Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся нашої сковородинівської родини. Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого випускника, захисника, мужнього бійця, який боронив українську землю від російського окупанта – Володимира Плетньова (1999 – 2022 рр). Старший солдат ОЗСП «Азов». Кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня.

Володимир народився 12 вересня 1999 в місті Харків. Навчався в міській загальноосвітній школі №37. Після школи у 2016 році вступив на історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, який закінчив у 2020 році. Активний, життєрадісний, світлий юнак, який ще тільки починав будувати свої плани на життя, вдихав кожну його мить на повні груди, радував своїх близьких та друзів, мріяв, любив…

З початком війни на Сході в 2014 році, хотів піти добровольцем, проте довелося чекати повноліття. Тоді Володимир брав участь у виїздах в зону АТО та волонтерських акціях.

У 2019-му році долучився до Азову. Був кулеметником у розвідці (ГРСП). Маючи також навички медика був одним з найкращих бійців підрозділу.

Після повномасштабного вторгнення росії на територію України він разом з полком АЗОВ став на захист рідної країни. 

Старший солдат 24 лютого 2022 отримав осколкові поранення в голову в результаті артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мангуш Донецької області. 25 лютого 2022 помер у лікарні № 2 м. Маріуполь. 

Важко знайти слова підтримки, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.

Нехай душа загиблого Володимира знайде вічний спокій…
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!

Світла пам'ять…