Офіційний сайт
29 січня українці відзначають День пам'яті Героїв Крут. Цього дня прийнято віддавати данину стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні воїни ЗСУ, стали на захист української держави від зовнішнього агресора.
Наприкінці грудня 1917-го більшовицька влада Радянської Росії розпочала відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Її дратувало проголошення Україною незалежності, тому москвою було створено окремий "український червоний уряд" у Харкові, який оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків військове командування України очікувало з Полтавського напрямку і відправило туди свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Однак атака почалася з іншого боку.
У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім.Т.Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути. Вона розташована між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Уранці 29 січня 1918 року більшовики пішли в наступ. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: було відбито кілька атак, бойові втрати більшовиків становили до 300 убитих, без урахування полонених і поранених.
Українським військам віддали наказ відійти, щоб уникнути оточення. Однак, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення - у сутінках вони втратили орієнтир і вийшли на станцію Крути, яку вже контролювали червоноармійці. Близько 30 юнаків узяли в полон, катували та стратили.
У бою під Крутами українські захисники змогли зупинити наступ більшовиків. Потім вони організовано відступили, дорогою руйнуючи мости та дороги. Завдяки цьому Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж відбулося на заводі "Арсенал".
У ці дні тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу - Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. У цей момент було важливим те, що українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради.
9 лютого 1918 року підписали Берестейський мирний договір, згідно з яким УНР була визнана самостійною державою, а її сили оборони отримали підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
Близько 30 юнаків, які були страчені більшовиками, поховали біля Аскольдової могили. Усі вони - герої Крут, але прізвища відомі лише 19 захисників. На їхню честь Павло Тичина написав вірш "Пам'яті тридцяти".
У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
До 80-ї річниці бою було випущено пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
У 2019 році на екранах з'явилася історична драма Олександра Шапарева "Крути 1918".
До Дня пам'яті Героїв Крут в Україні відбуваються тематичні лекції та зустрічі в музеях, історичні уроки в закладах освіти, організовують круглі столи та книжкові виставки, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвиг Героїв Крут.
Бій під Крутами є не тільки трагічною сторінкою в історії нашої країни, а й відображає непохитну боротьбу українців за незалежність нашої держави.
В цей день у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004 року – щоб захистити своє право на чесні вибори, а за дев’ять років – щоби відстояти свою гідність і європейське майбутнє України.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
14 березня вшановуємо українських добровольців. Ця дата обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях із Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону.
Вони мали спільне бажання захищати Україну разом із побратимами, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів. Навесні того ж року при облдержадміністраціях розпочали набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії. Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак врятували Українську державність від загибелі.
Загалом у 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів, переважна більшість яких згодом перетворилася на військові частини силових структур. А чимало тодішніх цивільних добровольців за десять років війни стали досвідченими військовими командирами.
Масштабний добровольчий рух піднявся також у відповідь на вторгнення 2022 року. Від перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист України, вступаючи до лав ЗСУ та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій. До українських добровольців доєдналися й іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня - 2024).
Департамент освіти і науки обласної державної адміністрації направляє до відома та використання у роботі лист Міністерства освіти і науки України від 22.04.2025 № 1/8045-25 про використання тематичних інформаційних матеріалів, підготовлених Українським інститутом національної пам’яті в межах відзначення 8 травня в Україні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років (додаються - 2025).
Посилання на матеріали:
Розробка інтерактивного уроку “Research Club. 5\75: навіщо пам’ять українцям?”:
Розробка “Боротися – значить жити, жити – значить боротися” (П.Бомарше), за книгою Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва “Мустафа Джемілєв. Незламний”.
Лекція “Історія та суспільно-економічні процеси на Кримському півострові до 2014 року”.
Розробка уроку для 11 класу “1944. Депортація кримських татар”.
Перелік корисної літератури до навчального курсу “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму”.
Посилання на фільми:
Художній фільм “Хайтарма” (2013).
Художній фільм “Чужа молитва” (2017).
Документальний фільм “ARZU | МРІЯ” (2018).
Документальний фільм “Мустафа” (2016).
Документальний фільм “Крим, як це було” (2018).
Художній фільм “Додому | Evge” (2019).
Документальний фільм “Крим. Ізоляція” (2022).
Документальний фільм “Крим. Оточені зрадою” (2019).
Документальний фільм “Хроніки анексії” (2019).
Документальний фільм “Крим. Нескорений” (2016).
Документальний фільм "Самоповернення в Крим" (2021).
Документальний фільм “Крим: 10 років окупації” (2024).
У ці святкові дні ми віддаємо шану символам нашої державності і згадуємо тих, хто боровся та продовжує боротися за свободу та незалежність України.
Наш прапор — символ незламності та єдності. Він гордо майорить на фронті, у звільнених містах і на блокпостах. Його кольори прикрашають школи й університети, лікарні та житлові будинки по всій країні.
Стяг надихає нас на подвиги і нагадує про спільну мету. Він символізує мирне небо та родючі поля — те, за що ми боремося.
Дякуємо всім працівникам освіти і науки, які в умовах воєнного стану продовжують самовіддано працювати, забезпечуючи безперервність навчального процесу та розвиток української науки.
Освіта — це наша зброя у боротьбі за майбутнє.
Слава Україні!
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопада 1997-го № 1241/97 і відзначалося щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День української писемності та мови тепер відзначається 27 жовтня.