Пам'ятка для батьків
ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМИ Й ТАТА
· СТАВТЕСЯ ДО ДИТИНИ ЯК ДО ДОРОСЛОГО, рівноправного члена сім'ї зі своїми правами й обов'язками. Доручайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Робіть це лагідно, з довірою: «Який ти в нас уже дорослий, ти чудово справляєшся з миттям посуду».
· ВИЗНАЧАЙТЕ ЗАГАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ — як пізнавальні (перегляд улюблених мультфільмів, казок; ігри), так і життєві (участь в обговоренні сімейних проблем).
· ДАВАЙТЕ ЗМОГУ ДИТИНІ ЗАЙМАТИСЯ ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ — малювати, розфарбовувати, вирізати, робити аплікації, ліпити, конструювати, — аби підготувати її руку до письма, розвивати творчі здібності.
· ЗАЛУЧАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ РОДИНИ. Поступово навчайте її орієнтуватися в цінах, сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи суму на той чи той продукт. Привчайте до самообслуговування, формуйте трудові навички й виховуйте ціннісне ставлення до праці.
· НЕ ЛАЙТЕ, А ТИМ ПАЧЕ, НЕ ОБРАЖАЙТЕ ДИТИНУ В ПРИСУТНОСТІ СТОРОННІХ. Поважайте її думку та почуття. На скарги людей з оточення, зокрема вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
· НАВЧАЙТЕ ДИТИНУ ДІЛИТИСЯ СВОЇМИ ПРОБЛЕМАМИ. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникають у спілкуванні з однолітками й дорослими, допомагайте знайти шляхи їх розв'язання. Щиро цікавтеся думкою дитини. Лише так вам вдасться сформувати в неї правильну життєву позицію.
· ПОСТІЙНО РОЗМОВЛЯЙТЕ З ДИТИНОЮ. Запитуйте про події, які відбулися з нею протягом дня, — що було цікавого, що їй найбільше сподобалося. При цьому уважно слухайте відповіді, уточнюйте, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що вас це цікавить. Якомога більше читайте дитині і спонукайте переказувати прочитане. Розвиток мовлення -— запорука успішного навчання.
· НЕ ЗАЛИШАЙТЕ БЕЗ ВІДПОВІДІ ЖОДНЕ ЗАПИТАННЯ ДИТИНИ — і її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
· ДИВІТЬСЯ НА СВІТ ОЧИМА ВАШОЇ ДИТИНИ. Адже вміння бачити світ очима іншого — основа для взаєморозуміння.
· НЕ СКУПІТЬСЯ НА ПОХВАЛУ ДИТИНІ, навіть авансом. Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю. На скарги дитини про те, що в неї щось не виходить, запевняйте: «У тебе обов'язково все вийде», «Спробуймо разом» або «Спробуй ще раз».
· ФОРМУЙТЕ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ і віру в те, що дитина може все. Вірте у свою дитину, допомагайте їй за потреби.
НЕ БУДУЙТЕ ВАШІ ВЗАЄМИНИ З ДИТИНОЮ НА ЗАБОРОНАХ. Погодьтеся, вони часом не виважені. Завжди обґрунтовуйте дитині свої вимоги.
АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
В ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ
У якому віці ліпше розпочинати навчання дитини в дошкільному навчальному закладі?
До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід, тому однозначно відповісти на це запитання складно. Якщо дитина самостійна, розвивається відповідно до віку, то її можна сміливо довіряти вихователям уже на третьому році життя. Хворобливим та менш самостійним дітям ліпше бути вдома з батьками до трьох років.
Чимало батьків хочуть оформити до дошкільного закладу малят, яким виповнився рік чи півтора. Але радимо зачекати. Адже дитина в такому віці ще потребує особливого догляду, який може забезпечити тільки мама.
Ураховуйте, що діти третього року життя легше адаптуються до умов дошкільного закладу, ніж 4-5-річні діти.
Чому дитина вранці не хоче йти до дитсадка, а ввечері — додому?
Усі батьки мріють про те, щоб дитина вранці залюбки і з гарним настроєм бігла в дитсадок, а ввечері, побачивши маму або тата, збирала іграшки, прощалася з дітьми, вихователями і спокійно поверталася додому. Але, на жаль, так буває не завжди.
Легко і без сліз дитина вранці прощається з мамою/татом лише тоді, коли вже цілком адаптувалася до дитячого садка — коли образ батьків уже міцно закріпився в дитячій свідомості.
А от іти додому дитина не хоче здебільшого тоді, коли бере участь у цікавій грі або саме зайнята іншим видом діяльності. Якщо так трапляється часто, укладіть з дитиною угоду: ви приходите по неї ввечері і дозволяєте їй погратися ще 10 хвилин, щоб вона завершила усі справи й попрощалася з друзями й вихователями.
Це буде чесно щодо дитини, адже навіть дорослим складно миттю відірватися від цікавого заняття. Або ж заплануйте разом якусь цікаву справу після дитячого садка: наприклад, погодувати бездомного собаку, почитати цікавий дитячий журнал, погратися на спортивному майданчику поряд з домом тощо.
Чи можна полегшити період адаптації дитини до нових умов? Як це зробити?
Можна й потрібно. Ось кілька порад, як це зробити.
n Намагайтеся якомога раніше тренувати систему адаптаційних механізмів дитини — привчати до умов і ситуацій, у яких їй потрібно змінювати свою поведінку.
n У жодному разі не обговорюйте у присутності дитини проблеми, пов'язані з дитячим садком. Не показуйте дитині, що ви хвилюєтеся, боїтеся або в чомусь невпевнені.
n Довідайтеся про всі режимні моменти в дитячому садку та введіть їх у режим дня дитини заздалегідь. У вихідні намагайтеся дотримуватися такого самого режиму.
n Якомога раніше познайомте дитину з вихователями й дітьми у групі, куди вона незабаром прийде.
n Завчасно формуйте позитивне ставлення дитини до відвідування дитячого садка. Розповідайте веселі історії із життя знайомих вам дітей, які ходили до дитячого садка, діліться своїм досвідом.
n У перший тиждень відвідування дитячого садка залишайте там дитину на дві-три години.
n Розкажіть дитині, що вона завжди може звернутися по допомогу до вихователя. Ім'я та по батькові вихователя постійно згадуйте під час розмов про дитячий садок. Його образ має бути позитивним у свідомості дитини.
Готуйте дитину до тимчасової розлуки з вами і давайте зрозуміти, що це неминуче, оскільки вона вже доросла. І найголовніше — постійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, найдорожча й найулюбленіша.
Як подолати переживання батьків в адаптаційний період малюка?
Насамперед усвідомте, що всі батьки дошкільників через це проходять. У жодному разі не картайте себе за те, що ви робите щось погане, залишаючи дитину в дошкільному закладі. Будьте впевнені в тому, що малюк звикне до садка, що в нього з'являться там нові друзі.
Контролюйте свої емоції. Дитина відчуває ваші страхи й переймає їх. Якщо ви будете впевнені в тому, що все робите правильно, то й дитина буде спокійна.
Не тримайте в собі тривоги й переживання. Обговорюйте їх із чоловіком, батьками, подругами, мамами інших дошкільників із групи, яку відвідує ваша дитина, педагогами дошкільного закладу.
Будьте впевнені й послідовні у своєму рішенні. І не бійтеся аргументувати його дитині.