2 Молитовна зупинка

ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ

Від Матея святого Євангелія читання (27:27-31)

Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: "Радуйся, царю юдейський!" І плювали на нього, брали тростину й били його по голові. А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття.

РОЗВАЖАННЯ

У страстях Христа ненависть несамовито взяла гору, це наша ненависть, ненависть всіх людей⁴.

У страстях Христа наша злість виявилась перед добротою, наша гординя вибухнула роздратуванням перед покорою, наше зіпсуття далось відчути перед ясно сяючою чистотою Бога!

Саме ось так... стали ми хрестом для Бога!

Бунтівники без глузду, саме ми своїми абсурдними гріхами збудували хрест власної тривоги і власного нещастя: самі для себе створивши покарання.

Та Бог бере на свої плечі хрест, наш хрест, йдучи на зустріч силою своєї любові.

Господь бере на себе хрест!

Недослідиме таїнство добра! Таїнство покори... і ганьба нам, якщо ми ще горді!

МОЛИТВА

Господи Ісусе, Ти увійшов в історію людства і знайшов її ворожою до Тебе⁵, до Бога, такою, що втратила глузд через свою гордість, бо спонукає вірити людину у велич її зросту, ... не більшого за власну тінь!

Господи Ісусе, Ти, не роздавивши нас силою своєю, дозволив нашому насиллю роздавити Тебе, і це був я, і це є кожен з нас!

О Ісусе, лікуй мене твоєю терпеливістю, оздорови мене твоєю покірністю, поверни мені зріст творіння: мій зріст малого... безмежно любленого Тобою!

Отче наш... та Богородице Діво...

⁴ Лк. 22:53.

⁵ Ів. 1:10-11.