Урок позакласного читання №2 Леся Українка «Бояриня»

"Бояриня” Лесі Українки. Аналіз твору

Тема, жанр, проблематика, сюжет, композиція.

У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Леся Українка засуджує тих українцiв, якi зрадили батькiвщину, якi заради почестей служили росiйському царю. Леся Українка в драмi “Бояриня” закликає не залишати рiдної землi, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб бути справжнiм українцем, патрiотом рiдної землi. Поетеса закликає всiх до боротьби, яка б покращила долю України. Удрамi “Бояриня” поетеса реально зображує вiдносини мiж Україною та Росiєю, тяжку й трагiчну долю України, глибокий патрiотизм i зраду.

Жанр “Бояриня” – драматична поема.

Рік написання – 1910 р.

Головні герої “Бояриня”: Оксана, Степан, Олекса Перебійний, Іван, Стара Перебійниха, Ганна, матір Степана.

Проблематика “Бояриня”. Однією з найважливіших є проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу. Вона пронизує весь твір і поставлена вже в першій дії драми в полілозі дійових осіб, що зібратися в оселі Перебійного. Отже, ще однією проблемою, гостро поставленою у драмі “Бояриня”, є проблема двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів. Цю серйозну й понині досить дражливу етнопсихологічну проблему письменниця розкриває як на етнографічному матеріалі, що служить тлом для подій драми, так і в діалогах, що виражають різні світогляди та ціннісні орієнтації, різні, а то й супротивні уявлення про добро і зло, честь і безчестя тощо. Ще одна проблема, що розкривається в драмі “Бояриня” і в інших творах Лесі Українки, – протиставлення понять “воля -рабство”. Немає у світі такої цінності, яка перевищувала б цінність свободи, бо тільки людина, яка звільнила себе від рабства внутрішнього, може мріяти про звільнення від нього своїх ближніх, свого народу, своєї Батьківщини.

Композиція. Складаючись з п’яти частин віршами мішаних розмірів, твір побудовано практично повністю у формі діалогів.

Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.

Зав’язка – згода Оксани на одруження.

Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.

Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.

Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

Сюжет. У драмі відтворено добу Руїни.

Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).

Джерело: https://dovidka.biz.ua/boyarinya-lesya-ukrayinka-analiz/