Фізика

Основні вміння та навички, які повинні бути сформовані в учнів по закінченню курсу

Учень (учениця):

· називає основні етапи становлення вчення про електрику та магнетизм, його творців, основні елементи електричного кола, носії електричного заряду в різних середовищах, допустимі норми безпеки життєдіяльності людини під час роботи з електричними пристроями;

· наводить приклади практичних застосувань конденсаторів, реостатів, дільників напруги, напівпровідникових приладів та їхнє застосування у побуті й техніці;

· розрізняє ЕРС і напругу, види електропровідності напівпровідників;

· формулює закон Ома для повного кола та записує його формулу;

· може описати механізм електропровідності металів і напівпровідників р- і n-типу, p-n-переходу, обґрунтовувати вплив електричного поля на живі організми; характеризувати напруженість і потенціал електричного поля, електроємність, ЕРС джерела струму як фізичні величини; пояснити принцип дії джерела електричного струму, напівпровідникового діода; порівняти вольт-амперні характеристики резистора й напівпровідникового діода;

· здатний(а) спостерігати прояви електричних явищ у природі, відтворення ліній напруженості електричного поля; користуватися амперметром, вольтметром, дотримуватися правил роботи з ними; визначати силу струму, напругу й електроємність, оцінити похибки вимірювання; робити висновок про історичний характер фізичного пізнання;

· може розв’язувати задачі, застосовуючи формули для визначення напруженості електричного поля, ємності конденсатора, енергії зарядженого конденсатора, закону Ома для повного кола; представляти результати експерименту з дослідження електричних кіл; систематизувати знання про електричні поля та закони постійного струму; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом, передачею і споживанням електричної енергії.

· називає основні етапи становлення вчення про магнетизм, його творців, умови виникнення явища електромагнітної індукції;

· наводить приклади дії сили Ампера, сили Лоренца, закону електромагнітної індукції, дії трансформаторів, магнетиків у природі й техніці;

· розрізняє електричне і магнітне поля та джерела їх утворення, ЕРС індукції й ЕРС джерела струму;

· формулює означення сили Ампера й сили Лоренца та правила визначення напрямків їхньої дії, закон електромагнітної індукції, правило визначення напрямку індукційного струму й записує формули названих вище законів; може описати механізми намагнічування речовини, утворення ЕРС індукції; обґрунтовувати вплив магнітного поля на живі організми; характеризувати фізичні величини: ЕРС індукції, індуктивність, магнітну індукцію; пояснити принцип дії та будову генератора змінного струму, підвищувального й понижувального трансформаторів;

· здатний(а) спостерігати прояви магнітних явищ у природі; визначати напрямки дії сил Ампера й Лоренца та індукційного струму в конкретних прикладах; оцінити історичний характер становлення знань про електрику й магнетизм; робити висновок про соціальну обумовленість розвитку фізичних знань;

· може розв’язувати задачі, застосовуючи закон про електромагнітну індукцію; графічно представляти результати визначення напрямків магнітного поля, сил Ампера й Лоренца, індукційного струму; систематизувати знання про електричне й магнітне поле і їхній взаємозв’язок; досліджувати екологічні проблеми, пов’язані з виробництвом, передачею та застосуванням електричної енергії.

· називає види механічних коливань і механічних хвиль, вчених, які зробили вагомий внесок у становлення теорії коливань, види електромагнітних хвиль за їх довжиною (частотою), основні елементи коливального контуру й приймача радіохвиль;

· наводить приклади проявів і застосувань коливальних і хвильових явищ у природі й техніці, застосування електромагнітних хвиль;

· ——розрізняє поперечну й поздовжню хвилі, основні характеристики й властивості електромагнітних хвиль різного діапазону;

· формулює ознаки гармонічних коливань;

· записує рівняння гармонічних коливань і формулу періоду коливань у коливальному контурі;

· може описати основні характеристики коливального й хвильового рухів, власні й вільні коливання, коливання маятника, поширення пружної хвилі, перетворення енергії в коливальному контурі на основі закону збереження й перетворення енергії, утворення й поширення електромагнітних хвиль; обґрунтовувати механічну хвилю як особливий вид руху на прикладі передачі коливань у пружному середовищі, екологічні проблеми, пов’язані з використанням радіотехнічних пристроїв; характеризувати суть методу фізичних ідеалізацій на прикладі гармонічних коливань, швидкість поширення, довжину і період електромагнітної хвилі як фізичні величини; порівняти параметри коливань за їхніми рівняннями руху, властивості електромагнітних хвиль залежно від довжини хвилі; представляти електромагнітну хвилю схематично; оцінити внесок вітчизняної науки в розвиток радіотехніки; систематизувати знання про електромагнетизм як фізичну теорію;

· здатний(а) спостерігати коливання маятника, електромагнітні коливання, користуючись осцилографом; користуватися радіотехнічними пристроями; визначати період коливань маятника, довжину електромагнітної хвилі за її частотою; дотримуватися правил проведення спостережень коливальних і хвильових процесів, а також правил безпеки життєдіяльності під час роботи з радіотехнічними приладами; досліджувати залежність періоду коливань нитяного маятника від довжини його підвісу;

· може розв’язувати задачі, застосовуючи основні параметри гармонічних коливань, формулу взаємозв’язку довжини, періоду й швидкості поширення хвилі; представляти отримані результати графічно і за допомогою формул.

· називає основні етапи розвитку оптики як науки та прізвища її творців, розмір сталої Планка, значення швидкості поширення світла у вакуумі, повітрі й воді;

· наводить приклади застосування оптичних явищ у техніці й виробництві;

· розрізняє хвильові й квантові властивості світла; формулює закони заломлення світла, рівняння Ейнштейна для фотоефекту;

· може описати корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, обґрунтовуючи його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; характеризувати суть оптичних явищ: поширення світла в різних середовищах, розсіювання й поглинання світла, інтерференцію й дифракцію світлових хвиль, поляризацію й дисперсію світла; пояснити принцип дії квантових генераторів світла, квантово-хвильову природу світла; порівняти енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл;

· здатний(а) спостерігати оптичні явища в атмосфері, пояснюючи їхню суть; користуватися оптичними приладами, дотримуватися правил їхньої експлуатації; оцінити історичний характер становлення знань про природу світла; робити висновок про корпускулярно-хвильову природу світла;

· може розв’язувати задачі на розрахунок маси, енергії та імпульсу фотона, застосовуючи формулу Планка та рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

· називає основні етапи розвитку ядерної фізики та її творців, загальні параметри атомних електростанцій України;

· наводить приклади застосування радіоактивних ізотопів у виробництві та в інших науках;

· розрізняє природну й штучну радіоактивність, ядерні реакції поділу важких ядер і синтезу ядер легких ізотопів; формулює постулати Бора й записує їх;

· може описати дослід Резерфорда й механізми походження різних видів випромінювання; обґрунтовувати можливість вивільнення атомної енергії та робити висновок про сучасні екологічні проблеми її використання; характеризувати—ядерну модель атома, будову атома ядра, порівнювати властивості протонів і нейтронів; пояснити природу радіоактивного випромінювання, механізм ядерних реакції поділу й синтезу;

· здатний(а) спостерігати й користуватися фотографіями треків елементарних частинок і визначати їхню масу, енергію й електричний заряд; оцінити внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів та становлення атомної енергетики; користуватися побутовим дозиметром, дотримуючись правил роботи з ним; робити висновок про історичний характер та суспільну зумовленість розвитку фізичної науки;

· може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу взаємозв’язку маси та енергії; представляти результати вимірювання радіоактивного фону у вигляді радіологічної карти місцевості; досліджувати й узагальнювати екологічні проблеми регіону, пов’язані із природним і техногенним радіоактивним фоном та застосуванням радіоактивних ізотопів і рентгенівського випромінювання в медицині, на виробництві.

· називає прилади й матеріали, які використовувалися в експерименті;

· формулює мету й завдання дослідження, а також його теоретичні положення;

· може описати та обґрунтувати суть методу дослідження (ідею досліду);

· здатний(а) самостійно вивчити або повторити теорію роботи, самостійно зібрати установку й виконати дослідження згідно з інструкцією та в разі необхідності неодноразово повторити дослід; користуватися приладами, визначати їхні загальні характеристики, дотримуватися правил експлуатації приладів;

· може представляти результати виконання завдань за допомогою формули, таблиці, графіка; оцінювати й перевіряти ступінь достовірності отриманих результатів; оцінювати практичне значення набутого досвіду.

· називає основні етапи становлення фізичного знання та вчених, що зробили значний внесок у розвиток фізики;

· наводить приклади застосувань фізичної науки в житті сучасної цивілізації,

· в побуті й техніці;

· розрізняє фізичну й природничо-наукову картини світу;

· формулює основні положення сучасної фізичної картини світу;

· може описати зміст фундаментальних фізичних теорій; обґрунтовувати історичний характер та соціальну обумовленість розвитку фізичної науки; характеризувати провідну роль сучасної науки в розвитку людської цивілізації; оцінити вплив досягнень сучасної фізичної науки на розвиток виробництва, технологій та інших наук, у тому числі й суспільно-економічних;

· здатний робити висновок про визначальний вплив фізичної науки на розвиток сучасного природознавства;

може систематизувати знання з фізики на основі сучасної фізичної картини світу; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом.