Олександр Конотопенко
https://orcid.org/0000-0003-3139-4527
Сергій Лапшин
https://orcid.org/0000-0002-2578-8055
DOI: 10.31652/2786-605X-2022-2-36-41
УДК 342.6:342.25
Номер: Публічне управління і право: історія, теорія, практика / За заг. ред. проф. В. В. Кононенка. – Вінниця: ТОВ «Друк». – 83 с.
Розділ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ, ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ
Опубліковано: 2022 рік
Сторінки: 36-41
Ключові слова: публічне управління, модель, централізація, децентралізація, повноваження.
Анотація: У статті на основі аналізу теоретичних розробок, практичного досвіду публічного управління проаналізовано особливості централізованої та децентралізованої моделей публічного управління в Україні.
Визначено, що централізована модель публічного управління характеризується замкненістю системи, яка формується з єдиного вищого центру в напрямку до низу з дотриманням суворих принципів єдності та чіткості розпорядника. Характерними рисами централізації є велика кількість рівнів в управлінській ієрархії, зосередження прийняття більшості рішень на верхніх рівнях управління, обмеженні участі органів управління нижчих рівнів у прийнятті рішень. Доведено, що централізація в публічному управлінні спрямована посилити організуючий момент у функціонування органів влади, спрямовувати їх діяльність у напрямку здійснення єдиної державної політики.
Водночас, в сучасних умовах демократичного, інформаційного суспільства більш ефективнішою вважаємо децентралізовану модель публічного управління, яку варто розглядати в кількох аспектах: як один з пріоритетних принципів організації та функціонування публічної влади; як стратегічний напрям державної політики; як критерій галузевих реформ; як децентралізацію державного та місцевого законодавства.
Визначено особливості застосування кожної із моделей в суспільно-політичних реаліях та адміністративно-територіальному устрої держави.
Посилання:
1. Шаповал Т. Про визначення конституційних гарантій суб’єктивних прав. Вісник Національної академії прокуратури України. 2010. № 2. С. 35-40.
2. Коліушко І., Тимощук В. Реформа публічної адміністрації на місцевому та регіональному рівнях як один з напрямів адміністративної реформи. Проблеми трансформації територіальної організації влади: зб. матеріалів та док. Київ, 2015. С. 254- 261.
3. Педько Ю. Адміністративна юстиція і компетенційні спори. Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Зб. наук. праць. Київ: Міленіум, 2004. С. 165–167.
4. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 333 с.
5. Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування: навч. посіб. для посадовців місцевих та регіональних органів влади та фахівців з розвитку місцевого самоврядування. Київ: ПРООН / МПВСР, 2007. 269 с.
6. Багмет М.О., Личко Т.М. Цінність місцевого самоврядування як демократичної форми децентралізації державно владних повноважень. Наукові праці ЧДУ. Сер.: «Держ. упр.». 2019. № 112. С. 33-38.
7. Любченко П.М. Децентралізація публічної влади: поняття, види, межі. Децентралізація в Україні: теорія та практика конституційної, адміністративної і муніципальної реформи: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. Одеса: Національний унів. «Одеська юридична академія», 2017. С. 56-59.
8. Глухачов Є.Ф. Місцеве самоврядування в Україні: особливості його правової природи. Актуальні проблеми державного управління: наук. зб. Харків: УАДУ (ХФ). 2011. № 1(9). С. 42-43.
9. Бібік Н.В., Шаповал Г.М. Аналіз міжнародного досвіду розвитку територіальних громад та визначення напрямів його впровадження в Україні. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2019. № 2. С. 5-14.