Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів

На початку серпня 2024 року Міністерство освіти і науки затвердило нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів. Тепер учителі мають оцінювати не лише знання учнівства, а і їхні навички, розвиток, уміння, які охоплені в кожній галузі трьома чи чотирма групами результатів.

[Наприклад, у математичній освітній галузі визначено три групи результатів: досліджує ситуації та створює математичні моделі; розв’язує математичні задачі; інтерпретує та критично аналізує результати. А в інформатичній є чотири групи результатів: працює з інформацією, даними, моделями; створює інформаційні продукти; працює в цифровому середовищі; безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями].

Як за один урок оцінити 30 учнів за різними групами результатів; як виставляти такі оцінки в журнал, у якому не передбачено клітинок для нового оцінювання; як пояснити учням і батькам, що саме означає та чи та оцінка – із цими та іншими питаннями вчительство зверталося до Міністерства освіти й науки. Чимало листів про нове оцінювання надходило й на редакційну пошту “НУШ”.

Нещодавно фахівці МОН провели вебінар про оцінювання учнів 5–9-х класів, які вчаться за програмами НУШ. З огляду на реакцію освітян, які долучилися до вебінару, розібратися з новими підходами до оцінювання не дуже просто, бо для цього треба як мінімум більше часу.

Редакція “НУШ” теж була на вебінарі від МОН. Занотували із зустрічі найважливіші деталі, зокрема:

• як оцінювати учнів за новим стандартом;

• чому з’явилися оцінки за групами результатів;

• які моделі оцінювання та ведення журналу пропонує МОН;

• яка роль поточних і тематичних оцінок;

• що обов’язково має включати семестрова оцінка;

• чи обов’язкові підсумкові роботи.

Сподіваємося, у нашому конспекті знайдуться відповіді на питання, які хвилюють вчительство.

ЯКЕ ОЦІНЮВАННЯ “ПРАЦЮЄ” У БАЗОВІЙ ШКОЛІ

Батьки, учні та вчителі вже звикли, що початкова школа працює з формувальним та рівневим оцінюваннями, – коли діти одержують не бали, а словесні оцінки про свій розвиток, а в 3–4-х класах учительки й вчителі оцінюють їх за рівнями (високий, достатній, середній та початковий). Адже реформа НУШ передбачає, що діти здобувають у школі не лише тверді знання, а й м’які навички, як-от:

• вміння вчитися впродовж життя;

• вміння розв’язувати реальні проблеми на основі здобутих знань;

• вміння бути гнучким до мінливого світу тощо.

Відповідно, оцінюються не лише здобуті учнями знання, а й отримані навички або ж компетенції.

Ці підходи логічно переходять із початкової в базову школу. Але для оцінювання навичок у 5–9-х класах з’являються ще і групи результатів, чого не було у 1–4-х класах. Це інструмент, який має допомогти вчителям оцінювати комплексно знання, уміння, навички та цінності, набуті в процесі навчання та розвитку. Тільки як ним користуватися – нині питання із зірочкою.

Розберімося, як нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів пропонують оцінювати учнів (зауважмо, усі пояснення наводимо на основі вебінару МОН).

Основними видами оцінювання у 5–9-х класах є

• формувальне,

• підсумкове

• й державна підсумкова атестація.

[Про ДПА нині не йдеться, адже учні НУШ вчаться в 7 класі, а пілотні – у 8. В Українському центрі оцінювання якості освіти наразі працюють над концепцією оновленої ДПА].

Формувальне оцінювання, як і в початковій школі, передбачає оцінювання процесу навчання та його результату. Щоб фіксувати поступ учнів, учителі можуть вести власні нотатки про досягнення дітей, їхню активність на уроках або ж помилки, з якими треба попрацювати додатково.

Тут і далі скриншоти з вебінару МОН

Підсумкове оцінювання здійснюється впродовж семестру в різний час і з різною метою та має два види:

1. семестрове,

2. річне.

Семестрове передбачає, що оцінювання має бути здійснене за групами результатів із кожного предмета.

 Підсумкове оцінювання може бути у двох форматах:

• комплексна підсумкова робота;

• окремі підсумкові роботи.

Крім цього, на основі двох семестрових має бути виставлена загальна оцінка за предмет (річна).

• Які саме критерії для оцінювання використовувати;

• як організувати процес підсумкового оцінювання – свій варіант може обрати та затвердити педагогічна рада, адже вчительство та заклади освіти мають автономію, нагадали в МОН.

Наприклад, учителі можуть визначити в календарно-тематичному плані, які форми контролю будуть проводити та коли саме.

“Скажімо, учителька/-ль розуміє, що саме треба опрацьовувати на уроці сьогодні та завтра, щоби привести учнів до очікуваного результату. Відповідно до цього обирає частоту та процедури контролю, які мають враховувати підготовленість учнів. Тобто йдеться про гнучкість в оцінюванні”, – пояснювала слухачам вебінару Ірина Клименко, проєктна менеджерка з оцінювання команди підтримки відновлення та реформ МОН України.

Фактично вчителям дають свободу вибору:

• як саме вимірювати здобуті за певний проміжок часу знання та навички учнівства (якими завданнями, з якою частотою їхнього проведення тощо);

• як зафіксувати це в журналі (про декілька варіантів виставлення оцінок по-новому розповімо нижче).

З одного боку, чітких рекомендацій до оцінювання може й не бути, адже в базовій школі викладаються багатогодинні та півгодинні предмети, інтегровані курси тощо, у кожному з яких є свої групи результатів. Утім, запропоновані Міністерством освіти й науки бодай орієнтовні поради або зразки, якими інструментами фіксувати поступ учнів на різних предметах значно спростили б учителям роботу.

Як зазначав під час вебінару Ігор Хворостяний, МОН планує провести подібні роз’яснювальні зустрічі, присвячені різним галузям (природничій, математичні, мовно-літературній тощо). Та вочевидь учительство хоче почути ці роз’яснення якнайшвидше.

Тематичне та поточне оцінювання, до якого звикли вчителі, загалом нікуди не зникає, але змінюється його роль. Нині це не обов’язкові форми оцінювання, учителі можуть використовувати їх за потреби. Та, як побачимо далі, поточне оцінювання може стати помічним під час виставлення семестрових оцінок.

“Щодо тематичного оцінювання, то раніше вчителі знали, що на завершення теми мають виставити тематичну оцінку.

Однак за Державним стандартом базової освіти не визначено жодної теми, адже вони розгортаються в модельних програмах. Автори модельних програм визначають, які групи результатів будуть досягнуті під час вивчення тієї чи тієї теми. Тобто тематичне оцінювання має охоплювати одну або всі групи результатів. Однак не в кожній галузі це можна зреалізувати”, – пояснювала Ірина Клименко.

За її словами, тепер вчителі мають орієнтуватися не так на завершення теми, а на те, як її засвоїли учні. Наприклад, учитель/-ка розуміє, що певна тема достатньо опрацьована, учням запропоновано достатньо завдань чи активностей, щоб сформувалися ті чи ті очікувані результати, отже, можна виставити оцінки за групами результатів та переходити до нової теми.

ЯК ФІКСУВАТИ В ЖУРНАЛІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ

Наразі вчителі керуються інструкцією щодо заповнення журналу від 2008 року, у якій вказаний алгоритм виведення семестрової оцінки на підставі тематичних.

Однак у рекомендаціях на 2024–2025 навчальний рік немає чіткого пояснення і вимог щодо фіксування результатів оцінювання в журналах. Але не буде помилкою чи порушенням інструкції, якщо вчителі робитимуть у журналах позначки про виставлення оцінок за групами результатів. Як йшлося під час вебінару, МОН планує внести зміни до наказу про заповнення журналу.

Тобто вчителі можуть ставити ці позначки там, де дає змогу паперовий журнал або електронний – у вільних клітинках чи рядках із поміткою ГР1, чи ГР2 (група результатів перша або друга тощо).

У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій.

1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів.

Поточні оцінки за групами результатів відрізнятимуться від звичного освітянам поточного оцінювання.

Наприклад, на уроці української мови вчителька запланувала оцінювати дітей за двома групами результатів: письмовою та усною взаємодіями.

• Якщо вдалося пропрацювати обидві групи результатів за один урок, можна ставити дві оцінки в одну клітинку через дріб, а також позначити в журналі в колонці під датою (теж через дріб), що оцінки стоять за групи результатів 1 та 2 (ГР1/ГР2).

• Якщо ж учителька розпланувала роботу за двома групами результатів на декілька уроків, відповідно, оцінки за кожну групу (усну та письмову взаємодію) виставляються в різні клітинки та різні дати журналу. У колонці під датою треба зробити помітку, яку саме групу результатів оцінено.

Під час подальшого навчання вчителька оцінює інші групи результатів. За весь семестр вона поступово оцінить усі 4 групи результатів з української мови, виставляючи поточні оцінки. Їх може бути менше за кількістю, ніж раніше.

Утім, щоб охопити всі чотири групи результатів за семестр, учительці якраз і треба спланувати завчасно відповідні види робіт та завдань у календарно-тематичному плануванні.

• Перша модель передбачає, що наприкінці семестру учні пишуть підсумкові роботи з кожної групи результатів, на основі яких виставлятиметься семестрова оцінка (виводиться середнє арифметичне за чотири роботи).

• Або ж учитель/-ка може підібрати так завдання, щоб за один урок оцінити в одній підсумковій роботі одразу всі чотири групи результатів.

• Підсумкова робота може тривати не весь урок (45 хвилин), а 20 чи 30 хвилин.

Якщо учень чи учениця з певних причин показали в грудні кращі поточні результати ніж на початку семестру, а одну з підсумкових робіт пропустили, тоді під час виставлення семестрової оцінки можна враховувати поточні оцінки.

Виходить, що поточне оцінювання не обов’язково враховувати в семестрову оцінку, але в разі певних обставин його роль може бути посутньою. Особливо, якщо поточне оцінювання показує прогрес учнівства.

2) Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів.

Якщо така підсумкова робота надто велика, можна провести її на двох уроках. Або ж, як і в першій моделі, підібрати завдання так, щоб за один урок оцінити всі чотири групи результатів.

• Якщо учні не з’явилися на комплексну підсумкову роботу, тоді до уваги беруться поточні оцінки, які виставлялися впродовж семестру за різні групи результатів.

• Раптом учень чи учениця написали комплексну підсумкову роботу гірше або погіршили оцінку з певної групи результатів (аудіювання і читання в англійській мові виконали на відмінно, а з граматики отримали 6 балів), то враховується, чи була позитивна динаміка учнів під час семестру з тієї групи результатів, яка на контрольній проявилася слабше (у нашому прикладі – з граматики).

У цій ситуації знову помічним є поточне оцінювання, яке демонструє загальну картину розвитку учня/учениці за семестр і дає змогу об’єктивно оцінити й вивести семестрову оцінку.

“У підходах до оцінювання особливих змін не відбулося, крім того, що вчитель/-ка зараз має розуміти, як поєднати державний стандарт, тобто орієнтири для оцінювання, із самим оцінюванням і завданнями, – наголошує Ірина Клименко. – Адже орієнтири для оцінювання – це ті складники, які дають змогу запропонувати учням такі завдання, щоб вони показали, яких результатів досягли, виконуючи, наприклад, творче завдання, працюючи з текстом і даючи відповіді на певні питання”.

3) Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.

У цій моделі вчителі можуть користуватися звичним тематичним оцінюванням, яке фіксуватиме, що тему пройдено й учні мають за неї певні оцінки. Але, зауважує Ірина Клименко, незрозуміло, які саме групи результатів приховує тематична оцінка і як виставляти семестрове оцінювання, яке має базуватися на чотирьох групах результатів.

Може бути так, що дитина на уроках англійської мови має високі оцінки з аудіювання та читання, але низький бал із письмової взаємодії. Вчителька ставить тематичну оцінку 8 балів, але ні дитина, ні батьки не розуміють, що саме їй не вдається і над чим треба попрацювати.

Тому в третій моделі, крім тематичного оцінювання, важливо час від часу фіксувати поточними оцінками в журналі ті групи результатів, які вчителька/-ль хоче оцінити й вважає, що ці оцінки можуть вплинути на семестрове оцінювання.

Якщо раптом учень чи учениця пропустить підсумкову роботу, учитель/-ка може взяти до уваги поточні оцінки, виставлені за групами результатів.

Підсумкові роботи (комплексні або підсумкові за групами результатів) у цій моделі не обов’язкові. Обов’язковим є фіксування результатів навчання за групами результатів упродовж семестру, бо без цього вчителям складно вивести підсумкову оцінку за семестр.

Іншими словами, учень чи учениця можуть пропустити комплексну або підсумкову роботу. Та якщо він/вона має поточні оцінки за різні види робіт (тобто різні групи результатів) упродовж семестру, у вчителів є та база, спираючись на яку можна вивести семестрову оцінку.

КОРОТКІ ВИСНОВКИ ВІД РЕДАКЦІЇ

Як бачимо з описаних МОН моделей оцінювання, поточні оцінки не обов’язкові, але без них у разі форс-мажорів (учень через хворобу не прийшов на підсумкову роботу) неможливо виставити семестрове оцінювання.

А семестрова оцінка має врахувати всі чотири групи результатів із кожного предмета. Наприклад, в українській мові є такі групи результатів навчання:

• усно взаємодіє;

• працює з текстом;

• письмово взаємодіє;

• досліджує мовлення.

Тобто вчителеві так чи так треба мати оцінки за усну та письмову взаємодії, роботу з текстом і дослідження мовлення.

Звична тематична оцінка значно спрощує вчителям життя, але не розкриває суті, за що саме її отримали учень чи учениця: за гарно написаний твір, за хороше знання термінів із літератури чи за опанування правил з орфографії. Виходить, що оцінювання за групами результатів – це своєрідна розшифровка різних знань та вмінь учнівства. Їх варто фіксувати поточними оцінками впродовж усього семестру, щоб оцінити й знання учнівства, і їхній прогрес у вивченні предмета.

Загалом маємо такий підхід до оцінювання:

• вчитель/-ка виставляє бали за окремі три або чотири групи результатів навчання (наразі в стандарті визначені різна кількість груп результатів для різних освітніх галузей). Тобто в журналі може бути три або чотири оцінки за кожну з груп результатів;

• оцінка за семестр формується на підставі всіх оцінок за групами результатів (виводиться середнє арифметичне);

• річна оцінка формується на основі двох семестрових;

• тематичне оцінювання не є обов’язковим (учителі можуть проводити його за потреби, самостійно визначаючи частотність);

• поточне оцінювання теж не обов’язково береться до уваги під час виставлення семестрових оцінок, але може врятувати в разі навчальних форс-мажорів. Також його можна використовувати, щоб зафіксувати, які групи результатів були сформовані в учнів упродовж навчання та на якому рівні, тобто відстежити прогрес учнівства.

Звісно, щоби розпланувати, якими саме завданнями перевірити кожну з груп оцінювання, коли саме ці оцінювання проводити, вчителям треба час, аби розібратися із новими моделями оцінювання. А ще час треба на те, щоб врахувати ці новації в календарно-тематичному плануванні.

НА ЯКІ ПИТАННЯ ХОТІЛИ ПОЧУТИ ВІДПОВІДІ ВЧИТЕЛІ

Під час вебінару МОН Ірина Клименко з колегами відповіли на поширені запитання від учительства. Далі пропонуємо ознайомитися з відповідями на них.

• Чому в Державному стандарті базової освіти виокремлено більше груп результатів ніж у критеріях для оцінювання (з деяких галузей виписано три групи результатів, а з деяких – чотири)?

Свого часу експерти-практики з природничої та математичної галузей просили МОН розподілити одну із чотирьох груп результатів між іншими трьома, тому зараз у стандарті одна з груп розподілена між іншими трьома. Можливо, у МОН повернуться до цього питання ще раз, щоб усунути суперечності.

• За якими групами результатів оцінювати етику і предмети морального спрямування, підприємництво й фінансову грамотність?

Це залежить від того, які групи результатів оцінюються в предметах та за якою модельною навчальною програмою працює вчитель/-ка. Наприклад, в інтегрованому курсі “Здоров’я, безпека, добробут” мають оцінюватися всі три групи результатів, які визначені в галузевих критеріях.

Якщо це “Етика” або “Фінансова грамотність”, які зосереджені на досягненні певної групи результатів (у галузевих критеріях це третя група результатів), тоді в цих предметах оцінюється тільки одна група результатів.

Є курси, які можуть мати результати навчання з інших груп результатів, зокрема, курс “Культура добросусідства”. Учитель/-ка має орієнтуватися на очікувані результати, які визначені модельною навчальною програмою, і визначати відповідну кількість груп результатів. У цьому курсі це дві групи результатів, які стосуються добробуту і здоров’я.

• Чи можна рішенням педагогічної ради визначити систему оцінювання за попередніми рекомендаціями наказу МОН № 289?

Так, ці рекомендації є чинними для класів, які навчаються за стандартом 2011 року. Для класів, які навчаються за новим державним стандартом, є чинними нові рекомендації.

• Учня не було на підсумковій контрольній роботі, чи має вчитель пізніше провести написання цієї роботи? Який механізм виведення семестрової річної оцінки, якщо дитина працювала в семестрі, але під час семестрової захворіла чи відсутня з поважних причин?

Можна запропонувати пройти оцінювання в окремий день або під час іншого уроку, або виставити оцінку на основі поточних.

• Чи можна коригувати семестрове оцінювання лише за однією групою результатів?

Можна. Навіть за умови комплексної роботи можна запропонувати дитині скоригувати оцінку, даючи завдання, для виконання яких потрібно продемонструвати певну групу результатів.

• Як пояснити батькам та учням, що поточне оцінювання є формувальним і не впливає на підсумкову оцінку?

Для розвитку дитини важливим є не папірець із балами, а зворотний зв’язок із вчителями та батьками.

• Чи обов’язково має бути семестрова робота?

Семестрова підсумкова робота може бути на розсуд закладу, якщо це передбачено освітньою програмою і схвалено педагогічною радою.

• Якщо протягом семестру проводилися підсумкові роботи за темою, які оцінювалися за групами результатів, чи можна виставити наприкінці семестру оцінки за групами результатів на основі цих оцінок?

Так, можна, якщо алгоритм погоджено педагогічною радою.

• Чи можна враховувати тематичні оцінки під час виставлення семестрової?

Так, якщо тематичні оцінки відповідні за групами результатів навчання, крім того, якщо такий алгоритм погоджено педагогічною радою.

• Чи може школа за рішенням педагогічної ради виставляти тематичні оцінки без колонок з індексами та враховувати ці тематичні під час підсумкового оцінювання наприкінці семестру?

Семестрові оцінки мають виставлятися за групами результатів, тому з непроіндексованих тематичних це складно зробити. Тож доречно використовувати запропоновані МОН позначки (ГР1, ГР2 тощо).

• Як враховувати поточні оцінки до груп результатів, якщо за урок ми ставимо одну оцінку, а груп результатів три?

Можна поставити декілька оцінок за урок або оцінювати одну групу результатів на уроці.

• Як виставити загальну оцінку за групами результатів?

Вивести середнє арифметичне або застосувати підхід із коефіцієнтами. Якщо впродовж семестру було зосереджено увагу на першій, другій групі результатів, а третя чи четверта тільки починали формуватися, то як основне брати до уваги оцінювання за першою чи другою групою результатів. Для виведення семестрової оцінки можна враховувати коефіцієнтний підхід.

• Чи потрібно ставити поточні оцінки?

У рекомендаціях поточні оцінки не враховуються, але поточне оцінювання варто здійснювати тільки тоді, коли є підґрунтя для того, що воно щось означає, наприклад, фіксує групи результатів.

• Чи можна діагностувальні роботи, проєкти й практичні, лабораторні роботи сприймати як оцінки за групами результатів?

Це один із варіантів реалізації поточного оцінювання.

• На основі чого виставляється тематичне оцінювання?

На основі окремих робіт або за поточним оцінюванням.

• Чи пристосували розробники електронних журналів свої продукти до колонок для оцінювання за групами результатів?

Розробники електронних журналів допрацьовують програмне забезпечення для того, щоби були враховані нові підходи до оцінювання.

• Якщо на уроці діти працюють за різними групами результатів, як у журналі записати в один урок різні групи?

Треба відвести стільки колонок, скільки оцінювали груп результатів. Якщо оцінювали під час уроку одну групу результатів, то внизу зробити відповідну позначку.

• Чи готують у МОН шаблони рівневих завдань із різних предметів?

Над цим працює міністерство та авторські колективи, щоб допомогти вчительству мати взірці тих чи тих завдань, які б давали змогу зреалізувати модель оцінювання, яка набуватиме популярності.

Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання

Наказ МОН № 1093 від 02.08.2024 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1093 від 02 серпня 2024 року

Про затвердження рекомендацій
щодо оцінювання результатів
навчання

Відповідно до пункту 8 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, з метою організації оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, що додаються.

2. Органам управління у сфері освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 року № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сташківа А.

Міністр                                           Оксен Лісовий

Додатки:

1. Рекомендації з оцінювання.

2. Загальні критерії оцінювання.

3. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин).

4. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (іноземні мови).

5. Критерії оцінювання математичної галузі.

6. Критерії оцінювання громадянської та історичної галузі.

7. Критерії оцінювання природничої галузі.

8. Критерії оцінювання інформатичної галузі.

9. Критерії оцінювання соціальної та здоровʼязбережувальної галузі.

10. Критерії оцінювання технологічної галузі.

11. Критерії оцінювання мистецької галузі.

12. Критерії оцінювання галузі «Фізична культура».

13. Свідоцтво досягнень.

Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році

Лист МОН № 1/13749-23 від 12.09.23 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/13749-23 від 12 вересня 2023 року

Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської міської
(військових) державних адміністрацій

Заклади післядипломної
педагогічної освіти

Про інструктивно-методичні
рекомендації щодо викладання
навчальних предметів/інтегрованих
курсів у закладах загальної середньої
освіти у 2023/2024 навчальному році

Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, підготовлених спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти».

Також інформуємо, що чинними залишаються Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 № 1/9530-22), і Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 15 травня 2023 р. № 563.

Просимо довести інформацію до відома керівників закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Заступник Міністра                                             Андрій Сташків

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої
освіти у 2023/2024 навчальному році

У 2023/2024 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

• продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа» – впровадження у 6 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);

• подолання втрат у навчанні, зумовлених спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією рф на території нашої держави;

• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навичок інформаційної гігієни під час війни;

• просвіта з питань особистої безпеки;

• психологічна підтримка всіх учасників освітнього процесу.

У 2023/2024 навчальному році продовжується поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), відповідно учні 6 класів закладів загальної середньої освіти переходять на нову модель навчання.

Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту», та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти.

В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм та/або навчальних програм) що використовуються закладом освіти в освітньому процесі у тому числі навчальні програми курсів за вибором.

Відповідно до навчального плану заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (програми розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки та Інституту модернізації змісту освіти за посиланнями:

(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/).

Сукупність модельних та/або навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Отже кожна модельна навчальна програма е важливим складником освітньої програми закладу освіти.

Керуючись законодавством (стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту») привертаємо увагу керівників закладів освіти, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі. Водночас, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі повної загальної середньої освіти у 2023році (і в подальших роках), можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів.

Інформуємо, що строк дії грифа окремих модельних навчальних програм скорочено у зв’язку з внесенням змін. У 2023 році наказом Міністерства надано гриф оновленим програмам:

• Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л.);

• Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.);

• Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (за науковою редакцією Яценко Т. О., авт. кол. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Кизилова В. В., Качак Т. Б., Слижук О. А., Овдійчук Л. М., Тригуб І. А., Дячок С. О. Макаренко В. М.);

• Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.);

• Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Волощук Є. В.);

• Модельна навчальна програма «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Тригуб І. А.);

• Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.);

• Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О. І., Дяків В. Г., Волощенко О. В., Гриньова М. В., Козак О. П., Овчарук О. В., Седоченко О. Б., Сорока І. З., Страшко С. В.);

• Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Хитра З. М. Романенко О. А);

• Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гущина Н. І., Василашко І. П.).

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти конкретизуються у навчальні програми. З цією метою педагоги можуть у модельній навчальній програмі на власний розсуд зазначити кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів. Також педагоги можуть використовувати навчальні програми, розроблені на основі модельних авторським колективом відповідної програми, де авторами програми визначено кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів.

Учитель може розробити навчальну програму предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів) на основі обраної модельної навчальної програми. При цьому педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, з урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема:

• доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;

• розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт;

• вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може упродовж навчального року вносити зміни у календарно-тематичне планування, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області не передбачено законодавством.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Інформуємо, що набув чинності Порядок здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 05 червня 2023 року № 675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 липня 2023 р. за № 1203/40259 (далі – Порядок). Згідно з Порядком гриф надається навчальним програмам у сфері дошкільної освіти, навчальним програмам з психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи, модельним навчальним програмам, навчальним програмам з навчального предмета, курсу за вибором, розробленим не на основі модельних навчальних програм (окрім навчальних програм релігійного спрямування).

Керуючись Порядком, звертаємо увагу керівників закладів освіти, що програми курсів за вибором повинні мати відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.

Із переліками рекомендованої літератури можна ознайомитися за посиланнями:

• у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;

• у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;

• у закладах загальної середньої освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин;

• у закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами;

• з психології та педагогіки.

У Переліках для окремих підручників та посібників, які можуть використовуватися в освітньому процесі, зазначено декілька років надання висновку про гриф у зв’язку з зміною його строку дії або розгляду оновленого видання.

Відповідно до законодавство педагогічні працівники, зокрема, мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі. Разом з тим, під час добору навчальної літератури для використання в освітньому процесі у новому навчальному році педагогічним працівникам слід ураховувати, що до деяких навчальних програм останнім часом було внесено зміни та доповнення, що, відповідно, не відображено в підручниках та посібниках попередніх років видання. З огляду на зазначене, рекомендуємо для викладання певних тем використовувати матеріали електронних версій підручників або інші додаткові матеріали.

Привертаємо увагу, що за результатами розгляду комісій Переліки постійно доповнюватимуться новими назвами, оновлюватимуться з урахуванням строку дії грифа, наданих навчальній літературі та навчальним програмам Міністерством освіти і науки України.

Переліки є доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

У навчальному плані освітньої програми зазначається перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси вибіркового освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів. Розподіл годин між освітніми галузями в навчальному плані має бути увідповіднено із загальним обсягом навчального навантаженням, визначеним в освітній програмі закладу на рівні року навчання та адаптаційного циклу в цілому.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь. До прикладу, вивчення другої іноземної мови може здійснюватись за рахунок резервних навчальних годин. У такому разі години на її вивчення не враховуються у кількість навчальних годин на вивчення мовнолітературної освітньої галузі. Тобто у навчальному плані на вивчення мовнолітературної освітньої галузі може бути виділена максимальна кількість годин (13 навчальних годин на тиждень) плюс години на вивчення другої іноземної мови (2 години на тиждень) і загальна кількість навчальних годин на вивчення відповідних предметів становитиме 15.

У випадку запровадження міжгалузевих інтегрованих курсів у навчальному плані зазначається назва міжгалузевого інтегрованого курсу (окремим рядком) і кількість годин на тиждень у класах. В освітній програмі закладу освіти (загальній частині) зазначається за рахунок яких годин (додаткових чи резервних) здійснюватиметься вивчення міжгалузевого інтегрованого курсу

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно до додатку 2 Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. Клас може ділитися на групи:

• при вивченні української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів;

• під час вивчення у 5 - 6 класах інтегрованого мовнолітературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому тижневому навантаженню для вивчення української мови;

• при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;

• при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окремо для хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;

• при проведенні уроків з фізичної культури в 10 – 11 класах (окремо для юнаків і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.

Українська освіта у 2020-2022 роках зіштовхнулася із значними викликами. Зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

З метою виявлення втрат у навчанні рекомендуємо на початку навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу.

У календарно-тематичному плануванні необхідно передбачити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за перший семестр.

У межах ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується в рамках проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), розробляються діагностувальні тести, як допоміжний інструмент для встановлення результатів навчання та виявлення прогалин у навчанні. На сьогодні на платформі Всеукраїнської школи онлайн розміщено діагностувальні тести з таких предметів: українська мова, математика – для 5 і 7 класів; історія України, географія, фізика – для 8 класів; українська мова, алгебра, геометрія, фізика, географія, історія України – для 9 класів; географія, фізика – для 10 класів. Діагностувальними тестами можуть скористатися вчителі для виявлення навчальних втрат і учні для самооцінювання.

Результати діагностування доцільно використати для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу. Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмовим матеріалом учитель може розширити (збільшити) тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених утруднень і відповідно ущільнити програмовий матеріал, який має вивчатися або опрацьовувати нові тематичні блоки, але перші уроки, виділені на опрацювання теми, присвячувати повторенню тих тем попереднього класу, на яких базується вивчення нової теми. Відтак, календарно-тематичний план протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів.

За результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Водночас, дослідження вказує на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання. Для таких учнів надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним.

Одним із варіантів запобігання освітнім втратам може бути проведення компенсаторних занять як для класу, так і для окремої групи школярів чи зведеної групи класів однієї паралелі після завершення семестру та навчального року, а також в період літніх канікул. Такі заняття повинні організовуватися за добровільною згодою усіх учасників освітнього процесу та орієнтовані перш за все на тих учнів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень. Також з цією метою можуть створюватись гуртки у закладах позашкільної освіти, в яких діти будуть навчатись за коригувальними програмами (експрес-курсами) з навчальних предметів/інтегрованих курсів, та використовуватись можливостф літніх таборів.

Міністерством спільно з ЮНІСЕФ розроблено рекомендації щодо організації програм з надолуження освітніх втрат для громадських організацій, закладів освіти, органів управління освітою та інших організацій, які вже впроваджують або планують впроваджувати програми з надолуження освітніх втрат.

Міністерством освіти і науки спільно з українським інститутом розвитку освіти розроблено методичні рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 15 липня 2023 р № 1/12131-23.

Зазначені рекомендації пропонуються для організації вивчення української мови тими учнями, які протягом тривалого періоду пропустили навчання або навчалися не за українськими освітніми програмами Інститутом педагогіки НАПН України з урахуванням зарубіжного досвіду ефективних методик подолання освітніх втрат та освітніх розривів підготовлено методичні рекомендації «Діагностика та механізм подолання втрат у навчанні молодших школярів» та «Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті».

Звертаємо увагу, що під час організації дистанційного та змішаного навчання слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів.

Як відповідь на виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, з метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти для всіх українських школярів і школярок, незалежно від їхнього місця проживання та наявних ресурсів, стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запустили освітню вебплатформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» (далі – ВШО).

Зараз, в умовах воєнного стану, платформа ВШО стала ще більш актуальною: використання навчальних матеріалів, розміщених на платформі, в освітньому процесі сприятиме рівному доступу до освіти школярів, які перебувають на території України, зокрема й на тимчасово окупованих територіях, чи за кордоном. Також ці освітні матеріали будуть корисні і для вчителів: для підготовки уроку чи організації змішаного навчання.

ВШО – це онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів з освітніми матеріалами для учнів і педагогічних працівників, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам. Організацією проведення експертизи опікується Експертна рада з питань наповнення вебплатформи дистанційного навчання "Всеукраїнська школа онлайн освітніми матеріалами".

Наразі на платформі розміщено освітні матеріали для учнів 5-11 класів, кожен урок складається з відеолекції тривалістю від 5 до 15 хвилин, конспекту уроку, тестових завдань, додаткових матеріалів. В межах курсу передбачено тематичне оцінювання і підсумкове оцінювання курсу. Всі матеріали відповідають державним програмам. Також на платформі є можливість відслідковувати навчальний прогрес учнів і учениць.

Планується створення уроків для початкової школи. Наразі на платформі розміщено покликання на мобільний застосунок з уроками української мови і математики, створених проєктом War child, та покликання на мобільний застосунок для соціально-емоційного навчання “Віздом. Світ емоцій” для початкової школи.

На платформі розміщено методичні матеріали з організації дистанційного та змішаного навчання на базі ВШО (перекладені на 14 європейських мов), методичні матеріали з інфомедійної грамотності від проєкту IREX.

Державний стандарт базової середньої освіти містить значний медіаосвітній потенціал. Аналіз методичного потенціалу модельних навчальних програм і підручників для 5–6 класу з усіх освітніх галузей пропонується у посібнику «Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5–6 класи)» в якому авторський колектив детальніше зупиняється на особливостях інтеграції медіаосвіти в мовно-літературній, громадянській, історичній та природничій освітній галузях.

Академія української преси у 2023 році презентувала нове видання — «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнного часу».

Ключова ідея посібника: інформаційна гігієна невід'ємна складова медіаосвіти, яка має свої критерії; в першу чергу потрібно навчати дітей, і тих, хто їх навчає. Посібник «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнного часу» покладений закріпити у свідомості освітян мотивацію: ворог є як на полі бою, так і в інфопросторі. Розуміння механізмів і принципів медіаконтенту, формування світогляду та цінностей — це надважливий захист і відповідь агресору. Інформаційна війна напряму супроводжує військовий конфлікт і безпосередньо впливає на його результат.

Учителям історії та громадянської освіти, які прагнуть засвоїти додаткові можливості для практичної роботи з формування медіаграмотності в здобувачів освіти за умов інформаційно-ідеологічного протистояння рекомендуємо навчально-методичний посібник «Медіаосвіта в огні. Методичні рекомендації для вчителів курсу «Громадянська освіта»/«Історія». Запропоновані у посібнику матеріали спрямовані на системне та усвідомлене засвоєння методик критичного мислення й декодування дезінформації та пропаганди.

В умовах повномасштабної війської агресії Академія української преси започаткувала на Тулбоксі для вчителів (уроки вправи, заняття, в які інтегровані елементи медіаграмотності) нову рубрику «Медіаграмотність в умовах війни». Зокрема розроблено вправи на розвиток критичного мислення з елементами медіаграмотності на тему війни на уроках в початковій школі.

Повномасштабна війна російської федерації проти України критично впливає на стан психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання. За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти (за результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни) майже вдвічі у порівнянні з початком лютого 2022 року збільшилася кількість учнів/учениць, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази — втомлено).

Рекомендуємо учителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштувати здобувача освіти на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.

Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку. Рекомендуємо для практичного використання навчально-методичний посібник «Психологічна хвилинка». Посібник містить 108 коротких, але ефективних відеотренінгів.

Звертаємо увагу керівників закладів освіти, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» не менше 10 відсотків загальної кількості академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в рамках Національної програми з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки розроблено курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» (далі – Курс). Курс створено за моделлю змішаного навчання (blended learning), який включає: 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM. Додаткові матеріали та практичні тренінги допоможуть підвищити професійний рівень педагогічних працівників закладів освіти та опанувати сучасні технології першої психологічної допомоги за методичними посібниками Save the Children, а також ознайомити з рекомендаціями щодо перенаправлення Міжнародного Постійного Комітету (IASC). Курс отримав схвальний відгук Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Курс вже успішно завершили 31 881 осіб. Взяти участь у Курсі можна за покликанням.

Крім того Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено:

• у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Важливі навички у періоди стресу», на основі методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). (взяти участь у спецкурсі можна за покликанням;

• спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очнодистанційної форми навчання «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу».

Особливості викладання навчальних предметів у 2023/2024 навчальному році наведені у додатках 1 – 13 до інструктивно-методичних рекомендацій.

• Початкова освіта

• Українська мова (5-6 класи)

• Мови та літератури корінних народів, національних меншин (6 клас)

• Іноземні мови

• Освітня галузь суспільствознавство

• Математична освітня галузь (5-6 класи)

• Інформатична освітня галузь

• Природнича освітня галузь

• Здоров’я, безпека та добробут (5-6 класи)

• Мистецька освітня галузь (5-6 класи)

• Технології (5-6 класи)

• Освітня галузь "Фізична культура"

• Захист України

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023: imzo.gov.ua/2022/08/22/metodychni-rekomendatsii-shchodo-orhanizatsii-osvitn-oho-protsesu-i-vykladannia-navchal-nykh-predmetiv-u-zakladakh-zahal-noi-seredn-oi-osvity-u-2022-2023-navchal-nomu-rotsi/ 

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” – Інститут модернізації змісту освіти: imzo.gov.ua/2021/07/15/nakaz-mon-vid-13-07-2021-813-pro-zatverdzhennia-metodychnykh-rekomendatsiy-shchodo-otsiniuvannia-rezul-tativ-navchannia-uchniv-1-4-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/ 

Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2022/2023 навчальному році | Шкільне життя:

https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-pro-vykladannya-u-pochatkovij-shkoli-u-2022-2023-navchalnomu-rotsi/ 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році:  mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/01/Dodatok.2.pochatkova.osvita.20.08.2022.pdf