2025
Книжкова виставка
«Ліс – безцінний дар природи»
(до Дня працівників лісу)
В Україні День працівників лісу щороку відзначають у найкращу, золоту осінню пору – в третю неділю вересня. Свято започатковано «…на підтримку ініціативи працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості України…» згідно з Указом Президента України «Про День працівника лісу» від 28 серпня 1993 р. № 356/93.
Наполеглива праця лісівників завжди була важливою та незамінною для суспільства, адже від її результатів залежить майбутнє благополуччя держави. З нагоди свята фахівці бібліотеки організували книжкову виставку «Ліс – безцінний дар природи».
Книги, представлені на експозиції, містять погляди авторитетних сучасних науковців на проблеми лісів України та роль громадськості у справі їхнього збереження, критику сучасних методів ведення лісового господарства й пропозиції щодо їх покращення (удосконалення). Серед них слід відзначити працю українського вченого в галузі лісівництва, академіка Степана Антоновича Генсірука (1923–2014) «Ліси України» (3-тє вид., Львів, 2002). Автор був найвідомішим українським вченим у галузі лісівництва. За 54 роки науково-педагогічної діяльності він підготував цілу когорту висококваліфікованих фахівців. Його внесок у науку відзначений Міжнародною премією в галузі лісівничої науки (IUFRO) та Золотою медаллю IUFRO (2000). Науковий доробок С. Генсірука в галузі лісівництва, екології лісів та регіонального природокористування налічує понад 500 наукових праць, серед яких 28 фундаментальних монографій. Експонована монографія надрукована за ухвалами Видавничої ради Наукового товариства ім. Шевченка у Львові та Вченої ради Українського державного лісотехнічного університету.
На увагу заслуговує низка публікацій, уміщених у збірниках «Науковий вісник: Vin Smart Eco», який видає КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» за матеріалами міжнародних науково-практичних конференцій. Так, актуальне й болюче питання сьогодення висвітлює аспірантка ВНАУ Н. Г. Вітер у статті «Глобальна зміна клімату та функціонування і відтворення полезахисних лісосмуг в умовах воєнного стану» (Вип. 3, 2023). Оцінку наслідків стихійного лиха та його усунення в лісових насадженнях Вінниччини подали у статті «Вплив льодоламу на стан дубових лісових екосистем ДП «Крижопільське лісове господарство» (Вип. 5, 2025) доктор с.-г. наук, професор кафедри екології, природничих та математичних наук В. В. Лавров і магістр спеціальності 101 «Екологія» В. П. Сербовка (КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»). У цьому ж випуску опубліковане дослідження «Ліси Поділля в контексті соціально-економічних процесів другої половини XVIII ст. (за матеріалами Вінницького гродського суду)» доктора іст. наук, професора, ректора КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» С. І. Дровозюка. Автор на підставі архівних джерел висвітлює локальну історію лісу й зазначає, що істотні зміни у природі лісів почалися ще у XVII ст. з метою одержання цінної деревини та звільнення родючих ґрунтів для сівби.
📖 Запрошуємо до перегляду!
2025
Книжкова виставка
«34 роки – Незалежності.
Тисячоліття – Державності!»
(до Дня Незалежності України)
Щороку 24 серпня ми відзначаємо найважливіше свято держави – День Незалежності України. Наше коріння сягає далеких тисячоліть, тому для нас це не лише день проголошення, а й день відновлення незалежності, адже протягом століть українському народові доводилося проявляти силу та рішучість, щоб здобути свою свободу.
Важливим кроком на шляху до відновлення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу позбутися політичної та економічної залежності від московського центру, розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру та історичну пам’ять.
Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. 34-ту річницю Незалежності ми відзначаємо з гордістю за нашу країну. Актуальними як ніколи залишаються слова Ліни Костенко:
«Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни».
Незалежність України стала результатом тисячолітніх прагнень нашого народу, тому в усьому світі вона є символом стійкості та волелюбності. Попри всі виклики, ми залишаємося єдиними у прагненні захищати свою державу та її свободу. Особливо нині, в умовах військової агресії російської федерації, ми продовжуємо боротьбу і вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за Україну та нині стоїть на її захисті.
День Незалежності України – одне з головних національних свят, яке символізує вільну та самостійну державу, що визначає власну політику, економічний та культурний розвиток. З цієї нагоди запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою «34 роки – Незалежності. Тисячоліття – Державності!», яка висвітлює інформацію про одну з найважливіших дат в історії сучасної України. В експозиції представлена література, що підкреслює історичну самобутність української нації та події багатовікової історії державотворення.
📖 Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та ознайомитися з експозицією!
2025
Книжкова виставка
«Пам’ять єднає покоління»
(до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років)
Щороку в травні ми відзначаємо День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Пам'ятну дату встановлено Законом України, ухваленим Верховною Радою 29 травня 2023 року. Саме 8 травня 1945 року нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з антигітлерівської коаліції: США, Великою Британією, СРСР та Францією.
Друга світова війна стала одним із наймасштабніших і найтрагічніших збройних конфліктів в історії людства. За різними оцінками, вона забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей. Україна зазнала колосальних втрат: близько 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових. Ми віддаємо шану кожному, хто боровся з нацизмом, і шануємо пам’ять мирних жителів, які загинули чи потерпіли від бойових дій, окупації, депортацій, примусової праці.
Цього року минає 80 років від завершення Другої світової війни. Українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Мільйони наших співвітчизників боролися у складі армій антигітлерівської коаліції, брали участь у підпільному та повстанському русі. Майже всі промислові підприємства України були переорієнтовані на військові потреби. Українська земля стала ареною запеклих боїв, масштабного опору та тривалої окупації. Втім, тоді Україна ще не мала власної державності, і понад 7 мільйонів її громадян воювали переважно у лавах Червоної армії.
Про ці події, постаті та долі йдеться в книгах, представлених на книжковій виставці.
📖 Запрошуємо до перегляду!
2025
Словники – це зібрання слів, упорядкованих за певним принципом (алфавітним, тематичним, гніздовим тощо). Вони є одним із засобів збереження результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу. Створення словників – завдання окремої галузі лінгвістичної науки – лексикографії. Укладання словників вимагає глибоких знань, фахової підготовки й значних зусиль. Словники численні, різноманітні за змістом і формою, вони виконують інформативну й нормативну функції.
Існують академічні словники, що містять найповнішу інформацію про слово, та навчальні, які призначені для тих, хто опановує мову і вчиться правильно вживати слова. Особливе місце посідають словники-довідники, орієнтовані на представників певних професій. Наприклад, словники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже містять роз’яснення складних випадків слововживання. Деякі з них мають форму посібників, доповнених науковими або науково-популярними статтями та коментарями.
За призначенням, змістом і способом подачі матеріалу словники поділяють на два основні типи: енциклопедичні й лінгвістичні (філологічні). Основна відмінність між ними – у характері матеріалу: енциклопедичні словники подають інформацію про поняття, тоді як лінгвістичні – про слова. Енциклопедичні словники, своєю чергою, поділяють на загальні та спеціальні (галузеві, тематичні).
У лінгвістичних словниках слово пояснюється з різних поглядів: значення, походження, правопис, вимова, наголос тощо. Залежно від цього, виділяють такі типи словників: тлумачні, історичні, орфографічні, орфоепічні, термінологічні, перекладні, фразеологічні, діалектні, етимологічні, частотні, інверсійні, ономастичні, словники наголосів, іншомовних слів, синонімів, омонімів, антонімів, паронімів, а також словники мови окремих письменників.
До уваги користувачів бібліотеки – книжкова виставка «Увага! Словниковий БУМ!», підготовлена бібліотекою КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».
📖 Запрошуємо до перегляду!
2025
Міжнародний день рідної мови (англ. International Mother Language Day) – щорічне свято, яке відзначають 21 лютого, починаючи з 2000 року. Рішення про «підтримку мовного та культурного різноманіття й багатомовності» було ухвалене на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила з 26 жовтня по 17 листопада 1999 року в Парижі.
Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з найцінніших надбань, які передаються з покоління в покоління. Вона є душею нації, її генетичним кодом. У глибинах мови народжувалося багато з того, чим ми, українці, можемо пишатися. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, а згодом удосконалювалося Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Недарма кажуть: без мови нація помирає, адже в ній – культура та історія цілого народу.
Нині українці знову змушені виборювати надважливі цінності зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність і право бути господарями на своїй землі гинуть найкращі сини та доньки нашої країни. У ці важкі часи нам, як ніколи, потрібно підтримувати рідну мову – словами, віршами, піснями.
Мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднує українців і світову спільноту. Вона веде до перемоги. Підтримка культурного розмаїття, захист мов корінних народів, утвердження української мови як державної, посилення обороноздатності країни – це наше спільне завдання.
До Міжнародного дня рідної мови бібліотека КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» підготувала книжкову виставку
«Серце нації б’ється у слові».
📖 Запрошуємо ознайомитися з матеріалами експозиції.
З глибокою шаною й гордістю справжні сини й доньки України шанують історію свого народу, який упродовж багатьох років бореться за свободу й незалежність. Наші співвітчизники, як у минулому, так і у наші дні впливають на хід історії, роблять наукові відкриття, створюють літературні й художні шедеври, підкорюють світ музики і космічний простір. Видатним українцям, які прославили країну, присвячено постійно діюча книжкова виставка «Славетні українці, які змінили світ!».
До експозиції увійшли книги про людей, які визначали перебіг історії країни від часів Київської Русі й до сьогодення. Державці й мислителі, полководці й літератори, ватажки народних виступів і представники духовенства, освітяни, митці, про яких йдеться на сторінках видань, любили свою Батьківщину й свій народ, прагнули бачити його щасливим, хоча далеко не кожному з них удалося втілити власні задуми у життя. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, політичними поглядами, конкретними діями, проте ми маємо знати й пам’ятати їх, якщо бажаємо осягнути минуле України, адже оволодіваючи знаннями про історію нашого народу, вчимося дбати про його прийдешнє.
📖 Запрошуємо ознайомитися з експозицією!
2025
Вінниччина – батьківщина багатьох геніальних людей, які стали відомими. Серед них є літературні митці, що своїм словом підкорили світ і залишили частину себе назавжди серед людей. Талановитим поетам і прозаїкам, твори яких прославляють Україну, надихають, вселяють віру у краще та дарують естетичну насолоду, присвячено постійно діюча книжкова експозиція «Літературна Вінниччина».
Окремий розділ виставки висвітлює життєвий і творчий шлях знаних подільських майстрів слова – Степана Руданського, Марка Вовчка, Михайла Коцюбинського, Валер’яна Тарноградського, Михайла Стельмаха і Василя Стуса. Їхню потужну творчу спадщину примножили Анатолій Бортняк, Іван Волошенюк, Анатолій Гарматюк, Ніна Гнатюк, Володимир Забаштанський, Михайло Каменюк, Анатолій Подолинний, Микола Рябий, Валентина Сторожук, Григорій Усач та багато інших яскравих імен, твори яких представлені у збірці «Письменники Вінниччини». До літературно-мистецьких збірників «День народження весни» й «Стожари» увійшли твори літераторів, різних за віком професіями та творчим досвідом. Антологія «Квіт подільського слова» присвячена, 35-річчю утворення Вінницької організації Національної Спілки письменників України і містить, окрім поетичних і прозових творів, стислі біографічні відомості про авторів, членів Спілки.
📖Запрошуємо для ознайомлення з виставкою, яка допоможе вам сформувати своє уявлення про представників красного письменства нашого краю.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події, що стали поворотними моментами в історії нашої держави: проголошення незалежності Української Народної Республіки та Акт Злуки українських земель.
22 січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила незалежність Української Народної Республіки IV Універсалом – уперше в XX столітті українська нація чітко заявила про своє право бути вільною та самостійною. А вже через рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося велике об’єднання УНР та ЗУНР. Це був символічний і величний акт єдності – Акт Злуки, який уособлює споконвічне прагнення українців жити в одній, соборній державі.
Ця подія стала не просто історичним фактом, а наріжним каменем українського державотворення. Вона остаточно спростовує міф російської пропаганди про нібито «об’єднання» українських земель Сталіним у 1939 році. Насправді українці давно самі прагнули до єдності – від середини XIX століття і далі, через буремне ХХ століття, цю мрію несли в серці покоління борців за свободу.
Акт Злуки став вінцем соборницьких прагнень українців Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Ідея Соборності – це не лише про минуле. Це про сучасність і майбутнє. Це заклик до спільної праці, єдності, згуртованості – у нашій боротьбі, у творенні, у щоденній взаємодії.
Соборність – це не лише адміністративне поняття. Це стан душі нації. Це запорука нашої незалежності, фундамент демократичної держави й гарантія нашого існування як народу.
Національна єдність – не просто цінність. Це життєва потреба, особливо в умовах зовнішньої агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу – не лише за територіальну цілісність, а й за свою свободу, за ідентичність, за справедливість. Тому соборність залишається актуальним національним завданням. І вона буде повністю відновлена тоді, коли ми звільнимо кожен клаптик нашої землі від окупанта. Соборність — це мета Перемоги.
З нагоди цієї історичної події бібліотека КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» підготувала книжкову виставку «Єдина духом Україна».
📖 Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з матеріалами експозиції та відчути силу єдності нашого народу.