Персональний комп'ютер (ПК) є сукупністю двох важливих частин: апаратного та програмного забезпечення. На сьогоднішній день найбільше розповсюдження отримали IBM PC - сумісні персональні комп’ютери.

Апаратне забезпечення персонального комп'ютера складається з таких частин:

- системний блок комп'ютера - пристрій розміщений в компактному металевому чи пластмасовому корпусі, в якому містяться материнська плата та інші компоненти ПК, а також блок живлення;

- клавіатура - основний пристрій ручного введення інформації в ПК;

- монітор - найголовніший пристрій вводу/виводу візуальної інформації ПК.

Принципи побудови обчислювальної машини

Принцип двійкового кодування. Згідно з цим принципом, вся інформація, як дані, так і команди, кодуються двійковими цифрами 0 і 1. Кожен тип інформації подається двійковою послідовністю і має свій формат. Послідовність бітів у форматі, що має певний сенс, називається полем. У числовій інформації зазвичай виділяють поле знака і поле значущих розрядів. У форматі команди можна виділити (рис. 2.1) два поля : поле коду операції (КОп) і поле адрес (адресну частину – АЧ). 

Принцип програмного управління. Всі обчислення, передбачені алгоритмом розв'язання задачі, повинні бути подані у вигляді програми, що складається з послідовності управляючих слів – команд. Кожна команда передбачає деяку операцію з набору операцій, що реалізовуються обчислювальною машиною.

Принцип однорідності пам'яті. Команди і дані зберігаються в одній і тій же пам'яті і зовні не відрізняються. Розпізнати їх можна тільки за способом використання. Це дозволяє проводити над командами ті ж операції, що і над числами, і, відповідно, відкриває ряд можливостей.  

Принцип адресності. Структурно основна пам'ять складається з пронумерованих комірок, причому процесору в довільний момент доступною є будь-яка комірка. Двійкові коди команд і даних розділяються на одиниці інформації, звані словами, і зберігаються в комірках пам'яті, а для доступу до них використовуються номери відповідних комірок – адреси. 

Структури обчислювальних систем

Однорідна обчислювальна система будується на базі однотипних комп'ютерів або процесорів. Однорідні системи дозволяють використовувати стандартні набори технічних, програмних засобів, стандартні протоколи поєднання пристроїв. Тому їх організація значно простіша, полегшується обслуговування систем та їх модернізація.

Неоднорідна обчислювальна система включає у свій склад різні типи комп'ютерів або процесорів. Під час побудови системи доводиться враховувати їх різні технічні і функціональні характеристики, що значно ускладнює створення та обслуговування неоднорідних систем.