Відділ початкової освіти

Заява міністра освіти і науки Оксена Лісового про необхідність скорочення – оптимізації, або ущільнення, – кількості навчальних предметів у середній школі викликала хвилю суспільного обговорення цієї теми. Водночас вчителі радять пам’ятати, що кількість предметів не дорівнює кількості годин, відведених на їхнє вивчення. Однак і запровадження інтегрованих курсів, і вилучення певних предметів із програм вимагають серйозних змін на різних рівнях.

Ідея скорочення кількості предметів лякає деяких батьків, які вважають, що в такий спосіб їхні діти недоотримають тих знань, які необхідні для конкурентоспроможності на європейському ринку праці. Натомість інша частина батьків вважає непотрібними години предметів основ здоровʼя, трудового навчання, художньої культури тощо у розкладах своїх дітей.

Продовження: https://nus.org.ua/articles/bilshe-menshe-chy-dorivnyuye-skilky-predmetiv-vyvchayut-ukrayinski-dity-porivnyano-z-uchnyamy-v-polshhi-j-angliyi-dokladna-analityka/ 

«Розвиток освіти прогнозується на десятиліття наперед. І особливо зараз, в умовах повномасштабної війни, наша країна має чітко розуміти, яким буде світ, аби відповідно реагувати і розробляти освітні стратегії на глобальному й локальному рівнях. Втім, є ще один, чи не найкритичніший, виклик, — це людський ресурс… Щоб ефективно працювати з усіма викликами, які постали перед освітою, необхідно отримувати вичерпні та об’єктивні аналітичні дані», — зауважив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України, у вступному слові під час презентації дослідження.

«Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це, безумовно, вплинуло на загальну середню освіту. Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, — у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», — зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

31 березня 2023 року завершився тренінг «Благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики психосоціальної підтримки». Протягом  навчання педагоги області обговорили актуальні питання психосоціальної підтримки дітей, їхнього благополуччя в закладі освіти в умовах надзвичайних ситуацій: 

• психосоціальна підтримка та гра;

• вплив стресу на благополуччя та навчання дітей, роль педагога у підтримці благополуччя дітей: шість ключових стратегій;

• благополуччя педагога.Під час тренінгу учасники виконували практичні завдання, брали участь в рольових іграх, активностях, обговореннях у сесійних залах у форматі «Мозковий штурм»,  з використанням віртуального класу (Google Classroom), виконували завдання на віртуальній дошці Рadlet, Mentimeter.

• Щоденні рутини, які впроваджувалися на початку та наприкінці занять, сприяли вияву емоцій, позитивному налаштуванню на роботу. Під час тренінгу педагоги мали  можливість висловити власне ставлення до обговорюваних проблем, поділилися емоціями, які виникають у процесі роботи з учнями, які перебувають в стресових ситуаціях. Обмінялися набутим досвідом, як співпрацювати з батьками, зі шкільними психологами, лікарями.

• В процесі рефлексії учасниками тренінгу розроблено низку додатків: «План турботи про себе»,  «Підтримка благополуччя в закладі освіти», «Підтримка позитивної поведінки», «Ознаки та симптоми стресу у дітей».

• Завдяки спілкуванню та обміну досвідом з колегами педагоги можуть покращувати свої педагогічні здібності, запобігати емоційному виснаженню та стресу на роботі за допомогою активностей для розвитку усвідомлення, а також під час обговорення особистих і професійних викликів із вчителями.

• Взаємодія не лише з дітьми, а й з колегами може принести насолоду та задоволення від роботи, допоможе розвивати  соціально-емоційні навички педагогів.