Класифікація зварювальних джерел живлення
В залежності від технічних та технологічних характеристик, галузі застосування та ряду інших ознак зварювальні джерела живлення класифікують наступним чином:
1) за родом струму – на джерела постійного та змінного струму;
2) за формою зовнішніх характеристик – на джерела із спадаючою, зростаючою, жорсткою та універсальною характеристиками;
3) за способом отримання енергії – на залежні та незалежні (автономні) джерела, що отримують енергію від стаціонарної електричної мережі або мають джерелом енергії двигун внутрішнього згоряння, агрегатований із джерелом живлення дуги;
4) за кількістю постів, що обслуговуються – на одно– та багатопостові джерела; 51
5) за режимом роботи – на джерела із повторно – короткочасним режимом роботи без відключення джерела від мережі під час перерв у горінні дуги, та з повторно – короткочасним режимом роботи із відключенням від мережі;
6) за застосуванням – на загально промислові та спеціалізовані.
До загально промислових відносять джерела для ручного дугового зварювання та механізованого зварювання під флюсом та у СО2. Ці джерела призначені для зварювання низьковуглецевих та низьколегованих сталей помітної товщини (більше 1 мм) і мають відносно просту конструкцію та електричну схему. До спеціалізованих відносять джерела, призначені для зварювання легких металів та сплавів, високолегованих сталей, тонких та особливо тонких металів. Ці джерела за електричною схемою та конструкцією значно складніше загально промислових. Єдина система позначень зварювальних джерел живлення.
Зварювальне обладнання, що випускається вітчизняною промисловістю та промисловістю країн СНД, має єдину систему позначень, що описується структурою, наведеною на рис. 2.2. Літерні та цифрові позначення в наведеній структурі розшифровують наступним чином:
А – найменування виробу (А – агрегат, Т – трансформатор, В – випрямляч, П – перетворювач, Г – генератор, И – джерело живлення);
Б – вид зварювання (Д – дугове, П - плазмове);
В – спосіб зварювання (О – відкритою дугою, Ф – під флюсом, Г – в захисних газах). Відсутність букви означає ручне дугове зварювання. Додатково можуть застосовуватись букви:
М – для багатопостового зварювання,
И – імпульсного зварювання, Р – джерело для різання,
У – універсальне джерело,
Б – для зварювальних агрегатів із бензиновим двигуном,
Д – із дизельним двигуном; ХХ – номінальний струм у сотнях ампер; 00 – реєстраційний номер розробки (від 01 до 99);
Г – кліматичне виконання (У – для помірного клімату,
Т – тропічного, ХЛ – холодного клімату);
0 – цифрове позначення категорії приміщення, для якого призначене обладнання (1 – відкрите повітря, 2 – палатки, криті причепи та кузови автомобілів, 3 – приміщення із природною вентиляцією без опалення, 4 – приміщення із примусовою вентиляцією та опаленням, 5 – приміщення із підвищеною вологістю).
Приклади позначень: 1. ТД – 301У2 – трансформатор зварювальний однопостовий для ручного дугового зварювання із номінальним струмом 300А, реєстраційний номер розробки 01, кліматичне виконання У, категорія розміщення 2. 2. ВДМ – 1001У3 – випрямляч багатопостовий для ручного дугового зварювання із номінальним струмом 1000А, реєстраційний номер розробки 01, кліматичне виконання У, категорія розміщення 3.
Д/з: ст.38-39