Сімейна форма навчання

Що таке сімейна форма навчання

Сімейна форма навчання — це індивідуальна форма навчання, за якої батьки самостійно організовують освітній процес дитини в домашніх умовах.

Особливість полягає в тому, що темп навчання можна підлаштувати під потреби, можливості та інтереси дитини. Проте учень однаково має здобувати знання відповідно до державних стандартів.

Школярі навчаються вдома самостійно, отримуючи консультації від учителів, зазвичай в онлайн-форматі. На вчительські консультації відводиться 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета. Вони проводяться згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти. Але протягом навчального року має бути не більше ніж 3 години на навчальний предмет.

Така форма не вимагає очної присутності учня в навчальному закладі. Проте двічі на рік вони мають підтвердити якість отриманих знань під час оцінювання в школі.

Якщо раніше батьки обирали таку форму навчання за власним бажанням, то під час воєнних дій вона для багатьох стала необхідністю. За даними Інституту освітньої аналітики, у 2023 та 2024 навчальних роках понад 87 тис. учнів обрали сімейну форму навчання.

Сімейна форма навчання дає змогу дитині:

• зміцнити почуття самоповаги та впевненості в собі;

• опанувати вміння, знання та навички на рівні, не нижчому за чинні держстандарти освіти;

• отримати повноцінний емоційно-інтелектуальний розвиток;

• реалізувати власний потенціал.

Як перейти на сімейну форму навчання

Здобувати освіту за сімейною формою можуть діти віком до 18 років. Спеціальних довідок чи медичних показань брати не потрібно. Батькам достатньо подати заяву до своєї школи.

Проте варто пам’ятати, що після переходу на сімейну форму навчання вся відповідальність за освітній процес лягає на батьків. Вони мають врегулювати технічні моменти, ознайомитися з програмою та спланувати весь процес навчання.

Сімейна форма навчання в Україні 2025: що потрібно, щоби на неї перейти

Для переходу на сімейну форму навчання потрібно:

• Оформити документи. Для цього до початку навчального року або не пізніше, ніж за 3 місяці до дати річного оцінювання або державної підсумкової атестації подати заяву про зміну форми навчання до закладу освіти. У разі, якщо ваша дитина буде тільки вступати до 1 класу, то до заяви про зарахування на сімейну форму навчання необхідно додати ксерокопію свідоцтва про народження та медичну довідку форми 086-1/о.

• Ознайомитися з вимогами вашої школи. Дитина, яка здобуває освіту за сімейною формою, має бути закріплена у школі за певним класом. На неї педагогами складається графік і формат перевірки знань. Оцінювання знань дитини відбувається так:

• Учні 1–4 класів виконують перевірні роботи не менше 2 разів на рік. Процес перевірки може відбуватися в онлайн або офлайн форматі. Водночас участь одного з батьків є обов’язковою;

• Учнів 5–11 класи оцінюють не рідше 2 разів на рік;

• Учні випускних класів (4, 9 та 11), проходять державну підсумкову атестацію.

За результатами підсумкового оцінювання школярі отримують семестрові та річні оцінки, які виставляються в журналі.

Якщо за результатами перевірки дитина отримала високі бали, то вона може продовжити сімейну форму навчання.

Якщо хоча б з одного предмета дитина отримає оцінку нижче середнього або початкового рівня або не виконає підсумкову контрольну роботу, вона має право перездати її протягом місяця.

У разі отримання вдруге незадовільної оцінки, школа може рекомендувати перевести дитину на очне навчання.

Положення

Доброводівського ліцею імені Олександра Смакули Збаразької міської ради

про сімейну (домашню) форму освіти

Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок організації здобуття загальної середньої освіти (далі-здобуття освіти) за сімейною формою Доброводівського ліцею імені Олександра Смакули Збаразької міської ради

1.2. Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів організовує здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою керуючись Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 року за №852/33823.

1.3. Під сімейною формою здобуття освіти розуміється  спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти, при чому відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки, а оцінювання результатів навчання здійснюються відповідно до чинного законодавства.

1.4.  Метою сімейної форми здобуття освіти   є  надання  освітніх  послуг учням школи для набуття ними знань, умінь і навичок відповідно до навчальних програм  шляхом.

1.5.  Завданням  сімейної форми здобуття освіти  є  забезпечення  учням школи можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти.

1.6. Для забезпечення сімейної форми здобуття освіти в закладі можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року N 466, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за N 703/23235.

 1.7. Інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладом освіти, оприлюднюється на веб-сайті (за їх відсутності – на веб-сайтах засновників).

Порядок зарахування на сімейну форму здобуття освіти та облік зарахованих

2.1. Зарахування на сімейну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року. Переведення на сімейну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання чи державної підсумкової атестації (далі – атестація).

2.2. Зарахування осіб на сімейну форму здобуття освіти, переведення та відрахування здійснюється відповідно до пунктів 4, 5, 8 розділу I, розділу III, пункту 1 розділу IV Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого у Міністерстві юстиції  України 05 травня 2018 року за № 564/32016.

2.3. Облік здобувачів освіти, зарахованих (переведених) на сімейну форму, здійснюється відповідно до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684.

Організація та реалізація сімейної форми освіти

3.1. Для ефективної організації здобуття загальної середньої освіти (далі – здобуття освіти) за сімейною формою навчання в закладі, на  початку навчального року, створюється робоча комісія. Головою комісії є директор освітнього закладу, членами комісії заступники директора з навчально-виховної роботи та вчителі- предметники, які координують сімейне навчання в освітньому закладі.

3.2. Організація здобуття освіти за сімейною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти і можливе для осіб віком до 18 років, батьки яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу здобуття освіти.

3.3. Керівник закладу освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами), організації та проведення консультацій, надання доступу здобувачам освіти до безкоштовного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо.

3.4. Керівник закладу освіти ознайомлює здобувачів освіти, їх батьків (одного з них) із порядком організації сімейної форми здобуття освіти, визначеним цим Положенням та іншими актами законодавства у сфері загальної середньої освіти.

3.5. Керівник закладу освіти здійснює контроль за виконанням освітніх програм, за якими навчаються здобувачі освіти за сімейною формою.

3.6. Питання про особливості організації навчання здобувачів освіти (здобуття загальної середньої освіти) за сімейною формою навчання розглядаються на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднаннях, робочих нарадах, рішення нарад підтверджується наказом та затверджується директором.

Права та обов’язки батьків

4.1.  Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються навчальні досягнення.

4.2. Батьки здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти а також

4.3. Для забезпечення здобуття дитиною освіти за сімейною (домашньою) формою між закладом освіти і батьками (одним із них) може укладатися договір про надання освітніх послуг.

 4.4. Для запобігання порушенням прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків заклад освіти інформує відповідну службу   у справах дітей про здобувачів освіти, зарахованих (переведених) на сімейну (домашню) форму.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою

5.1. Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти) проходять оцінювання навчальних досягнень не рідше ніж 4 рази на рік, у тому числі підсумкове (семестрове/піврічне та річне), а також атестацію.

5.2. Результати оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти фіксуються в окремому журналі.

5.3. Оцінювання навчальних досягнень і атестація здобувачів освіти за сімейною формою здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти та особливостей, визначених цим Положенням.

5.4. Заклад освіти забезпечує ознайомлення здобувачів освіти з переліком питань, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень та/або атестація.

5.5. Завдання для підсумкового оцінювання та атестації здобувачів освіти складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання, встановлених в освітній програмі та навчальних програмах з окремих предметів, а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом.

5.6. Якщо за результатами підсумкового оцінювання та/або атестації здобувачів освіти встановлено рівень їх навчальних досягнень не нижче середнього, вони можуть продовжувати навчання за сімейною (домашньою) формою.

5.7. Якщо за результатами підсумкового оцінювання здобувачів освіти за одним або кількома навчальними предметами встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень або здобувачі освіти не пройшли підсумкового оцінювання без поважних причин, вони можуть повторно пройти оцінювання протягом місяця (у  межах навчального року). Батьки мають створити умови, які забезпечують підвищення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти і повторне проходження ними оцінювання.

5.8. Якщо за результатами повторного оцінювання здобувачів освіти встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень, вони можуть бути переведені на інституційну форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

5.9. До здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, застосовується формувальне (не рідше ніж тричі на рік) та завершальне (підсумкове) оцінювання, а також атестація. Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Формувальне та завершальне (підсумкове) оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків і може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

5.10. Навчальний час для проведення оцінювання визначає заклад освіти, але не більше ніж 3 навчальні дні упродовж навчального року для формувального оцінювання та не більше ніж 2 навчальні години для завершального (підсумкового) оцінювання. Навчальний час для проведення оцінювання визначається з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм.

Видача документів про освіту, у тому числі з відзнакою, та відзначення успіхів здобувачів освіти (нагородження похвальними листами, грамотами тощо) здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти.

– Які документи потрібні для переведення дитини на індивідуальну форму навчання? Чи можна це зробити онлайн?

Українські учні, які зараз вимушено перебувають за кордоном, здебільшого відвідують школи там, де вони мешкають. Деякі сімʼї планують повертатися в Україну, тому батьки не хочуть, щоб дитина переривала звʼязок зі своїм “рідним” закладом освіти. Тому вони обирають одну з індивідуальних форм навчання – сімейну чи екстернат.

Для того, щоб обрати сімейну форму освіти, достатньо написати заяву до закладу освіти.

Обрати екстернатну форму освіти можуть діти, які мають на те одну з причин, вказаних у законодавстві (Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене Наказом МОН № 8 від 03.02.2016р.) Зокрема, пункт 1 розділу 2 Положення передбачає такі підстави:

1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

8) є іноземцями й постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву для переведення на екстернатну форму може написати

• сам учень/учениця, якщо він/вона повнолітній/я, чи виїхав/ла з тимчасово окупованої території України або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є законними представниками;

• один із батьків чи інших законних представників дитини.

У такій заяві потрібно вказати причину для переведення (із зазначених у Положенні, про які вказували вище).

Також до заяви додати документ, що підтверджує наявність такої причини. Винятком є пункти 5 і 6 з перерахованих підстав: бажання дитини самостійного чи прискореного опанування предметів підтверджувати документами не потрібно (пункт 3 розділу 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Особи, які проживають на тимчасово окупованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Перевестися на індивідуальну форму можна впродовж навчального року, якщо учень/учениця належить до однієї з категорій:

• здобував/ла чи здобуває освіту за кордоном,

• проживав/ла чи проживає на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану (пункт 5 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти).

Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти й науки України від 08 вересня 2020 року № 1115.

Рішення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі ухвалюється педагогічною радою закладу освіти до початку навчального року або впродовж навчального року у випадку обставин, що потребують організації роботи закладу з використанням технологій дистанційного навчання.

– Які обовʼязки вчителів, директора та батьків при навчанні учня/учениці на індивідуальній формі?

Усі сторони, залучені при здобутті освіти дитиною на індивідуальній формі, мають певні зобов’язання.

Заклад освіти в особі керівника, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти через:

• розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (у разі потреби);

• організації та проведення консультацій (у разі потреби) та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти (далі – оцінювання);

• надання доступу здобувачам освіти до безоплатного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо (пункт 7 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти) (Положення про індивідуальні форми освіти, пункт 7 розділу 1).

Керівник закладу освіти має ознайомити учня/ученицю та одного з його/її батьків чи інших законних представників із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти (у тому числі з порядком і періодичністю оцінювання).

Учні мають право на отримання консультацій від педагогів у закладі освіти, де вони навчаються. На консультації відводиться 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше ніж 3 години на навчальний предмет протягом навчального року).

Для отримання сімейної освіти, заклад освіти обирають батьки. Школа, на території обслуговування якої мешкає дитина, не може відмовити в наданні сімейної освіти. Також заклад освіти зобов’язаний поінформувати відповідну службу в справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну форму (задля запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків чи інших законних представників).

У разі здобуття освіти за екстернатною формою індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а за сімейною – за бажанням учня/учениці та/або його батьків. (Закон України “Про повну загальну середню освіту“, Стаття 14, пункт 2).

Якщо йдеться про індивідуальну форму освіти з використанням технологій дистанційного навчання, батьки чи законні представники мають створити для дитини умови для такого навчання та сприяти виконанню дитиною освітньої програми й досягненню дитиною передбачених програмою результатів навчання.

Батьки чи законні представники мають написати заяву про індивідуальну форму освіти з використанням технологій дистанційного навчання до закладу освіти. У заяві вони підтверджують наявність в учня/учениці умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема

• доступу до мережі інтернет,

• персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку) (Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, пункт 3 розділу 3).

– Які форми контролю/атестації має проходити дитина?

Оцінювання результатів при екстернатній та сімейній формах навчання відбувається з різною періодичністю.

Екстерни складають річне оцінювання та атестацію (державна підсумкова атестація). Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми до закінчення навчального року. Для екстернів, які навчаються за кордоном, а також проживали чи проживають на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року.

Здобувачі освіти за сімейною формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також державну підсумкову атестацію.

Учні початкових класів за сімейною формою освіти, за бажанням одного з батьків чи інших законних представників, за індивідуальним навчальним планом можуть проходити оцінювання додатково (більш як два рази на рік). Для них формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за участі педагогічного працівника та одного з батьків чи інших законних представників. Таке оцінювання може бути організоване в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти. Час для такого оцінювання визначає заклад освіти, але це має бути не більше ніж 4 навчальні дні впродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

Тривалість оцінювання для екстернів і здобувачів освіти за сімейною формою також визначена законодавством:

1) на проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання – 1 навчальна година з кожного предмета;

2) на проведення атестації в закладі освіти (якщо вона проводиться не разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу):

• з української мови або мови навчання національних меншин (диктант) – 1 навчальна година;

• з інших навчальних предметів – 1 навчальна година з кожного навчального предмета у 1–4 класах, 2–3 навчальні години з кожного навчального предмета у 5–9 класах, 3 навчальні години з кожного навчального предмета у 10–11 (12) класах. (розділ 5 пункт 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Заклади освіти забезпечують ознайомлення учнів/учениць із переліком питань, за якими здійснюється оцінювання. Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності).

Завдання для оцінювання складає заклад освіти (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

– Чи може дитина з тимчасово окупованих територій перейти до іншого закладу освіти на підконтрольній Україні території на індивідуальну форму навчання?

Учень/учениця має гарантоване право на зарахування до закладу освіти, якщо мешкає на території, закріпленій за цим закладом (стаття 8 Закону України “Про повну загальну середню освіту“). Проте це не обмежує право батьків чи законних представників дитини або особи, яка досягла повноліття, вибрати інший заклад освіти відповідно до законодавства.

Кожен заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи. Причому зарахування осіб до закладу освіти для навчання за індивідуальною формою здійснюється незалежно від наявності вільних місць у класі (пункт 5 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками чи іншими законними представниками дитини, чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами).

Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти чи уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян” (Закон України “Про повну загальну середню освіту“, стаття 1, пункт 3).

У такий спосіб діти та їхні батьки, що перебувають на тимчасово окупованих територіях можуть звернутися із заявою до будь-якого закладу освіти, надіславши її скан. У разі відмови – оскаржити її. Або ж звернутися до територіального підрозділу управління/департаменту освіти з проханням направити їх у той заклад, який зможе надати освітні послуги за обраною батьками та учнем/ученицею формою.