Профiлактика та виявлення булiнгу (цькування)

БУЛІНГ - це коли


1. СПЛАНОВАНЕ ЗНУЩАННЯ З МЕТОЮ ПРИНИЖИТИ.

2. ЖЕРТВА СЛАБКІША ЗА КРИВДНИКА, ВІДЧУВАЄ СЕБЕ БЕЗПОРАДНОЮ.

3. ЦІЛЕСПРЯМОВАНА ДІЯ, ЩО СИСТЕМАТИЧНО ПОВТОРЮЄТЬСЯ.

4. ЖЕРТВА НІ В ЧОМУ НЕ ВИННА.

5. ЦЬКУВАННЯ МОЖНА ТІЛЬКИ ПРИПИНИТИ, ПРИМІНЯЮЧИ ЗАКОН.


БУЛІНГ ПРОВОКУЄ:

РЕКОМЕНДАЦIї БАТЬКАМ

РЕКОМЕНДАЦIї УЧИТЕЛЯМ

РЕКОМЕНДАЦIї УЧНЯМ

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ БУЛІНГУ: РОЗ'ЯСНЕННЯ ГТУ ЮСТИЦІЇ


Міністерство юстиції України, в рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!», розпочинає кампанію «Стоп булінг!»


1. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

3. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог,технічні праівники, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

4. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.