ЗАГАДКИ ПРО ЯЗИК
Завжди в роті, а не проковтнеш.
***
Крутиться-вертиться, а в ополонку не впаде.
***
Білі силачі рубають калачі,
А червоний говорун підкладає.
(Зуби і язик)
* * *
Він завжди в роботі,
Коли говоримо,
А відпочиває,
Коли ми мовчимо.
* * *
Якби не було його, не сказав би нічого.
* * *
Тридцять два молотять,
Один повертає.
(Зуби і язик)
* * *
У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби і язик)
ЗАГАДКИ ПРО ВУХА
Самі мовчать, а нам допомагають почути тих,
хто розмовляє й весело співає.
***
Якщо в мороз,
Шапку не носиш,
Вони почервоніють,
Їх ти відморозиш!
***
Нічого не пропускають,
Все в окрузі примічають,
Шелест вітру, бій прибою,
Звуки, що народжує поле!
***
Назвіть орган слуху.
Дружно, хором! Це…
***
Щоб не позбувся товариш твій слуху,
Не кричи йому ти у…
* * *
Розпустилася квітка,
Пелюстка на пелюстці,
Без стебла і без кореня
Росте на схилі.
ЗАГАДКИ ПРО ОЧІ
Брат з братом
Все життя поруч.
Бачать цілий світ,
А один одного – ні.
* * *
А що в світі найзіркіше?
* * *
Є на кожному обличчі
Два красивих озерця.
Між ними є гора.
Назвіть їх, дітвора.
* * *
Було собі два брати і обидва Кіндрати,
через доріжку живуть і один одного не бачать.
* * *
Два брати через гору живуть і
ніколи один до одного в гості не ходять.
* * *
Кругле, маленьке, а до неба дістане.
* * *
Круглі озерця ніколи не замерзають.
* * *
Віконниці то зачиняються, то відчиняються.
* * *
Два брата в розлуці
Сумують один за одним,
А зійдуться разом –
Сердяться і хмуряться.
(Брови)
* * *
Два братики живуть через дорогу,
А один одного не бачать.
* * *
Живе мій братик за горою,
Не може бачитися зі мною.
* * *
На ніч два віконця
Самі закриваються,
А зі сходом сонця
Самі відкриваються.
* * *
Один говорить,
Двоє дивляться,
Двоє слухають.
(Рот, Очі, Вуха)
ЗАГАДКИ ПРО СЕРЦЕ
День і ніч стукає воно,
Немов би заведено.
Буде погано, якщо раптом
Припиниться цей стукіт.
* * *
Не годинник, а цокає.
ЗАГАДКИ ПРО ЧАСТИНИ ЛЮДИНИ
Ні на міру, ні на вагу,
Але у всіх людей він є.
(Мозок)
* * *
Крута скеля
У косогоря вросла,
Над кручею ліс
Зріс до небес.
(Лоб)
* * *
Не сіють, не саджають,
А самі виростають.
(Волосся)
* * *
Ношу їх багато років,
А рахунку їм не знаю.
(Волосся)
* * *
Не у маленьких – у дорослих,
Розташовані під носом,
Дуже часто мені мій дядько
Дозволяє їх погладити.
(Вуса)
* * *
Розсипалися піщинки
На щічках у Маринки.
(Веснянки)
* * *
Тобі дано, а люди ним користуються. (Ім’я)
* * *
Вранці на чотирьох,
Вдень на двох,
А ввечері на трьох.
(Дитина, Дорослий, Старий)
* * *
Цілий ліс на голову заліз. (Волосся)
* * *
Чого хочеш – не купиш,
Чого не треба, того не продаси.
(Молодість і старість)
ЗАГАДКИ ПРО НОГИ
Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть.
* * *
Ми на них стоїмо і танцюємо.
Ну, а якщо їм накажемо,
Нас вони бігом несуть.
Підкажи, як їх звуть?
ЗАГАДКИ ПРО НІС
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає,
На морозі замерзає,
Бо одежини не має.
***
Ось гора, а у гори
Дві глибокі нори.
У цих норах повітря бродить,
То заходить, то виходить.
***
Є завжди у людей,
Є завжди у кораблів.
***
Між двох світил посередині один.
ЗАГАДКИ ПРО РУКИ ТА ПАЛЬЦІ
Є в людини дві сестриці,
Дві сестриці-трудівниці,
Хоч і мають справжню силу,
Та легкі, неначе крила.
***
У двох матерів по п’ятьох синів, –
одне ім’я всім.
* * *
Двоє білих лебедів –
У кожного по п’ять дітей.
* * *
Є у мене працівники,
У всьому допомогти охочі.
Живуть не за стіною –
День і ніч зі мною:
Цілий десяток
Вірних хлоп’яток!
* * *
П’ять братів –
Роками рівні, ростом різні.
* * *
Твої помічники – поглянь –
Десяток дружних братиків,
Як славно жити, коли вони
Роботи не бояться.
ЗАГАДКИ ПРО ЗУБИ
Навіть якщо дуже лінь,
Чистити потрібно двічі на день,
Після сну і перед сном,
Щоб не боліли потім.
***
Білосніжні бійці
Зліва, справа близнюки
Рівно тридцять два
Їх казарма – голова.
***
А в нашого дядька
Курей грядка,
Та всі білі.
***
Без насіння виростає
І міцне коріння має.
Ним їмо і хліб, і суп.
Що це буде, дітки?
***
Повен хлівець білих овець.
***
Повен хлівець білих овець, а за ними – баранець.
***
Стоїть погрібець, а в ньому два ряди овець.
***
Червоні двері в моїй печері,
Білі звірі сидять біля дверей.
І м’ясо, і хліб – всю здобич мою –
Я з радістю білим звірам віддаю.
(Губи, зуби, рот)