.
Дослід Еванджеліста Торрічеллі (1608-1647)
Скляну трубку завдовжки близько метра, запаяну з одного кінця, Торрічеллі доверху наповнив ртуттю. Потім, щільно закривши отвір, перевернув трубку, опустив її в чашу із ртуттю і відкрив отвір – частина рідини з трубки вилилася в чашу. У трубці залишився стовп ртуті приблизно 760 мм заввишки, а над ртуттю утворилася порожнеча.
Торрічеллі встановив:
- Висота стовпа ртуті, що залишається в трубці, не залежить від довжини трубки та її діаметра.
- Висота трохи змінюється тільки залежно від погоди.
- Однорідна рідина в трубці та чаші не рухається, і це означає, що, згідно із законом Паскаля, тиск на поверхню ртуті з боку атмосфери і гідростатичний тиск стовпа ртуті в трубці є однаковими. Тобто тиск стовпа ртуті висотою 760 мм дорівнює атмосферному.
Нормальний атмосферний тиск – це тиск, який створюється стовпчиком ртуті висотою 760 мм.
За одиницю атмосферного тиску прийнято один міліметр ртутного стовпа (1 мм рт. ст.).
Знайдемо співвідношення між цією одиницею та відомою вам одиницею тиску – паскалем.
4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Для вимірювання атмосферного тиску використовують ртутний барометр, барометр-анероїд і барограф.
Ртутний барометр
При зміні атмосферного тиску ртуть у чашечці піднімається або опускається. Величина атмосферного тиску визначається за висотою ртутного стовпчика в трубці.
Барометр-анероїд
Прилад для вимірювання атмосферного тиску. Принцип дії ґрунтується на деформації пружної металевої коробки, яка не містить повітря. Деформація коробки через систему важелів передається на стрілку, що переміщується по шкалі.
Барограф
Прилад для безперервного запису зміни атмосферного тиску. Складається з приймальної частини, передавального механізму, з'єднаного з пером, та барабана з стрічкою, який обертається за допомогою годинникового механізму.
На практиці користуються барометрами-анероїдами завдяки їхній зручності, невеликим розмірам і безпечності.
5. Залежність атмосферного тиску від погоди та висоти
Покази барометра змінюються в разі зміни погоди. Зазвичай атмосферний тиск перед негодою падає, а перед сонячною погодою зростає.
Покази барометра залежать від висоти місця спостереження над рівнем моря. Чим вище, тим меншим є атмосферний тиск. Зміна висоти на кожні 11 метрів призводить до зміни тиску на 1 мм рт. ст. (або на 133,3 Па).
Завдяки тому, що атмосферний тиск залежить від висоти, барометр можна проградуювати так, щоб за тиском повітря визначати висоту. Так було винайдено альтиметр – прилад для вимірювання висоти.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому витягувати ноги з болотистого ґрунту важко?
При зануренні ноги у болотистий ґрунт з-під ноги видавлюється повітря, а тому при витягуванні ноги потрібно перемагати не тільки опір в’язкого ґрунту, але і силу атмосферного тиску.
2. Чому шланг насоса, що відсмоктує повітря, роблять товстостіннім?
Щоб шланг не сплющувався під дією атмосферного тиску.
3. Як ми дихаємо?
М’язовими зусиллями ми збільшуємо об’єм грудної клітини, при цьому тиск повітря всередині легень зменшується, і атмосферний тиск спрямовує порцію повітря. При видиханні відбувається зворотне явище.
4. Виразіть у кілопаскалях тиск 560 мм рт. ст., 830 мм рт. ст.
5. Виразіть у міліметрах ртутного стовпчика тиск 35 кПа, 90 кПа. Відповідь округлити до десятих.
6. У квартирі Іванки барометр показує атмосферний тиск 732 мм рт. ст. У квартирі Дениса той же барометр показує тиск 734 мм рт. ст. Вище чи нижче поверхом розміщується квартира Дениса порівняно з квартирою Іванки? На скільки метрів приблизно одна квартира розміщена вище другої?
7. Біля підніжжя Ейфелевої вежі тиск 745 мм рт. cт. Який тиск зверху вежі, якщо її висота 324 м?
8. При вході в метро барометр показує 101,3 кПа. Якими будуть показання барометра на найглибшій станції київського метро, яка розташована на глибині приблизно 110 м?
9. Визначте, яку силу потрібно прикласти до рибки-прилипалки, щоб на березі її відірвати від човна, якщо площа присоски 2 см2, а тиск складає 770 мм рт. ст.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Що таке атмосфера і чому вона існує?
2. Чому існує атмосферний тиск?
3. Які факти свідчать про існування атмосферного тиску?
4. Опишіть будову та принцип дії ртутного барометра.
5. У яких одиницях вимірюють атмосферний тиск?
6. Дайте означення нормального атмосферного тиску. Подайте нормальний атмосферний тиск у паскалях.
7. Опишіть конструкцію та принцип дії барометра-анероїда.
8. Які переваги барометрів-анероїдів зумовили їх широке використання?
9. Чому за допомогою барометрів можна прогнозувати погоду та вимірювати висоту?
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 32, 33 с. 197 Вправа № 32 (1, 2).
Додатково: знайти інформацію про природні барометри серед рослин та тварин.
Гідростатичний тиск
Навчальна. Продовжити формування поняття «тиск»; продемонструвати сутність закону Паскаля на прикладі рідин; вивести формулу для гідростатичного тиску, проаналізувати залежність гідростатичного тиску від висоти її стовпа та ознайомити учнів із практичним застосуванням знань про тиск у рідинах (приклади з живої природи й техніки).
Розвивальна. Заохочувати до засвоєння нового матеріалу, пробуджувати пізнавальний інтерес, розвивати вміння формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального матеріалу.
Виховна. Викликати здивування описами фізичних явищ, новизною наукових фактів і теорій, сприяти відповідальному ставленню до природи, виробляти звички до планування своїх дій .
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гідростатичний тиск
Ви вже знаєте, що внаслідок притягання до Землі та завдяки власній плинності рідина створює тиск як на дно, так і на стінки посудини, в якій вона міститься. Рідина створює тиск і на будь-яке занурене в неї тіло.
Гідростатичний тиск – це тиск нерухомої рідини, обумовлений її вагою.
Визначимо гідростатичний тиск на дно посудини. Щоб спростити отримання формули, візьмемо циліндричну посудину з площею дна . Нехай у посудину налита рідина густиною , а висота стовпа рідини в посудині дорівнює .
Щоб визначити тиск, який створює рідина на дно посудини, слід силу , що діє на дно, поділити на площу дна:
У даному випадку сила , яка створює тиск на дно посудини, – це вага рідини. Оскільки рідина в посудині нерухома, то вага рідини дорівнює добутку маси рідини на прискорення вільного падіння.
Масу рідини визначимо через об’єм і густину рідини: ; об’єм налитої в посудину рідини – через висоту стовпа рідини та площу дна посудини: .
Отже, маємо формулу для визначення гідростатичного тиску – тиску, який чинить нерухома рідина
2. Дослідження гідростатичного тиску
🤔 Яких висновків можна дійти щодо вагового тиску рідини на дно посудини?
З одержаної формули випливає, що тиск рідини на дно посудини залежить від висоти стовпа рідини в посудині та густини рідини.
Перевіримо це на досліді. Візьмемо скляну трубку, один з її отворів затягнемо гумовою плівкою. Наливатимемо в неї воду. Чим вищий рівень рідини у трубці, тим більше прогинається гумова плівка.
Якщо в одну трубку із затягнутим плівкою дном налити воду, а в другу таку саму трубку налити до такого самого рівня розчин солі, густина якого більша за густину води, тиск на дно трубки із розчином виявиться більшим.
Зверніть увагу й на те, що у формулу не входить маса рідини. Отже, тиск рідини на дно посудини не залежить від маси рідини, налитої в посудину, її форми та об'єму. Цей висновок відомий під назвою «гідростатичний парадокс». Для його перевірки використовують посудини, в яких однакова площа нижнього отвору, але різні форма й об’єм. Якщо у ці посудини наливати воду до однакового рівня, то під дією ваги рідини у всіх посудинах плівки прогнуться однаково, хоч об’єми (а отже, і вага) налитої в них води різні.
Із закону Паскаля та формули гідростатичного тиску також випливає, що тиск усередині нерухомої однорідної рідини на одному рівні є однаковим.
З історії науки: Залежність гідростатичного тиску від висоти стовпа рідини вперше продемонстрував у 1648 році Блез Паскаль (1623-1662). Паскаль свого часу вразив своїх співгромадян наступним привселюдно проведеним дослідом. Учений заявив, що порушить герметичність найміцнішої бочки одним кухлем води. Бочка повинна була мати герметичну кришку з латунною вставкою, в якій зроблено отвір із нарізаною різьбою певного діаметру і наповненою вщерть водою перед початком досліду. Цех бондарів (так називають виробників бочок) прийняв виклик. У визначений день, найвищої якості бочка була наповнена водою, і в неї вкрутили трубу висотою декілька метрів. Внутрішній діаметр труби був такий, що туди міг вміститися якраз один кухоль води. На другому поверсі будівлі, поблизу якої проводився дослід, у трубку вставили лійку і влили всю воду, що була в кухлі. На подив присутніх, бочка тріснула по швах і з неї бризнула вода!
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У трьох посудинах рідини. Порівняйте тиск рідин на дно цих посудин, якщо в першій посудині міститься вода, в другій – олія, в третій – гас.
Тиск визначається висотою стовпчика рідини і густиною, так як висоти однакові, то більший тиск буде відповідати рідині із більшою густиною, тобто воді.
2. Порівняйте тиск молока в посудинах 1 і 2.
У першій посудині тиск більший, тому що більша висота стовпа молока.
3. Якщо відкрити кран між двома посудинами, наповненими водою і гасом рівної висоти, то чи буде переливатися рідина з однієї посудину в іншу і в якому напрямку?
Тиск, створюваний водою за рівної висоти із гасом буде створювати більший тиск, тому після відкриття крану, вода потече вправо.
4. Чи вплине ваше занурення у воду басейну на тиск води на дно та силу тиску на дно?
Вплине, так як при зануренні у воду басейну рівень води у басейні зросте, а тиск залежить від висоти стовпчика рідини, значення тиску, в свою чергу, вплине на значення сили тиску.
5. Посередині України, в самому Житомирі, є гранітний кар’єр, як виявилось, – найглибша водойма України. Ехолот показав 101 метр глибини. Під яким тиском перебували пірнальники, підкорюючи найглибший прісноводний кар’єр?
6. Яка товщина шару меду, налитого в діжку, якщо він чинить на дно тиск 7,1 кПа?
7. Дно циліндричної вази має форму круга, радіусом 5 см. Маса порожньої вази дорівнює 1,5 кг. Який загальний тиск створює ваза з водою, якщо висота стовпчика води у вазі складає 12 см. Число π прийняти рівним 3.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Що спричиняє виникнення тиску рідини на дно посудини?
2. За якою формулою обчислюють гідростатичний тиск рідини?
3. Як змінюється тиск у рідині залежно від висоти стовпа рідини? від густини рідини?
4. Чому тиск усередині нерухомої однорідної рідини на одному рівні є однаковим?
5. Опишіть дослід Б. Паскаля, за допомогою якого він продемонстрував залежність гідростатичного тиску води від висоти її стовпа.
V. ДОМАШНЯ РОБОТА
Опрацювати § 29, розібрати задачу с. 186 , записати у зошиті, с.187 ознайомитися.
Урок 43 Тиск рідин і газів. Закон Паскаля
Навчальна. Пояснити учням тиск у рідинах і газах на основі молекулярно-кінетичних уявлень, пояснити фізичну сутність закону Паскаля.
Розвивальна. Заохочувати до засвоєння нового матеріалу, пробуджувати пізнавальний інтерес, вчити досліджувати закономірності реального світу.
Виховна. Викликати здивування описами фізичних явищ, новизною наукових фактів і теорій, сприяти фізичному вихованню та попередженню втоми на уроках.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тиск газу
Нам вже відомо, що зовнішній тиск на тверді тіла передається лише в одному напрямку, це пов’язано із тим, що частинки у твердому тілі зв’язані між собою. Відомо, що частинки рідин та газів можуть рухатися і змінювати своє положення, то чи створюють рідини і гази тиск і як він передається?
З’ясуємо, чим зумовлений тиск газів.
🤔 Чому збільшується об'єм гумової повітряної кульки в ході її надування?
Об'єм гумової повітряної кульки в ході її надування збільшується, тому що в кульку додають повітря.
🤔 Чи можна збільшити об'єм кульки без того, щоб її надувати?
Помістимо злегка надуту зав’язану повітряну кульку в посудину повітряного насоса. Якщо відкачувати повітря із посудини, то об’єм кульки почне збільшуватись.
🤔 Чому, коли з посудини відкачують повітря об’єм кульки збільшується?
І ззовні, і всередині кульки міститься повітря (газ). Газ складається з частинок (атомів, молекул, йонів), які весь час рухаються в усіх напрямках і «бомбардують» гумову плівку, створюючи на неї тиск. Повітря всередині й зовні кульки створює тиск відповідно на внутрішню і зовнішню поверхні гумової плівки. Якщо ці тиски є однаковими, гумова плівка не розтягується. При відкачуванні повітря кількість частинок у посудині зменшується, а всередині зав’язаної кульки їхня кількість не змінюється. За рахунок зменшення частинок в посудині тиск всередині кульки стає більшим від зовнішнього тиску, внаслідок чого під впливом численних ударів частинок кулька збільшує свій об’єм, адже за секунду їх кількість може сягати числа, яке має 23 нулі. Тому сумарна сила удару частинок о стінки кульки буде значною.
Тиск газу на поверхню створюється численними ударами частинок газу.
🤔 Від чого залежить тиск газів?
Так як тиск газу створюється ударами його частинок, тому збільшення як кількості, так і сили ударів на певну поверхню спричинить збільшення тиску газу.
Способи збільшення тиску газу:
1. Збільшити густину газу :
- Можна додати газу всередину посудини (збільшивши масу газу).
- Можна зменшити об’єм самої посудини.
2. Збільшити температуру газу.
Чим більша температура газу, тим більшою буде швидкість руху його частинок. Удари частинок об стінки посудини стануть частішими, сила їхніх ударів зросте, і внаслідок цього тиск газу в посудині збільшиться.
🤔 Як можна зменшити тиск газу?
Зменшення тиску газу буде відбуватися в разі зменшення густини або температури газу.
2. Тиск рідин
Відомо, що рідини зберігають об’єм, легко змінюють свою форму – вони набувають форми тієї посудини, в якій містяться, тобто рідини є плинними.
🤔 Яка особливість тиску рідин?
Рідина створює тиск як на дно, так і на бічні стінки посудини, в якій міститься. Якщо в бічній поверхні посудини, заповненої рідиною, зробити отвори, то рідина поллється через них.
Наслідком плинності рідин є також те, що на будь-яке занурене в рідину тіло рідина тисне з усіх боків.
3. Закон Паскаля
🤔 Як передається тиск рідинами і газами?
На рисунку зображено порожнисту кулю, що має в різних місцях отвори. До кулі приєднано трубку, в яку вставлено поршень. Якщо набрати води в кулю і вставляти в трубку поршень, то вода поллється з усіх отворів кулі. У цьому досліді поршень тисне на поверхню води в трубці. Частинки води під поршнем, ущільнюючись, передають його тиск іншим шарам, що лежать глибше. Таким чином, тиск поршня передається в кожну точку рідини, що заповнює кулю. Унаслідок цього частина води виштовхується з усіх отворів кулі у вигляді струменів.
Якщо кулю заповнити димом і вставляти поршень у трубку, то з усіх отворів кулі почне виходити дим. Це підтверджує, що гази передають тиск, який чиниться на них, в усіх напрямах однаково.
Закон Паскаля: Тиск, створюваний на нерухому рідину або газ, передається рідиною або газом однаково в усіх напрямках.
4. Застосування закону Паскаля
Властивість рідин і газів передавати тиск у всіх напрямках ми спостерігаємо в повсякденному житті, її широко використовують у техніці. Завдяки цій властивості ми можемо чути, адже повітря передає звук; працює наша серцево-судинна система, адже незважаючи на те, що кровоносні судини мають велику кількість вигинів, тиск, створюваний серцем, передається в усі частини тіла. На законі Паскаля ґрунтуються дія системи гальмування багатьох транспортних засобів, дія домкратів, насосів та інших гідравлічних машин.
Гідравлічні машини – це машини, дія яких ґрунтується на законах руху й рівноваги рідин.
Дію гідравлічних машин можна пояснити на основі закону Паскаля. Будь-яка гідравлічна машина складається з двох резервуарів (циліндрів) різного діаметру, що забезпечені поршнями і сполучаються один з одним. Простір під поршнями заповнюється рідиною. Бачимо, що на більшому правому поршні автомобіль має значно більшу вагу, ніж хлопчик, що знаходиться на лівому малому поршні. Тому сила тиску , на рідину, що створює правий поршень, значно більша за силу тиску , що створює лівий поршень.
🤔 За якої умови поршні залишатимуться в рівновазі, тобто будуть нерухомими?
Тиск під малим поршнем дорівнюватиме відношенню сили тиску до площі поршня
Тиск під великим поршнем дорівнюватиме відношенню сили тиску до площі поршня
в машині має перебувати в спокої, тобто не перетікати з одного циліндра в інший. Це можливо тільки тоді, коли тиск рідини зліва дорівнюватиме тиску рідини справа, тобто:
Сила, що діє з боку рідини на великий поршень, є більшою від сили, що діє на малий поршень, у стільки разів, у скільки разів площа великого поршня більша від площі малого
Гідравлічна машина дозволяє одержати значний виграш у силі: чим більше різнитимуться між собою площі поршнів, тим більший виграш у силі будемо мати.
Приклади гідравлічних машин:
Гідравлічний прес найпростіша гідравлічна машина, яку використовують для створення великих сил тиску.
Гідравлічний підйомник дозволяє, приклавши невелику силу, підняти важкий автомобіль.
Гідравлічний домкрат дозволяє водіям зусиллям своїх рук підняти багатотонний автомобіль.
Гідравлічне гальмо дозволяє зупинити автомобіль, приклавши незначну силу тиску ноги.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чому балони з газом зберігають під навісом, а не на відкритій площадці, що освітлюється сонцем?
Тиск газу із збільшенням температури буде зростати за рахунок більших швидкостей руху і частіших ударів об стінки балона, що може привести до вибуху балону.
2. Два балони різного об’єму наповнені при однаковій температурі однаковими масами того самого газу. В якому з них тиск газу більший. Чому?
Чим більший об’єм посудини, тим менший тиск, бо менше ударів молекул припадає на одиницю площі за одиницю часу.
3. Група учнів приїхала на екскурсію до Клавдіївської фабрики ялинкових прикрас, де вони відвідали склодувний цех і побачили як майстер під час виготовлення виробів зі скла крізь трубку вдуває повітря. При цьому розплавлене скло набирає форму кулі, з якої формують красиві новорічні прикраси. Яку властивість газу тут використовують? Сформулюйте її.
Повітря, згідно з законом Паскаля, передає тиск в усіх напрямах однаково, тому скло набуває форми кулі (властивість газу: передавати тиск в усіх напрямах однаково).
4. Їжу для космонавтів фасують у тюбики з еластичними стінками. Чому їжа легко видавлюється з тюбика і в умовах невагомості?
Їжа у тюбиках пастоподібна, а тому вона передає тиск як рідина, в усіх напрямах за законом Паскаля.
5. В якому циліндрі гідравлічної машини – малому чи великому – більший тиск?
Тиск однаковий в обох циліндрах за законом Паскаля.
6. Який виграш у силі дає гідравлічний підйомник, якщо площі поршнів рівні 70 см2 і 0,7 м2.
7. Більший поршень гідравлічного преса стискає іграшковий автомобіль із силою 3 МН. З якою силою тиснуть на менший поршень преса? Площі більшого і меншого поршнів становлять 60 дм2 і 20 см2.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Як можна довести на досліді, що гази створюють тиск на стінки посудини, в якій містяться?
2. У чому полягає причина існування тиску в газах?
3. Чому тиск газів зростає зі зростанням їхньої густини?
4. Як змінюється тиск газів у разі збільшення або зменшення їхньої температури? Відповідь поясніть.
5. Чому рідина створює тиск не тільки на дно посудини, але й на її бічні стінки?
6. Сформулюйте закон Паскаля.
7. Доведіть, що властивість рідин і газів передавати тиск у всіх напрямках має неабияке значення в нашому житті.
8. Що таке гідравлічні машини і де їх застосовують?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 27 28 чит , с. 181 Вправа № 27 (1,2)
Урок 42 Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Наслідки дії сили
Ви вже знаєте, що взаємодія тіл характеризується силою. Наслідками дії сили є зміна швидкості руху тіл або деформація тіл.
🤔 Як ви думаєте, що впливає на деформацію тіла?
Деформація тіла залежить від:
- величини сили (чим більша сила діє на тіло, тим більшою буде деформація);
- площі поверхні, по якій розподіляється сила (у більшості випадків чим більшою є площа поверхні, на яку діє певна сила, тим меншою буде деформація).
На лижах або без лиж людина діє на сніг з тією самою силою, що дорівнює її вазі. Проте дія цієї сили в обох випадках не однакова, бо різна площа поверхні, на яку тисне людина на лижах і без них.
2. Тиск
Для характеристики залежності результату дії сили від площі поверхні, на яку діє ця сила, використовують таке поняття, як тиск.
Тиск – це фізична величина, яка характеризує результат дії сили і дорівнює відношенню сили, яка діє перпендикулярно до поверхні, до площі цієї поверхні.
Одиниця густини в СІ – паскаль (названа на честь французького вченого Блеза Паскаля (1623-1662)
1 Па – це тиск, який створює сила в 1 Н, що діє перпендикулярно до поверхні площею 1 м2
На практиці ще використовують кратні одиниці тиску:
гектопаскаль: 1 гПа = 100 Па
кілопаскаль: 1 кПа = 1000 Па
мегапаскаль: 1 МПа = 1000 000 Па
🤔 За допомогою таблиці порівняйте тиски, що створюються різними тілами.
3. Збільшення і зменшення тиску
🤔 Як можна збільшити або зменшити тиск?
З визначення тиску випливає, що змінити тиск можна двома способами:
1. Змінити силу, яка діє на поверхню певної площі. Зі збільшенням сили тиск збільшиться, а зі зменшенням сили тиск зменшиться.
2. Змінити площу поверхні, на яку діє певна сила тиску. Якщо діє одна й та сама сила, то зі збільшенням площі тиск зменшуватиметься. І навпаки, зі зменшенням площі тиск збільшується.
Для збільшення тиску площу поверхні зменшують (саме тому нагострюють інструменти – ножиці, шила, ножі).
Для зменшення тиску площу поверхні збільшують (будинки та інші споруди для зменшення їх тиску на поверхню Землі зводять на широких фундаментах; щоб зменшити дію важких сільськогосподарських машин на ґрунт, використовують спеціальні широкі шини, спарені колеса, гусениці, а залізничні рейки монтують на шпалах).
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Якщо важкий бутель з водою нести за ручку, то відчувається сильний біль (ріже пальці), а якщо під ручку підкласти складену в декілька разів тканину, то біль зменшиться. Чому?
Відчуття болю спричинюється тиском на тіло людини. Величина тиску залежить від площі опори. Коли під ручку зробити підкладку, то площа опори збільшується, тиск зменшується.
2. В якому випадку тиск на поверхню стола найбільший (маси циліндрів однакові)?
Найбільший тиск створюється тілом, яке діє з більшою силою та має меншу площу опори.
3. Що станеться з тиском, якщо силу тиску збільшити у 2 рази і в стільки ж разів зменшити площу опору?
4. Площа дна кавника становить 0,8 дм2. Який тиск створює кавник на поверхню столу, якщо сила тиску на стіл складає 12 Н?
5. Під час параду до Дня Незалежності 24 серпня 2021 року вперше брав участь новий танк «Оплот – 2М». Танк чинить тиск приблизно 102 кПа, а загальна площа гусениць становить 5 м2. З якою силою танк діяв на автостраду?
6. Знайдіть тиск, який чинить слон на ґрунт. Маса слона 4 т, площа підошви однієї ноги 800 см2.
7. Ковзани можуть створювати на лід тиск 875 кПа. На опору якої площі необхідно поставити новорічну ялинку масою 35 кг, щоб створити такий самий тиск, як ковзани на лід? Відповідь подайте в см2.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Від чого залежить результат дії сили?
2. Дайте означення тиску.
3. Назвіть одиницю тиску в СІ.
4. Дайте означення одиниці тиску.
5. Як можна збільшити тиск? Як можна зменшити тиск? Наведіть приклади.
VI. Домашнє завдання: продивіться відео
https://www.youtube.com/watch?v=XcaRXCTsxV8
Опрацювати § 27, с. 181 Вправа № 27 (1, 2)
Урок 41 Контрольна робота № 3 з теми «Сила. Види сил»
Мета уроку:
Навчальна. Оцінити рівень сформованості в учнів ключових та предметних компетентностей з теми «Сила. Види сил».
Розвивальна. Розвивати уміння правильно розподіляти час; самостійність у навчанні; вміння самостійно застосовувати правила, закони.
Виховна. Виховання дисципліни, чесності, відповідальності.
Тип уроку: урок контролю та корекції навчальних досягнень.
Обладнання: картки із завданнями контрольної роботи № 3.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Продивіться завдання різних типів завдань контрольної роботи № 3, згадайте правила їх оформлення, розподіляйте правильно час на роботу.
II. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал. Для дист. виконати конт.роб. відправити на н.з. не пізніше 24.02
Урок 40 Узагальнення та систематизація знань з теми «Сила. Види сил»
Мета уроку: Навчальна. Узагальнення та систематизація знань з теми «Сила. Види сил».
Розвивальна. Вчити самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати своєї роботи, розвивати вміння перемагати труднощі навчанні.
Виховна. Формування відповідального ставлення до результатів свого навчання.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Узагальнити та систематизувати знання учнів на основі аналізу відповідних таблиць і схем, поданих у рубриці «Підбиваємо підсумки розділу 3 “Взаємодія тіл. Сила”» підручника.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
3. У футболі відбирають захисників масивніших, а нападаючих легших, моторних. З яким явищем це пов’язано?
а) тертям;
б) пружністю;
в) інерцією;
г) невагомістю.
4. На планшет, що лежить на столі, діють сили 15 Н і 45 Н вздовж однієї прямої. Зобразіть ці сили графічно для випадків, коли їх рівнодійна дорівнює 60 Н і 30 Н.
5. Вінні Пух хоче налити у дволітрову пляшку 2 кг меду. Чи поміститься 2 кг меду у дволітрову пляшку?
6. На Землі на одну із найбільших писанок з музею писанкового розпису в Коломиї діє сила тяжіння, що приблизно дорівнює 350 Н. На Юпітері на неї діяла б сила тяжіння, що приблизно дорівнює 1,05 кН. Чому дорівнює коефіцієнт на Юпітері?
7. Вертикально підвішена пружина під дією тягарця масою 250 г розтягнулася на 5 см. Визначте жорсткість пружини.
8. Старий комод масою 45 кг рівномірно тягнули по підлозі, використовуючи ремінь. На скільки видовжився ремінь, якщо його жорсткість складає 18 кН/м, а коефіцієнт тертя між комодом і підлогою складає 0,2. Яка початкова довжина ременя, якщо під час руху довжина складала 75,5 см.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 20-26
Виконати завдання рубрики Тестові завдання до розділу 5 №1-9
Урок 39 Лабораторна робота № 9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання
Мета уроку: Навчальна. Продовжити формування поняття «сила тертя»; сформувати в учнів вміння визначати коефіцієнт тертя ковзання дерева по дереву; удосконалювати вміння використовувати динамометр для вимірювання сил.
Розвивальна. Сприяти: розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення; виробленню звички до планування своїх дій; формуванню вміння самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи; формуванню вміння організовувати своє робоче місце.
Виховна. Виховувати в учнів охайність під час проведення експерименту, дбайливе ставлення до лабораторного обладнання; виховувати учнів працювати в парах та групах.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник, набір приладів для виконання роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 9
Тема. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.
Мета: визначити коефіцієнт тертя ковзання дерева по дереву.
Обладнання: дерев'яний брусок; дерев'яна дошка (трибометр); набір тягарців однакової маси; динамометр.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, згадайте відповіді на такі запитання:
1) Від яких чинників залежить сила тертя ковзання і куди вона напрямлена?
2) За якою формулою обчислюють силу тертя ковзання?
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали динамометра.
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
Выдео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=NHHrI5HStdA
1. Визначте динамометром вагу бруска та одного тягарця . Обчисліть за формулами значення, які під час експерименту будуть дорівнювати силі нормальної реакції опори і запишіть їх у таблицю:
2. Прикріпивши брусок до гачка динамометра, покладіть його широким боком на горизонтально розташовану дошку. На брусок поставте тягарець. Рівномірно переміщуйте брусок уздовж дошки. За показом динамометра виміряйте силу тертя ковзання і запишіть відповідне значення у таблицю.
3. Повторіть експеримент ще двічі, поклавши на брусок одночасно два, а потім одночасно три тягарці, вимірявши значення сили тертя і запишіть їх у таблицю.
4. Обчисліть коефіцієнт тертя ковзання за формулою для проведених трьох дослідів та результати занесіть до таблиці.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви вимірювали; 2) чи залежить коефіцієнт тертя ковзання від ваги тіла; 3) чи збігаються одержані результати із табличним значенням коефіцієнта тертя ковзання дерева по дереву; 4) які чинники вплинули на точність експерименту.
Контрольні запитання
1. Чому у всіх дослідах необхідно пересувати брусок рівномірно? Чому при початку руху завжди відбувається ривок?
2. Чи може коефіцієнт тертя бути більший за одиницю?
3. Брусок масою 200 г лежить на столі. Коефіцієнт тертя між столом і бруском складає 0,3. Яка сила тертя діє на брусок, якщо до нього прикладали сили: 0,4 Н; 0,8 Н; 1,2 Н.
Творче завдання
Виміряйте силу тертя ковзання, яка діє на брусок, повернувши його на менший бік. Послідовно навантажуючи брусок, повторіть досліди і заповніть таблицю, аналогічну попередній. Зробіть висновок про залежність сили тертя ковзання від площі опори рухомого тіла та запишіть його.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити пройдений метеріал , для дистан. виконати лаб.роб. відправити на н.з
Урок 38 Тертя. Сила тертя
Навчальна. Пояснити учням природу виникнення сили тертя, надати уявлення про види сил тертя, ввести поняття коефіцієнта тертя, ввести розрахункові формули, показати практичне використання набутих знань (інформація про «шкідливе» та «корисне» тертя, про способи зменшення тертя); з'ясувати способи зменшення і збільшення сили тертя.
Розвивальна. Заохочувати до засвоєння нового матеріалу, пробуджувати пізнавальний інтерес, використовуючи проблемні запитання.
Виховна. Викликати здивування описами фізичних явищ, новизною наукових фактів і теорій.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, вимірювання сили тертя кочення, ковзання, спокою, способи зменшення і збільшення сили тертя, кулькові та роликові підшипники.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Сила тертя
🤔 Автомобіль, вимкнувши двигун, через певний час зупиняється.
Шайба, рухаючись по льоду згодом зупиниться.
Санчата, які з’їхали з льодяної гірки і далі продовжують рух по горизонтальній ділянці, через певний час зупиняється.
Що ж є причиною зменшення швидкості руху тіл?
Причиною зміни швидкості руху тіл є взаємодія між тілами, або дія одного тіла на інше. Отже, у випадках, які розглядали, відбувається взаємодія між колесами автомобіля та дорогою, між шайбою та льодом, між санчатами та снігом. Величина, яка характеризуєцю взаємодію за значенням та напрямком є силою. Отже, тіла зупинилися, тому що на них діяла сила, яка перешкоджала їх руху – сила тертя .
Сила тертя – це сила, яка виникає при русі одного тіла по поверхні іншого і перешкоджає їх відносному переміщенню.
2. Причини виникнення сили тертя
🤔 Які причини виникнення сили тертя?
Причини виникнення сухого тертя:
- Нерівність дотичних поверхонь. Навіть гладенькі на вигляд поверхні тіл мають нерівності, горбики і подряпини. Коли одне тіло ковзає або намагається ковзати по поверхні іншого, нерівності чіпляються одна за одну й деформуються. Виникають сили пружності, напрямлені в бік, протилежний деформації.
- Взаємне притягання частинок (атомів, молекул, йонів) дотичних поверхонь. Якщо поверхні тіл дуже добре відполіровано, то їх частинки (атоми, молекули, йони) розміщуються так близько одна до одної, що помітно починає проявлятися притягання між ними.
3. Сила тертя спокою
Розрізняють декілька видів тертя: тертя спокою – виникає в разі спроби зрушити одне тіло відносно іншого; тертя ковзання – виникає, коли одне тіло ковзає по поверхні іншого; тертя кочення – виникає, коли одне тіло котиться по поверхні іншого.
Сила тертя спокою – це сила, яка виникає між двома дотичними тілами в разі спроби зрушити одне тіло відносно іншого і напрямлена в бік, протилежний тому, в який би рухалось тіло, якби тертя не було.
Сила тертя спокою прикладена вздовж поверхні, якою тіло дотикається до іншого тіла, і за значенням дорівнює зовнішній силі , що намагається зрушити тіло
У разі збільшення зовнішньої сили , що намагається зрушити тіло, збільшується й сила тертя спокою . Коли зовнішня сила набуде певного значення і тіло ось-ось почне рух, сила тертя спокою стане максимальною. Коли сила тертя спокою сягає максимального значення тіло зрушує з місця (починає ковзання
🤔 Чи «корисна» сила тертя спокою?
Найчастіше дія сили тертя спокою є дуже «корисною»: завдяки їй ручки й олівці залишають слід на папері, речі не вислизають із рук, не розв’язуються вузли; ця сила утримує піщини в купі піску, коріння рослин у ґрунті.
Завдяки силі тертя спокою пересуваються люди, тварини. Ступні людини, лапи тварин у момент дотику з поверхнею дороги намагаються по суті здійснити рух назад. У результаті виникає сила тертя спокою, напрямлена вперед, – рушійна сила.
4. Сила тертя ковзання
Сила тертя ковзання – це сила, яка виникає в разі ковзання одного тіла по поверхні іншого і напрямлена протилежно напрямку руху тіла.
Сила тертя ковзання діє вздовж поверхні дотику тіл і трохи менша за максимальну силу тертя спокою. Саме тому тіла починають рухатися з місця ривком і зрушити їх важче, ніж потім рухати. Це особливо помітно, коли тіла є масивними.
🤔 Від чого залежить сила тертя ковзання?
Будемо рівномірно тягти динамометром брусок по горизонтальній поверхні. На брусок у напрямку його руху діє сила пружності з боку пружини динамометра, а в протилежному напрямку – сила тертя ковзання. Брусок рухається рівномірно, тому сила пружності зрівноважує силу тертя ковзання. Отже, динамометр показує значення сили тертя ковзання. У ході ковзання того самого тіла по різних поверхнях виникає різна сила тертя ковзання: дерев'яний брусок ковзає по дерев'яній дошці; склу; наждаковому паперу.
Сила тертя залежить від матеріалу і якості обробки поверхні, по якій рухається тіло.
Якщо провести ті самі досліди, перевернувши брусок на меншу грань, покази динамометра будуть тими самими. Сила тертя ковзання не залежить від площі дотичних поверхонь.
Покладемо на брусок додатковий тягар, збільшивши в такий спосіб силу нормальної реакції опори. Дослід покаже, що сила тертя ковзання зросте.
Що більша сила притискає тіло до поверхні, то більша сила тертя виникає при цьому.
Закон Амонтона – Кулона: Сила тертя ковзання не залежить від площі дотику тіл і прямо пропорційна силі нормальної реакції опор.
Коефіцієнт тертя ковзання µ залежить від матеріалів, з яких виготовлені дотичні тіла, якості обробки їхніх поверхонь і наявності між ними сторонніх речовин.
Коефіцієнт тертя ковзання є величиною без одиниць.
🤔 Як зменшити силу тертя ковзання?
Силу тертя ковзання можна зменшити, якщо змастити поверхні. Мастило, переважно рідке, потрапивши між дотичними поверхнями, віддалить їх одну від одної. Тобто ковзатимуть не поверхні тіл, а шари мастила, – тертя ковзання (так зване сухе тертя) заміниться на в’язке (рідке) тертя, за якого сила тертя є істотно меншою.
5. Сила тертя кочення
Сила тертя кочення – це сила, яка виникає під час кочення одного тіла по поверхні іншого.
Сила тертя кочення зазвичай набагато менша, ніж сила тертя ковзання.
Якщо під дерев'яний брусок підкласти круглі олівці, то пересувати брусок по столу стане значно легше.
Заміна ковзання холодильника на кочення приводить до зменшення сили тертя.
Для зменшення сили тертя людство здавна використовує колесо, а в різноманітних машинах і механізмах – підшипники.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Навіщо футбольні воротарі користуються під час гри спеціальними рукавичками?
Рукавички виготовлені із спеціального матеріалу, який збільшує тертя між руками і м’ячем. (Сучасні рукавиці обробляють латексною піною, що робить їх більш липкими, також додають шар латексу всередині рукавиці воротаря, створюючи поверхню латексу між руками і рукавицями. Це допомагає запобігти ковзанню рукавиць на руках воротарів під час гри)
2. Як напрямлена сила тертя, що діє на коробку, при русі стрічки транспортера?
У напрямку руху транспортерної стрічки.
3. Поверхні всіх суглобів покриті синовіальною рідиною, яку виробляє організм. Яке це має значення для роботи суглобів?
Суглобова рідина по структурі нагадує мастило, за допомогою якої кістки суглобів рухаються безшумно і легко, захищаючи суглобову кісткову тканину від передчасного зношування
4. Щоб зрушити з місця пакунок, отриманий на Новій Пошті, масою 6 кг, який лежить на підлозі, потрібно прикласти горизонтальну силу 15 Н. Який коефіцієнт ковзання між пакунком і підлогою? Користуючись таблицею коефіцієнтів тертя ковзання, з’ясуйте, якій парі матеріалів відповідає отримане значення.
5. Запряжка собак із силою 500 Н рівномірно тягне горизонтальною дорогою санки невідомої маси. Знайти масу саней, якщо відомо, що коефіцієнт тертя дорівнює 0,1.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Які види тертя ви знаєте?
2. Яка сила заважає зрушити з місця великий холодильник? Куди напрямлена ця сила?
3. Чому силу тертя спокою називають рушійною силою?
4. Навіщо взимку тротуари посипають піском?
5. Коли спостерігається сила тертя ковзання і від яких чинників вона залежить?
6. Чому в таблиці коефіцієнтів тертя ковзання надано пари матеріалів, а не кожний матеріал окремо?
7. Чому виникає сила тертя ковзання?
8. Як можна зменшити силу тертя ковзання?
9. Чому кругле тіло котити легше, ніж тягти?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 26, с. 172 Вправа № 26 (1,2, 4)
Урок 37 Розв’язування задач
Мета уроку:
Навчальна. Закріпити знання за темою «Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість», продовжити формувати навички та вміння розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи отримані знання.
Розвивальна. Розвивати уміння аналізувати умови задач та раціонально підбирати методи розв’язання, вчитися встановлювати зв’язки нового із раніше вивченим.
Виховна. Виховувати культуру наукового мовлення та оформлення розрахункових задач, виробляти звички до планування своїх дій.
Тип уроку: урок застосування знань та формування умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. У чому проявляється дія сили тяжіння на тіло?
У падінні тіла на поверхню Землі, у тиску тіла на опору.
2. Меблі для учнів та вчителів привезли до Березанської школи із Києва, при цьому маса бензину у баку вантажівки зменшилася на 9 кг. На скільки зменшилася загальна сила тяжіння, що діє на автомобіль?
3. Якщо тіло рівномірно і прямолінійно рухається відносно Землі, то що більше: сила тяжіння чи вага тіла?
Так як рух рівномірний і прямолінійний, то сила тяжіння чисельно дорівнює вазі тіла.
4. Яка монета масивніша: номіналом в десять гривень, введена у червні 2020 року, вагою 0,064 Н, чи монета номіналом одна гривня «Володимир Великий», введена у 2004 році, вагою 68 мН?
5. Apple iPhone масою 189 г висить на шнурку. З якою силою пружності шнурок діє на Apple iPhone?
6. На підвісному кріслі-коконі на пружині відпочивала Ганнуся масою 35 кг. На скільки видовжилася пружина, якщо її жорсткість становить 5000 Н/м? Відповідь подати в сантиметрах.
7. Скласти текст задачі за поданою скороченою умовою, розв’язати її та оцінити реальність отриманого результату: .
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 25, с. 166 Вправа № 25 (1-3).
Урок 36 Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
Мета уроку:
Навчальна. Увести поняття сили тяжіння та ваги тіла, ознайомити учнів з природою цих сил; надати уявлення про невагомість; показати, чим поняття «вага» відрізняється від поняття «маса тіла»; показати відмінність ваги та сили тяжіння.
Розвивальна. Формувати вміння працювати за зразком, вказівками вчителя, вчити коментувати свої дії при розв’язуванні задач.
Виховна. Формування почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку I. Організаційний момент IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Переглянь відео https://www.youtube.com/watch?v=asGXbfL1RNs
https://www.youtube.com/watch?v=XP9IRFayD_Y
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гравітаційна взаємодія
🤔 Чому будь-яке тіло: крапля дощу, яблуко з дерева – падає донизу? Чому горизонтально кинутий м’яч падає на землю? Чому Місяць рухається навколо Землі?
Причина всіх цих явищ полягає в тому, що Земля притягує до себе всі тіла.
🤔 Як ви думаєте, властивість притягувати притаманна тільки нашій планеті?
Усі тіла також притягують до себе Землю. Наприклад, притягання Місяця спричиняє на Землі припливи та відпливи. Завдяки притяганню Сонця наша планета й усі інші планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця по певних орбітах.
У 1687 р. Ісаак Ньютон (1642-1727) сформулював закон, згідно з яким між усіма тілами Всесвіту існує взаємне притягання. Таке взаємне притягання об’єктів називають гравітаційною взаємодією або всесвітнім тяжінням.
Ньютон виявив, що інтенсивність гравітаційної взаємодії тим більша, чим більші маси тіл і менша відстань між ними.
2. Сила тяжіння
У фізиці силу гравітаційного притягання Землі, яка діє на тіла поблизу її поверхні, називають силою тяжіння.
Сила тяжіння – це сила, з якою Земля притягує до себе тіла, що перебувають на її поверхні або поблизу неї.
Сила тяжіння прикладена до центра тіла, яке притягується Землею, і напрямлена вертикально вниз, до центра Землі.
Одиниця сили тяжіння в СІ – ньютон:
Поблизу поверхні Землі прискорення вільного падіння становить приблизно 9,8 ньютона на кілограм
3. Вага тіла
🤔 Що відбувається з тілами внаслідок притягання до Землі?
Усі тіла через притягання до Землі стискають чи прогинають опору або розтягують підвіс. Сила, яка характеризує таку дію тіл, називається вагою тіла.
Вага тіла – це сила, з якою внаслідок притягання до Землі тіло тисне на горизонтальну опору або розтягує вертикальний підвіс.
Одиниця ваги в СІ – ньютон:
Якщо тіло перебуває в стані спокою або прямолінійного рівномірного руху, то його вага збігається за напрямком із силою тяжіння і дорівнює їй за значенням:
🤔 Яка різниця між силою тяжіння та вагою?
Потрібно розрізняти силу тяжіння і вагу тіла. Сила тяжіння діє на тіло, вага тіла діє на опору або підвіс.
4. Стан невагомості
🤔 Напевно, кожен із вас чув термін «невагомість». Як ви думаєте, яке значення має термін «невагомість»?
Дехто вважає, що невагомість – це стан, який спостерігається лише в космосі, де немає повітря, або там, де відсутня гравітація.
Але це не так! Відсутність повітря сама по собі не спричиняє невагомості, а від гравітації взагалі не сховаєшся – у Всесвіті немає жодного куточка, де б не діяли сили всесвітнього тяжіння. Насправді невагомість – це відсутність ваги. Приберіть у тіла опору або підвіс – і воно опиниться в стані невагомості.
Невагомість – це такий стан тіла, за якого тіло не діє на опору чи підвіс.
Коли тіло рухається під дією лише сили тяжіння, то воно перебуває в стані невагомості (його вага дорівнює нулю ).
Стан невагомості є зовсім не рідкісним для людини. У такому стані знаходиться стрибун із моменту відриву від землі і до моменту приземлення; плавець, який стрибає з вишки; людина, яка стрибає з мосту. У таких випадках, поки ви падаєте вниз, опір повітря є нехтовно малим і можна вважати, що на вас діє тільки сила тяжіння.
Найвідомішим прикладом невагомості є невагомість в умовах космічного корабля. Причина в тому, що космічні кораблі «постійно падають» на Землю через її притягання і водночас залишаються на орбіті завдяки своїй величезній швидкості.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Під дією якої сили рухається вода в річці?
Рух води у річці зумовлений дією сили тяжіння і спрямований у бік зниження рельєфу.
2. Деформацію тіла чи опори спричиняє вага тіла?
Опори.
3. Перший астронавт незалежної України Леонід Каденюк (1951 - 2018) мав масу 85 кг. Яка сила тяжіння діяла на нього при перебуванні на навколоземній орбіті? Якою була вага астронавта в цих умовах?
4. Яка маса тіла, якщо динамометр, до якого він прикріплений, показує 120 Н? Значення прискорення вільного падіння прийняти рівним 10 Н/кг.
5. Сучасні технології дозволяють виготовляти каністри для палива із спеціальних антистатичних пластиків, які, зазвичай, повторюють металеві конструкції, але мають набагато меншу масу. Одна з таких каністр має місткість 30 л. Якою буде вага бензину, якщо ним заповнити каністру до самого верху?
6. У Києві на фестивалі крижаних скульптур були представлені дивовижні льодяні фігури. Наймолодший учасник виставки, десятирічний Павло разом із батьком, використали для виготовлення крижаного лева брилу розміром 50×50×50 см. Яка сила тяжіння діє на цю брилу?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Чи діє на вас сила притягання до Місяця?
2. Хто відкрив закон, згідно з яким між усіма тілами Всесвіту існує взаємне притягання?
3. Дайте означення сили тяжіння. За якою формулою її обчислюють?
4. До чого прикладена і куди напрямлена сила тяжіння?
5. Дайте означення ваги тіла. У яких випадках її обчислюють за формулою ?
6. Що таке невагомість? За яких умов тіло перебуватиме в невагомості?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 20, Вправа № 20 (1-4)
Урок 35 Лабораторна робота № 8. Дослідження пружних властивостей тіл
Мета уроку: Навчальна. Експериментально перевірити виконання закону Гука.
Розвивальна. Сприяти: розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення; виробленню звички до планування своїх дій; формуванню вміння самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи; формуванню вміння організовувати своє робоче місце. Виховна. Виховувати в учнів охайність під час проведення експерименту, дбайливе ставлення до лабораторного обладнання; виховувати учнів працювати в парах та групах.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник, набір приладів для виконання роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 8
Тема. Дослідження пружних властивостей тіл.
Мета: дослідити пружні властивості гумових шнурів (пружин) під час деформації розтягнення.
Обладнання: штатив із муфтою та лапкою; гумові шнури (пружини); набір тягарців масою 100 г кожен; учнівська лінійка.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, переконайтеся, що ви знаєте відповіді на такі запитання:
1) Що таке деформація? Які існують види деформації?
2) Які деформації називають пружними? пластичними?
3) За якою формулою розраховують силу пружності?
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали лінійки.
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Відео експеримент
https://www.youtube.com/watch?v=Fcw3n002Ze0
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки. Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
1. Дослідіть пружні властивості гумового шнура А (пружини А) під час деформації розтягнення. Для цього:
1) Складіть установку для дослідження видовження пружного тіла від прикладеної сили як показано на рисунку.
2) Виміряйте довжину недеформованого пружного тіла .
3) Підвісьте до пружного тіла тягарець масою 100 г. Виміряйте довжину деформованого пружного тіла .
Якщо підвішений до шнура тягарець масою 100 г перебуває в стані спокою, він розтягує шнур із силою, що дорівнює приблизно 1 Н.
4) До пружного тіла послідовно підвішуйте 2, 3, 4 тягарці. Для кожного випадку виміряйте довжину деформованого пружного тіла.
5) Визначте видовження шнурів: ; отримані результати подайте в метрах.
6) Знайдіть відношення: .
2. Дослідіть пружні властивості гумового шнура В (пружини В) під час деформації розтягнення. Для цього повторіть дії, описані в пунктах 1-6 попереднього досліду зі шнуром В (пружиною В) (див. алгоритм дій, описаних у досліді 1).
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) чи впливає навантаження на те, якою буде деформація (пружною або пластичною); 2) чи залежить у разі пружної деформації жорсткість шнура від його видовження; 3) як змінилася жорсткість шнура зі збільшенням його товщини вдвічі.
Контрольні запитання
1. Чому пружину для динамометрів виготовляють зі сталі, а не з алюмінію?
2. Для шнура А або В (пружини А або В) побудуйте графік залежності сили пружності від видовження шнура .
3. Пружина динамометра під дією сили 1 Н видовжилася на 20 мм. Під дією якої сили ця пружина видовжується на 8 см?
Творче завдання
Чи зміниться відношення , отримане в роботі, якщо шнур (пружину) замінити на такий самий, але вдвічі довший? Перевірте результати своїх міркувань експериментально.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 19, Вправа № 19 (6, 7). Для дист. Оформити роботу відправити на н.з.
Урок 34 Деформація тіла. Сила пружності. Закон Гука
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Деформація. Види деформації
🤔 Що відбудеться якщо:
- на пружинний амортизатор подіяти з певною силою? (під дією сили пружина стиснеться (розтягнеться) – її довжина зменшиться (збільшиться))
- пом’яти в руці шматочок пластиліну? (зміниться його форма)
- натягти тятиву лука? (одночасно зміняться її розміри та форма)
Деформація – зміна форми та (або) розмірів тіла.
За тим, як саме частини тіла зміщуються одна відносно одної, розрізняють деформації розтягнення, стиснення, вигину, кручення, зсуву.
2. Пружні та пластичні деформації
Види деформації за здатністю тіла до відновлення форми та розмірів:
Пружні деформації – це деформації, які повністю зникають після припинення дії на тіло зовнішніх сил. (стиснутий еспандер, стиснута гумка, розтягнута пружина, гумова нитка, зігнута сталева чи дерев’яна лінійка після припинення дії на них зовнішніх сил відновлюють свої попередні розміри і форму)
Пластичні деформації – це деформації, які зберігаються після припинення дії на тіло зовнішніх сил. (подіявши на шматочок пластиліну, можна виліпити фігурки, які тривалий час зберігатимуть свою форму; глина зберігає форму, надану майстром, зігнута алюмінієва чи мідна дротина теж не відновлює свою попередню форму)
3. Сила пружності
🤔 Якщо ви натягуєте тятиву лука, натискаєте на м'яч або згинаєте гілку дерева, ви відчуваєте їхній опір: з боку цих тіл на руку починає діяти сила, яка чинить опір дії вашої руки. Яка це сила?
Під час деформації завжди виникає сила, що прагне відновити той стан тіла, в якому воно перебувало до деформації. Цю силу називають силою пружності.
Сила пружності – це сила, яка виникає під час деформації тіла і напрямлена протилежно напрямку зміщення частин цього тіла в ході деформації.
Силу пружності позначають символом .
Одиниця сили пружності в СІ – ньютон:
4. Закон Гука
Наукове дослідження процесів розтягування та стискання тіл розпочав у XVII ст. Роберт Гук (1635-1703). Результатом роботи вченого став закон, який згодом отримав назву закон Гука:
Закон Гука:
У разі малих пружних деформацій розтягнення або стиснення сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла і завжди намагається повернути тіло в недеформований стан
Видовження – це фізична величина, яка характеризує деформації розтягнення та стиснення і дорівнює зміні довжини тіла в результаті деформації.
Жорсткість тіла можна визначити, скориставшись законом Гука
Одиниця жорсткості в СІ – ньютон на метр:
Жорсткість – це характеристика тіла, тому вона не залежить ані від сили пружності, ані від видовження. Жорсткість залежить від форми та розмірів тіла, а також від матеріалу, з якого тіло виготовлене.
Сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла, то графіком залежності є пряма. Чим більшою є жорсткість тіла, тим вище розташований графік.
5. Природа сили пружності
🤔 Яка природа сили пружності?
Всі тіла складаються з частинок (атомів, молекул, йонів). У твердих тілах частинки коливаються біля положень рівноваги і взаємодіють міжмолекулярними силами притягання та відштовхування. У положеннях рівноваги ці сили зрівноважені.
У разі деформації тіла у взаємному розташуванні його частинок виникають певні зміни. Якщо відстань між частинками зростає, то міжмолекулярні сили притягання стають сильнішими за сили відштовхування. Якщо ж частинки зближуються, то сильнішими стають міжмолекулярні сили відштовхування. Іншими словами: у разі деформації частинки «прагнуть» відновити положення рівноваги.
Сили, що виникають у разі зміни положення однієї частинки, дуже малі. Однак коли ми деформуємо тіло, то змінюється взаємне розташування величезної кількості частинок. У результаті додавання сил дає помітну рівнодійну, яка протидіє деформації тіла. Це і є сила пружності. Отже, сила пружності – прояв дії міжмолекулярних сил.
6. Динамометр
На практиці часто доводиться вимірювати силу, з якою одне тіло діє на інше.
Динамометр – прилад для вимірювання сили.
Принцип роботи динамометра ґрунтується на порівнянні будь-якої сили із силою пружності пружини .
Основною деталлю динамометра є пружина. До вільного кінця пружини прикріплено стрілку, яка рухається вздовж шкали з поділками, проти яких зазначено величину сили. Динамометр має обмежувач, який не дозволяє пружині видовжуватися за межі прямої пропорційності.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Яка сила заважає ледачому учню провалитися крізь Землю після контрольної роботи з фізики?
Відповідь: сила пружності.
2. Виберіть процеси, під час яких відбуваються пружні деформації: лазіння по канату, вимірювання сили динамометром, ліплення з пластиліну, обробка матеріалів тиском, кручення пружини наручного механічного годинника.
Відповідь: лазіння по канату, вимірювання сили динамометром, кручення пружини наручного механічного годинника.
3. М’яч вдаряється об стіну. Покажіть на малюнку силу пружності, що діє на м’яч.
4. Під час заняття фітнесом Галинка виконала вправу зі стрічковим еспандером, довжиною 92 см. Виконуючи вправу, еспандер розтягнувся до 1,1 м. Чому дорівнює видовження стрічкового еспандера?
5. Один із тренажерів у спортивній залі складається з пружин різної жорсткості, підвішених до стелі. Перша пружина має жорсткість 600 Н/м. Яка сила пружності виникне в пружині, якщо займаючись на ній, юніор розтягнув її на 65 см?
6. Під час проведення експериментального дослідження на визначення жорсткості пружини, Уляна з Микитою записали, що під дією сили 2,5 Н пружина видовжилася на 5 см. Яку жорсткість має досліджувана пружина?
7. На рисунку наведено графік залежності довжини гумового шнура від значення сили, що його розтягує. Які сили пружності виникають в гумовому шнурі, якщо він видовжений на 4 см, 12 см?
8. Під дією сили 300 Н пружина амортизатора стиснулася на 2 мм. На скільки міліметрів стиснеться пружина, якщо на амортизатор подіє сила 1,2 кН?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Що таке деформація? У чому причина її виникнення?
2. Які види деформацій ви знаєте? Наведіть приклади.
3. Які деформації називають пружними? пластичними? Наведіть приклади.
4. Дайте означення сили пружності. Чому виникає сила пружності?
5. Сформулюйте закон Гука.
6. Який прилад слугує для вимірювання сили? Опишіть будову найпростішого лабораторного динамометра.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 19, Вправа № 19 (2, 4 (а), 5 (в)
Урок 33 Сила – міра взаємодії. Графічне зображення сил. Додавання сил
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети у 2020 році вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк. Він підняв 537,5 кг і встановив новий рекорд.
🤔 Олексій справжній силач, бо щодня тренується і піднімає величезні спортивні снаряди. Що у фізиці розуміють під поняттям «сила»?
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Сила – міра взаємодії
Ми знаємо, що причиною зміни швидкості руху тіла є його взаємодія з іншими тілами. Наприклад:
- Щоб тенісний м’яч повернувся на бік суперника, ви б’єте по м’ячу ракеткою, але і м’яч «б’є» по ракетці.
- Щоб зупинити велосипед, ви натискаєте на ручки гальма і водночас відчуваєте, як вони тиснуть на ваші долоні.
- Працюючи веслами, людина у човні взаємодіє з водою, відкидаючи її назад. При цьому швидкість човна змінюється і човен рухається вперед.
- Гвинти гелікоптера відкидають повітря вниз, внаслідок чого гелікоптер з вантажем піднімається вгору.
В будь-якому випадку результат залежить від того, наскільки «сильною» буде взаємодія. Отже, взаємодія може бути менш або більш сильною.
Сильніше вдарите по м’ячу – м’яч набере більшу швидкість; сильніше натиснете на гальма – скоріше зупиниться велосипед; швидкість човна залежить від того, наскільки інтенсивно людина працює веслами; швидкість гелікопетера залежить від того, наскільки інтенсивно гвинти відкидають повітря вниз.
🤔 Як вимірювати «ступінь взаємодії» тіл?
Сила – це фізична величина, яка є мірою дії одного тіла на інше (мірою взаємодії тіл).
Силу зазвичай позначають символом . Одиниця сили в СІ – ньютон (названа так на честь Ісаака Ньютона (1642-1727)):
1 Н дорівнює силі, яка, діючи на тіло масою 1 кг протягом 1 с, змінює швидкість його руху на 1 м/с.
Те, на скільки змінюється швидкість тіла впливає сила і час дії на тіло. Чим більша сила та чим довше сила діє на тіло, тим помітніше змінюється швидкість руху тіла.
2. Характеристики сили
Сила – векторна величина.
Сила характеризується:
- значенням (модулем);
- напрямком;
- точкою прикладання.
Графічно силу зображають у вигляді відрізка прямої зі стрілкою на кінці. Початок відрізка суміщають з точкою прикладання сили. Довжина відрізка повинна відповідати модулю сили: чим довший відрізок, тим більше значення сили. Стрілка показує напрям сили.
Змінюючи точки прикладання сили до тіла, або напрямок дії, або значення – будемо отримувати різні результати зміни швидкості тіла.
І швидкість і сила є векторними величинами, тому їх напрямки можуть співпадати, можуть бути протилежно спрямованими, або бути напрямлені під певними кутами. Залежно від співвідношення між напрямком сили і напрямком швидкості руху тіла, сила може спричиняти збільшення, зменшення швидкості тіла, а також впливати на напрямок руху тіла.
3. Рівнодійна сил
🤔 Зазвичай тіла рухаються під дією не однієї сили, а відразу під дією кількох сил. Чи можна замінити усі сили, що діють на тіло однією, рівною по дії усім цим силам?
Рівнодійна сил (або ) – це сила, яка здійснює на тіло таку саму дію, як декілька сил, що діють одночасно.
🤔 Як визначити цю силу?
Розглянемо найпростіші варіанти, коли на тіло діють дві сили вздовж однієї прямої.
Коли дві сили і , що діють на тіло, напрямлені в один бік, то напрямок рівнодійної збігається з напрямком дії сил, а значення рівнодійної обчислюють за формулою: .
Коли дві сили і , що діють на тіло, напрямлені протилежно, то напрямок рівнодійної збігається з напрямком більшої сили, а для знаходження значення рівнодійної слід від значення більшої сили відняти значення меншої
4. Умова зрівноваження сил
🤔 Як ви вважаєте, якою буде рівнодійна, якщо до столу прикласти сили, однакові за значенням, наприклад 50 Н, напрямлені як показано на малюнку? Чи зміниться в цьому випадку швидкість руху столу?
Якщо дві сили рівні за значенням, протилежні за напрямком і прикладені до одного тіла, то рівнодійна цих сил дорівнює нулю, оскільки сили зрівноважують одна одну і причини для зміни швидкості руху тіла не існує.
Так, політ в аеротрубі буде безпечним, якщо сила притягання Землі, яка діє на людину, компенсується дією сили повітряного потоку.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. За рисунком визначте як змінюється швидкість руху катера.
Так як напрямок рівнодійної сили, що діє на катер, протилежний напрямку руху катера, то значення швидкості руху з часом зменшується.
2. Автомобіль рухається горизонтальною ділянкою дороги, збільшуючи швидкість. Куди напрямлена рівнодійна сил, прикладених до автомобіля?
Якщо значення швидкості руху тіла збільшується, то напрямок рівнодійної сил збігається із напрямком руху тіла.
3. Зобразіть на кресленні в обраному масштабі силу удару по м’ячу, що дорівнює 25 Н, 35 Н, 40 Н.
4. Біля підніжжя Монблану дорогу перекрили декілька каменів. Двоє водіїв перетягували камінь, прикладаючи сили у 750 Н і 0,5 кН. Зобразіть ці сили на кресленні та знайдіть їх рівнодійну.
5. Двері кімнати намагаються відкрити, прикладаючи дві сили, спрямовані вздовж однієї прямої. Чому дорівнює рівнодійна сил, якщо , ? Скільки відповідей має задача? Зробіть рисунки.
6. На рисунку зображено тіло та сили, що діють на нього: . Перенесіть рисунок до зошита, знайдіть рівнодійну та зобразіть її.
7. На тіло діють три вертикальні сили , та , при чому , . Чому дорівнює сила , якщо рівнодійна всіх трьох сил дорівнює 10 Н? Скільки розв’язків має ця задача? Зробіть у зошиті схематичні рисунки, що відповідають кожному з розв’язків.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення сили. Якою є одиниця сили в СІ?
2. Чому сила характеризується не тільки значенням, але й напрямком.
3. Як показують силу на рисунках?
4. Дайте означення рівнодійної.
5. Як знайти рівнодійну двох сил, які діють уздовж однієї прямої в одному напрямку? в протилежних напрямках?
6. За яких умов дві сили зрівноважують одна одну?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 18, Вправа № 18 (2, 3, 4 б)
Урок 32 Розв’язування задач
Мета уроку: Закріпити знання за темою «Густина. Одиниці густини», продовжити формувати навички та вміння розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи отримані знання.Розвивати уміння аналізувати умови задач, раціонально підбирати методи розв’язання, вчити перевіряти правильність розв’язання задач та оцінювати одержаний результат і його реальність. Виховувати культуру наукового мовлення та оформлення розрахункових задач.
Тип уроку: урок застосування знань та формування умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. бесіда за матеріалом § 17.
2. Перевірити виконання задач 1-3 на ст. 118-120 підручника.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Користуючись таблицею густин деяких речовин, визначте, яка речовина має найбільшу густину, а яка – найменшу:
а) найбільшу – золото, найменшу – повітря;
б) найбільшу – осмій, найменшу – водень;
в) найбільшу – іридій, найменшу – кисень;
г) найбільшу – ртуть, найменшу – водень.
2. Срібло у твердому стані має густину 10500 кг/м3, а в рідкому – 9320 кг/м3. Яка причина зміни густини срібла при переході з одного агрегатного стану в інший?
Відомо, що густина залежить від агрегатного стану речовин, і, якщо речовина змінює свій агрегатний стан, то змінюється її об’єм, бо змінюється середня відстань між частинками, а, отже, і густина. Відстань між молекулами срібла буде найменшою в твердому стані та найбільшою в рідкому стані, це означає, що кількість молекул в одиничному об’ємі речовини буде найбільшою в твердому стані та найменшою – в рідкому. Отже, густина срібла найбільша в твердому стані та найменша в рідкому стані, так як в твердому стані молекули знаходяться на менших відстанях, ніж в рідкому.
4. Мешканець Запоріжжя створює цікаві металеві статуетки історичних та фантастичних героїв. Три з них мають об’єм 300 см3 кожна, а маси складають відповідно 2,67 кг, 2,1 кг та 2,34 кг. Яка з них має густину меншу за цинк?
5. Піноскло – легкий пористий теплоізоляційний матеріал на основі спіненого скла, – має густину 0,5 г/см3, а звичайне скло має густину 2500 кг/м3. У скільки разів густина піноскла менше за густину скла? Поясніть, у чому причина такої великої різниці густин?
6. Еванджеліста Торрічеллі в своїх дослідах по вивченню атмосферного тиску використовував ртуть. У скільки б разів відрізнялися об’єми речовин однакової маси, якщо б замість ртуті використовував Торрічеллі воду?
7. Яка маса посудини, якщо її маса разом з 1 л меду дорівнює 1,72 кг?
8. На скільки зменшиться об’єм води в заповненій доверху посудині, якщо в неї опустити порцелянову фігурку русалочки масою 161 г?
9. Маса мідної кулі об’ємом 135 см3 складає 890 г. З’ясуйте, куля є суцільною, чи має порожнини? Якщо куля має порожнину, то визначте об’єм порожнини.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 17, Вправа № 17 (3, 4, 5).
Урок 31 Лабораторна робота № 7. Визначення густин твердого тіла та рідини
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7
Тема. Визначення густин твердого тіла та рідини.
Мета: визначити густини пропонованих твердих тіл і рідини.
Обладнання: терези з важками; лінійка; досліджувані тверді тіла; мірна посудина з водою; посудина з досліджуваною рідиною; паперові серветки.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте:
1) формулу, за якою обчислюють густину;
2) прилади, за допомогою яких можна визначити об’єм твердого тіла;
3) як правильно знімати покази мірної посудини;
4) правила роботи з важільними терезами.
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали лінійки та ціну поділки шкали мірної посудини.
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=6q6yfVqzD-o
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
1. Визначте густину твердого тіла правильної геометричної форми. Для цього:
1) Виміряйте масу бруска за допомогою терезів.
2) Виміряйте довжину, ширину та висоту досліджуваного бруска за допомогою лінійки. Обчисліть його об’єм (див. формула в таблиці).
3) Визначте густину речовини, з якої виготовлений брусок (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у твердому стані, визначте назву речовини, з якої виготовлений досліджуваний брусок. Таблиця дивись у підручнику.
2. Визначте густину твердого тіла неправильної геометричної форми. Для цього:
1) Виміряйте масу досліджуваного тіла за допомогою терезів.
2) Виміряйте об’єм досліджуваного тіла за допомогою мірної посудини, зафіксувавши в таблиці об’єм води в посудині до і після занурення тіла у воду та розрахувавши різницю цих значень (див. таблицю).
3) Визначте густину речовини, з якої виготовлене тіло (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у твердому стані, визначте назву речовини, з якої виготовлене досліджуване тіло.
3. Визначте густину рідини. Для цього:
1) Скориставшись порожньою мірною посудиною і терезами, визначте масу невідомої рідини. Зверніть увагу на те, що масу рідини можна визначити як різницю мас посудини з рідиною та порожньої посудини.
2) Виміряйте об’єм рідини у мірній посудині за її шкалою відповідно до ціни поділки.
3) Визначте густину досліджуваної рідини (див. формула в таблиці) та подайте відповідь у г/см3 та кг/м3.
4) Користуючись таблицями густин деяких речовин у рідкому стані, визначте назву досліджуваної рідини.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину і за допомогою яких приладів ви вимірювали; 2) які результати отримали; 3) які чинники могли вплинути на точність результатів.
Контрольні запитання
1. Прокоментуйте фізичний зміст густини речовини, з якої виготовлений брусок (див. перший дослід), отриманий в ході експерименту. Чому експериментально визначені значення густин речовин, з яких виготовлені досліджувані тіла не співпадають з табличними?
2. Густину яких тіл (твердих, рідких, газоподібних) визначати найважче? Чому?
3. Уважно розгляньте пляшку з-під олії. Знайдіть за вказаними на пляшці даними значення об’єму та маси олії (нетто – це маса товару без упакування). Розрахуйте густину олії.
Творче завдання
Визначте об’єм власного тіла, знаючи, що густина тіла людини приблизно дорівнює густині води.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 17, ст. 118-120 законспектувати задачі 1-3, для дист. Оформити роботу відправити на н.з.
Урок 30 Густина. Одиниці густини
Мета уроку: Формування поняття густини речовини; формування навичок розрахунку густини, маси й об’єму тіла.Формування системи фізичного знання на основі наукових фактів, понять, теоретичних моделей.Виховувати розуміння ролі фізичних знань в житті, розуміння важливості отримання знань.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ( перевір себе)
1. Закінчіть речення: «Інерцією називається…» (1,5 бали)
а) властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла внаслідок взаємодії потрібен час;
б) явище збереження швидкості тіла за відсутності або скомпенсованості дії на нього інших тіл;
в) зміна положення тіла відносно інших тіл;
г) рівномірний прямолінійний рух.
2. Виберіть, у якому випадку спостерігається явище інерції? (1,5 бали)
а) пил вибивають з ковдри; б) камінь падає на дно колодязя;
в) м’яч відскакує від сітки; г) автомобіль набирає швидкість.
3. Закінчіть речення: «Катер, що рухається по озеру з вимкненим двигуном…» (1,5 бали)
а) зупиняється сам по собі; б) зупиняється в результаті дії опору води;
в) взагалі не зупиняється; г) зупиняється в результаті дії опору повітря.
4. Закінчіть речення: «Коли ногою вдаряють по м'ячу, то …» (1,5 бали)
а) нога діє на м'яч, а м'яч на ногу не діє;
б) нога діє на м'яч, а м'яч діє на ногу (вони взаємодіють);
в) м'яч діє на ногу, а нога не діє на м'яч;
г) взаємодії між м'ячем і ногою не відбувається.
5. Коли електровоз різко починає свій рух, може статися розрив зчеплення між локомотивом і вагонами. Оберіть правильне твердження. (1,5 бали)
а) імовірніше, що це станеться, коли вагони навантажені;
б) імовірніше, що це станеться, коли вагони порожні;
в) результат не залежить від навантаження вагонів;
г) результат залежить тільки від швидкості електровозу.
6. Яка фізична величина є мірою інертності тіла? (1,5 бали)
а) час руху; б) швидкість руху; в) маса тіла; г) пройдений тілом шлях після взаємодії.
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відео урок https://www.youtube.com/watch?v=PJuNnb0fWOA
1. Густина речовини
Всі тіла, що нас оточують складаються з різних речовин.
На спеціальне замовлення для дитячого свята було виготовлено дві залізні фігурки супергероя різного об’єму. Маса цих фігурок теж є різною. Відомо, що маленький супергерой має масу 936 г при об’ємі 120 см3, а великий має масу 2,34 кг при об’ємі, що складає 300 см3.
Густина речовини – це фізична величина, яка характеризує речовину і дорівнює відношенню маси суцільного тіла, виготовленого з цієї речовини, до об'єму цього тіла.
Одиниця густини в СІ – кілограм на метр кубічний:
Застосовують також одиницю густини грам на сантиметр кубічний:
Одиниці густини кілограм на метр кубічний і грам на сантиметр кубічний пов’язані співвідношенням:
🤔 Чому дві кульки (див. рис.) однакової маси мають різний об’єм?
Тому що густина дуба сухого менша за густину алюмінію, з яких виготовлені кульки.
🤔 Чому дві однакові склянки наповнені водою та медом рівного об’єму (див. рис.) мають різні маси?
Тому що густина меду більша за густину води.
2. Густини різних речовин
Густини речовин можуть суттєво відрізнятися одна від одної. Саме тому суцільні тіла, однакові за розміром, але виготовлені з різних речовин, будуть мати різну масу.
Об’єм кожного кубика дорівнює 1 см3, маси кубиків зазначені на рисунку.
🤔 Що означає: густина льоду ?
Це означає, що маса льоду об’ємом 1 см3 дорівнює 0,9 г.
🤔 Що означає: густина крейди ?
Це означає, що маса крейди об’ємом 1 см3 дорівнює 2,4 г.
🤔 Що означає: густина міді ?
Це означає, що маса суцільного мідного тіла об’ємом 1 см3 дорівнює 8,9 г.
🤔 Скориставшись таблицею густин дізнайтесь густину платини?
Маса суцільного злитка платини об’ємом 1 см3 дорівнює 21,5 г – це означає, що його густина становить 21,5
🤔 За таблицями густин деяких речовин визначте речовини з найменшою та найбільшою густиною.
Найбільшу густину має осмі. Найменшу густину має водень.
ТАБЛИЦІ ГУСТИМ ДЕЯКИХ РЕЧОВИН
(за температури 0 °С і тиску 760 мм рт. ст.) розглянь таблиці у підручнику
3. Чинники від яких залежить густина речовини
🤔 Чому густина води у склянках різна? Чому густина води у рідкому стані відрізняється від густини води у газоподібному?
Густина суттєво залежить від температури і агрегатного стану речовини.
Якщо речовина змінює свою температуру або агрегатний стан, її маса залишається незмінною, оскільки кількість частинок (молекул, атомів) і маса кожної з них не змінюються. А от об'єм речовини змінюється, оскільки змінюється середня відстань між частинками.
Зі збільшенням температури або при переході речовини з рідкого стану в газоподібний, зростають відстані між частинками. Як наслідок, збільшується об’єм речовини і зменшується густина
І навпаки, зі зниженням температури або при переході речовини з газоподібного стану в рідкий, зменшуються відстані між частинками. Як наслідок, зменшується об’єм речовини і збільшується густина
4. Розрахунок маси та об’єму тіла за його густиною
У практичних цілях, щоб визначити густину речовини, користуються наведеною вище формулою
Знаючи густину речовини, з якої виготовлене тіло, та його об’єм, можна визначити масу тіла, не зважуючи його. Це ще один із методів визначення маси тіла.
Відповідно, знаючи густину й масу тіла, можна визначити його об’єм
У наведених вище прикладах розглядались однорідні тіла, тобто тіла, що складаються з однієї речовини й не мають порожнин. У таких випадках густина тіла дорівнює густині речовини, з якої його виготовлено.
Якщо в тілі є порожнини або воно складається з різних речовин (наприклад, корабель, футбольний м’яч, людина), то говорять про середню густину тіла. При цьому користуються тими самими формулами.
Наприклад, середня густина тіла людини ; середня густина крові .
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. На одній шальці терезів стоїть брусок із свинцю, на інший – з олова. На якій чаші знаходиться свинцевий брусок? лівий брусок має менший об’єм, ніж правий, а зрівноважені терези показують, що їх маси однакові. Із таблиці густин деяких речовин у твердому стані, бачмо, що густина свинцю дорівнює 11,3 г/см3, а густина олова – 7,3 г/см3. Густина того бруска буде більшою, об’єм якого менший за рівних мас тіл. Отже, свинцевий брусок має менший об’єм, тому знаходиться зліва (так як ).
2. На шальках терезів перебувають однакові за об'ємом бруски із заліза та чавуну. На якій шальці знаходиться залізний брусок? лівий брусок має більшу масу, ніж правий, так як терези не зрівноважені. Крім того, бруски мають однаковий об'єм. Із таблиці густин деяких речовин у твердому стані знаходимо, що густина заліза дорівнює 7,8 г/см3, а густина чавуну 7 г/см3. Так як об'єми тіл однакові, а маси різні, то тіло, що має більшу масу, зроблено з речовини, що має більшу густину за рівних об’ємів. Отже, залізний брусок має більшу масу, а тому знаходиться зліва (так як ).
3. Кисень (як і будь-який з газів) в залежності від умов може перебувати в газоподібному, рідкому або твердому стані. В якому з станів густина кисню найбільша; найменша? Чому?
Відомо, що густина залежить від агрегатного стану речовин, і, якщо речовина змінює свій агрегатний стан, то змінюється її об’єм, бо змінюється середня відстань між частинками, а, отже, і густина. Відстань між молекулами кисню буде найменшою в твердому стані та найбільшою в газоподібному стані, це означає, що кількість молекул в одиничному об’ємі речовини буде найбільшою в твердому стані та найменшою – в газоподібному. Отже, густина кисню найбільша в твердому стані та найменша в газоподібному стані, так як в твердому стані молекули знаходяться на менших відстанях, ніж в рідкому і газоподібному.
4. Газ в закритому циліндрі стискають. Чи змінюється при цьому маса молекул газу? маса газу в циліндрі? Чи змінюється густина газу в циліндрі?
Маса молекул – це стала величина, що залежить від складу молекул, значить вона не зміниться при будь-якому русі поршня. Газ знаходиться в замкнутому просторі, отже кількість його молекул не зміниться, а значить його маса залишиться незмінною, бо маса газу – це сума мас молекул газу. При стисненні, об'єм, займаний газом зменшиться, отже зменшиться відстань між частинками, а тому його густина збільшиться (так як ).
5. Визначте густину бензину марки А-95, що міститься в цистерні, якщо відомо, що його маса 36 т, а об’єм 50 м3. Густину подайте в кг/м3 і г/см3.
6. Яка маса повітря у кімнаті об’ємом 75 м3?
7. Знайдіть об’єм шматочка крейди, якщо його маса складає 6 г.
8. Що більше 3 г/см3 чи 3 кг/м3?
9. Дві фігурки Гаррі Поттера і Герміони Грейнджер, виготовлені з різних речовин, мають однаковий об’єм. У якої фігури і у скільки разів більше густина, якщо фігурка Гаррі має масу в 3 рази більше.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення густини речовини.
2. Які вимірювання необхідно здійснити, щоб визначити густину речовини?
3. Які одиниці густини ви знаєте?
4. Як подати густину в грамах на сантиметр кубічний (г/см3), якщо відоме її значення в кілограмах на метр кубічний (кг/м3)?
5. Чи залежить густина речовини від температури та агрегатного стану речовини? Якщо залежить, то як? Відповідь поясніть.
6. Як обчислити масу тіла за його середньою густиною та об’ємом?
7. Як визначити об’єм тіла, знаючи його середню густину та масу?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 16, Вправа № 16 (2), № 17 (1, 2)
Урок 29 Лабораторна робота № 6. Вимірювання мас тіл способом зважування
Мета уроку: Навчитися користуватися важільними терезами й визначати за їх допомогою масу тіл. Сприяти: розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення; виробленню звички до планування своїх дій; формуванню вміння самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи; формуванню вміння організовувати своє робоче місце. Виховувати охайність під час проведення експерименту, дбайливе ставлення до лабораторного обладнання; виховувати працювати в парах та групах.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник, набір приладів для виконання роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
відео дослід : https://www.youtube.com/watch?v=uNTCts4caQU
Лабораторна робота № 6. Вимірювання мас тіл способом зважування
PHYSICSEASY Механіка Експеримент 6
Вимірювання маси тіла на важільних терезах
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 6
Тема. Вимірювання мас тіл способом зважування.
Мета: навчитися працювати з важільними терезами та визначати за їхньою допомогою маси тіл.
Обладнання: важільні терези; набір важків; тіла для зважування.
Хід роботи
Правила зважування
1. Терези ставлять перед собою, праворуч від них розташовують футляр із важками. (Учні, в яких провідна рука ліва, футляр розташовують ліворуч. Відповідно слід чинити й далі.)
2. До початку зважування необхідно зрівноважити терези.
Нагадуємо! Для зрівноваження терезів на легшу шальку слід покласти смужки паперу.
3. Зважуване тіло акуратно кладуть на ліву шальку терезів.
4. Важки виймають із футляра спеціальним пінцетом і кладуть на праву шальку терезів.
5. Починають зважування з важка, маса якого близька до маси зважуваного тіла.
Якщо виявиться, що маса цього важка є більшою, ніж маса тіла, важок ставлять на його місце у футлярі, а на праву шальку терезів кладуть важок меншої маси. Якщо маса важка недостатня для зрівноважування терезів, додають важки меншої маси доти, доки буде досягнуто рівноваги.
6. Зрівноваживши терези, визначають загальну масу важків на шальці і за допомогою пінцета кладуть їх у футляр.
7. Закінчивши зважування, перевіряють, чи всі важки покладено у футляр і чи кожен із них є на призначеному для нього місці.
Нагадуємо! На шальки терезів не можна класти вологі, брудні, гарячі тіла, наливати рідини; порошки слід насипати на аркуш, зрівноваживши перед цим терези разом з аркушем.
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиці.
1. Чітко дотримуючись правил зважування, виміряйте масу запропонованих тіл.
2. Результати всіх зважувань занесіть до таблиці. Дивись підручник (У таблиці наведено приклад вимірювання маси болта).
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину і за допомогою якого приладу ви вимірювали; 2) які чинники вплинули на точність вимірювань; 3) масу якого тіла виміряно з найбільшою точністю.
Контрольні запитання
1. Під час зважування на лабораторній роботі Олесь зрівноважив свій годинник, при цьому на шальці терезів опинилися такі важки: два по 10 г, один по 1 г, два по 500 мг і один по 10 мг. Якою виявилась маса годинника?
2. Відомо, що у мішечку знаходиться 16 напівдорогоцінних камінців. Використовуючи дані малюнка, знайдіть масу одного камінчика.
3. Подайте в кг такі маси: 4 кг 35 г; 875 г 543 мг; 30 г 80 мг.
Творче завдання
1. Виміряйте масу монетки. Що слід зробити, щоб отримати найточніший результат? Опишіть алгоритм своїх дій.
2. Виміряйте масу води, яку містить невелика пляшечка (від парфумів, ліків тощо). Опишіть алгоритм своїх дій.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 15, Вправа № 15 (2, 5), для дистанц. написати роботу у зошиті, оформити звіт про виконання роботи надіслати на н.з.
Урок 28 Явище інерції. Інертність тіла. Маса як міра інертності
Хід уроку
I. Організаційний момент
с. 105 тест підручник
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
переглянь відео урок : https://www.youtube.com/watch?v=S6LuN2nrcGE
1. Взаємодія тіл
С. 108 підручник
🤔 Подивіться на зображення і спробуйте дати відповіді на такі запитання:
- Завдяки чому вхідні двері відчиняються?
- Завдяки чому футбольний м’яч влітає у ворота?
- Завдяки чому дівчина не падає на підлогу?
В усіх прикладах відбувається дія одного тіла на інше, а саме:
- Руки людини і ручки дверей.
- Ноги гравця і футбольного м’яча.
- Дівчини і стільця.
🤔 Дія одного тіла на інше чинить односторонній вплив?
Ні, дія завжди є взаємодією: якщо одне тіло діє на друге, то й друге тіло діє на перше.
2. Умови за яких тіло перебуває в стані спокою
Чашка, яка лежить на столі та люстра, підвішена на стелі, перебувають у стані спокою.
🤔 За яких умов чашка та люстра перебуватимуть в стані спокою відносно Землі?
Всі тіла, які перебувають поблизу поверхні Землі, взаємодіють із нею. Якщо прибрати стіл, відчепити підвіс люстри, чашка і люстра відразу ж почнуть рухатися під дією притягання Землі. А перебувають вони в стані спокою тому, що дія Землі скомпенсована (зрівноважена) дією інших тіл: чашка перебуває в стані спокою, оскільки дія Землі скомпенсована дією столу; люстра перебуває в стані спокою, оскільки дія Землі скомпенсована дією підвісу.
Тіло перебуває у стані спокою, якщо дії на нього інших тіл скомпенсовані.
3. Умови за яких тіло рухається рівномірно прямолінійно
Два великі вчені, давньогрецький учений Аристотель (384 до н. е.- 322 до н. е.) та італієць Ґалілео Ґалілей (1564-1642), на питання: «Що необхідно для того, щоб швидкість тіла була незмінною?» – дали абсолютно різні відповіді. Аристотель: «Тіло потрібно штовхати». Ґалілей: «Тілу не потрібно заважати».
🤔 Хто із вчених виявився правим?
С. 110 рис. 80 розглянь
З точки зору здорового глузду Аристотель дійшов розумного висновку. Для того, щоб тіло рухалось потрібно його штовхати. Але наприкінці XVI ст. видатний італійський учений Ґалілео Ґалілей, провівши досліди зі скочуванням кульок похилим жолобом та здійснивши уявний експеримент, спростував твердження Аристотеля.
Дослід Ґалілея. По посипаній піском поверхні куля котиться зовсім недовго, по тканині – прокотиться набагато довше, а по гладкому склу – котитиметься дуже довго, але, зрештою, вона зупиниться.
🤔 Яка причина зменшення швидкості кулі в кожному із дослідів?
На підставі своїх дослідів Ґалілео з’ясував, що причиною зменшення швидкості кулі є зовнішня дія – взаємодія із поверхнею. Під час руху по тканині взаємодія між кулькою і поверхнею менше, ніж по піску, а під час руху по склу – ще менше.
🤔 Як буде рухатися кулька горизонтальним гладеньким жолобом, коли руху нічого не заважатиме? (тобто відсутня взаємодія, або дія з боку поверхні буде скомпенсована)
В ідеальному випадку, за відсутності дії на кульку, вона рухатиметься з незмінною швидкістю як завгодно довго.
Умова руху тіла з незмінною швидкістю відома в механіці як закон інерції.
Закон інерції: Тіло рухається рівномірно прямолінійно або перебуває в стані спокою лише тоді, коли на нього не діють інші тіла або дії інших тіл скомпенсовані.
4. Інерція
Фізичне явище зберігання тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху називають інерцією (від лат. inertia – нерухомість, бездіяльність).
Інерція – це явище зберігання швидкості руху тіла за відсутності або скомпенсованості дії на нього інших тіл.
У фізиці рух тіла за ідеальних умов (коли на тіло зовсім не діють інші тіла) називають рухом за інерцією.
Проблемне питання
🤔 Чи можна вважати рухом за інерцією рух космічного корабля вдалині від зір? рух шайби по льоду після удару ключкою? рух кулі на доріжці під час гри в боулінг?
Відповідно до означення інерції тіла дані рухи можна вважати рухами за інерцією. Насправді у реальності неможливо створити умови, за яких дія інших тіл відсутня. Тому в повсякденні рухом за інерцією вважають випадки, коли дія на тіло інших тіл є доволі слабкою і до помітної зміни швидкості свого руху тіло проходить значний шлях.
5. Результат дії одного тіла на інше
🤔 Як буде рухатися тіло, на яке діють інші тіла, і ця дія не є скомпенсованою?
🤔 Як рухатиметься більярдна куля, на яку налітає інша куля, і її удар нічим не компенсується?
Більярдні кулі полетять у різні боки з різними швидкостями (тіла змінюють швидкість свого руху за напрямком і значенням).
🤔 Як буде рухатися новорічна іграшка, що висить на нитці, якщо нитку перерізати і дія Землі не буде зрівноважена дією нитки?
Новорічна іграшка при перерізанні нитки почне падати з дедалі більшою швидкістю (тіло змінює значення швидкості свого руху).
🤔 Що буде, якщо, рухаючись на велосипеді, ви припините обертати педалі і ваша дія не скомпенсує опір руху велосипеда з боку дороги та інших тіл?
Ви на велосипеді станете рухатися повільніше і врешті-решт зупинеться (тіло змінює значення швидкості свого руху).
Якщо дії на тіло інших тіл не скомпенсовані, то тіло змінює швидкість свого руху за значенням чи напрямком або одночасно за значенням і напрямком.
6. Інертність
Ми з повсякденного життя знаємо:
- М’яч, що прийняла тенісистка ракеткою не миттєво відбивається від сітки, а поступово. Сам удар о сітку триває деякий час.
- Воротар зупиняє футбольний м’яч не миттєво, а витрачає на це час.
У фізиці таку властивість тіл «чинити опір» зміні швидкості називають інертністю. Дану властивість мають усі тіла.
Інертність – властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла внаслідок взаємодії потрібен час.
Чим цей час більший, тим інертніше тіло. Швидкість руху одних тіл змінити легко, інших – набагато складніше.
🤔 Вантажівка чи легковий автомобіль є більш інертними?
Вантажівка інертніша (для зміни швидкості її руху потрібен більший час) за легковий автомобіль.
7. Маса тіла
Інертність тіл характеризується фізичною величиною – масою. Чим більшою є маса тіла, тим більше часу потрібно для зміни швидкості його руху внаслідок тієї самої дії.
Маса тіла – це фізична величина, яка є мірою інертності тіла.
Масу тіла позначають символом . Одиниця маси в СІ – кілограм: кг
Крім кілограма використовують також кратні та частинні одиниці маси, наприклад:
Підручник с.116 внизу сторінки
До травня 2019 р. існував міжнародний еталон кілограма, створений у 1880 р.. Він являє собою циліндр, виготовлений зі сплаву платини й іридію. Маса циліндра – рівно 1 кілограм. Цей еталон зберігається у Франції, у Міжнародному бюро мір і ваг, розташованому в м. Севр (передмістя Парижа). Зараз одиницю маси визначають через одну із фундаментальних фізичних констант (сталу Планка).
Найпоширеніший спосіб вимірювання маси тіл, яким користуються в побуті, – це зважування.
Зважування базується на гравітаційних властивостях тіл: чим більшою є маса тіла, тим сильніше воно притягується до Землі, тому сильніше тисне на шальки терезів.
Для визначення маси тіла використовують терези та ваги.
8. Зв’язок між масами і швидкостями тіл, яких набувають тіла внаслідок взаємодії
Поставимо на гладеньку горизонтальну поверхню два візки зі стиснутими пружинами. Розпрямляючись, пружини нададуть візкам певної швидкості.
Якщо візки набудуть однакових швидкостей і, відповідно, проїдуть до зупинки однакову відстань, це означитиме, що вони однакові за масою.
С.115 підручник рис. 85
Однакові за масою візки через дію пружин набудуть однакових за значенням швидкостей.
Якщо один із візків, набуде меншої швидкості і, відповідно, проїде меншу відстань, то він має більшу масу. С115 рис. 86.
Різні за масою візки через дію пружин набудуть різних за значенням швидкостей.
Численні досліди переконливо свідчать:
У разі будь-якої взаємодії двох тіл відношення мас тіл дорівнює оберненому відношенню змін швидкостей їхніх рухів
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. З якими тілами взаємодіє мобільний телефон, що лежить на столі?
Мобільний телефон, що лежить на столі взаємодіє із Землею та із столом. Мобільний телефон знаходиться в стані спокою, оскільки ці взаємодії зрівноважені.
2. Залізна бляшанка притягується до магніту. Чи притягується магніт до бляшанки?
Дія завжди є взаємодією: якщо одне тіло діє на друге, то й друге тіло діє на перше. Магніт буде притягатися до цвяха.
3. Яблуко знаходилось в стані спокою на столі вагона при рівномірному русі потяга, а потім покотилося вперед у напрямку руху потяга. Що відбулося з потягом: він щойно відійшов від станції і набирає швидкість, чи наближається до станції перед зупинкою?
Яблуко знаходилося в стані спокою на столі вагона при рівномірному русі потяга, а потім за інерцією покотилося вперед. Це означає, що швидкість потяга зменшилася, адже яблуко продовжило свій рух за інерцією. Отже, потяг почав гальмувати, а тому він наближається до станції перед зупинкою.
4. Що буде з вершником, що скаче на коні, якщо кінь раптово зупиниться?
Вершник за інерцією буде продовжувати рухатися вперед, і може перелетіти через голову коня.
5. Чому, для того, щоб посадити молоток на ручку, вдаряють кінцем ручки молотка об нерухомий предмет?
Щоб посадити молоток на ручку слід різко вдарити ручкою об твердий предмет. Цим ручка зупиняється, а молоток, який в міру жорстко закріплений на ручці внаслідок інертності не зупиняється миттєво, а продовжує рух в напрямку удару. Внаслідок цього молоток насаджується на ручку.
6. З літака скидають вантаж. Чи впаде він на землю під місцем кидання? Якщо ні, то куди зміститься відносно цього місця та чому?
Вантаж впаде трохи далі від місця кидання по руху літака. Це пов’язане з тим, що вантаж має швидкість під час скидання з літака таку саму, як і літак, а тому за інерцією продовжить рухатися вперед.
7. Покладіть на склянку поштову листівку, а на листівку покладіть монету. Вибийте листівку клацанням пальця. Чому листівка відлітає, а монета падає в склянку?
При різкому вибиванні швидкість листівки збільшується занадто швидко, а час їх взаємодії з монетою дуже малий, тому листівка не встигає внаслідок інертності монети надати їй достатню швидкість, щоб вона почала рухатися разом із нею.
8. Який візок в супермаркеті легше зупинити при його русі по інерції: порожній або навантажений? Чому?
Порожній візок зупинити легше, так як він має меншу масу, тобто менш інертний. Чим більше маса, тим інертніше тіло і тим більше зусилля потрібно прикласти, щоб зупинити візок.
9. Чому при пострілі з гармати снаряд набуває більшої швидкості, ніж сама гармата?
Тому що у гармати більша маса, значить вона більш інертна і зміна її швидкості буде у свою чергу значно менша, ніж у снаряда. Отже, при пострілі з гармати швидкості снаряда і гармати будуть відрізнятися значно, при чому снаряд отримає більшу швидкість, ніж гармата.
10. У скільки разів швидкість снаряду більша за швидкість відкочування гармати при віддачі?
У стільки ж разів, у скільки маса гармати більша за масу снаряду на основі співвідношення між масами тіл і швидкостями, яких вони набувають після взаємодії.
11. Зіштовхнули дві нерухомі кульки, і вони відкотилися в різні боки з однаковими швидкостями. Що можна сказати про маси цих кульок?
Маси у кульок однакові, адже при взаємодії тіл відношення мас обернено пропорційне до швидкостей, отриманих внаслідок взаємодії, а за умовою задачі швидкості однакові.
12. Хлопчик масою 40 кг стрибнув із нерухомого човна на берег. Швидкість хлопчика 3 м/с. Якою є маса човна, якщо він набрав швидкість, що дорівнює 2 м/с.
13. З гармати масою 3 т вистрілили в горизонтальному напрямку ядром масою 20 кг. При цьому ядро набуло швидкості 300 м/с. Якої швидкості набула гармата при віддачі?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Наведіть приклади взаємодії тіл.
2. За яких умов тіло перебуває у стані спокою? рухається рівномірно прямолінійно?
3. Як рухається тіло, якщо на нього не діють інші тіла?
4. Дайте означення інерції.
5. Що відбувається з тілом, коли дії на нього інших тіл не скомпенсовані?
6. Наведіть приклади, які свідчать про те, що для зміни швидкості руху тіла потрібен час.
7. Дайте означення інертності.
8. Які властивості тіла характеризуються його масою?
9. Назвіть одиницю маси в СІ.
10. Опишіть тіло, яке є міжнародним еталоном кілограма.
11. Назвіть способи вимірювання маси тіла. На якій властивості тіла ґрунтується кожен з них?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати §15, Вправа № 15(1-3) с. 119 усно
Урок 27 Повторення . Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1.бесіда за матеріалом § 11
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають нерівномірним? Наведіть приклади.
2. Дайте визначення середньої швидкості руху тіла.
3. Як обчислити середню швидкість руху тіла?
4. Назвіть види механічного руху. Наведіть приклади.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Спортсмен біжить стадіоном. Перший круг він пробіг зі швидкістю 11 км/год, а другий – зі швидкістю 9 км/год. Обчисліть середню швидкість бігуна протягом двох кругів.
2. Моторний човен, рухаючись між двома населеними пунктами першу половину часу їхав зі швидкістю 120 км/год, а другу – зі швидкістю 100 км/год. Обчисліть середню швидкість моторного човна на всьому шляху.
3. Під час екскурсії на гору Лева група піднімалася зі швидкістю 2,6 км/год, а спускалася з іншого боку гори зі швидкістю 4,4 км/год. Якою була середня швидкість групи на всьому шляху, якщо на підйом було витрачено 3/4 всього часу?
4. Щоб потрапити з Житомира у національний дендрологічний парк «Софіївка», група туристів проїхала 3/5 шляху автобусом по дорозі, а решту шляху – на квадроциклах. Обчисліть середню швидкість групи, якщо швидкість автобуса дорівнювала 90 км/год, швидкість квадроциклів – 20 км/год.
5. При перевезенні вугілля до пункту призначення локомотив проїхав першу половину часу зі швидкістю 85 км/год. З якою швидкістю поїзд їхав другу половину часу, якщо його середня швидкість на всьому шляху становила 75 км/год?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 9-13, тестові завдання , самоперевірка с. 105-106
Урок 26 Захист навчальних проєктів з теми «Механічний рух»
Мета уроку: Визначити рівень оволодіння знаннями за темою, обраною для навчального проєкту в межах теми «Механічний рух». Розвивати уміння правильно розподіляти час; самостійність у навчанні; вміння самостійно застосовувати правила, закони. Виховання дисципліни, чесності, відповідальності.
Тип уроку: урок контролю та корекції навчальних досягнень.
Обладнання: презентації проєктів, моделі, установки.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2.Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7.Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації
Типи проектів
Ø Дослідницький.
Ø Інформаційно-пошуковий.
Ø Творчий.
Ø Рольовий.
Проект - це «п'ять П»
ü Проблема.
ü Проєктування (планування).
ü Пошук інформації.
ü Продукт.
ü Презентація (представлення результату).
II. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні теми
1. Рух – це життя. Розвиток транспорту: пліт – човен – судно; повітряна куля – дельтаплан – літак; автомобіль.
2. Транспортна логістика. Розробка оптимального (за часом, відстанню) маршруту подорожі від вашого міста (села) до Північного (Південного) полюса або до будь-якого іншого місця нашої планети.
3. Хто найшвидший? Порівняння швидкостей руху тварин і транспортних засобів.
4. Визначення середньої швидкості руху тіл різними способами.
5. Обертальний рух в природі – основа відліку часу.
6. Коливальні процеси в техніці та в живій і неживій природі.
Теми експериментальних досліджень
1. Вимірювання часу реакції людини на візуальний сигнал.
2. Визначення середньої швидкості руху людини під час прогулянки.
3. Визначення середньої швидкості польоту м’яча.
4. Побудова графіків механічного руху паперового літачка та визначення середньої швидкості його руху.
5. Коливальні процеси в живій природі.
6. Коливальні процеси в техніці.
7. Коливальні процеси в неживій природі.
Додаткові теми
1. Еволюція приладів для вимірювання часу.
2. Способи відліку часу. Календарі.
3. Надшвидкі потяги світу.
4. Рекорди швидкості серед живих істот і серед технічних пристроїв. Порівняння.
5. Історія рекордів швидкості на суднах.
6. Історія рекордів швидкості на автомобілях.
7. Яким буде транспорт майбутнього.
8. Україна – космічна держава.
9. Марсіанська наукова лабораторія: марсохід «К’юріосіті».
10. Комета Чурюмова – Герасименко.
11. Обертальний рух у природі й техніці.
12. Роль маятника у вивченні фізичних властивостей Землі.
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання Повторити § 6-13. Проект, творче завдання, дослідження можна презентувати у вигляді презентації, розповіді, реферата, конспекту відправити на н.з не пізніше 16.12
Урок 25 Контрольна робота №2 "Механічний рух»
Мета уроку: Оцінити рівень сформованості ключових та предметних компетентностей з теми «Механічний рух».Розвивати уміння правильно розподіляти час; самостійність у навчанні; вміння самостійно застосовувати правила, закони. Виховання дисципліни, чесності, відповідальності.
Тип уроку: урок контролю та корекції навчальних досягнень.
Обладнання: картки із завданнями контрольної роботи № 2.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Перегляньте завдання різних типів контрольної роботи № 2, згадайте правила їх оформлення, розподіляйте правильно час на роботу.
II. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольна робота № 2 з теми «Механічний рух»
перейди до завдань відкривши посилання
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання
Повторити § 6-13
Урок 24 Узагальнення та систематизація знань з теми «Механічний рух»
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Узагальнити та систематизувати знання на основі аналізу відповідних таблиць і схем, поданих у рубриці «Підбиваємо підсумки розділу 2 “Механічний рух”» підручника.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Швидкість рівномірного руху – це фізична величина, яка дорівнює:
а) добутку шляху, який подолало тіло, і часу руху;
б) відношенню часу руху до шляху, який подолало тіло;
в) половині суми початкової та кінцевої швидкостей руху;
г) відношенню шляху, який подолало тіло, до часу руху.
2. Космонавт, перебуваючи на МКС (Міжнародна космічна станція), успішно прямує до Марса. Він перебуває в стані спокою відносно
а) зірок; б) Землі; в) приладів, з якими працює; г) Сонця.
4. Період малих коливань математичного маятника:
а) залежить від маси тягарця; б) залежить від довжини нитки;
в) залежить від амплітуди коливань; г) не залежить від земного тяжіння.
5. Космічний корабель протягом 20 с рухався зі швидкістю 10000 м/с. Яку відстань подолав корабель за цей час?
6. За графіком залежності шляху від часу для рівномірного руху потягу визначте швидкість руху потягу. Відповідь подайте в м/с і км/год.
7. Скільки кроків зробить студент, поспішаючи на лекцію, якщо відомо, що довжина кроку становить 85 см, а рухається він зі швидкістю 2 м/с. Відомо, що до університету від дійшов за 8,5 хв.
8. Гвинт гелікоптера за 0,5 хвилини здійснює 600 обертів. Чому дорівнює період обертання гвинта? Відповідь подати у мілісекундах.
9. У скільки разів швидкість кінця секундної стрілки баштового годинника більша за швидкість кінця секундної стрілки наручного годинника, якщо довжина стрілки баштового годинника – 1,5 м, а довжина стрілки наручного годинника – 1,5 см.
10. Частота коливань нитяного маятника дорівнює 2 Гц. Скільки коливань здійснює цей маятник за 1 хв?
11. Під час лабораторної роботи учні вивчали властивості математичного маятника. Перший учень зафіксував, що протягом 15 с маятник здійснив 45 коливань. Другий – протягом 10 с маятник здійснив 30 коливань. Порівняйте періоди коливань за результатами двох експериментів.
12. Пів години хлопчик їхав на велосипеді зі швидкістю 24 км/год, а потім ішов пішки 6 км зі швидкістю 4 км/год. Визначте середню швидкість руху хлопчика.
13. У кают-компанії судна, яке здійснює морську подорож у 250 км, розташований годинник. Скільки коливань здійснить маятник годинника за час подорожі, якщо період його коливань дорівнює 0,5 с, а середня швидкість руху судна – 10 м/с?
14. Нитяний маятник коливається із періодом 0,5 секунди. Протягом 4 секунд маятник подолав шлях 8 м. Якою є амплітуда коливань маятника?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 6-13
Виконати завдання рубрики «Завдання для самоперевірки до розділу “Механічний рух”»
Урок 23 Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
бесіда за матеріалом § 13.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Серце – одна з найбільш досконалих коливальних систем. У різних тварин воно скорочується по-різному. У кита, наприклад, 6 скорочень за 1 хвилину, а у синички – 1200 скорочень за той же час. У скільки разів частота скорочень серця синички більша за частоту скорочень серця кита?
2. Частота коливань крил бджоли під час руху становить 250 Гц. Який шлях подолає бджола, здійснивши 20000 коливань при швидкості руху 9 км/год?
3. Скільки коливань здійснить маятник годинника, встановленого в кают-компанії судна, за час подорожі Одеси до Залізного Порту? Період коливань маятника дорівнює 2 с. Відстань від Одеси до Залізного Порту становить 216 км, судно рухається зі швидкістю 54 км/год.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 13, Вправа № 13 (6).
Додаткова задача
1. Частота коливань крилець комара 600 Гц, а період коливань джмеля – 5 мс. Яка комаха і на скільки більше здійснить помахів крильцями за 1 хв польоту?
Урок 22 Лабораторна робота № 5. Дослідження коливань нитяного маятника
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 5
Тема. Дослідження коливань нитяного маятника
Мета: переконатися на досліді, що період коливань нитяного маятника не залежить від амплітуди його коливань і маси тягарця, проте залежить від довжини нитки.
Обладнання: невеличкі важкі кульки відомих мас; дві міцні нерозтяжні нитки завдовжки 1,05-1,1 м; лінійка (мірна стрічка); штатив із муфтою та кільцем; секундомір.
Хід роботи
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=ZyoTf507itg
Інструкція до роботи с 103 підручник
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, переконайтеся, що ви знаєте відповіді на такі запитання:
1) Що називають амплітудою коливань?
2) За якою формулою обчислюють період коливань? Яка одиниця вимірювання періоду коливань?
2. Визначте ціну поділки лінійки.
3. Закріпіть кульки на нитках, довжина яких є трохи більшою від 1 м.
4. Установіть на краю стола штатив. Біля верхнього кінця штатива закріпіть за допомогою муфти лапку й підвісьте до неї одну з кульок на нитці так, щоб довжина одержаного маятника становила 1 м.
5. Пересуваючи муфту вздовж штатива, установіть її на такій висоті, щоб кулька опинилась на відстані 3-5 см від розташованої на підлозі лінійки.
Експеримент. Опрацювання результатів експерименту
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
1. Дослідіть залежність періоду коливань маятника від його амплітуди. Для цього:
1) відхиливши маятник на відстань 2-3 см від положення рівноваги і відпустивши, виміряйте час, за який маятник виконає 20 коливань; визначте період коливань;
2) повторіть дослід, збільшивши амплітуду коливань до 5-6 см; визначте період коливань;
3) результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці 1 с. 104 підручник ;
4) зробіть висновок щодо залежності періоду коливань маятника від його амплітуди.
2. Дослідіть залежність періоду коливань маятника від його довжини. Для цього:
1) повторіть дослід, зменшивши довжину нитки маятника до 50 см; амплітуда коливань має становити 2-3 см; визначте період коливань;
2) повторіть дослід, зменшивши довжину нитки маятника до 25 см; амплітуда коливань має становити 2-3 см; визначте період коливань;
3) результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці 2. С 104
4) зробіть висновок щодо залежності періоду коливань маятника від його довжини.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) які величини ви навчилися вимірювати; 2) які чинники вплинули на точність одержаних результатів; 3) чи залежить період коливань маятника від амплітуди коливань, маси тягарця, довжини маятника.
Контрольні запитання
1. Чому для визначення періоду коливань визначають час, за який маятник здійснює 20 коливань, а не безпосередньо визначають час одного коливання?
2. Поясніть, чи зміниться період коливань гойдалки, якщо замість двох хлопців на неї сядуть четверо?
3. Не виконуючи вимірювань, визначте період коливань маятника завдовжки 4 м, амплітуда коливань якого 10 см, а маса – 300 г. Вважайте, що маятник розташований у тому самому кабінеті, де ви виконували лабораторну роботу. Свою відповідь обґрунтуйте.
1. Чому коливальний рух є періодичним?
2. Наведіть приклади коливань.
3. Наведіть приклади маятників.
4. Дайте означення амплітуди, періоду, частоти коливань. У яких одиницях вимірюють ці фізичні величини?
5. Яка залежність пов’язує між собою частоту і період коливань?
6. Які коливання називають затухаючими? незатухаючими?
Творче завдання
1. Закріпіть пружину у штативі, підвісьте до неї тягарець. Визначте період коливань тягарця на пружині.
2. Дослідіть, чи залежить період коливань пружинного маятника від маси тягарця.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 13, Вправа № 13 (1, 7), доробити лаб.роб. і творче завдання
Урок 21 Коливальний рух. Амплітуда, період і частота коливань
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Як напрямлена швидкість під час руху матеріальної точки по колу? Як у цьому можна переконатися?
2. Як визначити швидкість рівномірного
руху по колу?
3. Як визначити період обертання, обертову
частоту та радіус траєкторії під час рівномірного руху по колу?
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відео урок https://www.youtube.com/watch?v=VH5ZxgPx1PU
Цікаве відео https://www.youtube.com/watch?v=7P5chBDkrUM
1. Коливальний рух
Коливальний рух або просто коливання – одна з поширених форм руху тіл в навколишньому світі й техніці. Коливаються:
- гойдалка;
- гілки й листя дерев на вітру;
- під дією вітру коливаються висотні будинки;
- автомобіль на ресорах під час руху;
- струни музичних інструментів;
- маятник заведеного годинника.
🤔 Що вирізняє коливальний рух серед інших відомих вам рухів?
Коливальний рух – це рух, що точно або приблизно повторюється через однакові інтервали часу. Коливальний рух є періодичним.
2. Маятники
Найпростіше досліджувати коливальні рухи за допомогою маятників.
Маятник – це тверде тіло, яке здійснює коливання внаслідок дії пружини або внаслідок притягання до Землі.
Пружинний маятник – це тіло, яке коливається завдяки дії пружини. Коливання пружинного маятника залежать від властивостей пружини і маси тіла.
Фізичний маятник – це тіло, яке завдяки притяганню до Землі здійснює коливання навколо нерухомої горизонтальної осі. Коливання таких маятників залежать від їх маси, геометричних розмірів, форми.
Щоб розміри і форма тіла не впливали на його коливання, слід узяти нитку, довжина якої є досить великою порівняно з розмірами тіла, – у такому випадку тіло можна вважати матеріальною точкою. При цьому нитка має бути легкою і досить тонкою, а щоб під час коливань тіло було на незмінній відстані від точки підвісу, – нерозтяжною. У такий спосіб буде створено фізичну модель – математичний маятник.
Математичний маятник – це тіло, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати, яке коливається на довгій, тонкій, невагомій і нерозтяжній нитці (підвісі) завдяки притяганню до Землі.
Невелика металева кулька діаметром 1-2 см, підвішена на тонкій нерозтяжній нитці завдовжки 1-2 м, цілком може слугувати за маятник, на коливання якого не впливатимуть розміри, маса тіла та властивості нитки.
3. Характеристики коливального руху
🤔 Які фізичні величини характеризують коливальний рух?
Амплітуда коливань – це фізична величина, що дорівнює максимальній відстані, на яку відхиляється тіло від положення рівноваги під час коливань.
Амплітуду коливань позначають символом .
Одиниця амплітуди коливань в СІ – метр:
За одне повне коливання тіло проходить шлях , який приблизно дорівнює чотирьом амплітудам:
Період коливань – це фізична величина, що дорівнює часу, за який відбувається одне повне коливання (коливання, за яке система повертається у вихідний стан).
Частота коливань – це фізична величина, яка дорівнює кількості коливань за одиницю часу.
Одиниця частоти коливань в СІ – герц (Гц):
Названа на честь Генріха Рудольфа Герца (1857-1894) – німецький фізик, один із засновників теорії електричних коливань.
Якщо тіло за одну секунду робить одне коливання, то частота його коливань дорівнює одному герцу:
🤔 Чи можемо ми, знаючи період коливань, знайти частоту коливань і навпаки?
Так, виявляється ці величини пов’язані між собою.
Маятники мають дуже важливу властивість: якщо амплітуда коливань маятника набагато менша від його довжини, то частота і період коливань маятника не залежать від амплітуди. Цю властивість малих коливань відкрив Ґалілео Ґалілей, і саме вона покладена в основу роботи механічних годинників.
4. Затухаючі та незатухаючі коливання
🤔 Як примусити гойдалку коливатися?
Її потрібно вивести зі стану рівноваги і відпустити. І вона сама по собі без сторонніх впливів коливається. Такі коливання гойдалки називають вільними (коливання відбуватимуться самі по собі без сторонніх впливів).
🤔 Що буде з амплітудою коливань гойдалки з часом?
Через певний час амплітуда коливань гойдалки помітно зменшиться, а ще через якийсь час коливання припиняться зовсім. Про такі коливання кажуть, шо вони затухаючі (коливання, амплітуда яких із часом зменшується).
Вільні коливання завжди є затухаючими. Затухають із плином часу вільні коливання била дзвона, струни гітари, гілки дерева.
🤔 Як підтримати коливання гойдалки постійними із сталою амплітудою?
Потрібно підштовхувати гойдалку і робити це періодично. Такі коливання називають вимушеними (коливання, які відбуваються під дією зовнішніх впливів).
Вимушені коливання зазвичай є незатухаючими (коливання, амплітуда яких не змінюється з часом).
Незатухаючі коливання здійснює, наприклад, голка швацької машинки, доки працює її механізм, це рух поршня в двигуні автомобіля, рух пилочки під час випилювання ручним або електричним лобзиком, вібрації мобільних телефонів, коли увімкнено відповідний режим.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Які коливання із запропонованих прикладів будуть вільними?
а) коливання маятника годинника;
б) коливання тролейбусних дротів після контакту зі штангами;
в) коливання струни гітари;
г) коливання крил колібрі;
д) коливання голосових зв'язок при мовленні та співі;
е) коливання била дзвону після поштовху.
Відповіді:
Вільні коливання – це коливання, які відбуватимуться самі по собі без сторонніх впливів.
а) не є вільними, тому що коливання відбувається під дією механізмів;
б) так, це вільні коливання;
в) так, це вільні коливання;
г) не є вільними, тому що птах здійснює рух крилами;
д) не є вільними, коливання відбувається при мовленні та співі;
е) так, це вільні коливання.
2. Гойдалка за 1,2 хвилини здійснила 18 повних коливань. Знайдіть період та частоту коливань гойдалки.
3. Голка швацької машини коливається з періодом 0,25 с. Знайдіть частоту коливань голки. Скільки коливань здійснить голка за 2 хвилини?
4. Деяка точка струни коливається з частотою 1 кГц і амплітудою 2 мм. Який шлях (у м) пройде ця точка за 5 секунд?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Чому коливальний рух є періодичним?
2. Наведіть приклади коливань.
3. Наведіть приклади маятників.
4. Дайте означення амплітуди, періоду, частоти коливань. У яких одиницях вимірюють ці фізичні величини?
5. Яка залежність пов’язує між собою частоту і період коливань?
6. Які коливання називають затухаючими? незатухаючими?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 13, Вправа № 13 (2-4)
Урок 20 (7-А) Урок 19 (7-Б) Лабораторна робота № 4. Вимірювання періоду обертання та обертової частоти
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер, підручник, набір приладів для виконання роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=vvfrASDCnOY
Інструкція підручник с. 90
IІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 4
Тема. Вимірювання періоду обертання та обертової частоти.
Мета: виміряти період обертання та обертову частоту тіла під час його рівномірного руху по колу.
Обладнання: пластикова кулька або інше невелике тіло (ґудзик, ключ, тягарець тощо), яке можна легко закріпити на нитці; аркуш паперу із зображенням кола радіуса 15 см; міцна нерозтяжна нитка завдовжки 50-60 см; секундомір; лінійка.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, дайте відповіді на такі запитання.
1) Який рух називають рівномірним рухом по колу?
2) За якими формулами обчислюють період рівномірного руху тіла по колу, обертову частоту? Якими є одиниці періоду обертання, обертової частоти?
2. Прикріпіть кульку (або інше невелике тіло) до нитки. На вільному кінці нитки зробіть петлю, за яку ви будете тримати нитку, обертаючи тіло в горизонтальній площині.
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиці.
Відео експеримент https://www.youtube.com/watch?v=vvfrASDCnOY
Інструкція підручник с. 90
1. Візьміть за петлю нитку з тілом. Розташуйте руку над центром зображеного кола. Не змінюючи положення руки, примусьте тіло рухатися так, щоб траєкторія його руху збігалася з колом. Старайтесь не змінювати швидкість руху тіла в усіх дослідах.
2. Виміряйте час , за який здійснюється, наприклад, 10-15 обертів тіла. Дослід повторіть три рази. Таб с. 91 підручник
Опрацювання результатів експерименту
Для кожного досліду визначте період обертання та обертову частоту тіла під час його рівномірного руху по колу. Результати занесіть до таблиці.
Аналіз експерименту та його результатів
Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) який рух ви вивчали; 2) значення яких величин визначали; 3) які результати отримали; 4) порівняйте одержані вами значення періоду обертання і обертової частоти за результатами трьох дослідів; зазначте причини можливої розбіжності результатів. Напишіть висновок до роботи.
Контрольні запитання
1. Чи зміниться період обертання кульки, якщо рахувати не 15, а 30 обертів?
2. Подайте обертову частоту в СІ: 150 об/хв, 5400 об/год.
3. Комаха повзе по шпиці велосипедного колеса, яке повільно обертається. Намалюйте ймовірну траєкторію руху комахи.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 12, Вправа № 12 (3, 4) для дистанц. виконати лаб.роб у зошиті фото відправити на н.з до суботи до 25.11
Урок 19(7-А) Урок 20 (7-Б). Швидкість рівномірного руху по колу
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Провести бесіду за матеріалом § 12
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають рівномірним рухом по колу?
2. Який рух вважають періодичним? Чому рівномірний рух по колу є періодичним?
3. Які фізичні величини характеризують періодичний рух?
4. Дайте означення періоду обертання. Як визначити період обертання?
5. Дайте означення обертової частоти. Як визначити обертову частоту?
6. Як визначити обертову частоту, якщо відомий період обертання?
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відео урок до теми : https://www.youtube.com/watch?v=qoTPXR4qhtQ
1. Швидкість рівномірного руху по колу
Ми вже знаємо, що швидкість руху має напрямок і значення. Якщо тіло рухається рівномірно прямолінійно, то значення і напрямок швидкості руху залишаються незмінними. Якщо тіло рухається рівномірно криволінійною траєкторією, значення швидкості руху залишається незмінним, а напрямок увесь час змінюється (під час рівномірного руху по колу значення швидкості руху залишається незмінним, а напрямок швидкості весь час змінюється).
🤔 Як буде напрямлена швидкість руху тіла при рівномірному русі по колу, адже її напрямок весь час змінюється?
Для відповіді на це запитання пригадаймо, куди летить сніг з під коліс автомобіля на засніженій дорозі або куди летять іскри при гострінні інструмента на точилі. Із цих прикладів можна зробити висновок, що під час руху матеріальної точки по колу її швидкість напрямлена по дотичній до кола.
🤔 Яким буде значення швидкості руху тіла при рівномірному русі по колу?
Швидкість будь-якого рівномірного руху тіла розраховується за формулою:
Якщо тіло рівномірно рухається по колу, то за час, що дорівнює періоду , тіло робить один повний оберт, тобто долає шлях, який дорівнює довжині кола . Знаючи шлях і час, за який цей шлях пройдено, отримуємо формулу для розрахунку швидкості рівномірного руху тіла по колу
Рівномірний рух по колу характеризується не тільки періодом обертання тіла, але і його обертовою частотою . Урахувавши обернено пропорційну залежність між періодом і частотою , із формули дістанемо ще одну формулу для визначення швидкості рівномірного руху тіла по колу
Саме цю швидкість мають на увазі, коли, наприклад, говорять про швидкість польоту штучних супутників Землі, визначають швидкість руху людини, яка кружляє на каруселі, характеризують рух автомобіля на повороті, описують рух частинки у великому адронному колайдері при умові, що вони рухаються рівномірно по колу.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Коли перегони на мотоциклах проходять кільцевою трасою, водії намагаються пройти повороти по внутрішньому краю полотна дороги. Для чого вони це роблять?
Шлях за рахунок меншого радіусу, отже, і час руху буде меншим.
2. Для чого поверх коліс велосипеда надівають щитки?
При обертанні колеса у кожній точці колової траєкторії швидкість руху напрямлена вздовж дотичної до кола. В мокру погоду вода з частинками бруду буде відриватися в різних точках колеса і забруднювати все на своєму шляху. Саме для захисту велосипедиста від бруду і застосовують щитки.
3. Час оберту Землі навколо своєї осі дорівнює 24 год. Обчисліть швидкість обертання точок поверхні Землі на екваторі, якщо радіус Землі дорівнює 6400 км.
4. Автомобіль рухається по колу радіусом 500 м зі швидкістю 90 км/год. За який час він проходить одне коло?
5. Швидкість руху диска мотокоси в точці дотику з травою яку скошують, дорівнює 120 м/с. З якою частотою обертається диск мотокоси, якщо його радіус дорівнює 127,5 мм?
6. Хвилинна стрілка годинника у три рази довша від секундної. У скільки разів швидкість руху кінця секундної стрілки більша, ніж хвилинної?
7. Як і у скільки разів потрібно змінити швидкість штучного супутника Землі, який збільшив радіус своєї колової орбіти в 4 рази, а період його обертання при цьому збільшився у 8 разів?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Як напрямлена швидкість під час руху матеріальної точки по колу? Як у цьому можна переконатися?
2. Як визначити швидкість рівномірного руху по колу?
3. Як визначити період обертання, обертову частоту та радіус траєкторії під час рівномірного руху по колу?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 12, Вправа № 12 (7)
Урок 20 ТЕМА: Рівномірний рух матеріальної точки по колу
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відео урок: https://www.youtube.com/watch?v=eAKqxK1_jhM
1. Рівномірний рух матеріальної точки по колу
🤔 Ми знаємо, що за формою траєкторії рух тіл поділяють на прямолінійний і криволінійний. Якою траєкторією частіше рухаються тіла?
Якщо уважно придивитися до більшості механічних рухів, які відбуваються у природі чи техніці, то можна помітити, що багато з них здійснюються за криволінійними траєкторіями.
🤔 Наведіть приклади криволінійного руху, що зустрічається у природі й у техніці.
Так рухаються автомобілі на поворотах, велосипедисти, які їдуть лісовими стежками, спортсмени на гірськолижних трасах, тіла, кинуті горизонтально або під кутом до горизонту, літаки під час виконання фігур вищого пілотажу, кабінки оглядового колеса.
Навколо нас відбувається безліч криволінійних рухів і у більшості випадків вони мають складну форму траєкторії. Розглянемо найпростіший з криволінійних рухів – рівномірний рух матеріальної точки по колу (говорячи про рівномірний рух по колу будь-якого фізичного тіла, вважатимемо це тіло матеріальною точкою).
Рівномірний рух матеріальної точки по колу – це такий криволінійний рух, у ході якого точка, рухаючись коловою траєкторією, за будь-які рівні інтервали часу проходить однаковий шлях.
Рівномірно по колу рухаються, наприклад, кабінки оглядового колеса, стрілки годинників, барабан пральної машини. Близьким до рівномірного руху по колу є рух планет навколо Сонця, Місяця навколо Землі, рух будь-якої точки на тілі, що рівномірно обертається.
🤔 Наведіть свої приклади руху по колу. У яких випадках цей рух можна вважати рівномірним?
Майже по коловій траєкторії рухаються: частинки пилу, піднятого смерчем; зорі навколо центра Галактики; планети навколо зір; автомобіль під час проїзду перехрестя з круговим рухом; спортивний молот під час розкручування перед кидком. Рух тіл (матеріальних точок) у даних випадках можна вважати рівномірним, якщо вони за будь-які рівні інтервали часу проходять однаковий шлях.
2. Період обертання
Рівномірний рух по колу – це періодичний рух, тобто рух, який повторюється через певні рівні інтервали часу.
🤔 Як характеризувати періодичні рухи?
Періодичні рухи характеризуються такими фізичним величинами, як період і частота. У разі рівномірного руху по колу говорять про період обертання та обертову частоту.
Період обертання – це фізична величина, яка дорівнює часу, за який матеріальна точка, що рівномірно рухається по колу, здійснює один оберт.
Період обертання позначають символом . Одиниця періоду обертання в СІ – секунда:
🤔 Якими є періоди обертання точок секундної, хвилинної та годинної стрілок годинника?
Кінчик секундної стрілки годинника здійснює один оберт за 60 с, тому період його обертання, як і кожної точки секундної стрілки, дорівнює 60 с .
Кінчик хвилинної стрілки годинника здійснює один оберт за , тому період його обертання, як і кожної точки хвилинної стрілки, дорівнює 3600 с .
Кінчик годинної стрілки годинника здійснює один оберт за , тому період його обертання, як і кожної точки годинної стрілки, дорівнює 43200 с .
🤔 Велосипедист, катаючись на велосипеді, за час 60 с зробив 120 повних обертів педалей. Як визначити час одного повного оберту педалей (період обертання)?
Щоб визначити час одного повного оберту педалей, слід час обертання поділити на кількість обертів за цей час
3. Обертова частота
🤔 Велосипедист, катаючись на велосипеді, за час 60 с зробив 120 повних обертів педалей. Як знайти, скільки обертів зроблено педалями за 1 с?
Щоб визначити скільки обертів зроблено педалями за 1 с, потрібно кількість обертів, зроблених тілом , поділити на час, протягом якого вони були здійснені :
Обертова частота – це фізична величина, яка дорівнює кількості обертів за одиницю часу.
Одиниця обертової частоти в СІ – оберт за секунду:
🤔 Чи можемо ми, знаючи період обертання, знайти обертову частоту і навпаки?
Так, виявляється ці величини пов’язані між собою.
Зважаючи на те, що , а , доходимо висновку, що період обертання та обертова частота є взаємно оберненими величинами
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. За 2 хвилини скляний диск для мікрохвильової печі здійснив 10 обертів. Визначте період обертання диску мікрохвильової печі.
2. Якою є обертова частота точок барабану пральної машини, якщо за 5 хвилин віджиму барабан здійснює 4000 обертів?
3. На спиці колеса велосипеда прикріпили світловідбивач. Знайдіть, з якою частотою буде обертатись світловідбивач, якщо період обертання колеса дорівнює 0,2 с.
4. Коли збивають шоколадний коктейль блендером, кожна точка його ножа обертається з частотою 24000 об/хв. Яким є період обертання точок ножа блендера?
5. У скільки разів обертова частота секундної стрілки годинника перевищує обертову частоту годинникової стрілки?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають рівномірним рухом по колу?
2. Який рух вважають періодичним? Чому рівномірний рух по колу є періодичним?
3. Які фізичні величини характеризують періодичний рух?
4. Дайте означення періоду обертання. Як визначити період обертання?
5. Дайте означення обертової частоти. Як визначити обертову частоту?
6. Як визначити обертову частоту, якщо відомий період обертання?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 11, 12, с. 89 Вправа № 12 (1, 5)
Урок 18 Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1.бесіда за матеріалом § 9
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають нерівномірним? Наведіть приклади.
2. Дайте визначення середньої швидкості руху тіла.
3. Як обчислити середню швидкість руху тіла?
4. Назвіть види механічного руху. Наведіть приклади.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Спортсмен біжить стадіоном. Перший круг він пробіг зі швидкістю 11 км/год, а другий – зі швидкістю 9 км/год. Обчисліть середню швидкість бігуна протягом двох кругів.
2. Моторний човен, рухаючись між двома населеними пунктами першу половину часу їхав зі швидкістю 120 км/год, а другу – зі швидкістю 100 км/год. Обчисліть середню швидкість моторного човна на всьому шляху.
3. Під час екскурсії на гору Лева група піднімалася зі швидкістю 2,6 км/год, а спускалася з іншого боку гори зі швидкістю 4,4 км/год. Якою була середня швидкість групи на всьому шляху, якщо на підйом було витрачено 3/4 всього часу?
4. Щоб потрапити з Житомира у національний дендрологічний парк «Софіївка», група туристів проїхала 3/5 шляху автобусом по дорозі, а решту шляху – на квадроциклах. Обчисліть середню швидкість групи, якщо швидкість автобуса дорівнювала 90 км/год, швидкість квадроциклів – 20 км/год.
5. При перевезенні вугілля до пункту призначення локомотив проїхав першу половину часу зі швидкістю 85 км/год. З якою швидкістю поїзд їхав другу половину часу, якщо його середня швидкість на всьому шляху становила 75 км/год?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 9, 10, Вправа № 9 с. 69 №5.
Урок 17 Нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Переглянь відео урок
https://www.youtube.com/watch?v=rBCqSwbqF-E
1. Нерівномірний рух
Напевне, вам доводилося їхати автомобілем або потягом із одного міста до іншого. Згадайте: транспортний засіб час від часу гальмує, зупиняється, потім знову набирає швидкість. Стрілка спідометра весь час коливається і тільки іноді завмирає на місці.
З відеосюжету ми бачимо, що стрілка спідометра рухається, коли автомобіль набирає швидкість, або починає гальмувати. Швидкість протягом часу спостереження змінюється, це означає, що за рівні проміжки часу машина проходить неоднакові шляхи, а саме при зростанні швидкості – вони збільшуються, при спаданні – зменшуються.
🤔 Чи можна назвати такий рух рівномірним? (Звичайно, ні)
🤔 Як називають такий рух?
Такий рух називають нерівномірним рухом.
Нерівномірний рух – це рух, під час якого тіло за рівні інтервали часу долає різний шлях.
🤔 Наведіть свої приклади нерівномірного руху з повсякденного життя.
Нерівномірним є рух транспортних засобів, рух людей та тварин, рух тіл, що падають.
2. Середня швидкість руху тіла
🤔 Якщо швидкість автомобіля в кожній точці є різною, як же її визначити? Як характеризувати такий рух?
Одна з можливих характеристик нерівномірного руху – середня швидкість руху тіла.
🤔 Що необхідно знати, щоб визначити середню швидкість руху тіла?
Говорячи про швидкість нерівномірного руху, мають на увазі середню швидкість на певній ділянці шляху або за певний проміжок часу. Щоб її обчислити, ділять весь пройдений тілом шлях на весь час руху.
Середня швидкість руху тіла – це фізична величина, що дорівнює відношенню всього шляху , який подолало тіло, до інтервалу часу , за який цей шлях подолано.
3. Види механічного руху
Тепер можемо класифікувати види механічного руху:
· за формою траєкторії – прямолінійний, криволінійний;
· за характером руху тіла – рівномірний, нерівномірний.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. За 10 с велосипедист проїхав 200 м, за наступні 20 с – ще 700 м. Знайдіть середню швидкість руху велосипедиста на всьому шляху.
Не слід плутати середню швидкість із поняттям «середнє арифметичне». На прикладі покажемо, що це різні величини.
2. Мотоцикліст перші 30 хв свого шляху рухався зі швидкістю 40 км/год, а наступні 2 год зі швидкістю 50 км/год. Визначте середню швидкість руху мотоцикліста на всьому шляху.
3. Вантажівка проїхала автострадою 50 км та ґрунтовою дорогою 40 км зі швидкостями 100 км/год і 20 км/год відповідно. Визначити середню швидкість руху вантажівки на всьому шляху.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають нерівномірним? Наведіть приклади.
2. Назвіть види механічного руху. Наведіть приклади.
3. Дайте визначення середньої швидкості руху тіла.
4. Як обчислити середню швидкість руху тіла?
5. Що ми розуміємо під словами: «середня швидкість автомобіля дорівнює 70 км/год?»
6. Автомобіль проїжджав за кожну годину 80 км. Чи можна стверджувати, що його рух був рівномірним?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 9, Вправа № 9 (4,5)
Урок 16 Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Провести бесіду за матеріалом § 8
Бесіда за питаннями
1. Який вигляд має графік шляху в разі рівномірного руху?
2. Як за графіками шляхів двох тіл порівняти їхні швидкості руху?
3. Який вигляд має графік швидкості рівномірного руху тіла?
4. Як за графіками швидкостей двох тіл порівняти їхні швидкості руху?
5. Як за графіком швидкості руху тіла визначити шлях, подоланий тілом?
2. Перевірити виконання вправи № 10: завдання 1, 3.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Чотири спортсмени, які розвивають швидкості: 5,5 м/c, 19,8 км/год, 210 м/хв, 475,3 км/добу, вирішили взяти участь у гонці на час (змагання, у якому перемагає той, хто далі відбіжить (від’їде) за 1 годину). Хто переможе в цьому змаганні? Хто прийде останнім? Який шлях подолає переможець? На скільки метрів він обжене аутсайдера?
2. Складіть розповідь за графіком руху шляху від часу. Сформулюйте задачі до графіку руху про інформацію, яку можна отримати з графіка, використовуючи співвідношення між шляхом, часом та швидкістю та розв’яжіть їх.
3. Рухаючись разом з міста до селища два однокласники Сергій і Микола досліджували залежність пройденого шляху від часу, швидкості від часу на різних ділянках своєї подорожі. Обидва побудували графіки залежності шляху від часу та швидкості від часу. Відомо, що на першій ділянці руху хлопці протягом 10 хв пройшли 500 м, на другій - зробили зупинку на 10 хв, на третій – бігли із швидкістю у двічі більшою за швидкість на першій ділянці протягом 10 хвилин, і, нарешті, пройшли ще 500 м, витративши на всю дорогу 50 хв. Хто з хлопців виконав графіки із помилками, і які саме ці помилки?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 8,10, Вправас.64 № 8 (3а, 3б).
Урок 15 Графіки рівномірного руху
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Провести бесіду за матеріалом § 7
2. Перевірити виконання вправи: № 7 завдання 1-3.
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Графік залежності шляху від часу для рівномірного руху тіла
🤔 Максимальна швидкість бігу слона 10 м/с, лева 20 м/с, гепарда 30 м/с. Яка із тварин рухається швидше? Чи можна візуалізувати дані цієї задачі?
Візуалізувати дані цієї задачі можна за допомогою діаграм або графіків. Згадаємо, що графік функції – геометрична фігура, яка складається з усіх тих і тільки тих точок координатної площини, абсциси (x) яких дорівнюють значенню аргументу, а ординати (y) – відповідним значенням функції. Віссю абсцис (Ox) у нас буде вісь часу, а віссю ординат (Oy) може бути швидкість, шлях, переміщення, координата. Розглянемо побудову деяких графіків, а саме: шляху від часу та швидкості від часу.
🤔 Мопед рухається рівномірно прямолінійно зі швидкістю 10 м/с.
Побудуємо графік залежності шляху, що долає мопед, від часу спостереження – графік шляху.
С.61 підручник
Для побудови графіка виконаємо таки дії.
1. Заповнимо таблицю відповідних значень часу руху мопеда та шляху , який він долає за цей час.
С.62 таблиця 5 підручник
2. Проведемо дві взаємно перпендикулярних осі. На горизонтальній осі – осі абсцис – відкладемо час руху мопеда в секундах (одна клітинка – 1 секунда). На вертикальній осі – осі ординат – відкладемо шлях у метрах (одна клітинка – 10 м).
3. Побудуємо точки з координатами: (0; 0), (1; 10), (2; 20), (3; 30), (4; 40), (5; 50).
4. З’єднаємо побудовані точки лінією. Отриманий відрізок прямої – графік шляху мопеда.
С.62 рис. 51 графік , підручник
Шлях, який долає мопед, можна визначити за формулою: . Оскільки в будь-який момент часу , можна записати: , де час задано в секундах. Рівність – рівняння залежності шляху, який долає мопед, від часу спостереження.
У разі рівномірного руху графік шляху – це завжди відрізок прямої, нахиленої під певним кутом до осі часу. Для побудови графіка шляху достатньо знайти шлях для двох значень часу і через отримані дві точки провести відрізок прямої. Наприклад, будуючи графік шляху мопеда, можна взяти час початку спостереження і час закінчення спостереження .
🤔 Про що можна дізнатися за графіком шляху?
За графіком шляху можна:
1) дізнатися про характер руху тіла;
2) визначити шлях, який долає тіло за певний інтервал часу;
3) визначити швидкість руху тіла;
4) порівняти швидкості руху тіл.
🤔 На рисунку зображені графіки шляхів для мопеда та автомобіля. Порівняйте їх швидкості руху.
С.63 рис.52, рис.53 підручник
Із графіків бачимо, що весь шлях автомобіль та мопед рухалися рівномірно (графік шляху кожного тіла – відрізок прямої). За 3 секунди мопед подолав шлях 30 м, тому швидкість руху мопеда становив. За 3 секунди автомобіль подолав шлях 60 м, тому швидкість руху автомобіля становить:
Швидкість руху автомобіля більша за швидкість руху мопеда. Чим більше швидкість руху тіла, тим більший кут між графіком шляху та віссю часу.
🤔 За графіком шляху, який подолав автомобіль за 5 годин, дізнайтеся: 1) як рухався автомобіль; 2) який шлях подолав автомобіль та якою була швидкість руху автомобіля на кожній ділянці.
Із графіка бачимо, що весь шлях складається з трьох ділянок, на кожній з яких автомобіль рухався рівномірно (графік шляху автомобіля – відрізки прямих).
С.63 підручник рис.53
С.73 рис.59 підручник
Із графіка бачимо, що ділянка 1 графіка складає з віссю часу більший кут, ніж ділянка 2. Тому ділянка 1 відповідає більшій швидкості руху тіла. Результат є цілком реальним.
1. Графік швидкості рівномірного руху тіла
Повернемося до мопеда, який рухається рівномірно зі швидкістю .
Побудуємо графік залежності швидкості його руху від часу спостереження – графік швидкості руху.
Для побудови графіка виконаємо таки дії.
1. Заповнимо таблицю відповідних моментів часу руху мопеда та швидкості руху , яку він мав у ці моменти часу.
С.71 підручник рис.57
2. Проведемо дві взаємно перпендикулярних осі. На осі абсцис відкладемо час руху в секундах , на осі ординат – швидкість руху в метрах за секунду .
3. Побудуємо точки з координатами (0; 10), (1; 10), (2; 10), (3; 10), (4; 10), (5; 10).
4. З’єднаємо точки лінією. Отриманий відрізок прямої – графік швидкості руху мопеда. С.73 підручник
У разі рівномірного руху графік швидкості руху тіла – відрізок прямої, паралельної осі часу.
🤔 Про що можна дізнатися за графіком швидкості руху тіла?
За графіком швидкості руху можна:
1) дізнатися, як рухалось тіло;
2) знайти шлях, який долало тіло за певний інтервал часу;
3) визначити швидкість руху тіла;
4) порівняти швидкості руху тіл.
🤔 На рисунку зображений графік швидкості руху мотоцикла. Охарактеризуйте його рух.
С.73 підручник
Розглянемо графік швидкості руху мотоцикла і дізнаємося про його рух якнайбільше.
1. Протягом інтервалу часу від 0 до 10 с і протягом інтервалу часу від 10 до 30 с мотоцикл рухався рівномірно, оскільки графік швидкості руху – відрізки прямих, які паралельні осі часу.
2. Швидкість руху мотоцикла протягом останніх 20 с спостереження більша, ніж протягом перших 10 с, оскільки друга ділянка графіка розташована вище від осі часу, ніж перша ділянка.
У даному випадку:
– на інтервалі часу від 0 до 10 с;
– на інтервалі часу від 10 до 30 с.
Чим більша швидкість руху тіла, тим вище від осі часу розташований графік швидкості руху.
3. Можна визначити шлях який подолав мотоцикл. Розглянемо фігури, які утворюються під графіком залежності та заштрихуємо їх. Ці фігури – прямокутники, бо утворюються горизонтальними ділянками графіків, осями координат часу та швидкості і вертикальними лініями, проведеними до осі часу. Як відомо, площа прямокутника дорівнює добутку довжин двох його сторін (ширини на висоту). Зверніть увагу на те, що висота прямокутника дорівнює швидкості руху, а ширина – часу руху тіла. Отже, пройдений мотоциклом шлях на кожній із ділянок графічно визначається як площа заштрихованого прямокутника під графіком швидкості.
Для будь-якого руху числове значення шляху, який подолало тіло, дорівнює числовому значенню площі фігури під графіком швидкості руху цього тіла.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. На рисунку зображено графік залежності шляху, який пройшов потяг, від часу. З якою швидкістю їхав потяг?
2. На рисунку зображено графік залежності швидкості руху, з якою йшов турист, від часу. Який шлях подолав турист за 45 хв?
3. На рисунку зображено графік залежності шляху, який проїхав електросамокат, від часу. Побудуйте графік залежності швидкості від часу.
4. На рисунку зображено графік залежності швидкості, з якою їхав трамвай, від часу. Побудуйте графік залежності шляху, який проїхав трамвай, від часу.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Який вигляд має графік шляху в разі рівномірного руху?
2. Як за графіками шляхів двох тіл порівняти їхні швидкості руху?
3. Який вигляд має графік швидкості рівномірного руху тіла?
4. Як за графіками швидкостей двох тіл порівняти їхні швидкості руху?
5. Як за графіком швидкості руху тіла визначити шлях, подоланий тілом?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 8, 10, Вправа № 10 (1а, б)
Урок 14 ТЕМА: Розв’язування задач
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
бесіда за матеріалом § 8
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають рівномірним?
2. Який рух називають рівномірним прямолінійним? Наведіть приклади.
3. Як знайти швидкість рівномірного руху тіла?
4. Назвіть одиниці швидкості руху.
5. Як визначити шлях, подоланий тілом, якщо відомі швидкість і час руху тіла?
6. Як визначити час руху тіла, якщо відомі шлях і швидкість його руху?
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Поїзд рухаючись рівномірно, пройшов міст за 2 хв. Яка швидкість поїзда, якщо довжина моста дорівнює 360 м?
2. Турист ішов 30 хв зі швидкістю 5 . Який шлях він подолав за цей час?
3. Велосипедист рухається зі швидкістю 25 . Скільки часу він витратить, щоб проїхати 75 км?
4. Один автомобіль, рухаючись рівномірно зі швидкістю 16 проїхав тунель за 30 с, а інший автомобіль, рухаючись рівномірно, проїхав той самий тунель за 24 с. Яка швидкість другого автомобіля?
5. У кого зі спортсменів більша швидкість: у футболіста, який за матч у середньому пробігає 9990 м, чи у велосипедиста, який має швидкість 8 м/с?
6. Людина запізнюється на поїзд. До станції можна дістатися, рухаючись або 2 км по втрамбованій дорозі зі швидкістю 5 , або 1,6 км по некошеному лузі зі швидкістю 4 . Який шлях обрати?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Опрацювати § 9, Вправа № 9 (1-3).
Додаткові задачі
1. Літак пролетів 750 км за 1 год 15 хв. З якою швидкістю рухався літак?
2. Автобус проїхав 1,5 км за 1 хв. Який шлях подолає автобус за 1,5 год?
3. Надзвуковий літак летить зі швидкістю 400 м/с. За який час він пролетить 100 км?
4. Автобус за 10 с проїхав 200 м. Який шлях він проїде за 1 хв, рухаючись з такою самою швидкістю?
5. Пішохід за перші 10 хв пройшов 900 м. Який час він затратить, щоб пройти 6 км з такою самою швидкістю?
Урок 13 Рівномірний рух. Швидкість руху
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
бесіда за матеріалом § 6-7
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення механічного руху. Наведіть приклади.
2. Що таке тіло відліку?
3. Як ви розумієте вираз «механічний рух є відносним»?
4. Як задають систему координат?
5. Які об’єкти утворюють систему відліку?
6. У яких випадках тіло, що рухається, можна розглядати як матеріальну точку?
7. Дайте означення траєкторії руху.
8. Дайте означення шляху. Назвіть одиницю шляху в СІ.
9. Дайте означення переміщення. Назвіть одиницю переміщення в СІ. Як переміщення позначають на кресленнях?
2. Перевірити виконання вправи: № 6 завдання 1-3, № 7 завдання (1-3).
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Рівномірний рух
Слово «швидкість» ви знаєте змалку.
🤔 Швидкість руху автомобіля становить 20 метрів за секунду. Що це означає?
Автомобіль, рухаючись із такою швидкістю, кожну секунду долає відстань 20 м.
🤔 Яку відстань подолає цей автомобіль за 10 секунд; за 0,1 секунди?
За 10 с автомобіль подолає 200 м, за 0,1 с – 2 м.
🤔 За яких умов дані відповіді можна вважати правильними?
Ці відповіді є правильними, якщо вважати, що за будь-які (малі або великі) рівні інтервали часу автомобіль долає однаковий шлях. Тобто якщо рух автомобіля є рівномірним.
Рівномірний рух – це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні інтервали часу тіло долає однаковий шлях.
2. Рівномірний прямолінійний рух
Якщо автомобіль рівномірно рухається прямолінійною ділянкою дороги, то за рівні інтервали часу він здійснює однакові переміщення, тобто долає однаковий шлях і не змінює напрямку свого руху. Такий рух називають рівномірним прямолінійним.
Рівномірний прямолінійний рух – це механічний рух, у ході якого за будь-які рівні інтервали часу тіло здійснює однакові переміщення (проходить однаковий шлях по прямолінійній траєкторії).
🤔 Наведіть приклади рівномірного прямолінійного руху у вашому житті.
Рівномірний прямолінійний рух у реальному зустрічається досить рідко. Прикладами такого руху можуть бути рух автомобіля на прямолінійній ділянці дороги (без розгону та гальмування), рух потяга на прямолінійній ділянці дороги (рівномірність цього руху можна встановити, прислухавшись до стуків при ударі коліс об стики рейок), політ парашутиста через деякий час після розкриття парашута, падіння металевої кульки в олії.
3. Швидкість рівномірного руху
🤔 Що потрібно зробити, щоб визначити швидкість рівномірного руху автомобіля, який проїхав 600 м за 20 с?
Щоб визначити швидкість потрібно шлях, який подолав автомобіль , поділити на час руху автомобіля
Швидкість рівномірного руху – це фізична величина, що дорівнює відношенню шляху , який подолало тіло, до інтервалу часу , протягом якого цей шлях був подоланий.
Одиниця швидкості руху в СІ – метр за секунду:
Приладом для вимірювання швидкості руху слугує спідометр.
Швидкість руху – векторна величина: вона має не лише значення, а й напрямок. На рисунках напрямок швидкості руху тіла позначають стрілкою. Якщо тіло рухається рівномірно прямолінійно, то значення і напрямок швидкості руху залишаються незмінними. Якщо тіло рухається рівномірно криволінійною траєкторією, значення швидкості руху залишається незмінним, а напрямок увесь час змінюється.
4. Шлях і час руху тіла
Звернемося до формули, за якою визначають швидкість руху тіла:
– швидкість руху тіла; – шлях, пройдений тілом; – час руху тіла.
З даної формули математично можна виразити шлях та час.
🤔 Як визначити шлях, подоланий тілом, якщо відомі швидкість і час руху тіла?
Якщо відомі швидкість і час руху тіла, то можна знайти шлях, який подолало тіло. Для цього слід швидкість руху помножити на час:
🤔 Як визначити час руху тіла, якщо відомі шлях і швидкість його руху?
Якщо відомі шлях і швидкість руху тіла, можна знайти час руху тіла. Для цього необхідно шлях поділити на швидкість руху:
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Перетворіть одиниці вимірювань в . Автомобіль рухається зі швидкістю 36 кілометрів за годину
2. Перетворіть одиниці вимірювань в . Літак летить зі швидкістю 250 метрів за секунду
3. Поїзд їде зі швидкістю , а корабель пливе зі швидкістю ? Хто з них рухається з більшою швидкістю?
4. Ракета летить зі швидкістю 8 кілометрів за секунду , а равлик повзе зі швидкістю 18 сантиметрів за хвилину Хто з них рухається з меншою швидкістю?
5. По дорозі назустріч один одному їдуть велосипедист і автомобіль зі швидкістю 15 і 65 км/год відповідно. З якою швидкістю вони зближуються?
6. По дорозі в одному напрямку їдуть мопед і вантажівка зі швидкістю 30 і 80 км/год відповідно. Вантажівка наздоганяє мопед. З якою швидкістю вони зближуються?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Який рух називають рівномірним?
2. Який рух називають рівномірним прямолінійним? Наведіть приклади.
3. Як знайти швидкість рівномірного руху тіла?
4. Назвіть одиниці швидкості руху.
5. Як визначити шлях, подоланий тілом, якщо відомі швидкість і час руху тіла?
6. Як визначити час руху тіла, якщо відомі шлях і швидкість його руху?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 8, Вправа № 8 (3-5)
Урок 12 Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях. Переміщення
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
IІI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Механічний рух
🤔 Ми часто називаємо одні тіла рухомими, інші – нерухомими. Наведіть приклади нерухомих тіл та тіл які рухаються.
Дерева, різні будівлі, мости, береги річок – нерухомі.
Вода в річці, літаки в небі, автомобілі, що їдуть по дорозі – рухомі.
🤔 Чим тіла, що рухаються, відрізняються від тіл нерухомих?
Тіла, що рухаються змінюють своє положення відносно інших тіл, а нерухомі тіла не змінюють свого положення відносно інших тіл.
Механічний рух – це зміна з часом положення тіла або частин тіла в просторі відносно інших тіл.
Приклади механічного руху: рух води в річках та океанах, літаків, автомобілів, планет навколо Сонця, хмар у небі, різних частин машин і верстатів, людей, тварин.
2. Тіло відліку. Відносність руху. Система відліку
🤔 Чи будуть тіла, які ви вважаєте нерухомими, перебувати у стані спокою відносно Сонця?
Відносно Сонця тіла, які ми вважаємо нерухомими, будуть рухомими і швидкість їх руху буде рівна швидкості обертання Землі навколо Сонця (середня швидкість 29,765 км/с). З'ясувати, рухається тіло чи перебуває у стані спокою, можливо тоді, якщо розглядати положення цього тіла відносно інших тіл.
Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядають положення рухомого тіла.
Вибір тіла відліку є довільним. За тіло відліку можна взяти будь-яке тіло з міркувань зручності.
🤔 Яке тіло, на вашу думку, доцільно обрати за тіло відліку, досліджуючи ваш рух на перерві; на уроці фізкультури; під час подорожі?
Те, що тіло відліку обирається довільно, означає, що стан руху і стан спокою є відносними.
🤔 Уявімо пасажира, який їде у вагоні поїзда. Що можна сказати про механічний стан пасажира?
Відносно крісла та вагона пасажир не змінює свого положення з часом, тобто перебуває у стані спокою, а відносно дерев за вікном пасажир рухається.
🤔 Пасажир сидить у вагоні потяга, який рухається рівномірно прямолінійно, двері якого зачинені, а скло у вікні непрозоре. Чи зможе він сказати, у якому стані перебуває вагон: рухомому, чи нерухомому?
Якщо потяг їде спокійно і не чути шуму роботи двигунів, стукоту коліс пасажир не може визначити, рухається потяг чи ні. Треба відкрити вікно, знайти якийсь нерухомий предмет на дворі, і тільки за зміною відстані до цього предмета можна зробити висновок про рух потяга.
Коли тіло рухається, то його положення в просторі змінюється. Для визначення положення тіла в просторі використовують систему координат, яку пов’язують із тілом відліку.
Система координат задається за допомогою однієї, двох або трьох координатних осей.
Зміна положення тіла відбувається не миттєво, а протягом певного часу, тому для опису механічного руху є також необхідним прилад для відліку часу – годинник.
Система відліку – це тіло відліку, пов’язана з ним система координат і годинник для відліку часу
3. Матеріальна точка
🤔 Чи завжди у задачах на рух потрібно враховувати розміри тіл?
Матеріальна точка – це фізична модель тіла, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати.
🤔 У яких випадках тіло (літак, спортсмен) можна вважати матеріальною точкою, а в яких не можна?
Наприклад, для обчислення часу перельоту літака між двома містами літак можна вважати матеріальною точкою, бо його розміри надзвичайно малі у порівнянні з відстанню між містами. Якщо є потреба описати рух літака під час виконання ним фігур вищого пілотажу, то виникає необхідність враховувати розміри літака. Різні точки літака рухатимуться по-різному: літак погойдуватиме крилами, підніматиме чи опускатиме ніс. За цих умов літак не можна вважати матеріальною точкою.
Наприклад, розглядаючи рух спортсмена, який пробігає марафонську дистанцію, спортсмена можна вважати матеріальною точкою. Якщо ж цей спортсмен виконує вправи вранішньої фіззарядки, то вважати його матеріальною точкою не можна.
4. Траєкторія руху
🤔 Як у фізиці називають сліди, які залишають за собою фізичні тіла при русі? (наприклад, слід лижника, що біжить по свіжому снігу, слід метеора, що пролетів по небу, слід кінчика олівця, що рухається по чистому аркуші паперу)
Такий слід, точніше, лінію, вздовж якої рухається тіло, називають траєкторією руху.
Траєкторія руху – це уявна лінія, яку описує в просторі точка, що рухається.
За формою траєкторії рух тіл поділяють на прямолінійний (біг спринтера на прямій ділянці, рух потяга на станції метро) і криволінійний (біг спринтера на повороті, рух кабінки оглядового колеса і рух гойдалки).
🤔 Що потрібно зробити, щоб знайти шлях, який пролетів метелик між квітками?
Щоб знайти шлях, який пролетів метелик між квітками, необхідно виміряти довжину траєкторії.
Шлях – це фізична величина, яка дорівнює довжині траєкторії.
Шлях позначають символом (ель). Одиниця шляху в СІ – метр
Використовують також частинні та кратні одиниці шляху, наприклад міліметр (мм), сантиметр (см), кілометр (км)
🤔 Чи можна знайти шлях, який пролетів метелик, якщо невідома траєкторія його руху, але відомо початкове і кінцеве положення метелика?
Шлях знайти ми не зможемо, а от оцінити відстань на яку перемістився метелик можемо. Для цього з’єднаємо квіти відрізком прямої зі стрілкою. Отримаємо напрямлений відрізок, який покаже, у якому напрямку та на яку відстань перемістився метелик.
Переміщення – це напрямлений відрізок прямої, який з'єднує початкове та кінцеве положення тіла.
Переміщення позначають символом (ес). Стрілка показує, що переміщення має не тільки значення (модуль), але й напрямок.
Модуль переміщення, тобто відстань, на яку перемістилося тіло в даному напрямку, також позначають символом , але без стрілки.
Одиниця переміщення в СІ така сама, як і одиниця шляху, – метр
Спробуємо порівняти шлях і модуль переміщення тіла.
🤔 Чи можуть вони співпадати і в якому випадку це можливе?
Шлях і модуль переміщення можуть співпадати лише в тому випадку, коли тіло рухається вздовж прямої в незмінному напрямку.
🤔 Якщо вони не співпадають, то що буде завжди більше – шлях чи переміщення?
У загальному випадку переміщення не збігається з траєкторією руху тіла, тому шлях, подоланий тілом, зазвичай більший за модуль переміщення.
🤔 Чи можливий варіант, коли пройдений шлях не дорівнює нулю, а переміщення дорівнює нулю?
Якщо тіло повертається у вихідне положення, то початкове й кінцеве положення тіла збігаються й модуль переміщення дорівнює нулю.
IV. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Учень під час уроку сидить за партою. Назвіть приклади тіл, відносно яких учень перебуває в спокої, а відносно яких – рухається.
Перебуває в стані спокою відносно підлоги, парти, стільця, дошки; рухається відносно вчителя, який ходить по класі, автомобіля, який їде по дорозі.
2. З високого берега видно на великій відстані круїзний лайнер. Як можна переконатися, що він рухається, а не стоїть на якорі?
Якщо положення круїзного лайнера змінюється відносно інших нерухомих тіл, то він рухається, якщо його положення не змінюється – значить стоїть на якорі.
3. Потяг починає помалу набирати хід. Як має поводитися пасажир у потязі, щоб лишитися нерухомим відносно перону?
Пасажиру потрібно рухатися проти руху потяга зі швидкістю потяга.
4. Визначте, чи можна вважати катер матеріальною точкою, коли: а) розглядається його кріплення на вантажівці; б) розраховується час його переходу між двома портами.
Матеріальна точка – це фізична модель тіла, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати. а) Не можна вважати матеріальною точкою; б) Можна вважати матеріальною точкою.
5. Наведіть приклади прямолінійних та криволінійних рухів.
Прямолінійні рухи: вільне падіння каменю, рух літака по злітній смузі.
Криволінійні рухи: рух змії, політ каменю кинутого під кутом до горизонту, рух планет навколо Сонця.
6. Накресліть траєкторію руху відносно Землі: а) кабіни ліфта; б) кінця стрілки годинника на вежі; в) точки на дверцях вашої квартири.
7. Дівчинка, йдучи з дому до школи, долає 250 м, а з дому до бібліотеки в тому самому напрямку – 670 м. Який шлях долає дівчинка до бібліотеки, якщо йде до неї зі школи?
8. Футболіст пробігає за матч близько 10 км. Що означає це число – шлях чи модуль переміщення? Яким може виявитися мінімальний модуль переміщення футболіста за матч?
10 км це шлях. Мінімальний модуль переміщення дорівнює 0, якщо футболіст закінчить матч у тій самій точці поля, у якій його розпочав.
9. З яким тілом потрібно пов'язати систему відліку, щоб ваші шлях і переміщення в будь-який момент часу дорівнювали нулю?
Щоб шлях і переміщення в будь-який момент часу дорівнювали нулю, потрібно пов'язати СВ з тим тілом яке саме й рухається, тобто із самим собою.
10. Що ми оплачуємо в таксі, в літаку – шлях чи переміщення?
При поїздці в таксі ми оплачуємо шлях, а на літаку переміщення. У таксі лічильник вимірює пройдений автомобілем шлях, і оплата пропорційна показанням лічильника. Траєкторія руху автомобіля далека від прямолінійної, і пройдений ним шлях більший за переміщення. Літак летить практично по прямій, і можна вважати, що шлях дорівнює переміщенню – в даному разі ми оплачуємо переміщення.
11. М’яч упав з висоти 3 м, відскочив від підлоги та був пійманий на висоті 1 м. Визначте шлях і переміщення м’яча.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення механічного руху. Наведіть приклади.
2. Що таке тіло відліку?
3. Як ви розумієте вираз «механічний рух є відносним»?
4. Як задають систему координат?
5. Які об’єкти утворюють систему відліку?
6. У яких випадках тіло, що рухається, можна розглядати як матеріальну точку?
7. Дайте означення траєкторії руху.
8. Дайте означення шляху. Назвіть одиницю шляху в СІ.
9. Дайте означення переміщення. Назвіть одиницю переміщення в СІ. Як переміщення позначають на кресленнях?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 6-7, Вправа № 6 (1-3), № 7 (1-3)
Урок 11 Захист навчальних проєктів з теми «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»
Очікувані результати: презентуючи свою роботу, учні повинні продемонструвати знання, отримані в ході роботи над проектом в межах теми Фізика як природнича наука. Пізнання природи» вміння працювати індивідуально чи в команді; оцінювати роботу інших учнів, уміння правильно розподіляти час; самостійність у навчанні; вміння самостійно застосовувати правила, закони, виховання дисципліни, чесності, відповідальності.
Тип уроку: урок контролю та корекції навчальних досягнень.
Обладнання: презентації проєктів, моделі, установки.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Орієнтовні критерії оцінювання навчального проєкту
1. Актуальність -1 бал.
2. Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3. Достовірність - 1 бал.
4. Науковість - 2 бали.
5. Представлення - 2 бали.
6. Презентація (малюнки) - 2 бали.
7. Обговорення - 2 бали.
Орієнтовне оформлення проєкту (паперові носії та презентація)
1. Назва проєкту.
2. Тип проєкту.
3. Керівник проєкту (вчитель).
4. Виконавці проєкту.
5. Проблема.
6. Мета.
7. Очікуваний результат (для дослідження).
8. Завдання проєкту.
9. Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації
Типи проектів
Ø Дослідницький.
Ø Інформаційно-пошуковий.
Ø Творчий.
Ø Рольовий.
Проект - це «п'ять П»
ü Проблема.
ü Проєктування (планування).
ü Пошук інформації.
ü Продукт.
ü Презентація (представлення результату).
II. ЗАХИСТ ПРОЄКТІВ
Орієнтовні теми
1. Природні явища та їхній вплив на життя і здоров’я людини.
2. Що таке атом: від давнини до сучасних уявлень.
3. Дифузія в природі, техніці, побуті.
4. Еволюція вимірювальних приладів. Кожен крок у збільшенні точності вимірювань – сходинка в розвитку науки і техніки.
5. Вимірювання розмірів тіл (довжини, висоти, площі, об’єму) різними способами.
6. Фізика в побуті, техніці, виробництві.
ДОДАТКОВО
Теми експериментальних досліджень
1. Спостереження та дослідження процесу дифузії.
2. Вимірювання лінійних розмірів тіл за допомогою різних приладів. Оцінювання похибки вимірювання.
3. Вимірювання площі поверхні тіл різними способами.
Додаткові теми
1. Технічні винаходи, що змінили життя людства.
2. Сучасна фізика як доказ мудрості наших предків.
3. Історія створення перших еталонів.
4. Які еталони має Україна і де вони зберігаються.
5. Еволюція вимірювальних приладів.
6. Які вони – найдрібніші об’єкти в природі.
7. Стародавні одиниці довжини і часу.
8. Як зароджувалося вчення про атоми.
9. Перші спроби та сучасні методи вимірювання розмірів молекул.
10. Що можуть нанотехнології.
11. Дифузія навколо нас.
12. Метеорити, що загрожують існуванню людства.
13. Мікро-, макро- й мегасвіти.
14. 10 цікавих фактів із життя видатних учених.
15. Історія одного відкриття.
16. Архімед – великий давньогрецький математик, фізик, інженер.
17. Аристотель – видатний учений давнини.
18. Досягнення і трагедії італійського фізика Ґалілео Ґалілея.
19. Генії фізичної науки XX століття.
20. Внесок українських учених у розвиток сучасної техніки.
21. Найпрестижніша міжнародна премія з фізики та її лауреати.
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання
Повторити § 1-5. Проект, творче завдання, дослідження можна презентувати у вигляді презентації, розповіді, реферата, конспекту відправити на н.з не пізніше 13.10
Урок 10 Контрольна робота № 1 з теми «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Перегляньте завдання різних типів контрольної роботи № 1, згадайте правила їх оформлення, розподіляйте часу на роботу.
II. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольна робота № 1 з теми «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»
1 варіант
1. Виберіть рядок, у якому наведено тільки світлові явища: (1 бал)
а) світить лампа, після дощу з’являється веселка, стрілка компаса вказує на північ;
б) спалахує блискавка, під час вимикання електричного приладу виникають іскри, гаряча вода остигає;
в) зменшення освітленості в сутінках, міраж у пустелі, світло фар автомобіля;
г) трамвайні рейки нагрілися, горить вогнище, електричний вентилятор обертається.
2. Вкажіть одиницю площі в СІ: (1 бал)
а) квадратний кілометр; б) гектар; в) ар; г) квадратний метр.
3. Оберіть прикладом якого явища є розчинення прального порошку під час прання в автоматичній пральній машині: (1 бал)
а) вимушеної дифузії; б) дифузії в газах;
в) дифузії в рідинах; г) дифузії в твердих тілах.
4. Яка довжина бруска? (1 бал)
5. Визначте ціну поділки термометра і його показання.(2 бали)
6. Виразіть (1,5 бали)
350 см в мм, м, км
7. Відновлення водопостачання у кварталі через аварійну ситуацію тривало 3,5 години. Виразіть цю тривалість у хвилинах і секундах. (1,5 бали)
8. Як за допомогою вимірювальної лінійки визначити середнє значення діаметру дроту? Опишіть алгоритм своїх дій. (3 бали)
IІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІV. Домашнє завдання
Повторити § 1-5
Урок 09 Узагальнення та систематизація знань з теми «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»
Хід уроку
I. Організаційний момент
IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Узагальнити та систематизувати знання учнів на основі аналізу відповідних таблиць і схем, поданих у рубриці «Підбиваємо підсумки розділу 1 “ Фізика як природнича наука. Пізнання природи”» підручника.
IІІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Хто із зазначених дослідників зробив великий внесок у розвиток фізики?
а) Ісаак Ньютон; б) Фернан Маґеллан; в) Джеймс Кук; г) Жак-Ів Кусто.
2. Прикладом фізичного тіла може бути:
а) мідь; б) маса; в) метеорит; г) хвилина.
3. Прикладом фізичної величини може бути:
а) метр; б) олія; в) маса; г) мензурка.
4. Який префікс слід додати до основної одиниці фізичної величини, щоб отримати одиницю, яка менша від основної в 1000 разів?
а) санти- (с); б) кіло- (к); в) мілі- (м); г) мікро- (мк).
5. Яке з наведених понять можна вважати фізичним явищем?
а) швидкість руху; б) нагрівання; в) час; г) міркування.
6. Яке твердження є істинним?
а) Під час спостережень завжди виконують вимірювання.
б) Експерименти проводять в умовах, які перебувають під контролем ученого.
в) Під час експериментів ніколи не виконують вимірювань.
г) Результати спостереження є критерієм істинності гіпотези.
7. Унаслідок явища дифузії:
а) кисень із повітря потрапляє навіть на дно глибокої водойми;
б) зменшується довжина рейки під час її охолодження;
в) тане лід;
г) рідина збирається в краплі.
8. Виберіть усі правильні відповіді. Молекули речовини:
а) завжди перебувають у стані спокою;
б) безперервно та хаотично рухаються;
в) тільки притягуються одна до одної;
г) тільки відштовхуються одна від одної;
д) відштовхуються одна від одної та притягуються одна до одної;
е) розташовані так, що між ними немає проміжків.
9. Визначте ціну поділки шкали лінійки та довжину бруска?
10. Визначте ціну поділки шкали лінійки та діаметр кулі?
11. Визначте ціну поділки шкали термометра та його показання.
12. Площа квартири 42 м2. Виразіть цю площу у квадратних
дециметрах.
13. Виразіть:
0,09 т в ц, кг, г, мг
30 хв в с, год, доби
15 с в хв, год, доби, роки
3,7 км в м, см, мм
125 дм в мм, м, км
150 мм2 в см2 , м2
4 м3 в дм3, см3, мм3
14. Як можна виміряти товщину паперу, на якому надрукований підручник з фізики?
Можна скористатися методом рядів. Метод рядів для вимірювання розмірів тіл застосовують у тих випадках, коли ціна поділки шкали приладу не дозволяє провести вимірювання з достатньою точністю.
Найпростіший спосіб полягає в тому, що необхідно скласти докупи кілька десятків листів і виміряти їх товщину. Після цього розділити отриману величину на кількість листів. Виходить середня товщина листа. Точність вимірювання підвищується, якщо кількість листів буде максимальною.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Повторити § 1-5 , с. 43 тести №7-12
Виконати завдання рубрики «Завдання для самоперевірки до розділу 1 “Фізика як природнича наука. Пізнання природи”»
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема. Вимірювання розмірів малих тіл
Мета: визначити методом рядів діаметр горошини, діаметр пшоняного зернятка, товщину нитки.
Обладнання: лінійка, дрібні тіла (горох, пшоно), зубочистка, олівець, нитка.
Хід роботи
Опис методу вимірювання
Метод рядів для вимірювання розмірів тіл застосовують у тих випадках, коли ціна поділки шкали приладу не дозволяє провести вимірювання з достатньою точністю.
Для визначення розміру малого тіла методом рядів необхідно:
– утворити ряд, – наприклад, викласти зернятка впритул одне до одного або намотати нитку багато разів на стрижень для ручки таким чином, щоб витки були розташовані в один ряд і впритул один до одного (див. рисунок);
– виміряти довжину ряду;
– визначити кількість тіл або витків у ряді;
Підготовка до експерименту
Розгляньте на прикладі як виконувати лабораторну роботу. Переглянь відео дослід
скористайся інструкцією до роботи №3 с.33 підручника,
або скористайся інструкцією:
1. Перед тим як розпочати вимірювання:
а) уважно прочитайте опис методу рядів для вимірювання розмірів тіл.
б) згадайте, як визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу;
в) згадайте, як правильно користуватися лінійкою та знімати її покази.
2. Визначте та запишіть ціну поділки шкали лінійки .
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиці.
Результати вимірювань діаметрів і товщини округліть до десятих. Для вирівнювання рядів скористайтеся зубочисткою.:1. Визначте методом рядів середнє значення, наприклад: діаметра горошини; діаметра пшоняного зернятка. 2. Визначте методом рядів середню товщину нитки.
ЗРОБІТЬ ВИСНОВОК:
Контрольні запитання
1. Чи залежить точність отриманого результату від кількості частинок у ряді?
2. Чому розміри тіл, виміряні у спосіб рядів, є середніми?
3. Визначте діаметр молекули за фотографією використовуючи метод рядів, якщо фотографію збільшено у 50000 раз.
Творче завдання
1. Запропонуйте спосіб вимірювання звичайною лінійкою товщини аркуша підручника. 2. Запропонуйте спосіб підрахунку кількості літер (наближено) у своєму підручнику.
Домашнє завдання: Оформити лаб. роботу №3, відправити фото на н.з. не пізніше 28.09
Повторити § 1-5
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Тема. Вимірювання об'ємів твердих тіл, рідин і сипких матеріалів.
Мета: виміряти об'єми твердих тіл (правильної і неправильної геометричної форми), рідини та сипких матеріалів.
Обладнання: мірна посудина; лінійка; три пластикові стаканчики: з водою, пшоном, піском; тверде тіло неправильної геометричної форми; тверде тіло, що має форму прямокутного паралелепіпеда; нитки.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як розпочати вимірювання згадайте, як визначити ціну поділки шкали приладу.
2. Визначте та запишіть:
а) ціну поділки шкали лінійки ;
б) ціну поділки шкали мірного циліндра
Розгляньте на прикладі як виконувати лабораторну роботу.
ПЕРЕГЛЯНЬ ВІДЕО ДОСЛІД https://youtu.be/nYXKWkErTqI
скористайся інструкцією до роботи на ст.23-24 підручника
або скористайся: https://docs.google.com/document/d/1TLh7iJf_ORfH2eIbG92RFPdBjpN9dI_N/edit?usp=sharing&ouid=107975613876616500371&rtpof=true&sd=true
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.Результати всіх вимірювань відразу заносьте до таблиць.
1. Виміряйте об’єми сипких матеріалів за допомогою мірного циліндра.
2. Виміряйте об’єм рідини за допомогою мірного циліндра.
3. Виміряйте об’єм твердого тіла неправильної геометричної форми шляхом прямого вимірювання (за допомогою мірного циліндра).
4. Виміряйте об’єм твердого тіла правильної геометричної форми шляхом непрямих вимірювань.
ЗАПИШІТЬ ВИСНОВОК:
Контрольні запитання
1. Прямими або непрямими були вимірювання об’єму тіла неправильної форми та тіла правильної форми (бруска)? Вкажіть різницю між прямими і непрямими вимірами.
2. Як за допомогою мірного циліндра та посудини з водою виміряти місткість порожнього флакона?
3. Виразіть у кубічних метрах значення об’єму води в озері 2 км3= ____ м3.
Творче завдання
Запропонуйте спосіб вимірювання об’єму тіла неправильної форми у випадку, якщо: 1) тіло не вміщується в наявну мірну посудину; 2) потрібно знайти об’єм одного малого тіла, маючи кілька однакових таких тіл (наприклад, канцелярські кнопки) та мірний циліндр з водою.
Домашнє завдання: Оформити лаб. роботу №2 , відправити фото на н.з. не пізніше 28.09
Ознайомитися з описом л. р. № 3 ст. 39-41
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Тема. Визначення ціни поділки шкали вимірювального приладу.
Мета: визначити ціну поділки, межі вимірювання шкал різних вимірювальних приладів.
Обладнання: лінійка, термометр, мірний циліндр та інші вимірювальні прилади.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
Перед тим як виконувати роботу, переконайтеся, що ви знаєте відповіді на такі запитання.
1) Що називають вимірювальним приладом?
2) Як визначити межі вимірювання шкали приладу?
3) Як визначити ціну поділки шкали приладу?
4) Яких правил безпеки слід дотримуватися, працюючи з термометром?
Експеримент
Переглянь відео дослід
PHYSICSEASY Механіка Експеримент 1
Лабораторна робота № 1 Визначення ціни поділки шкали вимірювального приладу
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
1. Розгляньте на прикладі як виконувати лабораторну роботу.
Назва приладу: термометр.
Фізична величина: температура.
Одиниця вимірювання: .
Значення сусідніх оцифрованих штрихів: .
Кількість поділок між сусідніми штрихами: .
Ціна поділки: .
Нижня межа: .
Верхня межа:
скористайся інструкцією до роботи №1 с.20 підручника,
або скористайся інструкцією:
Домашне завдання :Ознайомитися з описом л. р. № 2 ст. 37-39
Урок 05 Розв’язування задач
Хід уроку
Бесіда за питаннями
1. Дайте означення фізичної величини.
2. Наведіть приклади фізичних величин. Які властивості тіл або які ознаки фізичних явищ вони характеризують?
3. Якими символами позначають: довжину, ширину, висоту, площу, масу, температуру?
4. Що означає виміряти фізичну величину?
5. Наведіть приклади префіксів, які використовують у назвах частинних одиниць; кратних одиниць.
6. Наведіть приклади вимірювальних приладів.
7. Які характеристики приладу можна визначити за допомогою його шкали?
8. Що таке ціна поділки шкали приладу?
9. Чому неможливо одержати абсолютно точне значення вимірюваної величини? Як підвищити точність вимірювання?
IІ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
переглянути завдання можно за посиланням
1. Якою є довжина кожного з брусків?
2. Яким є діаметр кожної з кульок?
3. Яку температуру показує термометр?
4. Для кожного з мірних циліндрів знайдіть ціну поділки та об’єм налитої рідини
5. Виразіть у квадратних сантиметрах такі значення площі: 50 мм2, 0,12 дм2, 37 дм2, 2,3 м2.
6. Виразіть у квадратних метрах такі значення площі: 77 мм2, 689 см2, 79 дм2, 0,23 км2.
7. Скільки хвилин у 10 годинах?
8. Скільки секунд триває урок?
9. Скільки секунд у тижні?
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
V. Домашнє завдання
Вправа № 4 с.43 тести №7,8, ознайомитися з описом л. р. № 1 ст. 32
Домашнє завдання: §3 чит, тести с.42 №1-6 письмово
Домашнє завдання: §2 чит., с.15-16, с.14 впр.1 №4 письмово, +сам.роб *
Домашнє завдання: §1 чит, с.10-13, с.10 таб. переписати
Домашнє завдання: §1 чит., с.7-9