Розпочався новий навчальний рік і учні повернулися до шкіл. Однак під час навчального процесу діти, на жаль, можуть зіткнутися з булінгом. Не всі конфлікти між учнями є цькуванням, проте важливо знати, що вважається булінгом і як діяти у таких ситуаціях. Про це розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги
Що таке булінг та як він проявляється
Закон визначає булінг як дії, що вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу і полягають у:
● психологічному (погрози, шантаж, принизливі погляди)
● фізичному (штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень)
● економічному (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей)
● сексуальному насильстві (образливі рухи тіла, зйомки в роздягальнях, образи сексуального характеру).
Розрізняють також кібербулінг — цькування із застосуванням електронних комунікацій (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту).
Булінг чи конфлікт: в чому різниця
Однак не завжди насильство в освітніх закладах є булінгом. До типових ознак булінгу належать:
● систематичність (повторюваність)
● наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі)
● наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Відповідальність
За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи.
Розмір штрафу чи кількість годин громадських робіт залежить від віку кривдника, від того, чи булінг вчинено вперше або повторно, а також чи здійснювала його одна особа або група осіб.
Куди звертатися по допомогу
Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:
● до керівника закладу освіти — він зобов’язаний реагувати на випадки булінгу;
● до поліції — особливо якщо є загроза життю або здоров’ю;
● до системи надання БПД по юридичну підтримку.
Де отримати безоплатну юридичну підтримку
Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від системи надання БПД. Юристи роз’яснять права дитини, наприклад, як діяти у випадку булінгу та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді.
Як звернутися до системи надання БПД:
https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/
Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою, йдеться у дослідженні ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.
З 19 січня 2019 року в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.
Булінг або цькування – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно малолітньої особи в навчальному закладі.
До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо малолітніх.
Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.
Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові навчального закладу теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.
Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.
Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.
Індикаторів, які свідчать про знущання, досить багато. Але тут потрібно розуміти, що вони можуть говорити не лише про булінг, а й про інші форми насильства.
Серед таких загальних ознак: роздратованість, поява необґрунтованої агресії до слабших людей або домашніх тварин, невмотивовані напади плачу чи інші різкі зміни в поведінці. Це в тому випадку, коли дитина не розповідає про те, що її ображають.
Окрім психологічних ознак, можуть бути фізіологічні. Дитина може почати завдавати собі шкоди. Наприклад, інтенсивно розчісувати тіло чи з’являтимуться неконтрольовані рухи. Все дуже індивідуально, але на будь-яку нетипову зміну поведінки батьки завжди повинні реагувати.
1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.
2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.
3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.
4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.
Коли є фізичне чи психологічне насильство, то зазвичай це вже останній етап цькування. Як правило, все розвивається поступово: хтось когось штовхнув, обізвав чи заховав портфель. Важливо ці моменти не пропустити й одразу вичерпувати. Тут усе залежить від вчителя, який має це помітити і провести виховну розмову чи викликати батьків. Якщо на подібне не відреагувати, далі відбуватиметься те, що підпадає під статтю про булінг.
Якщо впевнені, що вашу дитину цькують – треба одразу йти до директора і писати заяву. Адміністрація школи проведе внутрішнє розслідування. Зазвичай створюють комісію, запрошують батьків, учнів та вчителів, проводять виховну і роз’яснювальну роботу. Директор зобов’язаний повідомити про факт булінгу в правоохоронні органи. Бо штраф накладає не керівництво школи, а безпосередньо поліція.
Якщо цькування відбувається не між учнями, а з боку вчителя стосовно учня – тут така ж схема: писати заяву на ім’я директора. Якщо адміністрація школи всіма способами покриває свого працівника і не хоче карати винних – потрібно звертатись у вищі інстанції, наприклад, у районний відділ освіти й у поліцію.
Тоді директор, окрім адміністративної відповідальності за приховування булінгу, може понести і дисциплінарне покарання – отримати догану чи навіть бути звільненим.