Розвиток відносин Україна – НАТО
Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, а згодом завдяки підписанню у 2009 році Декларації про доповнення до Хартії, у якій знову підтверджено рішення, ухвалене лідерами НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, що Україна стане членом Альянсу.
На основі Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО від 1997 року було створено Комісію Україна – НАТО як основний орган розвитку відносин Україна – НАТО і управління заходами співробітництва. У 2023 році на заміну Комісії Україна – НАТО створено Раду Україна – НАТО, у складі якої держави–члени Альянсу і Україна засідають як рівні. Зміна формату свідчить про зміцнення політичних зв’язків між Україною і НАТО і вищий ступінь інтеграції України до Альянсу.
З часом співпраця поглиблювалася, і вона є взаємовигідною. Україна має давню історію активної участі в операціях і місіях під проводом НАТО.
Політична і практична підтримка України
НАТО у найрішучіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Російська агресія істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.
Держави–члени Альянсу не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Росією українських територій, включаючи Крим. Відколи Росія здійснила нелегальну анексію Криму і від початку її агресії на сході України у 2014 році, збільшено підтримку України з боку НАТО у галузі розвитку спроможностей і розбудови потенціалу, а також забезпечено підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців.
З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД). На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу поглибили КПД для збільшення допомоги Україні. На Вільнюському саміті НАТО у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення про перетворення КПД на багаторічну програму допомоги, щоб сприяти відбудові структур безпеки і оборони України і переходу до цілковитої оперативної сумісності з НАТО.
На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени НАТО вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації постачання державами–членами Альянсу і партнерами військового обладнання і техніки і організації підготовки. Вони також оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, згідно з яким буде забезпечено базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надаватиметься сталий рівень безпекової допомоги у майбутньому.
Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Прагнення України до членства в Альянсі
З огляду на прагнення України вступити до НАТО, на Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени погодили, що Україна стане членом Альянсу. Вони також дійшли згоди про те, що наступним кроком на її шляху до вступу мав стати План дій щодо членства (ПДЧ) – програма реформування у політичній, економічній, оборонній, ресурсній, безпековій і правовій сферах для країн-претендентів. У 2009 році було запроваджено Річну національну програму (РНП) як ключовий інструмент просування України до євроатлантичної інтеграції і запровадження відповідних реформ.
У період з 2010 до 2014 рр. Україна дотримувалася політики позаблоковості, відмовившись від неї внаслідок російської агресії. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким членство в НАТО було знову оголошено стратегічною метою зовнішньої і безпекової політики країни. У 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
У вересні 2020 року Президент Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, маючи на меті вступ України до Альянсу. У вересні 2022 року у світлі намагань Росії здійснити незаконну анексію українських територій, Україна знову висловила прохання про вступ до НАТО.
На саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році держави–члени Альянсу підтвердили відданість майбутньому вступу України до НАТО. Визнаючи, що Україна підвищила рівень оперативної сумісності з НАТО і досягла істотного поступу у запровадженні реформ, вони вирішили, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції більше немає потреби у Плані дій щодо членства. Держави–члени Альянсу і надалі підтримуватимуть Україну і аналізуватимуть її здобутки у досягненні оперативної сумісності, а також додаткових демократичних і безпекових перетворень, що є необхідною умовою для вступу до НАТО. Міністри закордонних справ НАТО регулярно оцінюватимуть поступ за допомогою адаптованої Річної національної програми. НАТО зможе запросити Україну вступити до Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови.
На Вашингтонському саміті у 2024 році, ґрунтуючись на рішеннях Мадридського саміту 2022 року і Вільнюського саміту 2023 року, держави–члени Альянсу знову підтвердили, що майбутнє України – в НАТО і що вони і надалі підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до цілковитої євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. З цією метою держави–члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України щодо оперативної сумісності, а також додаткових демократичних реформ і реформ сектора безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО згодом оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми. У Вашингтоні лідери Альянсу знову підтвердили, що зможуть запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.
Гранти на реінтеграцію для молодих науковців (файл у форматі Adobe reader pdf, 392 kb)
НАТО зацікавлена у розробці новаторських проектів з українськими неурядовими організаціями. Детальніше читайте: www.nato.int/structur/sponsorships.htm
Українські науковці мають можливість отримати гранти НАТО для реалізації проектів у рамках Програми «Наука заради миру і безпеки» шляхом заповнення заявки на проект на сайті НАТО (www.nato.int/cps/en/natolive/87260.htm).
Для подачі заявки на отримання гранту НАТО необхідно підготувати деталізовані проектні пропозиції щодо започаткування та реалізації запропонованих проектів та заявку на отримання гранту за вказаною Програмою (файл у форматі doc, 638 kb).
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що проектна пропозиція на виділення гранту в рамках Програми має обов’язково містити потенційних країн-партнерів (обов’язково принаймні одну державу-члена) по реалізації проекту, орієнтовний термін його виконання та необхідну суму на реалізацію (в тому числі очікувані дотації з боку НАТО), а також відповідати таким пріоритетам:
1. Сприяти взаємовигідному співробітництву в питаннях, які становлять взаємний інтерес, у тому числі міжнародним зусиллям у боротьбі з новими викликами безпеці, такими як тероризм, енергетична безпека, кіберзахист, захист від ХБРЯ речовин, охорона навколишнього середовища тощо.
2. Посилювати підтримку міжнародних операцій та місій під проводом НАТО.
3. З метою попередження криз посилювати обізнаність з подіями в галузі безпеки, зокрема в сферах застосування вдосконалених безпекових технологій, забезпечення безпеки в прикордонних районах та в портах, визначення та знешкодження мін та інших вибухівок, а також гуманітарних і соціальних аспектах безпеки, пов’язаних із стратегічними цілями Альянсу.
Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід
Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби
Кодекс безпечного освітнього середовища
Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації»
Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»
Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ ТА КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ
http://prostir.museum– портал “Музеи Украины”;
http://www.prostir.museum/sites/ua– веб-сайт “Музейний простір України”;
http://namu.kiev.ua– веб-сайт Національного художнього музею України;
http://www.warmuseum.kiev.ua– веб-сайт Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років;
http://hutsul.museum– веб-сайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
http://museum.odessa.net/fineartsmuseum– веб-сай Одеського художнього музею;
http://www.archaeology.odessa.ua– веб-сайт Одеського державного археологічного музею;
http://www.oweamuseum.odessa.ua– веб-сайт Одеського музею західного і східного мистецтва;
http://muzey.vn.ua– веб-сайт Вінницького обласного краєзнавчого музею;
http://www.museum.lviv.ua– веб-сайт Львівського музею історії релігії;
http://lvivgallery.org– веб-сайт Львівської національної галереї мистецтв;
http://honchar.org.ua– веб-сайт Музею I.М. Гончара;
http://www.chersonesos.org– веб-сайт Національного заповідника “Херсонес Таврійський”;
http://www.tmf-museum.kiev.ua– веб-сайт Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України.
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК
http://www.4uth.gov.ua– веб-сайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);
http://www.chl.kiev.ua– веб-сайт Національної бібліотеки України для дітей;
http://www.nbuv.gov.ua– веб-сайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);
http://www.bukvoid.com.ua– веб-сайт “Буквоїд”;
http://www.nplu.org– веб-сайт Національної парламентської бібліотеки України (м. Київ);
http://www.ukrbook.net– веб-сайт Книжкової палати України імені Івана Федорова (м. Київ);
http://library.zntu.edu.ua/res-libr-el.html– веб-сайт “Бібліотеки в мережі Internet”;
http://www.loc.gov– веб-сайт Бібліотеки Конгресу США;
bnf.fr– Bibliotheque Nationale или BNF) — веб-сайт Національної бібліотеки Франції;
bl.uk– веб-сайт Британської бібліотеки.