Міжатестаційний період

Проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації (міжатестаційний період) не може бути меншим за три роки, крім випадків позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. До цього періоду не включається:

• час перебування в соціальних відпустках;

• навчання у закладах вищої освіти;

• період, на який переноситься атестація.

Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації й проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства. Мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації впродовж п'яти років має становити не менше:

• 150 годин (5 кредитів ЄКТС) для педагогічних працівників  закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти;

• 120 годин (4 кредити ЄКТС) педагогів закладів освіти інших типів.

До загального обсягу включаються всі години підвищення кваліфікації незалежно від суб'єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму. 

Зауважити! Відповідно до оновленої ст.51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» не менше 10 відсотків загальної кількості годин підвищення кваліфікації обов’язково мають бути спрямовані на вдосконалення компетенцій у роботі з учнями з ООП та не менше 10 відсотків - на надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Атестація окремих категорій педагогів

Положенням визначено особливості проведення атестації педагогів, які:

• мають педагогічне навантаження з декількох предметів. Їхня атестація проводиться з того предмета, який  викладається за спеціальністю, але необхідною умовою є підвищення кваліфікації з навчальних предметів, які є обов'язковими для вивчення згідно з освітньою програмою закладу освіти. Присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження;

• працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору. Такі педагоги атестуються на загальних підставах;

• обіймають різні педагогічні посади в одному чи різних закладах освіти (зокрема керівники закладів освіти, які викладають предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу). Такі педагоги атестуються за кожною з посад;

• працюють у різних закладах освіти за однією посадою та/або викладають один предмет. Вони атестуються за основним місцем роботи, результати атестації (кваліфікаційна категорія, педагогічне звання або тарифний розряд) поширюються на все педагогічне навантаження за всіма місцями роботи та/або посадами;

• довантажені годинами з інших предметів в міжатестаційний період.  Присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження до чергової атестації; 

• переходять на інші педагогічні посади у закладі освіти, переводяться з одного закладу до іншого або переривають роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви). За такими працівниками  зберігаються кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, присвоєні за результатами останньої атестації, а наступна здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу;

• призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої ст. 58 Закону України «Про освіту» та ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в законодавчому порядку. Такі працівники атестуються упродовж другого року роботи (не раніше ніж через один рік після призначення на посаду);

• успішно пройшли сертифікацію. Вона зараховується (один раз протягом строку дії сертифіката) як проходження чергової або позачергової атестації, що проводиться за ініціативи педагогічного працівника. Педагогу присвоюється відповідна кваліфікаційна категорія та/або педагогічне звання без урахування тривалості міжатестаційного періоду, вимог до освітнього рівня та стажу й без проведення будь-яких заходів, пов'язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.

Присвоєння кваліфікаційних категорій

Кваліфікаційні категорії присвоюються педагогічним працівникам за умови наявності в них: 

• освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, підтвердженого відповідним документом про освіту;

• стажу роботи на посаді педагогічного працівника (визначається відповідно до даних його особової справи, трудової книжки, відомостей з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо). 

Педагогічні працівники, які працюють у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

Залежно від отриманого ступеня вищої освіти та стажу роботи педагогам можуть присвоюватись/підтверджуватись такі категорії: 

• «спеціаліст» (вимоги: освітній рівень педагога - фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр, бакалавр чи магістр);

• «спеціаліст другої категорії» (вимоги: освітній рівень педагога -  молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (для працівників ЗДО - фаховий молодший бакалавр), стаж - не менше 3-х років);

• «спеціаліст першої категорії»  (вимоги: освітній рівень педагога - бакалавр, магістр (для працівників ЗДО -  фаховий молодший бакалавр або молодший бакалавр), стаж - не менше 5 років);

• «спеціаліст вищої категорії» (вимоги: освітній рівень педагога - магістр, стаж - не менше 7 років).

Без дотримання послідовності можуть бути присвоєні кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам, які:

• мають науковий ступінь та стаж роботи на посаді не менше 1 року (може бути присвоєна категорія «спеціаліст вищої категорії»); 

• не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників («спеціаліст другої категорії» - за наявності не менше 2 років стажу роботи, «спеціаліст першої категорії» - не менше  5 років, «спеціаліст вищої категорії» - не менше 7 років).