Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.
В. Сухомлинський
Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе.
В. Сухомлинський
1. Не можна читати при слабкому освітленні. Світло повинно зліва зверху.
2. Книгу треба тримати на відстані 30 см від очей.
3. Не можна читати лежачи.
4. Не читайте книгу під час їжі.
5. Через кожну годину треба давати відпочинок очам на 10 хвилин.
1. Беріть книги чистими руками.
2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.
3. Не кладіть в книгу олівець, від цього вона рветься.
4. Не загинайте сторінки. Користуйтесь закладками.
5. Щоб книга чи підручник дольше служили Вам – обгорнить їх.
1. Пам’ятай, що читання – одна з найважливіших, найпотрібніших, найсерйозніших робіт, не «між іншим».
2. Навчися користуватися змістом.
3. Намагайся читати із закладкою, повертайся іноді до прочитаного.
4. Не залишай книгу недочитаною без серйозних причин.
5. Закриваючи книгу (навіть прочитавши тільки частину її), подумай, що запам’яталося, схвилювало, налякало, утішило, вразило, здивувало.
6. Постарайся самостійно розібратися у всьому, пояснення незрозумілих слів шукай у тлумачних словниках.
7. Книга добре і надовго запам’ятовується, якщо її зміст розповісти другові, батькам.
В рамках проведення акції "Живи, книго!" бібліотека поповнює фонд шкільної бібліотеки подарунковою літературою.
Шановні книголюби!
Вітаємо вас з Міжнародним Днем дарування книг! Це свято присвячене магії, яка таїться в кожній сторінці, у кожному рядку улюблених книг. Сьогодні чудова нагода подарувати комусь незабутню подорож у світ фантазії, історії та знань.
Пам’ятайте, що книга – це не просто подарунок, це квиток у нові світи, мости до різних культур та епох, друзі на все життя. Нехай ваші бібліотеки зростають, а читання приносить радість і натхнення кожного дня.
Рідна мова- важливий носій цінностей і знань, які передаються із покоління в покоління. Мова є душею нації, її генетичним кодом. У ці важкі часи українцям важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.
Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, розкривайте для себе її велич і могутню силу.
1918, 3 квітня- у селі Ломівка біля нинішнього міста Дніпро народився Олесь Гончар- письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України (2005, посмертоно)
13 листопада1889 року народився Остап Вишня на хуторі Чечва (тепер село Грунь на Сумщині) у великій селянській родині.
З дитинства Павло проявляв допитливість, умів спостерігати й мав чудове почуття гумору. Освіту здобував у початковій школі, потім навчався у військово-фельдшерській школі в Києві. Працював у лікарні, але справжнім покликанням стала література. Писати він почав у 1920-х роках, а підписувався як Остап Вишня. Його сатира й гумор були теплі, людяні, доброзичливі. Він не висміював людину жорстоко, а лагідно жартував із її вад, закликаючи бути кращими.
Найвідомішими є його "усмішки"- короткі гумористичні оповідання, у яких Вишня змальовує життя простих людей. Серед найпопулярніших творів:
"Мисливські усмішки"- цикл про любов до природи, мисливство і людей;
"Чухраїнці" - іронічна розповідь про український народ із теплим національним гумором;
"Як варити й їсти суп із дикої качки"- веселе поєднання гумору і кулінарії.
У 1933 році Остапа Вишню несправедливо заарештували, і він майже десять років провів у таборах. Після повернення продовжив писати, але його здоров'я вже було підірване. Помер письменник 28 вересня 1956 року.
Остап Вишня залишив величезний слід в українській літературі. Його твори вчать любити людей, природу, рідну мову й завжди дивитися на світ із посмішкою.