Основні поняття Пайтон

Для написання програми певною мовою програмування необхідно знати алфавіт мови, правила запису команд та правила їх використання в програмі. 

Алфавіт мови — набір символів, що може використовуватись у програмному коді. 

Під час створення програм мовою Python можна використовувати такі символи: 

• • • літери латинського алфавіту: A...Z, a...z; 

    • цифри: 0...9; 

    • знаки арифметичних операцій, спеціальні символи: + — / \ ^ = < > ( ) . , : ; ‘ # _. 

У мові Python використовують також комбінації символів і службові слова, що мають фіксований зміст: 

• • • комбінації символів: <=, >=, <>, ==; !=, **; 

    • службові слова: and, elif, if, as, else, import тощо. 

Синтаксис мови — сукупність правил побудови команд мовою програмування. 

Семантика мови — сукупність правил виконання комп’ютером команд, записаних мовою програмування. 

Величини

Окремий інформаційний об’єкт (число, символ, рядок тощо) називають величиною. 

Характеристики величини: розмір виділеної пам’яті для зберігання, назва (ідентифікатором), тип і значення. 

Вид величини визначає, чи можна змінювати значення цієї величини в програмі. Величина може бути константою (тобто постійною) або змінною. 

У Python змінні посилаються на дані, а не містять їх, як у деяких інших мовах програмування. Кожна змінна «пам’ятає», у якому місці в пам’яті знаходиться деяке значення. Це значення ми ототожнюємо зі значенням змінної (хоча насправді значенням змінної є адреса комірки пам’яті з відповідними даними). 

Правила найменування змінних

Типи величин

Арифметичні оператори