Офіційне відкриття Вінницького учительського інституту відбулося 14 вересня 1912 р. Інститут було засновано на загальних засадах без поділу на відділення чи факультети. Студент, який закінчував цей навчальний заклад, міг викладати будь-який предмет. Спочатку навчалося 20 студентів, надалі контингент зростав, але не сягав понад 100 осіб. Спеціалізоване викладання української мови розпочалося 1917 року за сприяння уряду УНР, саму ж кафедру створено 1932 року, тому кафедра української мови – одна з найдавніших у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

Яскравими сторінками в історії кафедри української мови є періоди, коли кафедрою керували відомий методист Л. І. Моргуліс, доктори філологічних наук, професори І. Є. Грицютенко, П. С. Дудик, Н. Л. Іваницька, Н. М. Павликівська, кандидат філологічних наук, доцент М. Т. Доленко, старший викладач М. Л. Охріменко.

Високий рівень професіоналізму – особлива риса професорсько-викладацького складу кафедри. Лекції з української мови ще в 1920-х роках читали видатний мовознавець, автор «Курсу історії української мови» (1927) професор Є. К. Тимченко та український поет М. Ф. Нарушевич. У 1944–1961 рр. українську і латинську мови викладав відомий літературознавець і мовознавець, кандидат філологічних наук, колишній співробітник АН УРСР В. М. Страшкевич, один із авторів праці «Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія» (1980), автор численних статей і рецензій.

Серед тих, хто творив і водночас примножував академічні традиції нашого університету загалом, кафедри української мови зокрема, чільне місце посідає Митрофан Терентійович Доленко – доцент, кандидат філологічних наук, який очолив кафедру української мови 1956 року. Учні доцента М. Т. Доленка пригадують, що саме він започаткував практику виїзних засідань кафедри української мови, на яких обговорювалися проблеми викладання мови в середній школі, розвитку мовлення учнів, підвищення кваліфікації учителів-словесників. У 60-х рр. з’явилися такі розвідки науковця: «Структурні типи складних прикметників у сучасній українській мові», «До питання правопису складних слів», «Вивчення стилістичних функцій складних слів на уроках в старших класах», «Славістичне мовознавство про словоскладання у слов’янських мовах та його розвиток», опубліковані в найавторитетніших наукових часописах. Виявивши певну ідеологічну заангажованість, Митрофан Терентійович розпочав тривалу роботу з діалектології української мови зі статті «Боротьба з діалектизмами в мові учнів західних областей України» (журнал «Українська мова в школі», 1953). Цю роботу продовжено на Поділлі і завершено впорядкуванням «Словника діалектної лексики Поділля» (1967) і «Фразеологічного словника Поділля» (рукопис).

У 60–80-х роках освітню роботу на кафедрі здійснювали досвідчені викладачі В. П. Луцька, Д. В. Поповський, І. С. Колесник, В .Г. Алексєєв, В. З. Кадельчук, І. І. Дацюк, Е. С. Сасинович, В. Т. Горбачук, А. Г. Кващук, С. Д. Єрмакова, М. М. Потупейко, В. М. Литовченко. Особливо потужною була наукова діяльність кафедри цього періоду. Це засвідчують не лише захищені кандидатські дисертації, а й такі видання, як монографія Е. С. Сасинович «Дієприкметники в сучасній українській мові» (1963), методичний посібник М. Т. Доленка «Вступ до мовознавства. Збірник контрольно-тренувальних вправ і завдань» (1970), підручник «Сучасна українська мова» (1964, 1974, 1987) та «Збірник вправ і завдань з української мови» (1966, 1989), підручник для 4 класу «Українська мова» (1974; перевидано 17 разів), які були випущені у співавторстві з доцентами І. І. Дацюком і А. Г. Кващуком, посібник А. Г. Кващука «Синтаксис складного речення» (1986) тощо.

З 1972 по 1994 рік кафедрою керував відомий в Україні мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи, Почесний працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Петро Семенович Дудик. У науковому доробку професора П. С. Дудика понад 200 публікацій, 15 із них – це монографії, підручники, посібники: «Неповні речення в сучасній українській мові» (1958), «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972, у співавторстві), «Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення» (1973), «Синтаксис словосполучення і простого речення» (1976, співавтор), «Словосполучення в українській літературній мові» (1998), «Просте ускладнене речення» (2002). У фундаментальній праці «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972), за загальною редакцією акад. І. К. Білодіда, професорові П. С. Дудикові належать розділи: Односкладні речення. Неповні речення. Еквіваленти речень. Приєднувальні конструкції.

Професор П. С. Дудик керував науковою школою, яка активно розробляла наукову тему «Вивчення проблем сучасної української літературної мови, її синтаксичної будови та методики викладання української мови у ВНЗ і в середній школі». Із цієї проблематики опубліковано 4 монографії та 11 навчальних посібників для вищої і середньої школи (6 посібників мають гриф Міністерства освіти і науки України), близько 200 статей, програми із фахових дисциплін для філологічних факультетів педагогічних інститутів.

У 1987−1990 рр. на кафедрі працювала доктор філологічних наук, професор Н. І. Тоцька – автор понад 100 наукових праць.

Колегою-однодумцем і водночас толерантним критиком наукових розмислів Петра Семеновича Дудика був Анатолій Гурійович Кващук – доцент, кандидат філологічних наук. У колі наукових зацікавлень А. Г. Кващука перебували питання синтаксису сучасної української мови, вивчення української мови в середній і вищій школі. Першою науковою працею Анатолія Гурійовича стала його кандидатська дисертація «Структурно-семантичні типи складних речень допустового співвідношення в сучасній українській літературній мові». Окрема грань філологічного таланту науковця – це лінгводидактика, створення підручників і навчальних посібників для вищої та середньої школи. Із щирою, непідкупною вдячністю згадують колишні студенти лекції Анатолія Гурійовича із синтаксису та історичної граматики – науково виважені, інформативно насичені і водночас приступні навіть у найбільш складних, дискусійних питаннях: обсяг члена речення, диференціація односкладних речень, відмежування їх від неповних речень, структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень, синкретичні явища в синтаксисі тощо. Елементом чи не кожної лекції були проблемні питання, мовний експеримент: викладач дбав, щоб студенти були активними учасниками колективного, емоційно наснаженого пошуку істини, а не пасивними об’єктами навчання.

Значний унесок у забезпечення навчального процесу кафедри української мови зробив кандидат філологічних наук, професор Іван Ілліч Дацюк, на якій він працював майже півстоліття. Викладацьку діяльність І. І. Дацюк успішно поєднував з науковою. У мовознавчій спадщині Івана Ілліча понад 50 праць, серед них – підручники, посібники для вищої та середньої школи, статті у фахових виданнях. За переконанням Івана Ілліча, одним із пріоритетних напрямів навчання має бути формування високої мовної і мовленнєвої культури учнів та студентів, навичок досконалого володіння словом. Цьому питанню присвячені такі його праці: навчальні посібники «Питання культури українського мовлення» (Вінниця, 2003); «Просте ускладнене речення: формування культури мовлення і пунктуаційної грамотності» (Вінниця, 2003); стаття «Формування культури мовлення учнів під час вивчення теми «Речення із звертаннями» у 8 класі» (Українська мова і література в школі, 1992). У колі наукових зацікавлень проф. І. І. Дацюка перебували питання з царини лінгвостилістичної проблематики, зокрема, дослідник аналізує образно-виражальні особливості художньої мови видатних українських митців XІX–XX ст. – Лесі Українки, І. Франка, М. Черемшини, М. Стельмаха.

З 1995 до 2005 року кафедрою керувала Ніна Лаврентіївна Іваницька, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, Почесний працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У сфері наукових інтересів професора Н. Л. Іваницької перебувають проблеми теорії категорійної граматики української мови. З ініціативи Н. Л. Іваницької та професора П. С. Дудика за сприяння провідних науковців Інституту української мови HAH України у 2002 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського була заснована наукова школа з дослідження проблем категорійної граматики. Промовистим результатом роботи наукової граматичної школи під керівництвом проф. Н. Л. Іваницької є захисти кандидатських дисертацій В. А. Тимковою, Л. В. Прокопчук, Л. М. Коваль, Н. І. Кухар, Т. В. Савчук, В. М. Каленичем, Ю. Б. Лебедь, С. Ю. Ілініч.

Друком вийшли такі монографії: «Складений присудок в українській мові» − розділ у монографії «Синтаксис словосполучення і простого речення» (1975), «Двоскладне речення в українській мові» (1986); уже на іншій кафедрі − «Синтагматика українського дієслова і синтаксичний аналітизм» (2012), «Повнозначне слово української мови в сучасних категорійних вимірах» (2017).

У колі інтересів Ніни Лаврентіївни перебувають новітні методи і прийоми викладання мови. З-під пера відомого науковця вийшли друком оригінальні одноосібні навчальні посібники для вищої школи «Сучасні теорії категорійної граматики в лінгводидактиці» (2009), «Лінгводидактична зорієнтованість сучасних теорій категорійного синтаксису української мови» (2012).

Завдяки напруженій роботі колективу авторів, очолюваного професором Н. Л. Іваницькою, вийшла серія посібників із різних розділів сучасної української мови з програмним забезпеченням, а також створено пакет комп’ютерних навчально-контролюючих програм «Україночка». Два проєкти з проблем комп’ютерного освоєння української мови під її керівництвом у 1995 р.отримали призові місця на конкурсі, організованому Міністерством освіти України та міжнародним фондом «Відродження» в рамках програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні».

У 2004 році кафедру української мови реорганізовано: створено кафедру української мови й загального мовознавства та кафедру стилістики й культури мови.

З 2004 до 2007 року кафедру української мови й загального мовознавства очолювала доцент Ольга Андріївна Павлушенко, з 2007 року – кандидат філологічних наук, доцент Наталія Михайлівна Павликівська. У цей час на кафедрі працювали кандидати філологічних наук, доценти О. А. Павлушенко, Т. С. Слободинська, А. В. Костюк, Н. І. Кухар, Л. М. Коваль, старші викладачі В. М. Каленич і В. В. Борецький, асистенти І. В. Гороф’янюк, С. Ю. Ілініч.

Новоствореною кафедрою стилістики й культури мови з 2004 до 2006 та з 2009 до 2011 рр. керувала кандидат філологічних наук, доцент Інна Яківна Завальнюк. З грудня 2006 до грудня 2009 р. (у період навчання доцента І. Я. Завальнюк у докторантурі) кафедру очолювала кандидат філологічних наук, доцент Людмила Володимирівна Прокопчук.

Завідувач кафедри – Інна Яківна Завальнюк – завершила навчання в докторантурі нашого університету й у 2010 р. успішно захистила докторську дисертацію «Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ ст.: структура та прагмастилістичні функції». Важливим є її внесок у розбудову граматичної стилістики української мови: вона встановила стилістичні та комунікативно-прагматичні вияви синтаксичних структур у мові сучасних українських мас-медіа на тлі попередніх тенденцій їхнього функціонування. Наукові спостереження й практичні надбання з досвіду викладання лінгвістичних дисциплін узагальнила в монографії «Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ ст.: функціональний і прагмалінгвістичний аспекти» (2009), навчально-методичних посібниках «Історія української літературної мови» (2010, у співавт.), «Історія української літературної мови. Тестові завдання» (2011, у співавт.), авторських навчальних програмах, у 85 наукових статтях у фахових та інших збірниках наукових праць.

Разом із І. Я. Завальнюк на кафедрі працювали доктор філологічних наук, професор П. С. Дудик, кандидат філологічних наук, професор І. І. Дацюк, кандидати філологічних наук, доценти Л. В. Прокопчук, В. В. Богатько, О. П. Кущ, Т. О. Бевз, кандидат філологічних наук, старший викладач Т. В. Савчук, старший викладач Л. В. Грущенко, асистенти Г. І. Козловська, О. П. Жаровська. Кафедра забезпечувала викладання 16 навчальних дисциплін на бакалавраті, спеціалітеті та в магістратурі: «Стилістика української мови», «Основи культури мови», «Історія української мови», «Старослов’янська мова», «Практикум з української мови», «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», «Риторика», «Ділова українська мова», «Практикум з виразного читання», «Українська діалектологія», «Українська мова з ЗМІ», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Спецкурс з української мови», «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», «Інформаційні технології вивчення української мови», «Комунікативна лінгвістика».

В епіцентрі роботи членів новоствореної кафедри перебувала розробка низки навчально-методичних комплексів-посібників для студентів факультету філології й журналістики із нововведених дисципліні дисциплін з істотним розширенням кількості годин («Риторика», «Стилістика української мови», «Старослов’янська мова», «Історія української мови» та ін.), створення лінгводидактичних матеріалів із комп’ютерним забезпеченням, упровадження комп’ютерних та інших модернізованих технологій у навчальний процес, проведення науково-практичних конференцій, конкурсів, семінарів, участь у роботі наукових конференцій, круглих столів, публікація наукових здобутків у фахових збірниках, підготовка науково-педагогічних кадрів (захист кандидатської дисертації – 2005 р., доц. В. В. Богатько) тощо.

Для оптимізації освітнього процесу з 01 вересня 2011 року розформовано кафедри української мови та загального мовознавства і стилістики й культури мови і створено кафедру української мови, повернувши колишню назву й імідж правонаступниці найдавнішого мовознавчого колективу університету, що береже пам’ять про яскраві сторінки його історії.

Упродовж 2011–2016 рр., 2017−2020 рр. кафедрою керувала доктор філологічних наук, професор Наталія Михайлівна Павликівська, а в 2016−2017 навчальному році кафедру української мови очолювала доктор філологічних наук, доцент Людмила Михайлівна Коваль.

У зв’язку з розширенням кола спеціальностей, які здобувають студенти-філологи, склад кафедри употужнився асистентом О. В. Рябошапкою, О. П. Павлюком – викладачами польської мови та асистентами В. Я. Корженком, Л. Д. Гринь – викладачами української та російської мов для студентів із Китаю та інших країн, які з 2017 р. відновили практику мовної підготовки іноземних студентів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

З 01 вересня 2020 року здійснено реорганізацію кафедр на факультеті філології й журналістики імені Михайла Стельмаха і завідувачем кафедри української мови обрано кандидата філологічних наук, доцента Наталію Юріївну Родюк. Кафедру поповнили науковці з кафедри методики філологічних дисциплін і стилістики української мови. Сьогодні кафедра української мови має у своєму складі докторів філологічних наук, професорів І. Я. Завальнюк, Н. Л. Іваницьку, Н. М. Павликівську, кандидатів філологічних наук, доцентів В. В. Богатько, І. В. Гороф’янюк, Н. І. Кухар, О. А. Павлушенко, Л. В. Прокопчук, кандидата педагогічних наук, старшого викладача В. В. Ільчук, кандидата філологічних наук, старшого викладача Т. В. Савчук, асистентів О. П. Павлюка та Л. Д. Гринь.

Щорічно з 2012 року кафедра проводить Всеукраїнську науково-практичну конференцію студентів, аспірантів і молодих учених «Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи» з випуском збірника матеріалів конференції.

Викладачі кафедри активно співпрацюють із закордонними та українськими закладами освіти, зокрема: Варшавським університетом (м. Варшава, Польща), Інститутом славістики Польської академії наук (м. Варшава, Польща), Ягелонським університетом (м. Краків, Польща), Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Хмельницьким національним університетом, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, Житомирським державним університетом імені Івана Франка, Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Старобільськ), Ізмаїльським державним гуманітарним університетом, Закарпатським угорським інститутом імені Ф. Ракоці ІІ (м. Берегове) тощо.

Доцент І. В. Гороф’янюк реалізує угоду про співпрацю між ВДПУ імені Михайла Коцюбинського та Інститутом cлавістики Польської академії наук (м. Варшава), у форматі якої керує спільним науковим проєктом щодо перекладу, наукового аналізу та перевидання подільського діалектного словника ХІХ ст. «Słowniczek Prowinciaiizmów Podolskich» А. Кремера.

У форматі співпраці з Інститутом культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова доц. І. В. Гороф’янюк є членом редакційної колегії міжнародного збірника наукових праць «Revista de Etnologie şi Culturologie», індексованого в МБД Scopus.

Доценти Л. В. Прокопчук та О. А. Павлушенко разом із колегами з інших кафедр факультету долучилися до проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», що його виконує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та Посольства Великої Британії в Україні, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси. Викладачі оновлюють й доповнюють програми з дисциплін «Сучасна українська літературна мова» та «Риторика» завданнями, спрямованими на формування інфомедійної грамотності студентів.

При кафедрі української мови функціонує аспірантура зі спеціальності 035 Філологія.