Історія кафедри

Кафедра «Технічна експлуатація автомобілів та автосервіс» (ТЕААС) була створена у 1949 році. Із часу заснування вона мала назву «Експлуатація автомобілів, дорожніх і будівельних машин». Засновником кафедри був декан автомобільного факультету кандидат технічних наук, доцент Рева Леонід Павлович, який у тяжкий післявоєнний час зумів сформувати на кафедрі викладацький персонал високої кваліфікації і облаштувати лабораторії відповідним обладнанням.

Першими викладачами кафедри були Русєв Георгій Васильович, Моргун Анатолій Григорович, Макарчук Григорій Іванович, Цимбалов Всеволод Васильович.

За період існування назва кафедри неодноразово змінювалася. Після назви «Експлуатація автомобілів, дорожніх і будівельних машин» кафедра мала назву «Технічна експлуатація автомобілів», потім «Технічне обслуговування автомобілів», «Виробничі системи і сервіс на транспорті». Від 2010 року кафедра має назву «Технічна експлуатація автомобілів та автосервіс».

Значний внесок у науково-педагогічну діяльність кафедри зробив засновник наукової школи з надійності автомобілів доктор технінчих наук, професор Несвітський Яків Іванович, лауреат державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1976 р.).

Характерною рисою наукової діяльності Я.І. Несвітського був постійний зв’язок з виробництвом. Талановитий учений організував та керував галузевою науково-дослідною лабораторією надійності машин на базі Міністерства автомобільного транспорту УРСР і Кременчуцького об’єднання з виробництва великовантажних автомобілів-самоскидів «АвтоКрАЗ».

Дослідження, виконані під керівництвом Я.І. Несвітського, стали основою прийнятої системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів сімейства КрАЗ. Праці професора Я.І. Несвітського вивчали та застосовували у своїй науковій та виробничій діяльності не лише науковці та студенти, але й інженерно-технічні працівники автотранспортних господарств та звичайні водії і механіки.

Усе своє плідне життя Яків Іванович знаходився у вирі громадської та наукової роботи. Він майже 25 років входив до складу редколегії журналу «Механізація сільського господарства», був членом редколегій таких журналів як «Автодорожник України», «Машино-тракторні станції», «Автомобильный транспорт» та інших журналів та наукових збірок. Довгий час Яків Іванович був членом науково-технічної ради Міністерства автомобільної промисловості СРСР, Міністерства автомобільного транспорту УРСР, інших міністерств та відомств, співробітничав з редакцією Української радянської енциклопедії. Професор Я.І. Несвітський брав активну участь і в інших науково-технічних виданнях, протягом багатьох років був членом Комісії з присудження Державних премій Української РСР. Яків Іванович був нагороджений золотою медаллю ВДНГ СРСР.

Досвід співпраці наукової школи з надійності автомобілів Київського автомобільно-дорожнього інституту, Кременчуцького автомобільного заводу і Ярославського об'єднання «Автодизель» був розглянутий і схвалений керівництвом СРСР (газета «Правда» за 26.08.1972 р. і за 29.08.1972 р.).

Над питаннями надійності автомобілів продовжував працювати кандидат технінчих наук, професор Лудченко Олександр Артемович, виконуючи обов'язки керівника і виконавця з наступних тем: «Разработка Положения о профилактике и ремонте автомобилей КрАЗ-256, 256Б, эксплуатируемых на объектах Минпромстроя УССР» (1970 р.); «Разработка и внедрение комплексной системы управления качеством ремонта автомобилей на предприятиях «Главсельстройтранса» (1978–1979 pp.); «Разработка предложений по совершенствованию структуры производственной базы автоуправления (1988 р.); «Теоретические и экспериментальные исследования по обоснованию режимов технического обслуживания карьерных автомобилей (1968 р.); «Оценка долговечности и надежности автомобилей КрАЗ-256Б, находящихся в подконтрольной эксплуатации ЮГОКе, СевГОКе, строительных объектах г. Киева и г. Запорожья (1969–1971 pp.); «Исследование резервов снижения транспортных расходов в сельском строительстве» (1980–1985 рр.);

За матеріалами наукових досліджень і практичної діяльності на підприємствах транспорту професор Лудченко О.А. підготував понад 300 наукових праць, у т.ч. підручники і навчальні посібники (з грифом МОН), монографії і наукові розробки та інші праці.

Лудченко О.А. був у числі активних учасників ряду міжнародних і республіканських висновок з новітніх технологій і засобів навчання.

У 1972–1983 рр. завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Луйк Ігор Альфредович. Професором Луйком І.А. вперше сформульована теорія відновлення системи елементів, що мають характерні властивості машинного парку, яка є узагальненням на більш високому рівні теорії відновлення окремих елементів, запропонованої відомим американським вченим В. Смітом. Професор Луйк І.А. створив і очолив українську школу, яка працює в області застосування сучасних економіко-математичних методів, моделей та ЕОМ під час вирішення питань технічної експлуатації машин і приладів.

У 1983–1985 рр. завідувачем кафедри працював доктор технічних наук, професор Кошарний Микола Федорович, який розробив основи механіки та енергетики автомобіля.

У 1985–2005 рр. кафедру очолював доктор технічних наук, професор Курніков Іван Петрович , який пройшов на ній шлях від аспіранта (1966–1969 рр.), асистента (1969–1971 рр.), доцента (1971–1986 рр.) до професора (1987). В 1969 році Курніков І.П. захистив кандидатську дисертацію під науковим керівництвом засновника кафедри Реви Л.П., в 1983 році – докторську дисертацію.

Професор І.П. Курніков створив і очолював наукову школу з дослідження сучасних проблем автомобільного транспорту: формування оптимальної структури підприємств транспорту; розвиток виробничої бази транспортного комплексу; підвищення надійності і паливної економічності транспортних засобів; розроблення і вдосконалення устаткування і технологічних процесів діагностування автомобілів та його систем. Науковцями цієї школи захищена одна докторська і 13 кандидатських дисертацій, опубліковано 8 монографій, 12 навчальних посібників та підручників, понад 300 наукових праць, одержано 27 авторських свідоцтв.

Від 2005 року кафедру очолює кандидат технічних наук, професор Андрусенко Сергій Іванович, під науковим керівництвом якого проводяться дослідження в галузі розробки системи управління запасами та якістю послуг на основі стандартів серії ISO 9000, побудови оптимальних варіантів організаційних структур підприємств автосервісу шляхом впровадження сучасних методів, моделей та алгоритмів, методологічного забезпечення процесів формування кадрового потенціалу та конкурентоспроможності підприємств транспорту на ринку автопослуг.