Гробниця першого імператора династії Цінь

Теракотова армія (кит. 兵馬俑) — археологічна пам'ятка стародавнього Китаю, близько 8 тис. теракотових скульптур, розташованих у провінції Шеньсі в гробниці першого імператора об'єднаного Китаю, Цінь Ши-хуанді. Створена у 210—209 роках до н. е., знайдена в 1974 році. Належить до переліку всесвітнього надбання ЮНЕСКО.

Розташування та склад

Теракотова армія розташована на території колишнього некрополя загальною площею 98 км2. Некрополь побудований як модель імператорського палацу. Центральним у ньому є пірамідальний земляний курган, розташований біля підніжжя гори Лі, і оточений двома прямокутними землебитними валами з проходом, що первісно були заввишки 7,5-9 м. Висота кургана складає 54,8 м, але спочатку він був вищий — 115 м. Некрополь складається з групи споруд, таких як стайні та жертовники, а також імператорського парку, розташованих навколо кургана. Навколо некрополя містяться поховання майстрів, померлих при будівництві, залучених до нього злочинців, придворних, а також останки жертовних тварин. Частину придворних було вбито — вірогідно, це були наложниці імператора, вбиті його наступником Ер Шихуанді.

Теракотова армія була закопана на схід від кургана, за 1,2 км від зовнішнього валу некрополя. Зображення воїнів виготовлені в натуральний розмір, переважно від 175 см до 200 см заввишки. Офіцери зазвичай вищі. Вони різняться за зростом, формою та зачіскою відповідно до чину. Обличчя у всіх унікальні. Вірогідно, призначенням цієї армії було захистити імператора від недоброзичливих духів, які чекали його в потойбічному світі, або супроводжувати там його правління

Історія

Курган Цінь Ші-Хуанді

Будівництво гробниці описував історик I ст. до н. е. Сима Цянь у «Нотатках великого історика» через століття після її створення. Робота над гробницею розпочалася незадовго після сходження царя на трон царства Цінь у віці 13-и років, в 246 р. до н. е. До будівництва було залучено 700 000 робітників. Згідно з Сима Цянем, правителя поховали разом з цілими палацами, вежами, реліквіями, творами мистецтва, а також чиновниками. В гробниці містилася модель його володінь зі 100 річками із ртуті та відтвореним рельєфом, а стелю прикрашали зображення небесних світил. Географ Лі Даоюань через шість століть після смерті Ши-хуанді писав у творі «Шуй Цзин Чжу», що гора Лі (Лішан) була улюбленим місцем імператора завдяки покладам нефриту й золота. Тому імператор бажав, аби його поховали саме там. Помер правитель у віці 49 років, вірогідно від отруєння ртуттю.

Історія знаходження

Теракотову армію було знайдено 29 березня 1974 року групою фермерів — Ян Жіфа з його п'ятьма братами та сусідом Ван Пучжі копали колодязь приблизно за 1,5 кілометрах на схід від могильного кургану імператора Цінь на горі Лі. Це був регіон, пронизаний підземними потоками води й багатий на джерела. Протягом XVIII—XIX ст. у звітах земельних робіт згадувались знайдені навколо фрагменти теракотових скульптур, черепиця, цегла та шматки кладки. Відкриття фермерів спонукало китайських археологів, в тому числі Чжао Каньміна, провести детальне дослідження. В результаті вони виявили найбільшу з усіх коли-небудь знайдених колекцій керамічних скульптур. У ґрунті вірогідного могильного насипу було виявлено високий рівень ртуті, що підтвердило слова Сима Цяня. Над місцем розкопок побудовано музейний комплекс, найбільший розкоп накрито дахом

Історія створення

Теракотовий воїн зблизька

Скульптури для теракотової армії виготовлялись у майстернях найманими урядом робітниками та місцевими майстрами з використанням місцевих матеріалів. Голови, руки, ноги та тулуби створювались окремо, а потім збиралися воєдино. Голови складалися з двох частин, вуха додавалися окремо. По завершенні теракотові скульптури були поміщені в ями у точному військовому формуванні відповідно до звань та обов'язків.

Обличчя теракотових воїнів створювалися за декількома попередніми формами. Потім вони доліплювалися глиною, щоби надати індивідуальних рис кожній скульптурі. Спочатку фігури були розмальовані, для чого використовувалися фарби з випалених кісток (біла), пігментів оксиду заліза (темно-червона), кіноварі (червона), малахіту (зелена), азуриту (синя), деревного вугілля (чорна), кіновар-барієвого силікату міді (фіолетова) та вірогідно соку китайського лакового дерева (коричнева). Крім того використовувалися рожевий, бузковий і один невідомий колір

Китайський історик Сим Цянь про гробницю Цінь Шихуанді

Імператор звелів, щоб 700 тисяч селян і рабів збудували йому гробницю. Будівельники викопали в горі Лішань глибоку, простору яму, залили її стіни бронзою, а на підлозі відтворили контури земної поверхні і зробили ртутні річки та моря. Стелю розмалювали як зоряне небо. Всередину занесли невеликі макети царських палаців, дивовижні коштовності та рідкісні речі. Проти грабіжників налаштували луки-самостріли, освітили всю гробницю олійними світильниками, заправленими риб’ячим жиром. На похороні імператора повбивали тих його дружин, які не народили йому дітей, і поховали разом з ним. У гробницю поставили глиняні фігури воїнів у людський зріст у повному озброєнні охороняти володаря. Повбивали також усіх будівельників, щоб вони не розповіли людям про підземну гробницю та сховані в ній скарби. Потім її старанно замаскували, посадили траву й дерева, щоб надати їй вигляду звичайної гори.

Page updated

Report abuse