Урок №10 Суть кування.

.

2. При куванні утворюються вироби або заготовки, які називають поковками. Поковка відрізняється від деталі припуском. Куванням одержують вироби порівняно простої форми, що не потребує значного оброблення різанням. Перед куванням метал нагрівають до температури 900-1050 °С.

3. У ковальсько-пресовому виробництві розрізняють вільне кування і кування у штампах (див. розділ 9.6. «Штампування»). Вільне кування виконують за допомогою плоских бойків і допоміжного інструмента, під ударами яких метал деформується і змінює свої розміри. Вільне кування здійснюють на приводних молотах і вручну. Залежно від цього виконують різні операції з використанням відповідного інструмента: ударами бабки молота (для поковок більших типорозмірів).

4. Вільне кування інколи виконують вручну за допомогою ручного ударного інструмента. Працюють дві людини: коваль і молотобоєць. Коваль невеликим молотком (ручником) б'є по заготовці, указуючи молотобойцю місце і силу удару. Молотобоєць кувалдою завдає ударів по заготовці, деформуючи її.

5. Пароповітряний кувальний молот складається зі станини, на якій змонтовано робочий циліндр. У циліндрі переміщається поршень зі штоком. До нижнього кінця штока прикріплюється баба, до якої закріплений ударник, який пересувається вгору - вниз. Нижній ударник закріплений на масивному шаботі. Рухомі частини переміщаються вгору парою або стисненим повітрям, а вниз під дією власної маси, ударяючи по заготовці.

6. Під час вільного машинного й ручного кування використовують різні пристосування, як-от гладилки, обтискачі, ковальські зубила, пробійники. Для утримання і повертання заготовки на кувалді -ковальські кліщі.

7. Ковальські операції при ручному куванні виконують на ковадлі, яке має виступ для згину металу і отвір, на який накладають заготовку при пробиванні в ній отвору.

8. Під час ручного кування застосовують ку-валди і ручники, якими завдають легких ударів по заготовці, щоб зазначити молотобойцю місце удару кувалдою.

9. Виконуючи в певній послідовності прості операції кування та використовуючи згаданий ковальський інструмент, одержують вироби складної конфігурації. Основними операціями процесу кування є:

- протягування (видовження) - збільшення довжини заготовки за рахунок зменшення її поперечного перерізу;

11. Передання металу зводиться до переміщення одної частини заготовки щодо іншої.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке кування?

2. У чому полягає відмінність кування від штампування?

3. Назвіть основні операції кування.

4. Розкажіть про обладнання та інструмент кування.

5. Які вироби отримують куванням?

6. Назвіть основний інструмент для кування.

Це матеріал з підручника "Матеріалознавство та технологія металів" Власенко 2019