Характеристика цінності в освітньому процесі 

1. Чесність слугує орієнтиром правди, утверджує прагнення вибудовувати відкриті стосунки з іншими, без лицемірства чи бажання приховати суттєве, виглядати краще в очах інших. 

2. Чесність є умовою створення атмосфери довіри як соціального капіталу, необхідного для успішного формування діалогу між громадянами та державою. 

3. Академічна доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. 

4. Чесність - мірило здорового мікроклімату шкільного середовища. 

Ризики некоректного тлумачення цінності 

Насправді чесність як людська чеснота є засобом для успішної комунікації. Ціллю ж є власне відкриті, щирі стосунки, які, хоч і стають більш вразливими від відкритості її учасників, зате не втрачають своєї природності, а, отже, змістовності. 

Чесність полягає насамперед у вмінні бути порядним та «нетоксичним», тобто доносити до інших лише те, що дійсно має значення, і те, що не принижує іншу особу. Це, однак, не означає, що для збереження приязних стосунків припустимим є говорити людині протилежне тому, що дійсно вважаєш. Чесність перестає бути чеснотою, як тільки вона спрямована не на очищення стосунків, а на їх отруєння. 

Особливістю чесності є ефект «роздягання»: якщо людина щиро говорить про свої думки та переживання, то інші люди не повинні намагатися «впіймати» таку людину на дрібницях у її висловлюваннях. 

Коли цінність шанується в освітньому процесі: 

Коли цінність недостатньо шанується в освітньому процесі: