11 група

                                                             урок №29

 Тема уроку: Економічна оцінка виготовлення виробу .

ЗМІСТ. Загальне поняття про економічну систему, продуктивні сили, засоби виробництва, три основних питання економіки;продуктивність праці та основні її показники (норма часу, нормапродуктивності). Поняття прибутку та послідовності його розподілу. Прибуток і рентабельність сучасного виробництва. Поняття собівартості. Визначення собівартості проекту. Шляхи зниження собівартості. Формування ринкової ціни кінцевого продукту даного проекту (матеріального чи інтелектуального). Шляхи економії матеріальних ресурсів проекту (підвищення якості об’єктів проектування, зменшення ваги, багаторазове використання деяких матеріалів тощо).

МЕТА:  ознайомити учнів з основни­ми  поняттями економічної системи, навчити здійснювати економічне обґрунтування проекту; сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей і продуктивних сил; розвивати самостійність, цілеспрямованість, організованість; формувати ціннісне ставлення до праці.

три основних питання економіки:

1. Що виробляти? На яку продукцію попит? (овочі, молоко, меблі….)

2. Як виробляти? Хто і чим зробить якісний продукт? (техніка, тварини,  верстати…)

3. Для кого виробляти? Кому буде потрібний цей товар? (дітям, спортсменам, державі…)

мультимедійна презентація

 Виробниц­тво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг та регу­лювання такої діяльності утворюють економічну систему

Рушійною силою в економічній системі є продуктивні сили.

Продуктивні сили - засоби виробництва і людські ресурси, що можуть виробляти матеріальні блага.

 Кількість матеріальних благ, виготовлених за одиницю часу називають продуктивністю праці (норма часу, норма  продуктивності)

Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення доходу підприємства.

 Дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт.

Дохід = витрати + прибуток.  Основу витрат складає собівартість продукції.

 Собівартість продукції — це витрати на виробництво і збут продукції.

Собівартість включає:

• витрати на матеріали (сировину, інструменти, енергетичні витрати…);

• витрати на оплату праці;

• соціальні витрати (соціальні відрахування, оренда землі, приміщення, тощо).

• витрати на розвиток виробництва (обладнання, амортизація, будівництво, технології…. )

 Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Принципи розподілу прибутку:

• сплата податків, акцизних зборів;

• фонди,  дивіденди, штрафи;

• розширення виробництва;

• соціальний розвиток;

• стимулювання працівників.

Здатність підприємства мати доходи і прибутки називають рентабельністю. 

Серед найважливіших економічних категорій, що використовуються в ринковій економіці  є ціна.

                                                                   урок №38

                                урок №39                                                                                      

Тема: Економічне обгрунтування проєкту.

В основу розвитку людського суспільства покладене матеріальне вироб-ництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ у кожній суспільно економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.

Економічне обґрунтування проекту очікуванні навчальні результати:

-Вміти розкрити сутність економічного обґрунтування.

-Навчитися визначати етапи економічного обгрунтування проекту.

-Навчитися здійснювати обгрунтування проекту.

-Вміти застосовувати набуті вміння та навички на практиці.

-Дотримуватись організації робочого місця, правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час виконання робіт.

В основу розвитку людського суспільства покладене матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ у кожній суспільно‑економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.

Процес праці включає три основні моменти:

• праця людини;

• предмети праці;

• засоби праці.

Виробничі сили — це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи матеріальні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності суспільної праці.

Оскільки виробничі сили відтворюють відношення людини до природи, то, з однієї сторони, вони повернуті до сил природи, а з іншої — до системи суспільних, перш за все, економічних відносин, у складі яких виділяють техніко‑економічні, організаційно‑економічні, соціально‑економічні, тобто виробничі відносини.

Виробничі відносини — це суспільна форма розвитку виробничих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Такою ж суспільною формою є і відношення власності.

Власність можна розглядати як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об’єктів інтелектуальної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їх системною сутністю.

Економічна система — це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності у відповідності з метою суспільства.

Основними елементами економічної системи, її підсистемами, є:

• виробничі сили;

• техніко‑економічні відносини;

• організаційно‑економічні відносини;

• виробничі відносини, чи відношення до власності;

• господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об’єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту.

Третя частина вартості — додатковий продукт суспільства — використовується для розширення виробництва, виплат та безплатних послуг із суспільних фондів споживання.

Таким чином, собівартість є основою вартості.

Собівартість продукції визначається індивідуальними затратами праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) — затратами суспільно необхідної праці.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рівня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдосконалення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, 

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції,

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати.

Серед економічних категорій, що використовуються в ринковому механізмі господарювання, є ціна.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою порівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрунтовують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції.

За характером обслуговуваного обігу продукції всі ціни поділя­ються на відпускні, оптові та роздрібні.Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів існують біржові, внутрішньофірмові, трансферні, роздрібні ціни.

Завдання економічного обґрунтування проекту. Після обґрунтування прототипу виробу, чим підтверджується принципова можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно дати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів енергії, грошових коштів на оплату праці при виготовленні виробу; визначення собівартості виробу, що виготовляється; величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу; визначення рівня рентабельності виготовленого виробу; планування випуску виробу: кошторис доходів і витрат. Тобто необхідно зробити попередню економічну оцінку доцільності постановки розробленого проекту на виробництво, її випуску й продажу.

На цьому етапі розробки проекту слід одержати відповіді на такі питання:

• яким має бути розмір коштів для здійснення випуску першої продукції;

• чи буде отримано прибуток від реалізації проекту і якщо так, то чи буде він достатнім для повернення грошей;

• через який термін будуть повернуті гроші;

• наскільки ємним за платоспроможним попитом, перспективами і конкуренцією буде прогнозований ринок нової продукції;

• якою є планова собівартість продукції, яку розробляють;

• яким є обсяг випуску продукції на ринок;

• скільки років триває реалізація товару на ринку тощо.

У процесі попереднього економічного аналізу корисно визначити дійсну вартість майбутніх грошових потоків, яку генерує інноваційна продукція.

Питання прибутку може бути вирішальним для багатьох видів інноваційної продукції. Якщо неможливо продати продукцію за ці­ною, що перекриває очікувані виробничі витрати і будь-які пов’язані з цим платежі (виробничі накладні витрати, торговельні витрати тощо), то немає сенсу братися за розробку. Економічна оцінка спроектованого виробу здійснюється на підставі його порівняння з відомими зразками-аналогами і включає оцінку наявності недорогих матеріалів, можливості використання відходів.

Процедура оцінки вартості виробництва проекту. Економічне оцінювання об’єкта й процесу технологічної діяльності доцільно здійснювати у такій послідовності:

• визначити витрати матеріалів (Мз)

визначити вартість витрат на електроенергію (Це) під час роботи:

Е = Р × t,

де Е — спожита електроенергія (кВт/год);

Р — потужність споживача електроенергії (Вт);

t — тривалість роботи споживача електроенергії (год);

Це = 0,25 × Е,

де Це — вартість спожитої електроенергії;

0,25 — вартість тарифу на електроенергію (грн / кВт);

• здійснити розрахунок оплати праці (Роп) на підставі, що оплата працівника 3‑го розряду здійснюється погодинно:

Роп = tрд × 500 грн / міс / (8 год / рд × 22 рд),

де tрд — тривалість виконання робіт з виготовлення виробу (год);

• визначити величину податку на заробітну плату (Оп), який складає 15 % від заробітної плати

Оп = 0,15,

• визначити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання за табл.

Аоб = 0,1×В / N,

де Аоб — величина амортизаційних відрахувань на 1 робочу зміну (6 год), (грн);

0,1 — коефіцієнт, що враховує 10 % від собівартості обладнання;

В — вартість обладнання, (грн);

N — час зносу обладнання в днях;

• визначити загальну собівартість виготовлення виробу:

С = Мз + Це + Роп + Аоб + Оп,

• визначити величину прибутку (П) внаслідок реалізації виробу в межах 10–25 % від собівартості виробу:

П = (0,1 – 0,25) × С,

• визначити договірну ціну (Дц) реалізації виробу:

Дц = С + П,

• визначити рентабельність проектованого виробу:

Р = (П / Дц) × 100 %.

Загальний підхід полягає у створенні електронної таблиці в комп’ютерному табличному редакторі, яка дасть можливість досліджувати вплив ключових параметрів на вартість проекту, починаючи з простої моделі та поступово її ускладнюючи. Це дослідження рекомендується проводити в такому порядку:

• визначити вартість елементів виробництва;

• створити електронну таблицю для визначення вартості виготовлення продукції;

• розрахувати розмір усіх витрат на комерціалізацію проекту;

• доповнити електронну таблицю відсутніми витратами по проекту;

• дослідити чутливість вартості проекту до ключових параметрів.

Слід пам’ятати, що за допомогою сучасного програмного забезпечення легко розробити доволі складні моделі, здатні давати конкретний результат навіть за суперечливих даних. Майстерність полягає в тому, щоб дати реалістичні оцінки й виявити області невизначеності.

Основними джерелами даних можуть бути:

• відомості про аналогічні вироби. 

• виробники та постачальники обладнання. 

 Домашнє завдання. Пошук інформації в тематичних каталогах та пошукових машинах за допомогою ключових слів.

1. Відберіть проекти для проведення економічної оцінки.

2. Визначте вартість матеріалів.

3. Визначте вартість спожитої електроенергії.

4. Здійсніть розрахунок оплати праці, визначте величину податку на заробітну плату.

5. Визначте амортизаційні відрахування та обладнання під час виготовлення проекту.

6. Визначте загальну собівартість виготовлення виробу, очікуваний прибуток, ціну, рентабельність.