УЧАСТЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УПРАВЛІННІ СИСТЕМОЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ В США

Ключові слова: США, вища освіта, громадянське суспільство, інститути

громадянського суспільства. 

Анотація: У статті на основі широкого кола джерел та новітніх наукових досліджень здійснено аналіз участі інститутів громадянського суспільства в управлінні системою вищої освіти в США. Автором проаналізовано федеральне законодавство щодо вищої освіти та

законодавство окремих штатів. У дослідженні сфокусовано увагу, як на загальній федеральній системі управління вищою освітою, так і на управлінській системі на рівні штату та вищого навчального закладу. На цих рівнях проаналізовано й участь, роль, форми взаємодії інститутів

громадянського суспільства з органами управління в системі вищої освіти США. У роботі також вказано на загальні характеристики систем вищої освіти на рівні штатів. Визначено їх загальні риси та окремі відмінності.

Автором зазначено, що однією з найголовніших рис у системі управління вищою освітою у США є те, що до цього часу загальна політика, нагляд і навіть акредитація закладу вищої освіти залишаються децентралізованими. Визначено, що інститути громадянського суспільства (організації, асоціації, фонди тощо) взаємодіють з керівними органами на усіх рівнях управління вищою освітою. Доведено, що федеральне законодавство щодо вищої освіти не містить норм стосовно загальної управлінської системи, а спрямовано переважно на фінансову грантову підтримку як студентів, так і вищих навчальних закладів. Системи управління вищої освіти штатів мають загалом подібну структуру, у якій законодавчі та виконавчі органи штату виконують переважно фінансову, планову та координаційну функції.

Державні та приватні вищі навчальні заклади (коледжі та університети) функціонують на принципах широкої автономії. Обґрунтовано, що на університетському рівні, інститути громадянського суспільства також широко представленні. Їх представники можуть входити до правління (регентської ради, координаційної ради, ради опікунів тощо) та до сенатів університетів. На рівні управління вищим навчальним закладом важливу роль відіграє рада випускників. Вони нерідко є не тільки основними інвесторами вищих навчальних закладів, а й іноді входять в їх опікунські ради. Важливу роль в системі управління вищою освітою також відіграють стейкхолдери (зацікавлені сторони).

Посилання: 

1. Калашнікова С. А. Управління державним сектором вищої освіти в США.  Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного  управління. Київ: б. в., 1999. 19 с. 

2. Конституция Соединенных Штатов Америки. ConstitutionFacts. URL: https://www.constitutionfacts.com/content/constitution/files/USConstitution_Russian.pdf.  

3. Dr. Miguel Cardona, Secretary of Education – Biography. U.S. Department of Education.  URL: https://www2.ed.gov/news/staff/bios/cardona.html?src=hp.  

4.  Debbie Hanson, Lara Perez-Felkner, David Thayer. Overview of Higher Education (USA).  Bloomsbury Education and Childhood Studies. URL: 

http://dx.doi.org/10.5040/9781350996489.0012.  

5. Alexandra Hegji. The Higher Education Act (HEA): A Primer. Congressional Research  Service. 2016. February 8. 45 p. 

6. Филипович И. И. Система образования США. Научный вестник ЮИМ. 2017. № 4. С.  96-102. 

7. Michigan constitutional of 1963. Grand Valley State University. URL:  https://www.gvsu.edu/policies/policy.htm?policyId=4A005F9F-04C0-E859-20B2D04FCC8C107E.  

8. CRC Special Report. Michigan Constitutional Issues. A publication of the Citizens  Research Council of Michigan.  2010. August. № 360-11. P. 1-7. 

9. Cтойка О. Я. Вища освіта США та України: відмінні та спільні риси.  Науковий вісник  Ужгородського університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». 2017. Вип. 1 (40).  С. 280-283. 

10. Eliane Thaines Bodah, Brian William Bodah. Management in higher education: an  overview of public  universities practices in the United State. Revista Espaço Pedagógico. 2017. v. 24, n. 2, 14 dez. P. 250-264. 

11. Ömer Avci, Emily Ring, Lynette Mitchelli. Stakeholders in U.S. higer education: an analysis through two theories of stakeholders. The Journal of Knowledge Economy & Knowledge Management. 2015. Volume: X FALL. P. 45-54.