Автобіографія

ФІЛОНЕНКО Людомир Павлович (народився 15 квітня 1961 року в місті Володимир, Волинської області), доктор філософії, завідувач кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2006-2022), науковець, музикознавець, педагог-піаніст.

Навчався у Львівському державному музичному училищі імені Станіслава Людкевича (1976-1980, клас фортепіано Лариси Єфіменко), Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка (1980-1985, клас фортепіано – доцент Юлія Хурдєєва; концертмейстерський клас – заслужена артистка України, професор Ярослава Матюха; клас камерного ансамблю – доцент Тетяна Шуп’яна). Підготував низку клавірабендів, до яких включав твори Й. Баха, В. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Р. Шумана, М. Лисенка, В. Барвінського та ін. Виконав Концерт для ф-но та симфонічного оркестру Фа-мажор Дж. Гершвіна (Львів, 15 та 16 квітня 1983, диригент Роман Филипчук).

Від 1987 року перебуває на педагогічній роботі в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Поряд з викладанням гри на фортепіано, активно концертує як піаніст-виконавець, популяризуючи призабуті шедеври української й світової класики як соліст (Й.-С. Баха, Й. Гайдна, Ф. Шопена, Р. Шумана, Дж. Гершвіна, С. Рахманінова, М. Вербицького, М. Лисенка, М. Завадського, М. Вериківського, С. Людкевича, Я. Барнича), а також у співдружності з О. Корчинським, виконуючи ансамблеві фортепіанні твори Д. Бортнянського, М. Завадського, В. Пащенка, О. Нижанківського, М. Лисенка, В. Лютославського, Л. Ревуцького, Г. Саська.

Протягом 1991-1994 рр. навчався в аспірантурі Інституту педагогіки АПН України, після закінчення якої успішно захистив дисертацію на тему “Українська музична культура як компонент професійної підготовки майбутнього вчителя музики” (11 листопада 1994, наук. керівник канд. педаг. наук, ст. науковий співробітник Людмила Масол).

У 1992 році вступив до Асоціації піаністів-педагогів України. Рішенням Колегії Міністерства освіти та Постанови президії Комітету по Державних преміях України в галузі науки і техніки від 11 травня 1995 року Л. Філоненку присуджено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених. 

Від 1997-го – член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка; від 1999-го – заступник Голови Товариства імені Василя Барвінського. 

Від 2000-го року – член Національної Спілки композиторів України, від 2005-го – відповідальний секретар Дрогобицької організації Національної Спілки композиторів України. 

1 вересня 2006 був обраний на посаду завідувача кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 

Від 23 березня 2007 року – Голова Дрогобицького осередку НТШ (музикологічно-фольклористична комісія), а 16 листопада 2009 року рішенням ВАК України отримав звання доктора філософії.

Л. Філоненко систематично готує студентів музично-педагогічного факультету до науково-практичних конференцій, виконавських конкурсів. Чимало студентів було підготовано до сольних фортепіанних концертів, як Алла Могила, Наталія Якимів, Оксана Кондратишин, Вікторія Сенкевич, Олена Мачайло, Соломія Кодлубай, Оксана Голодняк, Ольга Корчинська, Христина Лозанчин, Уляна Конарська, Анастасія Бібла, Соломія Гарасимчук, Яна Лензіон, Євген Сов’як.

У науковому доробку Л. Філоненка понад 400 публікацій присвячених українським композиторам, які тривалий час були у забутті: М. Вербицькому, С. Воробкевичу, Я. Барничу, М. Гайворонському, В. Барвінському, Д. Січинському, М. Тележинському, А. Річинському, Б. Кудрику, З. Лиську,  виконавцям Р. Кухару, Й. Гошуляку, Р. Савицькому, І. Рубчаку та ін., а також сучасним композиторам – Б. Фільц, Р. Сов’яку, Ю. Філоненку, М. Тимофіїву, А. Школьніковій.