Зарубіжна література 11 клас

Вітаю, дорогі учні та учениці! Ми з вами далі подорожуємо антиутопічними світами англійського письменника Джорджа Орвелла. За нашими плечима - знайомство з історією створення та сюжетом “Колгоспу тварин”, теорія антиутопії як жанру літератури, аналіз суспільства та тоталітарного режиму у творі. Вагомий літературний багаж!

А сьогодні я пропоную вам дізнатися про такі аспекти “Колгоспу тварин”: 

• динаміку образів героїв; 

• алегоричний зміст; 

• історичний контекст.

Я впевнена, що після вивчення цих аспектів Ви по-іншому подивитеся на твір Орвелла. Розпочнімо!

Як ми вже говорили минулого разу, майже ідеальний устрій колгоспу після вигнання Джонса дуже швидко перетворився на викривлений антигуманний світ. Замість рівності та братерства герої отримали панівне становище свиней, замість роботи для суспільного та особистого блага - роботу на благо окремих персонажів, замість свободи - гарчання собак.Думаю, ви погодитеся, що такі зміни в суспільстві неможливі без трансформації дійових осіб. То що ж відбувалося з героями твору? Найцікавіше спостерігати за кнурами.

Старий Майор дуже швидко відійшов від справ, полишивши Наполеона та Сніжка самостійно вибудовувати систему. Але вони розходилися в поглядах усюди. Постійно сперечалися один із одним і геть по-різному бачили майбутнє Колгоспу. Цитата: “Той вітряк розколов колгосп на два табори. Сніжок не приховував, що його буде важко збудувати. Треба тесати камінь, зводити з нього стіни, робити крила, тоді ще знадобляться динамо-машини і кабелі (про те, де їх дістати, Сніжок мовчав). Але він вважав, що за рік з цим можна впоратися. А тоді, казав він, ощадитиметься стільки праці, що тварини зможуть працювати лише три дні на тиждень. Наполеон, навпаки, доводив, що зараз найперше слід збільшувати виробництво кормів, бо, якщо гаяти час на вітряк, то всі передохнуть з голоду. Утворилися дві фракції під гаслами: «Ми – за Сніжка і триденний робочий тиждень!» і «Ми – за Наполеона й повні ясла!»”, кінець цитати. Цікаво, що в останньому гаслі спостерігається й алюзія на Біблію, а точніше - Книгу Йова.В один момент, як ви вже знаєте, Наполеон спускає собак на Сніжка, і той має тікати. Наполеон, відповідно, посідає панівне становище в суспільстві, створює свинячий комітет замість загальних недільних зборів і, кажучи просто, встановлює тоталітарний режим. Його підтримують вівці, а Пищик майстерно переконує й інших мешканців Колгоспу.

Істота, яка прагнула однакового становища для всіх, створила умови для тотальної нерівності. Ось такий він - парадокс динаміки образу Наполеона та будь-якої одноосібної влади. Не менш цікаво спостерігати й за образом Боксера. Всі нововведення свиней-експлуататорів тільки погіршували умови життя тварин і підвищували вимоги результату їх каторжної праці. Але працелюбний кінь, відданий фанат революції, на все відповідав так: "Я працюватиму все завзятіше". Жодна ситуація не могла похитнути його віри в спільну справу. Здавалося б, такого героя мають доглядати з усіма почестями. Але, коли Боксера нібито мають везти до лікарні, розумний віслюк Бенджамін усе розуміє. Цитата, “Елфред Сіммондз, коновал і клеєвар, Віллінґдон. Гендляр шкурами, кістковим борошном і щенятами». Невже не розумієте, що це означає? Вони ж забирають Боксера на шкуродерню”, кінець цитати. Ми не можемо побачити змін поглядів і настроїв у Боксера, але його образ - яскравий приклад того, як система пожирає своїх героїв.

Кожен образ твору можна простежити в динаміці. Читаючи твір, зверніть на це увагу.

• Як змінюється ставлення героїв до революції? Які соціальні злами спостерігаються?

• Чому тварини не висловлюють протесту, але перетворюються на мовчазних спостерігачів?

А тепер пропоную вам заглибитися в ще більш серйозне питання: який матеріал використав Орвелл для написання твору?

• Що було джерелом для створення промовистих образів і ситуацій на межі страхіття та абсурду?

Як ви вже знаєте з попереднього уроку, письменник був жорстким критиком устрою Радянського Союзу. Він жодного разу не був у країні, але багато досліджував її устрій та історію. Власне, історія становлення радянської влади лягла в основу твору. Чи не нагадує вам Старий Майор, ідейний натхненник революції на фермі, що виганяє містера Джонса та виголошує пафосні промови, Володимира Леніна? Саме він ініціює вигнання Джонса - представника старого режиму - й проголошує рівність і братерство кожної та кожного.

А хто ж тоді ховається за образом Наполеона? Звичайно, Йосип Сталін.

• Під час опрацювання тексту твору віднайдіть цитати, що доводять цю думку.

Більш складним для аналізу є образ Сніжка, ще одного лідера революції, який мав тікати від Наполеона та його собак. У цьому персонажі ми знаходимо відсилання до Лева Троцького. З уроків історії ви знаєте, що саме Троцький був одним із головних ідеологів червоного терору щодо противників «червоних» і населення, незгодного з політикою більшовиків. Із часом він тікати за кордон і зрештою був убитий. Так само й Сніжок має тікати з Колгоспу.

Біля Наполеона завжди залишається вірний Пищик, який майстерно володіє словом і представляє інтереси головного кнура в усіх ситуаціях. Цим Пищик наближається до В’ячеслава Молотова, якого ви знаєте як представника СРСР у перемовинах із нацистською Німеччиною.

Кінь Боксер уособлює явище стаханівців - робітників, що прагнули досягти високих виробничих показників. Молоді хлопці й дівчата поклали своє здоров’я задля розвитку промисловості. Так само зробив і Боксер.

А що ж із Моллі? Вона так хотіла залишити свої преференції, постійно дивилася по іншу сторону огорожі, щоб одного дня покинути ферму. Думаю, ви впізнали в ній емігрантів, що покинули Росію після розстрілу Царя.

Крук Мойсей, що розповідає про Рай, у який тварини потрапляють після смерті, - це релігія.

А Бенджамін, який вміє читати, з іронією коментує деякі зміни, але нічого не робить, - інтелігенція того часу.

• Згадаймо, як називається образ, у якому зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі?

Звичайно, це алегорія. А тепер з’ясуймо, що означають образи-символи в повісті «Колгосп тварин». Нагадаю, що символ - це умовне позначення певного предмета, поняття або явища. Так, молоко та яблука – символ достатку й багатства, яке влада свиней може мати за рахунок експлуатації інших. Жодні інші тварини не отримують доступу до цього ресурсу, хоч і мають у ньому фізіологічну потребу. Млин – надія на світле майбутнє, яке мають будувати всі. Одного дня млин руйнують. Наполеон звинувачує в цьому Сніжка й ініціює нове будівництво. Так фокус уваги тварин знову на щоденній виснажливій праці заради процвітання Колгоспу. Ритуал біля черепа Старого Майора – примус до визнання та узаконення влади свиней.

• Спробуйте дослідити й розвинути ланцюжок ключових для розуміння повісті образів-символів.

А тепер, знаючи історичне тло твору, спробуйте його переосмислити. Варто усвідомити, що це не просто притча про життя тварин, а глибокий суспільно-політичний твір. У ньому нібито фантастичні образи й події набувають реального сенсу й сатиричного звучання.

Дещо про мову твору. Щоб написати про і для звичайних людей найбільш доступно, Орвелл відмовився від складних висловів та другорядних художніх засобів. Він вважав своїм обов’язком писати для читачів різного рівня сприйняття. Текстам письменника притаманна лаконічність. Тому повість читається легко, водночас має змістову глибину. 

Раджу вам також прочитати роман Орвелла “1984”. У ньому письменник відтворює мову тоталітарного суспільства (“новомову”) - феномен, вартий вашої уваги. Комуністичний устрій, який намагалися побудувати Ленін - Старий Майор, Сталін - Наполеон, Сніжок - Троцький та їхні прибічники, перетворився на антиутопію. Здійсненна утопія показала свої найстрашніші сторони.

Наостанок спробуймо з'ясувати жанр твору та його стильові особливості.

Пригадаймо кілька визначень із теорії літератури.

• Фантастика - різновид художньої літератури; твори, які описують події нереальні. Різновидом наукової фантастики є антиутопія, вона зображує майбутнє – темне, страшне

• Сатира – специфічна форма художнього відображення дійсності, заснована на дошкульному висміюванні вад, хиб, негативних явищ.

Інше визначення - жанр літератури, у якому використано цю форму.

• Казка – фольклорний або літературний твір, часто про вигадані й фантастичні події.

• Притча — короткий фольклорний або літературний алегоричний твір повчального характеру.

Можемо зробити висновок, що автор майстерно поєднав елементи фантастичної казки із сатиричною притчею, щоб застерегти читачів від наслідків тоталітаризму. А ми з вами завершуємо роботу над твором “Колгосп тварин”. Тепер ви знаєте історію створення, історичний контекст, символи та алегорії, жанрове визначення і стильові особливості. Залишається лише дочитати твір до кінця й замислитися, як одноосібна, тоталітарна влада змінює суспільство й тих, хто цю владу зосереджує у своїх руках.

Якщо вас зачепила антиутопія “Колгосп тварин”, раджу звернутися до ще одного твору Джорджа Орвелла - “1984”.

Думаю, вам буде цікаво замислитися над тим, як здійснилися пророцтва письменника в сучасному світі.

До нових зустрічей!

Усі тварини по-різному поставилися до повстання. Зокрема, свині розглядали його як можливість узурпувати владу. Вони були розумнішими за інших тварин, тому перебрали на себе керівництво, самі не працювали, а лише давали вказівки іншим, водночас користуючись результатами їхньої праці «для відновлення сил». Але від чого ж свині так утомлювалися? За словами Пищика (або Свистун), їм докучали папки, звіти, протоколи, доповідні, тобто «великі аркуші паперу, які належало рясно списувати, а тоді відразу ж спалювати в грубі. А це має першочергове значення для добробуту колгоспу» (Переклад Ю. Шевчука). 

Образ Пищика — це втілення віртуозного брехуна, який здатний вправно перекручувати факти, чорне називати білим і переконувати всіх у своїй правоті. Саме завдяки красномовству Пищика у «свідомості» тварин виникає яскравий образ ворога: спочатку це була людина, від якої треба обороняти ферму, але згодом відновлення людської влади стало лише примарною загрозою, потрібен був «новий ворог» — зрадник, якого можна звинуватити в будь-яких невдачах, зокрема в природних катаклізмах (зруйнований буревієм вітряк), випадковостях (розбита шибка, загублений ключ, перекинуті бідони з молоком) і прорахунках влади. Пищик наголошував, що злочинну діяльність Сніжка начебто підтверджували «документи, які вдалося дістати після його втечі» — і це справляє неабияке враження на тварин. 

Найчисленнішу групу «прихильників колгоспного режиму» становлять вівці, які не мають власної позиції й не можуть брати участь у змістовному діалозі, тому їх легко обдурити. Вони охоче повторюють запропоновані свиньми лозунги, навіть не розуміючи їхнього значення. Кури, у свою чергу, прокинулися й запротестували проти влади, але принишкли, щойно розпочалися масові покарання. «Силову підтримку» режимові Наполеона забезпечує зграя собак, які охоче розірвуть на шматки будь-якого потенційного «ворога». 

«Колгосп тварин» є передовсім яскравим зразком соціальної сатири, у творі також поєднуються іронія, гротеск і пронизливий ліризм. Одним з небагатьох позитивних образів є кінь Боксер — алегоричний образ простого трудівника, який викликає співчуття й повагу. У той час, як на фермі плетуть хитромудрі політичні інтриги, Боксер шукає порятунку в праці. Він готовий працювати на благо ферми ще більше — аж доки вистачить сил. А коли Боксер не зміг виконувати обов’язки, його відправили на бійню. На зароблені гроші свині купили собі ще один ящик віскі. Так автор відображає трагедію людей, які, як засвідчує історія СРСР, даремно повірили обіцянкам нової влади. 

Використовуючи силові методи для захоплення й утримання влади, Наполеон установлює на фермі диктатуру. Він проголосив себе вождем «Колгоспу тварин», нагороджує себе орденами й поступово облаштовується в будинку містера Джонса, вважаючи, що має на це право «за рангом». Вождя не можна було називати просто на ім’я — його офіційним титулом стало «Наш вождь, товариш Наполеон». До того ж свині постійно придумували для нього красномовні епітети — «Батько всіх тварин», «Гроза людства», «Оборонець вівчарні», «Друг каченят» тощо. Усі ці назви суголосні історії керівництва колишнього СРСР. У ті часи радянських вождів (Леніна, Сталіна, Хрущова, Брежнєва та ін.) оспівували в патетичному стилі. 

У повісті-антиутопії «Колгосп тварин» кожен успіх, кожну усмішку долі приписували Наполеонові. Але насправді життя в колгоспі за його правління було не надто щасливим: тяжкі умови праці, їжі постійно не вистачало, але від зовнішнього світу це приховували. Люди повірили, що ферма процвітає. Самих тварин «влада» обманювала, доводячи їм «статистикою», що живуть вони набагато краще, аніж раніше. Так само й радянська влада приховувала інформацію про Голодомор в Україні й інші ганебні явища в суспільстві. Від тварин у творі Джорджа Орвелла «влада» вимагає бути лояльними й покірними, лякаючи їх поверненням містера Джонса. А тих, хто насмілюється сумніватися в безгрішності Наполеона, безжалісно страчують його вірні пси.

Тим часом перекручення фактів доходить до абсурду. Свині вчаться ходити на двох ногах, старе гасло заміняється новим («Чотири ноги — добре, дві ноги — ще краще!»), і із семи настанов залишається лише одна: «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші». Свині зраджують усі ті цінності, за які боролися, і, урешті-решт, «після тривалого періоду непорозумінь» доходять згоди з людьми. Наприкінці повісті-антиутопії «уже годі було розібратися, де людина, а де свиня». 

Твір має відкритий фінал. Автор нічого не пише про подальшу долю «Колгоспу тварин», але водночас ставить перед читачами важливі запитання: Що таке свобода? що таке рівність? як побудувати успішне демократичне суспільство? якими повинні бути його лідери? як стати свідомим громадянином? На ці запитання маєте дати відповідь і ви.