Студентська наука не стоїть на місці! 26 лютого, здобувачі кафедри історії та археології долучилися до масштабної та надзвичайно актуальної події — Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Українська ідентичність: історичні, правові та світоглядні засади».
Організатором цього потужного наукового майданчика виступила Національна академія внутрішніх справ (м. Київ).
📌 У ФОКУСІ ОБГОВОРЕННЯ:
Тематика заходу є фундаментальною для майбутніх істориків. У змішаному форматі (наживо в Києві та онлайн через Zoom) наші студенти разом із провідними фахівцями, правознавцями та науковцями з усієї країни обговорювали:
🔹 Глибинні історичні процеси формування нашої нації.
🔹 Світоглядні орієнтири та цінності, що гуртують українців сьогодні.
🔹 Правові механізми захисту та утвердження національної ідентичності в умовах сучасних викликів.
Участь у таких заходах — це не лише обмін думками, а й важливий крок у формуванні професійного світогляду наших здобувачів. Адже саме історики є тими, хто береже пам'ять і допомагає суспільству усвідомити своє коріння.
Пишаємося активністю нашої молоді! Досліджуємо своє, шануємо історію та працюємо на майбутнє! 🎓🤝
Опубліковано: 2 березня 2026 року.
20 лютого о 17:30 відбулося засідання кафедри історії та археології, ключовим питанням якого стало підбиття підсумків виробничої (педагогічної) практики здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 Історія та археологія.
Відкрив засідання завідувач кафедри Сергій Іванович Пачев, який зазначив, що всі аспіранти успішно та в повному обсязі виконали затверджені плани-графіки, і запропонував перейти до найцікавішого — захисту звітів.
📌 ЯКИМ БУВ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД НАШИХ АСПІРАНТІВ?
🔹 Гара Гасанов занурив студентів у добу українського козацтва. Під час занять він детально розібрав етимологію терміна «козак», проаналізував вплив географічних умов кочового порубіжжя та розкрив основні теорії походження козацтва. Науковий керівник відзначив високий рівень володіння матеріалом та вміння залучати аудиторію до дискусії.
🔹 Остап Зубкович зосередився на складних сторінках ХХ століття. Він провів низку семінарів, присвячених створенню та бойовій діяльності УПА, націоналістичному підпіллю, а також епосі Перебудови та здобуттю незалежності України. Керівник практики високо оцінив здатність аспіранта організовувати обговорення навколо складних історичних проблем.
🔹 Ольга Горбова продемонструвала інноваційний підхід до викладання дисципліни «Археологія України». Вивчаючи тему Палеоліту, вона успішно застосувала метод кейс-стаді («Закритий комплекс»), що допомогло студентам розвинути навички історичної реконструкції та інтерпретації артефактів. Її вміння працювати з «німими» джерелами отримало схвальну оцінку керівника.
🔹 Павло Макодрай проходив практику на базі кафедри права. Він не лише блискуче провів лекції та семінари з «Житлового права», а й долучився до роботи юридичної клініки спільно з гуртком «Правознавець». Завідувач кафедри права, професор Олег Гарійович Предмєстніков підкреслив ґрунтовні знання аспіранта та його високу педагогічну майстерність.
✅ РЕЗУЛЬТАТ:
Після обговорення кафедра одностайно (9 голосів «За») ухвалила рішення затвердити звіти Гасанова Г.С., Зубковича О.І., Горбової О.А. та Макодрая П.А. і визнати результати їхньої практики успішними!
Щиро вітаємо наших аспірантів із цим важливим кроком на шляху до наукового ступеня! Бажаємо не зупинятися на досягнутому та продовжувати надихати студентів своїми знаннями! 👏🏻📜
Опубліковано: 27 лютого 2026 року.
Друзі, кафедра історії та археології МДПУ запрошує студентів, колег та всіх поціновувачів інтелектуальної історії на глибоку публічну лекцію!
Ми поговоримо про те, як формувалася механістична картина світу і які філософські наслідки це мало для всієї європейської культури.
🎙 Спікер: Помазан Дмитро Юрійович — доктор філософії (PhD), асистент нашої кафедри.
📌 ПРО ЩО БУДЕМО ГОВОРИТИ?
Ця лекція — про трансформацію самого людського мислення. Ви дізнаєтесь:
🔹 Як відбувся перехід від якісного пояснення світу до його чіткого математичного опису.
🔹 Як праця Ісаака Ньютона закріпила нову модель космосу, де земні й небесні процеси підпорядковуються єдиним законам природи.
🔹 Як математизація вплинула на становлення сучасної технічної цивілізації.
🔹 Де межа свободи й відповідальності людини у світі, який працює як саморегульований механізм (годинник).
📅 Дата: 15 березня 2026 року (неділя)
🕐 Час: 13:00
📍 ОБИРАЙТЕ ЗРУЧНИЙ ФОРМАТ:
🏢 Offline — лекторій «Печера Платона» (м. Київ, вул. Євгенії Мірошниченко, 6/11)
💻 Online — платформа Zoom
🔗 Реєстрація за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s79429eb0f496
(🎥 Усі зареєстровані учасники отримають доступ до відеозапису лекції та будуть додані до Telegram-групи з організаційною інформацією).
Не пропустіть нагоду розширити свій світогляд та підтримати наукові ініціативи нашої кафедри! До зустрічі! 😉
Опубліковано: 25 лютого 2026 року.
21 лютого (в суботу) об 11:00 студенти кафедри історії та археології долучилися до важливого виховного заходу, присвяченого Міжнародному дню рідної мови.
🗣 Модератором зустрічі виступив:
Бурдік Владислав Ігорьович — викладач-стажист кафедри історії та археології.
Для фахового історика мова — це не просто засіб спілкування. Це фундамент ідентичності, найцінніше історичне джерело та збережена пам'ять поколінь.
📌 У ФОКУСІ УВАГИ:
Під час заходу Владислав Ігорьович разом зі студентами обговорили ключові питання:
🔹 Мова як інструмент державотворення: історичний шлях становлення та захисту українського слова.
🔹 Ідентичність та безпека: чому в умовах російсько-української війни спілкуватися рідною мовою — це маркер свідомості та елемент національного спротиву.
🔹 Слово як зброя: як мова формує світогляд і чому її збереження є обов'язком кожного громадянина, а особливо — тих, хто вивчає і творить історію.
Дякуємо Владиславу Ігорьовичу за змістовну, патріотичну бесіду та натхненну атмосферу! 💙💛
Шануймо нашу мову, досліджуймо її та розмовляймо нею вільно!
Опубліковано: 23 лютого 2026 року.
Вчора, 18 лютого о 15:00, відбулося надзвичайно актуальне засідання студентського наукового гуртка «Clio». Тема зустрічі звучала як справжній виклик сучасності: «Навіщо вчитись на історика в епоху ChatGPT?».
У світі, де нейромережі генерують відповіді за лічені секунди, майбутні історики зібралися, щоб обговорити своє місце в професії та знайти відповідь на питання: чи замінить нас алгоритм?
📌 КЛЮЧОВІ ІНСАЙТИ ЗУСТРІЧІ:
🔹 ШІ дає нам ілюзію повної «об'єктивності» та сухі факти. Але чи буде в суспільства запит на живу суб'єктивність? Саме людський фактор та авторська інтерпретація роблять історію наукою про людей, а не просто базою даних.
🔹 Машина може скомпілювати текст, але лише шкільний вчитель робить з учня свідомого громадянина і патріота, а справжній науковець — творить нові сенси.
🔹 Історія — це філософія, яка перетворюється на ідеологію. Ми обговорили складні питання індоктринації та те, чому критичне мислення історика сьогодні важливіше, ніж будь-коли.
🔹 ШІ не поїде на розкопки і не відчує емоцій під час запису спогадів свідків епохи. Усна історія, археологія та польові дослідження — це ті сфери, де людська праця залишається абсолютно незамінною.
🔹 Швидкі відповіді від ШІ — це своєрідний «швидкий наркотик», який дає спокусу отримати результат без зусиль. Протистояти цьому можна лише розвиваючи власний інтелект.
Тож навіщо сьогодні вчитися на історика? Відповідь проста і щира: бо це шалено цікаво! Жоден алгоритм не замінить радість власного відкриття та розуміння глибинних процесів минулого.
Дякуємо всім учасникам за гарячу дискусію! Залишаємось людьми, мислимо критично і досліджуємо історію далі! 😉
Опубліковано: 19 лютого 2026 року.
7 лютого студенти кафедри історії та археології долучилися до надзвичайно атмосферної та пізнавальної події — публічної дискусії «Кавова традиція в Україні. Історія та соціальний контекст», що відбулася в Національному музеї історії України.
І навіть тимчасова відсутність світла у музеї не стала на заваді справжнім поціновувачам історії та кави! Разом із провідними експертами наші здобувачі здійснили мандрівку від кавових терас Ємену до теренів сучасної України.
📌 ПРО ЩО ДІЗНАЛИСЯ МАЙБУТНІ ІСТОРИКИ?
🔹 Від археолога Павла Нечитайла студенти почули про результати розкопок однієї з десяти «найпівнічніших» османських кав’ярень XVII ст. у Камʼянці-Подільському. Виявилося, що ці заклади були справжніми «чоловічими клубами» для політичних дискусій та укладання угод.
🔹 Дослідник Олексій Сокирко розкрив секрети «кавової карти світу» та розповів про любов до цього напою української козацької старшини і гетьманів — від Богдана Хмельницького до Івана Виговського.
🔹 Доктор історичних наук Максим Яременко здивував фактами про те, що кава та чай були невід'ємною частиною життя православного духовенства у XVIII ст., а в документах того часу навіть з'явилися прикметники на позначення кольору — «кофейний».
Для наших студентів такі заходи — це блискуча можливість зануритися в історію повсякдення. Адже вивчення матеріальної культури та побутових звичок дозволяє глибше зрозуміти масштабні культурні та торговельні зв'язки минулого.
🎥 Хто не зміг долучитися особисто, дуже радимо переглянути відеозапис цієї захопливої дискусії на YouTube:
👉 https://youtu.be/uinYzenCN30?si=IhBZz4gRDpRKV5kq
Досліджуємо минуле разом! 😉
Опубліковано: 18 лютого 2026 року.
З 12 по 16 січня 2026 року активні студенти кафедри історії та археології, а також кафедри теорії та методики фізичного виховання стали учасниками потужного освітньо-інкубаційного проєкту «Молодь в дії: школа молодіжного підприємництва», що проходив у Ніжині.
Ініціатива, реалізована БФ «Карітас Чернігів» за фінансової підтримки FCA Finn Church Aid, спрямована на розвиток мікробізнесу, самозайнятості та економічної стійкості молоді.
📚 ЯК ЦЕ БУЛО?
Протягом насиченого навчального тижня наші здобувачі перетворювали свої мрії на чіткі плани. Разом із крутими менторами вони прокачали свої навички та:
🔹 Вивчили правові та економічні основи підприємництва, ведення обліку ФОП.
🔹 Опанували мистецтво лідерства, управління командою (HR) та бізнес-комунікацій.
🔹 Занурилися у стратегічне планування, маркетинг, брендинг та стратегії продажів.
🔹 Навчилися знаходити джерела фінансування та опанували основи грантрайтингу.
💼 ЩО ДАЛІ?
Через командну роботу та активні обговорення молодь не лише здобула практичні знання, а й посилила віру у власні сили. Попереду найвідповідальніший етап — презентація та захист розроблених бізнес-планів.
Найкращі та найсміливіші ідеї матимуть шанс отримати грантову підтримку в розмірі до 117 000 грн на старт або розвиток власної справи!
Пишаємося нашою проактивною молоддю, яка не лише здобуває фахову освіту, а й сміливо дивиться у майбутнє. Бажаємо блискучого захисту проєктів та успішної реалізації всіх задумів! Тільки вперед! 😉🤝
Опубліковано: 17 лютого 2026 року.
Сьогодні, 16 лютого о 15:45, відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка «Донцовці», що діє при кафедрі історії та археології.
Зустріч була присвячена глибокому аналізу ідейної спадщини та її впливу на розуміння сучасних подій.
📌 ЩО БУЛО В ФОКУСІ ОБГОВОРЕННЯ?
🔹 Учасники детально ознайомилися з працями, виданими Науково-дослідницьким центром імені Дмитра Донцова. Проведено аналіз ключових ідей та концепцій.
🔹 Найважливішим етапом зустрічі стало виділення нагальних аспектів з проаналізованих робіт, які безпосередньо стосуються російсько-української війни. Студенти обговорили історичні паралелі, ідеологічне підґрунтя протистояння та питання національної стійкості.
🔹 Також гуртківці мали змогу надихнутися практичним досвідом — під час засідання відбувся перегляд та обговорення виступів, інтерв'ю та відеороликів старости наукового гуртка «Донцовці» Едуарда Дадінського.
Дякуємо всім учасникам за активну позицію, глибокі роздуми та цікаву дискусію! Вивчення історії та розвиток національної свідомості — це наша інтелектуальна зброя.
Працюємо далі! Долучайтеся до студентської науки! 🏛💡
Опубліковано: 16 лютого 2026 року.
29–30 січня 2026 року відбулася знакова наукова подія — Міжнародна науково-практична конференція «СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ», організована нашим університетом спільно з партнерами з Італії, Латвії, Ізраїлю та Німеччини.
Майбутні історики та освітяни — студенти кафедри історії та археології — не залишилися осторонь глобальних змін і взяли активну участь у роботі конференції.
💡 Особливу увагу наші здобувачі зосередили на роботі секції:
«Інноваційні технології та цифровізація в теорії і практиці педагогічної освіти».
У час стрімкого розвитку технологій надважливо розуміти, як інтегрувати цифрові інструменти у викладання історії. Наші студенти долучилися до дискусій про:
🔹 Нові підходи до збереження та передачі історичних знань.
🔹 Використання інтерактивних методів у школі.
🔹 Виклики дистанційної та змішаної освіти.
Участь у заходах такого рівня — це чудовий досвід обміну думками з колегами з різних куточків України та світу, а також крок до власного професійного зростання.
Пишаємося науковою активністю нашої молоді! Далі — більше! 🚀
Опубліковано: 2 лютого 2026 року.