ЗМІСТ:
Після запуску Visual Basic на екрані з'являється діалогове вікно (рис.1), у якому можна вибрати тип створюваного додатка. З цього ж вікна можна завантажити вже існуючий проект. Деякі піктограми діалогового вікна запускають майстри (Wizards), що керують процесом створення додатків і беруть на себе частину його роботи, наприклад підключення бази даних чи створення форми. Один з основних майстрів – майстер додатка Visual Basic, за допомогою якого можна створити основний «каркас» для звичайних Windows-додатків. У процесі роботи майстра створюється майже готовий додаток з різними формами, з відповідним робочим середовищем, меню, панеллю інструментів та ін. Цей додаток можна потім удосконалювати і набудовувати. Якщо ви не маєте достатнього досвіду розробки додатків, то створені вами додатки будуть виглядати як звичайні Windows-додатки. Такий додаток створюється за допомогою елемента Standard EXE.
Рис.1 Діалогове вікно Новий проект
Клацнувши кнопку Open, відкриємо вікно проекту (рис.2). Це вікно Visual Basic утримує рядок меню, панелі інструментів та різноманітні вікна.
У верхній частині екрану (під рядком меню) знаходиться центр управління Visual Basic – панель інструментів Стандартна (ТооІBar). ЇЇ можна налаштовувати, як це звичайно робиться в додатках Microsoft.
Рис. 2 Інтерфейс Visual Basic 6.0
Під головним меню знаходиться Панель інструментів sз кнопками, які призначені для швидкого доступу до деяких команд меню. Якщо ви помістите вказівник на кнопку панелі інструментів, то приблизно через секунду з‘явиться спливаюча підказка про призначення даної кнопки.
Зазвичай панель розташована ліворуч від форми. Якщо на екрані панель відсутня, натисніть кнопку Інструменти (Tools) на панелі інструментів Стандартна. Для вибору елемента управління потрібно клацнути на ньому і потім за допомогою миші встановити у формі його розмір і позицію. Після подвійного клацання на піктограмі елемента в центрі форми з'являється відповідний елемент стандартного розміру. Форму також можна настроювати зменшуючи або збільшуючи кількість елементів на ній. Щоб розмістити новий елемент управління на панелі, необхідно вибрати команду Компоненти (Components) у меню Розробка (Project). З'явиться діалогове вікно Components (рис.3). Потрібно виділити прапорцем необхідний елемент і натиснути кнопку Застосувати. Обраний елемент з’явиться на панелі інструментів.
Рис.3 Вікно Components для виведення нових елементів управління на панель елементів
Основні елементи IDE:
1.Меню. До складу цього елементу входять усі команди, які використовуються при створенні додатків. Серед пунктів меню є як стандартні, які притаманні більшості вікон Windows (File, Edit, View, Window, Help), так і пункти, за допомогою яких можна створювати, запускати чи налагоджувати свої додатки (Project, Run, Debug)
2.ToolBox. Панель елементів управління, за допомогою якої програміст може розташовувати на формі елементи управління, необхідні для створення додатку. В середовищі розробки панель знаходиться ліворуч.
3.Контекстне меню. Служить для реалізації дій, які найчастіше виконуються. Для кожного об’єкту передбачено своє контекстне меню.
4.ToolBar. Панелі інструментів. Це групи кнопок, за допомогою яких можна виконувати ці чи інші операції. Існує чотири панелі інструментів, по замовчуванню відображається панель Standard:
Debug (Налагодження)
Edit (Правка)
Form Editor (Редактор форм)
Standard (Стандартна)
Щоб відобразити якусь панель потрібно скористатися командою View\ToolBars
4.1.Панель Debug (рис.4) призначена для виконання налагодження програми з виправленням помилок
Рис.4 Панель Debug
Таблиця 1. Елементи панелі інструментів Debug
4.2.Панель Edit (рис.5) призначена для роботи із текстом програми, реалізує можливості найпростішого текстового редактора
Рис.5 Панель Edit
Таблиця 2. Елементи панелі інструментів Edit
4.3.Панель Form Editor (рис.6) призначена для переміщення елементів управління по формі, зміни їх розмірів, вирівнювання відносно межі форми
Рис.6 Панель Form Editor
Таблиця 3. Елементи панелі інструментів Form Editor
4.4. Панель Standard є основною в середовищі розробки і виконує широкий спектр дій, які реалізовані в пунктах меню File, Project? Debug, Run
Рис.7 Панель Standard
Таблиця 4. Елементи панелі інструментів Standard
Крім цього на стандартній панелі відображаються поточні параметри виділеного об’єкта (графічний режим) або координат курсору (текстовий режим).
Графічний режим використовується при редагуванні форми. Перша пара чисел – горизонтальна і вертикальна координати верхнього лівого кута виділеного об’єкту відносно лівої верхньої точки форми, друга пара чисел відображає його довжину і ширину. За замовчуванням в якості координат використовують твіпи (567 твіпів=1 сантиметру).
Текстовий режим активується при редагуванні у вікні коду. Наведені числа показують позицію курсору.
Форма (Form) є основним елементом управління при розробці проекту в Vіsual Basіc. З вікна Form починається розробка програми. Форма являє собою контейнер для елементів управління. Крапки сітки на формі допомагають розміщенню елементів при роботі додатка.
Кожна відкрита форма має своє вікно дизайнера форм, яке у середовищі розробки зазвичай розташоване у лівому верхньому куті робочого поля головного вікна. Його можна переміщати в межах робочого поля, збільшувати, зменшувати.
Якщо на екрані не видно вікна дизайнера форм, необхідно вибрати команду меню Vіew / Object.
Рис.8 Конструктор форми
Клацнувши два рази по заголовку форми можна змінювати розмір вікна від стандартного до екранного розміру вікна проекту та навпаки. Можна також змінювати розмір вікна форми за допомогою трьох маркерів рамки вікна форми, перетягуючи потрібний маркер в сторону збільшення або зменшення рамки. Це важливо тому, що зміст вікна форми не підганяється автоматично до його змінених розмірів. Це може привести до того, що елемент управління після зміни розміру вікна буде знаходитись поза видимою областю. Не включиться також і смуга прокрутки. Також змінити висоту та ширину форми в режимі проектування можна за допомогою властивостей Height та Width у вікні Властивості. Якщо розміри форми стають більші ніж розміри вікна з формою в режимі проектування, з'являються смуги прокрутки. Змінити розмір форми можна також і в режимі виконання програми, що не впливає на значення властивостей Height та Width.
При запуску форма, що відкривається на екрані, не містить елементів управління. Після клацання на піктограмі необхідного елемента управління курсор миші приймає форму хрестика. Тепер потрібно вказати у формі початковий кут елемента управління, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, встановити розмір елемента. Після досягнення потрібного розміру кнопка відпускається й у формі з'являється обраний елемент управління.
Кожна форма зберігається в проекті у вигляді окремого файлу. Цей файл містить опис робочого середовища і код, який відноситься до елементів управління і форми. Форми зберігаються як звичайні текстові файли.
Розглянемо певні властивості форми (таблиця 5).
Таблиця 5. Властивості форми
Для зміни заголовку форми необхідно відшукати у списку властивостей Caption, виділити її подвійним клацанням мишки і ввести текст заголовку.
Змінити колір фону форми можна подвійним клацанням мишки на властивості ВасkСо1оr (відкриється для вибору палітра кольорів).
Властивості Left, Тор визначають положення форми на екрані при запуску програми на виконання. Це координати лівого верхнього кута форми у твіпах (1/1440 логічного дюйма (залежить від монітора)). В режимі виконання можна переміщувати форму, як звичайне вікно форми, що не впливає на властивості Left, Тор.
Деякі властивості приймають тільки дозволені значення і подвійне клацання на назві властивості змінює її значення на наступне зі списку. Іноді краще відкрити весь список і вибрати необхідне.
Властивість Border Style дозволяє обрати різні варіанти границь форми в режимі виконання:
0 (None) – фіксоване положення і розмір (не має рядка заголовку);
1 (Fixed Single) – фіксований розмір (не можна змінити в режимі виконання);
2 (Sizable) – всі можливості;
3 (Fixed dialog) – для вікон діалогу (можна тільки перемістити і закрити);
4 – фіксований для вікна інструментів;
5 – всі можливості для вікна інструментів.
Властивість BorderStyle має вищий пріоритет ніж властивості MaxButton. Крім стандартних властивостей Caption, BackColor, Font тощо, форми мають властивості, які притаманні тільки їм. Переглянемо нижче деякі властивості.
Властивість ControlBox визначає чи буде відображатись системне меню, за допомогою якого можна вийти з програми (Alt-F4). Якщо системне меню видаляється, користувач повинен передбачити інший вихід з програми.
Властивість MaxButton визначає наявність або затінення кнопки максимізації, за допомогою якої можна збільшити вікно до розмірів екрану. Якщо властивості присвоєне значення False, то відповідна кнопка буде відсутня, а команда Maximize (Розгорнути) видаляється з системного меню.
Властивість MinButton визначає наявність або затінення кнопки Звернути вікно. Команда Minimize (Звернути ) присутня або видаляється з системного меню.
Необхідно відмітити одну особливість подій форми – синтаксис процедури обробки події відрізняється від синтаксису процедур обробки подій елементів управління.
Синтаксис:
Form_Подія ([Аргументи...])
Ім'я процедури обробки події форми завжди містить Form. При цьому не важливо, як фактично називається форма.
Однією з найбільш поширених подій форми є Load. Ця подія відбувається при запису форми в пам'ять. Тому найкраще Load підходить для ініціалізації об'єктів і змінних, які належать формі.
Подія UnLoad викликається, якщо форма видаляється із пам'яті. За допомогою параметру Cancel можна відмінити видалення форми з екрану.
Вікно властивостей (рис.9) призначене для перегляду і встановлення початкових значень деяких параметрів (властивостей) елементів управління. Список, що розкривається, у верхній частині вікна містить назви усіх елементів управління, розташованих на формі. Перелік властивостей обраного об‘єкта (елемента управління) може бути поданий у двох видах: Alphabetic (за алфавітом) і Categorized (за категоріями).
Список властивостей складається з двох стовпців: ліворуч перераховані назви властивостей, а праворуч – їхні значення. Редагування властивості здійснюється або вручну (наприклад, введення імені елемента), або вибором відповідного поля зі списку, або за допомогою діалогового вікна налаштування властивості. Короткий опис обраної властивості відображається в нижній частині вікна.
Рис.9 Вікно властивостей (Properties Window)
Один з об‘єктів завжди є «поточним об‘єктом»: саме його властивості перелічені у вікні властивостей. Об’єкт стає поточним, коли на ньому клацнути. Розпізнати це можна за обрамленням чи за яким-небудь іншим маркуванням.
Для налаштування властивостей об’єкта призначене вікно властивостей Properties. Якщо вікно властивостей відсутнє на екрані, то необхідно викликати команду меню Vіew – Propertіes Wіndow або натиснути F4.
У вікні Провідник проекту (Project Explorer) (рис.10) відображаються ті проекти, над якими працюють в даний момент, а також структура кожного з них. Провідник проектів виводиться на екран за допомогою меню View – Project Explorer.
Вікно Провідника проектів використовується при необхідності роботи з кількома проектами.
Рис.10 Вікно Провідник проектів
Призначення кнопок провідника проектів:
View Code – відкрити вікно коду для вибраної форми;
View Object – показати вибрану форму;
Toggle Folders – виводити або приховувати категорії файлів проекту, які показуються у вигляді папок.
Є можливість відкривати одразу декілька проектів:
Створити стандартним способом новий проект або відкрити існуючий.
Меню File – Add Project , в діалоговому вікні скористатися закладинкою New для створення нового, закладинкою Existing для відкриття існуючого або закладинкою Resent для вибору тих проектів, які відкривалися нещодавно.
Вилучення відкритого проекту:
Вибрати проект у вікні Провідника;
Меню File – Remove Project.
Аналогічно здійснюється робота з файлами відкритого проекту.
У Vіsual Basіc проект – це сукупність файлів, що створюються у процесі розробки програми. Крім того, проектом називають і саму програму у процесі її розробки.
У файлі проекту (наприклад, Project1.vbp) міститься інформація про файли програми: список усіх використовуваних програмою файлів, назва проекту, конфігурація ІDE для роботи над даним проектом і т.п. Проект має модульну структуру. Модулі бувають трьох типів: модуль форми, стандартний модуль та модуль класу. Ми будемо створювати проекти, що найчастіше складатимуться з однієї форми, і будуть містити тільки модуль форми. Файл модуля форми (наприклад, Form1.frm) містить оголошення змінних, констант, типів даних, процедур обробки подій. Більшість файлів проекту не потребують редагування, тому що їх вміст генерується автоматично.
У Visual Basic будь-який проект складається з наступних файлів:
файл кожної форми (розширення frm). Це звичайний ASCII текстовий файл, у якому записаний весь код, розташований на формі, а також властивості всіх розміщених на формі елементів управління і самої форми теж.
файл кожної форми, який містить бінарну інформацію (наприклад картинку в PictureBox) (розширення frx);
файл проекту, який містить інформацію про проект (розширення vbp);
інформація про робочу область проекту (workspace) (розширення vbw).
Додаткові файли, що можуть бути підключені до проекту:
файл кожного модуля (розширення bas) – це текстовий файл.
файл кожного модуля класів (розширення cls) – текстовий файл.
файл кожного додаткового елемента управління (розширення ctl).
файл ресурсів (розширення res).
інші файли (ocx, tlb, і т.д...).
Запам’ятовувати призначення всіх цих файлів не обов’язково, досить запам’ятати 2 файли:
frm-файл, у якому зберігаються код форми і властивості всіх розміщених на даній формі елементів управління.
bas-файл - модуль. У ньому можуть бути оголошені глобальні змінні, константи, функції і т.д. – тільки код, без елементів управління.
Проект – це набір файлів, з якими користувач працює при створенні прикладної програми. До складу проекту входять такі основні файли:
Файл проекту (розширення *.vbp);
Файли форм (розширення *.frm);
Файли основних модулів (розширення *.bas);
Файли модулів класів (розширення *.cls);
Крім того, під проектом розуміють саму прикладну програму в процесі її створення.
Файл проекту. Містить зв’язки між усіма елементами додатку та усі його форми і модулі, різні посилання і настройки для компіляції.
Створення проекту можна виконати трьома способами:
1. Меню File – New Project;
2. Сполучення клавіш Ctrl – N;
3. Вибрати відповідну кнопку на стандартній панелі.
Після цього з’являється вікно, в якому необхідно вибрати пункт Standard EXE (Стандартний).
Відкриття існуючого проекту:
1. Меню File – Open Project;
2. Сполучення клавіш Ctrl – O;
3. Вибрати відповідну кнопку на стандартній панелі.
Після цього в діалоговому вікні вибрати відповідний файл проекту.
Збереження проекту :
1. Меню File – Save Project;
2. Вибрати відповідну кнопку на стандартній панелі.
Якщо проект зберігається уперше, то необхідно вказати імена усіх компонентів (форм, модулів класів та інше), які складають проект, а також дати назву створеному проекту. У тому випадку, коли редагується вже існуючий проект, то після виконання однієї з описаних вище дій оновляться усі елементи проекту, в які було внесено зміни.
Існує також можливість збереження проекту під іншим ім’ям за допомогою меню File – Save Project As.
Файли форм. Містять опис форм, які використовуються в додатку, елементів, що складають форми, та їх властивостей, оголошені змінні, сталі, процедури опрацювання подій, , користувацьких процедури і функції. Для кожної форми додатку існує свій файл – файл модулів.
Файли основних модулів. Їх змістом є процедури і функції, оголошені змінні та сталі, які можна використовувати в інших модулях даного додатку.
Файли модулів класів. Призначені для створення розробником власних класів з описом їх методів та властивостей. Модулі класів схожі з модулями форм, але не мають користувацького інтерфейсу, що відображається.
Меню File – Make з назвою відкритого проекту з розширення EXE.
В діалоговому вікні вказати ім’я для створюваного файлу та папку, в який він буде збережено(див. Мал. 1).
Для завдання параметрів файлу потрібно натиснути кнопку Options.
Рис.11 Вікно створення виконуваного файлу
4. У діалоговому вікні на вкладці Make можна задати різні налаштування параметрів (рис.12).
Рис.12 Вікно налаштування параметрів виконуваного файлу
5. У розділі Vision Number (Номер версії) можна задати наступні номери для виконуваного файлу: Major (Головний), Minor (Другорядний), Revision (Переробка). Для автоматичного збільшення номера Revision при виконанні команди Make для даного проекту, можна вибрати пункт Auto Increment (Автоматичне збільшення).
6. У розділі Application (Додаток) можна задати параметри Title (Заголовок) та Icon (Значок).
7. У розділі Version Information (Інформація про версію) можна, вибираючи з поля Type (Тип) деяку характеристику, ввести відповідні коментарі в поле Value (Значення).
8. Вибрані параметри можна переглянути у вікні Властивості даного файлу.
Необхідно пам'ятати деякі особливості збереження проекту та його компонентів Visual Basic. Всі ці елементи зберігаються як окремі і незалежні файли. Тому їх можна в будь-який час завантажувати і зберігати. При натисканні кнопки збереження на панелі інструментів зберігається не весь проект, а тільки активний компонент (модуль або форма). Для того, щоб зберегти відповідний елемент (форму, модуль тощо) також можна виділити його в списку вікна проекту та обрати команду Зберегти (File\Save) або Зберегти як (File\Save As). Для збереження всього проекту (включаючи всі компоненти) вибираємо команду Зберегти програму (File\Save Project) або Зберегти програму як (File\Save Project As) (для збереження проекту з іншим ім'ям).
У файлі компонента не зберігається інформація про те, до якого проекту він належить. Список компонентів проекту та зв'язок між його компонентами зберігаються тільки у файлі проекту (VВР). Декілька проектів можуть бути об'єднані в один файл групи (VВG).
Таким чином, в будь-яких проектах можна використовувати деяку складову частину інших проектів, наприклад форму, модуль тощо. Для цього необхідно скопіювати в каталог проекту необхідний файл і додати їх до проекту командою Project\Add...
Щоб додати до проекту новий елемент, необхідно в меню Розробник обрати необхідний елемент або за допомогою контекстного меню Добавити (у списку, що спливе обрати необхідний елемент). Для видалення елемента його необхідно виділити у вікні проекту і в меню Розробник або в контекстному меню обрати команду Видалити.
Для того, щоб програма Visual Basic могла виконуватись не тільки в середовищі Visual Basic, необхідно її скомпілювати. Для компіляції необхідно в меню Файл (File) вибрати команду Make project: <ім’я проекту> .exe.
Елементи управління (Controls), розміщені на формі, забезпечують зручну взаємодію користувача з комп‘ютером.
Панель елементів управління (Toolbox). Панель ToolBox використовується для додавання на форми проекту різних елементів. Тут вибирають об‘єкти, як потрібно помістити на форму.
Наприклад, щоб намалювати лінію, слід клацнути кнопку Line. Потім помістити вказівник на те місце форми, де повинна починатися лінія, і, натиснувши ліву кнопку, перетягти вказівник до кінцевої точки лінії, після чого відпустити кнопку.
Рис.13 Панель елементів управління (Toolbox)
Дії користувача спричиняють події (events) елементів управління, програмна обробка яких дозволяє керувати роботою комп‘ютера.
Таблиця 6. Вбудовані елементи управління
Технологія роботи у середовищі Visual Basic базується на ідеях об‘єктно-орієнтованого та візуального проектування інтерфейсу користувача. Програміст створює певну сукупність об‘єктів та описує їх взаємодію. Кожен об‘єкт має набір властивостей та може виконувати певні дії. Деякі об‘єкти є візуальними, тобто зображуються на екрані. Прикладами візуальних об‘єктів є відомі вам елементи управління у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо.
Щоб об’єкт виконав якусь дію, потрібно для нього викликати відповідний фрагмент програми − метод.
Набір команд, який використовується для опису реакції на конкретну подію, називається процедурою. Процедури поділяють на процедури загального призначення, які виконуються при виклику із програми, та процедури опрацювання подій, які пов’язані з об’єктом і відповідною подією та виконуються при відбуванні деякої події під час роботи програми.
До подій можна віднести такі:
клацання кнопкою миші;
зміна розмірів деякого об’єкту;
зміна властивостей об’єкту;
натискання будь-якої клавіші;
переміщення об’єкту;
згортання вікна;
вихід з програми тощо.
З одним об’єктом можуть бути пов’язано кілька подій. Події відбуваються лише під час виконання програми, а не при її проектуванні.
Кожна процедура представляє собою окремий програмний модуль, який реалізує визначений алгоритм. В термінології процедурного програмування такі процедури відповідають підпрограмам, тому кожна процедура починається з ключового слова Sub (subroutine – підпрограма) і закінчується ключовим словом End Sub.
Структура процедури опрацювання подій:
Sub Об’єкт_Подія ()
Об’єкт.Властивість=ЗначенняВластивості
Об’єкт. Метод аргумент1:=значення, аргумент2:=значення
End Sub
Наприклад, найвірогідніша процедура для форми, яка вибирається за замовчуванням, має такий вигляд:
Рис.14 Список об’єктів та відповідних їм подій
Private Sub Form_Load () – заголовок
End Sub – кінець
Заголовок процедури формується наступним чином:
ключове слово Sub – початок процедури;
перша частина імені відповідає імені об’єкту, з яким вона зв’язана і який створений на формі;
друга частина включає ім’я події;
обидві частини відокремлюються одна від одної знаком підкреслення.
Приклади деяких подій та відповідні процедури представлено в таблиці 7.
Таблиця 7. Основні події
Будь-яка написана на Visual Basic Windows-програма – це набір об‘єктів (Objects). Об‘єкт характеризується певними атрибутами, які поділяються на три категорії:
події (Events), на які об‘єкт може реагувати, за умови, що програміст напише програмний код обробки події;
методи – являють собою окремі дії, які об‘єкт здатний виконувати;
властивості (Propertіes) – характеристики об‘єкта.
Кожен об‘єкт у Vіsual Basіc, наприклад, форма чи елемент управління, має свій власний набір властивостей, що його описують. Проте деякі властивості притаманні багатьом об‘єктам.
Таблиця 8. Основні властивості об’єктів
Щоб написати процедуру обробки події для певного об‘єкта, перейдіть у вікно редагування коду форми, виконавши одну з дій:
двічі клацнути мишею на об‘єкті;
вибрати мишею об‘єкт і натиснути F7.
В основній частині вікна система підготувала оброблювач цієї події, оформлений у вигляді процедури. Якщо ж програмний код було створено раніше, то перейти до нього можна, вибравши команду меню Vіew – Code або клацнувши у вікні проекту кнопку View Code.
У верхній частині вікна коду знаходяться два списки, що розкриваються, – список об‘єктів (Оbject lіst) і список процедур (Рrocedure lіst) (рис.12). Список об‘єктів містить імена всіх елементів, що є на формі. У списку процедур перелічені всі події, на які може реагувати цей об‘єкт.
При виборі зі списків об’єкта і події ІDE автоматично створює шаблон процедури обробки цієї події або показує її код, якщо вона створена раніше.
Заключним етапом в створенні інтерфейсу є написання програмного коду для його обробки. Редагування програми здійснюється за допомогою вікна коду для створеної форми, яке можна відкрити кількома способами:
меню View – Code;
у Провіднику проектів вибрати кнопку ViewCode;
натиснути клавішу F7;
виконати подвійне клацання на відповідному елементі форми.
У середовищі розробки є можливість автоматизації редагування програмного коду, при використанні якої для поточної команди або слова відображається список усіх можливих варіантів її написання. Дана можливість застосовується також, коли необхідно переглянути повний список властивостей об’єкта.
Блок коду, що зв'язаний з об'єктом інтерфейсу, називається процедурою події Visual Basic. Це дозволяє також відкривати вікно коду подвійним клацанням на елементі управління у формі. У верхній частині вікна є два списки вибору об'єкту (Загальні) та події (Опис), на які буде реагувати програма. Обравши ім'я об'єкту та ім'я коду події, у вікні змісту одержимо "заготовку", яка складається з дужок операторів – оголошення процедури та кінця процедури. Ім'я процедури створюється з імені об'єкта та назви події. Між ними потрібно вписати команди обробки події.
Приклад. Після вибору об'єкта Комманда1 та події Click, відкриється вікно коду процедури Private Sub Комманда1_Click (рис.15). Тіло процедури (програми) записується між заголовком і оператором End Sub.
Рис.15 Вікно коду (Code Window)
Редактор коду відслідковує зміст введеного тексту і надає допомогу: виділяє кольором ключові слова, автоматично вставляє потрібні пропуски і прописні літери.
Редактор виділить кольором і видасть повідомлення при намаганні перейти до наступного рядка, якщо поточний рядок містить помилки.
Якщо ввести ім'я керуючого елемента і рядом поставити крапку, то випливає список властивостей і методів елемента для вибору. Використання списку суттєво полегшує роботу. Вибір можна завершити натисканням клавіші Enter. При цьому обране слово додається до тексту, курсор переміщується на наступний рядок або Ctrl+Enter, тоді курсор залишається в тому ж рядку.
Виділені фрагменти тексту можна переносити і копіювати. Доступні всі операції з буфером обміну, вставка тексту з файлу і інші команди меню Правка. Можливе налаштування редактора в діалозі Options на вкладці Editor меню Tool.
Після запуску процедури на виконання (кнопка Play на панелі Стандартна) отримаємо результат.
Питання для перевірки:
Що таке форма? Як додати елемент управління на форму?
Як змінити розташування об’єкта на формі і його розміри?
Як змінити значення певної властивості об’єкта?
Як запустити проект на виконання?
Опишіть послідовність додавання елементів на форму і зміну властивостей для елементу Напис.
Що таке проект?
Які файли входять до складу проекту?
Опишіть послідовність дій при збереженні проекту.
Для чого потрібно створювати ЕХЕ-файл для існуючого проекту?
Опишіть послідовність операцій, необхідну для створення виконуваного файлу.
Що таке властивості елемента управління? Наведіть приклади.
Опишіть послідовність зміни значень властивостей.
Що таке методи елемента управління?
Що таке події? Наведіть приклади подій.
Опишіть послідовність додавання на форму і зміни властивостей елементу Командна кнопка.
Як перейти до вікна програмного коду? Опишіть структуру вікна програмного коду.
Імена яких об’єктів містить список Оbject lіst у верхній частині програмного коду?
Перелічіть та опишіть властивості, спільні для багатьох елементів управління.
Поясніть структуру процедури обробки події.
Як внести зміни до програмного коду для програмування реакції на натискання командної кнопки?
Для чого, на вашу думку, змінюють значення властивості Name елементів управління, що розміщені на формі? Який префікс використовують в іменах командних кнопок (CommandButton)?
Які події елемента Form вам відомі?
З яких компонентів складається головне вікно Visual Basic? Яке призначення вони мають?
Яке призначення має панель елементів управління?
Що таке фокус?
Яке призначення має вікно властивостей? Які основні елементи управління ви знаєте?
Які дії виконуються у вікні коду?
Що означає, що проекти Visual Basic будуються по модульному принципу? Як це впливає на збереження проекту?
Яке призначення мають елементи управління та якими властивостями вони володіють?
Яким чином можна відкрити вікно коду та які дії у ньому виконуються?
Що треба зробити щоб створений проект можна було запускати навіть на комп'ютерах де не встановлено пакет Visual Basic?
Що таке «користувацькі типи даних»?
Чим характеризується «інкапсульований» програмний код?
Який порядок створення об'єктів?
Що таке «властивість»?
З яких елементів складається властивість об'єкта? Як вони працюють?
Що таке метод?
Як створити нову подію у модулі класу?
Як зробити події модуля класу доступними у програмі?
Які додаткові «Private» елементи є у модулі класу? Яке їхнє призначення?
Які засоби створення модулів ви знаєте? У чому їхня особливість?
Що дозволяє зробити вікно "Object Browser"?