МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА МЕТОДИК НАВЧАННЯ ТА ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
Запрошені до участі науково-педагогічні працівники, аспіранти, здобувачі закладів вищої освіти, методисти, педагогічні працівники закладів освіти
Мета конференції: конструктивне обговорення актуальних проблем і сучасних підходів до розвитку предметно-методичної компетентності педагогів різних ланок освіти (дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої та позашкільної) в умовах модернізації освітнього простору. Обмін науково-практичними напрацюваннями щодо теоретичних засад, змісту і структури предметно-методичної компетентності педагога, висвітлення інноваційних освітніх технологій професійного вдосконалення та особистісного зростання, а також осмислення сучасних підходів до психологічної підтримки педагога в умовах освітніх трансформацій.
ПЕТРО ОЛЕШКО
кандидат історичних наук, професор,
директор Волинського інституту післядипломної
педагогічної освіти
Шановні колеги! Дорогі учасники інтернет-конференції!
Щиро вітаю вас із початком роботи інтернет-конференції «Предметно-методична компетентність педагога як складова професійного розвитку в умовах модернізації освіти».
Сьогодні освітній простір України потребує педагога, який не лише володіє ґрунтовними фаховими знаннями, а й постійно вдосконалює свої професійні компетентності, готовий до змін, інновацій та викликів сучасності. Саме тому тема нашої конференції є надзвичайно актуальною, адже предметно-методична компетентність учителя виступає важливою умовою якісної освіти, професійного зростання та успішної реалізації освітніх реформ. Саме вона забезпечує якість освітнього процесу, сприяє впровадженню сучасних методик навчання, розвитку критичного мислення, творчості, комунікативних навичок і цифрової грамотності здобувачів освіти.
Особливо цінним є те, що наша конференція об’єднала широке коло науковців, педагогів-практиків, методистів, управлінців та всіх, хто небайдужий до розвитку сучасної освіти. Приємно відзначити надзвичайно широку географію учасників, серед яких представники Житомира, Івано-Франківська, Києва, Тернополя, Ужгорода, Харкова, Переяслава, Сум та багатьох інших міст і громад України. Така широка професійна взаємодія свідчить про спільне прагнення педагогічної спільноти до обміну досвідом, пошуку ефективних методик і розвитку сучасної освіти.
Переконаний, що конференція стане платформою для конструктивного фахового діалогу, обговорення актуальних освітніх практик, презентації інноваційних підходів та нових ідей, які сприятимуть підвищенню якості освітнього процесу.
Щиро дякую всім учасникам за активну професійну позицію, небайдужість, прагнення до розвитку та готовність ділитися власним досвідом. Висловлюю вдячність організаторам, науковцям і педагогам за спільну працю задля розвитку освітнього простору України.
Бажаю всім учасникам плідної роботи, змістовних дискусій, творчого натхнення, професійних здобутків, нових ідей, корисних знайомств та успішної реалізації всіх освітніх ініціатив. Нехай результати нашої спільної роботи стануть вагомим внеском у розвиток сучасної української освіти та професійної педагогічної спільноти.
З повагою
директор інституту Петро Олешко
НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:
теоретичні засади, зміст і структура предметно-методичної компетентності педагога в умовах модернізації освіти;
практичний досвід використання сучасних форм, методів і технологій розвитку предметно-методичної компетентності педагога в освітній діяльності;
особистий та професійний розвиток педагогів в системі післядипломної педагогічної освіти як складова модернізації освітнього процесу;
психолого-педагогічна підтримки педагога в умовах освітніх трансформацій і воєнного стану.
Муляр Оксана Петрівна,
завідувач кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент
Жалко Тетяна Йосипівна,
доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент
Григор’єва Наталія Володимирівна,
старший викладач кафедри
Савош Валентин Олексійович,
доцент кафедри, доктор педагогічних наук
Оксенюк Ігор Леонідович,
доцент кафедри, доктор філософії з освітніх, педагогічних наук
Ягенська Галина Василівна,
доцент кафедри, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України
Трачук Тетяна Володимирівна,
доцент кафедри, кандидат педагогічних наук
Миць Мар’яна Ярославівна,
старший викладач кафедри, кандидат історичних наук
Ураєва Ірина Григорівна,
старший викладач кафедри
Свитка Наталія Валеріївна,
старший викладач кафедри
Донець Іван В’ячеславович,
доцент кафедри, кандидат філософських наук
Поліщук Наталія Анатоліївна,
старший викладач кафедри
Пропонуємо тези на сторінці
Бойченко В.В.,
аспірант кафедри освітології та психолого-педагогічних наук
Київського столичного університету імені Бориса Гринченка,
заступник директора Інституту післядипломної освіти
Київського столичного університету імені Бориса Гринченка,
v.boychenko@kubg.edu.ua
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА: ВИЗНАЧЕННЯ, ОЗНАКИ, ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА СКЛАДОВІ
Вступ. Формування професійної компетентності педагога є надзвичайно важливим, оскільки саме вона визначає якість навчально-виховного процесу, розвиток учнів і конкурентоспроможність освітньої системи. Вона є основою підвищення якості освіти, розвитку особистості учнів, модернізації освітньої системи, сталого професійного розвитку самого педагога. Професійно компетентний педагог глибоко володіє предметом, застосовує ефективні методи і технології навчання, уміє адаптувати матеріал до рівня підготовки учнів, забезпечує стабільні навчальні результати. Професійна компетентність включає комунікативну культуру, педагогічний такт, емпатію, здатність до конструктивного діалогу.Важливою в цьому аспекті є також професійна самореалізація педагога, задоволення від професії, професійне зростання, готовність до інноваційної діяльності.
Бойченко В.В.,
аспірант кафедри освітології та психолого-педагогічних наук
Київського столичного університету імені Бориса Гринченка,
заступник директора Інституту післядипломної освіти
Київського столичного університету імені Бориса Гринченка,
v.boychenko@kubg.edu.ua
ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА
ЯК РЕЗУЛЬТАТ РОЗВИТКУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Вступ. Сучасна освітня політика потребує необхідність підготовки професійного та конкурентноспроможного фахівця, яка передбачає впровадження сучасних інноваційних технологій у навчальний процес. Практична реалізація технологічного навчального процесу можлива за умови усвідомлення викладачем необхідності і ефективності інновацій, активізації критичного та креативного мислення, внутрішніх професійних ресурсів, пошуку формату розвитку і саморозвитку професійних компетентностей [1].
У системі ППО існують оптимальні можливості для поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти і сучасних форм розвитку професійних компетентностей педагогічних, науково-педагогічних працівників та управлінських кадрів освіти. Курси підвищення кваліфікації є важливою системотвірною складовою ППО.
Гайда Василь,
доктор філософії,
викладач кафедри змісту і методик навчальних предметів,
Тернопільський обласний комунальний інститут
післядипломної педагогічної освіти,
м. Тернопіль
ФОРМУВАННЯ ДІЯЛЬНІСНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЧЕРЕЗ STEM-АКТИВНОСТІ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ТА САМООСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ
Вступ. У сучасній освіті зростає значення STEM-освіти та проєктної діяльності, які сприяють розвитку критичного мислення, творчості та дослідницьких умінь учнів [2]. Проте проблема полягає в тому, що багато педагогів не володіють достатньою здатністю ефективно організовувати дослідницько-проєктну діяльність у класі. Це обмежує можливості інтеграції знань із різних предметів та використання практичних методів навчання. Діяльнісний компонент є ключовою складовою професійної компетентності вчителя, оскільки саме через практичну діяльність педагог реалізує набуті знання та навички [3]. Тому важливим є системний розвиток діяльнісного компонента через післядипломну освіту та самоосвітню діяльність учителів.
Гуменюк Антоніна,
в.о. завідувача ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти,
викладач кафедри психології КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради,
м. Житомир
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ЯК МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПЕДАГОГА
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується глибокими трансформаційними процесами, що відбуваються на тлі воєнного стану, соціальної нестабільності та постійних змін освітнього середовища. За таких умов педагог виступає не лише як транслятор знань, а як суб’єкт професійної діяльності, який змушений безперервно і швидко адаптуватися до нових викликів, працювати в умовах хронічної невизначеності та підвищеного психоемоційного навантаження.
Довгопола Людмила,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання
Університету Григорія Сковороди в Переяславі,
м. Переяслав
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ INATURALIST
Сучасна парадигма освіти вимагає від майбутнього вчителя-природничника не лише фундаментальних теоретичних знань, а й високого рівня цифрової компетентності. В умовах воєнного стану і переходу до дистанційного формату навчання постає гостра потреба у критичному перегляді традиційних методів дослідження біоти, а саме: впровадженні технологій мобільного навчання (M-learning). Завдяки використанню мобільних пристроїв як повноцінних інструментів дослідження, процес формування предметної компетентності майбутнього вчителя природничих дисциплін зміщується від репродуктивного засвоєння біологічних знань до активної участі в проєктах «громадянської науки» (Citizen Science).
Нестерчук Олена,
кандидатка психологічних наук,
старша викладачка кафедри психології
комунального закладу «Житомирський
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Житомирської обласної ради,
м. Житомир
ВІД ОСВІТНІХ ВТРАТ ДО СТІЙКОСТІ: АЛГОРИТМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Анотація. У тезах розкрито психологічні детермінанти трансформації освітніх втрат у ресурсну стійкість суб’єктів освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність упровадження травма-інформованого підходу в систему післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано алгоритми психологічної підтримки вчителів, що ґрунтуються на засадах мотиваційного дизайну та переосмисленні ролі вчителя як архітектора навчального досвіду.
Ключові слова: освітні втрати, резильєнтність, післядипломна педагогічна освіта, психологічна підтримка, травма-інформований підхід, мотиваційний дизайн, внутрішня мотивація.
Модернізація національної системи освіти відбувається в умовах безпрецедентних екзистенційних викликів, що суттєво трансформують ландшафт педагогічної взаємодії. Традиційна парадигма, зосереджена переважно на академічних досягненнях, виявляється редукціоністською в умовах тривалого дистресу. За таких обставин предметно-методичну компетентність педагога не можна розглядати як лінійне накопичення фахових знань; вона невід’ємно включає психологічну готовність до професійної діяльності в умовах підвищеного емоційного навантаження. Проблема освітніх втрат, яку зазвичай інтерпретують крізь призму когнітивного дефіциту, потребує поглибленого психологічного переосмислення.
Остапйовський Ігор,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри менеджменту освіти ВІППО,
м. Луцьк
Остапйовський Олександр,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри педагогіки та психології ВІППО,
м.Луцьк
ВИКОРИСТАННЯ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ
Актуальність дослідження. Дослідження проблематики професійного вигорання засвідчує її глобальний характер. У світі понад 35 мільйонів людей страждають від клінічних форм, пов’язаних із хронічною втомою та емоційним вигоранням. Найбільш поширеною групою, що піддається професійному вигоранню, є представники професій «людина-людина». До представників цієї групи належать педагогічні працівники. Існує думка, що більше 54% вітчизняних педагогів є жертвами професійного вигорання. У сучасній психолого-педагогічній науці присвячено багато досліджень даного явища. Проте, недостатньо, на нашу думку, вивчено позитивний вплив самомоменеджменту в запобіганні проявів професійного вигорання педагогів. Актуальність проблематики обумовила проблематику нашого дослідження «Використання самоменеджменту у попередженні професійного вигорання педагогів».
Папернова Тетяна,
завідувач навчального відділу
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,
м. Харків
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ПЕДАГОГА: ВІД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОЗВИТКУ
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується глибокими трансформаціями, зумовленими цифровізацією, глобалізаційними процесами та змінами у підходах до освіти.
Вона перестає бути статичною системою передачі знань і набуває ознак динамічного середовища розвитку особистості. У цьому контексті особлива роль належить педагогу як ключовому суб’єкту освітнього процесу. Від нього потрібна не лише трансляція знань, а здатність керувати процесом навчання, бути наставником, який ділиться знаннями, практичним досвідом, є дизайнером освітнього середовища.
Петюшка Ольга,
вчитель хімії
Ужгородського ліцею імені Т.Г. Шевченка
Ужгородської міської ради,
м. Ужгород
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ВІДКРИТТЯ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ
ВЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Вступ, актуальність теми. Сучасний етап модернізації загальної середньої освіти в Україні, зумовлений реалізацією Концепції Нової української школи (НУШ) [2], актуалізує потребу у формуванні вчителя нового типу – педагога-дослідника, фасилітатора навчального процесу, здатного організовувати діяльнісне, компетентнісно орієнтоване освітнє середовище. У цьому контексті особливої значущості набуває предметно-методична компетентність учителя природничої освітньої галузі, яка передбачає інтеграцію глибоких предметних знань, методичних умінь і готовності до інноваційної діяльності.
Рудик Олександр,
кандидат фізико-математичних наук,
доцент кафедри природничо-математичної освіти і технологій
Інституту післядипломної освіти
Київського столичного університету імені Бориса Грінченка,
м. Київ
ТЕХ-ОСВІТА ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ Й ФІЗИКИ
Вступ. У ця робота стосується ІКТ компетентності вчителів математики й фізики щодо створення макетів текстів зі складними математичними виразами. Більшість систем редагування документів для персональних комп'ютерів працюють за принципом: «що бачиш, те й отримуєш» — як Microsoft Word. Вони дають змогу одразу бачити результат змін на екрані монітора у тому вигляді, як буде надруковано. Та для отримання документа високої якості поза конкуренцією редактори іншого типу — системи з компілюванням. До таких належить LaTeX.
Сєрих Лариса,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри теорії і методики змісту освіти
КЗ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
м. Суми
ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ
Актуальність теми. Українська загальна середня освіта крокує шляхом системних реформ, у яких питання вдосконалення її змісту набувають пріоритетного значення. Концепція «Нова українська школа» [4], Державний стандарт базової середньої освіти [2] тільки окреслюють і підкреслюють актуальність та необхідність розвитку предметно-методичної компетентності педагогів у цьому контексті, зокрема мистецької освітньої галузі. Це, безумовно, сприятиме входженню України до європейського освітнього простору; підвищенню мобільності та конкурентоспроможності кваліфікованих працівників, працевлаштуванню на вітчизняному й міжнародному ринках праці; розширенню міжнародного співробітництва України у забезпеченні якості та відкритості української освіти.
Староста Володимир,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи
Державний вищий навчальний заклад
«Ужгородський національний університет»,
м. Ужгород
Динаміка самостійності педагога як чинник модернізації професійного розвитку в системі післядипломної освіти
Актуальність теми. Сучасний вектор модернізації національної освіти України, що реалізується через концепцію Нової української школи (НУШ) [1], кардинально змінює роль педагога – від транслятора знань до фасилітатора, ментора та автономного професіонала. Проте успішність цих трансформацій критично залежить не лише від зовнішніх ресурсів, а й від внутрішніх якостей особистості вчителя та вихователя. В умовах безперервних криз – наслідків пандемії COVID-19, цифровізації навчання та викликів воєнного стану – ключовими інструментами професійного виживання та зростання стають самоорганізація та самостійність.
Талашко Олена,
учитель зарубіжної літератури
ЗЗСО №13
м.Луцьк, Волинська обл.
ШІ-ІНСТРУМЕНТИ В РУКАХ УЧИТЕЛЯ: СТВОРЕННЯ КРЕАТИВНИХ ВІЗУАЛІЗАЦІЙСЦЕН І ГЕРОЇВ
Вступ. Сучасна школа дедалі активніше інтегрує цифрові технології у освітній процес. Наші учні живуть у візуальному інформаційному просторі. Вони щодня взаємодіють із великою кількістю візуального контенту: фотографіями, відео, короткими роликами, ілюстраціями, мемами. Саме тому для них образ часто сприймається швидше й емоційніше, ніж текст.
Ірина Ураєва,
методист відділу гуманітарних дисциплін,
старший викладач кафедри методик навчання
та освітніх технологій ВІППО
Вдосконалення предметно-методичної компетентності вчителя іноземної мови для професійного розвитку в умовах освітніх трансформацій
У світлі сучасних змін у вітчизняній системі освіти предметно-методична компетентність вчителя-іншомовника є ключовим чинником його професійного розвитку, особливо в умовах навчання у складні часи. Глобалізація, цифровізація та швидкоплинний світ вимагають від педагога не лише глибокого знання предмета, а й уміння ефективно організовувати та досить швидко адаптувати навчальний процес відповідно до нових викликів.
Шаповал Лариса,
м. Переяслав, Бориспільський район, Київська область
ОЦІНЮВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У КУРСІ БІОЛОГІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Вступ. Сучасний етап розвитку загальної середньої освіти в Україні визначається реалізацією концепції Нової української школи, що передбачає системні зміни не лише у змісті навчання, а й у підходах до оцінювання освітніх результатів. У цих умовах традиційна система оцінювання, орієнтована переважно на перевірку знань, втрачає ефективність, поступаючись місцем компетентнісній моделі, де пріоритетним є здатність учнів застосовувати знання у практичних і життєвих ситуаціях.
Александрук Анна,
студентка Волинського національного
університету імені Лесі Українки,
м. Луцьк
Падалко Ніна,
доцент кафедри теорії функцій та
методики навчання математики,
кандидат педагогічних наук Волинського
національного університету імені Лесі Українки,
м. Луцьк
Розвиток логіко-математичного мислення учнів у процесі розв’язування нестандартних задач
Актуальність. Розвиток логіко-математичного мислення є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти, оскільки саме воно забезпечує формування інтелектуального потенціалу особистості, здатності до аналізу, узагальнення, критичного осмислення інформації та прийняття обґрунтованих рішень. У сучасному світі, де зростає роль інформації та швидкість її обробки, учні повинні не лише володіти певним обсягом знань, а й уміти застосовувати їх у нестандартних ситуаціях. Саме тому особливої актуальності набуває використання таких засобів навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, розвитку самостійності та творчого мислення. Одним із найефективніших засобів у цьому контексті є нестандартні математичні задачі.
Гесь Олена,
учитель інформатики,
КЗ "Луцька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №13
Луцької міської ради"
Волинської області
Флеш-картки в дії: ефективний засіб активізації навчальної діяльності учнів НУШ
Вступ. Сучасний етап модернізації освіти в Україні, зокрема реалізація концепції Нової української школи (НУШ), передбачає переорієнтацію освітнього процесу з передачі знань на формування ключових і предметних компетентностей учнів, розвиток їхньої пізнавальної активності, критичного мислення та здатності до самонавчання. У цьому контексті особливого значення набуває впровадження сучасних форм, методів і технологій навчання, що сприяють активному залученню учнів до освітнього процесу.
Колісник Олена,
старший викладач кафедри освітнього менеджменту
та виховання (секція культури здоров’я,
психологічної та інклюзивної освіти)
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти,
м. Харків,
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Вступ. Сучасний етап розвитку освіти України характеризується активним реформуванням змісту загальної середньої освіти, упровадженням інклюзивного навчання та зростанням ролі педагогів, які забезпечують підтримку учнів з особливими освітніми потребами. У цьому контексті особливої актуальності набуває професійний розвиток асистента вчителя, зокрема у частині постійного оновлення знань і розвитку практичних компетентностей щодо організації інклюзивного освітнього середовища, індивідуалізації навчання, здійснення педагогічного спостереження, застосування технологій педагогічної підтримки та формувального оцінювання, ефективної комунікації та партнерської взаємодії з учасниками Команди психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами (далі – Команда супроводу) тощо. За умов динамічних змін у системі освіти саме післядипломна педагогічна освіта покликана забезпечити безперервний професійний розвиток асистентів учителів.
Мороз Софія,
студентка Волинського національного
університету імені Лесі Українки,
м. Луцьк
Падалко Ніна Йосипівна,
доцент кафедри теорії функцій
та методики навчання математики,
кандидат педагогічних наук, доцент
ОНЛАЙН-СЕРВІСИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступ. Сучасний етап розвитку освіти характеризується активним упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес. Одним із ефективних інструментів цифровізації освіти є онлайн-сервіси, які відкривають нові можливості для організації навчальної діяльності учнів. Їх використання сприяє підвищенню мотивації до навчання, розвитку пізнавального інтересу та формуванню ключових компетентностей.
Проблема активізації навчальної діяльності є особливо актуальною в умовах сучасної школи, адже традиційні методи навчання не завжди забезпечують достатній рівень зацікавленості учнів. Саме тому важливим завданням педагога є пошук ефективних цифрових інструментів, здатних зробити освітній процес більш інтерактивним, доступним і результативним.
Остапйовська Аліна,
методист відділу педагогічних технологій
та інформаційного супроводу освіти ВІППО,
м. Луцьк
ЦИФРОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЯК СКЛАДОВА МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Вступ. Сучасний світ характеризується стрімкими технологічними змінами, які впливають на всі аспекти нашого життя, в тому числі на освіту. Інтерактивний контент став невід’ємною частиною навчального процесу, розширюючи нові освітні можливості. Використання якісних електронних освітніх ресурсів у навчанні дозволяє адаптуватись викладачам та студентам до викликів ХХІ століття.
Метою дослідження є аналіз основних характеристик цифрового освітнього контенту їх вплив на модернізацію освітнього процесу.
Мороз Петро,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник,
докторант Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ, Україна
Мороз Ірина,
науковий співробітник
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ, Україна
ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД У ШКІЛЬНІЙ ІСТОРИЧНІЙ ОСВІТІ: РЕЗУЛЬТАТИ ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ
Вступ. В умовах розвитку інформаційного суспільства та модернізації шкільної історичної освіти особливого значення набуває організація дослідницької діяльності учнів як засобу формування пізнавальної самостійності, критичного мислення та ключових компетентностей [1]. Дослідницький підхід забезпечує активне залучення учнів до процесу пізнання, сприяє розвитку вмінь працювати з історичними джерелами, аналізувати інформацію, порівнювати різні інтерпретації історичних подій і формулювати аргументовані висновки. На відміну від репродуктивних моделей навчання, орієнтованих переважно на запам’ятовування фактологічного матеріалу, дослідницьке навчання стимулює самостійну пізнавальну діяльність учнів та розвиток історичного мислення [2].
Кінах Неля,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри педагогіки та психології ВІППО,
м. Луцьк
Олешко Петро,
кандидат історичних наук, професор,
директор ВІППО,
м. Луцьк
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується активними трансформаційними процесами, що пов’язані з реформуванням освітньої галузі, інтеграцією у європейський освітній простір, цифровізацією суспільства та необхідністю забезпечення якісної освіти в умовах воєнного стану. За таких умов особливого значення набуває професійний розвиток педагогічних працівників, який стає одним із ключових чинників модернізації освітнього процесу.
Система післядипломної педагогічної освіти сьогодні виконує не лише функцію підвищення кваліфікації, а й забезпечує умови для безперервного професійного й особистісного розвитку педагога, формування нових компетентностей, розвитку творчого потенціалу та адаптації до сучасних викликів.
Ніна Падалко,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри теорії функцій
та методики навчання математики
Волинського національного університету
імені Лесі Українки, м. Луцьк
До питання професійної підготовки майбутніх ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації методики викладання математики відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства та потреб цифрового покоління учнів. Традиційні методи викладання часто не забезпечують достатнього рівня розуміння матеріалу учнями, оскільки креслення у підручниках та на дошці не дозволяють повною мірою продемонструвати динамічну природу математики. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові можливості, наприклад, для візуалізації геометричних об'єктів та процесів їх перетворення, надають інструменти для інтерактивного дослідження властивостей фігур, сприяють індивідуалізації навчання та підвищенню мотивації учнів до вивчення математики.
Свитка Наталія,
старший викладач
кафедри методик навчання
та освітніх технологій,
м. Луцьк
АДАПТИВНЕ НАВЧАННЯ
ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ
Інформаційно-цифрові технології, що активно впроваджуються в освітній процес сприяють створенню нових та розширенню існуючих можливостей для підвищення результативності навчання. Використання цифрових технологій надає учасникам освітнього процесу різноманітні можливості, забезпечує оптимальний темп навчання, відповідну глибину засвоєння змісту, адекватний рівень набуття компетентностей.
Перехід до персоналізованого навчання — це не просто тренд, це усвідомлення того, що кожен учень унікальний. Навчання, націлене на врахування індивідуальних особливостей і здібностей здобувачів освіти в організації освітнього процесу, називають адаптивним.
Казмірчук Наталія,
методист відділу практичної психології і соціальної роботи,
ст.викладач кафедри педагогіки та психології ВІППО,
м. Луцьк
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ЗМІН ТА ВОЄННОГО СЬОГОДЕННЯ
Ключові слова: психологічна підтримка вчителя, професійна діяльність педагога, емоційне вигорання, психоемоційний стан, професійна стійкість, освітні реформи, воєнний стан.
Актуальність теми
Сучасний український учитель здійснює професійну діяльність в умовах постійних соціальних змін, реформування освітньої галузі та воєнних викликів. Освітня реформа, цифровізація навчального процесу, впровадження інклюзивного навчання, нові вимоги до професійної компетентності педагога, а також наслідки війни суттєво ускладнюють професійну діяльність вчителя та підвищують рівень психоемоційного навантаження.
Ощаповська Наталія
кандидат хімічних наук,
методист з науково-методичної роботи, учитель хімії
Нововолинський науковий ліцей Волинської обласної ради,
м. Нововолинськ, Волинська область
STEM-ОСВІТА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД НОВОВОЛИНСЬКОГО НАУКОВОГО ЛІЦЕЮ
Постановка проблеми. В умовах модернізації української освіти підвищення якості природничо-математичної підготовки учнів є одним із пріоритетних завдань. Інтеграція STEM-підходу (Science, Technology, Engineering, Mathematics) у навчальний процес вимагає від педагога не лише предметних знань, а й відповідної методичної майстерності: уміння організовувати дослідницьку діяльність, застосовувати сучасні освітні технології, встановлювати міжпредметні зв'язки та мотивувати учнів до вивчення різних дисциплін [1; 2]. Предметно-методична компетентність педагога в контексті STEM-освіти є тією системною якістю, яка визначає ефективність упровадження нових підходів у практику. Водночас у педагогічній спільноті залишається актуальним питання: які конкретні форми, методи і технології дозволяють педагогу розвивати власну предметно-методичну компетентність і забезпечувати якісний освітній результат для учнів?
Григор’єва Наталія,
завідувач відділу природничих дисциплін,
старший викладач кафедри методик
навчання та освітніх технологій ВІППО,
м. Луцьк
РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ УМІНЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК СКЛАДНИК ЙОГО ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
В СИСТЕМІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ
Вступ. Сьогодні шкільна освіта пропонує перехід від традиційного предметного конструювання змісту на користь інтегрованого підходу на компетентнісних засадах. Його мета – сформувати в учнів цілісну картину світу та прикладні навички для розв'язання реальних життєвих проблем. Цілісність знань досягається завдяки їх інтеграції.
Інтеграція змісту природничої освіти базової школи на основі загальних закономірностей природи також є засобом втілення в природознавстві принципів та методичних підходів освіти для сталого розвитку – формування в учнів природничо-наукової картини світу, готовності діяти і жити в умовах, що швидко змінюються, вчитися передбачати наслідки подій у довкіллі, можливі наслідки у сфері стійкості природних екосистем.
Ремех Тетяна,
кандидат педагогічних наук,
старший дослідник,
завідувачка відділу суспільствознавчої освіти
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
РОЗВИТОК ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ СИНХРОНІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В 9 КЛАСІ НУШ
Вступ. Модернізація базової середньої освіти в межах реалізації реформи Нової української школи ставить принципово нові вимоги до професіоналізму вчителя. З початком упровадження оновленого змісту громадянської та історичної освітньої галузі особливої ваги набуває предметно-методична компетентність учителя. У 2026–2027 навчальному році цей виклик актуалізується на рівні 9 класу, де заклади загальної середньої освіти одночасно впроваджують навчальний предмет «Правознавство» та курс «Громадянська освіта» [3].
Ефективна реалізація вимог Державного стандарту за таких умов безпосередньо залежить від здатності вчителя не лише транслювати готові знання, а гнучко моделювати освітній простір, чітко диференціюючи зміст і методику викладання обох дисциплін. Відтак, розвиток предметно-методичної компетентності вчителя правознавства та громадянської освіти потребує переосмислення методичних підходів до подолання інформаційного дублювання та посилення практичної спрямованості навчання.
Поліщук Наталія,
старший викладач кафедри
методик навчання та освітніх технологій ВІППО,
м. Луцьк
ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ: М’ЯКІ НАВИЧКИ ТА БЕЗПЕКОВІ ОРІЄНТИРИ
Модернізація освіти в Україні (зокрема, впровадження концепції «Нова українська школа») висуває нові вимоги до педагога, який має перетворитися з транслятора знань на фасилітатора, коуча та ментора [4].
Сучасний вчитель має опанувати методики викладання, що базуються на особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах [6] активно використовувати цифрові інструменти та інноваційні технології навчання. Йому необхідно бути гнучким та здатним до змін, прагнути до безперервного професійного розвитку, підвищення кваліфікації та самоаналізу власної діяльності. Важливо вміти керувати емоціями, дотримуватися педагогічного такту, любити дітей.
Миць Мар’яна,
кандидат історичних наук, старший викладач кафедри
методик навчання та освітніх технологій ВІППО,
м. Луцьк
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З БІБЛІОГРАФІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА
Актуальність теми. Актуальність зазначеної тематики зумовлена стрімким розвитком інформаційного простору, що вимагає від людини здатності ефективно знаходити, аналізувати та використовувати інформацію. Це критично важливо для успішної професійної діяльності, навчання, дозвілля та участі в суспільному житті, а також для самостійного здобуття нових знань. Для самостійного здобуття знань та постійного професійного розвитку всі учасники освітнього процесу повинні вміти ефективно працювати з інформаційними ресурсами, зокрема, бібліографічними джерелами що є основою інформаційної компетентності.
Рябовол Лілія,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗВО
На сучасного вчителя покладається виконання комплексу трудових функцій – основних напрямів його професійної діяльності, як от: навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів); партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища; провадження освітнього процесу; безперервний професійний розвиток [1]. Реалізація кожної функції передбачає відповідні компетентності, що в сукупності забезпечують спроможність вчителя проводити педагогічну діяльність – інтелектуальну, творчу діяльність, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських компетентностей (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту») [2].
Пометун Олена,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
УМІННЯ ОРГАНІЗОВУВАТИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДНИК ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ
Актуальність проблеми. Модернізація загальної середньої освіти в Україні поступово й системно актуалізує вимогу індивідуалізації навчального процесу. Державний стандарт базової середньої освіти (2020) закріплює принцип дитиноцентризму та орієнтує на врахування індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного учня. Концепція «Нова українська школа» (2016) визначає індивідуалізацію як одну з ключових засад реформування. Оновлені модельні навчальні програми з історії та громадянської освіти конкретизують цю вимогу на рівні очікуваних результатів навчання, передбачаючи різний рівень складності пізнавальної діяльності учнів. Професійний стандарт учителя ЗЗСО (2020) визначає здатність враховувати індивідуальні особливості учнів як обов'язкову трудову функцію педагога [3].
Гупан Нестор,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
Пометун Олена,
доктор педагогічних наук, професор,
головний науковий співробітник
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
УМІННЯ РОЗВИВАТИ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ УЧНІВ — ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ
Актуальність проблеми. Розвиток критичного мислення учнів сьогодні є не просто педагогічним трендом, а питанням національної безпеки та стійкості суспільства. В умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України інформаційна війна стала невід’ємною частиною збройного протистояння: маніпулювання історичними фактами, конструювання псевдоісторичних наративів, цілеспрямована фальсифікація минулого використовуються як зброя для підриву української ідентичності та легітимізації агресії. Одночасно стрімкий розвиток штучного інтелекту й генеративних технологій радикально змінює інформаційне середовище: межа між достовірним і сфабрикованим стає дедалі тоншою. За цих обставин здатність критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції, відрізняти факт від інтерпретації — це не абстрактна навичка, а умова свідомого громадянства.
Миколайчук Анжела,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки і психології,
методист ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти ВІППО,
м. Луцьк
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ВІЗУАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ПЕДАГОГОМ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Розбудова інклюзивного освітнього середовища в Україні вимагає від педагога впровадження ефективних інструментів для забезпечення доступності навчання. Особи з особливими освітніми потребами (ООП), які відповідно до Закону України «Про освіту», потребують додаткової чи постійної підтримки в освітньому процесі, зокрема із інтелектуальними, фізіологічними, соціоадаптаційними категоріями освітніх потреб, часто мають труднощі зі сприйняттям вербальної інформації, отож у цьому контексті візуальна підтримка стає основою для комунікації та засвоєння знань. Проблема обґрунтування ефективності та розкриття практичного потенціалу методів візуальної підтримки у діяльності педагога в умовах інклюзивного навчання є актуальною та затребуваною.
Ніколаєнко Михайло
старший викладач кафедри ОІТ
Сумського ОІППО
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРОГРАМУВАННЯ
Анотація. У статті досліджується роль та можливості штучного інтелекту (ШІ) як інструменту підтримки навчального процесу при вивченні програмування. Розглянуто функціонал сучасних генеративних систем у контексті генерації програмного коду, пояснення складних алгоритмів та автоматичного пошуку помилок. Проведено аналіз ключових переваг використання ШІ, приділено увагу ризикам, таким як формування надмірної залежності від готових рішень, зниження рівня самостійного логічного мислення та втрата навичок написання коду. Висновки статті підкреслюють значущість інтеграції штучного інтелекту у сучасний освітній процес.
Ключові слова: штучний інтелект, вивчення програмування, генеративний ШІ, написання коду, індивідуалізація навчання, освітній процес, критичне мислення.
Cташенкo Михайло,
кандидат фiзикo-математичних наук, дoцент,
завiдувач кафедри менеджменту ocвiти,
Трачук Тетяна,
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри методик навчання та освітніх технологій
Вoлинcький інcтитут піcлядиплoмнoї педагoгічнoї ocвіти,
м. Луцьк
РЕАЛІЗАЦІЯ НАСТУПНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ
В НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ МІЖ ПОЧАТКОВИМ І БАЗОВИМ РІВНЯМИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЗАДАЧ
Анотація. У статті розкрито сутність наступності й перспективності в навчанні математики та обґрунтовано роль математичної задачі як провідного дидактичного засобу їх реалізації. Проаналізовано дидактичні можливості системи задач у забезпеченні логічного зв’язку між різними рівнями математичної освіти. Визначено типи задач, що виконують наступну й перспективну функції, а також окреслено дидактичні умови їх ефективного використання в освітньому процесі.
Ключові слова: наступність, перспективність, навчання математики, проблемна ситуація, математична задача, система задач, математична компетентність.
Кришмарел Вікторія,
кандидат філософських наук, старший науковий співробітник,
старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти
Інституту педагогіки НАПН України,
м. Київ
АРХІТЕКТОНІКА ПІДРУЧНИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ: ВІД ПАСИВНОГО КОНТЕНТУ ДО ДІЄВОЇ УЧАСТІ
Вступ. В умовах повномасштабної війни та стратегічних викликів повоєнного відновлення України освіта дедалі виразніше постає не лише як інструмент передачі знань, а як один із ключових механізмів формування демократичної стійкості, соціальної згуртованості та громадянської відповідальності. Особливого значення в цьому контексті набуває громадянська освіта, яка має забезпечувати як засвоєння фактологічного матеріалу, так і розвиток критичного мислення, здатності до відповідального прийняття рішень, участі в суспільному житті та усвідомленої взаємодії з демократичними цінностями. Водночас між задекларованими компетентнісними цілями та реальними практиками шкільного навчання нерідко зберігається суттєвий розрив. Це актуалізує потребу в переосмисленні самого підручника як педагогічного інструмента організації діяльності учнівна противагу його розуміння як носія інформації.
За результатами конференції
«ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ЯК
СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ»
буде укладено електронний збірник матеріалів і розміщено на сайті Волинського ІППО у рубриці «Конференції» та на сторінці кафедри методик навчання та освітніх технологій
