Історія

Розширення напрямків навчальної і наукової діяльності, пов’язане зі зміною ситуації в галузі авіації й техніки озброєння в післявоєнні роки – розвитком поряд з поршневою реактивної авіації, побудовою перших балістичних ракет і реактивних снарядів, створило передумови для появи в 1948 р. у складі моторобудівного факультету нової кафедри. Кафедра (в той час вона називалася кафедрою теорії авіаційних двигунів) почала функціонувати з лютого 1948 р. на моторобудівному факультеті. 

У 50-80 рр. у ХАІ її називали не інакше, як «кафедра Голдаєва». Саме він сприяв народженню кафедри й керував нею протягом чотирьох десятиліть. Кафедра була його дітищем, оселею, надією та гордістю; тому не випадково, що вся діяльність колективу спрямовувалася його енергією, наполегливістю, цілеспрямованістю.

Кафедра мала в наявності два стенди: для зняття характеристик двигуна М-11 і вогневий стенд з підвіскою для демонстрації реактивної тяги, що розміщалися в колишньому приміщенні трансформаторної будки на території ХАІ в Помірках. Навчальні класи з макетами двигунів та агрегатів знаходилися в приміщенні на вул. Сумській, 18/20. Кафедра забезпечувала навчальний процес з таких дисциплін: «Теорія поршневих авіаційних двигунів», «Теорія повітряно-реактивних двигунів», «Ракетні двигуни», «Компресори для поршневих і реактивних двигунів», «Поршневі й реактивні двигуни» для факультету літакобудування. Крім того здійснювалося керівництво практиками та дипломним проектуванням. Практично всі лекційні курси читав І.П. Голдаєв.

У відсіку колишнього гаража інституту були змонтовані стенди для зняття характеристик двигунів М-11, ВК-105, камера згоряння повітряно-реактивних двигунів (ПРД) для вимірювання полів швидкостей і температур газового потоку, навчально-експериментальний стенд на основі прискорювача РД-IX3. Там же були розміщені препаровані трофейні ПРД і РРД, передані інституту 21-ю повітряно-винищувальною армією .

Навчальний процес був орієнтований, в основному, на поршневу техніку, хоча викладались курси з теорії повітряно-реактивних і ракетних двигунів. Більше того, з ініціативи І.П. Голдаєва (у той час декана моторобудівного факультету) почали виконувати дипломні проекти газотурбінних і ракетних двигунів.  У 1956 р. до тематики дипломного проектування були включені завдання щодо розробки ракетних двигунів на атомній енергії, а в курсі «Теорія й випробування газотурбінних двигунів» з’явилися розділи, присвячені питанням використання атомної енергії та радіоактивних ізотопів у техніці. 

Характерним для 60-х років є бурхливий розвиток ракетної техніки. У цей час було створено (або перепрофільовано) ряд підприємств нової техніки в Підмосков’ї, на Уралі, у Сибіру, Казахстані, Україні та інших регіонах. Терміново потрібні були фахівці, цей час став “зоряним” і для кафедри. 

Завдяки тісним науковим і навчальним зв’язкам кафедри з провідними підприємствами галузі зміцнювалась та поширювалась навчально-лабораторна і наукова база. Кафедра мала у своєму розпорядженні непогану лабораторію палив, п’ять вогневих стендів, стенди для проведення навчальних занять і наукових досліджень внутрішньокамерних процесів і зняття характеристик ДЛА, установки для вивчення розпилювання та змішування компонентів палива, дослідження перехідних процесів у системах регулювання двигунів, а також інше навчальне устаткування, класи інтенсивно поповнювалися зразками ракетних двигунів, агрегатами і вузлами РДТП і РРД. 

У 1961 р. відбувся перший офіційний випуск інженерів-механіків за фахом і групи з 10 й більше випускників були направлені на ракетні підприємства Підмосков’я, Дніпропетровська, Воронежа, Куйбишева, Уралу. Було також проведено додатковий набір на старші курси інституту.

З моменту заснування кафедри проводилися наукові дослідження з цілого ряду напрямків. У галузі дослідження теплових і газодинамічних процесів у камері згоряння ПРД і ракетних двигунів були визначені оптимальні параметри процесу згоряння, досліджені можливості інтенсифікації горіння в ДВЗ за допомогою рідких каталізаторів. У результаті виконання робіт з використання ультразвуку при дослідженні гідромашин колективом авторів розроблено спосіб виявлення явища кавітації за допомогою ультразвуку, на який у 1953 р. одержано авторське свідоцтво. З 1959 р. ці роботи були продовжені на кафедрі теорії ПРД. Ще одним перспективним напрямком наукових досліджень кафедри було застосування радіоактивних ізотопів у науці і техніці. В 1955 р. на кафедрі була створена лабораторія радіоактивних ізотопів, яку очолив О.І. Юдін. 

У ці роки були розроблені, створені та впроваджені в промисловість термобури й терморізаки для буравлення шпурів і прорізання щілин у міцних гірських породах і мерзлих ґрунтах, термовідбійники для архітектурного будівництва і обробки виробів з міцних гірських порід, термомеханічні бури для виконання шпар у мерзлоті, колонкові термомеханічні бури для розвідки родовищ дорогоцінних металів, газоструменеві інструменти для різання й буравлення бетону, різання чавуну, легованих сталей, газоструменеві інструменти для напилювання металу на поверхню виробів. Згодом, у 1980 р., І.П. Голдаєву, Є.П. Полевичку, О.Н. Попову, О.П. Моторненку і А.П. Фурсову за комплекс робіт у галузі газоструменевих технологій була присуджена Державна премія УРСР у галузі науки й техніки. У грудні 1960 р. наказом МВ і ССО СРСР на кафедрі була організована науково-дослідна лабораторія теплових процесів у спецдвигунах.

Викладачами й співробітниками кафедри опубліковано понад 1200 наукових праць і понад 170 навчальних посібників і методичних рекомендацій. Отримано більше 100 авторських свідоцтв на винаходи, 150 посвідчень про реєстрацію пріоритету. З 1981 р. видавався науково-технічний збірник «Високотемпературні газові потоки, їх одержання та діагностика». З 1959 р. кафедра експонувала на ВДНГ СРСР 18 розробок і одержала 13 дипломів; співробітники нагороджені дев’ятьма Почесними грамотами, сімома золотими, шістнадцятьма срібними й двадцятьма чотирма бронзовими медалями. Розробки кафедри експонувалися на виставках у Чехословаччині й Болгарії.

У 1980 р. у зв’язку зі створенням факультету літальних апаратів (№ 4) (зараз факультет ракетно-космічної техніки) кафедру було переведено на новий факультет, але профіль її діяльності не змінився. 

У 1987 р. на посаду завідувача кафедри було призначено учня і соратника І.П. Голдаєва Анатолія Петровича Фурсова. З 1987 до 1997 рр. на кафедрі плідно працював заслужений діяч науки і техніки УРСР д-р. техн.наук, професор І.М. Приходько Під його керівництвом успішно розвивався теплотехнічний напрямок. З приходом у 1999 р. нового завідувача ст. наук. співробітника д-ра техн. наук Олександра Володимировича Амброжевича на кафедрі створено новий науковий напрямок «Комплексне чисельне моделювання нестаціонарних робочих процесів у теплових двигунах для проведення випереджальних досліджень циклу НДДКР». 

У 1994 р. на кафедрі відкрита нова спеціальність – «Імпульсні теплові машини (ІТМ)», а роком пізніше – «Газодинамічне імпульсне обладнання».

З моменту заснування кафедра підтримувала міцні науково-технічні і навчальні зв’язки з провідними підприємствами ракетно-космічної галузі. На підприємствах, які очолювали легендарні вчені й генеральні конструктори – С.П. Корольов, В.П. Глушко, О.М. Ісаєв, С.А. Косберг, М.К. Янгель, Б.П. Жуков, Я.Ф. Савченко та інші, не одне покоління випускників кафедри проходило виробничу й переддипломну практику і туди ж направлялося за розподілом.

Початок 80-х років ХХ сторіччя став етапом тріумфального розвитку космонавтики, що вимагав поступального зростання кількості висококваліфікованих фахівців для цієї галузі. В 1980 р. одночасно з відкриттям у ХАІ факультету ракетно-космічних апаратів була заснована й кафедра конструкцій ракетно-космічних апаратів (№ 403), хоча перший випуск фахівців однойменної спеціальності відбувся ще в 1962 р. на літакобудівному факультеті.

Кафедра спочатку складалася з 5 викладачів, які готували фахівців з проектування ракетно-космічних апаратів у рамках кафедри конструкцій літаків і вертольотів під керівництвом завю кафедри канд. техн. наук, доц. Ф.Р. Ясинського. Навчальна лабораторія вже тоді була оснащена натурними зразками ракетної техніки і препарованими їх вузлами, що забезпечувало реалізацію навчальної програми спеціальності для двох груп студентів. Основною науковою тематикою кафедри на той час було дослідження несучої здатності конструкцій ЛА при високих температурах, а також експериментальні дослідження міцності і стійкості панелей у системі крила на створених унікальних стендах, виготовлених за завданням ДКБ Генерального конструктора О.К. Антонова. Вже через два місяці викладацький склад кафедри збільшився. Завідувачем кафедри став д-р техн. наук, доц. В.Є. Гайдачук (з 1982 р. – професор).

Вже 1980 р. значно розширилися і науково-дослідні підрозділи кафедри. До її складу ввійшли галузева НДЛ конструкцій ЛА з композиційних матеріалів, керована В.Є. Гайдачуком, а також група у складі 10 наукових співробітників (керівник ст. наук. співробітник В.П. Люшнін) які займалися створенням апаратів на повітряній подушці. Кафедра готувала фахівці за спеціальностями «Проектування і виробництво літальних апаратів» – основної (профільної) спеціальності кафедри, а також «Системи автоматизованого проектування ЛА» (до 1987 р.).

З 1987 р. була почата підготовка фахівців за спеціальністю «Конструювання і виробництво виробів із композиційних матеріалів», яка раніше проводилася в рамках спеціалізації спеціальності «Проектування і виробництво ЛА». Навчальною базою для цієї спеціальності була галузева лабораторія конструкцій ЛА з композиційних матеріалів, яка щорічно виконувала НДДКР за завданням ЦАГІ, АНТК «Антонов», а також ДКБ ім. А.М. Туполєва, ДКБ ім. А.І. Мікояна, КБ «Райдуга», РК «Енергія» та інших провідних авіаційних і ракетно-космічних організацій. У проведенні цих досліджень активну участь брали студенти як в рамках навчальної програми, так і у вигляді ініціативних і госпдоговірних НДР.

У 1999 р. зі створенням на факультеті кафедри авіаційного матеріалознавства спеціальність “Конструювання і виробництво виробів у композиційних матеріалів” була передана на цю кафедру, а замість неї була відкрита спеціальність “Газодинамічне і імпульсне устаткування” для підготовки однієї групи студентів.

Протягом усіх років свого існування кафедра спільно з навчальним департаментом університету уважно відстежувала потребу у фахівцях, що готують-ся для профільних підприємств СРСР, а з моменту його розпаду – для України. Тенденція до багатопрофільності та звуження ринку спеціалістів для військово-промислового комплексу України привели в 2004 р. до доцільності припинення прийому на перший курс студентів за фахом “Газодинамічне і імпульсне устаткування” і відкриття спеціальності “Машини і технології пакування”, орієнтованої на потребу у таких фахівцях підприємствами різних форм власності широкого профілю.

Серед інших досягнень кафедри можна відзначити:

1. Участь у Міжнародному авіакосмічному салоні у Франції у складі делегації України «Ле Бурже-2001», 2001 рік.
2. Участь у Міжнародному проекті УНТЦ (Україна, Росія, Узбекистан) Uzb-24 «Розробка і оптимізація нових перспективних стільникових конструкцій конверсійного призначення і впровадження технології їх виробництва», 2001 – 2002 рр.
3. Створення і льотні випробування копії літака По-2 у лабораторії КМ, 2000-2004 рр.
4. Участь кафедри в університетських, міських виставках з експонатами «Літак По-2» і «Протиопікове ліжко», 2001 – 2003 рр.
5. Наукові досягнення кафедри відзначені дипломом щорічного обласного конкурсу «Харківщина – кращі імена» (2003 р.) і огляду-конкурсу ХАІ «Ікари ХАІ» (2001, 2003 рр.)
6. Щорічне з 1986 р. видання (спільно з кафедрою № 407) збірника наукових праць ХАІ «Питання проектування і виробництва конструкцій літальних апаратів» (4 випуски на рік).
7. Присудження Державної премії України в області науки і техніки завідучам кафедр В.Є. Гайдачуку і Я.С. Карпову, 1995 р.
8. Участь (м. Київ) у Міжнародній естафеті Олімпійського вогню XXVIII літніх Олімпійських ігор, 2004 р.

Видатними випускниками кафедри є:
– перший заступник Генерального конструктора АНТК «Антонов», заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в області науки і техніки Д.С. Ківа
– випускник літакобудівного факультету 1964 р., що захистив на кафедрі кандидатську і докторську дисертації; перший проректор університету, завідувач кафедри авіаційного матеріалознавства Я.С. Карпов
– випускник літакобудівного факультету 1971 р., що пройшов на кафедрі шлях від асистента до професора, захистив кандидатську і докторську дисертації, відзначений у 1995 р. Державною премією України в галузі науки і техніки; начальник відділення ОНВО «Технологія» (м. Обнінськ, Росія), лауреат премії Уряду РФ М.Ю. Русін
– випускник літакобудівного факультету 1971 р., що захистив на кафедрі докторську дисертацію, професор – сумісник кафедри; Генеральний директор АНТК «Антонов», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.М. Король
– випускник літакобудівного факультету 1969 р., що захистив на кафедрі кандидатську і докторську дисертації; заступник Генерального конструктора АНТК «Антонов», лауреат Державної премії СРСР Г.Г. Онгирський
– випускник літакобудівного факультету 1964 р., що захистив на кафедрі кандидатську дисертацію; Заслужений льотчик-випробувач України, Герой України, заступник Генерального конструктора АНТК «Антонов» О.В. Галуненко,
проректор з НДР університету, завідувач кафедри ракетних двигунів О.В. Гайдачук
– випускник кафедри 1988 р., доктор технічних наук, професор; лауреат Державної премії СРСР, головний конструктор повітряних гвинтів і гвинтовентиляторів Ю.Л. Сухоросов, ДКБ (м. Ступіно, Росія), який підготував і захистив на кафедрі кандидатську і докторську дисертації;
– головний науковий співробітник УкрНДІТМ (м. Дніпропетровськ) В.І. Сливинський, який захистив на кафедрі кандидатську і докторську дисертації;
– головний фахівець Павлоградського механічного заводу В.А. Цопа, що захистив на кафедрі кандидатську і докторську дисертації;
– головний науковий співробітник УкрНДІАТ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.Ф. Забашта, який захистив на кафедрі докторську дисертацію;
– начальник лабораторії стільникових конструкції АНТК «Антонов», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, випускник літакобудівного факультету 1962 р. Л.М. Стариков (1938 – 2003 рр.), що захистив на кафедрі кандидатську дисертацію