Embedded Files
Курси підвищення кваліфікації:
Приймала участь **Вернісаж педагогічних ідей**
СУЧАСНЕ ДОШКІЛЛЯ: ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Світлана БАГРІЙ
вчитель початкових класів
комунального закладу «Кущівської гімназії Міської ради
міста Кропивницького»
Анотація. У статті розглянуто питання підготовки дітей до школи та визначено основні ознаки шкільної зрілості. Висвітлено доцільність впровадження мнемотехніки, як сучасної технології. Зроблено висновки щодо актуальності та дієвості застосування мнемотехнічних прийомів, які сприяють засвоєнню нової інформації, поєднують інтелектуальну та психологічну підготовку до школи, не перевантажуючи дитину.
Ключові слова: дошкільний вік, дошкільники, готовність дитини до школи, мнемотехніка, прийоми мнемотехніки.
Постановка проблеми у загальному вигляді та зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Послідовне здобуття освіти можливе за дотримання принципів перспективності й наступності між сусідніми ланками освіти – зокрема між дошкільною та початковою. Реформаційні процеси, які відбуваються в освіті, зумовлюють необхідність розв’язання багатьох завдань, одним із них є перехід дітей із дитячого садочка до навчання у школі.
Проблема готовності дітей до навчання у школі є актуальною сьогодні. Це важливий крок у доросле життя. Від того, яким він буде, залежить здатність дитини пристосуватися до нових умов і використати власні можливості. Для ефективної адаптації дитини у школі головним завданням є психологічний супровід. Він ґрунтується на розумінні змісту, структури та критеріїв готовності до школи. Це складний і тривалий процес. Цією проблемою стурбовані всі: батьки, працівники ДНЗ, вчителі, органи управління освітою, та кожен по своєму намагається розв’язати цю проблему. [4, с.75-76]
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підготовки дітей до школи вперше було теоретично обґрунтовано в праці Я. Коменського «Материнська школа», вона є першою такою програмою підготовки дітей до школи.
Проблемами підготовки дитини до школи займались такі науковці, як А. Богуш, Н. Бібік, М. Вашуленка, Н. Гавриш, О. Кононко, С. Лавреньєва та ін..
У наукових працях Т. Ілляшенко, Л. Богуславської, С. Гончаренко, Л. Кондратенко, В. Щадрикова висвітлена вікова характеристика готовності та її структурні елементи. [2, с.131-134]
Педагоги-дошкільники розуміють важливість та необхідність підготовки дітей до навчання у школі. Також готовність до школи великою мірою залежить і від батьків, їм потрібно планувати роботу з дітьми.
Мета статті – обґрунтувати шляхи реалізації готовності дитини до навчання у школі. Поділитися власним досвідом щодо їх підготовки. Досвід показує, що одним із шляхів успішного навчання в дитячому садочку є розвиток образної пам’яті, мислення та уяви. Показати, як використання інноваційної технології «Мнемотехніка» сприяє ефективному засвоєнню інформації.
Виклад основного матеріалу. Висвітлюючи питання про готовність дітей до шкільного навчання, необхідно підкреслити, що надходження в школу – найважливіший етап у житті дитини. Він розділяє дитинство з його некерованістю бажань з перевагою «хочу» і школу з її необхідністю підпорядкуватися дисципліні, вимогам «треба», розпорядку навчального процесу. Для того, щоб вимоги шкільного життя не викликали в дитини негативних емоцій, а перехід у нове був безболісним, необхідно готувати дітей до школи в дошкільний період. [1, с.3]
Дошкільне дитинство – це унікальний період, який порівняно з іншими віковими етапами становлення особистості полягає у створенні основи саме загального, розвитку дитини. У цей період, що взагалі характеризують поведінку дитини, її ставлення до навколишнього світу, а й такі, що проектуються на майбутнє і виявляються у важливих психологічних новоутвореннях.
Дошкільна зрілість дитини – це психологічна розвиненість дитини дошкільного віку, що характеризується можливістю проявити свою продуктивну активність у взаємодії з навколишнім світом через різні види діяльності. Говорячи про «шкільну» готовість дитини, найчастіше мають на увазі її інтелектуальний розвиток. Ще одна, не менш важлива сторона, пов’язана із психологічною підготовкою дитини. Головне завдання вихователів та батьків – це підготувати дитину психологічно. У дитини має бути бажання йти у школу, тобто мотивація на навчання у школі. Важливо, щоб майбутній школяр був здоровим, загартованим і витривалим, адже йому складно витримувати навантаження школи.
Батьки майбутніх першокласників мріють проте, щоб їхня дитина у школі навчалася успішно, щоб навчання було легким та захоплюючим. Проте практика показує, що, навіть, та дитина, яка вже вміє писати, читати та рахувати в дошкільному віці, у шкільному навчанні стикається з деякими проблемами та труднощами під час запам’ятовування того чи іншого матеріалу. У повсякденному житті дитина отримує велику кількість інформації, проте запам’ятовує вона тільки те, що їй цікаво та доступне для її розуміння. У школі ситуація дещо інша: потрібно вчити та запам’ятовувати не те що хочеться, а те що задають. А це дітям дуже важко вдається. Адже у віці 5 – 7 років права півкуля мозку розвивається в малят сильніше, тому уява відіграє дуже важливу роль в житті малюка. І саме на цьому етапі потрібно зробити все, щоб у дитини не втратився інтерес до навчання, а навпаки, малюк був впевнений у собі, у своїх силах. [5, с.4-10]
Я мала можливість працювати з дітьми дошкільного віку. Переконалась у тому, що у сучасної дитини об’єм довготривалої пам’яті набагато більший, а прохідність оперативної вища ,що дозволяє сприймати і переробляти велику кількість інформації за короткий проміжок часу. Ця здатність дана сучасним дітям для того, щоб у час високих технологій вони встигали орієнтуватися в інформаційному потоці.
Підвищена потреба дитини до сприйняття інформації примушує її постійно шукати нові можливості для її задоволення. І ми можемо задовольнити ці потреби, розвиваючи образну пам'ять.
Мнемотехніка як різновид образної пам’яті, допомагає дитині без проблем засвоїти необхідну інформацію. Наприклад, цифри вона запам’ятає швидше, якщо їх «оживити», а назви місяців, днів тижня, частини доби легше вивчити, якщо дошкільник зобразить їх за допомогою піктограм. Керуючись методами мнемотехніки, можна вигадати портрет для кожної цифри, скласти про неї казку чи небилицю, провести аналогію з оточуючим світом, а потім їх можна намалювати, зліпити, викласти нитками, мотузочками чи природнім матеріалом тощо. Після такого «оживлення» дитина не просто краще запам’ятає цифри, математичні терміни та різноманітну інформацію, але й отримає радість від цього.
Навіть фізкультхвилинки на заняттях можна провести з цікавістю і користю. Керуючись прийомом мнемотехніки «Цифро образ», діти з радістю і легкістю виконують фізичні вправи у супроводі віршиків про цифри. [7, с.6-7] При цьому відбувається закріплення нового матеріалу, розвивається образна уява, увага і підключається ще й кінестетична пам’ять дитини. Все це дозволяє зняти втому, підвищує працездатність та сприяє всебічному, гармонійному розвитку дітей. Таке поєднання фізичних вправ з мнемотехнікою, забезпечує дітям активну роботу різних груп м’язів та активізує процеси пам’яті. У дошкільників при цьому поліпшується настрій та зростає продуктивність подальшої навчальної роботи.
Використання різноманітних прийомів мнемотехніки відкриває нові можливості для розвитку пам’яті.
· прийом «Аналогія» (знаходження спільних ознак);
· прийом «Піктограми» (інформація у спрощених малюнках);
· прийом «Цифрообраз» (перетворення цифрової інформації в образ);
· прийом «Сюжет» (розповідати історії);
· прийом «Інтер’єр» (розроблена порядкова система з 25 образів);
· прийом «Асоціацій» (уявний зв’язок між двома предметами).
Саме ці прийоми мнемотехніки полегшують процес запам’ятовування у дітей і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій.
Завдяки запропонованому алгоритму ми використовуємо мнемо тренажери «Цифро образи», «Казкова історія», «Хто там?» ,«Лото складу числа»; мнемо ігри «Знайди пару», «Країна чисел»; казку «Числа та їх таємниці», зошит-розмальовку та аудіо диск, які допомагають дітям продуктивно засвоїти нумерацію чисел в межах 10,склад числа, розвинути логічне та творче мислення ,зв’язне мовлення, дрібну моторику та сформувати у вихованців навички до самонавчання. Досвід показує, що одним із шляхів успішного навчання в дошкільному закладі є розвиток образної пам’яті, образного мислення та уяви. [6]
Висновки. Проведена мною робота дала хороші результати. У дітей спостерігався інтерес до заучування віршів, з легкістю засвоювали склад числа, складали розповіді, збагачувався словниковий запас. Діти подолали боязкість, сором’язливість, з’явилась впевненість.
Технологія мнемотехніки заслуговує подальшого вивчення і застосування в різних пізнавальних процесах.
Дитина з добре розвиненими мнемотехнічними здібностями буде успішно опановувати навчальний матеріал у школі, запам’ятовувати та обробляти весь об’ємний потік інформації ,яка надходить до майбутнього першокласника. Саме тому мнемотехніка-це не лише напрям роботи, а й простір для розвитку «дошкільної зрілості» дитини, адаптації дошкільника до навколишнього світу й навчання у школі.
Джерела та література
1. Борисова Л.М. Готовність дитини до навчання / Л.М. Борисова // Психологічна газета. – 2005. – №23. – С. 3-7.
2. Бубін А. О. Проблеми наступності дошкільної та початкової освіти в педагогічній спадщині українських педагогів / А. О. Бубін // Волинський національний університет ім.. Лесі Українки. Наук. вісн. Серія: Педагогічні науки. – Луцьк, 2010. – № 23. – с. 131-134.
3. Деркач О. До школи з радістю та інтересом: Арт-терапія та казко терапія на допомогу учителю, вихователю, практичному психологу. 2013. – 78с.
4. Дусанська Л. Готуйте дитину до школи. Початкова школа. 2010. –
№ 4. – с. 75-76.
5. Колмикова О. Школа майбутнього першокласника. Успішна адаптація дітей 6-річного віку. Початкова освіта. – 2012. – № 30. – с. 4-10.
6. Чепурний Г. Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. Навчально-методичний посібник. 2013. – с. 152.
7. Чепурний Г. Мнемотехніка: Числа та їх таємниці. Навчально-методичні розробки. 2013. – с. 6-7.
Прийоми роботи над словниковими словами 4 клас (стаття)
Робота над словниковими словами
на уроках української мови
в початкових класах
Вчитель: Багрій Світлана Станіславівна
(У роботі вміщено методичні рекомендації, щодо вивчення словникових слів на уроках української мови в початкових класах)
Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв'язного мовлення взагалі.
З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним. Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння слів, вимову і написання яких школярі відповідно до програмових вимог повинні запам'ятати. Рекомендації, сподіваюсь, допоможуть вчителям організувати роботу так, щоб допомогти учням запам,ятати слова, правопис яких не піддається жодному правилу сучасного правопису української мови.
Бджола, Батьківщина, вересень, … що спільного в ціх словах? Відповідь дуже проста, всі вони – словникові слова із шкільного словничка для початкових класів.
Словникові слова, як і таблицю множення треба знати напам,ять. Тільки таблиця множення вміщується на половині сторінки із зошита, а словникових слів - великий товстий словник і правопис не піддається ніякому правилу. Їх треба вчити та вчити, часто повертаючись до того ж слова. Робота по правопису словникових слів важка та кропітка. Вона продовжується з уроку в урок, залишаючись у пам,яті учнів після застосування особливих прйомів. Словникові слова одна з проблем початкової школи. Якщо проблема не розв,язана, то вона перетворюється в важкий тягар.
Словникова робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв'язного мовлення взагалі.
З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним. Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння слів, вимову і написання яких школярі відповідно до програмових вимог повинні запам'ятати. Це досить об'ємний список, поданий у навчальній програмі по класах.
Списки слів за класами складають:
1-й клас - 39 слів, 2-й - 34 слів, 3-й - 49 слів, 4-й - 60 слів. Усього - 182 слова.
Написання таких слів переважно не можна пояснити правилами сучасного правопису, оскільки воно склалося історично. Відповідні вправи і завдання мають бути різноманітними, у змісті і меті яких слід звернути увагу передусім на лексичне значення слова.
Якщо учень бачить слово вперше, не знає, що воно означає, не вміє його правильно вимовляти, то й на письмі він не зможе передати його правильно. Тому в основі роботи над правописом таких слів, крім традиційних вправ, належне місце повинні посісти творчі вправи, які б активізували роботу учнів на уроці. Відповідно до психологічної їх природи традиційних написань основою засвоєння правопису словникових слів є запам'ятовування, отже, в роботі над ними необхідно розвивати в учнів усі види пам'яті: слухову, зорову, емоційну. Водночас актуальною залишається дидактична проблема, як зробити цей процес цікавим і пізнавальним.
Щоб отримати позитивний результат у роботі над словниковими словами, я підходжу творчо до формування вміння відтворювати правильний графічний образ слова, застосовуючи різні види роботи. Опираюся на зорову пам,ять. Передусім добираю наочний матеріал, мовні ситуації, які б спонукали і давали можливість учням ще й ще раз повернутися до слова, вимову і правопис якого треба запам'ятати.
Сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня окремо. Готуючись до уроку намагаюся будувати його так, щоб збільшити час самостійної роботи школярів. Переконана, що самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, формує індивідуальний спосіб мислення. За цієї умови навчання стає переважно активною самостійною діяльністю. Це дає мені змогу в цей час працювати з окремими дітьми індивідуально, спрямовуючи свою роботу на формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювати взаємоконтроль, допомагати товаришам.
Хочу поділитися досвідом своєї роботи з теми «Словникові слова». На першому етапі всі словникові слова згрупувала за написанням на: о, а, и, е, я, та інші. З ціми словами окремо на кожну вищевказану букву склала (намалювала) 3 малюнки. Кожен малюнок включає в себе предмети, позначені словами з А І Е, з А, І, з Е Ї О Е И. Всі предмети, що позначені ціми словами включені в композицію.
Можна використовувати власноруч зроблений колаж, що буде найцікавішим для дітей. В кожному малюнку треба, щоб було якомога більше слів. Наприклад малюнок « У бабусі»: 40 слів.
На цьому малюнку намальовані кімната, бабуся, дідусь, з ними пов, язані інші слова. Всі ці слова грунтуються біля ціх слів, воно для них наче головне. В свою чергу головні слова, що позначають головні предмети також пов,язані між собою.
Немає необхідності дотримуватися в роботі тої кількості слів, що вказані в програмі для кожного класу. Такий підхід буде заважати складанню композиції та, як слідство, заважатиме ровитку мовлення учнів. Щоб було більш зрозумілим, наведу опис малюнків.
«У бабусі»
На малюнку зображена бабуся, на якої обов,язково є фартух, на кофтинці- ґудзики, з кишені вигляда качан кукурудзи. У бабусі в руці папір- це телеграма, на якої написана адреса. У кімнаті-гардероб, на якому нова парасолька та капелюх, на якому якір. Попереду – стіл, на якому тарілка з абрикосами, пиріг, апельсини, цукерки та телефон, ваза з айстрами. На стіні посередині портрет президента, ліворуч- радіо. На ліжку – вісімдесятирічний дідусь, який дивиться футбол, для діда була загадка, що написано в телеграмі. На підлозі лялька, дзиґа та маленький велосипед. На вікні стоїть акваріум, квартирка відчинена. Обов,язково підписано: А, Е, І
«Професії» А,,, І
На малюнку зображено: комбайн з комбайнером, інженер, у якого в руках лінійка та чернетка, агроном з терпугом та термометром, комп,ютерщик за комп,ютером, на асфальті автомобіль, біля якого каністра з бензином, попереду шофер, космонавт, літак на аеродромі, електрик, трамвай, тролейбус.
«Україна» Е, Ї, О, Е, И
На малюнку зображено: пшениця, блискавка (додаються слова грім, гриміти), ззаду черешня,біля якої їжак,лінія горизонту, попереду-криниця, над полем літають зозуля, бджоли, джміль, лелека та інші.
Сюжет з тими словами , які не намальовані (вчора, вранці, спасибі, назад та інші), додумують діти.
Робота з малюнком розвиває зорову пам,ять, уважність, працелюбство, виховує інтерес до малювання, до пошуку нового.
Як проводиться робота за малюнком?
За сюжетним малюнком, базуючись на зорову пам,ять діти повинні запам,ятати місцеположення предметів, певну кількість слів. Робота проводиться за частинами( в кожній частині 8-10 предметів). До уроку готувались: малюнок, надруковані слова, де букви виділені, опис змісту малюнка(для вчителя).Учні читали слова з першої частини списка слів, що написані на плакаті. Після кожного прочитаного слова діти знаходили на малюнку предмет, позначений цім словом. З початку роботи звертала увагу на те, що являється головним. Потім запам,ятовувались слова на плакаті та предмети, які написані на плакаті. На що відводилась 1 хвилина.
Після цього учень ставав перед класом спиною до малюнку та списку слів, називав предмети.При назві слів учень чітко промовляв позначену букву в словах. Всі діти уважно слідкували за цим. Така робота проводилась за кожною частиною малюнка.Під час закріплення учні перелічували всі слова зі всіх частин малюнка, потім за малюнком записувались слова в зошит.
Таким чином проводилась робота на запам,ятовування певної кількості слів за програмою кожного класу.Така робота велась на протязі всього року.
Роботу на словниковими словами кожного малюнку проводила в системі:
1 урок.
ознайомлення з малюнком, орфографічне промовляння слів, виділення орфограм, пояснення значення кожного слова (з допомогою учителя або за словником), назва малюнку
запис слова в зошитах по складах, для переносу;
складання словосполучень, добір спільнокореневих слів, введення їх у речення;
зміст домашнього завдання: дібрати до словникових слів ілюстрації, загадки, прислів'я, скоромовки, уривки з текстів дитячих книжок;
2 урок.
звіт про виконання домашнього завдання;
3 урок.
робота в групах: складання учнями колективної тематичної зв'язної розповіді з максимальним використанням у ній словникових слів певної групи;
4 урок.
словниковий перевірний диктант;
зоровий перевірний диктант.
Така організація роботи давала змогу розглянути слово з усіх аспектів:
1) щодо джерела його походження;
2) лексичного значення слова;
3) поєднання з іншими словами;
4) місця слова серед інших спільнокореневих слів;
5) синонімічні, антонімічні, омонімічні зв'язки;
6) введення слова в речення, тексти, фразеологізми, прислів'я, приказки, скоромовки.
Другий етап - словниково-орфографічні вправи, які в комплексі спрямовані на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв'язного мовлення
На цьому етапі використовуються наступні завдання:
· різноманітні види роботи з орфографічним словником (постійне звернення до словника сприяє створенню у дітей важливої навички швидко схоплювати правильне написання слів, навички роботи з довідковою літературою);
· орфографічна робота зі словом (постановка наголосу, виділення зеленим кольором «важкої» літери, звукобуквений аналіз слова, поділ слова на склади і на склади для переносу);
· підбір спільнокореневих слів, а також словотворення за допомогою префіксів та суфіксів;
· розбір слів за будовою (у процесі такої роботи учні усвідомлюють значення кожної морфеми в слові);
· добір до слова синонімів, антонімів, які допомагають передати думку виразно, яскраво;
· складання словосполучень;
· робота з деформованими текстами;
· звертання до витоків слова ( знайомство з походженням слів дуже цікаве для дітей молодшого шкільного віку, сприяє розвитку уваги до мови);
· різноманітні види роботи з фразеологізмами, загадками, прислів'ями та приказками;
· розв'язування кросвордів;
· складання із словом словосполучень, речень, а з групою слів - міні-творів.
· запис слова у власний словничок з ілюструванням;
· письмо з пам'яті;
· диктанти (попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, малюнковий, творчий диктанти, диктант з коментуванням, диктант-переклад), які є активною формою тренувальних вправ і засобом перевірки навичок учнів з правопису.
· творчі завдання (створення дітьми власних словників за запропонованими темами).
Протягом усього року вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів.
До кожного слова було підібрано мовний матеріал за такими розділами: 1) тлумачення слова; 2) вимова слова; 3) походження слова; 4) спільнокореневі слова; 5) синоніми, 6) антоніми; 7) фразеологізми; 8) практичний матеріал (прислів'я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші). Опрацьований мовний матеріал наведено у Додатку 1. При проведені всіх видів робіт учні не відхилялися від змісту даного малюнку та намагалися краще запам,ятовувати і зміст, і слова, що називали предмети на малюнку.
Значне місце в процесі словниково-орфографічної роботі слід приділяти самостійної роботі учнів. Пропонуя дітям завдання, направлені на засвоєння безперевірних написань, необхідно зв,язувати ці завдання з вивченням програмного матеріалу. Це особливо важливо в 4 класі, коли більша насиченість уроків програмовим матеріалом потребує від вчителя і більшої продуманості в організації словниково - орфографічної роботи.
Працюючі самостійно учні повинні:
1. Знайти його в словнику.
2. Означити наголос в ньому.
3. Знайти та виписати голосну, правопис якої треба запам,ятати.
4. Поставити до слова питання та назвати частину мови.
5. Записати слова різних граматичних категорій.
6. Усно скласти словосполучення, підбираючи до іменника прикметники, дієслова.
7. Підбирають спільнокореневі слова, усно називаючи частину мови.
Дуже цікава для дітей вправа «Написання слів із закритими очима:
Закрий очі, уяви його написаним в підручнику.
Назви його по буквах.
Вимагай засвітитися «небезпечну » букву. Яка буква «світиться»?
Прочитай повільно, як будеш писати.
Запиши це слово 5 разів, кожен раз промовляючи вголос те, що пишеш»
Все виконуй із заплющеними очима. Уся інформація, яка стосується певного слова, повинна пропонуватися з урахуванням психолого-педагогічних і вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку.
Закріплення правильного графічного образу таких слів учнями початкових класів я здійснюю практично під час виконання різноманітних творчих, пошукових, дослідницьких завдань і вправ.
Це дає змогу вчителеві розкрити комунікативний зміст мовного навчання і виховання, орієнтований на спілкування, сприймання, дію і вплив слова.
У процесі роботи над словниковими словами я поєдную творчий і традиційний підходи до навчання орфографії. Це простежується під час введення слова в речення, аналізу змісту слова у дібраних віршах, загадках, прислів'ях, коротких оповіданнях.
Важливою умовою успішного засвоєння школярами правопису словникових слів є прищеплення їм навички користуватися орфографічним словником. Багаторічні спостереження за навчальним процесом і практика контролю навчальних досягнень молодших школярів з рідної мови свідчать, що цілеспрямований вибір, виписування зі словника і наступний, передусім смисловий, потім орфоепічний і орфографічний аналіз таких слів сприяє виробленню в учнів орфографічної пильності, привчає їх розв'язувати без сторонньої допомоги проблеми, які найчастіше виникають у них саме в процесі самостійної роботи. Із навчального орфографічного словника учень, за відповідного спрямування з боку вчителя, має змогу отримати кілька видів важливої лінгвістичної інформації:
орфографічну (як правильно пишеться слово);
орфоепічну (як слово вимовляється, на який склад падає наголос);
семантичну (що означає слово, які має антоніми, синоніми, в яких фразеологічних сполученнях уживається);
морфемно-словотворчу (до групи яких спільнокореневих слів входить дане слово);
синтаксичну (як це слово "живе" в словосполученні, в реченні).
Я пропонувала учням відшукати програмове слово в тлумачному словнику, визначити, що воно означає, а потім вводили це слово у словосполучення або в речення.
Вивчати українську мову із застосуванням навчальних словників - означає дати дитині можливість самостійно оволодівати знаннями, оперувати ними, що, в свою чергу, є основою набуття учнями мовної і мовленнєвої компетентності, якій у сучасній системі шкільної мовної освіти надається особливої уваги.
В основу роботи над правописом словникових слів я стараюсь закладати орфографічну пильність, тобто вміння фіксувати увагу на графічній формі слова, порівнювати написане зі зразком. З цією метою застосовувала зорові диктанти.
Роботу організовувала таким чином:
1. Набір речень записувала на дошці
2. Читали весь набір тричі "орфографічно".
3. Закривала написане.
4. Показувала по одному реченню, а діти його записували.
5. Учитель перевіряв написане.
Розвивати у дітей навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають інтерактивні вправи.
Цікаві вправи та ігри з мови використовую на всіх етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити, як учні виконали домашнє завдання. полегшити розуміння нового матеріалу, його закріплення, особливо при вивченні фонетики, частин мови та елементів синтаксису.
Словникова робота може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь.
Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки доцільно вона збудована
З цікавістю і бажанням учні працюють над своїми словничками з української мови. Адже слова, що даються для запам‘ятовування, краще відкладаються в пам’яті в малюнках.
Ця кропітка і цікава робота приносить свої результати.
Діти вільно відтворюють ці слова при написанні словникових диктантів. Такі творчі цікавинки на уроках мови дають змогу підвищувати грамотність учнів, розвивають пам’ять, увагу.
А проявити свої творчі здібності завжди дітям цікаво і захоплююче!
Висновок.
Отже, у роботі над словниковими словами доцільно застосовувати словниково-орфографічну роботу, яка інтегрує ефективні прийоми традиційного навчання з елементами педагогічних інновацій.
Неодмінною умовою ефективного засвоєння цих слів є постійна, гнучка робота над словом, яка планується у системі уроків. Міцність засвоєння правопису таких слів досягається шляхом частотного вживання їх у різних завданнях і вправах. Поєднання різноманітних форм і методів роботи на уроках української мови під час опрацювання словникових слів є важливим засобом стимулювання активної пізнавальної діяльності молодших школярів, формування і закріплення у них інтелектуальних умінь, підвищення їхньої комунікативної компетенції.
Навчання і виховання учнів - це дві невід'ємних частини одного цілого. Кожен мій урок разом з навчальними та розвиваючими цілями містить у собі найосновнішу мету - виховати справжню людину, яка з гідністю носила б почесне ім'я «громадянин України».
Таким чином, використання різних засобів навчання під час роботи над словниковими словами сприяє розвитку фонематичного слуху та орфографічної зіркості молодших школярів.
На моє переконання, позитивних результатів можна досягти лише за наступних умов:
застосування інновацій у навчально-виховному процесі;
індивідуальний вибір оптимального об'єму розумового і фізичного навантаження;
комплексне використання індивідуальних і групових форм впливу на особистість учня.
.
Рекомендації
Досвід роботи "Підвищення орфографічної грамотності учнів. Вивчення словникових слів із використанням інтерактивних технологій навчання" є актуальним, бо такі форми і методи роботи на уроках рідної мови:
зацікавлюють дітей, викликають бажання вчитися,
дають змогу осмислено засвоювати нову інформацію,
свідомо ставитись до мови як засобу самовираження, спілкування між людьми,
передачі почуттів і переживань,
формують національно-мовну особистість учня.
ДОДАТОК 1
Гра «Склади слова»
ТВАРИНИ
кйорнжвоао ербвлдю оаджбл міджьл
елалке емдвіьд ьелон леядт
ьаєзц аїжк оввк ззлоуя
Відповідь:заєць, жайворонок, верблюд, бджола, джміль,лелека, ведмідь, олень, дятел, їжак, вовк, зозуля
ДНІ ТИЖНЯ
одеопнілк иптняяц роіввток
ечтвгре аесред еілндя осбута
Відповідь: понеділок, вівторок, середа, четвер, п ятниця, суббота, неділя.
ПРОФЕСІЇ
ооксмнват аттеудп идерторк каемхні
пзирентде биркан роагнмо мррееф
кбйаоменр фоерш иутльче
Відповідь: космонавт, президент, комбайнер, шофер, директор, агроном, механік, фермер, депутат, банкир, учитель.
Робота зі словниковими словами
Гра «Збери склади»
1 клас
ба І ся І бу ро І та І во ле І ка І ле ка І гум
ду І сь І ді зо І ля І зу пір І па кор І цу
2 клас
ця І ву І ли ван І ди ля І не І ді по І ка І мил
ди І ти І на тел І дя дар І ка І лен во І чер І ний
ви І че І ки І ре мя І дух І ний не І ді І по І лок
3 клас
пед І ло І ве І си ха І че І рем бай І ком І нер
ку І ру І ку І дза ця І кри І ни ня І че І реш
метр І ти І сан бі І спа І си га І во І три
рек І ди І тор хви І на І ли мер І фер
4 клас
ле І фон І те ло І метр І кі во І пра І руч
не І фа І ра во І лі І руч ка І пуб І рес І лі
нік І ме І ха ва І дер І жа пе І ту І тем І ра І ра
га І рен І ше роб І де І гар те І ма І гра І ле
Робота зі словниковими словами
Гра «Знайди склад»
1 клас
ба…ся ле…ка цу…ка па…солька
ді…сь лі…ка под…га оди…дцять
зо…ля о…вець за…ка чо…надцять
2 клас
ве…сень ву…ця ди…на ка…дар
по…ділок по…ка се…да оз…ка
че…вики чер…вий чи…ння у…тель
Бать…щина жай…ронок по…редині чер…ний
3 клас
ав…мо… спа…бі го…зонт де…тат
бібліо…ка три…га хви…на ки…ня
комбай… ко…дор кри…ця се…да
ве…си… де…метр пше…ця вог…ще
4 клас
дер…ва по…реду респуб…ка п ят…сят
лі…руч мі…нець дисцип…на кі…метр
пра…руч тро…бус ре…лю…я по…ре…ні
ме…нік телег…ма тем…ра…ра фа…ра
Робота зі словниковими словами
Гра «Знайди зайве слово»
1. Київ, Україна, український, Батьківщина
2. Вересень, їжак, заєць, олівець
3. Одинадцять, чотирнадцять, шістнадцять, мільйон
4. Юннат, читання, ввечері, завдання
5. Пам ять, мільйон, п ятсот, ім я
6. Телеграма, телефон, температура, турнір
7. Хвилина, сантиметр, дециметр, кілометр
8. Інженер, аеродром, юннат, гардероб
9. Механік, бібліотека, учитель, інженер
10. Автобус, аеродром, тролейбус, трамвай
11. Понеділок, середа, спасибі, четвер
12. Година, секунда, годинник, хвилина
13. Влітку, вдень, взимку, восени
14. Вчора, вдень, ввечері, вранці
15. Абрикос, адреса, агроном, гектар
16. Абрикос, апельсин, пшениця, черешня
17. Заєць, олівець, океан, медаль
18. Дятел, ведмідь, жайворонок, лелека
19. Ґудзик, джміль, дзиґа, дзьоб
Page updated
Report abuse