МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦIЯ 


Стратегічні орієнтири освіти та реабілітації в умовах воєнного стану та повоєнного часу: проблеми, рішення, перспективи

Petr Kachlík

doc. MUDr., Ph.D., katedra speciální a inkluzivní pedagogiky, Masarykova univerzita (Brno, Česká republika)

Rizika pedagogického procesu

РИЗИКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

 Шановні колеги, дорогі друзі!

Щиро дякую за можливість взяти участь у вашій конференції та тепло привітати вас від Педагогічного факультету Університету Масарика в Брно.

Мене звати Петр Кахлік і я працюю на кафедрі спеціальної та інклюзивної педагогіки, викладаю студентам основи медичних дисциплін, педіатрії, психіатрії, неврології, наркології, гігієни та епідеміології. Я вивчаю питання розвитку патологічних залежностей та їх профілактики в різних соціальних групах – особливо у дітей, підлітків та молоді.

Окрім того, закцентовую увагу на спосіб життя студентів та ризиках, які мають місце в педагогічному процесі.

Перш за все, вважаю, варто проаналізувати компоненти цілісної моделі здоров’я, а саме: фізичний, психологічний, соціальний.

До найбільш серйозних ризиків для здоров’я в педагогічному середовищі, як для педагогів, так і для учнів слід віднести такі, як: гіподінамія, перевтома, адиктивна поведінка, соціальні ризики, стрес, неправильний режим харчування, підвищена вірогідність  впливу алергенів чи інфекції та інші фактори.

Передача інфекції. У багатьох учнів низький рівень особистої гігієни; висока концентрація людей в обмеженому просторі; учитель і учень герметично не розділені; недостатній рівень вентиляції, що впливає на мікроклімат у класах; до того ж, хворі учні часто продовжують ходити до школи, поширюючи таким чином інфекцію; а також низький рівень обізнаності щодо профілактики.

Недостатність руху, гіподінамія проявляються у поширеності надмірної ваги та ожиріння серед чеських школярів; має місце страх перед фізичним вихованням (оцінка успішності, ризик поганих оцінок), часті відмовки; діти не відчувають радості від руху, переважає сидячі види діяльності у школі, гуртках і вдома; діти мають суттєву потребу в русі, але на це значною мірою впливає спосіб життя сім'ї. Отже, підґрунтя для підвищення високого ризику розвитку так званих хвороб цивілізації створюється вже в дитинстві.

Перевтома. Великий тиск на продуктивність мають брак часу, великий об’єм навчальної інформації, недосвідченість педагога; недотримання режиму праці й відпочинку, продуктивності; невротизація дитини вдома і в школі; кризи сім’ї, адже школа не може повністю замінити вплив батьків; ознаки синдрому зневажливого ставлення та жорсткого поводження з дітьми (CAN).

Патологічні залежності. Ми розрізняємо хімічні чи матеріальні адикції (алкоголь, наркотики, тютюн) та поведінкові. Прикладами поведінки, що містить ознаки адикції є: патологічна азартна залежність, нетоманія (інтернет-залежність), шопголізм (пристрасть до покупок), банкголізм (залежність від дистанційного керування банківськими послугами), розлади харчової поведінки (булімія, анорексія), трудоголізм (пристрасть до роботи), а також паталогічне прагнення зберегти молодий зовнішній вигляд.

Окрім залежностей, в школі існують й інші ризиковані види поведінки: булінг, кібербулінг, переслідування; злочинність неповнолітніх; схильність до втеч; проституція, розпуста; самогубства (завершені або спроби), аутоагресія; синдром дефіциту уваги та гіперактивності; расизм і ксенофобія.

Ватро поговорити про проблематику стресу, адже це фізіологічна реакція живих організмів на складнощі й загрози існуванню. Тривалий і невирішений стрес послаблює організм, підвищує ризик цивілізаційних захворювань. Також існує ризик виникнення та значного загострення порушень у цілісній концепції здоров'я, людина може піддатися ризику смерті (виснаження, збій імунітету, порушення саморегуляції). Саме тому, необхідний ефективний захист і профілактика, тренування асертивності, застосування методів психічної гігієни.

Проблематика харчування. У чеських дітей культивується цінність високо-енергетичних продуктів, перевага солоної та солодкої їжі, фастфуду, в той час, як в деяких з них відсутні біологічно цінні елементи. Діти вживають занадто багато цукру, солі, ароматизаторів, синтетичних барвників і консервантів. При цьому, відсутні антиоксиданти, клітковина, кальцій, калій і магній, вода. До того ж, діти їдять рідше 3 разів на день, часто пропускають сніданок, а сну передує занадто ситна вечеря.

Актуальність уваги до алергізації зумовлена тим, що у більшості випадків, школа не є «дружньою до алергіків», і проблеми, здебільшого вирішуються не превентивно, а постфактум. У результаті зростає захворюваність дітей-алергіків. В Чеській республіці проблеми, пов’язані з алергією мають кожна третя дитина і кожний 10-й дорослий). При цьому,  вчителі практично не знають або знають недостатньо принципів надання невідкладної допомоги. До того ж, підбір матеріалів і будівельного обладнання рідко обговорюється з фахівцями (алергологами, ергономістами). Низьким і формальним є рівень прибирання в класах, а також погіршені умови проживання (пил, дим, інверсія, транспорт, промисловість).

Пошук шляхів вирішення означених проблем полягає у наступному:

1) знати ризики та механізм їх впливу на здоров'я людини;

2) застосовувати відповідні превентивні заходи, які є довготерміновими, але ефективні, якщо їх правильно впровадити із залученням різноманітних ресурсів (фінансів, часу, терпіння, переконання громади);

3) співпрацювати з батьками, лікарями, іншими спеціалістами;

4) приділяти більше уваги дітям, їх поведінці, проблемам, сигналам дзвінків про допомогу;

5) встановлювати стосунки взаємної довіри;

6) вирішувати проблеми своєчасно та комплексно, командою фахівців.

Щиро дякую за увагу!

Бохонкова Юлія Олександрівна

доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)

Психологічні засади формування адаптаційних механізмів у здобувачів ЗВО до умов дистанційного навчання в період воєнного стану

Велитченко Леонід Кирилович

доктор психологічних наук, професор, професор кафедри загальної та практичної психології Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна)

Суб’єктна парадигма особистості у сучасному вимірі



Кузнецов Марат Амірович

доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Харків, Україна)

Форми емоційної пам'яті та образ бою у військовослужбовців