У квітні 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію безпеки закладів освіти на 2023-2025 роки. Метою цього стратегічного документа є створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та організація безпечного освітнього середовища. Документом визначено 4 ключові завдання для профільних міністерств, органів місцевої влади, засновників і керівників закладів освіти:
1. Створення безпечної інфраструктури закладів освіти. Реалізація цього напряму передбачає виконання таких заходів:
удосконалення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту;
облаштування існуючих та будівництво нових захисних споруд цивільного захисту закладів освіти й забезпечення в них мінімальних вимог для належної організації освітнього процесу;
забезпечення пожежної та техногенної безпеки закладів освіти;
забезпечення охорони закладів освіти із залученням поліції охорони, встановлення комплексу тривожної сигналізації та стаціонарних металодетекторів, облаштування необхідних огорож та здійснення інших інфраструктурних заходів.
2. Ефективне попередження та протидія негативним безпековим явищам в освітньому середовищі. Документом доручено виконавцям забезпечити виконання таких заходів:
посилення поліцейської присутності у закладах освіти з наданням ефективних поліцейських послуг щодо недопущення вчинення правопорушень учасниками освітнього процесу та стосовно них;
запровадження системи раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу, ризику нападу на заклад освіти або іншої небезпеки;
Відповідно до змін до Декларації про безпеку шкіл Національною поліцією України та МОН вже розроблено проєкт спільного наказу, який зокрема містить порядок дій працівників освіти щодо раннього попередження та евакуації в разі нападу або ризику нападу на заклад та запровадження «паспорту безпеки» закладу освіти.
Паспорт безпеки закладу освіти – накопичувальний довідково-інформаційний документ, в якому зазначається інформація про заклад освіти, актуальний стан забезпечення безпеки в закладі освіти, можливі негативні явища в його освітньому середовищі, фактори, що їх обумовлюють чи можуть обумовити їх виникнення. (Постанова КМУ від 15.08.2023 №867)
впровадження алгоритму дій у разі виникнення небезпечних ситуацій, виявлення вибухонебезпечних та інших підозрілих предметів у закладі освіти;
трансформація психологічної служби системи освіти та психологічного супроводу з урахуванням впливу військової агресії на учасників освітнього процесу;
удосконалення нормативно-правової бази у сфері громадської безпеки в частині підвищення ефективності попередження та недопущення вчинення правопорушень в закладах освіти.
3. Формування компетентностей безпеки в учасників освітнього процесу. Концепцією передбачено проведення таких заходів:
організація системного навчання учасників освітнього процесу діям в умовах надзвичайних ситуацій;
перегляд та актуалізація освітніх програм з питань безпеки життєдіяльності, цивільного захисту та домедичної допомоги, прав, свобод та обов’язків громадянина. Окрема увага має бути приділена впровадженню соціально-емоційного навчання та здійсненню інтеграції знань про психічне здоров’я в освітній процес;
запровадження в освітній процес закладів освіти програм, спрямованих на формування у здобувачів освіти правової поведінки, запобігання конфліктам та правопорушенням, здобуття навичок щодо безпечної поведінки в Інтернеті;
запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників закладів освіти з безпекових питань, питань базових психологічних втручань, основ психологічної самодопомоги і прав, свобод та обов’язків громадянина.
4. Організація безпечного підвезення учнів та вчителів до/із закладів загальної середньої освіти. Концепцією передбачено придбання обласними державними (військовими) адміністраціями за участю органів місцевого самоврядування шкільних автобусів та залучення до співпраці підприємств транспортного спрямування для організації підвезення учнів та вчителів до/із шкіл.
Забезпечення виконання завдань та заходів, передбачених Концепцією, допоможе убезпечити учасників освітнього процесу від непередбачуваних подій, спричинених війною, та надасть можливість безперешкодної реалізації права на освіту та належні, безпечні і здорові умови навчання та викладання.
Наказом МОН від 10.02.2023 № 135 затверджено рекомендації щодо створення та забезпечення функціонування класів безпеки, на базі яких учні вивчатимуть правила безпечного життя. Тож якими є вимоги до їх облаштування? Це має бути класна кімната із сучасним ремонтом (без елементів радянської епохи), забезпечена необхідною кількістю учнівських меблів й розрахована на розміщення в ній одночасно до 30 учнів, у тому числі дітей з ООП. Під час облаштуванні класів безпеки рекомендується дотримуватись зонального принципу організації освітнього простору й передбачити зручне та логічне розташування таких зон:
зона перегляду відеоуроків та презентацій;
зона пожежної безпеки;
зона безпеки життєдіяльності;
зона домедичної допомоги;
зона психологічного розвантаження;
ігрова зона.
Оснащення класів має відповідати Примірному переліку обладнання для облаштування класів безпеки у закладах освіти та вимогам Санітарного регламенту. Технічне та методичне забезпечення може здійснюватися засновниками та/або керівниками закладів освіти, територіальними підрозділами ДСНС України, Національної поліції України, закладами охорони здоров'я, підрозділами ТРО та ЗСУ, а також Товариством Червоного Хреста України.
Для технічного оснащення також можна використовувати:
стенди з обпаленими предметами;
магнітні дошки та маркерні дошки;
мобільні симулятори пожежної безпеки;
вогнегасники різних видів;
протигази тощо.
Для методичного забезпечення класів безпеки допускається використовувати будь-яку наочну агітацію зокрема:
буклети, листівки, плакати;
аудіо- та відеоролики, презентації;
мультфільми;
тематичні розмальовки;
матеріал для творчих завдань (пластилін, тісто для ліпки) тощо.
Навчання в класах безпеки здійснюється відповідно до типових освітніх програм, зокрема при реалізації наскрізних змістових ліній (екологічна безпека, громадянська відповідальність, здоров'я і безпека) та викладанні предметів соціальної і здоров'язбережувальної галузі, у тому числі «Захист України», «Здоров'я, безпека та добробут» та інших. До проведення спільних занять і заходів рекомендовано залучати Територіальні органи ДСНС, Національної поліції України, медичних працівників, представників територіальної оборони та інших підрозділів Збройних Сил України.
Метою цього проєкту, ініційованого МВС, є запобігання, раннє виявлення, припинення та усунення можливих негативних явищ у закладі освіти шляхом запровадження та організації діяльності спеціаліста із безпеки в освітньому середовищі (далі – спеціаліст). Згідно з Постановою КМУ від 15.08.2023 №867, якою затверджено порядок реалізації експерименту, він триватиме до 31.05.2024, а його учасниками є МОН, Мінінфраструктури, Мінсоцполітики, Національна поліція, ДСНС та органи місцевого самоврядування Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей.
Тож хто може бути цим спеціалістом та які функції він виконуватиме?
Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі – це працівник органу місцевого самоврядування, визначений відповідною комісією за результатами відбору, який пройшов спеціальне навчання (профільну підготовку строком до чотирьох тижнів на базі закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання). За спеціалістом закріплюють один або декілька закладів освіти (не більше чотирьох), в яких навчаються не більше 1500 учнів, й покладають функціональні обов'язки, спрямовані на запобігання та усунення негативних явищ безпосередньо в приміщенні закладу освіти, на прилеглих територіях та/або дорогою до (із) школи. Такими явищами можуть бути:
булінг (цькування), жорстоке поводження з учнем, дискримінація учня за будь-якою ознакою, приниження його честі та гідності;
вживання учнем алкогольних напоїв, тютюнових виробів, інших психоактивних речовин, наявність у нього залежності від таких речовин чи іншого виду залежності;
суїцидальна, девіантна, віктимна поведінка учня, вчинення ним правопорушення;
втягнення учнів в протиправну діяльність, залучення їх до деструктивних молодіжних груп;
неконтрольоване перебування сторонніх осіб, потрапляння предметів, виробів та речовин, вилучених з обігу (зброя, наркотичні засоби, психотропні речовини тощо), на територію або в приміщення закладу освіти;
недостатній рівень обізнаності педагогічних працівників та учнів про права і найкращі інтереси дитини, алгоритму дій у разі їх порушень;
недостатній рівень обізнаності учасників освітнього процесу щодо дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
наближення закладу освіти до району, де вживаються заходи із формування національної безпеки і оборони, району ведення бойових дій;
незадовільний рівень дотримання безпеки дорожнього руху біля закладу освіти і пожежної безпеки в закладі;
підвищення рівня криміногенної ситуації в районі розташування закладу освіти (насамперед збільшення кількості кримінальних правопорушень, потерпілими від яких є діти, тощо);
контакти учнів з особами, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.