Плодове тіло, або спорокарп — це видима частина гриба, яка утворює та поширює спори й може існувати від кількох годин до кількох місяців залежно від виду гриба та умов його зростання. Саме плодові тіла найчастіше фотографують користувачі iNaturalist. Найважливіша частина плодового тіла – та, де утворюються спори, і саме її часто забувають сфотографувати!  У деяких грибів спори утворюються на всій поверхні плодового тіла (наприклад, рогатикові чи кортиціоїдні плодові тіла), у деяких – всередині (гастероїдні плодові тіла, порхавки), але в більшості відомих широкому загалові й помітних грибів – на спеціальній, компактизованій у пластинки чи трубочки спороносній поверхні – гіменофорі, що закріплений знизу на шапинці. Такий план будови властивий більшості шапинкових грибів та трутовиків. Щоб збільшити шанс спор бути розсіяними вітром, а також захистити його від прямих сонячних променів та крапель дощу, гриби часом підіймають гіменофор над поверхнею субстрату за допомогою ніжки, а сам гіменофор обернутий донизу. Будова та колір гіменофору є ключовими ознаками для визначення грибів.

Окрім гіменофору, будова, колір, розміри та характер поверхонь усіх інших частин плодового тіла необхідні для коректної ідентифікації. Саме тому вкрай важливо фотографувати плодові тіла так, щоб їх було видно з усіх боків (особливо гіменофор, ніжку по всій довжині, включно зі зануреною у ґрунт частиною, та шапинку від центру до самого краю). У деяких груп важливі ознаки сховані навіть у субстраті, — наприклад, для визначення моховиків критично знати колір міцеліальних тяжів, що йдуть у ґрунт від основи ніжки. Тож щонайменше одне плодове тіло слід обережно відділити від субстрату й сфотографувати разом з основою ніжки та її можливими придатками.

Не всі важливі ознаки “лежать на поверхні” – для печериць, сироїжок, чи боровиків критично важливо знати, як змінюється колір м'якуша на зрізі. Тож мінімум одне стигле (але не старе!) плодове тіло слід розрізати поздовжньо й сфотографувати разом із рештою. Часом визначенню дуже допомагають ознаки, що лишаються поза фото, скажімо, запах плодового тіла або види дерев, що ростуть поблизу — багато грибів є спеціалізованими мікоризними партнерами рослин. Для трутовиків та інших надеревних грибів критично важливою ознакою є вид рослини-субстрата — постарайтеся записати в коментар до спостереження хоча б “листяне” чи “хвойне”. Тож справді якісне спостереження гриба має включати не лише фото, а й короткий опис того, що на фото не видно: запах, характер розподілу плодових тіл (одинично, скупчено, колами), короткий опис рослинності в місці знахідки.

Слідуючи цій логіці, ви зможете зробити максимально якісне спостереження гриба. Втім, слід памʼятати про те, що деякі види занесені до Червоної книги України, і пошкодження їх плодових тіл може завдати шкоди локальній популяції.

Узагальнимо головні правила фотографування грибів.