ТУПОТА РУСЛАН ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
В 1993 році 24 лютого було щасливим днем – у сім»ї Вячеслава та Ольги народився хлопчик Руслан. Ріс веселим, розумним, кмітливим, надзвичайно товариським.
В лютому 2023 – го йому виповнилося 30. А 24 червня, внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині, він загинув.
Того страшного дня, 24 лютого, замість того, щоб чути привітання з днем народження,Руслан почув проліт винищувачів над будинком. І вже в той момент він твердо вирішив, що піде захищати свій дім і свою сім’ю.Як і всі він будував плани на майбутнє, ходив на улюблену роботу. Працював в магазині «Август» продавцем - консультантом.
Мав дуже багато друзів, з якими частенько збирався після роботи пограти у футбол. Куди брав і свого маленького сина Артема. «Наскільки доброї і безкорисливої людини я до цього ніколи не зустрічала», - згадує дружила Вікторія, -він був ладен віддати останнє, тільки щоб всім було добре.»
Всі любили і поважали його за легку вдачу і товариськість.Але війна є війна. Як і сотні захисників,Руслан з початку повномасштабної війни вступив у лави ТРО. Руслан був кулеметником стрілецького відділення окремого батальйону бригади територіальної оборони Черкащини. Спочатку захищав рідне містечко, але коли ворог не припиняв свої спроби захопити нашу землю, ніс службу в Придністров’ї.
Не дивлячись на жахливі умови життя в окопах, нестачу питної води, він завжди залишався позитивним і стверджував, що він там, де повинен бути.Тому своє тридцятиріччя зустрів з побратимами в окопі. Побувавши майже у всіх гарячих точках Донеччини, Руслан проявив мужність і відвагу, за що був відзначений нагрудним знаком“Золотий хрест” від Головнокомандувача Збройних Сил України.
Загинув Тупота Руслан Вячеславович 24 червня 2023 року в Донецькій області Краматорському районі під час виконання бойового завдання. Назавжди тридцятирічним його запам’ятають рідні і близькі.
Низький уклін мамі Руслана - Олені Федорівні за сина-Героя.
Вічна пам'ять Руслану Вячеславовичу!
