НАША ІСТОРІЯ

«Бібліотека – серце кожного навчального закладу. Й особливо – вищого.

У цьому зв’язку в пам'яті зринає вислів відомого американського політика Томаса Уілера:

«Дайте мені спочатку бібліотеку, і тоді я створю університет».

А. І. Гурбанська,

доктор філологічних наук, професор КНУКіМ

Бібліотека Національного транспортного університету пройшла шлях становлення, розвитку і удосконалення разом з університетом, як його складова і невід’ємна частина, сприяючи якісному навчально-виховному та науково-педагогічному процесу.

Ми завжди намагалася бути джерелом живої думки для викладачів і студентів, розкриваючи перед ними невичерпний світ знань, адже летять тисячоліття, спливають епохи, та сталою залишається повага до мудрості людської, творіння рук та розуму – друкованого слова. Лише спілкування з ним робить особистість всебічно розвиненою, багатоплановою, творчою, цікавою.

Почалося все навесні 1944 року. Запеклі бої за визволення Криму. Під п’ятою німецько-фашистських загарбників Західна Україна. В руїнах красень Київ. Ще далеко до свята Перемоги, але Уряд республіки, поряд з всебічною допомогою фронту, вживає заходів з відбудови народного господарства і житлового фонду, відновлення культурного життя, створення необхідної бази для майбутнього розвитку України. І в тій напруженій роботі значне місце відводиться розвитку автомобільного транспорту, відновленню шосейних шляхів, відбудови мостів, розвитку мережі автомобільних доріг і кваліфікованому забезпеченню їх утримання. Для цього ж необхідно було відновити і розширити підготовку інженерів відповідного профілю. 

Бібліотеку Національного транспортного університету, ровесницю університету,

засновано 7 листопада 1944 року,

коли за ініціативою Уряду України Рада Народних Комісарів СРСР 

прийняла Постанову № 21106-р про створення

у місті Києві автомобільно-дорожнього інституту.

Робота розпочалась у складних умовах, але незважаючи на труднощі бібліотека працювала та розвивалася. На той час штат складався лише з трьох співробітників: Тило М. І. - завідуючої бібліотекою, Ніколаєвської Ф. І. - старшого бібліотекаря, Атурової О. О. - бібліотекаря. Фонд близько 18 тис. примірників. Проте, який це був фонд! Його основа – література, передана бібліотеками споріднених за профілем вищих навчальних закладів. Тоді ж бібліотека прийняла перших читачів - 247 студентів та 49 професорів, доцентів та викладачів. Внаслідок планового комплектування навчальний фонд поповнюється необхідною літературою з книжкових і букіністичних магазинів м. Києва. Завдяки проведеній роботі, студенти були забезпечені  літературою з дисциплін, які вивчали в інституті.

У 1950 році бібліотеку очолила Розенгауз П.С. Колектив налічував чотири бібліотекаря.   

З 1952 року бібліотека почала здійснювати внутрішній та зовнішній книгообмін. Згідно з заявками кафедр за тематичними планами видавництв здійснювалось регулярне комплектування, поліпшувалось забезпечення навчального процесу програмною літературою, розширювалась тематика комплектування фонду. Вся література, яка надходить до бібліотеки підлягає науковій та технічній обробці. Набув  розвитку довідковий апарат бібліотеки: постійно поповнювався генеральний алфавітний каталог, було створено систематичний каталог. Пізніше - читацький алфавітний каталог та алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу.

Упродовж 1950-1970-х рр. колектив бібліотеки, під керівництвом завідуючої бібліотекою ІСАЙ (ШИЙКО) НАДІЇ ТЕРЕНТІЇВНИ, активно та наполегливо працював над збереженням, оновленням, актуалізацією книжкового фонду та його ефективним використанням. 

Історична довідка: Народилася 5 травня 1922 року.

В роки Другої світової війни знаходилася у підпіллі, була зв’язковою. Псевдонім “Чайка” отримала за спритність, кмітливість, з якими вона виконувала завдання, що завжди були пов’язані з великим ризиком для життя. Шість разів вона переходила лінію фронту. За мужність та героїзм, проявлені в роки війни, нагороджена багатьма урядовими нагородами.

У 1960 році, після надбудови приміщення інституту, бібліотека отримала ще 360 кв.м де були розміщені двох’ярусне книгосховище, читальний зал, кімната для каталогів. Було організовано читальний зал на 88 посадкових місць із відкритим доступом до книжкового фонду 5 тис. примірників. У 1966-1967 рр. читальний зал було переобладнано. Кількість посадкових місць збільшилася до 100. Книжковий фонд поповнився дисертаціями, авторефератами дисертацій, науковими звітами.

У гуртожитку № 4  організовано філіал бібліотеки з книгосховищем – 60 кв.м., а у гуртожитках № 1, № 2, № 3 – читальні зали. На кафедрах та  у лабораторіях існує 25 пересувних бібліотек. Влітку, в спортивно-оздоровчому таборі, теж працює пересувка.

Бібліотека мала 14 міжбібліотечних абонементів – 6 абонементів у м. Києві і 8 абонементів у місцях Радянського Союзу. Порівняно з 1960 роком МБА зріс у 4 рази. У 1969 році МБА користувалися 72 викладачі та 16 аспірантів, виконано – 138 заказів. Бібліотека обслуговує 10 організацій, вислано – 329 книг.

Із створенням НТІ істотно змінився характер роботи бібліотеки КАДІ, яка стала важливою інформаційною ланкою інституту. Це сприяло розвитку зв’язків із усіма структурними підрозділами навчального закладу. Вивчення інформаційних потреб та їх забезпечення вплинуло і на всі сфери діяльності бібліотеки: комплектування, бібліотечного обслуговування, розвиток МБА.

Зміцненню матеріальної бази, впровадженню нових форм та методів роботи значною мірою сприяла діяльність директора бібліотеки Коваленко Л.  В., яка обіймала дану посаду з 1984 по 2021 роки. Посаду заступника директора обіймала Козлова Н. І.

Багато сил і енергії доклала в освоєння нового приміщення бібліотеки, поліпшенню її діяльності, впровадженню новітніх технологій, внаслідок чого бібліотека вийшла на рівень кращих вузівських бібліотек України. Проявила себе як умілий організатор, уважний і принциповий керівник великого колективу, висококваліфікований спеціаліст. За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок в організацію роботи бібліотеки була неодноразово нагороджена.

Пізніше, закінчивши Київський інститут культури Наталя Іванівна стає головним бібліографом довідково-інформаційного відділу бібліотеки. І за цю роботу береться з радістю, віддаючі їй рік за роком. Зі слів завідуючої бібліотекою (Ісай Н. Т.), Наталя Іванівна до роботи відноситься відповідально, з душею. І, мабуть, це теж вплинуло на те, що Н. І. Козлову нагороджено медаллю до 1500-річчя Києва.

Розмовляючи з цією привітною, щирою жінкою, ставлю питання: хіба саме відношення до роботи, бажання і уміння не є головною ланкою вчинків людини, підказаних всією логікою її життя і визначаючих її як особистість».

У 1989 році завершилося будівництво НБК інституту по вул. М. Бойчука, 42, в якому передбачалося приміщення і для бібліотеки. Ось коли від всього колективу знадобилося максимум знань, зусиль, вміння організувати переїзд у приміщення загальною площею 1800 кв.м. Тоді фонди бібліотеки налічували близько 300 тис. примірників і потрібно було їх передислокувати, розставити і підготувати до видачі так, щоб не зірвати навчальний процес. Як живий струмочок, бібліотекарі та студенти інституту, переносили пов'язані і пронумеровані пачки книг, не рахуючись з часом. Багато сил було покладено на упорядкування книжкового фонду. Поступово книгосховище було підготовлено до навчального року. Ми з честю витримали іспит на перевірку нашої професійної зрілості.

Працювати в нашому колективі, який налічував вже 36 співробітників, було не важко. І це не дивно, адже ми були єдиним злагодженим організмом, з єдиним прагненням впровадити в практику своєї роботи нові форми бібліотечної діяльності.

Не можу не згадати молоде покоління того часу. На жаль, дуже рідко згадують нас, але ж ми теж були, є і зробили значний внесок у розвиток нашої бібліотеки та університету:

1 ряд, стоять (зліва направо):

• 1-ша - Опрятнова Тетяна. Запам'яталася мені морем позитиву, що виходить від неї і дзвінким «заразливим» сміхом. Працювала у відділі комплектування у Світкової О. П. (верхній ряд, перша зліва).

• 2-га - Казарян Тая. Працювала у науковому читальному залі під керівництвом Ширшової Л. П.

• 4-та - Яценко Л. В. Працювала (працює) у навчальному читальному залі під керівництвом Ширшової Л. П.

• 7-ма – Гмиря Ольга. Працювала у відділі комплектування у Світкової О. П.

• 8-ма - Колеснікова Юлія. Працювала у довідково-бібліографічному відділі під керівництвом Колісник Л. В. (сидять, перша зліва).

2 ряд, стоять (зліва направо):

• 2-га - Кравченко Людмила та 3-тя - Литвинова Олена працювали на абонементі навчальної літератури під керівництвом Кучерявої Н. А. (сидять, перша справа)».

На початку 90-х бібліотека повною мірою відчула руйнацію мережі державного книгорозповсюдження, закриття бібліотечних колекторів, які слугували джерелом централізованого поповнення бібліотечних фондів, що призвело до скорочення бібліотечного фонду. Тимчасові труднощі змушували колектив бібліотеки шукати нові форми роботи, які б дозволили впевнено дивитися у майбутнє. Розпочато співпрацю безпосередньо з видавництвами, книготоргівельними фірмами щодо комплектування фондів бібліотеки.

Нові умови роботи, високий професійний рівень кадрів, творчий підхід до справи дали нам можливість поглибити зміст нашої роботи за всіма напрямки бібліотечної діяльності. Підвищенню рівня бібліотечного обслуговування сприяло територіальне наближення алфавітного і систематичного читацьких каталогів до відділу обслуговування, де черговий бібліограф надавав кваліфіковану допомогу читачам у підборі необхідної літератури, використанні довідкового апарату бібліотеки.  

Якісне та оперативне задоволення інформаційних потреб користувачів забезпечувала ефективна система обслуговування, яка складається і сьогодні із:

• абонементів (навчальної літератури, наукової літератури, художньої літератури);

• читальних залів (навчального, наукового, періодичних видань, довідкового  читального залу по вул. Омеляновича-Павленка, 1).

Починаючи історію свого існування з маленьких секторів, бібліотека, із розвитком університету та зростанням кількості читачів, постійно структурно реорганізовувалась. Деякі читачі вважають, що у бібліотеці тільки книжки видаються. У дійсності ж бібліотека має цілий комплекс відділів, що спільно забезпечують її діяльність:  інформаційно-бібліографічний відділ, відділ інформаційних технологій і комп'ютерного забезпечення, відділ комплектування документів, відділ наукової обробки документів і організації каталогів.

Інформаційно-бібліографічний відділ спрямовує свою діяльність на задоволення освітніх та наукових потреб користувачів бібліотеки шляхом надання бібліографічних послуг з використанням широкого кола джерел інформації, комплексного поєднання традиційних форм і методів бібліографічної роботи та сучасних інформаційних технологій. 

Освіта:

• 1989–1991. Новгородське обласне училище культури (тепер Новгородський обласний коледж мистецтв ім. С. В. Рахманінова). Спеціальність "Бібліотечна справа". Присвоєно кваліфікацію «Бібліотекар».

• 1992–1996. Київський державний інститут культури (тепер КНУКіМ). Спеціальність «Бібліотекознавство та бібліографія». Присвоєно кваліфікацію спеціаліста «Бібліотекар-бібліограф».

Трудова діяльність:

• 1986–1993. Диспетчерська служба бібліотеки КАДІ.

• 1994–2004. Відділ комплектування та наукової обробки документів.

• 2005 – по теперішній час. Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки НТУ.

Сфера інтересів:

• Фотограф-аматор. 

• Цікава психологія.

• Педантична перфекціоністка із неймовірною допитливістю, тому збирає найцікавіше, щоб ви могли прочитати це і в блозі «Україна — це супер. Україна — це ексклюзив!», і в галереї «Університет в обличчях», і на сайті «Електронна бібліотека НТУ».

• З пристрастю ставиться до веб-технологій, у які сьогодні «занурилася з головою».

З дня створення бібліотеки в ній працювали люди, для яких вона стала рідною домівкою, про благополуччя якої вони турбувалися, віддаючи їй свої знання та енергію. Вагомим є внесок у розбудову бібліотеки таких ветеранів, як: Ісай Н. Т., Ніколаєвська Ф. І., Катасонова В. С., Безугла В. Г., Козинська О. М., Мірончик Н. Ф., Елісєєва А. С.

«Багато років, що минули з того часу невпізнанно змінили бібліотеку КАДІ. Давно немає приміщення на горищі, натомість – світлі кімнати. В книжковому фонді понад 538 тисяч примірників. І в цьому посильний внесок Фаїни Ізраїлівни Ніколаєвської. Робила вона його і як бібліотекар, і як старший бібліограф, і як завідуюча відділом, і як заступник завідуючої бібліотекою. За цей час через її дбайливі руки пройшло сотні тисяч книг і журналів. Немала частка праці досвідченого спеціаліста в систематизації й організації фондів і каталогів, організації відділу комплектування (ним керувала багато років). І ще її заслуга – виховання молодого покоління працівників бібліотеки, якому зуміла прищепити свою безмежну любов до книги, роботи з нею, передати свій вагомий досвід.

Фаїна Ізраїлівна віддала шістдесят років життя Національному транспортному університету і зовсім не жалкувала про це. Працювати з нею було просто, легко і приємно. Так скаже кожний, хто зустрічався з нею по роботі. До речі, Ф. І. Ніколаєвська двадцять п'ять років пропрацювала незмінним секретарем колишнього об’єднаного профкому інституту, і до цих своїх (вагомих і досить трудомістких) обов’язків ставилася з притаманним їй почуттям відповідальності, дбайливості, просто з душею». 

У Бібліотеці Національного транспортного університету працюють віддані своїй професії спеціалісти, зорієнтовані на підвищення престижу університету.

«Леся Українка в листі до Ольги Кобилянської написала: «Не всі мають те, що хтось має, – іскру в серці, огонь в душі; се, може, не дає щастя, але дає щось більше і вище за щастя, щось таке, чому назви нема в людській мові». У правдивості цих слів завжди переконуюся, коли зустрічаюсь із людьми, по-справжньому залюбленими у свою професію».

Матеріал підготувала

зав. відділом ІТ та КЗ бібліотеки Рассказова В. А.

Оновлено 13.11.2025.