Фізика – одна з найдавніших природничих наук. Вона вивчає загальні закономірності Природи. Це фундаментальна наука про властивості і будову матерії, закони її руху. Поняття і закони фізики як найзагальніші покладено в основу всього природознавства і техніки. Без знань фізики не можна зрозуміти дію та будову технічних пристроїв. Тому фізика є загальноосвітнім предметом (викладається на I курсі) та нормативною дисципліною (викладається на II курсі для технічних спеціальностей) при підготовці фахових молодших бакалаврів та молодших спеціалістів.

Хімія – фундаментальна природнича наука, вивчення якої спрямоване забезпечити студентам можливість поглиблювати і розширювати знання про хімічну складову природничо-наукової картини світу: найважливіші хімічні поняття, закони і закономірності, теорії і процеси; застосовувати отримані знання для пояснення властивостей речовин і різноманітних хімічних явищ; безпечно використовувати речовини і матеріали; оцінювати роль хімії у розвитку сучасних технологій та розв’язанні глобальних проблем; творчо розв’язувати практичні завдання хімічного характеру у повсякденному житті, попереджувати явища, що завдають шкоди здоров'ю людини і довкіллю.

Біологія- фундаментальна природнича наука, яка формує у студентів природничо-наукові компетентності шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям; розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як життя, природа, здоров’я; свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності; застосування знань з біології та екології у повсякденному житті, оцінюванняї х ролі для сталого (збалансованого) розвитку людства, науки та технологій.

Екологія – природнича дисципліна, метою вивчення якої є формування ключових компетентностей, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу; вироблення екологічного способу й стилю мислення, поведінки; утвердження гуманістичного світогляду особистості, орієнтованої на вищі національні та загальнолюдські  ідеали й цінності.

Географія  сьогодні стоїть на порозі нового природничого знання, яке тісно пов’язане з гуманізацією науки, відновленням її людиновимірного характеру, а також з об’єднанням фундаментальних засад та пізнавальних можливостей в єдиній науковій географічній системі з метою цілісного осмислення картини світу та формування практичного змісту географії.

Астрономія — одна з найдавніших наук, що зародилась із практичних потреб людини й бажання пізнати довкілля. Сучасна астрономія — наука про небесні світила, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову і розвиток Всесвіту в цілому, є однією із важливих складових природознавства. Нині вона є всехвильовою, експериментальною й еволюційною наукою. У кожному космічному явищі і процесі можна спостерігати прояви основних, фундаментальних законів природи. У наш час на підставі астрономічних досліджень значною мірою формуються принципи пізнання матерії і Всесвіту, найважливіші наукові узагальнення.

Особливість навчально-виховного процесу під час навчання астрономії зумовлена її суттю як науки. Астрономія є наочною, доступною для розуміння і певною мірою романтичною наукою. З одного боку, вона вивчає об’єкти та явища, багато з яких людина може спостерігати на зоряному небі неозброєним оком, а їх походження завжди цікавило людей. З другого боку, астрономія — це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії, біології, геології та інших наук, сучасні комп’ютерні методи обробки та візуалізації інформації. Комплекс понять і явищ, які вивчає астрономія, узагальнює й завершує цикл природничого навчання. Всі ці обставини потрібно враховувати під час навчального процесу.