11 лютого американський історик та письменник Тімоті Снайдер приїздив до нашого міста. Зокрема, під час візиту науковець відвідав острів Хортиця.
"А хто це?"- питає дехто.
Професор Єльського університету. Фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, історії України, Польщі, Росії. Займається переважно історією XX століття. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та голокосту.
Тімоті Снайдера знають як великого друга України. В перші ж дні російської агресії у 2014 році він виступив з її засудженням і до сьогодні продовжує на різних світових форумах та майданчиках підтримувати українську боротьбу за незалежність та суверенітет.
Ми, працівники бібліотеки педагогічного фахового коледжу Хортицької національної академії, пишаємося тим, що маємо в нашій книгозбірні дві його книги.
Тімоті Снайдер “Чорна земля. Голокост як історія і застереження”.
Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує читачу новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд – і від того ще страшнішою.
Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє.
А з графічним романом "Про тиранію" треба ознайомитись, на наш погляд, всім громадянам України, від старшокласників до людей похилого віку. Інтелектуальний посібник в доступній, переконливій і лаконічній формі
дає нам уроки протистояння сучасному авторитаризму. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції ослаблення демократії та пише про громадянську відповідальність кожної людини за теперішні історичні процеси.
Пропоную ознайомитись із чудовим, глибоким і змістовним відгуком Галини Новосад на книгу Сингаївського "Дорога на Асмару" і включити цей роман у свій план читання.
Я дуже довго читала цю книжку, майже два тижні. І не тільки через її солідний обсяг - понад шістсот сторінок. Текст цього твору настільки щільний і густий, що його неможливо легко проковтнути. Навпаки, для розуміння прочитаного деякі абзаци доводилося перечитувати по кілька разів. Але я пройшла цей шлях і зараз можу вже розповісти про свої враження від роману Сергія Сингаївського Serhiy Synhayivsky «Дорога на Асмару» від Видавництво "Комора" та про думки, які він збурив у моїй голові.
Сюжет роману обертається навколо трагічних подій кінця ХХ століття в Ефіопії - війни та штучного голоду. Тож я почну свою розповідь з історичного тла, аби ви мали уявлення про картину розвитку подій. Історія Ефіопії сягає давніх часів ще від Аксумського царства, яке на початку нашої ери було могутньою державою, однією з перших у світі, яка прийняла християнство за офіційну релігію. Далі було ще багато важливого й цікавого, але я зупинюся вже на подіях ХХ століття, які мають безпосередній стосунок до описаного в романі. У 1935 році Італія розпочала італо-ефіопську війну і в 1936 році проголосила створення Італійської Східної Африки, яка включала Ефіопію, Еритрею та Сомалі. Під час Другої світової війни ефіопський монарх у вигнанні Хайле Селассіє звернувся до Ліги Націй за допомогою у боротьбі з італійською окупацією. І у 1940-1941 роках британські війська разом з ефіопськими партизанами звільнили Ефіопію від італійців. У 1941 році Хайле Селассіє повернувся до Аддис-Абеби та відновив свій статус керівника держави. Після війни, у 1950 році, ООН ухвалила рішення створити федерацію між Еритреєю та Ефіопією. Однак у 1962 році Хайле Селассіє анексував Еритрею, скасувавши її автономний статус, що призвело до початку збройної боротьби за незалежність. Еритрейці розпочали партизанську війну проти ефіопської армії. Та у 1974 році в Ефіопії стався військовий переворот і до влади прийшла марксистська військова хунта на чолі з Менгісту Хайле Маріамом. В Ефіопії почався червоний терор, тисячі людей були вбиті, заарештовані або зникли безвісти. Репресії включали масові страти, тортури та переслідування опозиції. Як ви розумієте, все відбулося за сприяння і підтримки СРСР, який мав у цьому свій політичний інтерес. На тлі цього ще більше загострилася боротьба еритрейців за свою свободу. Громадянська війна значно ускладнила ситуацію з продовольством і в середині 80-х років в країні почався голод. Центральний уряд Ефіопії проводив політику, яка включала блокаду районів, контрольованих повстанцями, що додатково погіршувало доступ до продовольства. Їжа стала зброєю.
Ця гуманітарна катастрофа привернула увагу всього світу. Багато міжнародних організацій розпочали масштабні кампанії з надання продовольчої та медичної допомоги. Зрозуміло, що і Радянський Союз, який мав свої політичні інтереси в Ефіопії та активно надавав режиму Менгісту військову допомогу, долучився до цього процесу. До Ефіопії з СРСР потягнулися каравани з продовольством. А ще туди відряджалися люди, які мали здійснювати логістику наданої допомоги. Одним з учасників цієї місії був випускник КДУ, перекладач Сергій Сингаївський, який став свідком небувалого голоду, спричиненого «соціалістичними перетвореннями» і війною режиму проти борців за незалежність Еритреї. Через кілька десятиліть потому, на основі побаченого, пережитого та переосмисленого, він напише обʼємний, глибокий, насичений деталями роман про ці, маловідомі широкому загалу, події.
Головний герой роману - двадцятисемирічний перекладач Андрій Волинський. Він підписав контракт на службу в Ефіопії задля того, аби заробити на омріяну квартиру в Києві, де він з молодою дружиною Катериною планує звести своє родинне гніздо. Надворі 1984 рік, Радянський Союз переживає часи владної турбулентності, один за одним змінюються керівники держави, в повітрі вже відчуваються легкі нотки запаху свободи, але до справжніх революційних змін ще добрих пів десятиліття. Андрій начебто має цивільний статус у цій місії, але, прибувши на місце служби, розуміє, що насправді тут все підпорядковане військовим і його робота тут теж буде тісно повʼязана з обмеженим контингентом радянських збройних сил у цій африканській країні.
Основою роману став щоденник Андрія, в якому він детально описує все, що відбувається на його очах та свої думки щодо побаченого. Його розривають внутрішні суперечності й згодом він усвідомлює всю цинічність та жорстокість дій, як ефіопської влади, так і свого безпосереднього керівництва. Але все це є тлом, на якому розгортається його особиста життєва драма. Несподіване кохання кардинально змінює життя Андрія та змушує дивитися на світ іншими очима.
Паралельно з описом ефіопських подій автор розгортає іншу сюжетну лінію. Її дія відбувається в Києві у 2012 році. Основний герой цієї лінії Микита Нефьодов, молодий і перспективний дизайнер, представник так званої «золотої молоді». Його батько - колишній військовий розвідник з великими можливостями та звʼязками, тож двадцятип'ятирічний хлопець має все, про що лише можна мріяти: квартиру-студію у центрі столиці, престижну машину, щедрих замовників. Але життя не завжди лагідне й безхмарне. Після важкої онкології помирає мати Микити. Згодом, перебираючи мамині речі, хлопець знаходить зошит із записами, зробленими невідомим йому чоловіком у вісімдесятих роках в Ефіопії та фотослайди, що ілюструють описане. Ця знахідка спонукає Микиту до приватного розслідування та змушує багато чого зрозуміти й переосмислити. А ще вона відкрила скриньку Пандори з ланцюжком незворотних подій.
Як я вже писала, читання цього роману далось мені нелегко. Особливо напочатку. Опис подій, стилізований під щоденник Андрія Волинського, був дуже важким для сприйняття. Там багато деталей перемішаних з роздумами, які інколи перескакують в минуле, а потім знов несподівано повертаються до опису ефіопських подій. А ще там дуже багато описів особливостей служби, життя та побуту різних підрозділів радянських військ, з якими доводилося співпрацювати Андрієві. Читати такий стиль непросто, але його необхідність є логічною. Все викладено саме так, як писала б свої «шляхові нотатки» реальна людина в схожих обставинах. Тож використання такого прийому надає твору реалістичності. Основний текст, який ведеться від третьої особи, читати значно простіше. Але це теж не надто легке читання. Адже опис тих страшних подій, що супроводжувалися страхом, голодом насиллям та смертю, не може не викликати гнітючих емоцій. Але така вже тема цієї книжки.
Конфлікт між Ефіопією та Еритреєю дуже нагадує екзистенційне протистояння українців зі своїми вічними заклятими «братами». Виходячи за часові межі подій роману, мушу сказати, що у 1991 році еритрейські повстанці таки здобули перемогу. Офіційно Еритрея стала незалежною державою, але відносини з Ефіопією залишилися напруженими, що призвело до нової війни у 1998-2000 роках. Пострадянські війська знову стали учасниками цього конфлікту. Але на цей раз за ефіопів воювали російські льотчики на Су-27, а українські пілоти на Міг-29 були на стороні еритрейців. Очевидно, саме ці події можна вважати символічним початком відліку російсько-української війни.
Сергій Сингаївський написав дуже потужний, цікавий та пізнавальний твір. Важливість його для розуміння історичних процесів, усвідомлення політичних впливів та інструментів примусу, важко переоцінити. З одного боку це роман, літературна вигадка, але з іншого - це реальні історичні свідчення очевидця подій. І в цьому величезна сила цього фундаментального твору. Якийсь особливий символізм є в тому, що нащадок тих, хто помирав з голоду посеред родючих українських чорноземів став безпосереднім свідком штучного голоду в Ефіопії, який створили послідовники тих, хто влаштував його тоді в Україні. Якесь пекельне замкнене коло, яке неодмінно треба розірвати. Бо, як сказав герой роману «Дорога на Асмару», коли після злочину не настає кара, світ втрачає свою справжність. І це беззаперечна істина!
В нашій бібліотеці є видання , в якому зібрані відгуки Галини Новосад на прочитані книги. Воно може стати гарним навігатором у морі нових книг для вдумливого читача. Пропонуємо ознайомитись із книгою Галини Новосад "Книгосад", яка подарована нам авторкою.
Анастасія Левкова. За Перекопом є земля.
Роман про Крим. Читаючи книгу, ще раз розумію, що не можна віддати Крим ворогу, що він наш, український. Це пройшло через серце і душу, коли познайомилась із героїнею, прожила разом з нею дитинство на півострові, серед українців, татар, росіян, німців, євреїв і греків. Шкільні і студентські роки, становлення її особистості пройшло в 90- ті - 2000 -ні роки. Гарна освіта і цікава робота, активна громадська діяльність, непрості любовні стосунки, в сім'ї теж дуже непросто, є свої "скелети в шафі". А ще дівчина просто любить свою землю, її багатонаціональну культуру. Прийшов 2014-й, і Оксана не має ілюзій щодо цілей "вєжлівих людей". Останні сторінки книги - це хроніка подій у Криму у перші дні і місяці анексії. Це розповідь ізсередини, бачення тих подій очима корінних жителів.
Щиро вдячна авторці. Левкова Анастасія — українська письменниця, редакторка, журналістка, менеджерка літературних проєктів. Членкиня українського ПЕН-клубу. "Я людина книжна",- каже про себе Анастасія.
Мене особисто дуже вразив і зацікавив роман. Прочитала подяки авторки всім, хто їй допомагав у написанні книги, і прийшло розуміння, як багато вона працювала, перш ніж представити на суд читача свій твір.
Історичним, етнографічним і інтелектуальним назвав роман "За Перекопом є земля" літературознавець Ростислав Семків. Але при цьому я хочу додати, що мені читалося дуже і дуже легко. Тому запрошую всіх друзів нашої бібліотеки до читання. Дякуючи благодійницям Олені Сичевській і нашій випускниці Дарині Ставицькій маємо у книгозбірні педагогічного фахового коледжу Хортицької національної академії два примірники.
Ловіть добірку б е з о п л а т н и х сучасних українських книг для дітей та підлітків — гарна можливість провести літні канікули із користю та у сімейному колі.
*Видання, які ми описали нижче, доступні в аудіоформаті, чи в форматі електронної книги (останні ви знайдете в додатку «Бібліотека для всіх» / Library for all: https://cutt.ly/PwYVCCQA. Після завантаження додатка, введіть назву бажаної книги через пошук):
ВИДАННЯ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
А у д і о к н и г и:
«Таємні історії маленьких і великих перемог», авторка Таня Стус: https://tinyurl.com/37zrc72m
«Чубзики», автор Сергій Лоскот: https://cutt.ly/twYV11ge
«Золотий павучок», автор Іван Малкович (книжка доступна в озвучці автора у телепрограмі «Казка з татом»): https://tinyurl.com/y5mad6ua
Е л е к т р о н н і к н и г и на «Бібліотека для всіх»:
«Коляда з лицарями», авторка Ольга Купріян
«Триматись за руки, сестричко», авторка Оксана Лущевська
«Кожна грудочка землі», авторка Ольга Войтенко
ВИДАННЯ ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
А у д і о к н и г а:
«Абетка війни», автори Євген Степаненко, Соломія Степаненко: https://cutt.ly/dwYV77yZ
Е л е к т р о н н і к н и г и на «Бібліотека для всіх»:
«Діти повітряних тривог», авторка Лариса Денисенко
«Ми живемо на краю вулкана», авторка Nadiyka Gerbish
ВИДАННЯ ДЛЯ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
А у д і о к н и г а:
«Дитя песиголовців», автор Володимир Арєнєв: https://cutt.ly/BwYBe0na
Е л е к т р о н н і к н и г и на «Бібліотека для всіх»:
«Яблука війни», авторка Nadiyka Gerbish
«Пси, які приручають людей», авторка Олена Максименко
«Зеро», авторка Юлія Ілюха
Усі видання увійшли до нашого тематичного посібника: «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та МИР». А отже, ви не просто зможете читати з дітьми українську літературу безоплатно, а й підтримаєте емоційний стан, та обговорите тяжкі питання війни з дітьми: втрати, евакуацію, розлука з рідними.
Більше про посібник, а також як саме як працювати із запропонованими книгами, ви знайдете за посиланням: https://bit.ly/3RbDy84
_________________
Проєкт реалізується лабораторією дитячого читання « БараБука» НЦ «Мала академія наук України», ГО "Смарт освіта" завдяки Український інститут книги
Шановні наші читачі, поціновувачі сучасної української художньої літератури! Пропоную прочитати роман Сергія Сингаївського "Дорога на Асмару". Сюжет його заснований на реальних подіях 1984-1987-их років в далекій африканській країні Ефіопії під час війни за незалежність Еритреї. Майже ніхто не пам'ятає нині про ті події, про пряму участь в них СРСР. А вони так нагадують те, що відбувається зараз в Україні. В епіцентрі боротьби з голодом опиняється молодий українець, перекладач транспортного загону. Після першого шоку від картин людських страждань і насильства, перших випробувань екзотикою, спокус і розчарувань, він усвідомлює, що його країна підтримує братовбивчу війну і накачує зброєю кривавий режим. Історія кохання, що народжується серед голоду і війни, захоплює і інтригує читача.
Друга, сучасна лінія роману тісно переплетена з першою. Сімейна таємниця, про яку дізнався молодий архітектор, не відпускає читача, манить швидше дістатися розгадки.
На сторінках роману історія нашої країни, роздуми про долю народу і кожного з нас, кохання, зустрічі і розлуки...
Твір Сергія Сингаївського багато мені розповів, нагадав, іще раз спонукав до роздумів про нашу історію, необхідність боротьби за незалежність.
Щиро раджу читачам нашої бібліотеки прочитати "Дорогу на Асмару"! Не пошкодуєте!
“«Дорога на Асмару» — це не тільки політичний детектив у традиції Грема Гріна, а й, можливо, єдиний у світовій літературі великий епос про штучний голод в Ефіопії, Голодомор-2 за сталінським зразком (як із жахом відкриває головний герой). Водночас це чи не перший великий роман про участь українців у колоніальних війнах СРСР, написаний з українського погляду, — і, парадоксальним чином, саме такий погляд несподівано забезпечує той найбільш універсальний ключ до трагічних таємниць Еритреї, що на нього Захід від 1985 року й донині так і не здобувся…” –так сказала про цей роман Оксана Забужко .
25--ого січня 2024 року 150-та річниця від дня народження відомого англійського письменника Вільяма Сомерсета Моема. Він також знаний як англійський дипломат і аналітик Інтелідженс сервіс. Біографія його дуже цікава, повна різноманітних подій, подорожей, знайомств із видатними людьми, вражень. Мабуть, тому його творчість багато років захоплює читачів в усьому світі.
В нашій бібліотеці твори Моема завжди користувались великим попитом. Не стоять довго на полиці ні зібрання його творів, ні окремо видані романи, повісті. Сьогодні хочемо звернути вашу читацьку увагу на видання оповідань Сомерсета Моема "Людина зі шрамом" англійською мовою. Книга допоможе у вивченні англійської мови, засвоєнні лексичних норм і граматичних структур, вдосконаленню читання і спілкування. Навчальне видання оснащене вправами і словником, стане добрим помічником усім, хто бажає вдосконалити свої знання іноземної мови. Запрошуємо до читання і навчання.
У ці дні, у 90-ту річницю Голодомору 1932-1933 років, згадуємо всіх невинних жертв злочинного більшовистського режиму. Саме зараз на моєму столі книга спогадів талановитої , самобутньої української письменниці Докії Гуменної. Її нелегкий життєвий шлях, її письменницька доля вражає. Докія Гуменна мало відома на батьківщині. Писала щиро і чесно, а це не потрібно було радянській державі.
Ось свідчення авторки роману "Дар Євдотеї" про геноцид нашого народу у 1932-1933-ому роках.
"Тож був рік найжахливішого розгасання голоду, жнива смерті. Виморочні села... В газетах "жіть стало лучше, жіть стало веселей", а залізничні станції облягали вошиві, з клунками, селяни, що здолали виповзти із села і кудись їхали світ за очі. Моторошні чутки із села просочувалися, але переказувалися пошепки. Письменники вже не їздили у творчі відрядження, а тільки довірені члени партії... із "спеціяльними" завданнями. Міста були острівцями серед моря голоду.
Всіх, до кого мала я доступ, питала: що це діється? Куди їдуть всі оці селяни, і чому вони не їдуть, а сидять під вокзалом на землі - у дощ, у сніг, у морози? Хто винен? Хто це робить? Бо ніяк не містилося мені в голові, щоб так безглуздо сама держава видушувала своїх же громадян.
...я ніяк не могла зрозуміти, чому це продуцент хліба вмирає без хліба. Де в цьому логіка? Яка мета цього? Чому хліб зостався на полях незібраний, а ті що мали його збирати, гинуть у селах та на вокзалах ? Чому взятий на своєму ж полі колосок, вирощений своїми ж руками, - кримінальний злочин?"
Це дуже незвичайне видання.
Збірка вражень про прочитані книги. Не рецензій, не літературознавчих оглядів, а саме вражень, психологічних роздумів над прочитаними творами українських і зарубіжних авторів.Читання цієї книги - як живе спілкування із вдумливим, глибоко мислячим читачем. Розповіді Галини Новосад допоможуть вибрати у сучасному морі видань саме те, що припаде вам до душі. Читання вражень авторки - це спілкування із однодумцем, так же, як і ти, залюбленим у книги.
Вдячні пані Галині за подарунок! Бажаємо нових читацьких відкриттів, творчої наснаги, і ПЕРЕМОГИ!
Цю книгу я хотіла прочитати дуже давно. Відкладала. Знаходилось щось цікавіше, простіше. Почала, як виявилось, перед самим початком війни. Після 24-го лютого читалися тільки новини. Новини, новини, новини...Розум відмовлявся сприймати щось інше... А потім виявилось, що книга не просто так попала мені до рук саме зараз.Адже вона вже не тільки про колишній СРСР, вона про сучасну росію.
"1984"(відомий також під назвою «Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий») — антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла.
Перші півстоліття після виходу в світ цей роман сприймався як ядуча сатира на комуністичні режими. Але зараз пророчі деталі сконструйованого Орвеллом світу стають реаліями сучасного декомунізованого глобалізованого світу.
Транснаціональні корпорації, пропагандистські медіа і соціальні мережі ніби взяли на озброєння фантастичні знахідки Джорджа Орвелла: «Великий брат стежить за тобою», «Свобода – це рабство», «Мир – це війна».
Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе. Є найвідомішою і найцитованішою антиутопією у літературі і стоїть в одному ряду з «Ми» Євгена Зам’ятина, «Прекрасним новим світом» Олдоса Гакслі і «451° за Фаренгейтом» Рея Бредбері.
У 2009 р. впливова британська газета «Таймс» оголосила роман «1984» найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років.
Були часи, коли роман «1984» сприймався настільки революційним і здавався настільки політично небезпечним, що був заборонений деякими бібліотеками Сполучених Штатів, не кажучи вже про тоталітарні режими.
Цей роман обов'язково треба прочитати.
Авторка видання Анастасія Ступула – засновниця громадського об’єднання Happy Today, що займається просвітницькою діяльністю на тему аутизму. Ілюстрації створила Катерина Покладова.
У виданні доступно пояснено фізичне й ментальне різноманіття людей та розкрито основи толерантного спілкування. Книга розрахована на вивчення у супроводі педагога.
Всі бажаючі можуть ознайомитися з цією книгою в нашій бібліотеці.
«Це книга про любов. У ній нема жодного слова на «лю...», але вона про любов», – так починається анотація до книжки Тамари Горіха Зерня. А після анотації вже не зупинитись. Цей роман про війну, щирість, страх, а головне – надію.
«Доця» — відзначена премією "Книга року BBC-2019", Шевченківська премія - 2022 з літератури.
Ця книга має бути прочитана багатьма українцями. Аби ми ніколи не забували про хлопців, дітей, жінок, тварин, що загинули та продовжують гинути. Аби ця пам'ять так в'їлася нам у мозок, щоб навіть думки не було про пробачення.
Якщо у вас виникне бажання прочитати, можете отримати її в нашій бібліотеці.
Василь Шкляр – один з найвідоміших письменників сучасної України. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Він є лауреатом багатьох літературних премій, але найдорожча з них – народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як в 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка.
З культового «Чорного ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера».
«Характерник» – найдивовижніший роман Василя Шкляра.
Характерник: роман – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. – 304 с.
У другій половині XVII століття в Запорjзькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника: він на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність із життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну, гру з Москвою.
Книга “ДНК” – це спроба зазирнути до коріння своїх предків та знайти відповідь на одвічне питання: коли український народ отримає спокійне й щасливе життя на своїй землі?
Андрій Кокотюха, Фоззі, Володимир Рафєєнко, Юрій Винничук, Макс Кідрук, Ірена Карпа, Сергій Жадан створили дуже різнопланові новели, героїв яких розкидано по різних куточках України та за її кордоном. Вони розмовляють на різних мовах, тонуть у вирі революційних хвиль або радянського терору, проте їх об’єднує одне: всі вони – носії української свідомості, які знаходяться у пошуках свободи своєї Батьківщини.
Прочитайте цю грандіозну родинну сагу - вона того варта.
Пропоную вам добірку бестселерів, які можна прочитати українською мовою.
Крістін Генна "Соловей"
Чи знаєте ви, яку роль відігравали жінки під час Другої світової війни? На що їм довелося йти, щоб зберегти власне життя, та життя тих, кого вони люблять? Книга американської письменниці Крістіни Грей “Соловей” відтворить події тих часів у Франції, про які ви не прочитаєте в жодному підручнику з історії.
Двом сестрам, Ізабель та В’янн, довелося пройти довгий шлях боротьби. Одна з них жила разом із ворогом, адже лише в такий спосіб могла врятувати своїх дітей, інша — приєдналась до партизанів. Обидві героїні — прояв справжньої любові та відданості, які на тлі страшних подій зуміли дійти до перемоги.
Якщо ви любитель книжок, написаних на основі реальних подій, тоді ця книга прийдеться вам до душі.
Айн Ренд “Атлант розправив плечі”
В 1957 році світ вперше побачив антиутопічний роман Айн Ренд “Атлант розправив плечі”. Лише через три дні після появи на ринку він зайняв 6-у сходинку в списку бестселерів The New York Times. Саме цю книжку назвали в 1991 році другою після Біблії, яка спричинила поштовх до змін в житті американських читачів.
Українською мовою книга вийшла лише у 2015.
“Атлант розправив плечі” можна назвати однією із найскладніших книг для сприйняття. Влада намагається побудувати соціалізм, але промисловцям та бізнесменам це не подобається. Однак є людина, яка може допомогти в цій ситуації, і це — нікому не відомий Джон Голт. Він залишається таким навіть тоді, коли з’являється на сторінках книги як дійовий персонаж. Його роль — показати, що, окрім емоцій, у людини є розум, який може допомогти їй знайти правильні рішення.
Ентоні Дорр “Все те незриме світло”
Десять років, присвячених написанню зворушливій історії про сліпу дівчину із Франції Марі-Лор та німецького хлопця із дитячого будинку Вернера, увінчались для автора роману “Все те незриме світло” Ентоні Дорра успіхом. За рейтингом USA Today бестселер зайняв перше місце, а ще — отримав Пуліцерівську премію та став кращою книгою за версією газети The New York Times.
Франція, Друга світова війна, під час якої головні герої намагаються вижити та врятувати своїх близьких. Усі випробування, які випадають на долю, змінюють їх, дають надію та забирають її.Однак протягом усієї розповіді Дорр дає зрозуміти читачу, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується, і будуть ті, які пережили весь жах заради світлого майбутнього та мирного життя.
Книги про російсько - українську війну, які допоможуть зрозуміти, що відбувається зараз.
«„Світлий Шлях“. Історія одного концтабору», Станіслав Асєєв
Станіслав Асєєв – український письменник і журналіст, що жив і працював в окупованому Донецьку. У 2017 році Асєєва викрали бойовики ДНР – і два роки тримали у в’язниці, яка насправді виявилася концтабором. Щоб вижити, Асєєв почав писати книжку про свій досвід – вона вийшла у 2020 році, за неї автор дістав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Чесно, відверто й моторошно Асєєв описує своє перебування у в’язниці в колишньому донецькому артцентрі «Ізоляція», де відбуваються жахливі речі.
Один з найцікавіших українських письменників
Артем Чех має досвід військового. Вперше він пішов у ЗСУ у 2015-му й рік пробув на фронті, вдруге опинився там у лютому 2022-го. Книжка «Точка нуль» вийшла у 2017 році й стала осмисленням досвіду, який на той час 32-річнй Артем, чоловік, батько та людина без будь-якого військового минулого, отримав на війні. Без пафосу й перебільшень, чесно й відверто Артем малює образ сучасного українського військового, розповідає воєнні історії з певним гумором та іронією.
«Сліди на дорозі» ,
Валерій Ананьєв
Валерій Ананьєв - єдиний у цій добірці
непрофесійний письменник. Він десантник, блогер та мандрівник, ветеран російсько-української війни, що брав участь у боях за Слов’янськ і Дебальцеве. Книга «Сліди на
дорозі» – його дуже особистий досвід, брутальний і чесний. Ананьєв описує війну в деталях і кольорах та справді допомагає зрозуміти, що відбувалося на сході нашої країни, починаючи з 2014 року. До речі, 24 лютого, з початком повномасштабної війни, Валерій доєднався до лав ЗСУ – тож, можливо, після перемоги нас чекатиме нова книга.
Знайдіть час, щоб прочитати ці твори!
Крізь об’єктив камери Максим встиг побачити снайпера... Старенька Ганна ніби наново переживала події свого дитинства... А десь в іншому часі, далеко на захід від Києва, молодий боєць і його кохана разом зустрічали сонячний ранок...
Ніхто з них ще не знав, що примхлива доля змінить їхні життя назавжди, озиваючись навіть крізь небуття.
В історичному романі "Крізь небуття" час єднає у химерному плетиві воїнів УПА, радянських військових та їхніх нащадків, й усі ниточки сходяться до точки неповернення, точки усвідомлення: час нарешті засвоїти невивчені уроки історії.
В основу роману покладено реальні події.
Цей роман написала українська письменниця Марія Рута. Натрапила на оголошення про продаж її книжок у Фейсбуці. Ключовими в ньому для мене стали слова: "Отримані кошти будуть направлені на допомогу нашим ЗСУ". Дарую книгу нашій бібліотеці і сподіваюсь, що вона знайде своїх читачів.
Читаймо про історію нашого народу, боремося за гідне майбутнє!
Щороку 8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, присвячений вшануванню жертв Другої світової війни. Пропоную добірку книг, які допоможуть нам подивитися на війну інакше, а також дізнатися чимало того, що раніше замовчувалось.
Світлана Алексієвич «Останні свідки. Соло для дитячого голосу»
Збираючи історії від реальних людей, цій нобелівській лауреатці вдалося написати зворушливу й жахливу своєю правдивістю книгу.
Історії, що розповідають про дітей, на очах яких меркли життя їхніх близьких, які дорослішали у зовсім юному віці, не можуть не вразити своєю чуттєвістю і щирістю.
Дивовижно, як, здається, вустами тих, хто нічим не винний та найменш пригожий під час битви, промовляється свята, та ще досі не осягнена істина: Війна – страшна трагедія…
Сергій Плохій «Забуті покидьки східного фронту»
Якщо й звертатися до наукових свідчень і фактів про реальні події Другої світової, при цьому прагнучи захопливого і карколомного читання, то ця книга відомого історика та професора Гарвардського університету точно є такою!
На основі розсекречених архівів, автору вдається докладно і популярно пояснити, як після допомоги Британії та СРСР при створенні Другого фронту для протистояння нацистській окупації Америка залишилася за «Залізною завісою», і чого боявся уряд країни-переможниці, що усіма силами намагався відділитися від решти світу.
Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу»
Безумовно, не можна не згадати про тих, хто опинився в полоні, і, будучи у концтаборах, піддавався жорстокому нелюдському знущанню. Саме про таких людей ця книга.
Будучи відомим психотерапевтом, 1942 року Віктор Франкл сам потрапляє до когорти «знедолених» і, терплячи так само голод та насилля, досліджує людську психологію, аналізуючи, що ж тримає цих бідних і принижених людей у цьому житті.
Те, що ховається глибоко в душі іноді немає права бути забутим. Бодай, у День пам’яті…
Пропоную огляд роману Василя Шкляра "Троща." Книга про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сюжет, який захоплює з першої сторінки. Історія зради, яка нікого не залишить байдужим. Письменник використав архівні документи, що робить роман історично достовірним. "Троща" за словами автора, створений щоб весь світ визнав, що українці не змиряться з режимом і продовжуватимуть боротися, як і раніше. Це книга, яка надихає на боротьбу за свою країну. Знайдіть час прочитати її, вона є в нашій бібліотеці.
Добрий день, шановні читачі! Пропоную ознайомитись із дуже цікавим і актуальним наразі відгуком про книгу Ремарка. Наштовхує на роздуми, з'являється бажання перечитати цей твір знову, у сучасних наших реаліях перевірити думки автора.
В бібліотеці є видання творів Ремарка різних років видання. Якщо після читання цього відгуку і у вас є бажання перечитати і переосмислити його творчість, приходьте!
Зима - найкращий час для читання. Це прекрасний момент, щоб загорнутися в теплу ковдру, заварити смачний чай та почитати книжку. Адже усім нам хочеться затишку, тепла, добра і…трішечки дива.
Пропоную вашій увазі -
книжки для зимового настрою.
О. Генрі
"Дари волхвів"
Чи не наймиліший класичний твір про подарунки. Море доброти і краплина смутку — в цьому весь О. Генрі. Хочете ви того чи ні, але ця книжка точно заразить вас святковим настроєм і любов’ю до людей.
Іван Франко "Сойчине крило"
Сповнена ностальгії та ніжності українська зимова класика. Так-так, ми теж таку маємо. Головний герой отримує листа просто у переддень одразу двох свят — Нового року і свого Дня народження. Але йому нема від кого чекати листів. Так думає він, але не його (чи вже не його?) Сойка.
Стівен Кінг "Ловець снів"
Четверо друзів володіють надприродними здібностями. Проте крім цього у них є багато спільного – наприклад, всі люблять полювання. Вони вирішують відправитися на декілька днів на Аляску – засніжений ліс, будиночок на узліссі та ніякої метушні. Проте історія, що так гарно починалася, починає розвиватися зовсім несподівано. І загрожує це всьому людству в глобальних масштабах. А найжахливіше те, що причиною загибелі мільйонів людей добра людина.
Джек Лондон "Смок Беллью"
Ця розповідь – одна із найкращих в серії історій про Північ. Художник та літератор із сонячного Сан-Франциско Смок стає золотошукачем, як і більшість героїв у творах Джека Лондона. Він дуже швидко розуміє, що таке свобода і справжнє життя, а тому не хоче повертатися назад до цивілізації. Адже попереду – стільки пригод.
Чарльз Діккенс "Різдвяна історія"
Три духи Різдва з’являються в будинку Скруджа і перевертають з ніг на голову — не будинок — ставлення похмурого чоловіка до найсвітлішого свята у році. Кажуть, що Дікенс «зробив» англійцям Різдво. Саме його історія про старого скнару, який не вмів, не хотів і не збирався святкувати Різдво, подарувала англійцям справжній дух свята. Нехай вона подарує його і вам.
Не важливо, як ви читатимете книжки з запропонованої підбірки, з кимось чи наодинці, вони обов’язково зроблять ваші зимові вечори затишними і змусять повірити у диво.
Приємного зимового читання! Усі ці книжки є в нашій бібліотеці.