Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, щобулінг (цькування)цедіяння (дії або бездіяльність)учасників освітнього процесу, які полягають упсихологічному,фізичному,економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій,що вчиняютьсястосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% – говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців).

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Чому булять?

Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

1. Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Діти, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.

2. Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.

3. Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення. Або так себе заспокоюють.

4. Вважають, що така поведінка є нормою

5. Самі зазнали булінгу.

6. Хочуть відчути силу та вплив. Прагнуть уваги та лідерства у групі.

7. Інколи — через почуття самотності і невпевненості.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;

• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв(з дотриманням конфіденційності)про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічні працівники:

мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

СХВАЛЕНО                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням педагогічної ради                                        наказом від 01.09.2020 №  122

Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст.№3                                    Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст.№3

Марганецької міської ради                                            Марганецької міської ради

Дніпропетровської області                                            Дніпропетровської області

(протокол від 31.08.2020 № 10)                                   Директор школи

 Голова педагогічної ради                                             ___________________Ю.В.Лук’яненко

___________________Ю.В.Лук’яненко

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АНТИБУЛІНГОВУ ПОЛІТИКУ

МАРГАНЕЦЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВСТУП

Одним з основних завданнь сучасної школи є створення освітнього простору, головними засадами якого є безпека, захист дітей від насильства, забеспечення прав, свобод та інтересів здобувачів освіти. Нова українська школа (НУШ) вимагає від педагогів реформування існуючих алгоритмів розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, постійної уваги до проблеми булінгу, забеспечення сучасних підходів до проблеми порушень норм поведінки учнями. Сукупність зазначених заходів дозволяють в повному обсязі досягати поставлених демократичних орієнтирів взаєморозуміння, взаємоповаги, дружньої атмосфери, пріоритету прав людини, толерантніості, постійного розвитку, активної життєвої позиції; здорового способу життя, людяності, порядності, поваги до приватного життя, миру, єдності в країні.

Метою Марганецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу освіти).

Основні завдання:

1)      визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу,

2)      відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, батьків на освітнє середовище школи,

3)      обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього  процесу;

4)      скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу,

5)      сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

Розділ І

ПОНЯТТЯ «БУЛІНГ» ТА ЙОГО ВИДИ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили.

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

§         систематичність (повторюваність) діяння;

§         наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

§         дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Вербальний булінг. Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т.п.).

Фізичний булінг. Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Соціальний булінг. Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Кіберзалякування. Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Розділ ІІ

РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ.

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ

1. Загальні питання

1.1. Порядок розроблено відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 (із змінами), Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», Наказу МОН від 28.12.2019 № 1646, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за N 111/34394 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

1.2. Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

1.3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу освіти та інші особи.

1.4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

2. Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

2.1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору закладі освіти.

2.2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

2.3. Заяви, що надійшли на електронну пошту Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст №3 отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

2.4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор закладу або його заступник.

2.5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

2.6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднено на офіційному веб-сайті закладу.

         2.7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

2.8. Розгляд Заяв здійснює директор закладу освіти з дотриманням конфіденційності.

3. Відповідальна особа

3.1. Відповідальною особою за реалізацію антибулінгової політики закладу та проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи із запобігання булінгу та домашньому насильству призначається педагог-організатор.

3.2. До функцій відповідальної особи належить прийом та реєстрація заяв, повідомлення директора закладу освіти.

3.3. Відповідальна особа призначається наказом директора закладу освіти.

3.4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднено на офіційному веб-сайті закладу.

4. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

4.1. За результатами розгляду Заяви директор закладу освіти видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

4.2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

4.3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

4.4. Комісія створюється наказом директора закладі освіти.

4.5. До складу комісії можуть входять педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор закладу освіти та інші заінтересовані особи.

4.6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

4.7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

4.8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор закладі освіти має повідомити постраждалого.

4.9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

4.10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

4.11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

5. Терміни подання та розгляду Заяв

5.1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

5.2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

5.3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

5.4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

5.5. Директор закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

6. Реагування на доведені випадки булінгу

6.1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор закладу освіти:

6.1.1. Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

6.1.2. Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого- педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

6.2. Заходи здійснюються соціальним педагогом та практичним психологом закладу освіти та затверджуються директором закладу.

6.3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

7. Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розділ IІІ

ФОРМИ РОБОТИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Організація роботи шкільної Служби порозуміння.

4. Створення «скриньки довіри», інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

5. Ознайомлення всіх учасників освітнього процесу з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

6. Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

7. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

8. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, психолога закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

9. Тренінгові та семінарські заняття для всіх учасників освітнього процесу з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

10. Бесіди, години спілкування для учнів 1-11 класів із залученням фахівців соціальних служб міста.

11. Перегляд відеороликів з подальшим обговоренням проблеми з учасниками освітнього процесу

Розділ ІV

РЕАЛІЗАЦІЯ АНТИБУЛІНГОВОЇ ПОЛІТИКИ

1. Моніторинг реалізації антибулінгової політики

1.1. Директор закладу освіти призначає уповноважених осіб за реалізацію антибулінгової політики, здійснення моніторингу реалізації антибулінгової політики.

1.2. Призначені особи відповідають за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики, проведення моніторингу безпечності та комфортності освітнього середовища  та доведення результатів моніторингу та реалізації антибулінгової політики до всіх учасників освітнього процесу.

1.3. Проведення двічі раз на рік загального моніторингу та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, використовується метод анкетування, опитування тощо.

1.4. Під час проведення загального моніторингу учасники освітнього процесу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території закладі освіти.

1.5. На основі результатів анкет відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору закладу освіти.

1.6. Враховуючи результати моніторингу, директор закладі освіти повинен внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них працівників закладу освіти.

2. Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання безпечності та комфортності освітнього середовища закладу

2.1. Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;

2.2. Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня реалізації антибулінгової політики учасниками освітнього процесу за анкетою для проведення моніторингу або через опитування;

2.3. Надання пропозицій щодо внесення можливих змін у Положення;

2.4. Підготовка звіту за результатами анкет та подання його директору закладу освіти;

2.5. Консультування працівників закладу освіти щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;

2.6. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень антибулінгової стратегії, надання інформації щодо їх змін;

2.7. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція (шкільні офіцери поліції), соціальні служби.

3. Напрями реалізації та показники виконання вимог антибулінгової політики

3.1. У закладі освіти запроваджено реалізацію антибулінгової політики, яка містить правила принципи захисту дітей від насильства:

3.1.1. Порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу освіти;

3.1.2. Правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;

3.1.3. Правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

3.1.4. Правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

3.1.5. Принципи безпечних відносин між працівниками закладу освіти та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

3.2. Директор закладу освіти призначає особу, відповідальну за реалізацію антибулінгової політики, при цьому чітко визначено всі її завдання.

4. Заклад освіти здійснює контроль для запобігання випадкам насильства проти дітей працівниками.

4.1. Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.

4.2. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці дітей або застосування насильства проти дітей працівниками закладу освіти, проводиться внутрішнє розслідування.

5. Заклад проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

5.1. Усі працівники закладу освіти, включно із практикантами, ознайомлені з антибулінговою політикою.

5.2. Усі працівники закладу освіти знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

5.3. Частка педагогів закладу освіти, які пройшли навчання з методів та інструментів, що використовуються для навчання дітей захисту від насильства та зловживань (також при використанні Інтернету), мають навчальні матеріали для дітей.

5.4. Працівники закладу освіти мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях.

6. Заклад проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства.

6.1. На вебсайті закладу освіти для батьків є вся необхідна інформація з таких питань:

• виховання дітей без застосування насильства;

• захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;

• можливості для вдосконалення навичок виховання;

• контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

6.2. Батьки ознайомилися з антибулінговою політикою.

6.3. Показник виконання вимог стандарту - частка батьків, ознайомлених з антібулінговою політикою.

7. У закладі освіти дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.

7.1. У закладі на годинах спілкування організовано тренінгові заняття для дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

7.2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

7.3. У закладі освіти є навчальні матеріали для дітей (електронні книги, брошури, листівки) з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

7.4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді розміщені на інформаційних стендах та сайті закладу освіти.

7.5. Заклад проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

7.6. Правила та процедури захисту дітей прийняті на засіданні педагогічної ради школи та переглядаються щонайменше один раз на рік.

7.7. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у закладі освіти проводяться консультації з усіма учасниками освітнього процесу.

7.8. Щорічно готується внутрішній звіт про виконання в закладі освіти антибулінгової політики.

V. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Положення про антибулінгову політику Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області стає чинним в день його оприлюднення.

2. Положення про антибулінгову політику Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області повинно бути доступним усім учасникам світнього процесу через його розміщення на сайті закладу освіти .

1.Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2.Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

• Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

• Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

• Достовірна інформація від інших осіб

• Як довго триває

• Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

3.Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4.Наказом керівника закладу освіти по школі пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

5.Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засіданнякомісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6.Комісія протягом однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7.За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8.Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

9.У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) іззаявою доорганів Національної поліції України.

10.За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.