1 лютого виповнюється 90 років від дня народження Миколи Марковича Роженка (1936–2012) –людини, чиє ім’я стало синонімом відновлення історичної справедливості в Україні. Видатний філософ-математик за фахом і невтомний «архіваріус пам’яті» за покликанням, він присвятив десятиліття свого життя розкриттю однієї з найстрашніших таємниць радянського режиму – трагедії Биківні.

Микола Роженко належав до того покоління української інтелігенції, яке не лише досліджувало істину, а й захищало її ціною власної кар’єри та спокою. Професор, академік і публіцист, він став автором фундаментального мартиролога «Сосни Биківні свідчать», перетворивши сухі архівні списки на живий літопис національної трагедії. Його праця – це не просто історія масового терору, це маніфест проти забуття, який і сьогодні допомагає нащадкам знайти імена своїх закатованих предків.

Діяльність:

Філософія та наука: був дійсним членом Академії наук вищої школи України (з 2000 року). Його наукові інтереси охоплювали логіку, методологію науки та філософські проблеми математики;

Дослідження масового терору: Микола Роженко став одним із провідних дослідників трагедії Биківнянських могил. Він був упорядником ініціативного мартиролога розстріляних «Сосни Биківні свідчать» (у 6 книгах);

Громадянська позиція: у радянські часи зазнав переслідувань через протести проти арештів української інтелігенції, зокрема Василя Стуса;

Публіцистика: автор численних праць про механізми державного терору, серед яких матеріали до конференції «Злочин без кари» (1998).

Звертаємо увагу користувачів!

У фонді бібліотеки КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» зберігаються 4 частини фундаментальної праці Миколи Роженка «Сосни Биківні свідчать».

Запрошуємо науковців, педагогів та всіх, хто цікавиться історією рідного краю, ознайомитися з цим унікальним виданням для глибшого розуміння трагічних сторінок нашого минулого.

29 січня виповнюється 160 років від дня народження Юрія Міхновського (1866–1937) – визначного церковного діяча та архієпископа, який стояв біля витоків відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Будучи переконаним прихильником незалежності церкви, він став одним із перших ієрархів, хто запроваджував богослужіння українською мовою та дбав про духовне просвітництво народу.

Протягом свого служіння Юрій Міхновський очолював Чернігівську та Харківську єпархії, залишаючись вірним своїм принципам навіть у часи жорстких антирелігійних переслідувань. Його діяльність була спрямована на збереження українських церковних традицій та національної ідентичності в умовах тоталітарного тиску.

Життєвий шлях архієпископа завершився трагічно: у 1937 році, під час масових репресій, він був заарештований та розстріляний радянською владою. Сьогодні постать Юрія Міхновського вшановується як символ незламної віри та мучеництва за українську церкву.

Дізнатися більше:

Пропонуємо ознайомитися з документальними матеріалами про долі репресованого духовенства на сайті Українського інституту національної пам’яті. Окрім цього, радимо дослідити історію української автокефалії в е-фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також у фондах відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського.

1 травня у Комунальному закладі вищої освіти «Вінницька академія безперервного освіти» відбулася літературно-мистецька зустріч «Єднаймо душі рідним словом», присвячена 87-й річниці від дня народження письменника-земляка Анатолія Бортняка.

Анатолій Агафонович Бортняк (1938–2009) – український поет, публіцист, редактор, перекладач, громадський діяч. Автор чисельних поетичних збірок, публіцистичних творів, літературознавчих розвідок. Його творчість пронизана любов’ю до рідного слова, Поділля, української природи та людей. Лауреат літературних премій імені Михайла Стельмаха, Олександра Олеся, Платона Воронька.

Зі словами привітання до учасників заходу звернулися ректор, професор, доктора історичних наук Степана Дровозюк та проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва, кандидат педагогічних наук, доцент Олена Герасимова.

Із захопленням та великим зацікавленням слухали присутні доповідачів.

Теплу і щиру розповідь про батька подарувала присутнім Наталія Гальчевська, методист відділу початкової освіти, донька письменника.

Літературознавчий аналіз творчості Анатолія Бортняка представили викладачі кафедри філології та гуманітарних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

Наталія П’яст, доцент кафедри філології та гуманітарних наук, кандидат філологічних наук розповіла про вишукану лірику Анатолія Бортняка.

Про літературне краєзнавство на уроках словесності розповіла Лариса Коваленко, доцент кафедри філології та гуманітарних наук, кандидат педагогічних наук, завідувачка відділу української мови та літератури, мов національних меншин і зарубіжної літератури;

Лілія Нежданова, викладач кафедри філології та гуманітарних наук, поділилась практичним досвідом використання творчості Анатолія Бортняка на уроках літератури.

Про особливості публіцистичної спадщини Анатолія Бортняка розповів Олексій Струкевич, завідувач кафедри філології та гуманітарних наук, доктора історичних наук, професор.

Освітяни з навчальних закладів Вінниччини – Олександр Самаруха, вчитель української мова та літератури Вінницького ліцею № 6, та Василь Вертипорох, член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій ім. Михайла Стельмаха й Анатолія Бортняка, вчитель української мова та літератури Монастирської філії Брацлавського ліцею № 1 – поділилися напрацювання щодо впровадження творчості письменника у навчальний процес

Юні читці із Вінницького фізико-математичного ліцею №17 та Навчально-виховного комплексу «Школа АІСТ» емоційно декламували поезії митця, вкотре доводячи: слово Бортняка – живе.

 Активних учасників заходу було нагороджено подяками.

Захід супроводжувала книжкова виставка «Поетичний світ Анатолія Бортняка», яку підготували фахівці бібліотеки.

Модератор заходу – Юлія Рожко, завідувачка бібліотеки.