Д/з: 20-21,30-32,42-44
Діелектрична проникність рідких діелектриків Рідкі діелектрики можуть бути утворені з неполярних і полярних молекул. Діелектрична проникність для неполярних і слабополярних рідин знаходиться в межах 2,12,3, а для полярних рідин – ε = 3,55.
Для того, щоб показати залежність питомої провідності рідини від її в’язкості, користуються законом Стокса для руху кулі у в’язкому середовищі під дією постійної сили.
При великих напруженостях електричного поля (порядку 10-100 МВ/м), як показує досвід, струм в рідинах не підпорядковується закону Ома, що пояснюється збільшенням кількості іонів, які рухаються під впливом поля .
В колоїдних системах (емульсії, суспензії) спостерігаються моліонна (електрофоретична) електропровідність, при якій носіями заряду є групи молекул – моліони.
В неполярних рідинах діелектричні втрати обумовлені тільки електропровідністю, якщо рідина не має домішок з дипольними молекулами (наприклад, очищене нафтове конденсаторне масло). Полярні рідини, наприклад совол, залежать від температури і частоти, тому можуть мати значні діелектричні втрати, пов’язані з дипольнорелаксаційною поляризацією, окрім втрат, обумовлених електропровідністю. У техніці використовуються рідкі діелектрики, що являють собою суміші неполярних і полярних речовин (наприклад, масляно-каніфольні компаунди).
При підвищенні частоти максимум tg зміщується в область більш високої температури: більша частота потребує меншого часу релаксації, необхідного для отримання максимуму кута втрат , а для зменшення часу релаксації необхідне зниження в’язкості, тобто підвищення температури. Час релаксації – це час, за який впорядкованість зорієнтованих полем диполів після його зняття зменшується за рахунок наявності теплового руху в e 2,7 раза від початкового значення.
Тангенс кута діелектричних втрат неполярної рідини – трансформаторного масла – значно менший, ніж полярної рідини – совола.