PISA — найбільше міжнародне дослідження, що вивчає якість освіти: воно охоплює понад 80 країн, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у ньому беруть 15-річні школярі, що навчаються щонайменше у сьомому класі. Саме у цьому віці у більшості держав-учасниць учні закінчують основну школу, і вимоги до них у всіх країнах не надто відрізняються.   PISA не прив’язується до освітніх програм. Дослідження має на меті визначити рівень компетентностей, тобто здатність підлітка використовувати знання і вміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. PISA оцінює 3 компетентності:

• читацьку: здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;

• математичну: здатність до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;

• природничу: здатність до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.

В анкеті, що додається до основного тестування, PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів. Зібрані за допомогою опитування дані допомагають аналітикам простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя і навчання. 

Окрім того, PISA збирає інформацію про школи, у яких навчаються діти, що залучені до тестування. Опитування адміністрацій шкіл та інших джерел, причетних до управління освітою, допомагають визначити залежність між результатами учнів і викладанням, навчанням та організацією шкіл, зокрема:

• кваліфікацією вчителів

• ефективністю навчальних планів

• практикою викладання

• часом на навчання

• навчальними можливостями як всередині школи, так і поза її межами

• контролем якості шкільних процесів, їх моніторингом

• лідерством та шкільним управлінням

• залученням батьків до участі в шкільному житті

• мікрокліматом у школі

• загальними цінностями

• очікуванням високих досягнень

• взаємодією та взаємною підтримкою

• показниками рівня відсіву в школах тощо.

Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення чинників, які зумовлюють відмінності в читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах країни, так і порівняно з іншими країнами. Дані PISA допомагають урядам в усьому світі ефективно використовувати бюджет і змінювати освітні політики там, де це найбільше потрібно.

У дослідженні 2018 року взяло участь понад 80 країн світу, серед них вперше була й Україна. Основною предметною галуззю цього циклу було читання. Для країн-учасниць можливі дві форми участі — комп’ютерна і паперова. Україна взяла участь у паперовій версії, тому всі варіанти тестових буклетів та опитувальників учні заповнювали вручну. У 2021 році Україна планує взяти участь у комп’ютерній версії тестування.

PISA вимірює здатність використовувати здобуті у школі знання і вміння в умовах реального життя — тобто компетентності. У PISA для визначення цього поняття використовується термін «грамотність». Україна бере участь у дослідженні 3 видів грамотності.

• Читацька грамотність: здатність до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільному житті.

• Математична грамотність: здатність до визначення й усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики в приватному житті й активної участі в житті суспільства.

• Природнича грамотність: наявність наукових знань, здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою, бути активним членом суспільства.

PISA — потужний рушій освітніх реформ.

Дослідження дозволяє поєднати інформацію про навчальні здобутки учнів з даними про їхні умови життя, і факторами, які впливають на процес навчання. Таким чином, можна отримати низку характеристик, які свідчитимуть якість системи освіти.

Спрямованість на компетентності.

У сьогоднішній економіці знань, де будь-яка інформація доступна завдяки одному кліку онлайн, успіх в освіті пов’язаний не лише з відтворенням знань. Його приносять компетентності, тобто здатність творчо застосувати набуті знання й навички на практиці.

Відповідність до ідеї навчання упродовж життя (lifelong learning).

У дослідженні визначаються не лише компетенції учнів, але й їхня навчальна мотивація, віра в себе, дотримання певних стратегій навчання.

Регулярність.

Дослідження проводиться кожні 3 роки, що дозволяє країнам відслідковувати свій прогрес — з’ясовувати динаміку зміни певних показників якості освіти.

Значна кількість країн-учасниць.

PISA — найбільше дослідження якості освіти у світі. У циклі 2018 року взяли участь понад 80 країн, що становлять 80 % світової економіки.

Культурна і лінгвістична адаптація дослідження.

У дослідженні використовуються лише якісно розроблені механізми перекладу тестових матеріалів і дотримання процедури збору інформації. Як наслідок, результати PISA мають високі показники валідності та надійності.

Дослідження PISA проходить уже майже 20 років, і сьогодні в ньому бере участь понад 80 країн, кожна з яких отримує дані про:

розвиток 3 компетентностей, тобто здатність учнів на практиці застосовувати отримані в школі знання і вміння з читання, математики і природничих наук

характеристики шкіл та умов життя і навчання підлітків

Це дає можливість акумулювати досвід усіх країн-учасниць для того, щоби визначити чинники, що роблять освітні системи ефективними, спонукають дітей до розвитку, а вчителів — до творчої праці. А циклічність дослідження дозволяє країнам відслідкувати свій прогрес.

Тести

У 2018 р. в Україні учні проходили тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 30 тестових зошитів. Примірники кожного тестового зошита надавались великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і серед усіх країн-учасниць.

Тестові завдання у PISA зазвичай представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповідей. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який презентує реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а також декілька тестових запитань до цього стимулу.

Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.

Анкети

Підлітки також отримують анкету, у якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету отримують керівники закладів освіти. Серед запитань є ті, що стосуються умов, у яких навчаються учні/студенти, варіативних компонентів, які пропонує заклад освіти, кваліфікації персоналу тощо.

Процедура збору інформації передбачає, що учні та адміністратори шкіл відповідають на запитання анкет. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Тексти усіх анкет доступні на веб-сайті програми. Метою анкет є збір інформації про:

• Учнів, їхні сім’ї, включаючи їхні економічні, соціальні та культурні надбання

• Ставлення учнів до навчання, звичні моделі поведінки в школі та поза нею, атмосферу в сім’ї.

• Якість матеріальних і нематеріальних ресурсів школи, громадський та приватний контроль і фінансування школи, процес прийняття рішень, особливості відбору персоналу школи, пріоритетні сфери в навчальних програмах, доступність гуртків.

• Структуру і тип школи, кількість і розмір класів, мікроклімат в школі та класі, різні види діяльності, пов’язані з читанням у класі.

• Особливості процесу навчання читанню, у тому числі інтерес учнів до навчання, їхню вмотивованість, активність у класі.

Країнам-учасницям пропонуються також три анкети на вибір:

• Анкета обізнаності учасників у комп’ютерних технологіях, яка має на меті зібрати інформацію про здатність учасників використовувати комп’ютер, їхнє ставлення до комп’ютерних технологій.

• Анкета, у якій збирається інформацію про перерви в процесі навчання, заходи щодо зміни в навчально-виховному процесі, очікувані результати навчання, заняття з репетиторами поза школою.

• Анкета для батьків, яка зосереджується на власному досвіді батьків щодо заохочення учнів до читання, доступності книг вдома, також залученість батьків до шкільного життя дитини.

Дані обов’язкових і додаткових анкетувань збираються й аналізуються. Це дозволяє розробити індикатори, які описують загальну структуру системи освіти, вплив цих індикаторів на економічну систему країни.

Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (із серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістовні частини, за якими також надаються результати. Результати учасників шкалюються за допомогою перевіреного інструмента — модифікованої моделі Раша.

Так, під час виконання секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту, до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний із цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному із шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший — найнижчий, шостий — найвищий).

У математичній секції виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а в природничій — такі: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень.

У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфер та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і результати суспільно значущих категорій учнів різних років.

The Program for International Student Assessment (PISA) має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA (PISA Governing Board, PGB), яка складається з делегатів ОЕСР і країн-учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік.

PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти. Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми (NPM), обов’язком якого є координування усієї діяльності, пов’язаної з проектом у межах країни. Зазвичай координатор проекту тісно співпрацює з членом Головуючої ради від цієї країни для того, щоб розробити перспективний план політичних рішень, пов’язаних з проектом, здійснити ґрунтовний аналіз і звітувати про результати країни.

У Національному центрі над проектом працює невелика група експертів, яка займається розробкою проекту, його впровадженням і звітуванням на національному рівні. Така група тісно співпрацює з міжнародними партнерами, які впроваджують проект.

Одним з найважливіших завдань місцевих експертів є аналіз завдань, що пропонуються для країн-учасниць. Ці завдання мають відповідати культурним особливостям і навчальним програмам країни. Усі завдання і анкети, які використовуються під час дослідження, мають високі психометричні характеристики і є валідними. Стратегія збору даних за результатами дослідження залишається незмінною з 1997 року.