Психолог радить

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО  ПОМ`ЯКШЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ДЛЯ ДИТИНИ

 

Яким чином батьки можуть допомогти дитині адаптуватися в нових умовах життя?

Насамперед дорослі повинні докласти зусиль для того, щоб у дитини зникло побоювання дитячого садка, з'явилася довіра до вихователя. Першим кроком до цього є встановлення позитивного контакту між батьками та вихователями.

Заради спокою дитини, яка дуже чутлива до емоційного стану дорослого, батькам необхідно висловити радість із приводу того, що малюк уже стає дорослішим і ходитиме в дитячий садок, як і всі діти, що вже підросли. Водночас бажано підкреслити, що вихователька добра, любить дітей. Зі свого боку педагог із задоволенням відмічає, яка чудова дитина прийшла до групи, розповідає про цікаве й веселе життя дітей у дитячому садку. Доцільно, щоб перша зустріч відбулася на прогулянці: присутність сторонньої людини, а особливо чужої мами, на вулиці не травмує інших дітей, водночас як її перебування у груповій кімнаті викликає у них занепокоєння. До того ж обстановка майданчика, рухливі ігри дітей дають змогу батькам піти із садка непоміченими дитиною. З другого боку, на майданчику дитина має змогу спостерігати гру вихователя з дітьми, погратися одночасно з мамою та вихователем.

Важливо, щоб близький дорослий викликав у малюка бажання виконати прохання педагога, спонукав до спільної з ним гри («Допоможи тьоті Наді нести іграшки», «Принеси книжку виховательці», «Кинь тьоті Наді м'яч»).

Кожну дію, що дитина виконує, слід підкріплювати емоційним схваленням з боку дорослого: «Молодець, Наталочко, допомагаєш виховательці!», «Як добре Сашко з тьотею Надею грається!» Таким чином у дитини з'являється інтерес до вихователя, поступово формується позитивне ставлення до нього, що є запорукою спокійного стану малюка після розлуки з батьками.

 

 

                                                                   Практичний психолог ДНЗ № 13

 

 

 

 

 

 

Пам'ятка для батьків (адаптація дитини):

«Дозвольте дитині насолоджуватись дитинством!»

1.      Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом (перегляньте режим дня: спокійне засинання не пізніше 21-ї години).

2.      Зранку не згадуйте вчорашні прорахунку, не вживайте образливих слів.

3.      Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, провини дитини у цьому немає.

4.      Відправляючи дитину до дитячого садка, побажайте їй успіхів, скажіть декілька лагідних слів (без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!..»

5.      Говоріть з дитиною спокійно.

6.      Протягом дня знайдіть (постарайтесь знайти) півгодини для спілкування з малюком. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

7.      У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

8.      Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, перенавантаження.

9.      Знайте, що діти люблять казки (для даного віку - у віршованій формі) перед сном, або мамину пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь робити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити.

10.  Недопустимо висловлювати дитині співчуття в тому, що її змушені водити до дитячого садка (Слідкуйте, щоб атмосфера походу в дитсадок нагадувала похід в гості, чи інший захід, який є заохочувальним за успіхи, проявом піклування про дитину, бажанням покращити її дозвілля).

11.  Зруйнуйте попередній стереотип ранкового спілкування з дитиною, замініть його новим (приємним для дитини) ритуалом:

спільне чаювання;

-обігравання підйому за допомогою іграшок;

-цікаві розповіді і спостереження по дорозі в дитсадок...

Дорослий має пам'ятати, що дитина не здатна (в силу вікової психофізіології) відразу негайно виконати ту чи іншу вказівку. Категорична вимога - важка для дитини і може викликати сльози, відмову коритись. Відстоюючи свою особистість, психіка малюка стає ранимішою, ніж на попередніх вікових етапах розвитку, а тут, додатково до навантаження кризи третього року життя, - вантаж адаптації до дитсадка. Все те, що ви спостерігаєте - це наслідки адаптації, її «ціна» і «плата» для дитини. Від вас залежить, щоб ця «плата» була мінімальною, і не прийшлось лікувати нанесені дитині травми все життя.

12.  Гарний настрій мами, терпимість до дитячих помилок, відмова від наказів, погроз, докорів (авторитарної моделі спілкування) - основа гарного самопочуття малюка протягом дня.

Нехай кожен новий крок у вашому з малюком житті буде мудрим,впевненим.                           

                                                           

                                                                    Практичний психолог ДНЗ № 13

Поради батькам майбутніх першокласників


1. Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина буде говорити так, як Ви.Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють.Виявляйте готовність слухати.Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не за¬бувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полег¬шить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вмінняслухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчи-ти малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності¬, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його ви¬конання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.


Рекомендації психолога для батьків першокласників

•Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

• Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

• Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

• Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

• Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.

• Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

• Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

• Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви.Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.


buklet_dlja_roditelej.pdf
Ігри для дітей та батьків першокласників.pdf