Embedded Files
Зубченко Василь Васильович, військовий Збройних Сил України. Він народився 25 жовтня 1996 року у селі Сергіївка Краматорського району.
Складним було його життя , рано зазнав горя, виховували дідусь з бабусею. У 5 років переїхав до
с. Ново Маркове, Костянтинівського району, Донецької області.
Василь Васильович навчався в Марківській загальноосвітній школі, закінчив 9 класів. Завжди був спортивним , активним ,веселим, винахідливим і завжди знаходив вихід з будь-якої складної ситуації. Він мав багато друзів і завжди був душею компанії. Василь Васильович був надзвичайно позитивною та доброзичливою людиною, завжди готовою підтримати інших та подарувати позитивні емоції.
Одружився. У Василя Васильовича залишилося двоє дітей: доньки Ярослава 2019р. та Мілана 2021р. Він був люблячим батьком, завжди дбав про свою родину та зробив все можливе, щоб діти росли здоровими та щасливими. На захист держави ставав двічі . Підписав контракт у 2017р. і до 2019 року служив у 81 бригаді десантно-штормових військ у м. Часів Ярі. Після закінчення контракту працював на «Тритоні» у Кам’янську, Дніпропетровської області. 20 лютого 2022р отримав повістку на роботі.
Відразу був зачислений до 108-мої окремої бригади територіальної оборони (108 ОБрТрО) — кадроване формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у Дніпропетровській області.
Отримав звання молодшого сержант. Загинув 08.09.22р. після виконання бойового завдання, командир дав наказ укритися у бліндажі, через хвилину почався ворожий обстріл і накрив бліндаж ,загинули всі , хто там був.
Нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня( посмертно)
Мужній воїн, наш герой, стояв на смерть , захищаючи свою Батьківщину. Він мав непохитну волю та велике серце, готове вступити у бій, щоб не дати "кацапам" керувати його дітьми.
Василій Васильович був справжнім патріотом, не байдужим до долі своєї країни та майбутнього своїх рідних.
Сьогодні ми повинні пам’ятати героя, чиє життя скоротилося на полі бою. Він завжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки усім навколо.
Нехай Василій спочиває в мирі, а його сім'я знаходить силу і тепло у спогадах про нього. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.
Вічна пам'ять Василю Васильовичу, справжньому герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну. І нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.
Page updated
Report abuse