Автобіографія

БАГАН Олег Романович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університеті імені Івана Франка.

***

Народився 9 лютого 1963 року в м. Дрогобичі (Львівська обл.). Закінчив дрогобицьку середню школу №5 у 1980 році. Протягом 1982 – 1986 років навчався в Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. І.Франка на філологічному факультеті, де здобув кваліфікацію «учитель української мови і літератури».  

У 1986–1988 роках – на посаді наукового працівника Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка (філія в с. Нагуєвичі). 

У 1988–1989 роках – на посаді наукового працівника музею «Мистецтво і релігія» як філії Львівського музею історії релігії.

Від 1987 року почав друкуватися в пресі, часто виступав як літературний критик та оглядач: часописи «Трускавецька оздоровниця», «Радянське слово», «Курортний вісник», «Франкова криниця». Протягом 1989–1990 років брав участь у виданні підпільної демократичної преси Народного руху України на Дрогобиччині: «Молода Галичина», «Вісник виборця», «Тустань».

Від 1990 року розпочав роботу на посаді асистента на кафедрі української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету (тоді – інституту) імені Івана Франка. У листопаді 1991 року вступив до аспірантури відділу української літератури львівського Інституту суспільних наук Академії наук України (нині – Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України). У жовтні 1994 року закінчив аспірантуру. Від листопада 1994 року – на посаді старшого викладача кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка. Від 2003 року – на посаді доцента.

У 2003 році захистив дисертацію на здобуття наукового звання кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 01 Українська література у Львівському національному університеті ім. І.Франка на тему: «Естетика і поетика вісниківського неоромантизму» (науковий керівник член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Микола Ільницький).

У квітні 2005 року присвоєно вчене звання доцента кафедри української літератури.

У 1994 році побачила світ науково-популярна книга О.Багана «Націоналізм і націоналістичний рух» (Дрогобич: Відродження, 238 с.), видана накладом 20 тис. прим. Це був своєрідний рекорд для такого типу видань; книжка була сприйнята різними категоріями читачів і стала етапною для формування світоглядних орієнтирів модерного українського націоналізму. Як і інші студії О.Багана, які увійшли в класичний фонд сучасної націоналістичної думки (див.: Баган О. Світоглядні засади українського націоналізму // Український націоналізм: Антологія: у 2-х томах. Т.2. К.: Українська видавнича спілка ім. Ю.Липи, 2011. С. 303–315).

Парарельно протягом 1990–2000-х років регулярно друкувався у періодиці на різноманітну тематику: культурне й суспільне життя, геополітика й міжнародне життя, виховання молоді, літературні події, політична аналітика (часописи «Шлях перемоги», «Галицька зоря», «За вільну Україну», «Поступ», «Мета», «Літературна Україна», журнали «Українські проблеми», «Визвольний шлях» та ін.). У 1994–2004 роках входив до редколегії журналу «Українські проблеми» (Київ; головний редактор Сергій Квіт).

Своєрідним підсумком політологічної публіцистики О.Багана стала книга «Українська Понтида: геополітичні виміри сучасної України» (Дргогобич: Коло, 2002, 188 с.), в якій обґрунтовано на основі ідей з теорії ментальності, розвитку цивілізацій, геополітики та геокультури актуальність об’єднання країн Середньої Европи як обов’язкової передумови стабільності всього континенту перед загрозами з боку Росії. Ці ідеї сьогодні реалізуються в концепції Союзу країн Міжмор’я як форми геополітичної консолідації 15-ти середньоевропейських держав між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. На офіційному політичному рівні така концепція існує від 2017 р. і в цей міжнародний проєкт залучена Україна на правах спостерігача.

Наступним підсумковим кроком в галузі публіцистики стала книга О.Багана «Актуальна націософія: теоретичні, культурологічні, геополітичні, історіософські аспекти» (Львів: ЛА «Піраміда», 2016, 672 с.), яка охопила набагато ширше коло суспільно-політичних та культурних проблем, стала зразком цілісної ідеологічної публіцистики.

Протягом 2017–2021 років працював аналітиком в інтернет-виданні «Вголос» (Львів), виступаючи з темами геополітики, культурного життя, політичного аналізу та соціології.

У 2007 році очолив громадську організацію Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова, метою якої є популяризація правих, національно-консервативних ідей та вартощів шляхом проведення наукових конференцій, круглих столів, публікацій, презентацій тощо. Від цього ж часу постійно працює інтернет-сайт НІЦ ім. Д.Донцова. Багатьма своїми акціями організація досягала всеукраїнських ідейних впливів.

У 1997–2000 роках разом із викладачкою кафедри української літератури Лілією Гулевич організував і видавав педагогічний та методичний журнал «Життя і школа» (вийшло 5 чисел), спрямований на вдосконалення викладання української мови та літератури в школі.

У 2000 році став одним із організаторів відновлення регулярних франкознавчих студій на філологічному факультеті ДДПУ ім. І.Франка, ініціатором франкознавчих конференцій: «Іван Франко і питання модернізації української літератури» (травень 2001 р.) та «Іван Франко і питання релігії» (червень 2002 р.). Відповідно, взяв участь в упорядкування двох випусків «Франкознавчих студій», які вийшли у 2001-у та 2002-у роках.

У 2001 році став редактором-упорядником знакового видання: Донцов Д. Твори. Т.1: Геополітичні та ідеологічні праці. Львів: Кальварія, 2002. 488 с. Книга була відзначена у всеукраїнському рейтингу «Книжка року» як найкраще видання 2002 року в номінації «Вершини» (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_2002). Відтоді регулярно готував як редактор, упорядник, автор передмов чи післямов видавничі проєкти, етапними серед яких стали наступні:

1. 1. Клен Ю. Вибрані твори: Поезія, спогади, статті. Дрогобич: Каменяр, 2003. 560 с.

   2. Франко І. Вибрані твори: у 3-х томах. Т.3: Літературознавство. Публіцистика. Дрогобич: Коло, 2004. 690 с.

   3. Вільде Ірина. Метелики на шпильках. Б’є восьма. Повнолітні діти: Повісті. Серія «Український модерн». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2007. 480 с.

   4. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка. Дрогобич: ВФ «Відродження», 2007. 568 с.

   5. Королева Наталена. Без коріння. Во дні они. Quid est veritas? Повість, оповідання, роман. Серія «Український модерн». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2008. 670 с.

   6. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. Дрогобич: ВФ «Відродження», 2008. 488 с.

   7. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури. З остатніх десятиліть. Серія «Золота Франкіана». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2008. 488 с.

   8. Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. Між ідеєю і формою. Що таке «Молода Муза?». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2009.

   9. Самчук У. Кулак. Месники. Віднайдений рай: Роман, оповідання, новели. Серія «Вісниківська бібліотека». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2009. 488 с.

   10. Донцов Д. Літературна есеїстика. Серія «Вісниківська бібліотека». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2010. 688 с.

   11. Національні лідери Европи: Ідеологічні портрети. Серія «Вісниківська бібліотека». Дрогобич: ВФ «Відродження», 2011. 704 с.

   12.  Донцов Д. Дух Росії. К.: Українська видавнича спілка ім. Ю.Липи. 2011. 136 с.

Пдготував багатотомне видання Донцов Д. Вибрані твори: у 10 т. Дрогобич–Львів: ВФ «Відродження», 2011–2016, яке мало таку структуру:

1. 13. Т.1: Політична аналітика (1912–1918 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2011. 328 с.;

   14. Т.2: Культурологічна та історіософська есеїстика (1911–1939 рр.).  Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2012. 364 с.;

   15. Т.3: Ідеологічна есеїстика (1922–1932 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2012. 352 с.;

   16. Т.4: Ідеологічна есеїстика (1933–1939 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2013. 340 с.;

   17. Т.5: Політична аналітика (1921–1932 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2013. 338 с.;

   18. Т.6: Політична аналітика (1933–1939 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2014. 380 с.;

   19. Т.7: Ідеологічна та історіософська есеїстика (1921–1939 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2014. 420 с.;

   20. Т.8: Літературна есеїстика (1922–1958 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2015. 372 с.;

   21. Т.9: Ідеологічна і історіософська есеїстика (1948–1957 рр.). Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2015. 366 с.;

   22. Т.10: Твори різних періодів. Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2016. 380 с.;

   23. Мала літературна енциклопедія / Уклав П.Богацький. Дрогобич: ДДПУ ім. І.Франка, 2013. 262 с.

   24. Липа Ю. Розподіл Росії. К.: Українська видавнича спілка ім. Ю.Липи. 2014. 176 с.

   25. Євшан М. Вибране: Літературна критика. Публіцистика. Листи. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2020. 904 с.

   26. Гридень Дажбога: Юрій Дараган. Збірник. Серія «О(А)нтологія вісниківства». Тернопіль: Крила, 2022. 138 с.

   27. Донцов Д. Підстави нашої політики та інші праці. Серія «Націоналізм». Тернопіль: Крила, 2023. 384 с.

   28. Донцов Д. Дух Росії та інші праці. Серія «Націоналізм». Тернопіль: Крила, 2024. 352 с.

   29. Донцов Д. Націоналізм та інші праці. Серія «Націоналізм». Тернопіль: Крила, 2024. 384 с.

   30. Маланюк Є. Про Росію і малоросійство. Збірник. Серія «О(А)нтологія вісниківства». Тернопіль: Крила, 2024.  350 с.

   31. Квітка-Основ’яненко Г. Пан Халявський. Роман. Серія «Знамениті повісті та романи». Тернопіль: Крила, 2025. 352 с.

У 2004 році виступив редактором-упорядником наукового збірника «Іван Франко і питання релігії: До 150-их роковин Івана Франка» (Дрогобич: Коло, 2004. 274 с.). Того ж року став одним із редакторів-упорядників ювілейного тритомника «Вибраних творів» І.Франка (Дрогобич: Коло, 2004).

Був головним редактором таких видань:

1. Український націоналізм: історія та ідеї. Науковий збірник. Вип. 1. Дрогобич: Посвіт, 2009. 540 с.

2. Український націоналізм: Історія та ідеї. Науковий збірник. Вип. 2. Дрогобич: Посвіт, 2014. 590 с.

3. Вісниківство: літературна традиція та ідеї. Вип. 1: Збірник наукових праць, присвячений пам’яті Василя Іванишина. Дрогобич: Коло, 2009. 408 с.

4. Вісниківство: літературна традиція та ідеї. Вип. 2: Науковий збірник. Дрогобич: Посвіт, 2012. 488 с.   

О.Баган став ініціатором та співорганізатором кількох всеукраїнських наукових конференцій, присвячених темам історії українського націоналізму, вісниківської літератури, франкознавства, постаті В.Іванишина. Від 2010 року входив до редколегії наукового збірника «ХХ століття: Від модерності до традиції», який видавався у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського (головна редакторка – Ірина Руснак). Вийшло 4-ри числа: «Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза» (2010), «Творчість Юрія Клена і міжвоєнна доба в українській літературі» (2012), «Творчість Галини Журби і міжвоєнна доба в українській літературі» (2014), «Михайло Коцюбинський і український модернізм» (2015).  

У 2012-у і 2016-у роках творчий доробок О. Багана як донцовознавця був презентований у проєкті Ірини Фаріон «Від книги – до мети».

Як історик літератури О.Баган концептуалізував вивчення вісниківської традиції в українській культурі, яка започаткувалася в міжвоєнну добу і постала на ґрунті світоглядного націоналізму, героїко-ідеалістичної естетики та стильового неоромантизму. Цій тематиці присвячено десятки студій автора задля увиразнення явище, яке послідовно затуманюється в українській науці.

У 2022 році став співзасновником разом із професором кафедри української літератури і теорії літератури Ігорем Набитовичем наукового журналу «Галичина: література і культурно-історичні основи». Взяв на себе обов’язки відповідального редактора видання. На сьогодні вийшло 2-а випуски журналу: 2022-го і 2023-го років (http://njg.dspu.edu.ua/).

Член наукової ради наукового журналу «Humanitarian Paradigm / Гуманітарна парадигма: Науковий журнал» (Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького).

У видавництві «Крила» очолив наукові ради книжкових серій: «Націоналізм», «О(А)нтологія вісниківства», «Знамениті повісті та романи». 

О.Баган став ініціятором та організатором встановлення меморіальних таблиць діячеві УВО й поету Михайлові Смолі в Дрогобичі (2008) на фасаді будинку, де той проживав, Дмитрові Донцову у Львові, на фасаді будинку по вул. М.Лисенка, де той проживав (2011), керівникам ОУН на Дрогобиччині Василеві Николяку, Володимиру Кобільнику, Андрієві Шукатці на фасаді державної установи, де колись діяв Провід ОУН регіону (2019).

Протягом 1994–2019 років 4 рази відзначений подяками від адміністрації Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка за успішну викладацьку роботу; у 2005 році нагороджений премією до 65-річчя університету; у 2022-у та 2024-у роках оголошено подяки за визначні результати у НДР.

У жовтні 2011 року відзначений премією Львівської обласної ради імені Степана Бандери в номінації «Громадянська активність» за активну видавничу та громадську роботу. У серпні 2015 року удостоєний звання Заслужений працівник освіти України за активну творчу та видавничу діяльність. У квітні 2023 року став лауреатом Премії ім. Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) в номінації «наука». У травні 2025 р. нагороджений премією ім. І.Франка від Держкомтелерадіо України в галузі інформаційної політики за найкращу публікацію в ЗМІ (за статтю «Російське чорносотенство як джерело європейського фашизму» (https://universum.lviv.ua/data/magarticles/files/3116.pdf).

Протягом 2014–2017 років навчався в докторантурі Львівського національного університету ім. І.Франка при кафедрі української літератури ім. акад. М.Возняка. За підсумками цього навчання видав дві монорафії: «Культурологічна і націософська проблематика в літературознавчих студіях Івана Франка (Пізній період творчості: 1895—1907 рр.)» (2021) та «Феномен Галичини в культурологічних, історіософських, політологічних тлумаченнях» (2023).

У 2023 році до 60-річчя вченого вийшов «Біобібліографічний покажчик. Олег Баган» (Тернопіль: Крила, 2023, 272 с.). Видання містить 987 позицій у таких рубриках: «Книги. Монографії», «Літературознавство. Критика», «Франкознавчі студії», «Культурологія», «Ідеологія. Історіософія», «Рецензії», «Публіцистика. Політологія», «Інтерв’ю Олега Багана», «Інтерв’ю, організовані Олегом Баганом», «Круглі столи за участі Олега Багана», «Відгуки про Олега Багана». Покажчик супроводжується вступною статтею Петра Іванишина «Філологія як націотворення: творча біографія Олега Багана».

Того ж року вийшла книга: «Слово, вигострене ідейністю: Збірник наукових праць на пошану Олега Багана» (Тернопіль: Крила, 2023. 372 с.). У виданні взяли участь такі науковці: Микола Веґеш (Ужгородський національний університет), Василь Ільницький (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка), Микола Посівнич (Інститу українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України), Олександр Музичко (Одеський національний університет ім. І. Мечникова), Олександр Ситник (Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького), Ірина Фаріон (Національний університет «Львівська політехніка»), Надія Халак (Інститут археографії та джерелознавства НАН України), Микола Васьків (Київський столичний університет ім. Б.Грінченка), Петро Іванишин (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка), Микола Легкий (Інститут Івана Франка НАН України), Наталя Мафтин (Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника), Ігор Набитович (Університет Марії Склодовської-Кюрі в Любліні), Всятослав Пилипчук (Львівський національний університет ім. І.Франка), Ірина Руснак (Київський столичний університет ім. Б.Грінченка). Вступні статті до книги написали Петро Іванишин: «Покликаний ідеєю: штрихи до біографії Олега Багана» та Сергій Квіт: «Подолання бездержавності та актуальність націоналізму (Деякі ідеологічні тези до ювілейної сильветки Олега Багана)».

О.Баган є автором 17 монографій і книг, бл. 260 наукових та навчально-методичних статей, бл. 270 публіцистичих та політологічних статей.  

Останні 5 років вчений регулярно входить до першої десятки науковців ДДПУ ім. І.Франка за рейтингом Googl Scholar. (https://scholar.google.com/citations?user=0fD-nygAAAAJ&hl=ru)

Сфери наукових зацікавлень вченого: українська література 1-ї половини ХХ ст., франкознавство, теорія літератури, історія української літературної критики та літературознавства, культурологічна та історіософська думки, історія ідей та ідеологій, геополітична та цивілізаційна теорії, ідеологія та історія націоналізму, політологія.